Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто хоче внести вклад, в підтримку лідера опозиції Юлії Володимирівни Тимошенко.Тут розміщуюся статті, з інформацією, яка допоможе людям розібратися, з інсинуаціями, та потоком пропаганди, а також інформація про діяльність лідера БЮТ, та її політичної партії.
Учасником співтовариства може стати блогер, який розділяє політичні погляди БЮТ.
Вид:
короткий
повний

Група підтримки ЮВТ

Арешт Тимошенко позначиться на економічних стосунках з ЄС

  • 04.08.11, 18:23
Засудження екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко негативно вплине на позицію України на міжнародній арені, а вплив Росії при цьому посилиться. Про це пише Ростислав Павленко в журналі «Український тиждень».

За його словами, по-перше, засудження стане серйозним аргументом у руках скептиків щодо України в США та ЄС.

«Відтак інтеграційні ініціативи, насамперед ті, які вигідні бізнесу (зона вільної торгівлі) чи позитивно сприймаються громадянами (спрощення візового режиму), будуть згорнуті. РФ могла не зважати на такі перспективи – європейці все одно купуватимуть її газ, тож матимуть із нею справу в будь-якому разі. Нашій же країні таких аргументів бракує», – пише автор.

По-друге, на думку Павленка, ціла низка посадовців вищого рівня, які, на думку Заходу, були причетні до організації процесу над Тимошенко, можуть стати нев’їздними до США і провідних країн ЄС.

«Так сталося, наприклад, із білоруськими чиновниками. У випадку Білорусі цей захід не мав особливого ефекту: тамтешній режим і без того не вітав роз’їжджання посадових осіб «по Європах». Однак Україна позбавлена такої специфіки – її можновладці звикли до можливості пересування «вільним світом». До того ж чимало з них мають на Заході ділові контакти, а дехто навіть власність чи рахунки. Втрата доступу до них не компенсуватиметься втіхою пересування в межах «Русского міра» за прикладом нев’їздних на Захід білоруських керівників», – стверджує автор.

Автор подає ще один аргумент щодо наслідків арешту Тимошенко.

«По-третє, у спробах протистояти намаганням Кремля взяти під свій контроль провідні галузі української економіки (знову-таки подібно до Білорусі) українська влада потребує свободи маневру і можливості спиратися якщо не на союзників, то принаймні на дружньо налаштованих партнерів у ЄС. Без цього довго протистояти російському тиску вона не зможе: економіка потребує зовнішніх кредитних вливань та інвестицій, які так чи інакше треба буде отримувати. Відчуження Заходу в разі винесення вироку опозиціонерам критично звузить свободу маневру керівництва держави», – додав Павленко.

«Тож якщо Тимошенко та інших опозиціонерів засудять, то і країна, і влада суттєво програють на міжнародній арені й вплив з боку Росії посилиться. Однак особливо небезпечні наслідки доведення справ над опозицією до вироків чекають у внутрішній політиці», – пише автор.

Президент Віктор Янукович замовив справу проти свого головного опонента – Юлію Тимошенко. Про це в інтерв’ю «Українському тижню» заявила колишня заступниця голови Ліберальної групи в ПАРЄ та колишня співдоповідачка Моніторингового комітету ПАРЄ щодо України Ганне Северінсен.

«Безперечно, президент замовив справу проти свого головного опонента і призначив на процес суддю, який має посадити її за ґрати, аби вона не змогла брати участь у наступних парламентських і президентських виборах. Політичні рішення, з якими хтось може не погоджуватися, тепер перетворилися на обвинувачення у кримінальних справах. А це вже серйозно для демократичної країни, в якій серед головних цілей мусить бути мирний спосіб переходу влади від одного уряду до іншого», – стверджує Северінсен.

http://www.ut.net.ua/News/27878

Як Юлія Тимошенко користується свідками обвинувачення

  • 01.08.11, 12:38

В п'ятницю у розгляді справи екс-прем'єра все ще тривають допити свідків. Втім за два дні перехресного опитування в залі суду вже перестали лунати новини. Передбачуваними стають не лише питання сторін, а й відповіді свідків.

Якщо у вас вистачить терпіння просидіти в залі суду більше півгодини, ви обов'язково почуєте, як Юлія Тимошенко цікавиться у свідків, чи правда, що у січні 2009-го "ситуація була кризовою та екстреною"? Або, "чому я змогла добитись 20% знижки на газ,а нинішній уряд – ні?".

Якщо ж вам "пощастить" потрапити на виступ обвинувачення, ви точно почуєте "свідок, а на скільки б нам вистачило ще газу – погода ж в січні 2009-го була нормальною – на місяць хватило б?!" або "Ваша честь, підсудна знов порушує порядок допиту!"

Попри всі намагання Юлії Тимошенко затягнути розгляд справи, судді Родіону Кірєєву все ж таки вдалося втягнути її у судовий процес. Але як показують події, наразі від цього виграє лише сама Тимошенко.

З початком допиту свідків дискусія в залі все частіше зводиться до головних тем обвинувального висновку. Нагадаємо, в загальних рисах, що колишньому прем'єр-міністру інкримінуються два злочини.

Перше – перевищення службових повноважень. За думкою слідства, перевищення полягає в тому, що 19 січня 2009 року колишній прем'єр-міністр без погодження з урядом підписала директиви, керуючись якими, керівництво НАК "Нафтогазу України" підписало газові угоди з ВАТ "Газпром".

Другий злочин, що інкримінується Тимошенко, полягає у завданні збитків державі внаслідок підписання тих самих контрактів купівлі-продажу та транзиту газу територією України у 2009-2019 роках.

ЗЛОЧИН ПЕРШИЙ: ДИРЕКТИВИ

Першою на засіданні у четвер виступала заступник міністра палива та енергетики Тетяна Корнякова. На момент підписання газових угод вона виконувала обов'язки заступника Генерального прокурора. Пані Корнякова надала суду найбільш лаконічні свідчення за весь час вислуховування свідків.

