Про співтовариство

Прочтите "Цели и правила сообщества". Стоит важной заметкой.
Я знаю, что почти все пишут стихи.Зачастую просто*В стол*. И у вас есть стихотворения любимых авторов.Многие пришли к этому через какую-то стихию, что наталкивает на жгучее желание выразить себя в стихах.Мне интересны ваши стихи.И я верю, что каждый человек уникален.Надо разжечь эту искру поярче.Пусть мы у неё согреемся.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Стих_и_я

вой ветра

  • 26.08.15, 20:34
вой ветра, за окном... жестокости порой, предела нет, как знать... быть может.. быть должно такое, не на земле... не в небесах... быть может нет, того покоя... а может, в хаосе ночном... на протяжении лет, великих... построен мир, в тиши ночной... в лице земной, палитры, вой ветра вновь зовет... к свободе, и к ночным молитвам, как страшен мир, в тоске земной, и так прекрасен в мыслях... увидеть...

Читати далі...

Над лягушкой муха кружит

Над лягушкой муха кружит: - До чего же ты страшна! И толста, и неуклюжа, Лупоглаза, зелена... Глухо выдохнула квакша, Быстрый вылетел язык... - Ну, жужжи мне в брюхе дальше. И не баба я, мужик!

Я тихий хороший мальчонка...

Я тихий хороший мальчонка По паркам люблю побродить Хочу повстречать я девчонку, чтоб с нею мог просто дружить Безлунной и тёмною ночкой Мы дружбу за руку возьмём И будем бродить по лесочку, чтоб не было страшно втроём В глаза её, спелой фисташки взгляну из ночной тишины И нежно, пощупав за ляжки Увижу в них праздник Весны И пусть ночью серые краски и скрежет заполнил весь лес Услышу, мольбы я о...

Читати далі...

віршування в окупації

  • 25.08.15, 15:18
24. строфи.1.як цитрусова стружка кожуризронилися в ранкове небо хмариі сонце у диму над обрієм двигтить -то день постав котрий уже розстрільнийчервонопомаранчовий міраж2.підвальні люди дмухають на свічкувиходять привітатися у світякий розламано й розбито із гарматй змісив в кривавокальну кашугусеничний трак3.по вулицям прогуркотіли танкидаровані верховним паханом із рашінагадуванням мешканцям про тещо все у світі тимчасове умовне й смертнещо страх - то благородно й найпохвальне почуття4...

Читати далі...

віршування в окупації

23. світанок в степу.а у степу волевольномутри стежинитри біди -як одна веде до берега джерельцевої водидо журби до калинової друга впала у полинв різноквітах третя схована стежка від усіх стежинтретя - там кохання згублене заблукало в забуттядруга - доля доля страчена пролягає в небуттяа над першою - спів жайвора безупинний в дивосвітспів про річку-сум джерельнуюпро сльозу вербову з віта по степу волевольномуне серпанок не туман -павутинним стелить саваномдень у долі назаклан -в...

Читати далі...

віршування в окупації

[Приєднана картинка]22. february - місяць лютий.непримітний контур доліпо долоням юлиць голихfebruary креслить кривоснігоспадами примхливо і сльоту у зморі сонну -косооким хитрим блазнем змерзлу волю у полоні водить містом напоказухопив у зашморг мокрийдрева всі малі й великідолу гне хита і душить -холод вдихує у душувидноколо на заслоний сонце зранене у схронинагло сховано на сконзакрутив сніги мов дзигудзвоном гулом тріском кригимов скажені коні хуриперемелюють на хугупростір-час-і вимір...

Читати далі...

О народных приметах

... если ж клавиатуруМоего ноутбукаВдруг обгадила птичкаРаза два. ИсполатьЕй бонжур, все в ажуре,Данкешон этой буке,Ведь, похоже, бестселлерМне садиться писать?

...і посиденьки над ставком

Пошерхлі губи ЗлатоустаШамшать, як стиглі комиші,Їх фрази відтіняють пустку,Танок одвічний Вішн і Шив.Сідає дуже мальовничоВ орієнтальні мрії хмар(Як в подушки) світило вічнеУ вечір, звільнений від чвар.І хай їм грець, нехай зібралисьЗа небокраєм косякиТих ненажерливих реалій -Не явим крові їм знаки,Сидімо тихо. НезворушнийНовонавернений в журбу(Легку і поверхневу) слушноКидає серпень ворожбу,Утому танців-віддзеркалень(Знов) східних у гаремах вод.І загляда в алькови спаленьЗакат - відомий...

Читати далі...

"Тепло глубин"

Ну почему дельфины нам близки,И почему дельфины симпатичны?Их помыслы высоки и низкиВ прозрачном океане жизни личной,Их тёплые касаются телаУпругого воды сопротивленья,Где солнце над водою добела,Где полночь в глубине через мгновенье,Где скорость вырывает их в полёт,И горизонт становится виднее,И рыбу ловят изогнувшись влёт,Но рыбам не становится беднее, Их также обтекаемы тела,Как и слеза при древнем раставаньи,Когда нас жизнь на сушу привела,А "братьев"* заточила в океане,И океан...

Читати далі...

темный день

  • 24.08.15, 18:35
тот взгляд из вне,тот темный взор в реальность,расскажет о душе твоей забытой,что потерять боишьсяи убегаешь постоянно от сего,но в темный день,в разрушенных палатах,поймешь ты вдруг, что нет ее давно...[Приєднана картинка]