Все родители пребывают в заблуждении, что для того, чтобы, скажем, их дети в будущем стали учеными мировой величины, нужно чтобы они уже сейчас, в столь юном возрасте, были звездами школьной и олимпиадной величины.

Да, дети действительно нуждаются в обширных знаниях в разных областях, и к просто чтению и письму нужно по возможности добавлять многие другие науки, а мир не стоит на месте и так далее. Но есть и другой вид навыков, о котором все забывают, хотя он необходим всем детям, чтобы потом добиться успеха в абсолютно любой выбранной ими деятельности.

Мы все знаем, что практически каждый работодатель в любой профессии предпочитает работников, которые знают, как решать проблемы, творить, сотрудничать и общаться.

В школе специально таким навыкам не учат, но это легко могут делать родители. Отточить все важнейшие жизненные способности можно через увлекательные занятия и игры, например, во время длительных поездок на машине или даже по дороге в школу или магазин. Итак, какие же они — эти навыки.

1. НАВЫК РЕШЕНИЯ ПРОБЛЕМ

Чтобы ворваться в конкурентный мир взрослых и суметь в нем преуспеть, ребенок должен уметь критически мыслить, наблюдать, анализировать, и придумывать разумные решения сложных дилемм. Развить эти способности можно, задавая ему встречные вопросы.

Например, если он спрашивает, почему нельзя построить подводный город, спросите тоже: «А ты как думаешь, почему?». Пусть ребенок придумает несколько самостоятельных версий, потом проведет собственное исследование в том же Интернете и расскажет вам, как обстоят дела на самом деле.

2. НАВЫК СОВМЕСТНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Лучшие результаты получаются после слаженной совместной работы всего коллектива. Школьные проекты направлены как раз на выработку у детей умения контролировать себя, дипломатии, тайм-менеджменту и т.д.

Но этим навыкам можно научить и в семье – например, устраивая сеансы совместной выпечки с братьями-сестрами или соседскими детьми, или, что может быть интереснее современным детям, предложить им снять и смонтировать совместный фильм.

3. НАВЫК ПРАВИЛЬНОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ГАДЖЕТОВ

Да, дети практически профессионалы во всем, что касается смартфонов и компьютеров, но что они в них делают на самом деле? Играют, листают какие-то страницы с шутками, смотрят картинки. А ведь в будущем им придется ориентироваться в потоках медиа-информации, чтобы успешнее работать.

Научить детей извлекать пользу и знания из Интернета можно, например, предложив ему вести блог определенной направленности. Это может быть семейный блог, где у каждого члена семьи будут свои обязанности по наполнению его информацией и т.п. Можно путешествовать с гугл-картами по всему миру, составляя маршруты будущих поездок (даже если они пока недоступны) и пр.

4. НАВЫК ПРОСТРАНСТВЕННОГО МЫШЛЕНИЯ

Пространственная понимание, умение мысленно визуализировать объекты – очень важный навык, который мы, на самом деле, используем каждый день, когда, например, решаем, сумеем ли поставить свой автомобиль в какое-то место.

Чтобы культивировать этот навык у ребенка, нужно поощрять те видеоигры, в которых нужно что-то строить из деталей, блоков, к примеру, Minecraft, Лего и т.п. В доме обязательно должны быть конструкторы, а в машине, когда нужно ехать куда-то с ребенком, можно отключать GPS – пусть ребенок самостоятельно запоминает маршруты.

5. НАВЫК ЛАКОНИЧНОГО ОБЩЕНИЯ

Умение выражаться кратко и ясно – бесценно во взрослой жизни! Развить такие навыки может любая деятельность, в которой ребенку предлагается стать лидером и давать указания или же, наоборот, слушать их и выполнять.

Одно из упражнений для этого – завязывать друг другу глаза и направлять по комнате на поиски какого-то спрятанного предмета. Также можно совместно придумывать истории по принципу цепочки – каждый по очереди добавляет что-то свое, но при этом нужно придерживаться главной сюжетной линии.

6. НАВЫК ОРИГИНАЛЬНОГО МЫШЛЕНИЯ

Творчество нужно в любой деятельности, поэтому его в ребенке нужно развивать и всячески стимулировать.

Для этого есть масса игр и занятий, развивающих фантазию, но вдобавок к ним можно периодически спрашивать ребенка, как бы он решил ту или иную проблему. Хорошая игра — разглядывать необычное в обычных вещах, как в их внешнем виде, так и в способе использовать их.

