Вид:
краткий
полный

Гурт "28"

Генiально про украiнську мову

Генiально про украiнську мову
Луцор Верас


Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916 році. В купе першої кляси швидкого потягу Львів - Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць.

Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова велася навколо різних проблем і тем. Нарешті заговорили про мови - чия краща, котрій з них належить світове майбутнє.

Першим заговорив англієць:

- Англія країна великих завойовників і мореплавців, які рознесли славу

англійської мови по всьому світі. Англійська мова - мова Шекспіра, Байрона, Дікенса, Ньютона та інших великих літераторів і вчених.

- Ні в якому разі, - гордовито заявив німець. - Німецька мова - це мова двох великих імперій - Великої Німеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шіллера, Гегеля. Канта, Вагнера, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова мас світове значення.

Італієць усміхнувся і тихо промовив:

- Панове, ви обидва помиляєтеся. Італійська мова - це мова сонячної Італії, мова музики й кохання, а про кохання мріє кожен. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Дайте, Бокаччо, Петрарки, лібретто знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россіні, Доніцетті. Тому італійській мові належить бути провідною у світі.

Українець довго думав і нарешті промовив:

- Ви ж по суті нічого не сказали про багатство і можливості ваших мов. Чи могли б ви написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з тої самої літери?

- Ні. ні, ні! Це ж неможливо, - відповіли англієць, німець та італієць.

- На ваших мовах неможливо, а нашою - просто. Назвіть якусь літеру, - звернувся він до німця.

- Нехай буде П - сказав той.

- Добре. Оповідання буде називатися.

ПЕРШИЙ ПОЦІЛУНОК

Популярному перемишлянському поетові Павлові Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення:

Приїздіть, пане Павле,- писав поважний правитель повіту Полікарп

Паскевич,-погостюєте, повеселитесь . Пан Павло поспішив, прибувши першим потягом. Підгорецький палац Паскевічів привітно прийняв приїжджого поета.

Потім під їхали поважні персони - приятелі Паскевичів... Посадили пана Павла поряд панночки - премилої Поліни. Поговорили про політику, погоду. Пан Павло прочитав підібрані пречудові поезії. Панна Поліна програла прекрасні полонези Понятовського, прелюд Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку. Прийшла пора пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пільзенське пиво. Принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливкою, пироги, підсмажені плецки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок.

Почувши приємну повноту, пан Павло подумав про панночку. Панна Поліна попросила прогулятися по Підгорецькому парку, помилуватися природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмелілому поетові. Походили, погуляли.

...Порослий папороттю предавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п'янило принадними пахощами. Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися.

Почувся перший поцілунок: прощай парубоче привілля, пора поетові приймакувати!

В купе пролунали оплески. Всі визнали: милозвучна, багата українська мова буде жити вічно поміж інших мов світу.

Зазнайкуватий німець ніяк не міг визнати своєї поразки.

- Ну а коли б я назвав іншу літеру? - заявив він. - Ну, наприклад, літеру С !

- Я на своїй мові можу укласти не лише оповідання, але й навіть вірш, де всі слова будуть починатися на С . Якщо Ваша ласка, прошу послухати.

САМІТНИЙ САД

Сонно сипляться сніжинки,

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад

Сріблом стеляться сніжинки

Спить самітній сонний сад...

Сипле, стелить сад самітній

Сірий смуток - срібний сніг,

Сумно стогне сонний струмінь

Серце слуха скорбний сміх

Серед саду страх сіріє.

Сад солодкий спокій снить.

- Геніально! Незрівнянно! - вигукнули англієць й італієць.

Потім усі замовкли. Говорити не було потреби.

Панас Столярчук, професор. 
(Українська думка , Лондон)

Про Вальцмана, Капітельман і придурків

  • 19.09.17, 16:00
Почну із анекдоту.

В консерваторії абітурієнт чудово зіграв на вступних екзаменах.

І голова комісії питає у хлопця як його звуть. Той відповідає, що Олександр Петренко.

Голова збентежується, радиться із комісією і питає як звали його дідів. Хлопець каже, Що Роман Кошовий і Богдан Петренко.

Знову комісія радиться і запитує як звали прадідів. Хлопець згадує, що одного звали Михась Вернигора,другого - Лаврін Петренко, третього - Зореслав Княжич, а четвертого - Самуїл Пасхавер..

