Цікаве явище - два жовтки в яйцях. Пам"ятаю в дитинстві хтось пригостив нас сільськими гусячими яйцями і мама їх зварила. Розрізала навпіл, а там, в одному з яєць 2 жовтки. 

Я завжди думала,  що така анамалія може бути за рідким виключенням і лише в гусячих яйцях. 

Коли ми жили в селі, тримали гусей жодного разу таких двійнят не попалось. А в курячих яйцях тим більше. І от останнім часом є навіть сорт яєць ХХL, які повністю двожовткові. То ж думаю: що це? Кури вже ГеМеОшні?   аномалії в природі?   спадковість?  

       Почала читати, що до чого:

Курячі яйця ми їмо часто, але деколи в магазині можна придбати незвичайні екземпляри – з двома жовтками. Птахівники і ветеринари в один голос стверджують, що це незвичайне явище, у зв’язку з чим виникає питання, чому в яйці два жовтки.

        З біологічної точки зору це пояснюється одночасним дозріванням двох яйцеклітин. Разом вони проходять весь цикл і разом з білком потрапляють в шкаралупу.

Знести яйце, в якому два жовтки, може будь-яка курка, але тільки в певний життєвий цикл. У більшості випадків це молоді несучки, у яких цикли поки не встановилися. Більшу частину двожовткових яєць вони відкладають у перші два тижні кладки.

Статистика говорить про те, що курячі яйця з двома жовтками зустрічаються нечасто. Із загальної їх кількості на птахофабриках вони складають всього один відсоток.

 Яйця, в яких відразу два жовтки, вважаються аномалією. На доказ фахівці наводять такі аргументи, як рідкість їх появи і нежиттєздатність. Як правило, пташенята з них не вилуплюються, а якщо і виводяться, то живуть недовго.

Вважається, що курки, які несуть двожовткові яйця – високопродуктивні несучки. Причому ця здатність переходить у спадок.

Є й інша думка.

Причина яєць з двома жовтками – далеко не юний вік курки, неправильне годування, неналежний догляд, а також запалення яйцепроводу.    

До недавнього часу яйця з двома жовтками вважалися нестандартними, вибраковувались і перероблялися в яєчний порошок. Сьогодні це затребуваний продукт, що обумовлено наявністю двох жовтків, відповідно, вага та кількість корисних речовин.

Визначити двожовткове яйце дуже просто. За розміром воно набагато крупніше, має довгасту форму і тонку шкаралупу, а за смаком нічим не відрізняється від звичайного.

Так що ж це за явище? Тим більше, останнім часом їх навіть продають окремо. Тобто вже завідомо знаючи, що вони всі двояйцеві 

А яка ваша думка? 

Короче нахлинула хвиля спогадів. То одна чудасія, то інша. І згадалась одна історія.

Був чудовий літній сонячний день. Ми всі, звичайно, на канікулах. Вийшли гуляти на вулицю, сидимо, хто на лавочці, хто просто на траві, хтось намагається зловити метелика, хтось стрибає за кониками. Сидимо такі без азарту, знаєте, як ото зійдеться дітвора, і ще нічого путнього не придумала, так собі «Коля пєл, Боріс молчал, Ніколай ногой качал…» І тут йде баба Ольга. Йде, несе повну сумку чогось, йде в піднесеному настрою і швиденьким шагом. А поперед баби Ольги біжить, підстрибує Андрюха.  Андрюха – худюще, білобрисе хлопченя, з примурзаною пицькою, в землистого кольору труселях, але безмежно щасливе. Навіть очі блищать від щастя. Біжить, аж  в’ється навколо своєї баби Олі.  І викрикує аж підспівує, дивлячись в сторону дітвори: а нам баба щось смачне купила, а нам баба щось смачне купила. Вона пенсію получила і щось купила. Ура, ура, зараз я щось буду смачне їсти.

Хто ж ця баба Ольга?  Жила у нас на вулиці сім’я: мати – баба Ольга, її син Серьожка, дочка Наташка і два хлопчики (сини Наташки) Серьога і Анрюха. Всі дорослі в цій сім’ї любили випити. Ну звичайно там де це присутнє, дітям вже перепадає що перепадає.  Так і тут, коли баба отримувала пенсію це була радість для всієї сім’ї. Дорослі отримували випивку з закуссю, а дітям купували щербет, цукерки або печиво. Але як пізніше з’ясується делікатес був інший. Отже перша діюча особа – Андрюха.

Тепер перейдемо до другої діючої особи: Поряд з Андрюхиною сім’єю жила інша сім’я, значно протилежна Андрюхиній.  Бабуся, дідусь, мама, тато і теж два хлопчики. Дітям ні в чому не відмовляли, добре вдягали і кормили. Менший Стася був однолітком Андрюхи і вони часто грались разом по своїм віковим цікавостям, можна сказати, були приятелями.  Стася, на відміну від непосидючого і примурзаного Андрюхи, був завжди розчесаний, вмитий, одягнений в шортики і чисті сорочечки. Ходив спокійно і розважливо, посміхався сором’язливо і стримано.

