Світла пам'ять Мирославу Скорику.

Він пішов, але він з нами! Світла пам'ять Мирославу Скорику.


Очікуємо покращення через погіршення

Очікуємо покращення через погіршення



Особисто я не належу до породи людей з ухилом до садомазохізму, тому навіть будучи абсолютно проти особисто Володі Зеленського на посаді Президента України та його Зекодла вцілому, я все одно не бажав би йти разом з ними на дно, а бажаю їм хоч якогось успіху. То було і є дуже-дуже сумнівно, але тим більше хотілося, щоб диво сталося, але - ні. Все, як в актуальному на сьогодення анекдоті: хворий з перевізних ношей хрипить: - Сестра, а може в реанімацію?.. Медсестра суворим тоном у відповідь: - Ні! Лікар сказав "у морг"- значить у морг. Тобто обвал державного устрою в Україні неминучий.

На цьому можна було б і завершити, бо хто в тому Інтернеті зараз щось читає далі першого абзацу? Водночас в тому є певна гарантія безпеки, тому що пишеш багато і не переживаєш, що хтось прочитає і обдумає, що тут є. Дослідження довели, що коли людина когось не розуміє, то обзиває його дурнем, хоча не розуміє то вона! Класична парадигма-висновок: -От дурень! Що він верзе?! Яке "покращення через погіршення"? Скільки раз вже було, коли "верхи не можуть, а низи - не хочуть" і що з того? Революції, майдани, "головокрутійство від успіхів" і споконвічна перемога убогості над посередністю. То просто якийсь фатум!

Я особисто довічно буду в захваті від подій 24 серпня 1991-го, 2004-2005, 2013-2014 років: утвердження Незалежної Світової Держави Україна, Помаранчевої революції та Революції Гідності - все це було неймовірної краси пориви величезних мас людей в Україні до вершин цивілізації і гуманізму. Але подальші процеси йшли діаметрально протилежні і ми вкотре опиняємося то у Врадіївці після Ющенка, то у Кагарлику після Порошенка, де навіть міністр МВСУ той самий. Щось нам пороблено...
Так, в Україні є демократія, чому засвідчило обрання спершу зека Януковича, а тепер - блазня Зеленського в президенти. Прикро, але така демократія тотожна порівнянню "мавпи з гранатою". Нас визволили і на то нема ради!- як казали мудрі галичани про такі прикрі ситуації. Воно то хочеться кращого, але звідки воно з'явиться за такого перебігу подій і з таким зедебілоїдним електоратом? Одна-єдина Львівщина встояла як інтелектуальний П'ємонт для України, але зедебілізація всіх інших регіонів успішно відбулася! І то є діагноз!

Тут я зобов'язаний дати певну статистику, щоб не казати про повну соціальну інтоксикацію електорату, бо його на виборах 2019 за даними ЦВКа налічувалося у 30 311 373 виборців, а перемогу В. Зеленський отримав у другому турі завдяки підтримці 13 541 528 голосів проти 4 522 450 голосів за П. Порошенка, що справді у процентах є 73.22 проти 24.45, але увага! В першому турі за В.Зеленського проголосувало всього 5 714 034 виборців, що і є його основний електорат, а все інше це були голоси не "за Зеленського", а "проти Порошенка", що далеко не то саме. Навпаки, у другому турі додаткові голоси у П.Порошенка визначають саме його електорат, або точніше, як я вже зазначав: інтелектуальний електорат України. Голосувати за блазня нормальний інтелектуал не міг собі дозволити, а ненормальний дозволити може, але який він тоді інтелектуал, як він - ненормальний. А тепер порівняємо 5 714 034 виборців В. Зеленського проти 4 522 450 голосів за П. Порошенка і побачимо розрив у 1 191 584 голосів, а це 3.93 % від загального числа виборців. Чи є це велика різниця? Звичайно, що ні, але як ми знаємо в США на виборах президента  2016-го року Хілларі Клінтон отримала підтримку населення на понад 1 мільйон більше від Дональда Трампа, але самі вибори - програла. Проте в США переможці не судять переможених на противагу Україні.

