Вистояли перший день війни великої
- 24.02.22, 23:39
ЕРА УКРАЇНИНадходить ера України.О земле, рiдна i свята!І озираються країни,Що над Європою свiта.Свiта, свiта, бо сонце сходить,Погожий обiцяє вiк,І зеленiють в полi сходи,І йде межею чоловiк.Вiн по-хазяйськи оком гляне,Чи все як слiд цвiте й росте.Колись поляни i древляниЗорали поле це святе.Його кропили рясно кров’ю,Гноїли трупом. Та дарма!Воно вiдроджене любов’ю!Вiд нього кращого нема!І коли вiзьмуть в руки дiтиПахучий, нiби сонце, хлiб,Я знаю: буде вiн радiти,Наш предок – ант а чи дуліб.І успокояться по всьому,Кого на страшну смерть прирiкЧи той кривавий тридцять сьомий,Голодний тридцять третiй рiкПiсля великої руїниСтавати до роботи час.Європа дивиться на нас.Надходить ера України.* * *Я - є! Ти - є! Він - є!І все це - ми!І нас немало.Тож хоч мине азарт,А носа вішати не варт.Аби лиш у сідлі тебе тримало.І ще - завжди лишаймося людьми.Я - є! Ти - є! Він - є!Чужі ми чи сім’я,Та світ до нас належить.Отож міцніше гартІ носа вішати не варт!Не боїмось потопу ні пожежі.А як прийде така година,Що нас покличе Україна,Хай відгукнеться кожен:- Я!МИ – Є!Довго вони панувалиНад краєм – холод і тьма.Нам до тями вбивали,Що нас як народу – нема.Будемо разом виходитиЗ того гнiту i тьми,Собi i свiту доводити,Що є ми.Серце у грудях б’є:Ми – є!Нам славна судилася доля.Скорiше до працi ходiмЗбирати камiння з поля,Зводити з нього дiм.Повiсимо в нашому домiВишиванi рушники,Будемо в свiтi вiдомiМрiйники, трудiвники.Дамо загребущому вiдсiч:– Зась! Воно не твоє!
На Стрітення у церквах освячуються свічки, які вважаються головним засобом для очищення будинку, приборкання сварок, збереження будинку від блискавок і пожеж, лікування душі й тіла
Фото з відкритих джерелСтрітення Господнє, або Принесення до Храму – це одне з дванадесятих (12-ти найважливіших після Великодня) церковних свят. З грецького це слово перекладається як "зустріч". У церковній традиції це день, коли на 40-й день після Різдва немовля Ісуса Христа принесли до Єрусалимського храму, де його зустрів Симеон Богоприємець. Свято має незнімну дату – 15 лютого.
Розповідаємо детальніше про історію та традиції відзначення Стрітення Господнього.
Історія свята
Стрітення відзначають на 40-й день після дня народження Ісуса Христа. Саме на 40-й день від народження Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа. Закон того часу диктував жінкам приносити до храму хлопчиків на 40-й день від народження, а дівчаток – на 80-й. До цього часу жінка вважалася ритуально нечистою. Для очищення кожна мати мала принести до святині однорічне ягня на цілопальну жертву як знак визнання над собою найвищої Божої влади і подяки, та голуба чи горлицю – як жертву очищення від гріхів.
Якщо жінка була бідною, то дозволялося у якості жертви принести двох горлиць.
У день, коли Марія разом із Йосифом принесла Ісуса до храму, їх зустрів там 360-літній старець Симеон Богоприємець. Йому було сповіщено, що він зможе вмерти лише тоді, як побачить Ісуса Христа. Взявши немовля Ісуса Христа на руки, Симеон проголосив його Месією. Те й здійснилося – Симеон міг одержати тепер вічний спокій.
Симеону було довірено перевести Священне Писання. В ході перекладу він здивувався, що в Писанні було сказано про те, що Діва, тобто незаймана, породить дитя, і він хотів виправити слово "Діва" на слово "Дружина". Проте він не встиг цього зробити – йому явився Ангел і заборонив правити Писання. До того ж Ангел сказав, що Симеон не помре, поки не переконається в цьому. Тож тільки після зустрічі з Ісусом Христом старець знайшов вічний спокій.