Утім ті декілька абзаців, що були висловлені колишнім заступником Генпрокурора, пізніше стали приводом для скандалу. Після того, як "Українська правда" у заголовку новини констатувала, що "ще один свідок обвинувачення став на сторону Тимошенко", на електронну пошту редакції надійшов лист з обвинуваченням у свідомому спотворенні висловлювань Тетяни Корнякової.

Редакції вдалося встановити, що надісланий лист був написаний на одному з комп'ютерів адміністрації президента. У зв'язку з цим наводимо пряму цитату, яку оголосила пані Корнякова під час засідання суду по суті справи.

 У параметрах листа, що надійшов до редакції, місце роботи автора вказане як STPU - адміністрація президента України

Відповідаючи на питання обвинувачення стосовно перевірки законності видання прем'єром Тимошенко директив делегації НАК "Нафтогаз України" для підписання газових угод, екс-заступник Генпрокурора відповіла, що такі факти мали місце. Зокрема, перевірки проводились Інститутом держави і права ім. Корецького. І додала дослівно наступне:

"Відповідно до вказаних висновків інституту, директиви делегації НАК "Нафтогазу України" на переговори з ВАТ "Газпром" стосовно укладення контракту купівлі та продажу природного газу у 2009-2019 роках, та контракту про обсяги та умови транзиту газу територією України на період 2009-20019 роки, затверджені Тимошенко Юлією Володимирівною 19 січня 2009 року, не можуть кваліфікуватися як директиви уряду, затвердження яких регулюється законодавством України".

Згодом вона також додала і позицію Міністерства юстиції, згідно з якою, директиви затверджені Тимошенко, "не можуть розглядатись у розумінні директив уряду".

Заради справедливості треба зазначити, що такі покази Тетяни Корнякової собі в актив однаково можуть зарахувати і Юлія Тимошенко, і слідчі.

Екс-прем'єр може сказати, що це лише підтверджує її слова про те, що вона підписувала свої особисті директиви, а не директиви уряду.

Обвинувачення, навпаки, буде наполягати на тому, що у делегації НАКу не було директив уряду на підписання угод і Тимошенко підмінила їх своїм особистим дорученням, оформивши його як директиви.

Втім на цьому тема директив не вичерпалась. Одна з тонкощів цього питання до сих пір залишається: чи могла Тимошенко ставити печатку уряду на своєму підписі без рішення Кабінету міністрів? Суду це питання намагалась роз'яснити людина, яка безпосередньо зберігала печатки Кабміну та ставила їх зокрема на директивах 19 січня 2009 року.

ДИРЕКТИВИ І ВЕЛИКА ГЕРБОВА ПЕЧАТКА

Це був мабуть найскромніший свідок за весь час допитів. До залу зайшов чоловік середніх літ, охайно одягнутий з невеликою бордовою брошурою в руках. Ще рік тому Василь Васильович Павлюк очолював управління документального забезпечення секретаріату Кабінету міністрів.

До його обов'язків входила реєстрація урядової кореспонденції та засвідчення підписів посадових осіб тощо. За його словами, велика гербова печатка Кабінету міністрів зберігалась у його кабінеті, в сейфі, який наприкінці кожного робочого дня "опечатувався пластиліновою печаткою".

За його словами за 15 років роботи в Кабміні він жодного (!) разу не був на лікарняному і тому "з ймовірністю 75-80%" вранці 19 січня саме він ставив печатку на директивах Тимошенко. Не очікуючи запитань, Василь Павлюк почав довгу, але пізнавальну розповідь про печатки Кабміну.

- Ви розумієте, взагалі печатка є лише одним із реквізитів документу. Поряд з таким, як назва документа, заголовок, текст документа, грифи затвердження та погодження, реєстраційний номер, дата… Тобто печатка не є якимось унікальним документом. Втім є документи, на яких печатка не є обов'язковою, але є додатковим підтвердженням існування документа. В такому випадку діє норма, в якій записано…

- Я прошу вибачення, - перебив його прокурор, протягуючи свідку директиви. – Давайте ближче до запитання: ось це цей документ…

Фатальні директиви Юлії Тимошенко. Саме ця печатка стояла на директивах, якими керувалась делегація НАК "Нафтогазу України", підписуючи газові угоди з Газпромом 

- …ось якраз я підвожу до цього. Є норма, згідно з якою, печатки використовується для засвідчення підписів посадових осіб. Тоді велика гербова печатка Кабінету міністрів проставляється на документах, підписаних керівництвом Кабінету міністрів. При цьому, наявність печатки не визначає правильно чи неправильно підготовлений документ, він просто засвідчує підпис.

Весь час виступу свідка Тимошенко незвично сиділа мовчки. Втім головне питання Павлюку задала саме вона.

- Скажіть, будь ласка, чи може бути поставлена велика гербова печатка на підпис прем'єр-міністра, якщо документ, на якому стоїть підпис прем'єр-міністра, не голосувався Кабінетом міністрів? – спитала підсудна.

- Може, оскільки печаткою засвідчується підпис посадової особи. В секретаріаті Кабінету міністрів для колегіальних рішень, ухвалених на засіданні Кабінету міністрів, використовується штамп "Прийнято на засіданні Кабінету міністрів" або "Затверджено Кабінетом міністрів" з виказанням номера протоколу та дати. В даному випадку був документ затверджений посадовою особою.

- А на рішеннях уряду ставилась велика гербова печатка?

- Ні, - коротко вигукнув свідок.

Його відповіді цілком і повністю лягали у лінію захисту Тимошенко. Складалось враження, що Павлюка до зали суду викликали не прокурори, а адвокати підсудної. І коли суддя оголосив закінчення допиту Павлюка, залишилось незрозумілим: навіщо взагалі обвинуваченню потрібен був цей свідок, якщо жодна з його відповідей не вказувала на провину підсудної.

ЗЛОЧИН ДРУГИЙ: ЗБИТКИ

Найбільш цікавими виявились свідчення заступника начальника департаменту Міненерго Костянтина Бородіна. Підпис пана Бородіна стоїть під одним з ключових документів в матеріалах справи, на підставі якого слідчі інкримінують Тимошенко завдання збитків державі.

Мова йде про "Довідку комісійної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності НАК "Нафтогазу України" за період з 01.01.2008 р. по31.12.2010 р.".

