Тіньова економіка в Україні: Як нас вводять в оману
Тіньова економіка в Україні - щось на зразок знаменитого "бермудського трикутника", але не в контексті реальної магнітної аномалії, а в плані використання цього об'єктивного явища як сталого політико-економічного мема. Як у пісні Володимира Висоцького: "Говорил, ломая руки, краснобай и баламут, про бессилие науки перед тайною Бермуд…"..
Приблизно так само наші чиновники люблять рапортувати про скорочення тіньової економіки, причому кожен новий рік дарує й чергові рекорди. Наприкінці травня в уряді заявили, що за підсумками 2018 року рівень тіньової економіки в Україні скоротився до 30% ВВП.
Якщо вірити цій цифрі, отримуємо найнижчий рівень "тіні" за останні 11 років. Але цього уряду здалося мало, і профільний міністр "все мозги разбил на части, все извилины заплел" і повідомив зовсім крамольну звістку: "Це на 10 процентних пунктів нижче, ніж у 2015 році". Чому крамольну? Та тому що ця сентенція схожа на камінг-аут, безглуздий і нещадний, як і вся нинішня економічна політика. По суті, це визнання того незаперечного факту, що починаючи з 2015 року уряд фактично нічого не робив для забезпечення зростання ВВП.
Тіньова економіка скоротилася, але навряд чи до цього призвели реформи
Посудіть самі: у 2016-2018 рр. український ВВП зріс на 7,7%, при цьому, як випливає із згаданої вище заяви, лише детінізація за вказаний період дала +10% валового продукту. Звідси випливає, що реальна економіка не зросла, а "впала" приблизно на 2% за три останні роки, адже економічне зростання (щоправда, на низькій базі порівняння після ями 2014-2015 рр. і на тлі сприятливої цінової кон'юнктури на зовнішніх сировинних ринках) – це наше все. Єдиний козир команди управлінців, які йдуть і які обіцяли показати, як управляти країною.
Це саме той незграбний момент, коли в пориві словесного афекту вириваються такі смисли, які вже краще би дрімали. Як казав колись Городничий у "Ревізорі" про подібні запальні натури: " Он - ученая голова, это видно, и сведений нахватал тьму, но только объясняет с таким жаром, что не помнит себя.
Я раз слушал его: ну, покаместь говорил об ассириянах и вавилонянах — еще ничего, а как добрался до Александра Македонского, то я не могу вам сказать, что с ним сделалось. Я думал, что пожар, ей-богу! Сбежал с кафедры и, что силы есть, хвать стулом об пол. Оно, конечно, Александр Македонский герой, но зачем же стулья ломать?". У сучасному "Ревізорі" міністри починають ламати стільці", коли заходить про тіньову економіку.
У тібетській міфології є таке повір'я, що душу або долю у людини можна вкрасти, якщо відрізати у неї її "тінь". А що буде, якщо "відрізати" тінь в української економіки?
МЕРТ
З 2014 року, за даними МЕРТ, у нас сталася просто революційна детінізація: рівень тіньової економіки знизився з 43% ВВП у 2014-му до 30% у 2018-му, тобто сумарно на 13%. І це без проведення податкової амністії та інших позитивних і негативних стимулів до "відбілювання". Звідки такі цифри?
Наразі МЕРТ оцінює рівень "тіні" виходячи з декількох методик оцінки: 1) за методом витрати населення/роздрібна торгівля (рівень тіньової економіки за цим індикатором – 47%); 2) електричним та монетарним методом ("тінь" - 28% і 24% відповідно); за методом збитковості (рівень "тіні" - 20%). Жодна з наведених методик не може бути абсолютно точною, тому в міністерстві розраховують агрегований показник. Саме він і показав зниження рівня тіньової економіки до 30% торік.
Якщо брати метод, який оцінює динаміку роздрібної торгівлі та реальних витрат населення на купівлю споживчих товарів, то логіка тут приблизно така: якщо офіційні торговельні обіги ростуть швидше, ніж реальні доходи населення, значить частина тіньових доходів і своїх "заначок" фізичні особи витрачають у легальному секторі. Тобто відбувається детінізація. Хоча насправді йдеться про те, що частина торговельного обігу в Україні формується за рахунок трансфертів трудових мігрантів, які працюють за кордоном. Відносити ці витрати на процес детінізації вельми сумнівно.