Хоча в команді Зекодла багато галасу про 73 % підтримки, але насправді там чудово розуміють існування правдивих 3.93 % поміж Зе і Порохом, якого і хочуть саме тому знищити всіма можливими і неможливими засобами. Травля різними бля-структурами вже вийшла за всі межі розумного і стає міжнародною ганьбою для України. Хоча і позитив у тому певний є, а саме вже абсолютно ясно що за всі роки свого перебування на посаді Президента України Петро Порошенко не вчинив жодного найменшого (найменшого!) правопорушення - він чистий! Повністю. Бо за рік прискіпливого копирсання не знайдено нічого і тому вчепилися дивним чином картин, що є епізодом до обрання Порошенка президентом! Навіть супер-агент ФСБ ю(мо)рист Портнов не зміг нічого накопати на Пороха з усією довбаною феесбешною конторою та іншими спецслужбами Раши-параши. Петро Порошенко - чистий! Як і далі багатий! Цілком законно. Бо коли людина розумна - вона не буде бідна. Вона буде багата, бо розумна і зможе чесно заробити багато! І навпаки: хто в Україні найбідніший? Зеелекторат! Факт! Фак! Фу! Бо ясно чому!

Є гарне народне українське прислів'я: біда вимучить - біда й виучить. Для України цей час навчання щось ну дуже затягнувся, але так є і на то нема ради. Єдиний варіант в котре пройтися шляхом до покращення через погіршення. Вперед!

Богдан Гордасевич
5 травня 2020 р. (7528)
Львів-Рясне

Хоч щось правильне, якщо запрацює реально

Середа, 3 червня 2020, 15:52 • Анна Мурашко • 92940
Уряд запровадив принцип екстериторіальності при реєстрації земельних ділянок
Уряд запровадив принцип екстериторіальності при реєстрації земельних ділянок

КИЇВ. 3 червня. УНН. Кабінет Міністрів України прийняв постанову, яка запроваджує принцип екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок. Про це УНН повідомляє з посиланням на пресслужбу Мінекономіки.

"Сьогодні, 3 червня, на засіданні Уряду прийнято постанову, яка запроваджує принцип екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок. Це означає, що відтепер рішення про реєстрацію земельної ділянки може бути прийнято будь-яким державним кадастровим реєстратором, обраним за принципом випадковості системою Державного земельного кадастру", - йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що документ розроблено для підвищення рівня доступності, відкритості та прозорості при наданні адміністративної послуги з державної реєстрації земельної ділянки. Старт пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок планується 10 червня та продовжиться 2 роки.

Так, зокрема, удосконалюються такі процедури:

- скорочення реєстрації земельної ділянки з 14 до 7 робочих днів;

- реалізація принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги;

- усунення причин, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень заявників із заявами та документами через центр надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі відмови у державній реєстрації).

"Постановою також приведено у відповідність до вимог чинного законодавства можливість здійснювати замовлення, проведення та одержання результатів державної експертизи землевпорядної документації в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Держгеокадастру", - зазначається в повідомленні.

Також удосконалюється механізм виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, зокрема, шляхом надання повноважень сертифікованим інженерам-землевпорядникам щодо виправлення помилок у застосуванні систем координат земельних ділянок (у тому числі помилок, що виникли при перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 року, та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилок у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок.

Нагадаємо, у Мін’юсті дали поради, як не стати жертвою рейдерів після відкриття ринку землі.

Джерело: УНН

В Україні стало генієм менше: помер Мирослав Скорик



У понеділок, 1 червня, у Києві помер видатний український композитор, львів’янин Мирослав Скорик. Причини смерті 81-річного композитора наразі не розголошують.

У Києві прощання з композитором відбудеться в середу (3 червня) об 11:30 в Патріаршому Соборі Воскресіння Христового УГКЦ, у Львові - в четвер (4 червня) в Соборі Св. Юра, 11:30. Поховають видатного композитора 5 червня на Личаківському цвинтарі у Львові. За чином прощання і похорону також можна спостерігати онлайн.

Своє співчуття з приводу смерті Мирослава Скорика уже висловив міський голова Львова Андрій Садовий. «Вічна пам‘ять, Маестро! Ваша музика житиме у Львові вічно. Співчуття родині та близьким», - написав міський голова у Facebook.

Голова Львівської ОДА Максим Козицький у некролозі написав, що внесок Мирослава Скорика у післявоєнну музичну історію України неможливо переоцінити: «Це була натхнення епоха творення музики світового рівня з українським неповторним духом свободи і прагнення волі».

Співчуття висловив також президент України Володимир Зеленський. Він назвав Скорика «генієм нашого часу».