Пропоную викопати вздовж кордону із кацапстаном рів та, звести стіну

Днями вчені в Китаї найшли якихсь древніх бєлок - хараміід. Пізній тріас, 200 мільйонів год назад жили. Ну, не живих, конєшно найшли, а тільки отпечатки костєй на листях та камнях… Лежать на фотографії, такі розпластані, видно під машину попали… Шкурка не сохранилась. Згнила, або вкрали… Будем думать, що вони все-таки були лохматі й м’які… Це тіпо перші млєкопитающі, і відповідно наші предки. Дальні…

Що саме інтересно, так це шо вони вели себя як обичні білки. То-єсть, сверлили дупла, жрали горіхи… І ходили до дінозаврів в гості… Я думаю, що якраз од бєлок дінозаври і вимерли… Як? – Щас об’ясню…

Вообще-то щитається, що дінозаври не бухали… Ну, я цьому не вірю. Дарвін цей вопрос якось обійшов стороною… Пить вони должни були об’язательно, по моєму мнєнію…

От представте собі, що ви якийсь тріцератопс. Ростом під 4 метри, дліною в 8 метрів і вагою до 15 тонн… Мало того, шо ви огромна, некрасіва тварь з величезною целюлітною задницею і з непонятним рогом на голові, так ви ше й травоядне, яке несамовито боїться всякіх хіщніков размєром з індика… Це ж постоянний стрес і комплекс неполноценності… З’їдать тріцератопсу в день треба було кілька центнерів якогось бур’яну, або в крайньому случаї комбікорму чи силосу… От візьміть і попробуйте без випивки з’їсти бур’яну чи комбікорму, даже не центнер, а хотя би кілограм… Ніхрена не получиться…

Кроме того, вся ця отвратітєльна внєшность доповнена абсолютно бесполєзними і некрасівими лапами… дуже короткими. Так шо ні зуби почистить, ні підтертися в уборні… Не жизнь, а якісь сплошні страданія…

Тут би кожен запив, причому сильно… Воно стрес сніма і додає смєлості… Бо на трезву голову, коли до тебе приходить в гості подлий, мєлкий і голодний, допустім, велоциратопс, то ти ховаєшся під кроваттю і там дрожиш од страха… А як випив, - то вже всьо ні по чом… І тоді йому кажеш откровенно,: ей ти, як там тебе, вело,.. вело, велосіпед, бля, ану пашол нах отсюда… Ік!... І всьо – конфлікт ісчерпан…

На кілька центнерів трави треба було випивать кілька центнерів якогось алкоголю… А це таки дуже багато. Навіть для тріцератопса… Де вони брали випивку? – Та хрен його зна… Мабуть гнали з якоїсь папороті… Я увєрєн, що у найбличжі годи учоними арехеологами неодмінно буде знайдений якийсь самогонний апарат мєлового періода… Просто ще не добралися до нього…

Ну і от, значить, що після такої кількості випитого, конєшно до дінозаврів приходила бєлка, а то і сразу по нєсколько… Знатоки в курсі… Од цього вони, собственно, і передохли… А то понавидумовували – комета, метеорит, екологічна катастрофа… Антинаучна отсібятіна…

Латиніна: Перша російсько-українська війна закінчилась. І надовгоПерша російсько-українська війна закінчилась створенням убогого і кримінального анклаву, але це ненадовго.

Про це у своїй статті для «Новой газеты» пише журналіст Юлія Латиніна.

ІА ZIK подає текст статті мовою оригіналу:

«Первая российско-украинская война кончилась. Всех, кто думает, что это ненадолго, уверяю: надолго.

Кончилась она, что примечательно, тем же что и российско-грузинская. А именно: созданием на территории государства, которое Кремль счел враждебным, нищего и криминального анклава, единственным видом занятости в котором будет борьба против «украинских фашистов».

Вообще обе войны протекали совершенно одинаково.

В обоих случаях гнев Кремля был вызван революцией, организованной, как казалось Кремлю, США.

В обоих случаях инструментом действий России служили криминально-террористические анклавы. В обоих случаях Россия заявляла, что не контролирует события, хотя без ее поддержки и осетинский, и донецкий ХАМАС не продержались бы и дня. В обоих случаях Россия, не разрешающая своим гражданам иметь оружие, вдруг пропускала через свои пограничные пункты огромное количество «добровольцев», большая часть из которых представляла собой криминальный вооруженный сброд.

