Цього року традиційний український кінофестиваль “Відкрита ніч” збігся у часі з Днем Конституції. Причому кіномитці стверджують, що такий збіг зовсім не випадковий і спільного між основним законом і кінофестивалем існує багато. Почали з однакового віку: і Конституції, і фестивалю цього року виповнилося 12.

– Конституція приймалася вночі, це була так звана конституційна ніч, а у нас традиційно відбувається кіноніч. І українське кіно, і українська Конституція об’єктивно існують, але всіма ігноруються. Останнім часом вони викликають неадекватну і дуже загострену реакцію всього нашого інформаційного простору: один справжній психоз стався, коли примусили дублювати фільми українською мовою, інший відбувається навколо Конституції. І основне – ані без української Конституції, ані без українського кіно Україна просто не може існувати, – перераховували спільні риси брати Капранови на відкритті фестивалю.

Без політики у нас не відбувається жодний культурний захід, тож не дивно, що “Відкрита ніч” не стала виключенням. Отже на оглядовий майданчик гори Уздихальниця поряд із замком Ричарда, що на Андріївському узвозі, у ніч з 28 на 29 червня завітали не тільки заслужені кіномтиці, критики і студенти-початківці, а й політики-кіномани. Одним з перших прийшов на фестиваль В’ячеслав Кириленко з дружиною. До речі, це вже не перший візит нардепа на “Відкриту ніч”. Два роки тому він всю ніч поспіль дивився українське кіно тут же на узвозі.

– Трансляція в прямому ефірі надала фестивалю більшого розголосу. І молоді люди, які роблять перші кроки в кіно демонструють своє мистецтво на всю країну. Наші кінематографісти найкращі в світі, - з впевненістю заявив Кириленко.

Любов нардепа до кіно не закінчується на патетичних висловлюваннях, як це зазвичай буває у політиків. Він був одним з ініціаторів постанови про обов’язкове дублювання фільмів українською мовою. А зараз у Верховній Раді зареєстрований законопроект Кириленка щодо створення сприятливих умов для розвитку національної кінематографії.

– Грошей на кіно буде значно більше, – характеризує позитивні наслідки в разі прийняття свого законопроекту Кириленко. - І використання цих грошей під час кіновиробництва буде набагато простіше. В країні є гроші і є кінематографісти, значить щось не працює в державному механізмі. І це треба терміново полагодити.

Міністр культури Василь Вовкун, як кажуть, з’явився прямо з корабля на бал.

– Я приїхав з Київської області, ми відкривали перший міжнародний еко-фестиваль  “Трипільське коло” і вже сюди я трошки спізнився, - вибачався міністр і додав. – “Відкрита ніч” проходить в 12-й раз. Таке символічне число. Я б хотів побажати членам журі відкрити 12 чудесних несподіваних імен, які б завтра на кращих кінофестивалях представляли Україну.

Розпочався фестиваль студентським ігровим фільмом “Гідний до служби!” Артема Антонченка, який взявся за висвітлення нелегкої юнацької справи – як “косити” від армійської служби. Андрія надихнув власний досвід проходження військомату.

 – Військомат проходили всі хлопці. Ніхто не оминув цієї зарази, – сміється Артем. – “Косити” не так просто, як здається, але можна.

До речі студентські ігрові фільми цього разу виявилися наймасовішими – 10 річок з 27, представлених на фестивалі. “Відкрита ніч” – це гарний старт для студентів-кіношників, це єдиний екран, де вони можуть показати свої роботи, до того ж на всю країну.

Помітно виділилися вночі студентські неігрові фільми “Пророк” і “Гастролі”. “Пророк” Максима Черниша – це історія життя відомого пітерського бітломана Миколи Васіна, який намагається збудувати храм любові і музики Джона Леннона, де кожну годину гратиме “All you need is love”. Головний герой далекий від радостей і хвилювань звичайної людини, все його життя – це “Beatles”. Інша трагікомічна історія життя знайшла своє втілення у стрічці “Гастролі” Сергія Веклича. Жінка, яка мріяла бути актрисою і провалилася на іспитах в естрадне училище, стає продавщицею в електричках і знаходить свого глядача серед пасажирів.

Масштабністю учасників цього року виділявся і так званий кампус талантів “Мініаніма”, організований за підтримки дитячої студії анімаційних фільмів "Червоний собака".  В ньому брали участь молоді кінематографісти, чиї сценарії перемогли у попередньому конкурсі, тож вони отримали можливість протягом місяця зняти і змонтувати свій короткометражний фільм.

Організатори фестивалю зазначили, що стрічок подають дуже багато (цього року – 100) і однієї ночі не вистачить, щоб всі їх продивитися, тож “довелося відмовляти хорошим режисерам і хорошим фільмам”.

УНІАН поцікавився в арт-директора “Відкритої ночі” Михайла Іллєнка, чи не планується в майбутньому змінити формат фестивалю.