Герой України, народний артист і володар почесного звання «Львів’янин року» Мирослав Скорик народився 13 липня 1938 року у Львові, його батьки отримали освіту у Віденському університеті, а бабця була рідною сестрою оперної співачки Соломії Крушельницької.

У 1947 р. всю родину було репресовано та вивезено до Сибіру. Там майбутній композитор навчався гри на фортепіано в учениці Рахманінова, Валентини Канторової.

У 1955 році родині Скорика було дозволено повернутися до Львова. У 1955–1960 роках Мирослав Скорик студіював у Львівській державній консерваторії ім. Миколи Лисенка під керівництвом професорів Станіслава Людкевича (теорія музики), Романа Сімовича та Адама Солтиса (композиція). Уже тоді почав творити фортепіанні композиції. Його дипломною роботою стала кантата «Весна» на слова І. Франка.

З 1963 року Мирослав Скорик починає працювати викладачем Львівської консерваторії на кафедрі теорії музики і композиції. Цього ж року вступає до Спілки композиторів України.

У цей час особливу частину його творчості складають естрадні пісні «Не топчіть конвалій», «Намалюй мені ніч» та ін. У 1964 р. Скорик написав музику до культового фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», а з музики до фільму «Високий перевал» режисера Володимира Денисенка походить його знаменита «Мелодія».


https://zaxid.net/news/

Слава Зедебільному лібералізму!

Без військового квитка тепер не братимуть на роботу - ініціатива ЗеленськогоІРИНА ДУБРОВСЬКИЙ 29, ТРАВЕНЬ 2020 РОКУ, 13:274372
Без військового квитка тепер не братимуть на роботу - ініціатива Зеленського

У Верховній Раді України в четвер був зареєстрований президентський законопроект щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку і ведення військового обліку.

Документ під реєстраційним номером №3553 визначено Володимиром Зеленським як невідкладний.

Відповідно до законопроекту адміністративна реформа чекає військові комісаріати. Вони будуть перетворені в територіальні центри комплектації і соціальної підтримки. Регулюванням їх діяльності буде займатися Кабінет міністрів. Також йому дається право по веденню обліку резервістів.

Відвідування таких центрів для громадян України буде обов'язковим.

Види військової служби пропонується доповнити військовою службою за призовом осіб з числа резервістів в особливий період. Згідно з нововведеннями, для оперативного доукомплектування Збройних сил України та інших військових формувань, без оголошення мобілізації, будуть призиватися громадяни України, зараховані в військовий оперативного резерву першої черги. Терміни військової служби для резервістів не повинні перевищувати 6 місяців.

За резервістами, які будуть призвані на військову службу в особливий період, буде зберігатися робоче місце. Вони мають право на першочергове працевлаштування на перше робоче місце. А в разі скорочення штату підприємства або будь-який інший реорганізації на ньому резервісти протягом 2 років будуть зберігати за собою перевагу залишитися на роботі.

У той же час, для всіх військовозобов'язаних посилюється відповідальність за порушення закону. Наприклад, порушення резервістами правил військового обліку спричинить за собою штраф від 30 до 50 неоподатковуваних податком мінімумів.

З огляду на, що такий мінімум становить для адміністративних порушень - 1051 рубль (половину прожиткового мінімуму), то розміри штрафів колосальні: від 30 до 50 тисяч гривень.

Повторне порушення або вчинення такого порушення в особливих період буде каратися штрафом до 100 неоподатковуваних податком мінімумів (до 100 тисяч гривень). А порушення законодавства про оборону спричинить за собою штраф в розмірі до 500 неоподатковуваних податком мінімумів (до півмільйона гривень).

Втрата військово-облікових документів або їх умисне псування для резервістів буде каратися штрафом до 100 тисяч грн.

Ухилення всіх категорій осіб від призову за мобілізацією буде каратися від 3 до 5 років позбавлення волі (зараз мінімальний поріг - від 2 років). Ухилення від навчальних зборів (в цю норму закону внесуть обов'язок брати участь в навчальних зборах для резервістів) - буде каратися штрафом до 700 неоподатковуваних податком мінімумів або виправними роботами до 2 років.

Ще одна новація законопроекту буде стосуватися всіх - після прийняття закону для підписання трудового договору необхідно буде надавати військово-обліковий документ.

