О сообществе

Граємо, співаємо, танцюємо... як і всі попередні покоління проживаючих в Україні!
Вид:
краткий
полный

етномузика

Вчимо молодь танцювати

p { margin-bottom: 0.1in; line-height: 120%; }

Нещодавно ми провели майстер-клас з українських танців у Львівському осередку Української Академії Лідерства

3 музики і 125 17-ти літніх новобранця! Йдемо на рекорд!

https://www.youtube.com/edit?o=U&video_id=l7WyE0HqXgE

https://www.youtube.com/watch?v=Z3QgeOBzqr0

https://www.youtube.com/edit?o=U&video_id=fHsjYgCNlJA

https://www.youtube.com/edit?o=U&video_id=rDnfxhZZuGA

https://www.youtube.com/edit?o=U&video_id=9ZPSfVMcDzs

https://www.youtube.com/watch?v=uGr0HCh-CgY

https://www.youtube.com/edit?o=U&video_id=OwynUWZNKyU

Люди вперше танцювали українські танці, але скільки щасливих облич!


Українські танцювальні традиції


86%, 6 голосов

0%, 0 голосов

14%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Танцюймо!

https://www.facebook.com/groups/shkola.buttia/permalink/1292930464110035/

Через мову маємо лише 7% спілкування. Погляд, дотик, міміка, жести, рухи та інші невербальні методи, виявляється, мають для спілкування значно більше значення. І все це є в танці. Танець - 100% спілкування! Без танцю неможливо повноцінно спілкуватися. Недарма колишня еліта влаштовувала бали. Як гадаєте?


11%, 1 голос

44%, 4 голоса

0%, 0 голосов

11%, 1 голос

11%, 1 голос

11%, 1 голос

11%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Буття на радіо Промінь

Що об"єднує інженера, товарознавця, звукорежисера і композитора з прізвищем Бут, окрім родинних зв"язків? Їхнє "Буття", сповнене народної музики, танців і співів, експедицій і майстер-класів! Як Олег Бут запалив інтерес свого батька Василя Бута, сестри Оксани Бут, матері Ганни Бут до традиційної культури? Як утворилась родинна справа? Про це - у "Династіях" з Галиною Бабій у четвер, 27 квітня, о 17.11.

Прийшли вчасно. Розчохлили і настроїли цимбали та скрипку. Зайшли до студії Радіо "Промінь" і легко та невимушено провели 45 хвилин ефіру програми #Династії. З музикою розпочинали, з музикою і закінчили!
Отаке Буття Гурт Буття: Олег Бут Оксана Бут Василь Бут ( телефоном) і Ганна Павлівна Бут! А хто не чув, -
запис є тут http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1626024

Світлина від Галини Бабій.

Переваги родинної справи:

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

33%, 1 голос

33%, 1 голос

0%, 0 голосов

33%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Фольклорний гурт “буття” заспівав на донеччині

 19 квітня,  у Костянтинівській школі мистецтв відбувся концерт фольклорного гурту “Буття”.

Понад шістнадцять років учасники гурту збирають фольклор по селах України – їздять по найвіддаленіших куточках Закарпаття, Тернопільщини, Чернігівщини, також записують пісні на Полтавщині та Сумщині. Цих пісень – про козаків, рекрутів, весільних – гурт вперше заспівав на Донеччині.

– Інколи доводиться проїхати п’ятдесят сіл, аби знайти в одному якусь бабцю, що може заспівати. Ми дивимося в очі чим людям, намагаємося взяти від них усе багатство їхньої культури, досвід поколінь. Це автентичні співи, музика, танці. Ми свого нічого не додаємо, лише ретранслюємо від людей, – розповів журналісту “До ТеБе” керівник гурту “Буття” Олег Бут.

На концерт прийшли учні школи мистецтв, також з учасниками гурту спілкувалися викладачі, просили їх виконати фольклорні твори, граючи на цимбалах. Після концерту у холі влаштували забави – дітей вчили народним танцям.

