За повідомленням українського держкомітету статистики, минулого року на ПМП в Україну втекло з путінської Росії більше 19,5 тисяч росгромадян. Росія займає перше місце за кількістю іммігрантів в Україну.

За словами голови відділу міграційних досліджень українського Інституту демографії Олексія Позняка, найбільший приток мігрантів йде з приреченої путінської Росії, що будує зараз чекизм-путінізм за планом Путіна. Раніше росіяни будували комунізм за Заповітами Ілліча.

«Більше всього їдуть з Росії», — підтвердив журналістам Олексій Позняк.

Представник Інституту демографії Олексій Позняк не виключає загрози національній безпеці України від напливу росіян з їх віковим тоталітарним менталітетом, чужим українцям, і зазначає, що в умовах великої кількості росіян є ризик порушення цілісності українського суспільства.

«Це також ризик створення замкнутої діаспори, яка живе за власними законами», — попереджає Позняк.

Огляд новин за 29.02 От за що я люблю наших народних об(іс)ранців – так це за працьовитість та незакомплексованість тварюки(с). Кілька років вони з ентузіазмом, вартим кращого застосування, і цинізмом, вартим більших п.здюлєй, доять нас і дурять нам голови. А ближче до виборів серед них поширюється якась містична і сюрреалістична пошесть: нардепи масово починають прозрівати від усього того гімна, яке навколо робиться. І яке вони самі ж, зрештою, наробили. Скажімо, після двох років перебування у коаліції з Партією регіонів якось різко роздуплилися українські комуністи. Вони несподівано для себе відкрили, що «повсюду смерть, розруха», як казав принц датський подерв’янськівського розливу. Тепер виявляється, що вони вже давно не в коаліції – про це заявляє перший секретут Донецького обкому КПУ Микола Кравченко. Та й взагалі нема ніякої коаліції. Як казав один з героїв вже згаданого тут Подіка, «От не було такої х.ні». Ба, більше: «ось уже вісім місяців ми голосуємо, виходячи зі своїх ідеологічних переконань», каже Кравченко. Особисто я розцінюю це як зізнання у тому, що увесь попередній до цих восьми місяців час коммі голосували ВСУПЕРЕЧ своїй ідеології. І це ще була б фігня – врешті, ми усі знаємо, що єдиною ідеологію цих старих маразматичних перунів є бабло. Але вони тепер, сцуко, стали борцунами зі злочинним режимом. «Основна боротьба у нас іде між Партією регіонів і Компартією. Ніколи ми цього не приховували», - рве на собі тільняшку Кравченко. А боротися з партією влади, перебуваючи у коаліції з нею – це, вочевидь, «їжачки плакали, кололися, але продовжували ї.ати кактус».  Не відстає від коммі і наш любий спіхєр Вава Литвин. Півтора року тягнеться суд над Луценком, із них рік той просидів у СІЗО – а Литвину тільки зараз дійшло, що це не суд, а якась вечірка убуханих бл*дєй. Правда, навіть правду-матку сказати Литвин не може – відвик, знаєте. Та й старший коаліційний брат може за такі наїзди відвалити нереальних люлів. Тому Вава дипломатично так: «Я погоджуюся із критичними оцінками, які пролунали після винесення вироку Юрію Луценку». І що вже там говорити про Миколу Яновича Азарова, для якого уся його сучасна робота – одне суцільне ох.єваніє від того, що економіка, виявляється буває і не плановою. І що не усім співгромадянам подобається, коли їм урізають пільги, підвищують тарифи та годують однією капустою. Тепер він зробив нове феноменальне відкриття: виявляється, в Україні 10% найбідніших українців споживають лише 2% пільг, а 10% найбагатших – 22% пільг.

І ви тільки йому не кажіть, але на Миколу Яновича невдовзі чекає ще одне відкриття: виявляється, ті 10% найбагатших – це саме ті, хто якраз перед виборами починає прозрівати…

Автор: Володимир Йадороб

У Запоріжжі встановлюють 20 білбордів із зображенням прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна. Як повідомив керівник запорізької молодіжної організації Слов'янська гвардія Володимир Рогов, у кількох районах Запоріжжя розвішують білборди з фотографією кандидата в президенти Росії Путіна. "Запорізька організація "Слов'янська гвардія" встановлює білборди з Путіним за свій рахунок. Це приватна ініціатива. Зараз у кількох районах міста працюють спеціальні бригади, які встановлюють ці білборди", – розповів Рогов. За його словами, цією акцією організація хоче наголосити, що "президент Росії підняв статус Запоріжжя в світі тим, що в 2003 році побував у нашому місті, крім того, від стабільності Росії залежить стабільність України". Рогов також зазначив, що на білбордах зображено крупним планом обличчя Путіна, а також міститься напис "Стабільна Росія – стабільна Україна". Нагадаємо, у січні у Запоріжжі встановили білборд із зображенням Сталіна.

Ще одна інформація до РОЗДУМІВ. Відразу виникає питання, а хто ж у Запріжжі міський голова?