– Форма нашого фестивалю вже досить стабілізувалася, – розповідає Іллєнко. – Ну хто буде тиждень поспіль ходити вночі і дивитися? Це такий більше романтичний імпульс, ніж реалістичний. Щоправда, ці червневі ночі найкоротші протягом року. Є довгі ночі, але тоді дуже холодно.

Вже третій рік поспіль “Відкрита ніч” транслювалася в прямому ефірі Першого національного. За підсумками інтерактивного голосування через sms-повідомлення приз глядацьких симпатій було присуджено студентському ігровому фільму “Троє у кімнаті” Анастасії Титової. До речі, минулого року дружина режисера-переможця проголосувала за чоловіка 620 разів. Приз коштував трохи дешевше, ніж всі дзвінки. Але так само багато дзвінків прийшло від інших глядачів, отже перемога виявилася цілком справедлива.

“Відкритій ночі” вже 12. Це вік дитини, у якої все ще попереду, але вже є досягнення і перемоги, порою виникають і складності. Майбутніми планами, амбіціями і проблемами “своєї дитини” з УНІАН поділився Михайло Іллєнко.

– Головне, щоб “дитина” росла і в неї з’являлися друзі, – посміхається пан Михайло. – Щоправда, вони і так з’являються. Нас (фестиваль. – Авт.) запрошують у різні міста і не лише України. Уже втретє через Перший національний нас побачила країна. Хотілося б реалізувати таку форму розповсюдження: щоб була машина, яка весь час перебувала на маршруті (приміром, сьогодні Черкаси, Кіровоград, Вінниця, Київ, наступного разу в іншому напрямку) з великою кількістю наших фільмів. Приїхали в село чи у військову частину, полетіли на Тузлу до прикордонників і показуємо українське кіно аби тільки була напруга: хочеш просто неба, хочеш в клубі, будь-де. Нам треба робити фільми, які збиратимуть черги звичайного глядача. Наша задача сьогодні – перехопити глядача, якого вкрали у нас іноземні фільми.

Результати кінофестивалю “Відкрита ніч. Дубль 12”:

Гран-прі - студентський ігровий фільм “Отроцтво” режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука.

Кращий неігровий студентський фільм – “Гастролі” режисера Сергія Веклича

Кращий ігровий студентський фільм – “Як тата і мамо розпрощалися у три раунди” Максима Буйницькі та “Вирвані листки” Мар’яна Бушана.

Краща професійна операторська робота – Володимир Галицький, фільм “Закон”.

Краща студентська операторська робота – Артем Рижиков, фільм “Троє в кімнаті”.

Краща режисура – “Страта” Андрія Марченко та “Як тата і мамо розпрощалися у три раунди” Максима Буйницькі.

Переможці Кампусу талантів “Мініаніма” – “Маланка” Сергія Мельниченка, “Смугастий крокодил” Ольги Семак і “Мрії” Ольги Юрасової.

Приз Оргкомітету - фільм “Сумна пригода” Слави Феофілактова.

Приз за краще акторське виконання Ілля Маловічко, фільм “Вирвані листки”.

Спеціальний приз – фільмам “Закон” Віталія Потруха та “Одне бажання або різдвяна казка” Олександра Бикова.

Анна Ященко

Эту и другие интересные задачки из сферы занимательной математики стало возможным решить благодаря стараниям пресс-службы президента, наконец-то поведавшей, в чем измеряется польза от пребывания Виктора Андреевича на посту президента.
«Калинка-калинка, калинка моя»
(народная песня Ющенко)

Виктор Андреевич выгнал весь свой Секретариат (Балогу, Богатыреву, Пукшина, Ставнийчук, Шлапака, Кислинского и всех-всех-всех) под стены конторы высаживать на газончике калину. Издание «Таблоид» со ссылкой на сотрудников пресс-службы президента сообщило, что «идея с посадкой калины пришла президенту накануне вечером. А уже сегодня утром он проследил, чтоб его подчиненные не пропустили такого мероприятия. Ющенко достаточно легко справился с задачей, ибо опыта в таком деле у него достаточно. В пресс-службе подсчитали, что лишь за последние три года он высадил не менее 2,5 тысяч кустов калины».
Так что, как видим, «сила, кум, она – в кустах»…
«Обком» взял в руки калькулятор и подсчитал: последние три года – это 1096 дней (365 + 365 + 366). Разделив 2500 кустов калины на 1096 дней, мы получаем минимальную (поскольку пресс-службой указано, что высажено не менее 2,5 тыс.) скорость высадки калины Виктором Ющенко на посту Президента Украины: 2,281 куста в день.

Можно не сомневаться, что эта цифра не является константой, поскольку если Ющенко даже и круглый профан, то явно не в родимом ему сельском хозяйстве, а посему наверняка не пытается врывать саженцы зимой с помощью лома в промерзшую землю (хотя кто знает, может, Балога ему уже оранжерею устроил) или в песок во время визита в Ливийскую арабскую народную Джамахирию. То есть сажает любимое дерево Ющенко явно не каждый день. Предположим, что Виктор Андреевич высаживает калину максимум шесть месяцев в году (исключаем три месяца зимы и общее количество дней, проведенных в остальное время президентом в зарубежных поездках по вопросам Голодомора). Средняя скорость Ющенко в таком случае уже превышает 4,5 куста – кто из украинских политиков может похвастаться подобным? Да никто!

