Слава Україні!

Шановні друзі!

Щиро вітаю організаторів, учасників та гостей нашого 25-го, ювілейного, Форуму видавців у славетному, в одному з улюблених моїх міст – місті Лева, що вже став знаковою книговидавничою та загальнокультурною подією України, подіє не лише України, а й усієї Східної Європи.

25 років! Невже вже двадцять п’ять. Це досить поважний вік для літературного фестивалю, враховуючи, що час його становлення припав на період глибоких економічних і соціальних, спочатку криз, а потім  перетворень, які переживала Україна за усі роки незалежності.

Символічним є саме місце проведення Форуму видавців, адже українське книговидання почалось ще у ХV столітті із відкриття перших друкарень саме у Львові. З тих часів Львів став в Україні містом із широко відчиненими воротами для європейської культури.   

Змінюється Україна, змінюється і наш форум. Цього року він  оновився і став Book Forum Lviv. Це не просто нова назва – це нова амбіція, заявка на створення активного культурного перехрестя у Центральній Європі. Я дуже тішуся, дуже радію цьому. Це абсолютно прекрасно. Адже представлення книги – це завжди об’єднання людей. Впевнений, що Форум і надалі буде реалізовувати свою місію – гуртувати людей, здатних генерувати і сприймати нові ідеї, поширювати поле культури, і змушувати нас думати про сенси нашого життя в світі, що вічно змінюється.

Не менш важливо, що Форум утвердився як платформа української культури, яка покликана популяризувати твори вітчизняних письменників та книговидавництва в нашій державі, а також репрезентувати, і саме з цим пов’язана нова назва, репрезентувати Україну і українське в світі.

Мені надзвичайно приємно, що з кожним роком книжковий ярмарок розширює рамки свого існування. У дні його проведення  Львів перетворюється на єдиний літературний простір, який збирає все більшу кількість вітчизняних та зарубіжних авторів, інтелектуалів, художників, культурних діячів, видавців і книгорозповсюджувачів і багатьом іншим, яким просто цікава українська книга.

Якщо раніше, в тому числі і у Львові, ми говорили про те, що головне, що загрожує українському книговидавництву – це то, що українці купують російську книгу.

Сьогодні цього вже немає. Ми перейшли той рубікон. Ми сьогодні в своїй державі будемо читати свої книжки на своїй мові!

Вадливо згадати ще один вимір вашої роботи. Українське книговидання стало надзвичайно важливою  складовою інформаційної сфери. Російська агресія і гібридна війна,  розв’язана проти нас, перетворила свідомість українських громадян на  ключову арену протиборства.  

Сила та міць нашої держави не лише в чисельній армії, високооснащених Збройних Силах та розвиненій економіці, але я твердо переконаний – сила і міць нашої держави в українській книзі, українському кіно, в українській музиці, в українських піснях, і головне – в українській мові.

Сьогодні агресор використовує найновіші технології впливу на свідомість українських громадян. Ці технології спрямовані на розпалювання національної і релігійної ворожнечі, пропаганду агресивної війни, порушення суверенітету і територіальної цілісності України.

Саме тому наш з вами спільний обов’язок усіма можливими засобами захистити українське суспільство від дезінформації та деструктивної пропаганди Кремля.

І більше того, не зустрічаючи належного опору, Кремль розширює фронти гібридної війни. Найдалекоглядніші політики, громадські діячі, журналісти, в тому числі і ті, чиї книги присутні на Форумі, говорять про гібридну війну Росії проти Євросоюзу. Кремль хоче знищити європейську єдність, європейську солідарність і  європейську ідентичність. І один із засобів для цього – поширення фейків про Україну.

Якими б вони не були. Починаючи про «їхтамнєт» і закінчуючи про нібито українську ракету, яка збила малайзійський Боїнг. Україну, яка платить найвищу ціну життям своїх героїв, захищаючи східний кордон Європи. Наш з вами обов’язок -  не допустити дискредитації України. Наш з вами  обов’язок - боротися з російською пропагандою в всередині Україні, з російською пропагандою в Європі і в усьому світі.