Це офіційний сайт Запоріжжя:

Офіційний портал  Запорізької міської влади (ТИСНИ)

Міський голова: Син Александр Ченсанович ( З біографії "С апреля 2010 года возглавил Запорожскую городскую организацию партии ВО "Батьківщина"). ТИСНИ

Місячні траси українського теоретика космонавтики Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея)

По ма­те­ринсь­кий лі­нії те­о­ре­тик кос­мо­нав­ти­ки є на­щад­ком ліф­ляндсь­ко­го ге­не­ра­ла Воль­ма­ра Ан­то­на фон Шліп­пен­ба­ха,  не­до­лу­го­го ко­ман­ду­ю­чо­го шведсь­ким аван­гар­дом у Пол­тавсь­кій бит­ві  і неп­ря­мо­го приз­від­ни­ка ка­тас­тро­фи, яко­го обез­смер­тив Олек­сандр Пуш­кін: "…ухо­дит Ро­зин сквозь тес­нины, сда­ет­ся пылкий Шлип­пен­бах". Пет­ро І по­ми­лу­вав і об­лас­кав по­ло­не­но­го при­бал­та, на­дав­ши йо­му зван­ня ба­ро­на. Ба­рон ще встиг по­ко­ман­ду­ва­ти Ря­зансь­ким пі­хот­ним пол­ком на служ­бі в ро­сійсь­кої ко­ро­ни. Біль­шість на­щад­ків ге­не­ра­ла та­кож слу­жи­ли у ім­пе­ра­торсь­ко­му війсь­ку. Про пра­ді­да на­шо­го ге­роя Ан­то­на Ан­дрі­йо­ви­ча ві­до­мо, що був ка­пі­та­ном ар­ти­ле­рії. Піс­ля від­став­ки пра­цю­вав пош­то­вим ін­спек­то­ром і скін­чив свої дні зму­че­ний бо­же­віл­лям. Це не ос­тан­ній ви­па­док ду­шев­ної хво­ро­би в ро­ди­ні Шліп­пен­ба­хів. Йо­го внуч­ка, Люд­ми­ла Львів­на, вик­ла­да­ла ге­ог­ра­фію і фран­цузь­ку мо­ву в Ки­є­во-Пе­черсь­кий жі­но­чій шко­лі. Са­ме в Ки­є­ві во­на поз­на­йо­ми­ла­ся і од­ру­жи­лась з Гна­том Шар­ге­єм, сту­ден­том міс­це­во­го уні­вер­си­те­ту. Він був, як то­ді ка­за­ли, "віч­ним сту­ден­том", нав­чав­ся в трьох уні­вер­си­те­тах, у то­му чис­лі і в Дарм­штадтсь­кий ви­щій шко­лі тех­ніч­них на­ук. Гнат на­ро­див­ся в Бер­ди­че­ві, як ви здо­га­да­ли­ся, в єв­рейсь­кий ро­ди­ні. Йо­го та­то – Бен­дит (не Бе­не­дикт) Сру­ле­вич Шар­гей по­хо­див з-під Ка­у­на­са. Пріз­ви­ще Шар­гей з ара­мейсь­кої оз­на­чає "сві­точ", на ів­ри­ті її си­но­нім Ме­йер. Дід май­бу­тньо­го ви­на­хід­ни­ка ра­но по­мер і йо­го ба­бу­ся Фрі­да (у ді­воц­тві Ро­зен­фельд) вий­шла за­між за земсь­ко­го лі­ка­ря Яки­ма Ми­ки­то­ви­ча Да­цен­ка. Во­на то­ді ж хрес­ти­лась в пра­вос­лав­ну ві­ру під іме­нем Ка­те­ри­ни Ки­ри­лів­ни.

 

 

По­вер­не­мо­ся до бать­ків, які за­хо­пи­ли­ся мод­ни­ми  в ті ча­си ре­во­лю­цій­ни­ми іде­я­ми. В бе­рез­ні 1897 ро­ку Люд­ми­ла бе­ре участь у сту­дентсь­кій де­монс­тра­ції про­тес­ту з при­во­ду са­мос­па­лен­ня вчи­тель­ки з ор­га­ні­за­ції "На­род­на  Во­ля" Ма­рії Вєт­ро­вої в Пет­ро­пав­лівсь­ких ка­зе­ма­тах.

 

Ре­во­лю­ці­о­нер­ка об­ли­ла­ся га­сом з лам­пи і ско­на­ла в страш­них му­ках. По­лі­ція ро­зіг­на­ла про­тес­ту­ю­чих, ба­га­тьох ареш­ту­ва­ла, в то­му чис­лі і ва­гіт­ну вчи­тель­ку Шліп­пен­бах. Май­бут­ній про­рок кос­мо­нав­ти­ки на­ро­див­ся 21 чер­вня. Нер­во­вий стрес від ареш­ту приз­вів до бо­же­віл­ля ма­те­рі. Люд­ми­ла Львів­на по­мер­ла в при­тул­ку для ду­шев­нох­во­рих  десь близь­ко 1910 ро­ку. В то­му ж ро­ці по­мер у Пол­та­ві від за­ра­жен­ня кро­ві й Гнат Шар­гей, який при­ї­хав ту­ди з 13-річ­ним Олек­сан­дром, гро­ма­дянсь­кою дру­жи­ною Оле­ною Гі­бер­ман та ма­лень­кою Ні­ною, доч­кою від но­во­го шлю­бу. Піс­ля смер­ті бать­ка Саш­ком опі­ку­ва­ли­ся ба­бу­ся і її чо­ло­вік Яким Да­цен­ко, до то­го ж, хрес­ний круг­ло­го си­ро­ти. Хо­ча ма­ти Саш­ка по­мер­ла, ко­ли йо­му бу­ло шість ро­ків, але він на все жит­тя за­пам­'я­тав її каз­ки і опо­від­ки про да­ле­кі кра­ї­ни та іноп­ла­не­тян. І тех­ні­кою за­ці­ка­вив­ся вже змал­ку. Наз­ва­ний ді­до-хрес­ний пос­та­чав під­літ­ка різ­но­ма­ніт­ни­ми книж­ка­ми і юний  ме­ха­нік уже в гім­на­зії не тіль­ки ре­мон­ту­вав прас­ки, ве­ло­си­пе­ди та ін­ший до­маш­ній ре­ма­нент, а й майс­тру­вав ма­лень­кі ді­ю­чі па­роп­ла­ви, мли­ни, па­ро­во­зи. Нав­ча­ю­чись в Дру­гій пол­тавсь­кий чо­ло­ві­чій гім­на­зії, са­мо­ро­док змо­де­лю­вав  гу­се­нич­ний трак­тор, без­пру­жин­ні від­цен­тро­ві ре­со­ри, ва­ку­ум-на­сос, ба­ро­метр, го­дин­ник із ду­же три­ва­лим за­во­дом, ви­со­ко­по­туж­ну  елек­трич­ну ма­ши­ну  пе­ре­мін­но­го стру­му, па­ро-ртут­ну тур­бі­ну і ку­пу ін­шо­го.

