ЗВЕРНЕННЯ

екс-депутата СССР, москвича Миколи Куценка до українців:

«Не допомагайте Росії відроджувати на своїй святій землі – Малоросію!»

«Не буде Україна ні в євросоюзі, ні в НАТО доти,

доки не обірве гнилу мотузку, яка її єднає з Кремлем...»

інформаційний бюлетень №49 (789), 2008р.


Сьогодні юридично Росія називається – «Російська федерація», себто, відповідно до Конституції, кожна республіка має право на державність і суверенітет. Логічно запитати, а де ж російська республіка?..По суті, Петербург це і є столиця російської республіки, а Москва є федеральним центром федерації. Логічно, що ця республіка повинна була б мати свого президента і свою Конституцію... Щодо відносин РФ і України, то вони загострилися небезпечно до краю, а все тому, що Україна належним чином не відреагувала на військові дії в Грузії. Що відбуваося в Грзії? Скажемо так: це була війна, незаконне вторгнення російських військ на територію суверенної держави, а як ще назвати , якщо в цій операції була задіяна 58 ударна армія? Це була справжня неоголошена війна. І як би хто там не говорив, це виглядає саме так. До того ж, варто говорити про подвійні стандарти російської влади...Коли та ж армія робила удари по Грозному і території Чечні, а весь світ обурювався, влада РФ заявляла: «хай вас це не хвилює, ми наводимо конституційний лад на території власної держави». запитується, чому ж РФ так обурилася, коли Грузія заявила про наведення того ж таки конституційного ладу на території своїх же республік? Без сумніву, те, що відбуваося в Грузії, ще вдарить і по самій Росії...

Наприклад опозиція (тих часів, ред.) в особі Віктора Януковича підтримала дії Росії. І це не дивно. Що стосується цього політика, то він показав себе не кращим чином ще у 2004 році...Кремль не може керувати Ющенком, бо на нього немає компромату у КГБ...Москва точно вирахувала, що за цього політика будуть голосувати немало російськомовних громадян. Немало буде за нього гоосувати так званих «продажних». Інше питання до нинішньої політичної ситуації в Україні, що відбулося між лідерами майдану – Ющенком і Тимошенко? Ви ж подивіться, Москва сьогодні заледве не називає В.Ющенка першим своїм ворогом. Та вже за одне це він має бути гідним поваги! Чому? – Кравчук, Кучма і Янукович – це була плеяда московських лизоблюдів. Коли такі правили Україною, Москва була спокійна за Україну! – «Там наші ребята». І раптом виникає Ющенко, яким Москва керувати не може! А що значть керовані люди? Це ті, на яких є компромат у КГБ Росії. На Ющенка немає компромату у КГБ! А тому вони й «поливають» його, розраховуючи на дурість українських громадян. За сценарієм Росії, якщо не говорити про воєнний сценарій, а він не виключається, бо у московських колах можна сьогодні чути й про нього. Мовляв, про захист роійських громадян в Україні потрібно реагувати своєчасно, і не допустити того, що відбулося в Грузії... Себто, мирний сценарій давно відомий:скомпроментувати некерованого Москвою Ющенка, привести до влади в країні керовану людину, змінити до невпізнанності Коституцію, а то й ліквідувати посаду президента, далі референдум...