Комісія радіє: "От тепер все ясно! Як виявляється глибоко закопаний талант!"

Посміялися. Дотепно.

А тепер серйозно.

Скажіть, чи мене одного коробить, коли читаєш у ,ніби притомних, людей, що президент "насправді Вальцман", а Юля Тимошенко - "насправді Капітельман", Тягнибок - "насправді Фротман", а Кличко - "насправді Етінзон" ?

Ну і ще в тому ж дусі про інших політиків.

При цьому віртуально поплескують вас по плечу і по-змовницьки підморгують вам : "Ну ти ж теж так думаєш, брателло !"

Та ще й на доказ доводять якісь "таємні виписки" із церковних книг, архівів і скани засекречених документів, або порівнюють на фотографіях вуха і носи.

Та капєц просто.

Нє, я канєшно понімаю, що надзвичайно важливо знати хто був прадідусь чи прабабця в четвертому коліні у політика, чи посадовця.

Тоді все одразу стає зрозумілим!

А як же ж!

Адже тепер "очевидно", що у тебе в під'їзді насцяв не твій сусід, чи ти з перепою, а той клятий "Шварцнегер, нащадок Шварцмана".

Ті, хто вперто називає політиків вальцманами -капітельманами -етінзонами, двічі придурки.

Перший раз придурки, бо прізвище політика аж ніяк не Вальцман, чи Капітельман, а Порошенко і Тимошенко ( чи як там їх всіх, "проти кого" ви копаєте, чи вигадуєте родовід).

Так само можна у вас самих "відшукати" в роду якогось Авраама, Ганса, чи Збишека з Мухамедом. Як не в четвертому, то в десятому коліні точно.

Так людство влаштовано. Генетика вам в поміч.

А другий раз придурки, бо щиро вважаєте, що ми опускаємося на ваш "рівень нижче плінтуса", і сам факт "єврейського" прізвища має викликати у нас негативні емоції і відразу.

Гей, придурки, ви забули, що лозунг "Бєй zydov, спасай Рассєю!" є , а аналогічного "Бєй zydov, спасай Україну!" немає. Від слова "зовсім".

Бо нема звідки взятися.

За своїм родоводом краще слідкуйте.

Бо , маючи належність до славного роду Кошових, Вернигор,Мельниченків, чи Шевченків , патякаєте вже не українською мовою а московським суржиком , віддаєте дітей в "русскіє" школи, волаєте п'яними голосами "тюремний шансон", і їздите в московію сраки цьомати своїм ворогам за три копійочки.

Бо копійочка до копійочки - вже і руб набереться. А сором очі не їсть і совісті ніхто ніколи не бачив.

І винен у ваших ( і через вас, і наших теж) бідах,не якийсь міфічний "Шварцнегер-Коган-Рабінович", а ви, падли, які продали свій голос і майбутнє дітей своїх і моїх за кіло гречки і двісті гривень на виборах.

© Сашко Лірник

Не той у нас Петро,

...але щось є спільного в цих... рехворматорів.

          Трохи нижче охочим до читання пропонується... Просто історичний нарис. Про суть "реформ" Петра 1 та їх наслідки для класової структури Російської імперії, розвитку російської буржуазії та й загалом ходу історії цієї держави.
           З переваг: написаний маловідомим радянським діячем ленінської доби "у стіл", тобто не виданий при житті; легко читається; доступні і наочні аргументи, цифри, приклади і порівняння.
           З недоліків: довгий (для тутешніх блогів); для фахових істориків загалом не містить концептуальної новизни, хіба що в деталях, в додатковому фактажі.
           Склалося враження, що якісь залишки духу Петровських "реформ" свого часу надихали і будівників передової соціалістичної промисловості. А ще - тим самим духом десь і досі просочена наша глибокоринкова українська "еліта", яка робить реформи так, аби нічого не робити. Взяти б тільки численні "перелицювання" - зміни форми без суттєвих змін внутрішніх пружин. Можна звісно називати прибиральницю клінінг-оператором, але чи запрацює від того завод... А чи співвідношення витрат на утримання державного апарату і, приміром, на освіту... А чи у який бік дивиться вітчизняний капітал... А чи страждання незаможного люду...