Если взять площадь размещения одного куста калины за 1 кв.м., то 1 гектар Президент Украины (из расчета минимальной скорости) покроет зеленью менее чем за 12 лет – то есть хватить на это должно всего лишь 2,3 президентского срока.

Использование десятка Викторов Андреевичей на общественных началах (а калину Президент Украины высаживает абсолютно бесплатно, да еще и не против пожертвовать для этого рабочим временем, которое все равно оплачивается из госбюджета) в сфере озеленения позволит за несколько месяцев без привлечения средств коммунального бюджета засадить аллеями всю Троещину или дважды нарастить прическу Лысой горе.

Однако и это все довольно скромные прикидки. Ведь сажает Ющенко с лопатой не только калину, но и другие не менее полезные деревья. Хотелось бы узнать от пресс-службы, если уж она над саженцами со свечкой стоит, конкретные цифры по другим ценным сельскохозяйственным, декоративным и дикорастущим культурам, чтобы оценить все масштабы полезности деятельности Виктора Андреевича Ющенко на посту Президента Украины. Также для общества очень важными являются годовые показатели медоносности Президента и объемы выпуска керамических изделий. Все-таки хоть в этой фигне можно высчитать, чем Глава государства Украина на самом деле занимается
http://obkom.net.ua/articles/2008-06/27.1628.shtml

Світлана Пиркало, письменниця, Лондон

Мені часто сняться дивні сни про політиків, найчастіше – про Віктора Януковича. Зазвичай я пишу про них до своєї іншої колонки, в «Газету по-українськи», але в останніх двох фігурувала капуста і кухня, тому формально вони ніби підпадають під проект «Кухня егоїста».

Попереджаю одразу: що це все означає, я не маю жодного уявлення, і Фройд, за вдалим висловом письменниці Ірени Карпи, точно плакав би.

Так от, спершу мені наснився теперішній прем’єр: ніби я листоноша, розношу газети по хатах, а в одній із них сидить Віктор Федорович Янукович за великим столом. Стіл застелено зеленою скатертиною з китицями, приглушено світить настільна лампа, як у Леніна, а Віктор Федорович в окулярах, зсунутих на ніс, на вирваному із зошита аркуші пише листа до газети «Сільські Вісті» – про капусту. Що одну половину треба на зиму нашаткувати і заквасити, а другу – покласти у погріб, тільки таким чином, щоб качани один одного не торкалися, бо погниють.

– Федоровичу, – кажу я, – чого ви тут сидите? У вас виборча кампанія, вам же треба їздити по регіонах, агітувати. Що ви оце пишете, гаєте час?

Янукович зиркає на мене поверх окулярів і каже:

– Світлано, ви молоді, нетерплячі, про вибори тільки й думаєте. Вам аби стрибати по регіонах та на мітинги ходити. А людям треба зберігати на зиму капусту. Не всі знають, наприклад, що качани не мають лежати підряд, а хто їм розкаже, якщо не я? От я по суботах і пишу до «Сільських Вістей», бо мені болить кожна капустина.

На цьому сон закінчився. А сьогодні вночі приверзлася Юлія Тимошенко. Ми сиділи на кухні після виборів, голоси вже було підраховано, я бринькала на гітарі пісню «Спроси у меня» із фільму «С легким паром». А Тимошенко психувала.

– Знову уряд треба формувати. Та тільки-но очолиш – як одразу хтось почне підсиджувати. Якщо і вдасться стати прем’єром, то за рік мене точно з’їдять. І це якщо дивитись оптимістично. До того ж – уже треба починати керувати, а в мене ані скіпетра, ані держави.

Мене осяяло.

– Юле, давай так, – сказала я. – Доля твоя дійсно важка: навколо вороги, газові схеми, провокації. Давай заведемо традицію по суботах зустрічатися на кухні: я тобі даруватиму який-небудь символ влади, а ти гратимеш мелодію чергової пісні зі старого совкового фільму. Почнемо прямо зараз: ось скіпетр Петра Першого, а ти давай грай «Мохнатий шмєль».

– Добре, – каже Тимошенко, – хороша ідея. Давай сюди скіпетр, бо вже без нього хоч кричи, і налаштуй гітару.

Я давай готувати інструмент, а він не піддається. Тільки одну струну підтягну, як тут же інша розкрутилась. І ще хтось почав грюкати в двері. Гуп-гуп! Трясь-трясь-трясь! Гуп!

– Кого це принесла нечиста сила? – вилаялася Тимошенко. – Мабуть, Турчинов знову зі своїм газом. Я ж сказала: не турбуйте мене, коли я на кухні.