 

Піс­ля за­кін­чен­ня Ки­ївсь­кої гім­на­зії зі сріб­ною ме­дал­лю, у 1916 ро­ці  Олек­сандр Шар­гей стає сту­ден­том ме­ха­ніч­но­го від­ді­лен­ня Пе­тер­бурзь­ко­го По­лі­тех­ніч­но­го Ін­сти­ту­ту. У квіт­ні 1917 ро­ку сту­дент-по­чат­кі­вець за­вер­шив ру­ко­пис "Тим, хто бу­де чи­та­ти, щоб бу­ду­ва­ти" (до­оп­ра­цьо­ва­но цю на­у­ко­ву ре­во­лю­цій­ну річ у 1919). Йшло­ся в ній про май­бут­ні по­до­ро­жі до зі­рок. Ав­тор зап­ро­по­ну­вав по­бо­ро­ти гра­ві­та­цію з до­по­мо­гою ра­ке­ти з ре­ак­тив­ним дви­гу­ном, кот­ра по­е­тап­но ски­дає ба­ки з-під вит­ра­че­но­го па­ли­ва. Ним бу­ло опи­са­но схе­му чо­ти­рис­ту­пін­ча­тої ра­ке­ти на кис­не-вод­не­вій су­мі­ші, як па­ли­ві. Та­кож опи­су­ва­лась мож­ли­вість ви­ко­рис­то­ву­ва­ти опір ат­мос­фе­ри для галь­му­ван­ня ра­ке­ти при спус­кан­ні на Зем­лю, при по­льо­тах до ін­ших пла­нет ви­во­ди­ти ко­ра­бель на ор­бі­ту її штуч­но­го су­пут­ни­ка, а для по­сад­ки на них лю­ди­ни і по­вер­нен­ня на ко­ра­бель зас­то­су­ва­ти літ­но-по­са­доч­ний ко­ра­бель, роз­та­шо­ву­ва­ти ба­зи пос­та­чан­ня кос­міч­них ко­раб­лів на ор­бі­ті су­пут­ни­ка Мі­ся­ця і, ви­ко­рис­то­ву­ю­чи со­няч­ну енер­гію, до­бу­ва­ти па­ли­во з мі­сяч­них по­рід. У цій же ро­бо­ті роз­гля­да­в ймо­вір­ність ви­ко­рис­тан­ня со­няч­ної енер­гії для енер­го­за­без­пе­чен­ня бор­то­вих сис­тем кос­міч­них апа­ра­тів.  Але роз­ви­ну­ти­ся та­лан­ту, впер­ше, але не вос­тан­нє, за­ва­ди­ла сві­то­ва і гро­ма­дянсь­ка вій­ни. Піс­ля кур­сів пра­пор­щи­ків у юн­керсь­ко­му учи­ли­щі він по­трапляє на ту­рець­кий фронт. Гря­ну­ла ре­во­лю­ція. На­ща­док ге­не­ра­ла і Сру­ля Шар­гея  дві­чі де­зер­ти­рує від бі­лог­вар­дій­ців –  "я від Кор­ні­ло­ва утік, як від Де­ні­кі­на утік…". Та від Ле­ні­на з Троць­ким ті­ка­ти бу­ло ні­ку­ди. До­по­міг ви­па­док. Вда­ло­ся роз­до­бу­ти до­ку­мен­ти на чу­же ім­'я. Олек­сандр Гна­то­вич Шар­гей стає Юрі­єм Ва­си­льо­ви­чем Кон­дра­тю­ком. Ось, що ві­до­мо про "спра­вжньо­го" Кон­дра­тю­ка – 1900 р., 26 сер­пня – на­род­жен­ня в міс­ті Луць­ку Во­линсь­кої гу­бер­нії. Сту­дент Ки­ївсь­ко­го уні­вер­си­те­ту. 1921 р., 1 бе­рез­ня – смерть від ту­бер­ку­льо­зу ле­ге­нів. Йо­го рід­ний брат Во­ло­ди­мир Ва­си­льо­вич Кон­дра­тюк вик­ла­дав в од­ній з ки­ївсь­ких шкіл. Ма­чу­ха ге­роя Оле­на Пет­рів­на Гі­бер­ман-Ка­рє­є­ва умо­ви­ла йо­го пе­ре­да­ти (про­да­ти?) до­ку­мен­ти. Цю та­єм­ни­цю, крім са­мо­го Олек­сан­дра, зна­ли кіль­ка осіб і всі во­ни збе­рі­га­ли її дов­гі ро­ки. Оле­на Пет­рів­на по­ві­до­ми­ла її доч­ці Ні­ні ли­ше пе­ред смер­тю. У 1977 ро­ці Ні­на Гна­тів­на Шар­гей да­ла пись­мо­ві по­ка­зан­ня Спе­ці­аль­ній ко­мі­сії ЦК КПУ.