Ця комісія була створена за дорученням прем'єра Миколи Азарова на базі головного контрольно-ревізійного управління. Пізніше довідка цієї комісії лягла в основу висновків Київського НДІ судових-експертиз, згідно з якими, у 2009 році Тимошенко своїми діями завдала істотних збитків державі.

Свої свідчення Бородін почав одразу з оголошення помилок екс-прем'єра та розміру додаткових витрат, яких зазнала держава внаслідок підписання контрактів 19 січня 2009 року.

Юлія Тимошенко слухала свідка з недоброю посмішкою. Свого часу пан Бородін був одним з найбільш войовничих противників її уряду і – слід визнати – одним з найефективніших піарників на газовому ринку.

Відірватись від недобрих подумів підсудній допоміг хтось з прокурорів.

Костянтин Бородін відповідає на питання слідчих та прокурорів

- Свідок, а хто ви є за фахом? - спитав один з представників обвинувачення. Зазвичай такими питаннями сторони намагаються вплинути на вагомість показів свідка і вказати на їх силу або слабкість з огляду на причетність до суті справи.

- Я – філолог, - відповів Костянтин Бородін. Перериваючи свою розповідь про газотранспортну систему.

- Хто!?! - мало не підстрибнула на місці Юлія Тимошенко. – Філолог?

- Так, - відгукнувся Бородін. - Але я працюю в галузі з 2001 року….

- А що він взагалі може суду розповісти, цей філолог? - почала знущатися екс-прем'єр. Але обвинувачення продовжувало ставити свої питання.

У своїх відповідях Бородін повідомив, що згідно з даними перевірки "Ernst&Young", у 2009 році збитки НАКу становили 22 мільярди гривень у порівнянні з попереднім роком, коли збитки становили лише 2 мільярди.

- У жовтні 2009 року НАК пережив технічний дефолт, оголосивши неспроможність виплати 500 мільйонів доларів боргів. На фоні того, що борги перед Газпромом становили 1,4 мільярдів доларів. Можна зробити висновок - чи був цей борг обумовлений газовими контрактами, - ставив риторичне питання Бородін.

Втім за декілька хвилин оповідальна атмосфера допиту перетворилась у словесний розстріл свідка. Суддя передав слово Тимошенко, яка, очевидно, почала з наболілого: оголосила, що свідок раніше був прес-секретарем міністра палива Юрія Бойка, який, за словами екс-прем'єра, є засновником Росукренерго.

Повернути дискусію до теми допиту вдалося лише після чергової перепалки Тимошенко з Кірєєвим.

- Добре, тоді скажіть будь ласка, свідок, ось ви підписали довідку комісійної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності НАК "Нафтогазу України" за період з 01.01.2008 р. по31.12.2010 р.". Скажіть, а скільки разів ви були на засіданні тої комісії?

- Мене багато разів запрошували, але більший час я особисто працював індивідуально.

- Дайте чітку відповідь: скільки разів? - наполягала Тимошенко.

- Перший раз це було минулого року…

- Я вам допоможу: це був перший і останній раз, коли ви там з'являлись, бо комісія всього збиралась один раз, - перебила свідка екс-прем'єр.

- Юлія Володимирівна, ви помиляєтесь, тому що мене запрошували багато разів.

Зрештою, як визнав Костянтин Бородін, він дійсно був лише на одному засіданні комісії, яке тривало "більше двох годин". І саме тоді був підписаний остаточний варіант довідки перевірки фінансово-господарської діяльності НАК за три роки.

Під час допиту також виявилось, що керувала на тому єдиному засіданні екс-голова КРУ Наталія Рубан, яка взагалі не входила до складу комісії.

- Скажіть будь-ласка, чи вказані в цій довідці державні збитки? - продовжила допит Тимошенко.

- Так, державні збитки, завдані державі в особі НАК "Нафтогазу" за контрактами транзиту та закупки газу.

- Ви впевнені, що там йдеться про збитки? - перепитала Тимошенко.

- Не зовсім так. Я це тлумачу, як надлишкові видатки. Тобто це видатки, які б не були понесені, якби не були підписані контракти на постачання газу на 2009 рік.

- А з чим ви порівнювали ці видатки?

- З ціною на газ на 2008 рік. Як ви пам'ятаєте, у 2008 році ми закупляли газ по ціні 179,5 доларів, а середньозважена ціна у 2009 році склала 232,8 доларів США.

Юлію Тимошенко така відповідь явно вивела з себе.

Костянтин Бородін під допитом Юлії Тимошенко

- А у вас не було бажання порівняти ціни, починаючи з 2006-го року, коли ціни на газ зростали весь час? – звернулась до залу екс-прем'єр, переходячи на крик. – Ви згадайте: у 2007-му ми закупляли газ по 130, а у 2008 році вже по 179,5 доларів!! Це що, теж надлишкові видатки та збитки?

Треба визнати, Костянтин Бородін почувався досить спокійно, хоча змушений був теж підвищувати голос.

- Юлія Володимирівна, щоб пояснити вам, як ми дійшли до ваших 450 доларів, я маю пояснити дещо здалека. З липня 2005 року, коли ви не підписали додаткову угоду з росіянами і розірвали зв'язок ціни на газ із ставкою на транзит…

- Це не так!! У 2006 і 2007 році ціни на транзит не змінювались, в той час, як ціна на газ зросла… Пане суддя, він брєдіт!

Тимошенко вже не могла тримати себе в руках. Справедливий екскурс в історію, до якого вдався свідок, спрацював проти нього самого. За логікою Бородіна, збитки НАКу полягали в тому, що у 2009 році компанія продавала так званий технічний газ своїй дочірній компанії "Укртрансгаз" за ціною, що не враховувала зріст ціни на закупку газу.

Іншими словами, вважають слідчі, у 2009 році НАК продовжував продавати технічний газ за ціною 2008 року, в той час як закупівельна ціна блакитного палива у росіян виросла з 179,5 доларів до 232,8 доларів США за кубометр.