У фольклорну  експедицію на Донеччину  гурт “Буття” планує ще приїхати. Його учасники переконані, що на цій землі є люди, які зберегли автентичну культуру предків. Проте така експедиція коштує дорого і, на думку гостей, зараз не дуже доречна, оскільки триває війна.

                                               


p { margin-bottom: 0.1in; line-height: 120%; }a:link { }

20 квітня у МПК «Будівельник» пройшла концертна програма гурту традиційної музики «Буття» з м.Київ. Учасники гурту представили автентичний фольклор з більш ніж чим 300 обстежених сіл і містечок: троїста музика, акапельний спів з Полтавщини,Тернопільщини, Гуцульщини, Житомирщини, Закарпаття...          Після концерту на майданчику біля Палацу відбувся майстер-клас: ігри, забави на вулиці. Майстер-клас захопив не тільки дітей, а і дорослих. Бажаючі вели дискусії про дослідження та поширення традиційної сільської музичної культури України. Відвідали цей захід спеціалісти відділу молодіжної політики та у справах сім’ї управління з гуманітарних питань, студенти ДДМА, учні Краматорського віщого професійного училища(№14) та інші небайдужі до етнічної музики мешканці міста. Це була чудова творча зустріч, на якій панувала атмосфера тепла, щирості, доброзичливості і взаєморозуміння. Дякуємо нашим гостям, гурту «Буття», за можливість творити і ділитися своєю творчістю з усією країною! Дякуємо всім, хто відвідав цей захід!!! 


https://youtu.be/gJlXnw7U7wo

Великодні свята на донбасі

Гурт Буття анонсує поїздку до міст Краматорська, Дружківки та Костянтинівки на Великодні свята.

В програмі візиту: презентація гурту Буття; концерт-лекція троїстої музики та акапельного співу з Полісся, Волині, Тернопільщини, Гуцульщини, Закарпаття, Чернігівщини, Полтавщини, Черкащини, Сумщини; виступ місцевого колективу; Великодні ігри та забави на вулиці; відкрита дискусія.

Наш візит проходить в рамках дворічної Програми національних обмінів за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США). Співпраця та конструктивний діалог між різними регіонами України є важливою складовою розвитку держави, творчого і терпимого переосмислення культурної спадщини, обмін досвідом, відчуттями, переживаннями, поглядами. Наша мета — просування демократичних цінностей через культуру, діалог, мобілізацію спільнот.


http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1601802


Навіщо їхати на Донбас?


10%, 1 голос

0%, 0 голосов

60%, 6 голосов

10%, 1 голос

0%, 0 голосов

10%, 1 голос

10%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Обливаний понеділок

Наші предки Великдень святкують вже багато тисячоліть. Після весняного рівнодення день збільшувався, тому й свято називали Великоднем сонячним.

Великодний коровай(баба, кулич) є жертовним посвяченням родючості і плодовитості. Чим вищий коровай, тим кращий урожай, більше приплоду худоби.

Особливе значення має очищення водою ( чистий четвер, обливаний понеділок). Парубки обливають дівчат. А ті дарують їм писанки. Подарована писанка означає вибір парубка дівчиною.

В ці зустрічають Весну. Розкладають багаття, стрибають через нього — очищаються. Приносять жертву воді. Опускаючи на річку хлібину. В цей день випускають на волю пташок, яких тримали в клітках. Свято зветься Благовіщення, після якого починаються польові роботи.

Тиждень після Великодня присвячується вшануванню предків — Радуниця, Тризниця. Влаштовуються обіди на могилах родичів, молитви про Рід, кінні змагання на честь предків. Адже душі предків сприяють урожаю і добробуту нащадків.

І, нарешті, Яйце — символ життя, Весни, Сонця, Воскресіння Природи.

17.04 з 12-00 святкуємо Обливаний понеділок біля церкви “Неопалима купина”, метро Оболонь, напроти пождепо. Беруть участь: хор Гомін, ансамбль Либідь, гурт Буття. Запрошуємо всіх!