 

Але це бу­де по­тім… Вер­ні­мо­ся до ста­нов­лен­ня пол­тавсь­ко­го ви­на­хід­ни­ка. Вже як Юрій Кон­дра­тюк, він до 1925 ро­ку жив в Ук­ра­ї­ні. Спо­чат­ку пра­цю­вав у Пол­та­ві на різ­но­ма­ніт­них ро­бо­тах, зго­дом – у міс­ті Смі­ла ро­біт­ни­ком олій­ни­ці, з вес­ни 1921р. – у Ма­лій Вис­ці (ни­ні міс­то Кі­ро­вог­радсь­кої  об­лас­ті) на мли­ні, по­тім від лис­то­па­да 1922 р. до сер­пня 1925 р. – на цук­ро­во­му за­во­ді на різ­них по­са­дах. Від жов­тня 1925 р. уп­ро­довж ро­ку пра­цю­вав ме­ха­ні­ком на бу­дів­ниц­тві зер­но­во­го еле­ва­то­ра в ста­ни­ці Кри­ловсь­ка на Ку­ба­ні, а з жов­тня 1926 до квіт­ня 1927 р. – ме­ха­ні­ком на бу­дів­ниц­тві еле­ва­то­ра в Осе­тії. По­тім зай­мав­ся екс­плу­а­та­ці­єю, ре­мон­том, бу­дів­ниц­твом зер­нос­хо­вищ і еле­ва­то­рів у Си­бі­ру та на Ал­таї. Від 1928 р. він – зас­туп­ник го­лов­но­го ін­же­не­ра Си­бірсь­кої край­кон­то­ри "Хлі­боп­ро­дукт". "Па­хав", не пок­ла­да­ю­чи рук, на "строй­ках со­ци­а­лиз­ма". У 1929 ро­ці в Но­во­си­бірсь­ку під ре­дак­ці­єю та з пе­ред­мо­вою про­фе­со­ра Во­ло­ди­ми­ра Вєт­чін­кі­на (по­тім от­ри­мав  Ста­лінсь­ку пре­мію під час вій­ни) Кон­дра­тюк пуб­лі­кує пра­цю "За­во­ю­ван­ня між­пла­нет­них прос­то­рів". Це був пе­ре­роб­ле­ний і до­пов­не­ний ва­рі­ант йо­го по­пе­ре­дньої кни­ги "Тим, хто бу­де чи­та­ти, щоб бу­ду­ва­ти". У ній сис­те­ма­ти­зо­ва­но, тех­ніч­но й ма­те­ма­тич­но об­ґрун­то­ва­но ідеї кос­мо­нав­ти­ки, роз­гля­ну­то мож­ли­вос­ті ство­рен­ня про­між­них баз на штуч­них, або при­род­них су­пут­ни­ках ма­лої ма­си для до­зап­рав­ки кос­міч­них ко­раб­лів, опи­са­но конс­трук­ції спус­ко­во­го апа­ра­та з ае­ро­ди­на­міч­ним галь­му­ван­ням, роз­гля­ну­то мож­ли­вос­ті ви­ко­рис­тан­ня кри­ла­тих ра­кет. Зок­ре­ма, у кни­зі бу­ло зап­ро­по­но­ва­но ви­ко­рис­то­ву­ва­ти для пос­та­чан­ня су­пут­ни­ків на нав­ко­ло­зем­ній ор­бі­ті ра­кет­но-ар­ти­ле­рійсь­кі сис­те­ми (в да­ний час ця про­по­зи­ція ре­а­лі­зо­ва­на у виг­ля­ді тран­спор­тної сис­те­ми "Прог­рес"). Та­кож прог­но­зо­ва­но по­е­тап­ність ос­во­єн­ня Кос­мо­су лю­ди­ною. Ці­ка­во, що в ос­тан­ній мо­мент ав­тор не вклю­чив до кни­ги гла­ву, де йшло­ся, що в май­бу­тньо­му ко­жен член сус­піль­ства ма­ти­ме влас­ний кос­мо­літ. Ма­буть Кон­дра­тюк ба­наль­но по­бо­яв­ся  зви­ну­ва­чен­ня у "бур­жу­аз­нос­ті". Книж­ка вий­шла за влас­ні кош­ти ав­то­ра ти­ра­жем всьо­го 2 000 примірників. Дум­ки ге­нія вміс­ти­ли­ся на 79-ти сто­рін­ках. Це ра­зом зі схе­ма­ми і крес­лен­ня­ми. Всіх ідей тут не пе­ре­лі­чи­ти… Біль­шість з них вже вті­ле­на в жит­тя. Та­кі  за­ду­ми, як і кос­міч­на гар­ма­та, що "розс­трі­лює" ас­те­ро­ї­ди, а та­кож мож­ли­вість роз­мі­щен­ня на нав­ко­ло­зем­ній ор­бі­ті ве­ли­ких дзер­кал для ос­віт­лен­ня по­вер­хні Зем­лі – по­ки в про­ек­тах. "Ав­тор спо­ді­ва­єть­ся, що йо­му вда­ло­ся пред­ста­ви­ти за­да­чу за­во­ю­ван­ня Со­няч­ної сис­те­ми не у виг­ля­ді те­о­ре­тич­них ос­нов ..., а у виг­ля­ді про­ек­ту, не де­та­лі­зо­ва­но­го, але вже з кон­крет­ни­ми циф­ра­ми", – пи­сав Юрій Ва­си­льо­вич.