Тимошенко ж вважає, що ці збитки, якщо вони й були, не стосувались підписання газових угод у 2009 році. Адже ціна на технічний газ між НАКом та Укртрансгазом була визначена ще задовго до газової кризи.

- Послухайте, дайте чітку відповідь: як ви розраховували збитки? Це важливо! На основі вашої довідки от тут народ хоче, щоб я років десять провела в тюрмі…

- Це не збитки,а надлишкові видатки. Я це так тлумачу.

Лаконічність та впертість свідка виводила екс-прем'єра з рівноваги. Вона обурювалась з приводу кожної цифри і факту. Допит жвавішав на очах і навіть вилився у невеликий курйоз. На якомусь етапі екс-прем'єр вирішила чомусь звернутись до свідка за ім'ям та по-батькові. Але замість "Костянтин Васильович" чомусь назвала його "Андрієм Володимировичем".

- Андрій Володимирович, поясність якими нормативними актами регулюється ваш обрахунок збитків?!

Бородін у боргу не залишився і назвав екс-прем'єра Наталією Михайлівною, очевидно маючи на увазі лідерку прогресивних соціалістів – Наталю Вітренко. У відповідь Тимошенко "обізвала" свідка Дмитром Васильовичем, натякаючи на його зв'язки з Дмитром Фірташем. Апогей був досягнутий, коли Бородін обізвав лідера БЮТ Павлом Івановичем, нагадуючи її зв'язки з Лазаренком. "Вечір спогадів" звершився, коли хтось підказав Тимошенко правильні ініціали свідка.

Але до кінця допиту змісту у свідченнях свідка і питаннях сторін не додалося.

Втім найдивніше у в перебігу допиту свідків полягає в тому, що після кожного допиту, після виступу кожного свідка обидві сторони – обвинувачення і підсудної – випромінюють непідробне схвалення почутого, а іноді навіть і радість. Єдине, що незрозуміле – кому в цьому вальсі аргументів належить ініціатива.

За логікою подій, зараз має домінувати обвинувачення, адже в залі допитуються саме їх свідки. До речі, тривалість допитів скорочується: за два дні суд встиг "обробити" майже третину всіх, кого заявляла сторона обвинувачення.

Натомість, досі слідчі не представили жодного свідка, покази якого б могли трактуватися однозначно проти підсудної. Доходить до смішного, коли після засідання в стрічки новин замість приголомшливих фактів у свідченнях попадають переможні заяви прес-служби генеральної прокуратури. Єдине що рятує слідчих – це відсутність прямої трансляції засідань суду.

Між тим попереду – допити ще декількох свідків, які за інформацією джерел, вже готові свідчити на користь Тимошенко. А в разі правильної поведінки самої підсудної і її адвокатів, наступного тижня суд може опинитись перед вимогою екс-прем'єра почати допит свідків з боку самої Тимошенко.

Мустафа Найєм
http://www.pravda.com.ua/articles/2011/07/29/6432521/

The Economist: Суд над Тимошенко знищить Януковича

  • 30.07.11, 18:50

Справа проти Юлії ТИМОШЕНКО виглядає політичною, а не кримінальною . Поряд з Ю.ТИМОШЕНКО на лаві підсудних знаходиться також довіра до Віктора ЯНУКОВИЧА та його відданість демократії. Про це пише The Economist у статті «Democracy on trial».

Якзазначає видання, за цим процесом «уважно спостерігають в Європі та Америці, шукаючи ознаки політизованого правосуддя. Ю.ТИМОШЕНКО – не звичайна обвинувачувана. Вона була лідером Помаранчевої революції 2004 року. Вона двічі була прем’єр-міністром країни. Лише минулого року вона із незначним розривом програла на президентських виборах Віктору ЯНУКОВИЧУ, колишньому механіку, якого усунула від влади Помаранчева революція…».

На думку The Economist, «справа Ю.ТИМОШЕНКО, яка слухається у задушливій залі суду в українські столиці останній місяць, демонструє яскраву, проте тривожну картину життя в країні. Уряд В.ЯНУКОВИЧА називає цей судовий процес частиною нової кампанії з боротьби з корупцією, наполягаючи, що це – не помста за минулі політичні провали. Вони також заявляють, що це в жодному разі не є спробою завадити Ю.ТИМОШЕНКО взяти участь у парламентських виборах наступного року та президентських виборах у 2015-му. Та все ж, проти Ю.ТИМОШЕНКО не висунуто звинувачення у безпосередньому хабарництві. Натомість, схоже, що судять її політичну діяльність та управлінські здібності. Зокрема, звинувачення зосереджено на її другому прем’єрському терміні (з 2007 по 2010 роки), коли їй довелось розв’язувати вічні газові суперечки з Росією, у якої Україна купує більшу частину своїх енергоносіїв, необхідних для того, щоб продовжувала працювати її слабка економіка радянських часів».

Видання пише, що «за словами державного обвинувачення, Ю.ТИМОШЕНКО перевищила свої посадові повноваження, наказавши підписати цю газову угоду, не проконсультувавшись із власним урядом, тобто вчинивши значну процедурну помилку. На доповнення до її нібито гріхів, її звинувачують у тому, що вона уклала невигідну для України угоду, завдавши шкоди державі на майже 200 мільйонів доларів. Ю.ТИМОШЕНКО відкидає всі звинувачення… Вона порівняла цей суд з показовими процесами у сталінські часи та звинуватила В.ЯНУКОВИЧА у намаганнях перетворити Україну на концтабір в стилі радянської доби. Хоча це і перебільшення, важко позбутись враження, що судовий процес проти неї є політично-вмотивованим. Декількох колишніх міністрів Ю.ТИМОШЕНКО заарештовано, вони перебувають за ґратами. Окрім поточних звинувачень, проти неї самої порушено ще низку кримінальних справ».

Насправді, вважає The Economist, «поряд з Ю.ТИМОШЕНКО на лаві підсудних знаходиться також довіра до В.ЯНУКОВИЧА та його відданість демократії. Якщо в кінці цього процесу стане зрозуміло, що він використав судову систему для зведення особистих політичних рахунків, його підтримка демократії виглядатиме обманом. Цей суд, який мав на меті покращити його авторитет, загрожує повністю його знищити».