Що ми святкуємо на весняне рівнодення?


17%, 1 голос

0%, 0 голосов

33%, 2 голоса

17%, 1 голос

17%, 1 голос

17%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

...і сказали мені: ТУт СТАНЬ! Або спогади про літо.

Фестиваль української середньовічної культури Ту Стань 2016 відбувся 5-7 серпня в с.Урич на Львівщині. Як це було і що цікавого побачили відвідувачі заходу,ґ.

Фестиваль почався в п'ятницю, 5 серпня о 13:00, але львів'яни і всі хто прямував в с.Урич після 18:00, застрягли у величезній тягнучки на стрийській трасі. Причина банальна, ремонт моста дорожньої службою. Однак подолавши цю перешкоду, ми добралися в с. В.Сіневідне де звернули з траси на право, як і показувала табличка. До Тустані ще 22 км. Загальна відстань від Львова до музею Тустань 120 км.
Дорога до с.Урич відремонтована. Були кілька ділянок зі старим асфальтом, але всі 22 км. ви проїдете з задоволенням.
По прибуттю на місце, більшість автомобілістів чекала звична для фестивалю ситуація, авто просто ніде припаркувати. Дорога від с.Урич в музей Тустань йде в гору і особливою шириною не відзначається. Багатьом гостям останні 800 м. шляху, доводилося долати на своїх двох.
Наметове містечко було непогано організоване. По-перше був комендант містечка, який стежив за ситуацією і збирав плату за перебування. До слова, переночувати коштувало 50 грн. з намету. В ціну входила питна вода і великий мішок букових дров. Після оплати проживання, комендант видавав чек, що звичайно приємно здивувало.
Всі не традиційні фестивальні забігайлівки і місця продажу сувенірів, продуктів харчування та атракціони для дітей, були розташовані на території перед входом в заповідник Тустань. Там же знаходилися і біо-туалети.
Купивши квиток на потрібну кількість днів, ви проходите на територію заповідника і потрапляєте на фестиваль Ту Стань 2016.
Ту Стань 2016, це не тільки колоритно одягнені люди, а й велика кількість охорони, присутність поліції і швидкої допомоги.
Організатори добре дбали про безпеку учасників і відвідувачів фестивалю.
Крім тематичних майданчиків де проводилися різного роду майстер-класи для відвідувачів, на фестивалі було представлено тематичні сцени. Серед найбільш цікавих хочемо відзначити «Кіно-ніч» і «Театральну поляну».
Цікавим інформаційним майданчиком для відвідувачів, став великий екран на якому транслювалися інформаційні відеоролики про заповідник Тустань.
З численних розваг які були на фестивалі, нам особисто сподобалося управління квадрокоптера в 3-D окулярах. З їх допомогою всі бажаючі могли оглянути заповідник Тустань фестиваль з висоти пташиного польоту.
Цікавими розвагами також стала стрільба з лука по мішені, навчання середньовічних танців та майстер-класи від ремісників.
Однак найбільш цікавими і захоплюючими подіями, звичайно були лицарські бої реконструкторів з України та закордону. Саме поєдинки в лицарських обладунках, збирали всіх гостей фестивалю на головній поляні.
Реконструктори з організацій «Чорна Галич», «Лемберг», «Орден святого Миколая» та інших, показували видовищні поєдинки.
Хотя зброя лицарів не заточена, удари що наносилися під час поєдинку, дуже відчутні і болючі для противника.
Враховуючи вагу обладунків і захисної екіпіровки воїнів, можна тільки позаздрити витривалості хлопців.