 

2-га чоловіча гімназія в Полтаві

"Він (Кон­дра­тюк) при­ї­хав до Си­бі­ру і не­гай­но взяв­ся за ви­на­хід тех­ні­ки, яка хоч якось мо­же по­лег­ши­ти жит­тя чор­но­ро­бам. От­ри­мав 8 па­тен­тів на ви­на­хо­ди, ре­а­лі­зо­ва­них ще до се­ре­ди­ни 80-х ро­ків. "Мас­то­донт" був по­бу­до­ва­ний, як скла­до­ва час­ти­на ком­плек­су зі збе­рі­ган­ня зер­на в міс­ті Ка­мінь-на-Обі. Але він вий­шов прос­то ве­ли­чез­ним – ні в Єв­ро­пі, ні в Аме­ри­ці ні­чо­го по­діб­но­го не бу­ду­ва­ли. Без єди­но­го цвя­ха, "Мас­то­донт" був по­бу­до­ва­ний за прин­ци­пом зру­бу – в се­лах, зви­чай­но, був де­фі­цит ме­та­лу, цей факт теж важ­ли­вий. Еле­ва­тор вит­ри­мав усі прим­хи при­ро­ди, але не лю­ди­ни. У 80-і ро­ки ста­ла­ся страш­на по­же­жа, "су­шар­ка" зго­рі­ла від­ра­зу, за­лиш­ки ком­плек­су, який міг би ста­ти ко­ло­саль­ним ту­рис­тич­ним об'єк­том, лю­ди ро­зіб­ра­ли, роз­пи­ля­ли і от­ри­ма­ли хо­ро­ші су­хі дро­ва. Час­ти­ну йо­го вда­ло­ся збе­рег­ти – ми при­вез­ли йо­го сю­ди. Він зав­жди ке­ру­вав­ся сво­їм ро­зу­мом, ад­же у ньо­го на­віть не бу­ло се­ре­дньої спе­ці­аль­ної ос­ві­ти. Але ори­гі­наль­ність дум­ки доз­во­ли­ла йо­му ви­най­ти де­сят­ки тех­ніч­них спо­руд, у то­му чис­лі під­віс­ний міст у нас в Си­бі­ру", – роз­по­ві­дає ди­рек­тор Му­зею міс­та Но­во­си­бірсь­ка Єле­на Щу­кі­на га­зе­ті "Мо­ло­дость Си­би­ри".

 

Експерементальна вітроелектростанція в Балаклаві

Та за­мість от­ри­ман­ня по­чес­тей і на­го­род 31 лип­ня 1930 ро­ку но­ва­тор був за­а­реш­то­ва­ний і за­суд­же­ний на три ро­ки за "врє­ді­тєль­ство". Ін­кри­мі­ну­ва­ли ви­на­хід­ни­ку те, що спро­ек­то­ва­ний ним еле­ва­тор "Мас­то­донт" по­бу­до­ва­но на хлопсь­кий ро­зум без жод­но­го крес­лен­ня і цвя­ха (їх прос­то не бу­ло), отож, на дум­ку ор­га­нів, зер­нос­хо­ви­ще мо­же рух­ну­ти, що спри­чи­нить втра­ту 10 000 тон зер­на.  Зго­дом ви­рок са­мо­у­ку бу­ло пом­'як­ше­но. Він пра­цю­вав  у так зва­ній "ша­раш­ці". Це сек­рет­ні на­у­ко­во-дос­лід­ні і конс­трук­торсь­кі струк­ту­ри НКВД-МГБ, де ви­ко­рис­то­ву­ва­ла­ся пра­ця ув­'яз­не­них ін­же­не­рів. У1932 ро­ці на про­хан­ня нар­ко­ма важ­кої про­мис­ло­вос­ті Сер­го Ор­джо­ні­кід­зе йо­го дос­тро­ко­во звіль­ни­ли, і він на ви­ко­нан­ня роз­по­ряд­жен­ня Нар­ком­тех­про­му СРСР по­чав пра­цю­ва­ти над про­ек­том над­по­туж­ної віт­ро­е­лек­трос­тан­ції (ВЕС) в Кри­му, який за­вер­шив у квіт­ні 1934-го. У 1934-1938 ро­ках тру­див­ся у Хар­ківсь­ко­му ін­сти­ту­ті про­мис­ло­вої енер­ге­ти­ки над роз­роб­кою вже ро­бо­чо­го про­ек­ту Кримсь­кої ВЕС. Піс­ля та­єм­ни­чої смер­ті Ор­джо­ні­кід­зе бу­дів­ниц­тво ВЕС бу­ло зу­пи­не­но. А роз­роб­ки Кон­дра­тю­ка що­до за­лі­зо­бе­тон­них веж зго­дом ви­ко­рис­та­ні при спо­руд­жен­ні те­ле­ві­зій­ної баш­ти в Ос­тан­кі­но (Мос­ква). У трид­ця­ті ро­ки, піс­ля ви­хо­ду кни­ги,  Кон­дра­тюк не­од­но­ра­зо­во от­ри­му­вав про­по­зи­ції від Сер­гія Ко­ро­льо­ва про спів­пра­цю в Гру­пі з вив­чен­ня ре­ак­тив­но­го ру­ху, але зав­жди де­лі­кат­но від­мов­ляв­ся, не­без­під­став­но по­бо­ю­ю­чись, що йо­го ре­аль­на бі­ог­ра­фія ви­лі­зе на­зов­ні під до­пит­ли­вим оком пра­ців­ни­ків НКВД, які без­по­се­ре­дньо ку­ру­ва­ли кос­міч­ний про­ект.