«Якщо Ю.ТИМОШЕНКО посадять за ґрати (а їй загрожує термін до 10 років), вона перетвориться на політичну мученицю. А за В.ЯНУКОВИЧЕМ навіки залишиться саме те тавро, якого він так наполегливо намагався позбутись: неорадянського автократа», - зазначає британське видання.

http://www.economist.com/node/21524885

Печерський суд і нацистське кривосуддя: знайдіть 10 розбіжностей



Практично від самого його початку розгляд
справи екс-прем’єра Юлії Тимошенко у Печерському
суді Києва почали порівнювати із чи не
найгучнішим політичним процесом 1930-х – Лейпцігським


Мовляв, так само йдеться про розгляд замовної справи, так само суд є
неправим і неправовим, так само влада контролює перебіг процесу, так
само потужно працює машина державної пропаганди, так само цей суд є
символом ствердження деспотичної влади і знищення опозиції. Одне слово,
таке порівняння вже стало загальником мас-медійного простору та громадської думки.

З іншого боку, автори таких порівнянь нечасто йдуть далі загальних
констатацій, а якщо і роблять це, то уникають відповіді на головне
питання: так, Лейпцігський процес був замовним і політичним, отже,
неправедним, - та чи був праведним головний підсудний на цьому процесі?
Чи не був той суд просто ідеологічним змаганням двох тоталітаризмів? І
чи виграв у підсумку від того суду ще хтось, крім самого Димитрова та
світового більшовизму?


Звернімося до фактів.

Невдовзі після приходу у Німеччині нацистів до влади, 27 лютого
1933 року, у Берліні спалахнуло приміщення парламенту – Рейхстагу.
Влада одразу звинуватила у підпалі комуністів – мовляв, це мав стати
сигнал до повстання. На місці події був заарештований голландський
комуніст Ван дер Люббе, наступного дня – голова комуністичної фракції
Рейхстагу Ернст Торглер, а 9 березня – троє болгарських комуністів:
Георгій Димитров, Васил Танєв і Благой Попов. Суд над ними пройшов у
вересні-грудні 1933 року у Лейпцигу. Звинувачення, висунуте проти них,
містило твердження про організований злочинною комуністичною групою
підпал Рейхстагу.


Приводом для арешту Димитрова стало свідчення офіціанта Гельмера, який
заявив, що бачив болгарського комуніста разом із Ван дер Люббе.
Танєва і Попова начебто помітили в тій самій нічліжці, що і голландця,
а Торглер полишив приміщення Рейхстагу незадовго до підпалу.

Крім того, у Димитрова (що жив у Німеччині нелегально, маючи
документи на ім’я доктора  Рудольфа Гедіґера) знайшли путівник по
Берліну, де Рейхстаг був помічений хрестиком, та книгу про організацію
збройного повстання, визнану судом ще у 1932 році (тобто до нацистів,
за Ваймарської республіки) підривною, антидержавною літературою.

Пояснюючи своє перебування у Берліні з підробленими докуме6нтами,
Димитров наполягав на тому, що він, як колишній болгарський депутат і
профспілковий керівник, займався організацією міжнародної кампанії на
підтримку загальної амністії політв’язнів у Болгарії. Кошти на життя
він начебто одержував у вигляді гонорарів за свої статті у пресі та за
переклади з російської на німецьку мову, а чуже ім’я місив прибрати, бо
політичні вороги погрожували його вбити і за кордоном. Насправді
Димитров був функціонером-нелегалом Комінтерну, гроші одержував із
Москви, а яке завдання він виконував – невідомо й донині.

Захисником Димитрова та двох інших болгарських комуністів був
призначений відомий німецький адвокат доктор Тейхерт; Димитров
наполягав, щоб до процесу були залучені зарубіжні адвокати-комуністи із
США та Франції. Суд
відхилив ці кандидатури, проте дозволив болгарським адвокатам Дечеву і
Григорову консультувати підсудних поза залою судових засідань.

Розпочався процес, який вів голова Верховного суду Бюнгер, 21
вересня у присутності 82 іноземних і 42 німецьких журналістів. Велася
пряма радіотрансляція засідань, у залі стояли численні кінокамери. Ван
дер Люббе визнав свою провину, детально розповів, як він здійснював
підпал, проте заявив, що діяв самотужки.

Цю заяву залучені захистом експерти зустріли гучним сміхом,
наголосивши у відповідь, що пожежа такого масштабу могла бути викликана
тільки узгодженими діями кількох злочинців. Скажімо, професор Йоссе,
викладач теплотехніки в Берлінському політехнічному інституті, сказав:
«Підготовка до підпалу повинна була вимагати значної витрати часу та
участі кількох осіб. Основним завданням дрібних вогнищ пожежі у
приміщенні ресторану та в кулуарах залу пленарних засідань (які слід
приписати Ван дер Люббе) було притягнути увагу тих, хто захотів би
погасити полум’я, й утримати їх поодаль від зали пленарних засідань –
головного вогнища». А одночасно з’ясувалося, що потрапити до Рейхстагу
цій групі можна було хіба що підземним тунелем із урядових будинків...

Процес про підпал Рейхстагу складався із 57 засідань, були опитані
254 свідка та 7 експертів. Текст стенограми становив 7363 сторінок.
Вирок був оголошений у Берліні – винним визнали тільки Ван дер Люббе.

Поведінка Георгія Димитрова під час Лейпцігського процесу була
викличною, якщо не зухвалою. Він кепкував, іронізував, відверто
знущався із суду та суддів, фактично перебравши на себе місію прокурора
і звинувачуючи у підпалі нацистське керівництво, звертався до
головуючого словами на кшталт: «Ваша песиголовосте!», зацькував
викликаного як свідка голову Рейхстагу і прусського прем’єра Германа
Геринга, насамкінець проголосивши: «Ви боїтеся моїх запитань, пане
прем’єр-міністре!».

Димитрова 36 разів позбавляли слова, 5 разів його силоміць виводили
із зала судових засідань. Радіотрансляція була припинена невдовзі після
початку процесу, кореспондентів тих видань, які критикували суд,
позбавляли акредитації.