Щоб перемоги нам потрібно зміцнювати засади нашої  державності. Що є однією з засад нашої державності  - це є українська мова.

Перед нами стоїть важливе завдання забезпечення розвитку і функціонування української мови  - мови як державної в усіх сферах суспільного життя і на всій території України, посилення ролі української мови як консолідуючого фактору в українському суспільстві як засобу зміцнення державної єдності.

Саме на це був спрямований підписаний мною Указ та цілий ряд підписаних мною законів. Але на цьому не можна зупинятись. Нам потрібне законодавче врегулювання всіх питань, пов’язаних зі статусом української мови як державної. Більше того, нам потрібна активна позиція суспільства, спрямована на розширення сфери функціонування і застосування української мови, реалізацією усіх без винятку положень мовного законодавства.

Чому так відбувається. Тому що цього хоче український народ. Соціологічні дослідження засвідчують – ми любимо свою українську мову, ми хочемо її чути, нарешті, і дуже просто – ми хочемо нею говорити!

Це стало драйвом, це стало модним! Ми точно маємо підтримувати цей тренд, бо українська мова має всюди звучати на повний голос. І, до речі, не лише всередині країни. Але найповніше вона розкриває свій потенціал, розвивається і формує своє майбутнє саме у друкованому слові.

Тому, хочу наголосити - держава буде підтримувати українське книговидавництво. Мушу визнати, що сьогодні якість і ефективність державної політики у цій сфері нас ще не задовольняють.

Нам потрібні стимули, які б спонукали  авторів і видавців до створення якісної книги, до задоволення попиту вимогливого українського та європейського читача, до розширення збуту та поширення  книжкової продукції. 

Через це, я маю тверде переконання, покладаю надії на прихід до керівництва Українського інституту книги людини, яка здобула заслужений авторитет і визнання серед книговидавців і читачів, багаторічного організатора і директора Форуму видавців,  пані Олександри Коваль.

Успіху Вам, пані Олександро!

Ринок свободи – фокусна тема цьогорічного
Форуму – як ніколи актуальна для України. Адже протягом усіх років незалежності ми плекаємо ідею свободи як головний чинник у формуванні високорозвиненої особистості, здатної легко інтегруватися у світове співтовариство, та основоположну цінність у ствердженні могутньої суверенної української держави. 

Незважаючи на всі загрози та перепони, рух до Європейського Союзу – це не прагнення і бажання тільки Президента, це свідомий цивілізаційний вибір та воля всього українського народу. Наголошую, майже п’ять років тому українці здійснили Революцію Гідності заради свого європейського майбутнього. І тому іншого шляху в нас немає і бути не може.

Протягом останніх років ми остаточно усвідомили, чого вартує наша свобода і якою ціною ми з вами сплачуємо за можливість жити у суверенній, вільній, незалежній демократичній державі.

Я переконаний, що завтра Верховна Рада України підтримає мої Президентські Конституційні зміни, де ми закріпимо цей шлях розвитку нашої держави, цей цивілізаційний вибір як європейський і євроатлантичний. Ми закріпимо його в нашій Конституції, розпочавши цей процес саме завтра.

Наша з вами свобода не буде  розмінною монетою ні у грі зовнішніх сил, ні на своєму ярмарку політичного гонору і марнославства.

Висловлюю щиру вдячність організаторам нашого форуму за багаторічну віддану працю.

Переконаний, що цьогорічний Форум продемонструє унікальну програму читань, публічних розмов, яких зараз потребує Україна – високоінтелектуальних, відповідальних, патріотичних, заходів, які сприятимуть активному розвитку вітчизняного видавничого простору та розширенню міжнародних культурних зв’язків.

Принагідно хочу привітати авторів та видання, які стали лауреатами щорічної дуже авторитетної, дуже престижної премії «Українська книжка року», про що мною підписано відповідний Указ.