Трясь! Трясь! Я прокинулася. З’ясувалося, що це дійсно через газ: мужик із газової компанії прийшов знімати дані на лічильнику. Він скидався на якогось індуса, на Турчинова ж зовсім не був схожий.

А наостанок – сон від моєї колеги Ірини Мойсеєнко. Їй також сниться політик, проте лише один: Білл Клінтон. І в її сні також була присутня їжа, але не реальна, а потенційна.

– Було таке, – повідала вона, – що Клінтон мені снився щоночі. Ніби ми з ним на пару читаємо новини в радіостудії, і він мене страшенно дратує: то вступить не там, то підводку не до того матеріалу прочитає. Непрофесійно, словом. А в студії він – бо після отих усіх скандалів (Моніки Левінськи і Поли Джонс) його розжалували з президента аж до радіопродюсера. І тут ми чуємо страшенний крик – наш звукорежисер у паніці вибігає. Нам видно через студійне скло, як двері студії підпирає величезний смугастий тигр, що стоїть на задніх лапах, а передніми лупить у двері. І решту сну ми з Клінтоном не можемо вийти зі студії, бо з’їдять, тигр реве за дверима, і всі про нас забули.

Така от, дітки, капуста. Хоч зовсім спати не лягай.

Світлана Пиркало, письменниця, Лондон

Ця колонка вийде вже після Дня незалежності, але сподіваюся, що патріотичний читач іще й досі прокидається від власного крику «Будьмо-гей», стискаючи в руці уявну булаву.

Тож порадую вже старим, проте від цього не менш приємним фактом: наше пиво відоме на Заході. Хоча й не все, а лише пшеничне.

Кілька днів тому я відвідала Боро-маркет, ринок гурманської продукції, що працює по п’ятницях і суботах під мостом Лондон бридж. За останні кілька років кожна захланна, зажерлива, пересичена, снобістська, сибаритська істота середнього класу протоптала стежку до його розкладок із бальзамічним оцтом, морськими гребінцями й олениною. Є там і паб: найменший у Лондоні, але з найбільшим вибором пива (як вони стверджують), під назвою Rake – «Граблі». Ми зайшли туди після прогулянки базаром сьорбнути трапістського пивка на розлив. Поруч зі мною якийсь невизначений, як і я, пиволюб роздивлявся бар і холодильник – західне суспільство 21 сторіччя отруєне вибором, і це ще всім гикнеться. Навіщо нам 38 видів молока? Навіщо 48 видів мюслі на сніданок? Навіщо 154 варення в супермаркеті? Невже натовпи людей ходили на демонстрації, вимагаючи у своєму абрикосовому джемі не 8,8 грама цукру на 100 г продукту, а 8,9? Навіщо нам ментальний параліч щоразу, коли треба просто вибрати гидотний чай у пакетиках на роботу? Так от, повертаючись до бару «Граблі»: бармену набридло дивитися на бігання очей нерішучого клієнта, і він порадив йому:

– Візьми українське пшеничне пиво. Послухай мене, не пошкодуєш. У них дуже гарне пшеничне пиво. Взагалі, коли думаєш про пшеничне пиво, одразу в уяві постає Україна.

У мене відпала щелепа. Знаючи, що пиво «Еталон» завоювало золоту медаль у цьому ж Лондоні кілька років тому, я все-таки була не готова до такого радикального ототожнення України із пшеничним пивом. Якось усе більше думалося про синє небо й жовте колосся, героїчну боротьбу за незалежність і соборність держави, на крайняк – сало напополам із Андрієм Шевченком. А ось, виявляється, що люди думають. Комусь, може, хотілося б, аби Україна викликала асоціації не з пивом, а з оперою й космосом, але таким я скажу: пиво – це вже дуже добре. Це чудово, бо могло бути й таке: я стою в клініці з пересадки органів, а офіс-менеджер мені й каже: візьміть українську нирку. Коли думаєш про донорську нирку, одразу в уяві постає Україна…

Україна не має такого капіталістичного надлишку, як розжирілий Захід, проте іноді може запропонувати цікаві альтернативи. Тут, наприклад, уже два місяці не можна курити в громадських приміщеннях, включно з пабами, цигарки коштують від 5 фунтів (50 гривень пачка), і на них завжди написано: Smoking kills. Куріння вбиває. Жодних варіантів. Мій чоловік не любить таких цигарок; йому більше подобаються українські, на яких щось написано красивими незнайомими літерами. Він тоді читає цей напис так: цигарки зроблять вас невідпорним і дуже дотепним, дадуть свіжий подих і довге життя.

А мама написала мені про сцену, які спостерігала у Полтаві. «Не так давно на цигарках стали писати, що паління спричиняє імпотенцію, на деяких пишуть, що паління викликає захворювання на рак, а на деяких – що паління шкодить вашим дітям. Так от, біля кіоску з цигарками чоловік читає про імпотенцію і запитує: «А у вас немає без напису?» – «Ні, немає», – каже продавець. –«А з якимось іншим?» – «Ну, ось – про рак» – «Хух! Давайте краще рак».