 

У Но­во­си­бірсь­ку ви­на­хід­ник ак­тив­но лис­ту­єть­ся з ба­гать­ма те­о­ре­ти­ка­ми кос­мо­нав­ти­ки і ра­ке­то­бу­ду­ван­ня. Зок­ре­ма, по­ле­мі­зує з офі­цій­но виз­на­ним ра­дянсь­кою вла­дою ге­ні­єм Кос­тян­ти­ном Ці­ол­ковсь­ким. За­раз ба­га­то іс­то­ри­ків на­у­ки кри­тич­но під­хо­дять до зас­луг Кос­тян­ти­на Еду­ар­до­ви­ча. (На­шо­му чи­та­че­ві, ма­буть, бу­де ці­ка­во до­ві­да­ти­ся, що те­о­ре­тик кос­мо­су ЗАВ­ЖДИ за­яв­ляв, що є на­щад­ком ко­заць­ко­го ва­таж­ка Се­ве­ри­на На­ли­вай­ка). Глу­хий ек­сцен­трич­ний про­фе­сор був хво­роб­ли­во об­раз­ли­вий, у них бу­ли неп­рос­ті сто­сун­ки з пол­тав­ча­ни­ном. У Кон­дра­тю­ка  якось зір­ва­ло­ся про опо­нен­та –  "над­то ба­га­то по­чес­тей і ма­ло ді­ла".  По­за­тим, Юрій Кон­дра­тюк не тіль­ки ме­ха­нік і фі­зик, а й лі­рик. Пи­сав ці­ка­ві вір­ші і епіг­ра­ми.     

                  "Жен­щин я не приз­наю, С детс­тва я Лу­ну люб­лю, О сви­да­нье с ней меч­таю, Эки­паж изоб­ре­таю… Ле­чу я к ней в ра­ке­те, Как в собс­твен­ной ка­ре­те!"

Він був на­ді­ле­ний прек­рас­ним по­чут­тям гу­мо­ру. За­роб­ляв на той час ве­ли­чез­ні гро­ші, витрачав їх на дру­зів, а от із жі­ноц­твом сто­сун­ки фа­таль­но не скла­да­ли­ся. Мо­же, то­му, що вза­га­лі не вжи­вав ал­ко­голь, ані шам­пансь­ко­го, ані пи­ва? Це був жарт. За­ко­хав­ся ли­ше раз по ву­ха в пи­са­ну кра­су­ню Зою Це­ні­ну. Він у неї ку­пу­вав квар­ти­ру. Під час ґе­шеф­ту пі­о­нер ра­ке­то­бу­ду­ван­ня  зап­ро­по­ну­вав да­мі ру­ку і сер­це. От­ри­мав­ши по­гор­дли­ву від­мо­ву від па­нян­ки, яка ма­ла без­ліч ша­ну­валь­ни­ків, Юрій не за­пив з го­ря, а  втік на мис Че­люс­кін­ців. По­тім пе­ре­ї­хав до Мос­кви на зап­ро­шен­ня Вєт­чін­кі­на, де жив з Га­ли­ною Пле­тньо­вою, яка збе­рег­ла всі йо­го фрон­то­ві лис­ти. З по­чат­ком ін­ва­зії нім­ців на Мос­кву  те­о­ре­тик кос­мо­су пі­шов доб­ро­воль­цем(?) на фронт. Во­ю­вав  по­міч­ни­ком зі зв'яз­ку ко­ман­ди­ра взво­ду. Ря­до­вий Кон­дра­тюк про­пав без­віс­ти взимку 1942 ро­ку. Та­кий вис­но­вок мож­на зро­би­ти на ос­но­ві то­го, що йо­го пріз­ви­ще вос­тан­нє записано у ві­до­мос­тях на от­ри­ман­ня гро­шо­во­го за­без­пе­чен­ня за сі­чень 1942 ро­ку. Ін­ших до­ка­зів смер­ті, як і слі­дів по­хо­ван­ня у якійсь братсь­кий мо­ги­лі не­має до сих пір. Ті, хто во­ю­вав, з ним пліч-о-пліч, по­тім да­ли по­ка­зи, що: "Чу­ли, як го­во­ри­ли, що він за­ги­нув".   Час від ча­су на сто­рін­ках таб­ло­ї­дів ви­ни­ка­ють вер­сії, що Кон­дра­тюк – Шар­гей втік з ра­йо­ну бо­йо­вих дій (дос­від ж був). І, ні­би, ство­рю­вав ра­зом з ні­мець­ко-аме­ри­кансь­ким конс­трук­то­ром Вер­не­ром  фон Бра­у­ном ФАУ (Vergeltungswaffe) – дос­лів­но "зброя від­пла­ти", од­нос­ту­пін­ча­та ба­ліс­тич­на ра­ке­та з рі­дин­ним ра­кет­ним дви­гу­ном і ав­то­ном­ним уп­рав­лін­ням на ак­тив­ній ді­лян­ці тра­єк­то­рії), а по­тім був ви­ве­зе­ний ра­зом зі сла­вет­ним нім­цем аме­ри­кансь­ки­ми спец­служ­ба­ми за оке­ан, де ще дов­гі ро­ки тру­див­ся на бла­го аме­ри­кансь­кої ас­тро­нав­ти­ки. По жов­тих га­зе­тах у 90-х на­віть гу­ля­ла вер­сія, що пруссь­кий арис­ток­рат фон Бра­ун і Шар­гей-Кон­дра­тюк – од­на осо­ба. Ад­же ко­лиш­ній член NSDAP є твор­цем кос­міч­ної прог­ра­ми США, був ди­рек­то­ром  Цен­тру кос­міч­них по­льо­тів NASA. Не зна­ти, як во­но бу­ло, а от да­ле­ко­го ро­ди­ча пол­тав­ча­ни­на аме­ри­кан­ці точ­но пій­ма­ли. Ка­пі­тан 3-го ран­гу, під­вод­ник Эгон-Рей­нер фон Шліп­пен­бах, пот­ра­пив у по­лон у 1945 ро­ці. До цьо­го встиг от­ри­ма­ти Ри­царсь­кий хрест за 332 дні вда­ло про­ве­де­них у мо­рях на бор­ту під­вод­ки U-453. Всьо­го за час війсь­ко­вих дій Шліп­пен­бах по­то­пив 6 во­ро­жих су­ден. Ко­му оке­ан…, ко­му не­бо.