Електричний метод заснований на припущенні, що реальне зростання ВВП супроводжується адекватним збільшенням споживання електроенергії (крім побутових споживачів). Якщо валовий продукт зростає швидше споживання електроенергії, значить частину приросту ВВП було забезпечено не реальним збільшенням обсягів виробництва, а виведенням із тіні певної частки кінцевого продукту при рівному рівні енерговитрат двох порівнюваних періодів.
Монетарний метод виходить з динаміки скорочення готівки в обігу (агрегат М0) щодо обсягу грошової маси (агрегат М2).
Крім того, у МЕРТ визначають і так звані коефіцієнти тіньової економіки за галузями. Найвищий рівень зафіксовано у видобувній промисловості (39%) та в секторі операцій з нерухомістю (38%). Потім іде транспорт (36%), переробна промисловість (23%), будівництво і торгівля (по 21%), фінанси (20%). Найнижчий рівень "тіні" - у сільському господарстві (14%).
У світовій економічній науці велику увагу останнім часом приділяють проблемам так званої "неспостережуваної" економіки. За даними аналітичних досліджень Світового банку, нині існує п'ять груп тіньового сектора:
тіньові операції;
незаконні види діяльності;
операції в неформальному секторі;
власне виробництво домогосподарств для домашніх потреб;
частина ВВП, "втрачена" в процесі збору статистичних даних.
Виходячи з наведеної класифікації, рівень тіньових операцій в Україні, озвучений МЕРТ, стосується лише тіньових операцій, але не зачіпає незаконних видів діяльності, операцій у неформальному секторі (мікропідприємництва) і показників власного виробництва домогосподарств для особистих потреб. Крім того, якість і цілісність охоплення реального масиву інформації статистичними спостереженнями залишає бажати кращого, і тут також прихований певний резерв неврахованого ВВП.
Спробуємо оцінити параметри тіньової економії України виходячи з альтернативних оцінок. Візьмемо три коефіцієнта рівня тінізації: високий (50%), середній (20%), низький (5%). До високого рівня віднесемо такі галузі, як: сільське господарство, операції з нерухомістю, торгівля, енергетика, будівництво, медицина. До середнього рівня віднесемо переробку, видобувну промисловість, науку й освіту. До галузей з низьким коефіцієнтом тінізації - фінанси, телекомунікації, транспорт.
Сумарний обсяг тіньового сектора, визначений експертним шляхом, становить приблизно 25-30% ВВП, що відповідає даним МЕРТ. Але крім цього, необхідно оцінити всю сукупність проявів тіньової економіки.
Що стосується незаконних галузей, то їх капіталомісткість може досягати 5 млрд дол., але проблема полягає в тому, що якщо видобуток, наприклад, бурштину і неліцензійне виноробство легалізувати можна, то наркотики і проституцію – вже не вийде. Неформальний сектор і виробництво домогосподарств – ще приблизно 2-3 млрд дол.
Крім цього, корупційна складова рентної економіки і показники виведення капіталу з країни, зокрема так званий "втрачений за кордоном ВВП" у вигляді частини експортної виручки, просіяної через мережу контрольованих іноземних компаній (КІК) та офшорних "торгових будинків", сукупно можуть скласти ще до 20% валового продукту. Таким чином, загальний обсяг тіньової економіки явно перевищить 50% ВВП.
Відомий економіст Ернандо де Сото присвятив не одну свою роботу проблемам тіньової економіки. Він виділив кілька базових онтологічних кіл "зла". Перше коло: тіньова економіка формується внаслідок того, що економічні агенти не витримують фіскального та регулятивного тиску з боку держави. Йдеться не тільки про податки, але й про базові регулятивні та дозвільні процедури.
У таких суб'єктів є лише два альтернативних варіанти: збанкрутувати або зберегти конкурентоспроможність за допомогою переходу в тіньовий сектор. Але фіскальне навантаження – це якась константа податкових зборів, і вона розподіляється на тих, хто залишився в легальному сегменті, тобто для них фіскальний тиск лише посилюється. Так з'являється нова порція охочих піти в тінь.
Унаслідок цього зміст економічно активного планктону в живому підприємницькому середовищі істотно скорочується, і, як наслідок, залишаються тільки великі особини у вигляді кількох ФПГ. Осідання економіки вниз кільцями цього "колодязя" може бути нестерпно довгим.