Де ще є така країна, в якій людина може вибирати між імпотенцією й раком усього за п’ять гривень? Ніде. Із Незалежністю всіх, будьмо здорові!

Тогда Вам сюда. И не думайте долго. Просто заходите, смотрите, читайте - и Вы увидите, где Вы живете. Вот и все.

На одному з ресурсів  побачила банер на підтримку Андрія Лазарєва, якому потрібно лікування за кордоном. Компанія, яку розгорнули його друзі і близькі, просто вражає. Я рада, що в Україні є стільки небайдужих до чужої біди людей. Приєдналась до допомоги і пропоную й читачам блогосфери i.ua ознайомитись з матеріалами сайту і зробити свій вибір

http://saveandrey.com/ua/main

Івана Купала
Ніч з 6 на 7 липня (за старим стилем) святкували свято Купала. Зараз це свято в народі відзначають як 21-22 червня (день літнього сонцевороту), так і 6-7 липня, оскільки на давнє язичницьке свято наклалось християнське свято Івана Хрестителя.
В прадавні часи за давніми віруваннями цей день (коли день найдовший, а ніч найкоротша, коли Сонце літнє у найбільшій силі) вважався шлюбом Води і Сонця (Лади з Купалом)

Ой на Івана, на Купайла вийшла Лада так, як панна. На ню парубки заглядаються, єї займати стидаються. Ой нема чому дивувати, не старалася на ню мати.    Єї Нестерко постарався, єї сватати обіцявся.

Мелодія...

Детальніше...

Як уже повідомлялося у засобах масової інформації, 15 липня 2008 року у Полтаві на стадіоні «Ворскла» відбудеться матч за Суперкубок України-2008 між футбольними клубами «Шахтар» (Донецьк) та «Динамо» (Київ).

Організатором матчу є Об’єднання професіональних футбольних клубів України «Прем’єр-ліга».

Місцева громадськість занепокоєна тим, що на цей матч з’їдеться багато фанатів обох найбільших футбольних клубів України, мають активно прийти місцеві вболівальники. Тобто футбольні трибуни стадіону «Ворскла» будуть повністю зайняті вболівальниками. А для полтавців не є секретом, що стадіон перебуває в аварійному стані. Один з найбільших секторів, взагалі, закритий, бо не витримає жодного навантаження.

Учора організатори матчу заявили журналістам про те, що стадіон готовий до проведення матчу. Майдан-ІНФОРМ занепокоєний такими повідомленнями від організаторів. Адже фарбування бордюрів, воріт та іншого майна є звичайним окозамилюванням, а не підготовкою до проведення матчу.

Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин щодо фактів порушення Конституції України, законів України у сфері тарифних, майнових, земельних, бюджетних та фінансових відносин Харківським міським головою Добкіним Михайлом Маркевичем та секретарем Харківської міської ради Кернесом Геннадієм Адольфовичем при виконанні ними службових обов'язків Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування обставин щодо фактів порушення Конституції України, законів України у сфері тарифних, майнових, земельних, бюджетних та фінансових відносин Харківським міським головою Добкіним Михайлом Маркевичем та секретарем Харківської міської ради Кернесом Геннадієм Адольфовичем при виконанні ними службових обов'язків утворена Постановою Верховної Ради України №138-У1 від 07 березня 2008 року. Склад Комісії налічує 9 членів, які пропорційно представляють всі парламентські фракції. Головою Комісії обрано Ляшка О.В., представника фракції «Блок Юлії Тимошенко». Заступником голови Комісії обрано Грицака В.М., представника фракції Партії регіонів України. Секретарем Комісії обрано Катеринчука М.Д., представника фракції Блоку «Наша Україна - Народна самооборона».

Тимчасовою слідчою Комісією Верховної Ради України визначено такі основні напрямки роботи: - порушення законодавства України у земельній та майновій сферах; - порушення законодавства України у фінансово-бюджетній сфері.

У матеріалах, які надійшли до Тимчасової слідчої комісії від управлінь МВС України, СБУ України, КРУ України в Харківській області, прокуратур м. Харкова і Харківської області, мешканців м. Харкова, повідомляється про наступне.

Порушення законодавства України у земельній та майновій сферах

З набуттям повноважень Харківського міського голови і Харківської міської ради була запроваджена практика порушення та ігнорування норм чинного законодавства, що призвело до численних фактів прийняття на сесії Харківської міської ради протиправних рішень про надання дозволів та розроблення проектів відведення земельних ділянок та надання у власність земельних ділянок фізичним та юридичним особам, що підтверджується, зокрема, рішеннями судів у таких справах:

1. За позовом ТОВ «АЛЬ-ПАРІ» до Харківської міської ради про скасування пункту 41 та пункту 42 рішення Харківської міської ради від 21.02.2007 року №8/07: - постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2007 року скасовано пункт 41 та пункт 42 рішення Харківської міської ради від 21 лютого 2007 року №8/07 «Про скасування рішень Харківської міської ради», якими було скасовано попереднє рішення Харківської міської ради про надання в оренду земельних ділянок ТОВ «АЛЬ-ПАРІ»; - рішенням Господарського суду Харківської області від 10 травня 2007 року Харківській міській раді було відмовлено у задоволенні позову до ТОВ «АЛЬ-ПАРІ» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку; - постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2007 року у задоволенні заяви Харківської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами відмовлено та залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2007 року.