Із задоволенням вітаю Жулиньского Миколу Григоровича – автора та ТОВ «Видавниче підприємство «Ярославів Вал» за книжкове видання «Моя Друга світова: роман-хроніка в голосах»; Степовика Дмитра Володимировича – автора та державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро»; Фальковича Григорія Аврамовича – автора та ТОВ «Видавництво «Часопис» Дух і літера».

Бажаю усім авторам міцного здоров’я, нових творчих звершень, а    видавництвам – процвітання та нових успішних проектів.

Процвітання сьогодні – це точно вже реальність, коли українське видавництво українських книжок має для цього усі умови. А ми будемо допомагати.

Усім організаторам, учасникам і гостям Форуму зичу життєвої наснаги, невичерпної енергії, ефективної реалізації творчих задумів та просто усім читачам - отримати задоволення від читання найкращої в світі для нас книги – української книги.

Слава Україні!

Президент України Петро Порошенко провів зустріч з парламентською делегацією Стортингу (Парламент) Норвегії на чолі з Президентом пані Тоне Вілхелмсен Трьоен.

Співрозмовники обговорили міжпарламентську взаємодію України та Норвегії. Глава держави подякував за тверду позицію норвезького Парламенту на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.

Президент Стортингу пані Трьоен запевнила у намірі підтримувати активний українсько-норвезький міжпарламентський діалог, про що свідчить нещодавнє створення в Стортингу, вперше в історії двосторонніх відносин, Групи дружби з Україною.

Співрозмовники обговорили безпекову ситуацію на Донбасі, імплементацію Мінських домовленостей та деокупацію Криму.

Сторони також обговорили подальші кроки задля звільнення українських політичних в’язнів в Росії.

Фото: НВ/Наталія Кравчук

Валовий зовнішній борг України скоротився

Валовий зовнішній борг України на кінець червня 2018 року становив $113,75 млрд, що що на 1,47%, або на $1,7 млрд менше, ніж на початок року.

Про це повідомили в Національному банку України (НБУ).

Зазначається, що борг держуправління за цей період зменшився на 1,97% - до $38,1 млрд, зобов'язання НБУ скоротилися на 6,1% - до $6,98 млрд. Зобов'язання НБУ і майже весь урядовий борг представлені довгостроковими запозиченнями.

Депозитні корпорації в звітному періоді зменшили борг на 5,3% - до $5,9 млрд, інші сектори - скоротили на 0,6%, до $53,04 млрд. Обсяг зобов'язань за прямими інвестиціями зріс на 1,6% - до $9,7 млрд.

Раніше президент України Петро Порошенко заявив, що співвідношення прямого державного боргу України до валового внутрішнього продукту (ВВП) за підсумками першого півріччя 2018 року скоротилося до 63%.

Нагадаємо, що на початку 2018 року валовий зовнішній борг України становив $116,6 млрд.

Попри це, перспективи реального отримання Україною цих грошей від Росії відповідно до перемоги в Стокгольмському суді виглядають досить далекими і туманними, інформують Економічні Новини.

Судова тяганина може затягнутися надовго

Так, у коментарі Економічним новинам колишній міністр економіки Віктор Суслов припустив, що судова тяганина між НАК «Нафтогаз України» і «Газпромом» триватиме ще дуже довго. «Якісь європейські суди прийматимуть рішення на нашу користь, якісь –їх блокуватимуть… Таким чином будемо ще довго ходити навколо цього питання», – каже він.
Такої ж думки дотримується і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Подальша ситуація розвиватиметься так: «Газпром» знову звернеться в якийсь суд, ми, у свою чергу, подамо скаргу в якийсь суд – і так триватиме ще дуже довго. Роками. Перспектив отримати гроші від Росії абсолютно ніяких», – сказав він в коментарі Економічним новинам.
До теми «ходіння по судах» зазначимо, на фоні провалу в суді Швеції «Газпром» «похвалився» тим, що англійський суд 13 вересня скасував рішення про арешт активів «Газпрому» у Великобританії та Уельсі в межах виконання рішення арбітражу Стокгольма щодо спору з «Нафтогазом». Також у своєму офіційному повідомленні «Газпром» зазначив, що має намір домогтися перегляду рішення шведського суду.

