42. inter alia in alius inter.у відповідь на кинуту між іншимфразу товариша щодо могопесимістичного настрою...одного разу ти мені сказав,що я у темряві блукаю... -о, так!тут кожен день наближення кінця...на цій землі,на клаптику оцьому - дурисвіти і вбивці.юрма захисниками їх сприймає,шарахається злякано від волі,утративши давно здоровий глузд(питання на засипку: взагалі,чи був він там присутній?..).тут молодь,в розумі ще зовсім немовля,всміхається на фотки задля згадки з бандюкамий з...

Читати далі...

41. у крихкості ночі (читаючи Рільке).де зорі згублені в небіі хмари тінями чорніторкають у томності крони,які у чеканні сонцяхитають, росхитують теміньі холод вповзає в оселю,оманно де жевріє світлоз підсвічника біляглибокого крісла м"якого,в якомучитаю Рількея,гортаючись в пледі,зіщулений мерзлов стінах самотності сірої долі,у котру занурене містозлиденне й вороже до світу...аби врятувати душучитаю лірику -ліривелично лунають струннімелодії у передзвонах,хвилюють чуття і роздУмиу...

Читати далі...

40. у сутінь осінню......і вже не чекаю нічого... - нічогоосіньої дниниу часі буттяні доброго словані погляду злогоні правдині кривдиані забуттяхіба що торкнетьсяв трагічній цій тишіподих до спогадіваж до душілегким вітерцемякий віти колишев опалому листізітханням стишив...чужий в сьогоденністарий і спокійнийу сутінь осіннюдивлюся у степповз мене минають криваві подіїта з ока сльозою печаль не спаде...

...тепло осені таке лагіднесині-просині далі ладнимитрави хиляться в обрій мандрамистепом мріями безтуманнимигай із вІтрами у осяяннів злоті вітами спів оманоютихим сполохом річка звивистасумом-спомином в серці зливоюводи холодом дзвінко лунаминаче сходами до минулогосходом-заходом день у осенімрія лагідна в сині-просині...

такі яскраві дні.але й сумні в одночас.прозорі та яснірозлуки час пророчать.а зронені словалуною впали в осінь,у схилені гріва,в жорсткі пожовклі коси.і вітер уві снізітхає мов поночів такі яскраві дні,але й сумні в одночас.у сонячную раньгаї скидають листя,птахи крізь біль прощаньдо вирію знялися.за ними неба синьнакрили сірі тучи -погоди не просиу сірості гнетючий.ідуть дощі ряснінемов сльоза на очі...осінні мерзлі дній печальнії в одночас.[Приєднана картинка]

...і пил здійняв на дорозі вітер,обпале листя летить услід,у смутку в стЕпу схилились квіти,в полинних хвилях останній цвіт.з вербою річка веде розмови,у волі в небі ширяє птах.а темні хмари в таємній змовіімжу сплітають у небесах. ту сіть роскинуть в осінню днинуна степ, на місто, на весь окіл -дощевий шурхіт печаллю злине, спаде на серце щемливий біль.по тій дорозі підеш до хати,відчиниш двері, розпалиш пічі кинеш погляд в віконні грати -там степ, тополя і скоро ніч, на всохлій гілці самотний ...

Читати далі...

...мелодія пісні в неспокої вітру -симфонія мови осіннього листя,танок що танцюють у спогади літа,кружляють у злеті висОко і швидко,лягають у зморі на землю у сні...віддалено літо в минуле імлисте -у казку, над обрій, в імжу, за тумани,симфонія мови осіннього листявиспівує пісню в холодне світання,фортецями хмари пливуть в вишині...хитаються сумно до осені віти,кричить у відлунні невидимий крук,журливою пісня в неспокої вітруі золотом листя спадає в зорю...

39. дощик від ельфів.йшла воля степом вистрибцем,сачком ловила хмарки -сміялись з неї веселовсі ельфи у квітках.хохотуни аж покотомкаталися на спинкахі по дитячі смішно такчаклунно-чарівнівід сміху неутримногоздригалися хиталисяі крильцями і ніжкамипотішні пустуни.а потім бешкетуючи,ці сміхуни - над волеюводили хмарки лЕгкіїу синіх небесах.від обрію до обріюу просторі безмежностігуртом водили бавились,футболили хмаркИ -дзвонили милозвучно їхдзвіночки-балабончикина кистях рук і пасиках,у...

Читати далі...

в кав"ярнізагублений містомв самотності я і осінь...спливає захмарена днинау сутінках мжею у млості.і пісня бурхливого вітруу кроні старого кленаяк сповідь безмежна в зажурівідлуннями в сьогоденні -в якому мелодія тихавсміхається вітам кронизадумливим сумомначехтось грає на саксафоні.і зустрічі тут як прощання,і многоголосий гомін,і за філижанкою кавираптовийі щемний спомин.автА у дощу відзеркальнів калюжахй вітринах мокрих.на хідниках малолюднихобпалого листя охра -вони на асфальтіначеу...

Читати далі...

38. акорд у розсвіт.по клавішам пальці в задумі у грі[Приєднана картинка]шукають веселих мелодій зорі,яка розливалась багряно.хитаються образи у туманІ,хибкі, виплетались плетінням міцніу сталки із райдуг нарядно -барвисті яскраві у злеті вонивтрапляють під розстріл гарматний війниі б"ються немов порцеляна.в пожежі розтрощений обрій горів -то сходило сонце десь там на горів кривавих прожилках рум"яно.зсковзають льодово краплини роси... -то небом спадають людські голосине співом на...

Читати далі...