Бровари 29.05.20 як показник майбутнього України

Бровари 29 травня як норма нашого майбутнього зі серіалу Масяня, бо є ось заспокійливий висновок: “Ранкова перестрілка в Броварах — відгомін корупції визначення квот перевізників, залучення банд в боротьбі за маршрути перевезень. Будемо лікувати! 10 затриманих вже, масові затримання тривають. Виконавчі органи Києва та області зобов’язані — прогнило у вас”, - написав Аваков.
Нагадаємо, 29 травня в Броварах під Києвом вранці сталася тривала стрілянина під час сутичок за участі коло 70 озброєних чоловік з бандформувань з різних регіонів України і тут однозначно прогнило все у вас, гаспадин нехороший Аваков типа Арсен



Короновірус в Україні в перед початком літа 2020

Коронавірус в Україні: за добу підтвердилися ще 393 випадки зараження
Згідно з даними Центру громадського здоров'я в Україні офіційно зареєстровано 23 204 випадки інфікування коронавирусной інфекцією COVID-19. За останню добу підтвердилися ще 393 випадки зараження інфекцією. Про це повідомляє прес-служба Міністерства охорони здоров'я України в Facebook.

Станом на 9:00 30 травня в нашій країні з-за коронавіруса вже померли 696 чоловік. У той же час 9311 осіб одужали.

Крім офіційно підтверджених випадків захворювання коронавірусом, сьогодні також надійшли 929 повідомлення про підозру зараження захворюванням. Кількість зареєстрованих повідомлень про підозру на COVID-19 вже досягло 57 935.

Випадки зараження коронавірусом:

- Вінницька область – 958 випадків;
- Волинська область – 887 випадків;
- Дніпропетровська область – 933случая;
- Донецька область – 158 випадків;
- Житомирська область – 699 випадків;
- Закарпатська область – 1171 випадок;
- Запорізька область – 440 випадків;
- Івано-Франківська область – 1379 випадків;
- Кіровоградська область – 506 випадків;
- Київ р. – 2904 випадку;
- Київська область – 1556 випадків;
- Львівська область – 1619 випадків;
- Луганська область – 46 випадків;
- Миколаївська область – 288 випадків;
- Одеська область – 883 випадку;
- Полтавська область – 268 випадків;
- Рівненська область – 1680 випадків;
- Сумська область – 168 випадків;
- Тернопільська область – 1160 випадків;
- Харківська область – 1025 випадків;
- Херсонська область – 178 випадків;
- Хмельницька область – 432 випадку;
- Чернівецька область – 3306 випадку;
- Черкаська область – 401 випадок;
- Чернігівська область – 159 випадків.

Даних з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополь на сьогоднішній день немає.


Олександр Турчинов про таємниці та погрози

У лютому 2014 р. Олександр Турчинов рішенням Верховної Ради України набув диктаторських повноважень, обійнявши всі найвищі посади в Державі: голови ВРУ, в.о. Президента України, в.о. прем'єр-міністра України, в.о. Генпрокурора України і все інше: в.о. головнокомандувач ЗСУ і в.о. МВСУ - усе належало Турчинову, що він гідно виконав і врятував фактично Україну від повного розвалу, хаосу, окупації РФ так званої "Новоросії" тощо. Людина не зациклилась на цій владі задля себе, як робили багато хто на його місці, а ось їде спокійно як звичайна нормальна людина. Оце - Людина!

"Я думав, що мене розстріляють": Олександр Турчинов про таємниці та погрози | "Гончаренко рулить"



Паралелі життя для допитливих від Лесі Українки



Листи Лесі Українки До М. П. Драгоманова
9 лютого 1894 р. Київ
Любий дядьку!
Отримала я Вашого листа вчора і хотіла в той же день відповісти, але не було можливості, бо в голові шуміло, як у тому вулику. Я, власне, сими днями скінчила одну свою повість. Кінчала її несамовито (я сливе завжди коли що кінчаю, то несамовито), сиділа над нею до 4-ї, а то й до 5-ї год. ночі, бо вдень нема часу і настрою, – врешті скінчила, прочитала в товаристві, удостоїлась похвали і серйозної критики і потім сказала: «Ныне отпущаеши» йому… І справді, якби таким способом написати зо три оповідання підряд, то можна б ad patres одправитись. Отож я вчора цілий день не то спала, не то чула, а сьогодні, вже «находясь в здравом уме и твердой памяти», сідаю за листи.

