Дзвінок із юності
- 07.01.13, 02:48
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
- Ту сукню й дотепер я пам'ятаю..
- Легеньку, чорно-білу? - Так, її...
У ній тоді сподобалася мамі...
- Як там вона? - Матуся спить в землі...
Посивів тато, наче лунь, відколи...
Орел колись, тепер підтяті крила...
Одна утіха - онучата й бджоли...
Ти не змінилась... Як тоді, красива...
- Пливуть роки, летять, неуловимі,
Вже зморщечки біля очей лягли...
- Та суть не в тім... Не буть нам молодими...
І жаль, що почуття не зберегли...
- Спасибі, друже... Що ти, я не плачу...
За твій дзвінок, що запросив в минуле...
Що й зараз у мені красуню бачиш...
Що спогади збудив, давно заснулі..
50
Коментарі
K-ATRIN
17.01.13, 03:23
анонім
27.01.13, 03:24
Ларисо, приємної різдвяної ночі !!!
Як завжди, - чудово, хоч трішки й сумненько... Але - таке життя...
Від того ще ніхто не втік...
ХРИСТОС НАРОДИВСЯ !!!
Гість: Светля4ок
37.01.13, 04:50
Гість: друг 71
47.01.13, 08:57
Гість: чело-век
57.01.13, 08:57
zvezdothet
67.01.13, 09:07
анонім
77.01.13, 09:15
Гість: Дед Кондратий
87.01.13, 09:35
Пэршу строку трэба вкласты в уста Моники Левинськы
Акварель
97.01.13, 09:44
Сонечко - я от плачу коли читаю... Дуже вірш такий.. особистий... Небуденний, ненадуманий. Можливо тільки мені, але я так відчула. Дякую тобі.
Гість: мары
107.01.13, 09:45