Таким чином, три судові інстанції підтвердили незаконність рішення Харківської міської ради від 21.02.2007 року №8/07.

2. За позовом ТОВ «Таміра» до Харківської міської ради про визнання незаконним рішення №73/06 від 26.07.2006 року в частині скасування пункту 53 додатку до рішення Харківської міської ради від 24.09.2003 року №178/03: - постановою Господарського суду Волинської області від 18.12.2006 року позовні вимоги ТОВ «Таміра» до Харківської міської ради задоволене в повному обсязі - визнано незаконним рішення № 73/06 від 26.07.2006 року в частині скасування пункту 53 додатку до рішення від 24.09.2003 року №178/03, яким ТОВ «Таміра» надавалася в оренду земельна ділянка; - ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Господарського суду Волинської області від 18.12.2006 року залишено без змін. Таким чином, незаконність рішення Харківської міської ради №73/06 від 26.07.2006 року підтверджено у судовому порядку. У судовому порядку також встановлені факти неукладання або зволікання з укладанням договорів оренди земельних ділянок посадовими особами Харківської міської ради, зокрема: - постановою Київського районного суду міста Харкова від 12 листопада 2007 року задоволені позовні вимоги ТОВ «Левада-Сіті» до Харківської міської ради - Департамент містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано виготовити три примірники договору оренди земельної ділянки та надати їх на підпис ТОВ «Левада-Сіті»; - постановами Київського районного суду міста Харкова від 06 вересня та від 03 жовтня 2007 року задоволені позовні вимоги АТ «Концерн АВЗК» до Харківської міської ради - Департамент містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано виготовити три примірники договору оренди земельної ділянки та надати їх на підпис Харківському міському голові, який від імені міської ради уповноважений підписувати договори оренди.

Мають місце факти невиконання рішень судів Харківським міським головою, Харківською міською радою та її посадовими особами, зокрема:

- ухвалою Київського районного суду м. Харкова про забезпечення позову у справі №2а-578/06/09 від 06.12.2006 року Харківській міській раді, головному управлінню містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради було заборонено вчиняти певні дії та призупинити дії по підготовці документів, рішень і погоджень, спрямованих на надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Фізкультурній іншим особам (крім позивача Сорокіна В.Г.). Проте листом (вих. №9750 від 15.08.2007 року) за підписом начальника управління містобудування та архітектури Харківської міської ради С.Г. Чечельницького позивача було повідомлено про надання дозволу на розробку проекту відведення спірної земельної ділянки (по вул. Фізкультурній) іншій особі, чим було грубо порушено вимоги вказаної вище ухвали суду; - ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2008 року у справі за позовом прокурора м. Харкова в інтересах держави до Харківської міської ради, Державного підприємства «Укрспецзем» про визнання недійсним рішення конкурсної комісії з проведення конкурсу щодо визначення спеціалізованої організації для проведення земельних торгів Харківській міській раді було заборонено проводити земельні торги у місті Харкові до розгляду справи по суті. Ухвала підлягала негайному виконанню, була оголошена державним виконавцем у приміщенні Великої зали Харківської міської ради, де проводилися земельні торги у присутності Харківського міського голови та секретаря Харківської міської ради, які однак привселюдно та демонстративно відмовилися її виконувати. Земельний аукціон було продовжено, що свідчить про умисне невиконання Харківським міським голови та секретарем Харківської міської ради судового рішення, різновидом якого є ухвала адміністративного суду.

Також органами внутрішніх справ порушено ряд кримінальних справ за фактами фіктивного підприємництва щодо фірм, яким рішеннями Харківської міської ради були надані в оренду земельні ділянки, зокрема, щодо:

- ТОВ «Моріон-1», місцезнаходження ділянки - вул. Плєхановська, площа 8600 м2, цільове призначення - торгово-офісний комплекс; ТОВ «Барс», місцезнаходження ділянки - вул. Полтавський Шлях, цільове призначення - гіпермаркет будівельних матеріалів, площа 34511 м2 (рішення X сесії V скликання від 27.12.2006); - ТОВ «Фірма Гагат Плюс», місцезнаходження ділянки - вул. Воровського, цільове призначення - автостоянка вантажних автомобілів, площа 32567 м2 (рішення XI сесії V скликання від 21.02.2007); - ТОВ «Крокус-монт», місцезнаходження ділянки - перехрестя вул. Л.Пастера і вул. 17 Партз'їзду, цільове призначення - котеджна забудова, площа 64015 м2 (рішення X сесії V скликання від 27.12.2006); - ТОВ «Алькес XXI», місцезнаходження ділянки — район житлового масиву «Горизонт» в Орджоникідзевському районі, цільове призначення - торгівельний комплекс, площа 35518 м2 (рішення X сесії V скликання від 27.12.2006); - ТОВ «Алія Плюс», місцезнаходження земельної ділянки - пр-т Московський (вул. Пліточная), цільове призначення - житловий комплекс, площа 9,7234 га (рішення XI сесії V скликання від 21.02.2007). ТОВ «Цихар», місцезнаходження земельної ділянки пр-т. Московський на перетині з вул. Плєхановською, площа 9200 м2 (рішення VII сесії V скликання від 22.11.2006); - ТОВ «Празем-1», місцезнаходження земельної ділянки - пр-т. Леніна (в районі готелю «Мир»), цільове призначення - торгівельно-офісний центр, площа 32676 м2 (рішення XIII сесії V скликання від 25.04.2007); - ТОВ «Підприємство Арес», місцезнаходження земельної ділянки - вул. Р.Ейдемана, цільове призначення - житловий комплекс, площа 0,98 га (рішення XI сесії V скликання від 21.02.2007); - ТОВ «Мейса-пром», місцезнаходження земельної ділянки — вул. Саперна, цільове призначення — супермаркет, площа 0,47 га (рішення XI сесії V скликання від 21.02.2007); - ТОВ «Нозеам», місцезнаходження земельної ділянки - пров. Воробйова, цільове призначення — офісна будівля, площа 441 м2 (рішення ХЗІ1 сесії V скликання від 25.04.2007).

Загальна площа земельних ділянок, наданих рішеннями Харківської міської ради в оренду фіктивним фірмам, становить понад 300 тис. м2.

Встановлені також порушення під час прийняття Харківською міською радою рішення від 04.07.2007 року про затвердження «Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади Харкова на 2007-2011 роки». До вказаної Програми приватизації включено пам'ятники архітектури, хоча згідно зі статтею 1 Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини» приватизацію пам'яток культурної спадщини заборонено до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації. Прокуратурою міста Харкова внесено протест на це рішення Харківської міської ради.

Прокуратурами міста Харкова та Харківської області неодноразово проводились перевірки законності прийнятих рішень сесіями Харківської міської ради п'ятого скликання, за результатами яких принесено 32 протести.

Прокурором міста Харкова протести внесені, зокрема, на такі рішення Харківської міської ради:

- протест від 22.03.2007 року на Положення про порядок акредитації журналістів та технічних працівників засобів масової інформації при Харківській міській раді; - протест від 17.01.2007 року на п. 16 додатку до рішення Харківської міської ради № 166/06 від 22.11.2006 року «Про скасування рішень Харківської міської ради»; - протест від 22.10.2007 року на рішення Харківської міської ради №224/07 від 03.10.2007 року; - протест від 08.10.2007 на рішення Харківської міської ради №12/07 від 21.02.2007 року; - протест на рішення Харківської міської ради №151/07 від 04.07.2007 року «Про програму приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади Харкова на 2007-2011 роки»; - протест на п. 5 додатку до рішення Харківської міської ради №166/06 від 22.11.2006 року «Про скасування рішень Харківської міської ради»; - протест на п. 1 та п. 2 рішення №180/07 «Про скасування рішень Харківської міської ради та її виконавчого комітету щодо приватизації та оренди комунального майна»; - протест на п. 24 рішення Харківської міської ради від 03.10.2007 року №181/07 «Про скасування рішень Харківської міської ради»; - протест від 27.09.2007 року на п. 76 додатку №1 до рішення Харківської міської ради четвертого скликання №75/05 від 27.04.2005 року.

Порушення законодавства України у фінансово-бюджетній сфері

Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» (директор Яковлєв А.А., призначений розпорядженням Харківського міського голови), засноване на підставі рішення сесії Харківської міської ради від 26.07.2006 року та підпорядковується виконавчому комітету Харківської міської ради на чолі з М.М.Добкіним, впродовж 2007 року згідно рішень сесії міської ради одержало на розрахункові рахунки ЗО млн. грн. в якості приросту обігових коштів. Встановлено, що в порушення вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робот та послуг за державні кошти» посадові особи КП «Жилкомсервіс» у березні 2007 року уклали угоду з ТОВ «МКС» на поставку комплекту робочого місця оператора (комп'ютерна техніка) на загальну суму 1120 тис. грн. При цьому вартість вказаної техніки на ринку значно нижче (на 200-250 тис. грн.) ціни придбання. За вказаним фактом порушено кримінальну справу.

У жовтні 2007 року в порушення вимог Закону України «Про закупівлю товарів робот та послуг за державні кошти» посадовими особами КП «Жилкомсервіс» було придбано офісне обладнання на суму 1 млн. грн., вартість якого необгрунтовано збільшена на 300 тис. грн. За вказаним фактом порушено кримінальну справу.