Етногурт Буття провів декілька сеансів українських танців. http://video.i.ua/user/891166/79232/



Вечори на Тустань 2016 проходили під середньовічну музику і виступи етно-гуртів. Особливо сподобався виступ групи «Русичі», який проходив перед самим штурмом фортеці.
Захоплюючий нічний штурм дерев'яної фортеці, справив на глядачів фестивалю ТуСтань 2016 величезне враження. У темряві запалені смолоскипи захисників фортеці і палаючі стріли нападників, виглядають дуже переконливо. У штурмі фортеці також був задіяний таран, який додав атаці більшої переконливості.
На радість глядачам штурм закінчився перемогою захисників фортеці і короля Данила Галицького, про що і говорить гасло фестивалю «Україна - щит Європи».

Фестиваль середньовічної культури "Ту Стань!" (Тустань) щорічно переносить відвідувачів у Середні віки і створює атмосферу давньоруської доби. Крім реконструкції боїв, в древньої Тустані лунають середньовічна музика, відтворюються традиції, ремесла і старовинні розваги. Реконструкції боїв на фестивалі окремо присвячують цілий день. Крім того, протягом усього фестивалю проходять майстер-класи і лицарські поєдинки, працюють ігрові містечка.
У 2016 році ідея фестивалю "Ту Стань!" - Це події XIII століття, які мали на меті об'єднати Європу в боротьбі проти монгол. Тоді Україна виступила щитом між Європою і Азією. Під час фестивалю, ви зможете взяти участь в реконструкції побуту часів короля Данила Романовича, який виступив проти ординців, зміцнив Галицько-Волинська державу і намагався відновити незалежну Русь.
Протягом фестивалю працюватимуть чотири тематичні сцени-галявини, кожна з яких стане острівцем середньовічного життя.
Новинкою фестивалю "Ту Стань!"став театральний майданчик
Фестивальні майданчики уже традиційно розмістилися на території заповідника "Тустань" біля скель, на яких в ІX - XІІI століттях стояв неприступний місто-фортеця. Тустань була великим стратегічним об'єктом, який діяв як митниця і оборонний пункт єдиної системи Карпатської лінії оборони південно-західного кордону Київської Русі. Уявити велич Тустанськоі фортеці в цьому році допоможе великий екран, на який проектувалося 3D зображення могутнього середньовічного укріплення.
Гостям фестивалю "Ту Стань!" пропонувалось зануритися в середньовічний побут, взяти участь в різноманітних майстер-класах, навчитися середньовічним танцям, виліпити справжню чашку на гончарному крузі, постріляти з лука та ін. Ремісники продавали середньовічний товар і пригощали всіх бажаючих справжніми середньовічними стравами. А лицарі слова взяли участь в змаганнях під час поетичного турніру на літературній галявині. Особливий гість літературної частини фестивалю - Олександр Ірванець.
Під час фестивалю відбулося відкриття інтерактивної скульптурної групи "Щит Європи". Відвідувачі самостійно змогли "оживляти" скульптуру і приводити її в рух.
На час проведення фестивалю для відвідувачів були організовані спеціальні автобусні рейси зі Львова (100 грн. В одну сторону, 160 грн. В обидва боки). Напередодні фестивалю була повністю реконструйована дорога від траси Київ - Чоп до села Урич.

https://youtu.be/Jb2PsAUDvrE https://youtu.be/HgGuTBcVHJA https://youtu.be/-8BSZHXhvNo

https://youtu.be/eGhZwNjVFnk https://youtu.be/fh436jpV13U https://youtu.be/JZt7GEZSrVg


Чи чули Ви про Урич?


10%, 1 голос

10%, 1 голос

50%, 5 голосов

30%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Танцюємо з Буттям!


В суботу та неділю на Ярмарку в музеї Гончара (початок о 18) та на День Незалежності на Поштовій площі (початок о 19)

 Мистецтво танцю запрограмоване в людині самою природою. Всі істоти живуть за рахунок ритмічного биття сердець, ритмічного дихання. Тварини, що живуть на суші пересуваються завдяки ритмічному пересуванню ніг, птахи літають завдяки ритмічному маханню крилами. Танець має такий самий вік, як і перша людина, що виражала свої почуття радості або суму ритмічними рухами 25 000 років тому. Танець надихається ритмом життя, що пульсує в людині та у всесвіті. Більшість людських почуттів – це інстинкти, які є спільними у вчених інтелектуалів і менш освічених людей – тих, що живуть у 21 сторіччі і тих, що жили 20 000 років тому.

