Моє учора залишилось в літі...



Моє учора залишилось в літі,
Виграючи смичком на скрипці тужній
Мелодії, теплом сердець зігріті,
Даруючи добро й усмішки дружні.

Моє сьогодні зазирає в зиму,
Загорнену пуховим теплим пледом.
І хочеться порвати  нить незриму,
І хочеться злетіти аж до неба,

Тісний свій одяг зняти поспіль,
У вир життєвих пристрастей пірнути...
Та не дає  життєвий досвід,
Та вже душею важко роздягнутись...

Моє учора залишилось в літі...
Моє сьогодні зазирає в зиму...


                 
                                                   
               

З Новим роком, милі браття!

Рік Новий несе дарунки:
Хто один - нові стосунки,
Хто у парі - міцність браку,
А безхатькам - нову хату.
[ Читати далі ]

Там, де мене вже сьогодні нема

Там, де мене вже сьогодні нема,
Перше кохання лишилось дитяче.
В травах густих загубилась луна,
Що намагалась забуть і пробачить.

      
Там, де мене вже сьогодні нема,
Сонечко хоче усіх обігріти.
Та надірвалася серця струна,
Що не давала веснам радіти...
  
                                                                        
Там, де тепер я, втікає пітьма.
Від запального, бурхливого сміху
Пташкою квилить холодна зима,
Жахно сховавшись під стріху.
                  
Там, де тепер я, палають мости,
Рвуться нитки, розтають силуети...
Хочу спочити... Та треба іти,
Бо не буває спочинку в поета.


 

Різдво Христове





Ще ранок зимній не розплющив очі,
Не почалася вулиць суєта,
Отець Небес, величний і пророчий,
Різдвяну казку тихо розгорта.

Як задзвонили в душах срібні дзвони,
То щезли всі турботи і жалі.
Красивими, немов живі ікони,
Враз стали люди на святій землі.

Стояли в церкві тихі і смиренні,
Співали душі, вторили уста,
Адже сьогодні в день благословенний
Родила Діва немовля - Христа.

"Христос родився!" - линуло повсюди.
"Славімо!" - щебетала дітвора.
У вірі ближчими ставали люди.
Палали свічі єдності й добра.



                      
                
         

ЗВОНОК К ГОСПОДУ ПОД НОВЫЙ ГОД! (Из Интернета)

  • 27.12.12, 11:26
ЗВОНОК К ГОСПОДУ ПОД НОВЫЙ ГОД!
- Алло, здравствуйте! Могу я поговорить с Богом?
- Здравствуйте! Соединяю.
 - Здравствуй, Душа моя! Я внимательно слушаю тебя!
 - Господи, впереди Новый год! Прошу Тебя, исполни мои желания!
- Конечно, дорогая, всё, что угодно! Но сначала, я тебя соединю с отделом исполненных желаний: постарайся понять, какие ты допускала ошибки в прошлом! … Металлический голос в трубке: «Подождите, пожалуйста, сейчас соединим с оператором отдела желаний» … Жду…
- Приветствую вас! Что бы вы хотели узнать?
- Здравствуйте! Меня к вам перенаправил Господь, и сказал, что прежде чем загадывать новые желания, хорошо бы прослушать прежние.
 - Понятно, минуточку … А, вот! Все желания души. Вы слушаете?
- Да, внимательно.
 - Начинаем с последнего года:
 1. Надоела эта работа! (исполнено: «работа надоела!») hammer
 2. Муж не обращает внимания! (исполнено: «не обращает!»)vkaske
3. Ой, мне бы немного денег! (исполнено: денег – немного!)  money
4. Подруги — дуры! (исполнено: они – дуры!)yazyk 
5. Мне бы хоть какую-нибудь квартирку! (исполнено: на 10 этаже под самой крышей, крыша течёт. Просила «какую-нибудь»!)
whosthat
6. Мне бы хоть какую-нибудь маленькую машинку! (исполнено: получи «Запорожец» лохматого года). car
7. Ой, ну хоть бы в отпуск, хоть куда-нибудь (исполнено: к свекрови на дачу, ей как раз рабочая сила нужна)huh
 8. Ну что такое, никто цветов не подарит (исполнено: не подарит!)    cvetok Продолжать? Здесь примерно на год чтения!
— Нет, нет, всё поняла!!! Перенесите мой звонок на Творца!
— Господи, я всё поняла!!!  prey Я буду отслеживать каждую мысль, даже самую маленькую!!! Я прошу Тебя всегда посылать мне позитивные мысли! Я прошу Тебя помочь мне понять, что Ты мне всегда помогаешь и всё исполняешь! А сейчас я хочу как следует подумать. Можно перезвонить попозже?
 … смешок в трубке…
 - Конечно, дорогая!!! Когда угодно! В своих молитвах prey не жалуйся Богу, что у тебя всё плохо. Он может подумать, что ты еще не знаешь, ЧТО такое на самом деле ПЛОХО, и покажет тебе это.  beat Скажи Господу, что у тебя всё хорошо! Тогда он подумает:"Э-э-э, дорогой, ты еще не знаешь, что такое по-настоящему ХОРОШО!"boyan