Те, що ви просите передати з поводу біографії Вашої в «Ж[итті] і с[лові]», я вже декому передала і передаватиму при всякій нагоді. Воріженьки нехай не дуже-то брешуть, бо єсть тут тепер такі, що вріжуть їм язика врешті. Не думала я, що Фр[анко] вступить у слід свого колишнього проф. Огоновського, я думала, що він більше розбирає, як треба з людьми обходитись, щоб не бути подібним до друга-ведмедя. Не вір, значить, галичанам! До сього переконання смутного я приходжу дедалі то більше. От, наприклад, справа редагування нами «Дзвінка» розійшлася, як заячий жир, а все через галицьке крутійство. Тільки даремне мене в космополітизмі при сій справі укоряли, мій космополітизм зостався при мені, а патріотизм народовців при них, і на тім скінчилось. Може бути, що я вийду і зрадницею хутко, тоді я буду дуже рада, бо, значить, матиму добрий атестат.

Циклопові барани не вважають ні на ультрамонтанство «Правди», ні на що, бо у них критичного тямку дуже мало і у них на все одна відповідь: «Сього вимагає практична політика», почнеш з ними змагатись на сю тему, вони зараз: «Ви не вважаєте на практичні обставини»… Одним словом, такі мені практичні, що аж теорію забули! А що Циклоп міг писати про аграрні інтереси селян і т. п., то се нічого не значить, бо він ніколи не знає сьогодні, що говоритиме завтра. Невважаючи на се, він має певний вплив і тут, і за кордоном (за кордоном, може, більш матеріальний), правда, що коло нього все більш люди дуже молоді або малоосвічені, «немовлята», «темні сили» і «12 спящих дев», але інші поміж них вірять йому, як богові, і жертвують сили і час на його праве діло.

Він нам з’їв одного дуже талановитого поета, ще колись писав дуже порядні ліричні та юмористичні вірші, а тепер рифмує вузько-циклоп’ячі тенденції і по горобцях з гармат стріляє. Ви, може, читали його вірші і переклади в «Пр[авді]». З’їли хлопця, схрупали з душею! Тепер їдять одного зовсім молоденького і, певне, теж з’їдять. У нас велика біда, що багато людей думають, що досить говорити по-укр[аїнськи] (а надто вже коли писати дещицю), щоб мати право на назву патріота, робітника на рідній ниві, чоловіка з певними переконаннями і т. п. Така легкість репутації приманює многих. Ще тепер можна у нас почути фразу: «Як се? От Ви казали, що NN дурень і тупиця, а він же так чудово говорить по-нашому!» «Говорить по-нашому» – се вже ценз! А послухати часом, що тільки він говорить по-нашому, то, може б, краще, він говорив по-китайськи.

От, напр[иклад], «переконання» декого з баранячого стану: одурити москаля, одурити австріяка (німця), одурити поляка, щоб вони нам самі своїми руками жар загребли, а потім їх на тому жару присмажити (так, наче б сі три народи справді на шашлик годились). Мені приходилось самій і читати подібні «політичні profession de foi».

Або, напр[иклад], таке: коли між простими людьми ходять легенди про те, ніби моск[овський] уряд закопує голодних людей живцем в землю, то такі легенди слід не розбивати, а підтримувати і розширювати, щоб дискредитувати ворогів. Кого вони думають тим дискредитувати?! Або знов таке речення: «Якби я був галичанином, то би радикалом, а коли я укр[аїнець], то я буду уміркований ліберал», – ergo pereat «Народ» і компанія!

Здається, до переконаннів належить і се: «Я не п’ю чаю, бо се московська вигадка, я не ходжу зроду в російський театр; не читаю дурної російської літератури; їм не «бліни», а «млинці», а коли б то були «бліни», то я б їх не їв»… і т. п. Простіть, що я, може, обридла Вам і розстроїла нерви такими дурницями, але ж після сього Ви, може, краще зрозумієте, які в сих людей мозки. Наслухавшись таких милих розмов від людей, що звуть себе патріотами та укр[аїно]філами, боїшся, як вогню, коли б хто тебе не назвав сими іменнями і таким способом не загнав у баранячу кошару.

Наш добрий друг назвав раз мене і моїх кількох товаришів «постыдными дезертирами» за те, що ми зреклися назви українофілів, але що ж робить, коли її страшно носити тепер, щоб не уподобитись крученому барану в християнському стаді. «Ви, – казав друг, – повинні боронити честь старої корогви, а не зрікатися її!» Ми ж думаєм, що краще зробити нову корогву, ніж латати стару, і ради того латання рискувати власною честю. Ті люди, що колись тримали сю корогву, заснули і в сні не почули, як корогва випала їм з рук і попала в баранячі копита, люди сплять і тепер і не думають вертати собі своєї корогви, чого ж ради ми будем за неї коп’я переломляти? Ну, я дам спокій сій розмові, а то щось дуже довго виходить, а вже пора кінчать та й спать лягать.