Отже: продовжуємо ми сидіти і придумувати в що б цікаве погратись і тут з двору вилітає Андрюха. Точно як отой П’ятачок з повітряною кулькою. Але замість кульки у нього видніється щось в долонях. Підбігає він ближче. В руках у нього кусень білої паляниці, відрізаний через всю хлібину, намащений чимось білим і щедро посипаний цукром, який аж виблискує на вранішньому сонечку. І Андрюха з тааааким смаком і щасливими оченятами, відкусює від того шматка і з таким смаком насолоджується тією вкуснятіною.  Поряд сидить Стася і наче намагається заглянути в рота Андрюсі. Коли Андрюха пережувавши чергову відкушену порцію ковтає її, у Стасі виникає рефлекс ковтання і він ковтає слинки, аж сльози на очах виступають.

Стася питає: Андрюха, а что это у тебя?

-          Це хліб з маргарином і цукром, - з гордо піднятою головою, хизуючись, каже Андрюха

Стася  питає: а он вкусный?

 -          Ще який смачний, - облизуючи цукор на губах і відкусюючи на весь рот нову порцію смаколика, каже Андрюха

Не витримавши мук і наступивши на горло своєму вихованню (Стасю вчили не попрошайнічать), Стася з жалібним виглядом, тихенько, щоб не почув його старший брат, каже: Андрюха, дай куснуть! 

Андрюха, зміривши оком свій шматок хліба, повівши бровою, щось порозмислив. Наче аж розправив плечі, подивився снісходітєльно на Стасю і гордо простягнув до його рота смаколик.

Стася обережно, культурно куснув, почав жувати і почав кривитися, наче його заставили з’їсти хто зна й що. Але із-за своєї інтелігентної вихованості він не хотів показати як йому не смачно і намагався жуючи посміхатись.

Андрюха з гордістю спитав: ну шо, класно? Дать ще куснуть?

Стася з острахом в очах, що йому прийдеться ще вкусити смакоти, аж руками замахав: нет, нет, Андрюха, больше не надо.

І Андрюха з радістю сів на траві безтурботливо доїдати свій делікатес. 

    Нові Амазонки?   

       В Словении 55-летняя генерал-майор Аленка Ерменц стала первой женщиной, которая возглавила Генеральный штаб.

        Президент Словении Борут Пахор поздравил Ерменц с назначением на новую должность. Он надеется, что Аленка сможет сделать армию страны лучше.
        Что известно об Аленке Ерменц? Генерал-майор Ерменц закончила Королевский колледж оборонных исследований в Лондоне и получила степень магистра международных отношений в Королевском колледже в Лондоне. 55-летняя Ерменц начала военную карьеру в 1991 году. Была заместителем командира Генерального штаба. В ноябре 2018 года она получила звание генерал-майора. Предыдущий глава Генштаба ушел с должности по решению руководства страны.

1.  Коли мені було 5 років, а двоюрідному брату – 4, я запропонувала пограти в гру папа і мама, я збиралась бути поштаркою, бо поряд лежала сумка, схожа на поштарську  , а брату наказала ремонтувати щось і вказала на розетку. Він взяв великі гвіздки (мабуть 100-120) і приготувався «ремонтувати», але я вирішила показати як саме це треба робити і встромила такі самі гвіздки в розетку. Враження не передаваємі – жах 

2. В той самий період, знайшла банки з фарбами і старі щітки, позвала свого брата, видала йому щітку з фарбою і разом стали фарбувати залишки труб . Пам"ятаю, що контролювала брата, щоб він гарно фарбував. А фарба була старюча і підсохша, лягала такими бридкими мазками. Відтирали і відмивали нас потім довго 

3. Бабуся  підмазала глиною стіни в хаті, все гарно вибілила, пофарбувала долівку і пішла готувати обід. Двері в хату залишила відкриті, щоб фарба вивітрювалась і все підсихало. Знову ми в тандемі з братом, під моїм керівництвом, замісили залишки глини і грязюку, і почали мазати одну зі стін. Ми так старались, раділи, що допоможемо бабусі. А бабуся помітила, що ми мотаємось туди-сюди, зайшла в хату і чуть не зомліла. На підлозі наші сліди і одна зі стін «красиво» помацькана.  

4. В 2-му класі продавала кольоровий папір по 1 копійці, чим возмутила вчительку. Про це розповіли на батьківських зборах і вдома мене вистидили. Бо це спекуляція, а цим  в срср не можна було займатись )))

5. Обмалювала лице молодшої сестри коричневою помадою, бо хотіла намалювати мавпочку, яку бачили в дитячому фільмі. Бідолашну сестру мама вимивала пару суток, з перервами, бо помада була дуже в’їдлива 

6. Коли були на морі, жили на квартирі. Там у бабусі були кури в загородці. Ми з тимчасовою подружкою придумали, що то фашисти і обкидували їх мілкою картоплею, яку знайшли в сарайчику . Відро патронів було витрачено на фашистську нечисть   Але потім бабця пожалілась нашим батькам і ми отримали пілюлєй   

7. Завжди допомогала своїй бабусі садити квіти і любила квіти, за це сусідська бабуся часто нарізала букети квітів і давала моїй мамі, щоб вона передала мені.  

8. Була, так званим, прєдводітєлєм дівчачої вуличної команди. Завжди придумувала різні ігри, в яких хлопчача команда намагалась перемогти , але не завжди вдавалось  . Виплавляла зі свинцю і пластику різні іграшки

9. Одного разу із-за мене виникла дуель. Два хлопці вирішили обкидати один одного сніжками, щоб показати мені хто з них кращий.

10. Три рази була барабанщицею на парадах