І все ж суд намагався продемонструвати неупередженість – попри
прямі директиви влади. Так, голова суду, хоча й позбавляв Димитрова
слова, але практично завжди давав йому договорити все, що той хотів, та
дозволяв проводити ретельне опитування свідків й експертів. Крім того,
суд задовольнився поясненнями Димитрова, що позначки олівцем у
путівнику по Берліну він не робив, бо й без цього знав розташування
Рейхстагу, а під час підпалу перебував у поїзді Мюнхен-Берлін. Взяв до
уваги суд і мотив нелегального перебування на території Німеччини
болгарських комуністів – політичні переслідування на батьківщині.

Іншими словами, процес, попри відчутний тиск на нього з боку влади,
був змагальним, і захист переміг обвинувачення. Нацистська верхівка
проковтнула поразку і випустила болгарських комуністів до СРСР, не
ставши пред’являти їм нові звинувачення (а було за що – скажімо, за
проживання із фальшивими документами).

Ясна річ, що комуністична пропаганда сповна використала перемогу
Димитрова і поразку нацистів. Але зводити тільки до цього результати
Лейпцігського процесу було би вкрай невірним. Адже під час суду
виявилися викритими приховані політичні механізми тоталітарної влади,
злочинний характер встановленого у Німеччині режиму.

Чи існували законні підстави судити Димитрова? Безумовно. Крім уже
зазначеного нелегального проживання із фальшивими документами, на його
рахунку – керівництво мережами Комінтерну в Західній Європі (що, крім
усього іншого, займалися ще й розвідкою на користь СРСР) й організація
спроби збройного захоплення влади в Болгарії у 1923 році (за сучасними
мірками, він би вважався міжнародним терористом).

Але судили Димитрова зовсім не за його реальні провини. Йшлося про
заздалегідь запрограмований нацистською владою політичний процес,
покликаний на законній підставі унеможливити будь-яку опозиційну
діяльність у Німеччині. Тому боротьба Димитрова проти звинувачення і
його кпини з суду були правильними та справедливими (іронія історії:
Герман Геринг 1946 року на Нюрнберзькому процесі зуміє спростувати
радянські обвинувачення в тому, що розстріл польських офіцерів у Катині
– справа рук нацистів, відтак стане зрозумілим, що йдеться про
більшовицький злочин...). Димитров викривав нацистський режим, який ще
не ввійшов у повну силу і маскувався під «народну владу», робив його
риси рельєфними, очевидними для світової спільноти – і це немалою мірою
послужило справі демократії.

І ще одна важлива деталь: непоштиве ставлення Димитрова до суду у
ті часи не засуджували ані ліберали, ані соціал-демократи, не вбачаючи
у такій поведінці на неправедному під усіма ракурсами судилищі нічого
«хамського», «обурливого», «незаконного».


Відтак насамкінець ставимо логічне запитання: чи схоже все це на те,
що відбувається наразі у Печерському суді Києва, а якщо схоже, то чим
саме? Це вирішувати читачам та всьому українському загалові.

Сергій Грабовський
http://www.tyzhden.ua/Politics/27415

Послу Франції не подобається процес над Тимошенко

Посол Францiї  Жак Фор занепокоєний полiтичним пiдгрунтям суду над Тимошенко.

Про це він заявив під час круглого столу "право на захист: проблеми реалізації",  організованого Українським  юридичним товариством.

"Я не хотів коментувати цей суд, але хочу сказати, що у Франції склалося таке враження, що на жаль, процес над Юлією Тимошенко знаходиться дуже далеко від права, але знаходиться дуже близько до політики", - підкреслив Жак Фор, повідомляє прес-служба "Батьківщини".

За словами посла Франції, події навколо судового процесу над Юлією Тимошенко не сприяють позитивному іміджу України у світі.

 "Поступово виникає думка про те, де ті європейські цінності, про які часто говорить українська влада,  особливо під час дискусій між ЄС і Україною, -  зауважив посол.

Представники посольства Франції регулярно відвідують судовий процес над Тимошенко.

http://www.pravda.com.ua/news/2011/07/28/6429041/

Українці платять за газ в 10-ки разів менше за європейців

Прага – В європейській пресі триває дискусія довкола масштабів репресій влади Віктора Януковича проти української опозиції. Насамперед – стосовно Юлії Тимошенко та її соратників. Експерти в Європі кажуть, що у контролі деяких європейських посольств в Києві за поверненням українців із Шенгену немає нічого дивного. Газети також сумніваються в ефективності альтернативних газових планів Києва і наголошують, що українці досі платять за газ в десятки разів менше аніж європейці.