          Автор очерка - Александр Петрович Спундэ (1892-1962) - активный участник Октябрьской революции, делегат II Всероссийского съезда Советов. В качестве главного комиссара Народного (государственного) банка в 1918 году входил в состав Советского правительства, был одним из организаторов нашей финансовой системы, принимал участие в разработках первого пятилетнего плана.
          Уже в двадцатых годах он со все возрастающим беспокойством вглядывается в процессы экономического развития страны в условиях, когда она уже не может рассчитывать на европейскую революцию. После глубоких раздумий он становится на точку зрения, которую в 1921-1923 гг. в разных формах настойчиво отстаивал Ленин. ("...Мы должны одержать победу медленным, постепенным - быстрым нельзя – но неуклонным повышением и движением вперед").
           Внутренняя необходимость понять происходящее и его последствия привела автора к началу работы над большим экономическим исследованием, частью которого стали "Очерки экономической истории русской буржуазии", написанные в 1948-1951 гг. (он в это время служил кассиром в Мосторге).
            Данная публикация - весьма краткие выдержки из той части "Очерков", которая посвящена эпохе Петра Первого, в последнее время ставшей объектом не только экономических, но даже и поэтических реминисценций. Несколько кратких замечаний, связанных с именами Пушкина, Лермонтова и Гоголя, носят отчетливо выраженную социальную окраску, которая, к сожалению, в свое время была в нашем литературоведении определяющей, а сейчас, тоже к сожалению, рассматривается многими (вероятно, как реакция на горькое прошлое) лишь как ограниченность.
            Полный текст "Очерков" (около 200 стр. машинописи) хранится в архиве Инстнтута истории СССР АН СССР. Я позволил себе предпослать публикации строчки известного стихотворения А. К. Толстого, которые любил повторять автор.

Я. А. СПУНДЭ, заведующий
кафедрой транспортных газотурбинных двигателей
Московского автомеханического института


— Государь ты наш, батюшка.
Государь Петр Алексеевич,
Что ты изволишь в котле варить?
— Кашицу, матушка, кашицу.
Кашицу, сударыня, кашицу.
— Государь ты наш, батюшка,
Государь Петр Алексеевич,
А чем изволишь мешать ее?
— Палкою, матушка, палкою.
Палкою, сударыня, палкою.
— Государь ты наш, батюшка,
Государь Петр Алексеевич,
А кто ж будет ее расхлебывать?
— Детушки, матушка, детушки.
Детушки, сударыня, детушки.
А. К. Толстой

           В феврале 1917 года началась русская революция, которая оказалась крутым переломом в истории человечества. По достигнутому уровню экономического и культурного развития Россия созрела только для перехода к капиталистической экономике.  Но в результате своеобразных условий исторического развития в России в 1917 году сложилось такое соотношение сил, при котором буржуазная революция должна была либо немедленно начать гнить на корню, либо немедленно перерасти в социалистическую, хотя для перехода к социалистической экономике база была ничтожно слабой.
           Это объяснялось главным образом тем, что в России, где остро назрела потребность в буржуазных преобразованиях, возглавить их было некому. Российская буржуазия родилась и умерла рахитичной, неспособной к активной политической борьбе.
[ Читати далі ]

Новости Крымнаша: Придут бандеровцы и всех повесят!


Как сказал ватник, в Крыму так много пилят деревьев, чтобы, когда придут бандеровцы, им негде было вешать предателей…


1. В следующем году оккупанты откроют в Крыму круглогодичный военный лагерь для детей в рамках программы “Православный ИГИЛ”. Готовь мясо смолоду, информирует еizvestia.com.

2. Предатель Ленур Усманов написал письмо Путину, в котором напомнил царю, что “народ — единственный источник власти в Севастополе”, но эта норма не действует в городе, что привело “к беспрецедентному нарушению конституционных и международных прав человека и гражданина РФ”. В письме холоп жалуется на безнаказанную, бесконечную ложь и неуважение со стороны бояр. Далее выдвинуты требования, которые ранее были озвучены на несогласованном митинге по отжиму земли.

3. БТР оккупанта, автомобиль газовой службы и две иномарки столкнулись вчера на въезде в Керчь. Туристы в бронемашине не пострадали.

4. Жителям Яны-Капу (Красноперекопска) стрёмно: “0:20 ночи!!!! Кто слышал этот звук?? Звук чего-то взлетающего!!!! ВАГОНЫ гремят. Танки, что ли, разгружают? И так несколько ночей. Анонимно”.