 

У 1969 ро­ці кос­міч­ний ко­ра­бель Apollo при­зем­лив­ся-при­мі­ся­чив­ся на Мі­сяць. Джордж Лоу, аме­ри­кансь­кий уче­ний, за­ді­я­ний у мі­сяч­ній прог­ра­мі NАSА, піс­ля ус­піш­но­го за­вер­шен­ня її, чес­но оголосив жур­на­лу "Лайф": "Ми роз­шу­ка­ли ма­лень­ку неп­ри­міт­ну кни­жеч­ку, ви­да­ну в Ро­сії від­ра­зу піс­ля ре­во­лю­ції. Ав­тор її, Юрій Кон­дра­тюк, об­ґрун­ту­вав і роз­ра­ху­вав енер­ге­тич­ну ви­гід­ність по­сад­ки на Мі­сяць за схе­мою: по­літ на ор­бі­ту Мі­ся­ця – старт на Мі­сяць з ор­бі­ти – по­вер­нен­ня на ор­бі­ту і сти­ков­ка з ос­нов­ним ко­раб­лем – по­літ на Зем­лю". У 1970 ро­ці ле­ген­дар­ний аме­ри­кансь­кий "мі­сяч­ний ас­тро­навт" Ніл Армс­тронг по­бу­вав у Но­во­си­бірсь­ку, щоб взя­ти гру­доч­ку зем­лі бі­ля бу­дин­ку по ву­ли­ці Со­вет­ская, 24, де пра­цю­вав ге­ній. Зго­дом Армс­тронг за­я­вив: "Ця зем­ля для ме­не має не мен­шу цін­ність, ніж мі­сяч­ний ґрунт". На кос­мод­ро­мі Ка­на­ве­рал  Кон­дра­тю­ку вста­нов­ле­но пам­'ят­ник. Йо­го пріз­ви­щем наз­ва­но кра­тер на зво­рот­ній сто­ро­ні Мі­ся­ця.

 

Пам*ятник Кондратюку в Полтаві.

Пам*ятник Кондратюку на території полку Дальньої авіації

У зв'яз­ку з ві­зи­том гру­пи аме­ри­кансь­ких вче­них і фа­хів­ців в об­лас­ті кос­мо­нав­ти­ки в Но­во­си­бірськ, у квар­ти­рі, де про­жи­вав Кон­дра­тюк, був екс­тре­но ство­ре­ний му­зей Ю. Кон­дра­тю­ка. Те­пер це На­у­ко­во-ме­мо­рі­аль­ний центр. У ста­ни­ці Ок­тябрсь­ка Крас­но­дарсь­ко­го краю є "Ме­мо­рі­аль­ний му­зей Ю. В. Кон­дра­тю­ка". У Пол­та­ві те­о­ре­ти­ку за­во­ю­ван­ня кос­мо­су встановили пам'ят­ник.  У 1997 ро­ці ім­'я сво­го зем­ля­ка пол­тав­ча­ни прис­во­ї­ли Пол­тавсь­ко­му тех­ніч­но­му уні­вер­си­те­ту (ко­ли­шньо­му до 1995 ро­ку Пол­тавсь­ко­му ін­же­нер­но-бу­ді­вель­но­му ін­сти­ту­ту), ни­ні це Пол­тавсь­кий на­ці­о­наль­ний тех­ніч­ний уні­вер­си­тет ім. Ю. Кон­дра­тю­ка. В Ук­ра­ї­ні бу­ли ви­пу­ще­ні юві­лей­на мо­не­та "Юрій Кон­дра­тюк" і дві пош­то­ві мар­ки (1997 і 2002 р. ) йо­го пам­'я­ті.

Олег Ра­дик

 

Пулікації по темі

http://pohlyad.com/index.php?id=30&tx_ttnews[tt_news]=4024&tx_ttnews[backPid]=16&cHash=9d77b40854

http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/e47a3c15c3a04965/

Відео фільм «Українці в авіації та космонавтиці».

26 февраля телеканал транслировал церемонию «Viva! Самые красивые - 2011». 

Жертвой редакторов телеканала в этот раз стала проникновенная речь Оксаны Марченко - победительницы конкурса. 

Она говорила о роли женщины, о важности простых и искренних чувств, о добре и понимании. Присутствующие в зале устроили Оксане громкую овацию. И именно та часть ее речи, которая на наш взгляд и вызвала эту овацию, не нашла место в эфире телеканала. 

«недостающий» фрагмент выступления самой красивой женщины Украины 2011 года: 

«Мне повезло видеть и знать настоящих красивых женщин. Это - моя мама и бабушка, которые дали мне жизнь и научили любить. Это - женщины, спасающие людей в больницах, женщины, выполняющие мужскую работу на заводах. Это многодетные матери, да и просто матери, растящие детей часто без мужского плеча. Это воспитатели и педагоги, выживающие на мизерную зарплату, но всей душой выполняющие свой долг. Женщины-инвалиды, часто живущие вопреки, а не благодаря. И это - женщины, которые борются за справедливость даже ценой своей свободы…». 