До редакції «Файненшел Таймз» продовжують надходити відгуки на статтю «Україна має свій ЮКОС», яку редакція оприлюднила тиждень тому. Цього разу громадянин США Джеффрі Берлін із Атланти (Джорджія) заперечує послу України в Лондоні Володимиру Хандогію, котрий перед цим написав відповідь до редакції «Файненшел Таймз» на згадану редакційну статтю про свою незгоду з порівнянням газетою судової справи Юлії Тимошенко з подібним прецедентом з Михайлом Ходорковським у Росії. Джеффрі Берлін вважає заперечення Хандогія «лицемірними» і додає, що, хоча саму Юлію Тимошенко ще не заарештовували спецпідрозділи в масках, як Ходорковського, зате троє соратників Тимошенко – Анатолій Макаренко, Тарас Шепітько та Ігор Діденко – постають в судах «в клітках», під охороною людей у масках. Хоча й, як зауважує Джеффрі Берлін, Макаренко і Шепітько звільнені, та Ігор Діденко, якого командос у масках захопили під час його візиту до дантиста, вже ось більше року перебуває в ув’язненні. Польська «Ґазета Виборча» публікує незгоди і обурення українців, котрих європейські посольства у Києві контролюють на рахунок їхнього повернення в Україну після короткочасних відвідин країн Шенгенської зони ЄС. Утім, деякі експерти з громадських організацій у Києві також критикують подібну практику посольств Греції, Франції , Іспанії, Австрії та Фінляндії. Та все ж, офіційні особи ЄС, зокрема міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський, якого цитує газета з Варшави, не вважає таку практику, коли окремі посольства ставлять навіть печатки про повернення окремих українців із Шенгену, якимось порушенням прав людини, а проявом «суверенної візової політики» членів Союзу. Представники польського МЗС заявляють, що самі такої практики не притримуються, а намагаються максимально лібералізувати візовий рух в ЄС, включно й для українців. «Ґазета Виборча» нагадує, що подібна практика з візами існує у поляків, котрі їздять до США. Видання з Варшави також наводить приклади, коли окремі посольства ЄС у Києві вимагають від українців, що їдуть до ЄС, застави (документи, гроші) як гарантії їхнього повернення до України. Тут також зауважено, що українське МЗС називає таку практику «несумісною з українським правом» і має наміри звернутися з нотою до членів ЄС з цього приводу. Московська «Нєзавісімая газєта» інформує про оприлюднення у Києві «альтернативних газових планів» щодо будівництва в Одесі терміналу з виробництва і транспортування зрідженого газу. Але, разом із тим, наводить думки експертів, котрі сумніваються в ефективності цього проекту з міркувань цін на газ, які навряд чи дозволять компенсувати затрати на будівництво терміналу в Одесі. Газета також публікує матеріал про те, що українці та казахи платять за газ менше, аніж росіяни. Якщо в Росії платять за кубометр блакитного палива майже чотири рублі, то в Україні – лише трохи більше трьох. У Швеції ж, наприклад, платять майже 46 рублів, у Данії – трохи більше 45, в Італії – 32…

The Independent: У Печерському суді розігрується спектакль

Вся увага України прикута до спектаклю, що розігрується у Печерському районному суді, де йде процес над колишнім прем’єр-міністром і одним з лідерів «помаранчевої революції» Юлією Тимошенко, пише The Independent.

Перший акт драми завершився у п'ятницю, коли Ю.Тимошенко нарешті було пред'явлено звинувачення. Вона відмовилася визнавати себе винною, назвавши всю справу «сфабрикованою за наказом президента». Український уряд наполягає, що «процес Тимошенко» — частина масштабного плану боротьби з корупцією, проте, як відзначає видання, «запропоновані їй звинувачення незвичайні, оскільки сконцентровані не на зловживаннях, спрямованих на особисте збагачення, а на газовій угоді з прем'єр-міністром Росії Володимиром Путіним від 2009 року, у результаті якої Україна втратила 118 млн фунтів». В ході процесу суд і звинувачення неодноразово порушували процедуру, за що отримали попередження від Єврокомісії і Держдепартаменту США. За твердженням команди Ю.Тимошенко, ця справа не окремий випадок, а «частина скоординованого наступу на опозицію напередодні майбутніх у наступному році парламентських виборів». Вісім членів колишнього уряду знаходяться під вартою, ще трьом заборонено залишати країну. Екс-міністр економіки отримав притулок у Чехії після того, як зазнав переслідувань на Україні. Юрій Луценко, колишній міністр внутрішніх справ, був заарештований напередодні Нового року озброєними людьми. «Як і у випадку з Тимошенко, звинувачення, що пред'являються йому, пов'язані в основному з політичним курсом, а не з особистими зловживаннями», — пише газета. На думку брата Луценка, справжньою причиною переслідувань стала порушена ним під час перебування головою МВС справа проти Бориса Колеснікова — близького соратника найбагатшої людини України Ріната Ахметова, а також проти колишнього губернатора Харкова Євгена Кушнарьова та інших представників оточення В.Януковича. «Але якщо метою нещодавньої кампанії було знищення політичних опонентів В.Януковича, то її наслідки, схоже, виявилися прямо протилежними, — відзначає автор статті Олівер Пул. - Українці проклинали нездатність лідерів „помаранчевої революції“ виконати свої обіцянки. Уряд Тимошенко було спаплюжено підозрами в політичних чварах і неналежному поводженні. Програвши В.Януковичу, Ю.Тимошенко не змогла згуртувати навколо себе опозицію. Однак сьогодні вона знову зображує жертву гонінь і повертає собі ореол лідера нації». «Ми в Україні мали досвід життя в Радянському Союзі, коли не було свободи взагалі», — сказала Ю.Тимошенко в інтерв'ю The Independent. «Ось чому я повинна тепер боротися за ці цінності: верховенство закону, свобода слова, справедливість». «Прохання про інтерв'ю у президента В.Януковича або члена його адміністрації не отримало відповіді до того моменту, як газету було відправлено у друк. Проте раніше у Страсбурзі голова держави чітко дав зрозуміти, що подання навколо Тимошенко закінчиться «швидко». Потім він додав, що люди зможуть побачити «хто правий, а хто винен, і ми зможемо робити висновки». Якщо Ю.Тимошенко буде визнано винною, то їй загрожує до 10 років позбавлення волі і відсторонення від участі у парламентських виборах наступного року і президентських виборах у 2015 році. Якщо ж її виправдають, то це означає, що В.Янукович зіштовхнеться з набагато більш небезпечним політичним противником, ніж якби драми, що розгортаються зараз в Печерському районному суді, не мали б місця», — резюмує автор статті.

http://www.independent.co.uk/news/world/europe/trial-puts-yulia-tymoshenko-back-in-the-spotlight-2319929.html

Cудилище проти ЮВТ. День 13 (Аудіостенограма)

  • 26.07.11, 16:01


Cудилище проти ЮВТ. День 13 (Аудіостенограма)
http://www.youtube.com/my_playlists?p=D4C16BE4100DC31B

Що відбувалось після того, як суддя Кірєєв залишив Тимошенко без захистників:

[ Читати далі ]

На суді Тимошенко знову бійка: «Грифон» та п’ять депутатів

У залі Печерського районного суду Києва, де судять екс-прем’єр-міністра, лідера Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Юлію Тимошенко, у вівторок вдень знову почалася бійка.