У 2007 році КП «Жилкомсервіс» уклало договір з ТОВ «ІФТ-Консалтінг» (директор останнього А.А.Челобітчиков до моменту реєстрації працював комерційітим директором в «НІЖ Холдінг», засновником якого є секретар Харківської міської ради Кернес Г.А.), яке надало послуги по оренді комп'ютерної техніки КП «Жилкомсервіс» на загальну суму 1 млн. 800 тис. грн. Вказане підприємство також надавало аналогічні послуги Харківській міській раді на суму 750 тис. грн.

У березні-серпні 2007 року КП «Жилкомсервіс» перерахувало київському ТОВ «Інформаційно-облікові системи», яке має ознаки фіктивності, майже 14 млн. грн. за послуги щодо системного проводження та оренді програмного комплексу.

За матеріалами відділу Державної служби по боротьбі з економічними злочинами ГУ МВСУ в Харківській області слідчим відділом 14.03.2008 року порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України за фактом заволодіння бюджетними коштами в сумі 700 тис. грн. посадовими особами КСП «Харківміськліфт» шляхом зловживання службовим становищем.

Установлено, що між КСП «Харківміськіфт» та Головним управлінням житлово-комунального господарства Харківської обласної державної адміністрації від 05.09.2007 року укладено договір №171 на виконання робіт по ремонту ліфтів в житлових будинках на території Червонозаводського району міста Харкова. Згідно акту прийому виконаних робіт за грудень 2007 року, роботи виконано. Проте під час перевірки КРУ встановлено, що вказані роботи не проводились, а посадові особи КСП «Харківміськліфт» заволоділи бюджетними коштами в сумі 700 тис. грн.

Проведеною спеціалістами КРУ ревізією в Державному підприємстві «Харківський метрополітен», Управлінні комунального майна та приватизації Харківської міської ради, комунальному підприємстві «Шляхрембуд», комунальному підприємстві «Міськсвітло» встановлені фінансові порушення на загальну суму майже 2 млн. гривень. Зокрема, через завищення вартості та обсягів виконаних ремонтно-будівельних робіт ДП «Харківський метрополітен» сплачено підрядним організаціям зайві 738 тис. грн. Ревізією фінансового-господарської діяльності комунального підприємства «Шляхрембуд» встановлено фінансових порушень на 200 тис. грн. Ревізією фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Міськсвітло» виявлено фінансових порушень на загальну суму понад 100 тис. грн.

Беручи до уваги наведені факти, Тимчасова слідча комісія направила матеріали до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України для прийняття рішення відповідно до закону.

Голова Тим часової слідчої комісії народний депутат України - Олег Ляшко

P.S. Вчера, 8 апреля, Верховная Рада так и не смогла включить в повестку дня вопрос о заслушивании отчета временной следственной комиссии по мэру и главе горсовета Харькова и проведению досрочных выборов в городе. «За» проголосовало лишь 212 депутатов от коалиции. Перед этим на трибуну вышел председатель следственной комиссии Олег Ляшко, который заявил, что нет смысла слушать отчет по расследованию обстоятельств относительно фактов нарушения Конституции и законов Украины Михаилом Добкиным и Геннадием Кернесом без внесения в повестку дня постановления о выборах. О.Ляшко также сообщил, что на заседание комиссии 1 апреля пришло 5 членов из 9, но когда дошла очередь до отчета по визиту в Харьков, депутат Василий Грицак (представитель ПР), «пообщавшись перед этим с отсутствующим коллегой, взял список и вычеркнул свою фамилию». Когда Ляшко заговорил о постановлении о выборах, несколько регионалов окружили трибуну, но быстро разошлись, поняв, что голосования не будет…

На очах у всіх у самому центрі Полтави руйнується пам’ятник великому сину українського народу Тарасу Григоровичу Шевченку. Представники місцевої влади роблять вигляд, що нічого про це не знають.

Довідка (з офіційного сайту Полтавської міської ради): Пам'ятник великому сину українського народу Тарасу Григоровичу Шевченку (1814—1861) відкрито 12 березня 1926 року. З нагоди цієї події відбувся багатолюдний мітинг трудящих Полтави і навколишніх сіл. Коли спало покривало, полинула добре знайома всім чудова мелодія композитора Г. П. Гладкого, і кількатисячний могутній хор заспівав «Заповіт». Цим незвичайним хором керували добре відомі полтавцям композитори В. М. Верховинець га Ф. М. Попадич.

На архітектурі пам'ятника позначилися художні принципи конструктивізму. Споруджений він за проектом українського скульптора, уродженця Полтавщини І. П. Кавалерідзе. Пам'ятник виконано із залізобетону. Матеріал, незвичайний для монумента, відповідає його формам. П'єдестал подано як асиметричне нагромадження площин і обсягів, з яких органічно виростає постать поета. Суворий лаконізм, узагальнені композиції форм пам'ятника створюють образ борця за народну справу. На постаменті напис: «Т. Г. Шевченко», а під ним рядок із «Заповіту» — «...І вражою злою кров'ю волю окропіте».

На фото: Пам’ятник Т.Шевченку у Полтаві.