С наступающими праздниками, друзья! Пусть у вас все будет ХОРОШО!  А мысли и желания будут только позитивными!

moroz elka  snegurka    podarok podarokpodarok   moroz elka  snegurka    podarok podarokpodarok 



Самотність

Прочитала вірш Ідеаліста -  зачепило
http://blog.i.ua/user/5122682/1140884/




Худ. Андрей Карташов

Самотність сидить у сквері,
На лавці, з вітром  укупі.
Самотність не терпить скверни, .
Вона не виносить смути.

Самотність стукає в двері,
У вікна, морозом скуті.
Самотність лоскоче нерви,
Вона не дає заснути.

Клубком підкотить відчАю,
Та нишком - слова не скаже -
Відсуне тебе до краю
І спати під стіну  ляже.

Прокинешся рано-вранці -
По дому протяг блукає,
Відчинена кимось фіранка,
Ще тепла чашечка кави...



       

Про Нього....

Цей чоловік - мелодія чуття,
Його уста - солодкий, звабний трунок,
Його обійми - магія буття,
І до небес підносить поцілунок.




При зустрічах - серденька щемний стук,
Вінок із слів - куди тому санскриту!
А далі...Міць і божевілля рук...
Але про це не будем говорити.



        

Зруйновані Чуття

Напівприкрита нагота,
Напіврозмите слово.
Напіврозтулені вуста,

Напівзакінчена розмова.

Хитросплетіння жахних слів,
Клубок прихованих обмов...
А на руїнах почуттів
Ридають Дружба і Любов...



Незчулися: зима прийшла у гості...



Біленьке сонце коливалося на нитці,
З небес хмарки пірнали в сонні трави.
Умілий коник вигравав на скрипці
Роботи щонайменше Страдіварі!

Грайливий вітерець гойдав травичку,
Що пахла квітами, серпанком, медом.
Кленок голубив молоду вербичку
І плечі накривав  туманним пледом.

Було їм щасно серед тиші й світла,
Де бабки мерехтять в солодкій млості.
Тоді здавалось: літо буде вічно -
Незчулися: зима прийшла у гості...





Здаватись рано

            


Давно на  осінь вказує годинник,
А дзеркало лиш знизує плечима.
Я ж одночасно пані і дитина
Із мудрими й наївними очима.

Усе сплелося напрочУд невинно:
Щось плаче і сміється всередині.
І повернути стрілочки не можна,
Стакан зостався враз напівпорожнім.

А сніг на плечі падає й долоні,
Розбавить памороззю темні скроні...
Бог з ними: віком, дзеркалом, стаканом -
Здаватись рано, ні, ще зовсім рано!