Росії сьогодні за імперськими планами потрібно одне: Україна має бути в стійлі! Росія сьогодні не приховує: вона чітко підняла герб російської імперії, а там ясно показані три корони : велика, біла і мала – Малоросія. Сьогодні по суті, Росія здійснює злочин в Україні, сиплючи паспортами...Якщо уявити, що відповідні спецслужби чинять провокацію – підривають будинок де живуть офіцери Чорноморського флоту РФ... Все! Це війна! від такого розвитку подій страховки немає... Росія сьогодні вже формує батальйони швидкого реагування з представників різних національностей. Тобто вона готує свій військовий щит. Висновок головний для України: вона не буде ні в НАТО, ні в Євросоюзі доти, доки не перерубає ту гнилу мотузку, яка її зєднує з Кремлем, бо в Росії живе багато українців! саме зі злочинним Кремлем і злочинною Лубянкою. Доказів тому чимало: хто організовував ГКЧП у 1989 році? Якщо Горбачов був відсутній. Кого послухав міністр оборони Язов? Він послухав голову КГБ Кличкова. Хто приводив до влади Л.Брєжнєва – голова КГБ, Семичасний. Він зайшов на засідання політбюро і сказав: «Льоня, ти что здрейфіл? Завтра Нікітє пєро в зад і он полєтєл...Льоня. ти должен знать , что КГБ ошібок нє допускаєт і нє прощаєт!..» Так ось хто нами правив і править сьогодні. Компромат на всіх, починаючи з 1917 року був на всіх у КГБ. Хто нині керує Росією? Путін – викормиш КГБ. Згадаймо – його дід був кухарем у Леніна і Сталіна. Це була особа якій довіряють...

Проти Ющенка сьогодні, як представника української державності працює армада оборотнів... Народ це мусить розуміти. Нинішнього Ющенка можна порівняти з раннім Єльциним, який так само як і Ющенко прийшов на хвилі народного піднесення. Але бандити й злодії не захотіли служити в Росії Єльцину, а нині бандити й і злодії не хочуть в Україні служити Ющенку. Вони не хочуть працювати на інтереси державності, які представляє сьогодні Президент Ющенко. Більше того вони намагаються дискридетувати його, аби той народ який скадував його прізвище на Майдані його ж таки й звалив. Проти Ющенка сьогодні, а відтак і проти української державності працює армада оборотнів. Чи вистачить сьогодні в українського народу мудрості це зрозуміти, ось в чому питання!.. Проти України активно працюють російські ЗМІ. Так, наприклад на першому російському каналі веде передачі такий собі Шевченко. Образливо, що такий тип носить таке святе прізвище. Це суцільна шовіністична маячня. Предача, чим би не починалася, кінчається Україною. на предачу приходять одні й ті ж підгодовані Кремлем «качки»: Лєонтьєв, Затулін, Карагінов, Маркін, – всі ті, хто з ненавистю говорить про Україну. На цій передачі завжди мала слово мадам Вітренко. Один журналіст сказав їй, що напевне в неї немає грошей і вона їх у такий спосіб заробляє, ллючи бруд на Україну та Ющенка. Цьому журналісту більше слова не давали.


Хай сьогодні кожен поважаючий себе українець запитає: чому українська незалежність так дратує шовіністичну Москву?.. З оптимізмом і вірою в Україну, потрібно проводити роботу з населенням. Потрібно єднатися всім українцям. Адже це характерно для націй єднатися перед небезпекою. Сьогодні в Україні є небезпека втратити державність. Візьмемо для прикладу Грузію. В скрутну хвилину опизиції там не було чутно. Співак Кікабідзе напредодні свого 70-ліття отримав нагороду з рук президента росії Медвєдєва, але коли Росія почала бомбити Грузію, він відніс ту нагороду у Посольство Росії і сказав: «Передайте її Мєдвєдєву, хай він вручить її у Москві комусь із своїх лизоблюдів...» Хай сьогодні кожен українець подумає – чому ми так ненависні Москві. Чому ми сьогодні не публікуємо матеріалів, навколо яких потрібно розгорнути дискусію. Я маю на увазі війну, яку оголосив Сталін Україні 22 червня 1944 року. Чому цю директиву досі не обговорено. А що це задиректива? Підписана вона Сталіним, Берією, Жуковим. В ній ідеться про негайне виселення всіх українців у сім областей крайньої півночі Росії. Першим пунктом в ній йшлося про виселення тих українців, які в роки війни жили на окупованих територіях. Тому я звертаюся до всіх малоросів:

Ви хочете відродження Малоросії в союзі з Росією? Ви її отримаєте, але всі українські патріоти будуть вивезені у мордовські табори, а по дорозі половину з них перестріляють!.. В цій директиві ясно сказано: вивезти після збору врожаю, який відправити на потреби армії. На заваді виконнанню тої директиви стали Хрущов і Судоплатов. Але Хрущов не українців рятував. Він рятував свою шкуру. Ві сказав: «Товаріщ Сталін, ето нєвозможно, – нет в таком колічєствє подвіжного состава і нє только екавєдістов, чтоби організовать етот виєзд. Ми етім только подтолкньом взрослоє насєлєніє України в банди Бандери.» На що Сталін йому сказав: «Хрущ, ти ето говоріш просто так, но у мєня єсть чєловєк, которий знаєт нє на словах, что такоє Бандєра...Он бил там.» І до Сталіна було запрошено генерала Судоплатова, який свого часу входив у Провід ОУН. Мені довелося (Моколі Куценку, ред.) знайомитися з документами з цього приводу. Він був там завербований КГБ. Більше того він втерся в довіру до полковника Коновальця – начальника генштабу УНР, який називав його сином. Саме судоплатов у день народження Євгена Коновальця знищив його – зірвав хімічною зброєю. Саме сьогодні про це пише син судоплатова, який є істориком спецслужб Росії, історик КГБ. Він пише наступне: «Отец получіл заданіє лічно от Сталіна на унічтожєніє Коновальца...» Пише про те, що у Москві було підготовлено дві коробки цукерок, в одній з яких була та сама хімічна бомба...Судоплатов зустрівся з Є.Коновальцем у казино, одну коробку цукерок відкрили, а інша лежала поруч. Вона повинна була саме лежати, бо якщо її поставити, вона через кілька хвилин вибухне. А на коробці була зображена грана українська дівчина. В якусь мить їхньої зустрічі Ковалець взяв ту коробку і зі словами – дивись яка гарна красуня – і поставив її на ребро. Судоплатов знав, що в ці хвилини в коробці відбулася хімічна реакція і через десять хвилин буде вибух. Він швидко розпрощався з Коновальцем і вже здаля спостерігав за тим, як вибухнуло казино. За цю акцію Судоплатов отримав орден Бойового Червого прапора.

Тоді в кабінеті Сталіна Судоплатов сказав, що відміняти директиву не потрібно, але спочатку потрібно покінгчити з бандерівщиною. Ця директива й далі є діючою, лише перекочувала з теки Генсека в теку проезидента Росії. Коли я спілкувався з М.Горбачовим, то запитав його чи бачив він цю річ. Він сказав, що бачив не лише цей документ, але й багато чого іншого, про що не має права говорити. Мер Москви Лужков казав: «Українского государства нікогда нє било і нє будєт. Ми моглі взять малоросію у 2004 году, но ми єйо забєрьом всю і тогда господа націоналісти за всьо отвєтят». Повертаючись до тої зловісної директиви. Там є такий пункт: «Послє висєлєнія українцев, Україну заселіть вєрнимі націямі страни». До речі, хто ці «вірні нації», хто сьогодні виконує в Москві всю чорну роботу. Тобто Україну заселять рабами, котрі мовчки тут будуть працювати, але України уже не буде. Я говорив з українцями тут у Москві, кажу і зараз.

Українці, звертаюся до вас іменем дітей і внуків ваших, звертаюся до людей свого покління – прокиньтеся! Збадьоріться і реально поміркуйте, якби Росія хотіла добра республікам, то давно б відпістила їх з миром, а не влаштовувала бойню в Грузії, постійні провокації в Україні. Сьогодні в Росії уже не святкують день Незалежності, бо невідомо від кого вона оголосила незалежність. А якщо навіть так, то Росія не має права говорити про зміну кордонів. Чому вона сьогодні бачить свій інтерес у Криму, Грузії тощо. Для відродження імперії, Росії потрібна саме Малоросія, а не Україна...

Від редакції. Минуло три роки. Що би сьогодні сказав патріот України український москвич, Микола Куценко про російсько-українські стосунки, і чи почули його українці та українські політики?..

Вчора зупинилася біля пам’ятника Тарасові Григоровичу Шевченку, що напроти Червоного корпусу Університету. Стою, дивлюся… А з очей Тараса, з глиби холодного металу, сльоза котиться! І так мені серце защемило, так за Україну прикро стало…
Мабуть навіяло!