Тим часом, намір «Газпрому» «домогтися перегляду рішення шведського суду» вважає абсурдним Юрій Вітренко. «У цьому рішенні чітко зазначено, що воно оскарженню не підлягає», – сказав він.
Також перемогою «Газпрому» Юрій Вітренко не вважає і рішення англійського суду. Навпаки – бачить у цьому виграш для України. «Не знаю, чи ви чули, але у процесі арешту активів «Газпрому» у Великобританії відбулася приємна несподіванка – були заарештовані (заморожені) акції Північного потоку 1, які там несподівано знайшлися. «Газпром» був вимушений формально зобов’язатися перед судом не відчужувати ці акції і тримати їх в Англії до розгляду справи в англійському суді щодо примусового стягнення його активів у Британії. Таким чином, рішення суду про замороження активів було замінено на це зобов’язання перед судом з боку «Газпрому». І він тепер має вирішувати – або погасити перед нами заборгованість (з відсотками та компенсацією витрат), або з острахом чекати на рішення англійського суду щодо продажу акцій Північного потоку-1 в рахунок погашення боргу», – написав він у соцмережі. Попередні слухання у суді Лондона призначені на лютий 2019 року.

Читайте: «Нафтогаз» повідомив про арешт голландських активів «Газпрому»

У самому НАК «Нафтогаз» повідомили, що на заборгованість російського газового монополіста нараховуються відсотки – приблизно, 500 тисяч доларів у день. «Газпром може легко зупинити ці нерозумні втрати. Банківські реквізити «Нафтогазу» йому відомі. А поки ми продовжуємо процес примусового стягнення», – зазначили в «Нафтогазі». Станом на 13 вересня цього року, згідно з офіційним повідомленням НАК «Нафтогаз» на заборгованість «Газпрому» перед «Нафтогазом», були нараховані відсотки в сумі 104 млн доларів.

Арешти активів «Газпрому» як інструмент тиску

Тим часом, Олександр Охріменко вважає, що тільки арештами активів «Газпрому» у різних країнах світу «Нафтогаз» «ситий не буде». «Арешт – це ще нічого не означає. Для того, щоб це майно конфіскувати і продати на аукціоні, знову таки потрібні рішення суду. Окремі. По кожному пункту. Причому ці рішення мають бути конкретні – що саме це майно можна конфіскувати і продати на аукціоні. На все це може піти десятки років», – каже він.

Читайте: "Нафтогаз" почне торгувати автогазом вроздріб

Про те, що рішення про арешт закордонних активів «Газпрому» та їх подальше виконання буде прийматися в кожній конкретній юрисдикції з урахуванням практики місцевих судів щодо виконання арбітражних рішень, говорить і відповідальний адміністратор Арбітражного центру при російському Інституті сучасного арбітражу Андрій Горленко.

За словами президента Українського аналітичного центру, європейська судова система побудована таким чином, що там немає швидких рішень. «Те що Апеляційний суд Швеції скасував призупинення рішення Стокгольмського суду – це звісно добре. Але тільки для іміджу України та її позицій у світі. Дієвого механізму отримання виграних у Стокгольмському суді грошей немає. Тут можна сперечатися, можна сваритися, можна робити якісь заяви… Просто не існує механізму, як це зробити. Все можна вирішити, тільки якщо сісти за стіл переговорів. Навіть люди, які судяться щодо бізнесу, знають, що краще домовитися. Але у разі конфлікту між «Нафтогазом» і «Газпромом» – хто може сісти за стіл переговорів? Можливо, через років 5-10…», – говорить Олександр Охріменко.
Зазначимо, на фоні прийнятих судових рішень у Швеції і Лондоні представники «Газпрому» минулого тижня не приїхали на раніше заплановану тристоронню консультацію ЄС-РФ-Україна в Брюссель, де мали на експертному рівні обговорити питання транзиту газу через газотранспортну систему України після 2019 року і потреби Євросоюзу в газі. Ще раніше голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв заявив, що «Нафтогаз» не готовий одночасно обговорювати з РФ транзитний контракт та мирову угоду за позовами в арбітражі.