В обоих случаях рассказы о зверствах «грузинских фашистов» и «украинских карателей» служили для идеологического распаления этого сброда, привычной криминальной деятельности которого вдруг придавался характер служения идее. В обоих случаях сброд оказался совершенно не боеспособен перед лицом регулярной армии.

В обоих случаях в дело пришлось вводить армию, причем превосходство российской армии было оба раза подавляющим. Открытая фаза российско-грузинской войны продолжалась 5 дней. Открытая фаза российско-украинской – около 10 дней, если считать с 24 августа – момента, когда части 8-й и 9-й мотострелковых бригад, а также 98-й и 106-й воздушно-десантных дивизий, усиленные подразделениями 31-й десантно-штурмовой бригады, пересекли российско-украинскую государственную границу и ударили по Иловайску.

Почему Украина пошла на перемирие?

Во-первых, за три дня она потеряла под Иловайском около 1000 человек, то есть столько же, сколько за все время войны с «сепаратистами». Демократическое государство не может себе позволить такие потери. Потери России были сопоставимы, но Россия – государство недемократическое.

Во-вторых, с введением российских войск в Донецк и Луганск стало ясно, что эти города взять невозможно. Армия страны, стремящейся в Европу, в принципе не может взять город-миллионник у противника, который превосходит ее по количеству и качеству вооружения, не придерживается никаких правил ведения войны, пользуется мирными жителями в качестве заложников и точно знает, что любые жертвы среди мирного населения спишет на «украинских фашистов».

В-третьих, существовала опасность, что Кремль двинется дальше, и тогда Украина потеряет как минимум Мариуполь, а как максимум – всю территорию «Новороссии» и выход к морю.

В-четвертых, Европа давила на Украину в рамках проводимой Европой политики умиротворения Путина. Не случайно российское наступление началось после визита в Украину канцлера Германии Ангелы Меркель. После него окончательно стало ясно, что даже на «Боинг» Европа готова закрыть глаза и что Украина – это новая Чехословакия, а Порошенко – это новый Бенеш.

Почему пошел на перемирие Путин?

Во-первых, он выполнил программу-минимум – создание криминального анклава на территории Украины. Страну с такой язвой не возьмут в ЕС и НАТО, а если начнут брать – с территории анклава в любой момент можно будет организовать обстрел, войну или теракт.

Во-вторых, продолжение войны грозило нешуточными санкциями. Мюнхен не вечен.

В-третьих, итог войны был весьма неясен. Российские войска за несколько дней боев понесли потери, сопоставимые с украинскими, при этом далеко не все военные цели были достигнуты: даже Мариуполь не был взят, именно благодаря ожесточенной обороне.

При этом боевой дух войск, оказавшихся под украинским «Градом», резко изменился, и вместо телевизионных лозунгов «борьбы с украинскими фашистами» в их частных разговорах стали преобладать жалобы на то, что их бросили умирать, как собак, и даже не признают, что они воюют. История, раскопанная нашим корреспондентом Ниной Петляновой, – о мертвом десантнике Леониде Кичаткине, по телефону вдовы которого какая-то бойкая барышня отвечала, что «Леня жив и рядом со мной», – судя по всему, произвела большое впечатление.

Несмотря на фразу Путина, якобы грозившего, как заявил Баррозу, «взять Киев за две недели», возникал вопрос: а что будет, если он Киева не возьмет? «Маленькая победоносная война» хороша, только пока она маленькая и пока победоносная. Если бы война продлилась, скажем, месяц и Россия потеряла бы уже не 800–1000, а несколько тысяч человек (напомню: в Афгане мы потеряли за все время 14 тысяч), то отрезвление, которое охватило воюющие части, распространилось бы на все российское общество.

Итог войны уже можно подводить.

Во-первых, никакой «Новороссии» не получилось. Проект закрыт. Завоеванная Екатериной Великой «Новороссия» отличается от освобожденного Путиным Лугандона примерно так же, как сам Путин – от Екатерины.

Во-вторых, это полное выпадение остальной Украины, как и Грузии, из «Русского мира».

