Біда помучить і мудрості научить.
Близько лікоть, та не вкусиш.
Буває, що й корова літає.
Виріс, а ума не виніс.
Вісті не лежать на місці.
В нього руки на всі штуки.
Всякому овочу свій час.
В умілого й долото рибу ловить.
Вчи лінивого не молотом, а голодом.
Гірко заробиш - солодко з'їси.
Голодній кумі хліб на умі.
Гостре словечко коле сердечко,
Дай дурневі макогона, то він і вікна поб'є.
Два коти в одному мішку не помиряться,
Де багато господинь, там хата неметена.
Дивись на зріст, та питайся розуму.
Дома й стіни помагають.
Є в глечику молоко, та голова не влізе.
Є сало, та не для кота. Є квас, та не для нас.
Жалів яструб курку - доки всю обскуб.
Забув віл, коли телям був.
За все береться, та не все вдається.
Задер носа й кочергою не дістанеш.
За дурною головою і ногам нема спокою.
Зайця ноги носять, вовка зуби годують.
Заліз у багатство - забув і братство.
За моє жито мене ж і бито.
За чужим столом не махай постолом.
З великої хмари малий дощ.
Згода дім будує, а незгода руйнує.
Знайко біжить, а незнайко лежить.
Колись і в нашої кози хвіст відросте.
Крутить, як циган сонцем.
Лінивий двічі робить, скупий двічі платить.
Лови рибу не на сковороді; а у воді.
Любить, як вовк порося.
Любиш кататись, люби й санчата возить.
Людей питай, а свій розум май.
Людям язика не зав'яжеш.
Менше говори - більше почуєш.
Молодець проти овець, а проти молодця і сам вівця.
Надокучив, як парена редька.
Надувся, як ковальський міх.
На колір і смак товариш не всяк.
Не скуби гуску, поки не зловиш.
Не страши кота салом.
Не сунь носа до чужого проса.
Обоє рябоє.
Пам'ятатимеш до нових віників.
Плаває, як вареник у маслі.
Помалу їдь, то далі будеш.
Почав обід - мовчу, як кіт.
Рот не город - не загородиш.
Сонця в мішок не зловиш.
"Сідай, бабо, підвезу". "Нема часу - треба йти!"
Там-то глибОко - жабі по око!
Тиха вода греблю рве.
Усього буває на вікУ - і по спині, і по бокУ.
Ухопив місяця зубами.
У чужій кошарі овець не розведеш.
Химині кури, що пішли в череду недоєні.
Хто мовчить, той трьох навчить.
Язик без кісток, що хоче лопоче.
Відкусиш багато - ковтнеш мало.
Як гукнеш, так і відгукнеться.
джерело