За Вашу ідею, що мусить бути одна правда і для мужика, і для пана, я завжди стояла і буду стояти, а наскільки прислужуся їй ділом, се залежатиме від моїх сил і талану.

Я дуже цікава бачити Ваші нові популярні брошурки. Мій товариш, що ми з ним перекладали Гейне, почав оце недавно перекладати «Прометея» Гете, я гадаю, добре було б, якби він скінчив його скоріш та й не гаятись з друком, та нехай би люди читали поруч з Вашою розправою. Bible та Evangile ми перекладемо напевне до 3-ї кн[ижки] «Ж[итя] і сл[ова]». Мені сі статті подобаються, тільки мені здається, що M. Vernes занадто вже новітню дату ставить для всіх книг біблійних (після пол[ону] вавіл[онського]), занадто легковажить чужі теорії і перехвалює дуже геній жидівський. Мені видиться, що він в кінці обох розправ робить реверанси перед попами і всіма правовірними християнами, але, може, се мені так здається. Нема що і казать, що в Галичині за сі статті предадуть анафемі і видавця, і перекладачів, і коментатора з усім їх нащадком і накоренком. Для мене се буде, може, і цікаво, бо ще ново. А врешті, все одно, – цур їм!

Невже Вам не прислали моєї книжки («На крилах пісень»)? А знаєте, я сама ніяк не отримаю цілого екземпляра, а все якісь неподібні шматки. От комедія! Не знаю, що за знак, що Сікорський Вам не приходить, – я його давно послала.

Ламе Флері видумав перекладати один з баранів, на сміх людський! Одним словом – «ет!» (любиме слово нашого Олега).

Пишіть мені, дорогий дядьку, про Ваше здоров’я, не гаючись. Але ж я й не хочу, щоб Ви ради листів до мене втомлялись, пишіть хоч коротко і коли буде вільний невтомлений час. Цілую Вас всіх.

Ваша Леся

Добрі люди Вам кланяються. Вони завжди питають мене про вас і про ваше здоров’я.

Мое щире вітання і поцілунки дядині, Ліді і всім нашим. Як там мається Зорка?

Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 217 – 221.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 131 – 133.

Подається за рукописною копією (початок листа – ф. 2, № 1548, с. 10a, 10b, 10c, закінчення – ф. 2, № 1218).

Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 243 – 246. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.

скінчила одну свою повість – «Одинака».

подібним до друга-ведмедя – сюжет байки, відомий в багатьох літературах (Жан Лафонтен «L’ours et l’amateur des jardins» («Ведмідь і садівник»), І. Крилов «Пустынник и Медведь» (1808)).

«12 спящих дев» – назва балади російського поета В.А.Жуковського (1783 – 1852), написаної в 1809 р.

Мене в космополітизмі при сій справі укоряли – щоб скомпрометувати Лесю Українку і усунути від редагування журналу «Дзвінок», галицькі народовці, а також О. Кониський і В. Антонович звинувачували її у відсутності патріотизму.

Циклопові барани – літературне і культурницьке оточення О. Кониського.

Ультрамонтанство «Правди» – Леся Українка мала на увазі пропаганду в цьому журналі войовничої уніатської політики.

Він мав певний вплив – Йдеться про О. Кониського, який субсидував друкований орган народовців – журнал «Правда».

Він нам з’їв одного дуже талановитого поета – йдеться про В. Самійленка. Тут – перебільшення, Леся Українка мала на увазі деякі вірші поета, у яких він відступив від властивого його творчості демократизму.

Тепер їдять одного зовсім молоденького – Леся Українка мала на увазі І. М. Стешенка.

Наш добрий друг – Вислів вжито іронічно. Мова йде про В. Антоновича, який неприхильно ставився до Лесі Українки і її товаришів.

Bible та Evangile – про ці переклади творів французького вченого Моріса Верна Леся Українка писала М. П. Драгоманову 17.01.1894 р.

Ламе Флері Жюль-Ремон (1797 – 1878) – французький письменник, автор популярних історичних книжок, значна частина яких була перекладена російською мовою (История всеобщая в рассказах для детей. Спб., 1858 – 1860; История открытия Америки – кілька видань та ін.).