В-третьих, это экономический кризис, который грянет в полной мере через несколько лет в связи со стратегическим решением на снижение нефтегазовой зависимости Европы от России. Этот кризис, судя по всему, приведет к окончательному разделу экономики между друзьями Путина, исчезновению независимого среднего класса и любых инновационных отраслей и к ограничению свободного обращения валюты.

В-четвертых, это продажа страны Китаю – которая совершается на наших глазах, видимо, в стремлении продемонстрировать Европе, что на российские газ и нефть, кроме нее, есть и другие покупатели.

В общем, если коротко, то итог войны таков. Из обиды на Европу, которая почему-то называет нас агрессорами, продали страну Китаю. Зато украинцам, гадам, жизнь медом не покажется: у них теперь на территории будет вечная язва, и, если они захотят в Европу, язва тут же начнет возбухать».

Затримано терориста, який стратив трьох жителів Дружківки

Контррозвідка Служби безпеки України ліквідувала «розстрільну групу», яка викрадала, мордувала, вчиняла фізичні тортури та розстрілювала місцевих жителів Дружківки. Вбивці згуртувалися та були «каральним органом» терористичної організації «ДНР».

Про це повідомляє прес-служба СБУ, передає Преса України.

Співробітники СБУ затримали ще одного бандита з дружківської “розстрільної групи НКВД комендатури ДНР”, місцевого мешканця «П».

«Встановлено, що молодик-зловмисник особисто стратив трьох громадян. Перед убивством «П» вивозив своїх жертв у лісосмугу на околицю міста, де катував, а потім убивав», - повідомляє прес-служба СБУ.

Слідчим відділом УСБУ в Харківській області стосовно «П» розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 110 Кримінального кодексу  України.Наразі тривають допити, слідчі дії.

Нагадаємо, днем раніше СБУ затримала одного з «катів» цієї банди – 24-річного мешканця Дружківки «К», який теж власноруч розстрілював людей з особливою жорстокістю.

Серед закатованих - місцеві проукраїнські підприємці, на майно яких спокусилися злочинці. Під гаслом «очищення суспільства» банда  на свій розсуд знищувала беззахисних людей  - без постійного місця проживання, безробітних та хворих.  У слідства є свідчення місцевих жителів, що бандити страчували й захоплених терористами українських військових.

Куми розгадують кросворд
- Чотири літери, "...те, що може зупинити Путіна".
- Куля.
- Взагалі то підходить НАТО. Але ваш варіант, куме, мені подобається більше.

Виступ Президента України Петра Порошенка на засіданні Кабінету Міністрів 10.09.2014 11:08

"Людське життя є найвищою цінністю і ми повинні зробити все можливе і неможливе для того, щоб припинити кровопролиття та покласти край стражданням людей",- наголосив у своєму виступі Президент України Петро Порошенко



Вельмишановні Арсенію Петровичу, Олександре Валентиновичу, шановні члени Уряду, голови обласних державних адміністрацій, шановні колеги, шановні телеглядачі.

Радий бути присутнім на засіданні Кабміну. Це моя перша участь як Глави держави і впевнений, що сьогодні сам час вимагає від нас чітко скоординованих і ефективних дій.

В неділю на нараді із силовиками ми домовилися з керівником Уряду, Головою Верховної Ради про проведення цього засідання.

Чіткі доручення отримали керівники силових відомств, і впевнений в тому, що питання, які винесені сьогодні на порядок денний, сприятимуть зміцненню нашої обороноздатності.

Але перш, ніж ми з вами заслухаємо відповідних міністрів, я хотів би поінформувати про зусилля з реалізації мирного плану України.

Завдяки мужності та звитязі українських військових, славних воїнів Збройних Сил України, Національної гвардії, Міністерства внутрішні з справ, Державної прикордонної служби за червень-серпень нам вдалося суттєво скоротити територію, контрольовану бойовиками.

З терористичної неволі визволено мільйони громадян України, в першу чергу, мешканців Донбасу.

Але наш героїчний наступ змусив ворога вдатися до прямого вторгнення на територію української держави, до використання підрозділів регулярної армії Російської Федерації, до ще більш масованого постачання техніки та високоточної зброї – в комплекті із фахівцями, які вміють професійно нею користатися та холоднокровно вбивають українців.

Людське ж життя є найвищою цінністю, і ми повинні зробити все можливе і неможливе для того, щоб припинити кровопролиття та покласти край стражданням людей.