5. Оккупанты в лице “главы” Госкомводхоза Игоря Вайля сообщили, что всё ещё надеются на воду с материковой Украины: “Лично я окончательно крест не ставил. Я думаю, что мозги заработают у людей, просто сейчас застой. Но просто так случилось, что у людей мозги просто вылетели из головы. Придёт время — всё встанет на свои места”. Достаточно самокритично про мозги предатель сказал, не правда ли?

6. Очередной успех и антирекорд в гавани: Севастополь признан оккупантами регионом с наихудшей экологической обстановкой.

7. У некоторых жителей Севастополя (и не только) напряжение в энергосети периодически падает до 156 Вольт.

8. Конец “сезона” и опять вата бредит: “Вот в следующем году…”. Вы думайте не про “следующий год”, идиоты, а как зимой ласты с голоду не склеить.

9. Предлагаю посмотреть фоторепортаж унылого бархатного не сезона в Мисхоре, а также немного патриотизма из Мисхорского парка.


10. Севастополь. 11 часов утра. Город пустой. Редкие прохожие, почти нет машин. Где, я спрашиваю, где 400 миллионов туристов?

11. Оккупанты уже бредят “ростом турпотока после открытия моста”. Ватка бежит скупать чемоданы, чтоб потом в них валюту паковать.

12. Оккупанты в Керчи упростили процедуру изъятия имущества из зоны строительства моста, с чем и поздравляю всех бегавших на оккупендум.

13. Жители Гурзуфа проиграли битву за посёлок. На вчерашние слушания орки свезли сотрудников “Артека”, и было “проголосовано” за продолжение фактического уничтожения курортного посёлка: пляжи останутся недоступными, мусульманские кладбища вспашут и застроят…

14. Севастополь. Понаехавшие из России строят дом. С одной стороны участка забор не поставили. Говорят: “Всё равно (соседний) участок будет наш”. Владельцы этого самого соседнего участка в шоке. Знакомый почерк?

15. Две новости: “Затраты на проект перехода в Крым перевалили за 300 млрд рублей”, “Минздраву России не хватает 266 млрд рублей на зарплаты врачам и медперсоналу”.

16. Гоблин рассказал, что “Киев панически боится правды из Крыма”, поэтому украинская власть подумывает о закрытии одного из КПП (Чаплынку), чтобы “изолировать народ Украины от любых объективных источников информации, от объективной реальности”. Чота ржу))) Ему новую дурь подвезли? Тем временем украинские власти прокомментировали возможное закрытие одного пункта пропуска: “Там трафик небольшой, закрытие пункта на общую ситуацию не повлияет. Летом накопления транспортных средств были практически только на «Чонгаре», и то — в 90 процентах случаев это было создано искусственно оккупантами для создания картинки активного движения в Крым”.

17. Ходил в кинотеатр. Перед сеансом показывали трейлер пропагандонского фильма “Крым” про оккупацию полуострова. Но когда показали трейлер к “Матильде”, я думал, что из темноты выйдет Поклонская и всех убьёт)))

18. В Европейском Союзе заявили, что не признают ни “губернаторских выборов” в оккупированном Россией Севастополе, ни избранного “губернатора”, оставаясь приверженными суверенитету и территориальной целостности Украины. Отмечу, что так называемые “выборы” не собираются признавать даже многие ватники города.

19. “Эхо Москвы” провело опрос на тему “Представителя какой национальности в тёмное время дня вы опасаетесь?”. 59% проголосовавших ответили, что падают в обморок от страха перед украинцами. 31% боится чеченцев. Это объясняет, почему россияне не едут в захваченный Крым.

20. Я считаю, что “Ухо Москвы” провело обнадёживающий опрос. Это же прекрасно, что они нас боятся!

P.S. Крымчанин поведал историю, которую можно назвать продолжением и подтверждением потрясающего опроса на Эхе Москвы: “Я узнал, почему в Крыму так много пилят деревьев. Как сказал ватник, это чтобы, когда придут бандеровцы, им негде было вешать предателей… А самое смешное или грустное в том, что он сказал об этом на полном серьёзе”.

Читать полностью на http://news.eizvestia.com/news_politics/full/809-novosti-krymnasha-pridut-banerovcy-i-vsex-povesyat-krymskij-banderovec

© Крымский бандеровец

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
249
предыдущая
следующая