Профіль

sonce-33

sonce-33

Україна, Черкаси

Рейтинг в розділі:

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Свіжі фотографії

Вид:
короткий
повний

Замітки:

всі
у блог
у співтовариства

sonce-33

sonce-33

Ця земля й небеса - все моє!




«…поза всякими програмами й партіями - земля належить до мене.

Вона моя. Всю її, велику, розкішну, створену вже, - всю я вміщаю в собі».

                                                           «Іntermezzo» М. Коцюбинського
Б'є весна в золоті молоточки,
Грає сонце вгорі на цимбалах.
Свіжий ранок в вербовій сорочці
П'є водицю із синіх туманів.

Я ступаю широким роздоллям,
Гладжу шерсть соболину ячменів.
Очі світло вбирають уволю,
П'ють легені кисневі коктейлі.

Білі піни гречок - чистий трунок!
Ця земля й небеса - все моє!
Попрошу у зозулі дарунок:
Хай ще тисячу літ накує!


sonce-33

sonce-33

Звільняюсь



Від різних людей біля себе -
Брехливих, мерзенних, облудних -
Я чую: "повинна" і "треба"
Крізь смог перехресть велелюдних.

Проходять етапом, мов круки,
Брехливі, мерзенні, облудні.
Так вимити хочеться руки
І сонцем прикрасити будні.

Липкі і затерті в них душі,
Зчерствілі серця на скорини.
Звільняюсь від них, бо я мушу
В собі не споганить людину!

sonce-33

sonce-33

Іванко і Марічка






  - Любчику Iванку! Ци будемо в парi усе?
  - Єк Бог даст, моє солодашко.
("Тіні забутих предків" М. Коцюбинського)

Трагічна долі  Йванка і Марічки -
Це  виклик ворогуючим родам.
Як закохався він біля потічка -
Навіки спокій втратив, туск віддав.

[ Читати далі ]

sonce-33

sonce-33

Он влачил свое сердце...

            Блажен, кто верует... (Библия).

Он влачил свое сердце по тонкому льду
И молился Тому, Кто и Сила, и Власть:
- О мой Бог! Помоги (я до цели дойду!)
Сохранить свое сердце, во тьме не пропасть!

И коль верной душой мил и люб я Тебе,
Не позволь, чтоб кружилось вокруг воронье.
Может, я упаду, но в неравной борьбе
На устах будет имя святое Твое.

Так шагал, под ногами поскрипывал снег.
Вдруг предательски лед молодой затрещал.
Прижимая к груди сердце, мил человек
Имя Господа Бога в молитве шептал.

Потемнело в очах - и исчез белый свет.
...Божий отрок очнулся на том берегу.
Улыбался Владыка с высоких небес,
Громко сердце стучало на чистом снегу!




* Блаженный
1. Благополучный, благоденствующий, счастливый (о человеке, времени, событии).
2. только полн. В христианстве: такой, который отказался от всех мирских ценностей, житейской мудрости и рассудочной ясности в общении; юродивый (обладающий даром прорицания). Василий  Блаженный. Б-ая Ксения Петербуржская. // Традиционный эпитет святого, одинаково почитаемого православной и католической церковью. Б. Августин.


sonce-33

sonce-33

Неземним я його уявляла...

Неземним я його уявляла:
Загадковим, шляхетним, сумним...
В нетолочених травах шукала -
Не вдалося зустрітися з ним.

В небеса  вище зір я злітала,
Там кохання бажала зустріти.
Подарунком на пам'ять зосталась
Лиш надкльована зірка із літа.

Після пошуків довгих здалася,
Перестала я марити ним.
Та на глум, а чи, може, на щастя,
Він постав - таким рідним...  земним!


sonce-33

sonce-33

Сидять хатки з ковіньками на лавці...



Маленька купка сиротливих хат
Грибочками щільненько притулилась.
На Божий світ через віконця в сад
Старечими очима задивилась.

[ Читати далі ]

sonce-33

sonce-33

З Різдвом! Смачного, друзі!

  • 07.01.13, 15:08


Христос народився!
Славімо Його!

Це вам, друзі, до чаю чи кави різдв'яний кексик!
Пригощайтеся! Смачного!

sonce-33

sonce-33

Дзвінок із юності


- Ту сукню  й дотепер я пам'ятаю..
- Легеньку, чорно-білу? - Так, її...
У ній тоді сподобалася мамі...
- Як там вона? - Матуся спить в землі...

Посивів тато, наче лунь, відколи...
Орел колись, тепер підтяті крила...
Одна утіха - онучата й бджоли...
Ти не змінилась... Як тоді, красива...

- Пливуть роки, летять, неуловимі,
Вже зморщечки біля очей лягли...
- Та суть не в тім... Не буть нам молодими...
І жаль, що почуття не зберегли...

- Спасибі, друже... Що ти, я не плачу...
За твій дзвінок, що запросив в минуле...
Що й зараз у  мені красуню бачиш...
Що спогади збудив,  давно заснулі..

                   

sonce-33

sonce-33

Свят-вечір




Свят-вечір. Зимно. Сіно в яслах.
Природа сповнена  передчуття:
На небі зійде зірка Ясна -
Народиться в цей день Ісус-дитя.

І ти запалиш свічку в домі,
Забудеш про турботи і гонИтви.
На вогник душі предків прийдуть
Погрітися й послухати молИтви,

Куті і страв смачних, різдв'яних,
Укупі із тобою скуштувати.
А потім потихеньку встануть,
Вдоволені, покинуть хату.

Вже наодинці із самим собою
Подумаєш: усе це неспроста.
А за вікном колядники з звіздою
Впускають в душі Господа - Христа.

З Різдвом Христовим будьте здорові,
 друзі та гості блогу!
Христос родився! Славімо Його!

sonce-33

sonce-33

Що є любов?




Перечитуючи "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського...

Що є любов? Серед віків
Нетлінна купинА одвічна?
Що є любов? Флояри ніжний спів?
Трембіти тужна гра магічна?

Що є любов? Мо', нявки звабна гра
Чи хіть вродливої любаски?
Що є любов? Жага тілес земна
Чи діва, що постала з казки?

Що є любов? І чом людей в огні
Мотузить, сушить, спопеляє?
Ні смерть, ні забуття їй не страшні,
Ніхто в двобої не здолає!
Сторінки:
1
…
39
40
41
42
43
44
…
83
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2024.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more