Депутати піднялися зі своїх місць і почали скандувати «Ганьба!». Суддя Родіон Кірєєв постановив вилучити їх із зали суду за порушення порядку. Представники міліції силою виштовхують депутатів із зали суду. Зокрема, із зали виштовхали Сергія Підгорного, Андрія Кожем'якіна, Сергія Міщенка, Романа Забзалюка, Андрія Павловського. При цьому звучить нецензурна лайка, депутати б'ються з міліціонерами. Парламентарії намагаються повернутися до зали, проте міліція їх не пускає і продовжує виводити. Помічники нардепів фіксують бійку на відеокамери мобільних телефонів Інциденту з бійкою передувало те, що Ю.Тимошенко, яка залишилася одна без захисників у судовому засіданні у «газовій справі”, оголосила вимогу відводу головуючого судді Родіона Кірєєва. "Я хочу зробити заяву на дії судді. Я роблю заяву про відвід судді, який своїми діями діє заангажовано, упереджено, порушуючи закони і мої права на захист», — сказав Ю.Тимошенко. Вона попросила Р.Кірєєва відреагувати на її заяву невідкладно, на що суддя сказав, що Ю.Тимошенко порушує порядок судового розгляду, оскільки звертатися до суду потрібно стоячи. «Зараз Ви не робите заяву, а порушуєте порядок в суді», — звернувся Р.Кірєєв до Ю.Тимошенко. На це екс-прем'єр відповіла: «Я ніколи не встану перед Вами, тому що Ви не Ваша честь, а Ваше безчестя ... Ви не суд, Ви маріонетка мафії». Незважаючи на це, Р.Кірєєв заявив, що судове засідання триватиме і запросив до зали одного зі свідків у справі. У той же час, на знак протесту присутні в залі народні депутати піднялися зі своїх місць і почали скандувати «Ганьба!», Після чого Р.Кірєєв перервав засідання і доручив представникам міліції вивести порушників порядку із зали суду, після чого між депутатами та правоохоронцями зав'язалася бійка.

http://news.dt.ua/articles/85107

інформаційний бюлетень

  • 26.07.11, 10:30
Випуск №21 від 26 липня 2011 року



Тимошенко вимагає припинити емісію гривні

Лідер партії "Батьківщина", екс-прем'єр-міністр Юлія Тимошенко звертається до влади із вимогою припинити процес безконтрольної емісії гривні, що загрожує подальшим погіршенням соціально-економічного стану в державі.

"Ми як опозиція даємо публічно пораду Януковичу як мінімум припинити терміново емісію, яка відбувається безконтрольно і без будь-якої думки про майбутнє. Тому що через 3 місяці ця безпрецедентна за масштабами емісія вдарить по кожній людині і знову зменшить в два рази купівельну спроможність пенсій і заробітних плат, а це значить майже вдвічі підвищить ціни на все, що люди купують", - сказала Юлія Тимошенко.

Лідер партії "Батьківщина" також наголосила, що, незважаючи на політичні переслідування, її політична сила продовжує докладати всіх зусиль для підтримки малого та середнього бізнесу на законодавчому рівні. "Ми поклали до Верховної Ради пакет законопроектів, які зараз можуть підтримати малий і середній бізнес і таким чином відновити хоча б елементарне економічне зростання", - додала вона.

Більше про цю новину читайте: http://www.tymoshenko.ua/uk/article/oeov2nue


Янукович уникає наближення до ЄС

Юлія Тимошенко переконана, що завдяки процесу проти неї Віктор Янукович хоче перешкодити ратифікації угоди України та ЄС про ратифікацію.
На думку Тимошенко Янукович лише публічно заявляє про необхідність євро інтеграції України. «Насправді він зробить усе, щоб зробити неможливим це підписання, в тому числі згортаючи демократію, руйнуючи права і свободи людей. Таким чином він підштовхує європейські країни реагувати певним чином», - вважає Юлія Тимошенко.

«Я прошу лідерів країн ЄС, навіть якщо українська влад в повній мірі не виконає свої домашні завдання, знайти політичну мудрість і підписати до кінця року угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі», - заявила лідер опозиції.

Більше про цю новину читайте http://www.ua.all.biz/news/index.php?newsid=349472


Російський опозиціонер: якщо промовчати – сидітимуть, як у нас в Росії

Судові процеси над Тимошенко і Луценком - це суто політичне переслідування представників опозиції, яке почалось одразу після приходу Януковича до влади, вважає російський опозиціонер, голова російського громадського об`єднання «Демократичний вибір» Володимир Мілов.
«Це все вписується в ланцюжок переслідування опозиціонерів у різних пострадянських країнах, де діють авторитарні й напівавторитарні режими. Білорусь, Азербайджан, Росія - сценарій скрізь схожий», - зауважив Мілов.

«Я не чекав, що з приходом Януковича це почнеться так швидко і набуде таких жорстких форм», - наголосив російський опозиціонер.

«Авторитарна влада, яка хоче придушити опозицію, піде настільки далеко, наскільки їй дозволить ситуація. Вона різними інструментами її тестує. Головне питання - чи буде опір, масовий протест громадськості, який може примусити їх піти назад. А якщо ніхто не примусить - посадять, залякають, виключать з політичної діяльності. Ми це все вже проходили багато раз. Усе залежить від суспільства», - зазначив Володимир Мілов.

«Чим сильніше суспільство виступить проти такого роду дій - тим більше шансів зупинити авторитарну владу. Якщо промовчати - сидітимуть, як сидять у нас у Росії», - резюмував представник російської опозиції.

Більше про цю новину читайте: http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?yakshho_promovchati__siditimut_yak_u_nas_v_rosiyi__rosiyskiy_opozitsioner&objectId=1232051


Політичний анекдот в тему

Генеральная Прокуратура Украины возбудила уголовное дело по факту украшения сидения президентского унитаза крупными бриллиантами.
Следствие рассматривает две версии:
Покушение на здоровье Президента.
Идиотизм заказчика...

Більше про цю новину читайте: http://durdom.in.ua/uk/main/anecdotes.phtml



  Ця розсилка виконана у відповідності з ст. 34 Конституції України ст. 18-19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 5 Закона про інформацію.
Якщо цей лист Ви отримали випадково просимо прийняти наші вибачення.