Саме тому я вийшов з ініціативою про негайне припинення вогню. Домовилися про це в розмові з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним. В Мінську в рамках Тристоронньої контактної групи було підписано відповідний протокол, підкреслюю, протокол на основі мирного плану Президента України.

Так, режим припинення вогню запроваджується зараз дуже непросто, дуже важко. Терористи час від часу намагаються постійно спровокувати українські війська.

Розраховую, і проведені усі необхідні консультації з представниками ОБСЄ, спеціальної моніторингової групи, яка вже працює в Києві, про те, що саме ця організація візьме на себе левову частку навантаження щодо моніторингу, верифікації та забезпечення суворого дотримання режиму припинення вогню з усіх боків.

Повномасштабні бойові дії, я відповідально хочу на цьому наголосити, з 18.00 5 вересня не ведуться. На жаль, цього не можна побачити по більшості телеканалів, я можу сказати, що обстановка на фронті кардинально змінилася. Кожен день до 5 вересня, особливо в останні дні, країна втрачала десятки життів своїх героїв, кожен день серце стискалося, коли вночі мені дзвонили і повідомляли про черговий штурм, артилерійський обстріл чи атаку системи залпового вогню, які забирали життя найкращих українців.

Прошу вшанувати пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Прошу сідати.

Що ми маємо зараз внаслідок підписання протоколу?

Не лише збережені українські життя. Не лише зупинку наступу регулярних збройних сил сусідньої країни.

Розпочався процес звільнення українських військових і цивільних, які утримувалися незаконними збройними формуваннями.

Вже сьогодні з часу оголошення припинення вогню звільнено майже 700 наших громадян. До кінця тижня існує чіткий графік, коли ще 500 українців нарешті отримають можливість повернутися додому.

Мінський протокол передбачає не лише режим припинення вогню, але й окреслює контури майбутнього політичного врегулювання.

Я розумію, що ми вступили у передвиборчу кампанію. Я розумію, що зараз комусь дуже хочеться створити неіснуючу сенсацію, продовжити війну, але народ України сьогодні потребує миру. Я в цьому твердо переконаний. І я не маю жодного сумніву в тому, що специфіка цієї кампанії мала б спонукати всіх відповідальних політиків не вдаватися до дешевого політиканства та примітивних політичних спекуляцій і об'єднатися навколо збереження миру в державі.

Я хотів би чітко проінформувати та наголосити, що Україна не зробила жодних поступок в питаннях своєї територіальної цілісності та державного устрою!

Ще раз наголошую – зараз йде війна за незалежність України. Не більше й не менше, за існування нашої держави, і ми нікому не здамо ані питання суверенного устрою, ані питання незалежності, ані питання територіальної цілісності.

Ми залишаємося соборною й унітарною державою.

І для того, щоб в цьому усі мали можливість переконатися, я наполіг на тому, щоб, незважаючи на нібито існування таких домовленостей, усі документи, які підписуються, негайно були оприлюднені. І щоб кожен мав можливість в цьому переконатися.

Протокол передбачає відновлення і збереження суверенітету України на усій території Донбасу, - в тому числі і тій, яка зараз тимчасово контролюється бойовиками.

Ця частина теж повернеться в правове поле України.

Звертаю вашу увагу, що ні про яку федералізацію, ні про яке відчуження в протоколі не йдеться і йтися не може.

Ще раз наголошую, що такі утворення, як так звані ДНР та ЛНР, в документі не згадуються взагалі!

Оговорено, що Закон України "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" передбачає чітко статус цих регіонів у складі України.

Наступного тижня цей проект буде внесено до Верховної Ради. Цей проект забезпечує мирне повернення цих районів під український суверенітет. І я просив би, від цього залежить доля миру, підтримати його. Я просив би, щоб ми ні в якому разі не зірвали мирний процес.

Можу погодитися - напевно, ми будемо не в захваті від складу місцевих депутатів, яких на дострокових виборах до міських та районних Рад оберуть мешканці Луганська та Донецька. Але хіба не краще, щоб політика вершилася виборчими бюлетенями, а не автоматними чергами та залпами градів?

Шановні друзі!

Я буду відвертим, напевно, один Господь знає, як довго буде тривати режим припинення вогню. Я можу лише запевнити вас, що українська влада спільно буде робити все можливе, щоб зберегти мир.