Україно, моя Ненько,
Що нам всім робити,
Коли та кремлядська свора
Не дає нам жити.
Розвелося аґєнтури,
Як глистів в навозі.
Точуть бідну Україну,
А ковтнуть не в змозі.

В Україні Президентом
Став колишній урка.
Рідна мова його – «фєня»,
Пік культури – «Мурка».
Опозиція «працює»
Краще «Деві Хрістас».
Леді Ю. весь час катує
Пшончатий невіглас.
Та за що ж таку «невинну,
Чисту і прозору»?…
Ще не знала Україна
Більшого позору!

Сидять карлики, радіють:
-«Розвєлі как лохов
Єслі Юля хорошо,
Януковіч – плохо!
Єслі плохо Тімошєнко,
Януковіч – ЦЯЦЯ!
Україна как дітя
Со смєху ус…яться»!

І панує в Україні
Задум кепсько-адський
Голосуй не голосуй,
Вибір знов кремлядський!

Богатые евреи Киева внесли очередной вклад в рост антисемитских настроений (мерзкое видео)

Хотя на сей раз обошлось без Бродского и Табачника.

Газета по-киевски рассказала о том, как поздравили «простого киевского миллионера с 50-летним юбилеем»:
«Не так давно отметил свой 50-летний юбилей Александр Меламуд - один из самых богатых людей в Украине, совладелец ТРЦ «Dream Town», бывший совладелец ТЦ «Глобус» и сети магазинов «Lee Cooper Jeans».
Гари Корогодский, бизнесмен-киевский миллионер, фрик, любитель театра, юмора и арт-хаусного кино, придумал подарить коллеге, бизнесмену-киевскому миллионеру Александру Меламуду в связи с 50-летием клип. Но не простой – а скабрезно-неприличный, фриковато-стебный и откровенно разухабисто-нижепоясной. Персонажи клипа ведут себя весьма раскованно.
Но основная клубничка (в смысле «изюминка») в том, что в клипе в качестве простых, безымянных статистов снялись рядовые киевские миллионеры плюс виновник торжества. Роли в клипе «Lady Gaga пародия Mood Romance» исполнили: Александр Меламуд, Гарик Корогодский, Михаил Шпильман, Ефим Гологорский, Александр Городецкий, Марк Шапиро, Дмитрий Сандлер, Роман Гологорский, Михаил Голубицкий, Александр Кац, Роман Блиндер, Елена Воровская. Весь «зеленый» цвет столичного бизнеса. Ну, и «Еврейский стандарт», конечно. Так называлась водка, которую обильно разливали исполнители ролей самих себя»
Відео

Джерело

Ярослав Кендзьор: Юлію Володимирівну ніколи не посадять – цього не дозволить Путін

Юлія Володимирівна виконувала замовлення Кремля на морально-політичне знищення Віктора Ющенка

Давайте поговоримо про те, що українська опозиція називає політичними репресіями, а влада – боротьбою за законність. Вам не здається дивним, що на допити ходить практично все оточення Тимошенко з нею особисто на чолі, до в’язниці потрапив колишній спікер кримського парламенту, колись впливовий тамтешній регіонал Анатолій Гриценко, але правоохоронці, по суті, не цікавляться ніким з оточення колишнього Президента Віктора Ющенка. Як ви думаєте, це у Віктора Андрійовича було таке кришталево чисте оточення, чи мова йде про якісь домовленості між колишнім та нинішнім Президентами?

Мені здається, що причина трошки в іншому. Згадаймо: весь економічний блок уряду Тимошенко формувався саме нею за рахунок представників саме її команди. Члени команди Ющенка були в основному в гуманітарному блоці уряду плюс, може, Огризко в МЗС…

А як же діяльність Нацбанку щодо курсових коливань, рекапіталізації та рефінансування банків? А питання до діяльності міністерства оборони, за які, зокрема, був відправлений у відставку Юрій Єхануров? За бажання питань до оточення Ющенка можна було б знайти безліч…

Я не буду заперечувати, знаючи повадки сьогоднішньої влади, якщо б її представники захотіли, вони могли б завести не одну кримінальну справу щодо оточення Ющенка. Але все одно економічний блок уряду, до діяльності якого зараз виникає найбільше питань, формувала сама Юлія Володимирівна.