Тим часом, юрист-міжнародник, який спеціалізується на діяльності енергетичних компаній, Алан Райлі, радить росіянам після поразки у шведському суді виписати «Газпрому» чек. «Це буде вихід, який дасть змогу зберегти обличчя. Якщо ж ні, то репутаційні втрати будуть великими. Коли один європейський суд за іншим ухвалює рішення не на вашу користь, я, як юрист, просто сказав би керівництву «Газпрому»: стоп! Коли ви вже у ямі, не копайте глибше», – каже він.

У свою чергу зазначимо, що сам факт «заморожування» активів «Газпрому» по всьому світу, вже сам по собі не дає російській компанії можливостей для фінансових маневрів. Втрата репутації також б’є по фінансах. Сьогодні ринкова вартість компанії оцінюється в $55 млрд, тоді як боргові зобов’язання вже перевалили за $54 млрд. Це при тому, що десять років тому вартість російської монополії оцінювалася в $342 млрд.

Арешт активів «Газпрому» як єдиний шлях до стягнення боргу

Про те, що для Росії («Газпрому») нічого не платити Україні («Нафтогазу») – це принципове питання, – говорить в коментарі Економічним новинам голова Комітету економістів України Андрій Новак. «Арештувати активів «Газпрому» по всьому світі реальніше, ніж отримати гроші від Росії напряму. Я думаю, не віддавати гроші «Нафтогазу» для «Газпрому» є питанням принципу», – сказав він.

На відміну від тих, хто скептично ставиться до можливості стягнути із «Газпрому» $2,6 млрд через арешти активів «Газпрому» по всьому світу і їх подальшої реалізації, Андрій Новак переконаний, що тільки таким шляхом «Нафтогаз» може повернути собі свої гроші. «Лише через реалізацію арештованих по всьому світі активів «Газпрому» можна буде назбирати ту суму, яку «Газпром» має повернути Україні», – каже він.

У тому, що арешт і реалізація активів «Газпрому» таки принесуть гроші «Нафтогазу», переконаний Алан Райлі. «Думаю, «Нафтогаз» таки отримає 2,6 млрд доларів. Цілком зрозуміло, що активи «Газпрому» у ЄС перевищують цю суму», – каже він.

Експерт з енергетики Михайло Гончар також позитивно оцінює успіхи України і подальші перспективи щодо стягнення з Росії виграних через Стокгольмський суд грошей шляхом накладення арештів на активи «Газпрому». «За ініціативою української сторони активи «Газпрому» уже арештовані у Нідерландах, Великій Британії та Швейцарії. Тепер треба йти ескалаційним шляхом далі й посилювати тиск на російську сторону. Наприклад, «Нафтогаз» може арештувати трубну продукцію, що перебуває у чотирьох європейських портах. Вона призначена для будівництва «Північного потоку-2». Таким чином, ми завдамо ще одного удару по «Газпрому» та ускладнимо будівництво газопроводу», – каже експерт.
Зазначимо, раніше голова правління «Газпрому» Олексій Міллер заявляв, що після запуску газопроводів Північний потік-2 і Турецький потік транзит російського газу через Україну скоротиться в 10 разів

Автор: Надия Михальчук

http://enovosty.com/uk/ekonomika-ukr/full/1709-aresht-aktiviv-gazpromu-chi-zmozhe-naftogaz-zneciniti-nacionalne-nadbannya-rosii