Танець був створений первісними людьми як частина складного ритуалу, який мав на меті інтенсифікувати людську енергію для найповнішого впливу на явища природи і життя. У давні часи танець був абсолютним вираженням вього життя людей. Перші танці були простими, але навчаючись контролювати навколишнє середовище, люди змінювали умови свого життя, і танці ставали складнішими.

Перші танці не мали музичного супроводу, але давні люди не могли не усвідомити ефекту звуків своїх ніг, що тупотіли по землі. Так танцюристи самі створили музичний ударний акомпанімент – і це були не тільки тупотіння ніг, а й також плескання в долоні, клацання пальців, биття по шкірі тварини, натягнутої на раму. Пізніше мелодія – імітація співу пташок або протяжне відображення людського мовлення – прикрасила ритмічні удари. В танці важливо рухатись синхронно, і мелодія не тільки заповнювала інтервали між ритмічними ударами, але й допомагала запам’ятати танець. Послідовні удари – це інтегральна частина суспільного танцю, вони надають моніторний сигнал і контролюють ритмічний рух і темп танцю, який може нарастати або уповільнюватись в залежності від ведучого.

З розвитком цивілізацій умови життя людей змінились. Полегшення виробництва харчів, виникнення фабрикантів та купців зумовило виникнення класу шляхтичів, які, маючи вільний час та гроші, хотіли розваг. Нові танці почали створюватись, але їхні рухи вже не були важливі, бо не мали значення. Запозичені в давніх обрядах рухи були адаптовані, щоб задовольнити рафіновані смаки придворних. Стрибок перетворився на уклін, стрімкий біг – на полонез. Жвавий, тобто життєдійний, танець приручили і перетворили на мінует. Життя покинуло танець і природа більше не захищає людину.

Сьогодні люди все більше відриваються від природного середовища, руйнуються зв’язки, які налагоджувались віками та визначали буття. Все глибше прірва духовної пустоти, як в окремій людини, так і суспільстві. Але свідомість людини з давніх часів не змінилась. Під пресом інформаційної революції вона сховалась у глибини підсвідомості та набула інших форм вираження – і це призводить до внутрішніх та міжлюдських конфліктів. Внутрішнє Я людини продовжує жити за законами природи, Сонячні та Місячні цикли визначають її буття. Тому сучасній людині так притамана тяга до  ’давнього, священого’.

Тяга людей до танців підтверджує це: на будь-якому святкуванні під час масових танців люди інтуітивно стають у коло, але у більшості випадків обмежуються рухом по колу та зходом у центр і назад – хотілося б ще якихось рухів та фігур, але яких? Якщо ж на святі присутня людина, яка знає традиційні масові танці – усі з неабияким ентузіазмом приєднуються, обличчя людей світяться радістю і (без перебільшення!) щастям.  Це пояснюється тим, що традиційні обряди мають в собі ‘концентрат’ культурно-інформаційних кодів, що викликають певний стан, емоції, переживання – насамперед відчуття спокою та душевного задоволення, оскільки людина приєдналась до ритмів космосу і, відповідно до глибинної свідомості, виживе. Святкова обрядовість, як втілення зконцентрованого народного досвіду може послужити засобом психічного (а, в наслідок, і фізичного) зцілення, оскільки обряди мають не тільки аграрну, але й медичну мету. Життя по річному колу психологічно та психофізіологічно підвищує стійкість організму людини до зовнішніх та внутрішніх стресів – а виконання обрядових танців виступає засобом приєднання до життя Всесвіту.


Чому люди танцюють?

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

60%, 3 голоса

0%, 0 голосов

20%, 1 голос

20%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
20
предыдущая
следующая