Чому не турбують нікого з найближчого оточення Ющенка? Звісна річ, можна робити з цього приводу різні здогадки. Але мені не хочеться вірити, що Янукович і Ющенко сіли і, так би мовити, за чаркою домовились, що всі, хто був у команді Ющенка, мають індульгенцію. Мені здається, що ця команда однаково ненавидить і Ющенка, і тих, хто поруч з Ющенком, і Юлію Тимошенко. Звичайно, до Юлії Володимирівни ненависть у них особлива, бо саме вона найбільше відгавкується на дії сьогоднішньої влади. Хоча я абсолютно переконаний, що Юлію Володимирівну ніколи не посадять.

Чому?

Тому що не дозволить цього її великий московський симпатик Володимир Володимирович Путін. Саме тому мені здається, що Юлія Володимирівна усвідомлює це і намагається якнайбільше дошкулити Януковичу і його команді, щоб ця лють і зло до неї у них збільшувалися, а її саму – стараючись хоч чимось відомстити, якнайчастіше водили до прокуратури. Адже ходіння до прокуратури – це запорука присутності в усіх новинах на всіх телеканалах. Це підтягує рейтинги Юлії Володимирівни, створює її образ великої мучениці за долю українського народу, за Україну.

Але те, що Юлія Володимирівна виконувала замовлення Кремля на морально-політичне знищення Віктора Ющенка, було зрозуміло ще з вересня 2005 року, коли вона в статусі звичайнісінької громадянки України ні з того, ні з сього поїхала до Москви на зустріч з тодішнім Президентом Росії Путіним, яку їй організував Віктор Медведчук. Там вона зустрілась із керівництвом Генпрокуратури Російської Федерації, керівництвом Федеральної служби безпеки, а потім – з самим Путіним, отримала від нього індульгенцію від двох кримінальних справ, а взамін отримала чітке завдання готуватися до виборів і зробити все, щоб Ющенко не став президентом на другий термін. І Юлія Володимирівна блискуче впоралася із цим завданням – до другого туру президентських виборів 2010 року вийшли два кандидати, абсолютно вигідні Кремлю.

Продовжує вона відпрацьовувати це завдання і сьогодні. Якби фракція БЮТ виконала свою частину домовленостей, нам би вдалося зірвати ратифікацію «харківських угод» 27 квітня минулого року…

А що тоді мали зробити бютівці? Яких домовленостей вони не виконали? Сьогодні вони стверджують, що робили тоді все, що від них залежало…

Вони мали зробити багато чого – говорити про це не буду, бо не хочу, щоб через це завтра когось потягнули до криміналу. Натомість вони не зробили нічого, вони спокійно стояли у проходах і спостерігали, як нам оці бандити з «Регіонів» ламають носи і щелепи.

Насправді всі їхні дії пояснюються тим, що якраз за день до ратифікації, 26 квітня, Путін повертався до Москви з Італії і дорогою зробив зупинку у Борисполі для зустрічі з Януковичем і Азаровим – для такої інспекторської перевірки і для запевненням, що за будь-яких обставин ратифікація відбудеться. Крім того, він хотів зустрітися з Юлією Володимирівною, але вона розуміла, що ця зустріч стане крахом міфу про неї як велику патріотку України. Тому Володимир Володимирович зустрівся зі своїм кумом Віктором Медведчуком увечері того самого дня і сказав йому: «Вітя, ти перекажи нашій подрузі, що якщо вона зірве ратифікацію, я дам команду опублікувати стенограму наших розмов, у яких вона виражала готовність продовжити базування Чорноморського флоту в Криму навіть не на 25, а на 50 років».

Тому Юлія Володимирівна, боячись своєї повної дискредитації, наказала своїм депутатам імітувати якісь дії, але насправді не перешкоджати ратифікації. Саме тому відбулося те, що відбулося. І коли мені пропонують об’єднатися з БЮТ, я просто заїкатись починаю.