Але при цьому розслаблятися у нас немає жодних підстав.

Ми вже зараз здійснюємо перегрупування наших Збройних Сил, Національної гвардії, прикордонників, але не дня нападу і наступу, а для того, щоб гарантовано і ефективно забезпечити захист своєї території.

Щойно, я наголошую, завершено третю чергу часткової мобілізації.

Трьохзмінна робота оборонних підприємств України, яка була налагоджена за останні тижні, сьогодні дає можливість постачати у війська щодобово до 30 одиниць броньованої техніки з відновлення боєздатності після бойових дій або з складів.

Три лінії оборони Маріуполя, велике угрупування військових і патріотичний порив місцевого населення, мешканців Маріуполя, сповнених рішучості захистити місто – створюють надійний заслон від можливої атаки з боку ворога на це квітуче і дуже дуже проукраїнське зараз місто. Я в цьому переконався особисто, позавчора відвідавши Маріуполь.

Так, наше військо створюється з коліс, протягом лише останніх шести місяців, в той час, як нам протистоїть одна з найбільших армій світу.

Військова потуга в Європі номер один. Збройні сили якої протягом останніх 10-15 років постійно модернізувалися і сьогодні володіють найсучаснішою, найдосконалішою зброєю у світі. Крім того, вони ще й набралися досвіду в різних «гарячих точках».

Це, на жаль, - тривала військова загроза. Вона не минеться і в тому випадку, коли поточна криза завершиться найближчим часом. Нам треба навчитися жити в таких умовах. І горизонт нашого стратегічного планування – не місяці, не роки, а, навіть, десятиліття.

Звертаю вашу увагу, що в день, коли у Мінську був підписаний меморандум трьохсторонньої групи, у Ньюпорті проходив саміт найбільшої безпекової організації світу, саміт НАТО. Можу наголосити, що, дякуючи зусиллям українських представників, ми вийшли зараз на максимально можливий рівень співпраці з Північно-Атлантичним альянсом, який тільки може бути з країною - не членом НАТО.

З низкою країн на двосторонньому рівні нам вдалося домовитися про суттєве розширення військово-технічного співробітництва. Я не маю жодного сумніву, що весь світ сьогодні продемонстрував бажання допомогти нам захистити себе. Але є реальність, друзі, - ніхто за Україну воювати на нашій території не буде. Це – наш хрест, це наш святий обов’язок.

Так, зобов’язання влади зробити все можливе для того, щоб українському солдату було чим воювати, щоби створити умови захистити себе, ефективно діяти, і для цього використовуємо міжнародне співробітництво. Але це – справа українського війська. І підвищувати нашу обороноздатність – це наш з вами святий обов’язок.

Сьогодні ми заслухаємо голову Прикордонної служби, я сподіваюсь, буде можливість заслухати і міністра оборони. Думаю, що варто послухати і керівника Нацгвардії, і Міністра внутрішніх справ.

Я впевнений в тому, що матеріали, які зараз вам пропонуються, - там сформульовано реальні потреби нашої армії. Українська держава робить все можливе, щоб сьогодні забезпечити українського воїна всім необхідним. Ми будемо задовольняти потреби і в зброї, і в техніці, і в грошах, як би важко не було.

Ще дві з половиною тисячі років тому давньогрецький історик Фукідід дійшов висновку, що успіх у війні залежить від фінансів. Він знав, про що казав, бо писав історію війни, в якій сам брав участь.

Як би це не було важко, я запевняю, ми спільно знайдемо гроші на оборону. І зробимо так, щоб значна частка коштів пішла не в пісок, і не зависла на рахунках. Якщо ми не збудуємо ефективну систему воєнного управління, логістики й контролю за використанням ресурсів, ми нікого не переможемо.

Та система, яка існує зараз, – громіздка, допотопна, архаїчна. І я сьогодні чекаю пропозицій по створенню такої системи, якій би аплодували і українські воїни, і волонтери, і весь український народ. Треба дослідити кожен тромб в системі, який робить наші війська неефективними.

Волонтери, до речі, на моїй вчорашній зустрічі, підказали, як краще це робити.

Немає жодного сумніву, що потреби армії треба визначати не за застарілими нормами постачання, за пожовклими папірцями та інструкціями, а по тому, що реально сьогодні необхідно бійцям та підрозділам в зоні АТО. Конкретному солдату, конкретній бригаді, батальйону, взводу, роті.

