3. пневмонія.коли відлічуєш час не миттєвостямине секундамиа годинами у днілежачи у простирадлах строкатих на топчані -дивишся тупо в вікно крізь гратив якому видніється небо -чекаєш появу птаха в польоті у воліабо ж хоча б почути спів його у вербіяка привітно хитає вітами у вікні... -але то марна справа,птахи у волі така рідкість нині...окупація бо...то прсто лежачи на топчаніслухаєш вітер бурхливий і бунтівний -він то сумний, у задуміа то веселий, усміхненийзлий і грозний (як у грозу)...

Читати далі...

2. веремія.занурив перо у чорнилой старанно шкрябаю букви.згідно правилам каліграфіївиводжу в життя по білому в рисках паперу,уперше в своєму життіпишу слово чорнилом (шість років тоді було)...а що ж то за слово перше?..не вгадаєш нізащо -бо не "матуся", ні, а - "рама".лише зараз,на схилі років збагнувсакраментальність першого слова, одягнутого у чорнила:рама - простір мого існування,доля моя, мій хомут, якого люблю...бо мушу.а ще я люблю тумани,вечірню зорю і розсвіти...

Читати далі...

пропоную свої віршування, написані, знаходячись у глухій окупації, образно кажучи, під "путіноїдами" - останнє слово взяв у лапки, бо не мною здумане, а вичитав у соцмережі (в якій? не пом"ятаю вже...вибачте)...отже -1. у безвиході...у безвиході вихід є -цеи коли сидиш поряд з убивцями й зрадникамиі московитськими найманцями-окупантамиі граєшся у героїчний патриотизм сміливою думкою -що усі вони не що інше, як покидьки,скоти і загарбники -і дивишся в очі їм злом у зненависті,у...

Читати далі...