У цей день в храмі Ісуса Христа зустріла Анна Пророчиця. Ця жінка підійшла до Богоматері, вклонилася малюкові Христу і з легкістю на серці вийшла з храму. Після чого ця Анна Пророчиця несла городянам звістку про те, що на землю прийшов Месія.
Як відзначають Стрітення
У православних храмах 15 лютого проходить особлива служба з малим водосвяттям. Християни вірять, що освячена на Стрітення Господнє вода має чудодійну силу. Вона може зберігатися тривалий час, не втрачаючи своїх особливих властивостей.
Під час богослужіння можна попросити у Господа допомоги в справах і здійснення мрій. У народі вірять, що щирі прохання будуть почуті й виконані.
Фото з відкритих джерелТакож на Стрітення у церквах освячуються свічки, наділяючись благодаттю Господньою. Вони вважаються головним засобом для очищення будинку, приборкання сварок, збереження будинку від блискавок і пожеж, лікування душі й тіла. Їх дбайливо зберігають упродовж року біля ікон і запалюють під час домашньої молитви.
Чого не варто робити на Стрітення
У цей день заборонено лаятися та сваритися, щоб виплеснута негативна енергетика не повернулася сторицею.
Не можна прибирати – мити вікна, витирати пил. Робити прибирання потрібно напередодні свята, але не бажано затягувати до самого вечора. Краще виконати всі хатні роботи напередодні. Щоб зміцнити родину, варто залучити до прибирання усіх членів сім’ї.
Заборонено прати, шити та зашивати речі інакше можна позбавити себе щастя. Також не можна виконувати важку роботу та вирушати в подорож.
Не можна проводити магічні ритуали, а також довго ніжитися у воді. Рекомендується у цей день взагалі не митися. У крайньому разі можна прийняти душ після ранкового богослужіння.
Свято за народним календарем
Символічно Стрітенням ще вважають зустріч зими з весною. Останні зимові морози, а також весняні відлиги називали Стрітенськими. Період від Стрітення до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства. Після свята люди бралися до весняних робіт – готували ґрунт та прибирали в садах. На Стрітення молодь влаштовувала гуляння.
Люди звертали увагу на прикмети, щоб передбачити погоду на весну та майбутній врожай:
У Харкові відбувся «Марш єдності», в якому взяли участь понад 5 тис. людей. Учасники тримали в руках українські прапори та великий банер з надписом «Харків — це Україна».
Подія відбулася в суботу, 5 лютого, марш стартував від площі Конституції. Попереду колони йшли правоохоронці та кінологи, пише «Укрінформ».
За словами координатору заходу Костянтина Немічева, на марші були присутні представники понад 80 громадських організацій.
Це мирна акція без політичних закликів, яку Харківська міська рада намагалася заборонити, посилаючись на коронавірус та загрозу ймовірних провокацій. Однак суд дозволив її провести, — розповів він.
Після маршу на площі Свободи розпочався патріотичний мітинг. За даними поліції, мирна акція пройшла без сутичок та затримань.
Треба показати, що Харків — це Україна. Ми всі єдині, але нічого не боїмося. Насправді вони мають нас боятися. Ми тут, на своїй землі, у своєму місті, — прокоментував один з учасників маршу.
Нагадаємо, під час такого ж «Маршу єдності», який проводився у Харкові 22 лютого 2015 року, було здійснено терористичний акт. Унаслідок вибуху, що пролунав, коли мирна хода проходила повз Харківський палац спорту, загинуло чотири людини, ще дев’ять осіб отримали поранення.
У Києві іноземці, які проживають в України, провели акцію на підтримку нашої держави проти російської агресії — Міжнародний марш єдності на підтримку України (Internatinoal Unity March for Ukraine).
Акція, в якій взяли участь близько 200 осіб, розпочалася в центрі міста — з парку біля пам’ятника Тарасу Шевченку учасники маршу пройшли ходою до Майдану Незалежності, повідомляє агентство «Укрінформ».
Учасники маршу вигукували «Слава Україні» та тримали прапори своїх країн, а також прапори України. На Майдані Незалежності організатори заспівали Гімн України.
Ходу супроводжували два патрульні автомобілі. Загалом акція пройшла спокійно.