Посилання на повний текст статті>>>

У місті Снятині на Івано-Франківщині з'явиться меморіальна дошка дідусеві Юлії Тимошенко Абраму Капітельману.

Про це повідомив депутат Івано-Франківської облради від фракції БЮТ, почесний краєзнавець Прикарпаття Зіновій Бойчук, повідомляє "Остров".

"Ніякої проблеми я в цьому не бачу. Ось, наприклад, батьку Віктора Ющенка встановили погруддя у Великих Кам'янцях", - сказав він.

"Чому ж краєзнавці не можуть відновити пам'ять про дідуся Юлії Володимирівни Абрама Капітельмана, який працював директором третьої єврейської школи в місті Снятині в довоєнний час", - зазначив депутат.

"Я знайшов архівні документи, і на даний момент готую подання міському голові і в раду міста Снятина про дозвіл на встановлення меморіальної дошки на будинку, де проживала сім'я Капітельмана", - заявив Бойчук.

Як йдеться у повідомленні, "меморіальну дошку депутат хоче встановити за свої гроші, хоча також планує звернутися до городян за пожертвуваннями, і для цього планує відкрити спеціальний рахунок у банку".

"Я вважаю, що для Снятина ця подія буде мати винятково позитивне іміджеве значення, адже така відома постать як дідусь Тимошенко зможе приваблювати туристів не тільки з України, а навіть з-за кордону", - говорить Бойчук.

П'ятниця, 03 вересня 2010

Звідси

Таке згадалося, мабуть щось навіяло.

«Я не буду у майорінні політичних прапорів говорити про політику. Об’єднують націю не різні кольори, а національні ідеали, цінності. Україну завжди єднав і буде єднати український дух. Якраз український дух завжди витає на цьому полі. От чому потрібно завжди їхати у Крути, везти сюди своїх дітей, допомагати музею, бувати тут треба кілька разів на рік».
«Від чого сьогодні застерігають Крути. Крути говорять, що 100 років тому, забрати нашу соборність і незалежність можна було військовою, мілітарною окупацією. Сьогодні – окупація здійснюється в світі, як правило, не мілітарно, окупація здійснюється – гуманітарно. Якщо у нас не буде імунітету від засилля чужої мови, чужої пам’яті та культури – у нас не буде історії. А історія вчить, що за самооцінкою нації іде її самовизначення, а за самовизначенням формується єдність нації і соборність»

Так хто ж це сказав сьогодні?