Ми сьогодні маємо обговорити готовність не лише Міноборони, а всіх підприємств, установ та організацій до виконання мобілізаційних завдань - незалежно від форми власності.

Війна дуже негативно впливає на нашу економіку. І економіка без реформ надто слабка, щоб гарантувати перемогу.

Щоб розірвати це коло, ми маємо прискорити реформи. Ми з Урядом, з керівництвом Парламенту робимо все можливе, щоб скоординувати і прискорити реформування, якого країна вже зачекалася.

Нема лиха без добра, вчить народна мудрість. І оскільки військова загроза носить, на жаль, довготривалий характер, нагальні потреби оборони країни можуть зробити військово-промисловий комплекс одним із локомотивів вітчизняної економіки.

Ще одне питання – це охорона українського державного кордону та захисне укріплення лінії безпосереднього протистояння з бойовиками.

Якщо без лінії Маннергейма не обійтися, значить, треба зводити й такі фортифікації, тільки ще більш потужні, з урахуванням досвіду попередників. Звертаю увагу, не фортифікаційні споруди зразка 41-42-го років, а те, чого сьогодні потребує сучасна оборонна наука. Глибоко ешелонована оборона, з танковими позиціями, з механізмами захисту від систем залпового вогню, з сучасної комунікацією, з чіткою взаємодією всіх підрозділів, які задіяні в антитерористичній операції. З спеціальною зоною, яка дозволяє ефективно застосовувати зброю.

Я не виключаю, що найближчим часом доведеться створити особливий режим перебування громадян в зонах, що прилягають до антитерористичної операції.

Заслуговує на увагу ініціатива громадськості щодо розробки стратегічного плану та створення інфраструктури для організації так званого партизанського руху. Ми і до цього маємо бути готовими, бо береженого й Бог береже.

Вже сама думка про те, що кожен метр української землі горітиме під ногами окупантів, має стати фактором, стримуючим від широкомасштабного вторгнення.

Зміцнення обороноздатності – це один із способів боротьби за мир.

Ми не прагнемо війни, ми хочемо миру, але, якщо хочеш миру, порох треба тримати сухим.

На кожному із тут присутніх лежить колосальна відповідальність за захист країни. Я впевнений, що сьогодні у нас відбудеться фахова дискусія з цього приводу.

Прошу не коливати повітря лише переліком проблем, нам вони дуже добре відомі, а одразу пропонувати шляхи їхнього вирішення в тих умовах, які є, тими ресурсами, які є в нашому розпорядженні.

Ще раз підкреслюю, навіть тема нашого засідання – зміцнення обороноздатності, планування будівництва фортифікаційних споруд, планування рубежів оборони, перегрупування і забезпечення підвищення ефективності дій наших Збройних Сил і силових підрозділів. Все це робиться виключно для одного – ми маємо зберегти мир в державі. І ми це зробимо. Я в цьому переконаний, я в це вірю.

Хочу повідомити останню інформацію, яку я отримав від нашого головного управління розвідки - 70% військ РФ відведені за кордон. І це ще одне палке сподівання, що мирні ініціативи мають гарну перспективу. І сьогодні, завдяки нашій спільній ефективній і злагодженій роботі від нашого об’єднання всієї країни залежить, наскільки ефективним буде подальший розвиток подій.

Ми збираємося вже зараз навести порядок в організації управління військами, коли лінія фронту, оборони буде триматися бригадами, коли у батальйонів територіальної оборони буде своє завдання і не у безпосередньому зіткненні з противником, а з оборони території. Коли зведені підрозділи Міністерства внутрішніх справ будуть мати свою функцію і утримувати звільнені від окупантів міста. Коли Нацгвардія буде мати виключно свою функцію і займатися притаманними їй і тільки їй завданнями.

Я впевнений в тому, що в цьому наведенню порядку буде сприяти відновлення миру.

Не треба сьогодні розслаблятися і думати, що війна не може прийти будь-куди. Ми сьогодні маємо бути готові і донести, бо народ України сьогодні потребує чесної і відвертої розмови щодо того, в якій ситуації знаходиться країна, які сьогодні перед Україною стоять загрози, яких відповідальних кроків від політиків та високопосадовців вона потребує. І я не маю жодного сумніву - нам вдасться це організувати. Мир буде в Україні, ми все для цього зробимо. Все в Україні буде добре - я в це вірю.