Є й друге онтологічне коло зла: монополії та олігополії за допомогою політичного лобізму створюють для себе особливі умови ведення бізнесу і спотворюють природні правила ринкової гри: відтепер перемагає не той, хто конкурентоспроможний, а той, хто зміг вибити бюджетні дотації або "вікна" на митниці.
Виграти конкурентну боротьбу в такого токсичного монопольного сектора економіки в "реалі" неможливо. Потрібно, знову ж таки, переходити в тінь і тим самим зберігати мінімальну конкурентоспроможність. Як наслідок, монопольний тиск на тих, хто залишився в легальному конкурентому сегменті, знову зростає, і нові підприємства перемелюються на "тіньовий" фарш.
Тіньова економіка у такий спосіб відіграє роль буфера, за допомогою якого скидається надмірний фіскальний і регулятивний тиск в економічній системі. Це також і запобіжник соціальних вибухів під час криз, позаяк "тінь" дозволяє працевлаштувати мільйони людей, забутих державою і викинутих з легального ринку праці. Навіть у Німеччині рівень тіньової економіки коливається в межах 15-20%, а спроби у Франції знизити неформальний сектор до 10% і нижче призвели лише до кризи на ринку праці.
Але тінь несе й негативні наслідки. У тіньовому секторі не можна капіталізувати бізнес і створювати мультиплікатор вартості активів (у легальному він може становити до 10), тобто зникає можливість мультиплікувати капітал: мережа ларькових кав'ярень у Києві – це лише набір сумнівних договорів оренди і звичайний ФОП. Під цей бізнес не можна залучати інвестиції і його не вдасться продати як "упакований бізнес" з мультиплікатором хоча б 1:5.
ВВП-2019 просяде: Причини і наслідки
Ернандо де Сото чітко показав, як ламаються скляні перегородки між тіньовим та легальним секторами економіки: потрібно просто вивчити приклад "Дикого Заходу", коли підприємницькі практики і правила ведення бізнесу, сформовані в абсолютно вільному бізнес-середовищі, було як прецедент імплементовано в масштабі всієї країни.
Вільям Рассел Істерлі, сучасний економіст, пропонує відмовитися від рецептів експертів-плановиків і перейти до експертів-пошуковиків, які вивчають економічні процеси на мікрорівні та переносять їх на макрорівень державної політики і регулювання.
Для України надзвичайно важливо усунути передумови формування тіньової економіки, тобто монополізм, зрощений з політичною владою, вибіркове правосуддя, а також знайти оптимальну точку фіскального навантаження, що задовольняє бізнес і державу, зокрема й збалансований рівень державного регулювання для компенсації так званих "провалів ринку". Лише потім можна проводити податкову амністію і рапортувати про зниження рівня тіньової економіки.
Ну а поки деякі наші експерти всерйоз заговорили про можливість легалізації проституції як джерело поповнення державного бюджету. Тема дуже комфортно "лягає" в прокрустове ложе анонсованого лібертаріанства.
Тут можна згадати приклад Греції, яка, намагаючись виконати Маастрихтські стандарти членства в ЄС, збільшила у 2006 році свій ВВП на 25% за рахунок внесення в дохідні статті даних щодо проституції і відмивання доходів. Подібне новаторство не викликало ані схвалення ЄС, ані бодай якогось помітного продовження в інших країнах. Єврочиновники дозволили "рости за рахунок проституції" не більш ніж на 2% на рік, і греки дуже швидко охололи до цього статистичного прийому, повернувшись у нудний світ стандартних методів обліку.
Як правильно помітив один із чиновників ЄС, подібні приписки лише дозволяють тій чи іншій країні приховати кричущі провали внутрішньої економічної політики. Адже якщо політики, які пропонують збільшити офіційний показник ВВП за рахунок проституції, видаватимуться лише смішними диваками, то ті з них, хто спробує за рахунок таких доходів виплачувати пенсії і зарплати бюджетникам, скидатимуться на ідіотів або "капітана Пантоху" зі знаменитого роману Маріо Варгаса Льоси "Рота добрих послуг".
І тоді пізно буде запускати флешмоб #янебренд. Якщо нові лібертаріанці "сядуть на потік" і "зверстають бюджет", вони зможуть обґрунтувати й не таке…
Олексій Кущ
https://ua.112.ua/mnenie/tinova-ekonomika-v-ukraini-yak-nas-vvodiat-v-omanu-496706.html
Богдна Гордасевич: Моя думка, що будь-яка операція в економіці без сплати податків до держбюджету належить до тіньової економіки - що тут довго мудрувати?