На тлі безпрецедентних за часи української незалежності політичних репресій театром абсурду виглядає метушня прокурорів навколо Тимошенко...
Порушена проти неї кримінальна справа виглядає радше намаганням сприяти зростанню її рейтингу, а не зашкодити їй…………………
………….Станом на 31 грудня 2008 року виникла ситуація, коли Газпром та Нафтогаз не змогли узгодити щорічну угоду про умови постачання в Україну та транзиту російського газу. Це призвело до повного припинення Газпромом поставок газу в Україну та транспортування його по Україні. Цим поставили в скрутне становище не тільки Україну, а й більшість контрагентів Газпрому в Європі……………………..
………….Важливо згадати, що подіям початку січня 2009 року передувало підписання Меморандуму між урядом Російської Федерації та Кабінетом міністрів України про співпрацю в газовій сфері від 2 жовтня 2008 року.
Й ось 17 січня пані Тимошенко відбуває на переговори в Москву, а вже 18 січня повідомляється про підписання відверто кабальних угод про закупівлю й транспортування газу. А ще через пару днів стає відомо, що тоді ж були підписані угоди про викуп права вимоги щодо заборгованості РУЕ перед Газпромом та начебто переходу прав власності на 11 млрд. куб. м газу від РУЕ до Нафтогазу за ціною 153,9 дол. за тис кубів.
Зрозуміло, що удавані угоди, підписані між Газпромом та Нафтогазом, мають характер відвертого шахрайства з метою заволодіння чужим майном. При чому шахрайством вони вважатимуться, що в Україні, що в Росії, що будь-якій інші державі світу…………………………………
………..Не може не виникнути запитання, навіщо ж пан Путін дав добро Газпрому на всі ці оборудки з газом РУЕ?
Відповідь на нього – у повній упевненості не тільки Путіна, а й більшості українських та російських політиків і експертів, що президентські вибори 2009 року виграє Тимошенко. І домовляється пан Путін про все з майбутнім президентом України. Усі ці домовленості щодо відбирання газу в РУЕ мали бути підтвердженням повної взаємної довіри між паном Путіним та Тимошенко. Практично до кінця 2009 року Януковича в Москві підкреслено ігнорували...
Упевненість у перемозі Тимошенко, як бачимо, стала її рідкісним стратегічним успіхом, бо вона зробила Путіна і Газпром своїми заручниками.
Якщо ж в українському суді буде визнано, що здійснювалося шахрайство за прямими вказівками Путіна, то це вже буде вважатися доведеним фактом. А це, у свою чергу, означатиме, що пан Путін стає особою, яка може робити в Росії все, що йому заманеться, але за її межами, буде персоною, щонайменше, не дуже бажаною.
Пов’язаність пані Тимошенко з паном Путіним, як мінімум, оборудкою з газом РУЕ, дає відповідь на запитання, чому її ще досі не запрошували до слідчого в цій кримінальній справі. Більш того, майже на сто відсотків впевнений, що й не запросять. І суду над Діденком та Макаренком не буде. Те, що вони зараз сидять у СІЗО, є тією формою покарання, яке їм призначили за участь у оборудці відверто кримінального штибу. Після того, скоріше за все, їх випустять на підписку про невиїзд. Справа в суд під жодним приводом не передаватиметься, а потім, найімовірніше за все, ці два «патріоти» стануть народними депутатами за списком, який очолюватиме Тимошенко.


Посилання на повний текст

"Всешутейший, всепьянейший и сумасброднейший собор" Петра Першого.
Обережно - ненормативна лексика!


Німецька слобода у Москві, де цар Петро І
організовував свої распутні "собори"

Публікація журналу "Родина", видавцем якого є адміністрація президента Російської Федерації (рос.)

«… У самого Петра I была кличка Пахом-пиxайxуй. Зотов полностью титуловался так: "Всешутейший и всесвятейший патриарх кир-ети Никита Пресбургский (Плешбургский), Заяузский, от великих Мытищ и до мудищ". Прозвищем же "смиренный Аникит" в латинской транскрипции Зотов подписывал свои письма в качестве "князя-папы". Бутурлин имел прозвище Корчага, а с 1718 года звался также "князь-папа Ибасса". Кроме того, и в бытность "митрополитом", и став "папой", он прилагал к себе такие имена-клички, как Петрохуй и Петропизд.

Речевую среду внутри "сумасброднейшего собора" ярко характеризует обнаруженный нами в архиве один из немногих уцелевших списков его членов. Скорее всего, он составлен до 1706 года:

"Архикнязь-папа. При нем служители: протокопайxуй Михайлов, духовник Иринархуй, архидиякон Идинахуй Строев, протодиякон Пахом Пихайхуй Михайлов, дьякон Иоиль Попирайхуй Бутурлин.
Ключари: Починихуй Опраксин, Брихуй Хилков, Ионийхуй Субота, ризничий Изымайхуй Мусин-Пушкин, уставщик Неоманхуй Репнин, поп Феофанхуй Шушерин.
Дьяконы: Посаднилхуй Головин, Ловихуй Воейков, Ройхуй Ронов, Дуйнахуй Шемякин.
Иподдьяконы: Филарет Яритцанахуй Прозоровской.
Посошники: Медведьхуйвытащи.
Благочинной: Анаспихуй Юшков.
Грозныи: Сомнихуй Тургенев, кречетник Изымайхуй Колтовской.
Лампадники: Xуй Полибин, Иванахуй Губин, Розманихуй Васильев, Возмиxуй Тимашев, камисар Суйхуй Ключарев, Имайхуй Лихарев, новогородский подьячий Пасихуй Козырев, сибирский комендант Григорей Калетин, Розломихуй Траханиотов…»


Вся стаття тут