Прес-служба Президента України

http://www.president.gov.ua/news/31197.html

 
Росія провела успішний тестовий запуск нової міжконтинентальної балістичної ракети "Булава".



Росія випробувала нову ракету: 37 т, може нести 10 гіперзвукових маневруючих ядерних блоків індивідуального наведення і радіусом ураження до 8 тис. Км

Запуск відбувся в середу, 10 вересня, з підводного ракетоносця "Володимир Мономах" в Білому морі по цілі на півострові Камчатка, повідомляє Цензор.НЕТ з посиланням на інформагентство "Інтерфакс". За словами головнокомандувача військово-морських сил Росії Віктора Чиркова, в жовтні і листопаді цього року російський флот "здійснить ще дві ракетні стрільби двома ракетними крейсерами, оснащеними балістичними ракетами". Ракета "Булава" важить майже 37 тонн і може нести до десяти гіперзвукових маневруючих ядерних блоків індивідуального наведення, здатних змінювати траєкторію польоту по висоті і курсу, і потрапляти по цілях в радіусі до 8 тисяч кілометрів.

Крім того, як повідомляє BBC Україна, міністерство оборони Росії заявило, що може створити власну "систему глобального блискавичного удару". У відомстві не уточнили, як діє ця зброя. Як підкреслив заступник міністра оборони РФ Юрій Борисов, при цьому Росія виходитиме з оборонної доктрини розвитку озброєнь. "Росія може і буде змушена це зробити" у разі виникнення загрози, - сказав пан Борисов після наради з розробки проекту Держпрограми озброєнь на 2016-2025 роки. З початку конфлікту на Сході України російські збройні сили помітно збільшили кількість військових випробувань і навчань. Незважаючи на це, президент Росії Володимир Путін у середу заявив, що Москва не має наміру "втягуватися в нову гонку озброєнь". Однак Росія, за словами Путіна, повинна дати "адекватну відповідь" всім потенційним викликам безпеці країни, цитує російського президента "Інтерфакс".

Відносини між Росією і Заходом, враховуючи українську кризу увійшли в найгострішу фазу з часів "холодної війни". На саміті країн-членів НАТО, який відбувся минулого тижня у Великобританії, було прийнято рішення про створення військових груп швидкого реагування з метою забезпечити захист східноєвропейських членів від потенційної агресії з боку Москви. Путін, у свою чергу, згадуючи в середу про посилення присутності НАТО в Східній Європі, звинуватив Захід у використання української кризи "для реанімації" Альянсу. Раніше Цензор.НЕТ повідомляв, що Обама звинувачує Путіна у порушенні ядерного угоди і відправляє в Москву делегацію.


Також:

  Росія засекретить умови нанесення превентивного ядерного удару

В уточненій версії своєї військової доктрини Росія відмовиться від позначення ймовірного противника та умов нанесення по ньому превентивного ядерного удару, знає один з авторів чинної військової доктрини зразка 2010 року, генерал Юрій Балуєвський.

Він пояснив рішення тим, що такі «офіційно визнані погляди», як імовірний противник і умови удару по ньому, «уточнюють і конкретизують плани закритого характеру», передає Цензор.НЕТ з посиланням на Інтерфакс.

Генерал уточнив, що інформація про ймовірні противники і умови удару по них буде міститися в плані оборони Російської федерації та ряді інших секретних документів.

Генерал зазначив, що «система ядерного стримування НЕ буде панацеєю від нових викликів і загроз». У приклад він навів СРСР, який ядерну зброю «не змогло захистити від розвалу».

2 вересня стало відомо, що Росія внесе в діючу з 2010 року військову доктрину ряд поправок. За словами заступника секретаря Ради безпеки Росії Михайла Попова, це пов'язано з кризою в Україні, розширенням НАТО і проблемою розміщення американської системи протиракетної оборони поблизу від російських кордонів. Попов зазначив, що уточнення військової доктрини викликані не тільки зовнішніми чинниками, а й змінами в складі і організаційно-штатній структурі Збройних сил Росії.

У військовій доктрині Росії право застосування ядерної зброї у відповідь на застосування звичайних видів зброї використовується «в разі агресії проти Російської Федерації, коли під загрозу поставлено саме існування держави».