Американцы вырастили монстра 

После избрания Владимира Путина Президентом России Украину "не ждет ничего хорошего". Такое мнение выразил известный российский оппозиционер Борис Немцов сегодня, 26 февраля, в ходе акции "Большое белое кольцо" в центре Москвы.

"В отношениях двух стран не будет ничего хорошего, - заверил он. - Я думаю, конфликтность будет очень высока".

По словам Немцова, Путин "всюду видит врагов и ищет этих врагов; Украина в этом смысле очень подходящий для него объект".

Также политик подчеркнул, что пребывание Путина у власти опасно и для России, и для российско-украинских отношений.

Украина, как и Грузия, по словам Немцова, никакой опасности для России не представляет, но Путин якобы рассматривает их как врагов.

"Путин говорил, что мы воюем с Украиной, потому что там Ющенко, теперь он воюет с Украиной, потому что там Янукович, - отметил российский оппозиционер. - У меня такое ощущение, что кто бы не был лидером в Украине, он все равно будет враг Путина. Для него враг - весь земной шар, и Украина не исключение. Вы не думайте, что вы какие-то уникальные".

Между тем, ранее премьер-министр Николай Азаров прогнозировал дальнейшее улучшение отношений с Россией после избрания нового Президента России. "Мы обречены на хорошие и добрые отношения с нашим великим соседом. (...) Этот процесс неизбежен, закончится эта избирательная кампания, и наши отношения будут развиваться по восходящей", – сказал Азаров.

Кожен, ХТО каже ПРАВДУ, викликає ПАНІКУ У БЕСЧЕСНИХ ПОЛІТИКАНІВ!

«Лідер партії «УДАР» Віталій Кличко вважає, що головною рисою українського політика має стати чесність, бо саме цієї якості сьогодні вимагає суспільство. Про це він заявив під час зустрічі з учасниками Програми стажування у Верховній Раді та органах виконавчої влади, повідомили УНІАН у прес-службі партії «УДАР».

За словами В.Кличка, нинішні політики навчилися вправно маніпулювати словами та видавати бажане за дійсне. «Маленький приклад: коли я чую від деяких діячів про те, що хтось з них щоранку бігає по 10 кілометрів, а хтось пропливає щодня п’ять кілометрів – я дуже дивуюся. Бо я знаю: якщо я пропливу два кілометри – після цього треба принаймні годину для відновлення сил. І щодня плавати такі дистанції навряд чи можливо. Ось так з маленької брехні народжується велика. Вважаю, що такі люди мають піти, а українська політика – нарешті стати чесною», – зазначив В.Кличко».

Я відчуваю, як у деяких ШТАБАХ вже готують " ТОННИ мавп"ячих КАКАШОК"....у відповідь на заяву  В.Кличка. 

Гадаю, треба остаточно розібратися КОМУ і для чого потрібен був "расистський скандал".

Раніше Я посилалася на роздуми Ігоря Мірошніченка та Андрія Мохника:

ТИСНИ >>>-- "Маленька війна з Албанією" або для чого був потрібен так званий "расистський скандал"

А сьогодні, взявши до відома ВСІ обставини СПРАВИ

ТИСНИ >>>-- Гайтана повезе на "Євробачення" плагіат? 

НАРЕШТІ ЗРОЗУМІЛА:

а) Є три основних складових :

1. Співачка, яку просуває ПР на Евробачення від України, яка зневажає Україну і не вважає себе українкою; 

2. Вкрадена пісня,"Be my guest" , з якою Гайтана представлятиме Україну на "Евробаченні", навколо якої вже назріває СКАНДАЛ і може позбавити цю співачку участі у конкурсі.

3. Політична сила, РЕАЛЬНО опозиційна до ПР, у котрій один із членів дозволив собі приватну думку, щодо ідентифікації особистості Гайтани.

б) Є партійне завдання ПР  і ПОЛІТИЧНА ВОЛЯ зацікавлених осіб :

  1. “Замилити”, “затерти”,  зневілювати  СКАНДАЛ з ПЛАГІАТОМ;

2. Дати РЕАКТИВНИЙ поштовх для РОЗКРУТКИ Гайтани серед “толерантно інтернаціонально-суперсправедливої ” спільноти країн- учасниць "Евробачення";

3. Легальні підстави, щоби заборонити партії "Свобода" брати участь у парламентських виборах.

в) Абсолютно очевидні дії ПОЛІТТЕХНОЛОГІВ:

1. Беремо за основу приватну думку Юрія Сиротюка, перетворюємо її за допомогою простих перефразувань і маніпуляцій у, (смішно казати) “ - расистську , фашистську, гомофобську заяву"(…оленка бондаренко).

2. Швиденько розповсюджуємо це у ЗМІ (обов’язково в кількох російських і європейських). І до НАДРИВУ в горлі засуджуємо ксенофобію і расизм.

3. Робимо акцент на тому, що така політична сила не має права брати участь у виборах у такій демократичній державі з такими щирими Евроінтеграційними процесами, яка ставить за мету стати “ - частиною європейської родини, частиною світу, щоб ніхто не боявся приїжджати до нас, щоб ніхто не мріяв втекти з цієї країни туди, де немає расизму” (… Гайтана)

 А на завершення всього вищезазначеного додам:

Гей, Европо, будь ОБЕРЕЖНОЮ, не  ризикуй. Якщо нашій Гайтані не присудять ПЕРШЕ місце на “Евробаченні” МИ будемо змушені стверджувати, що все це пов’язано з її коліром шкіри і вважатимемо це проявом Вашої ксенофобії і расизму!!!

Блок Юлії Тимошенко виявився ані інтелектуально, ані організаційно, ані ідеологічно не готовим зустріти виклики опозиційного статусу.