Чи варті ми їх, що гинуть щодня на фронті?

20.07.19 09:45 У 24-й бригаді повідомили обставини нападу російської розвідгрупи і загибелі українських воїнів Романа Джерелейка і Олександра Бардалима
Пресслужба 24-ї окремої механізованої бригади оприлюднила подробиці загибелі двох українських воїнів 19 липня 2019 року.

Як передає Цензор.НЕТ, про це йдеться в фейсбуці 24-ї ОМБ.

У повідомленні зазначається: "19.07.2019 року під час інженерного обладнання позицій солдат Джерелейко Роман Васильович зазнав кульового поранення від рук ворожого снайпера. Медик, що своєчасно прибув із сусідньої позиції, кваліфіковано надав йому першу медичну допомогу. Після оповіщення через чергові засоби зв’язку на місце події одразу прибули командир роти та командир взводу старшина Бардалим О.В., які особисто почали здійснювати евакуацію солдата Джерелейка. За 15 метрів від позиції, під час закріплення тяжкопораненого на ношах, ворог поцілив вдруге – цього разу в командира взводу, старшину Бардалима Олександра Володимировича. Характер поранення був несумісним з життям і протягом хвилини Сашко помер на руках свого командира роти.

Незважаючи на продовження обстрілу та небезпеку, бійцям вдалось евакуювати тяжкопораненого солдата Джерелейка. Медики робили усе можливе, щоб врятувати бійця, але, на жаль, велика крововтрата та характер поранення не дали йому шансів на життя і у міській лікарні м. Курахове він помер.

Солдат Джерелейко Роман Васильович, 04.11.1988 р.н. був родом із м.Волочиськ, що на Хмельниччині. В нього залишились матір, батько, а також син Данило, 2012 р.н.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Ворог за минулу добу 26 разів атакував позиції ОС: загинуло двоє бійців, троє травмовано


Старшина Бардалим Олександр Володимирович, 13.02.1986 р.н. - родом із м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області. Він був на війні з 2015 року і планував повернутись на якийсь час до своєї сім’ї, яку дуже любив і цінував, щоб відпочити. Проте, незважаючи на те, що до його звільнення з лав ЗСУ залишалось всього 20 діб, він, не вагаючись, кинувся рятувати пораненого…як виявилось, ціною власного життя. В нього залишилась дружина та син Денис, 2012 р.н.

Старшина Бардалим О.В. та солдат Джерелейко Р.В. були гідними воїнами Королівської бригади, які віддали свої життя за власну країну та загинули як герої".

Українка Ольга Харлан виборола золоту медаль

Українська тенісистка Ольга Харлан. Фото: НОК України у Facebook
Українська тенісистка Ольга Харлан. Фото: НОК України у Facebook
Українка Ольга Харлан виборола золоту медаль чемпіонату світу з фехтування
20 лип 2019, 21:52

Ольга Харлан, лідер збірної України з фехтування, виборола золоту медаль чемпіонату світу.

У суботу, 20 липня, на світовому форумі в Будапешті Харлан здобула першість. У фіналі 28-річна спортсменка з України з рахунком 15:14 перемогла семиразову чемпіонку світу Софью Вєлікую з Російської Федерації. Про це повідомив Національний олімпійський комітет України у Facebook.

Нестримна! Ольга Харлан — чемпіонка світу! Це вже четверте особисте і шосте загалом золото української шаблістки на світових форумах, — відзначили в комітеті.

У півфіналі Харлан була кращою за румунку Бьянку Паску (перемога з рахунком 15:5). В фіналу українка здолала свою співвітчизницю Аліну Комащук — 15:14.

Нагадаємо, у квітні лідер збірної України з фехтування Ольга Харлан успішно виступила на Гран-прі Сеула в Південній Кореї. Ці змагання — відбірковий турнір на Олімпійські ігри-2020 в Токіо. Золоту медаль українка здобула після перемоги над представницею Південної Кореї Кім Чжі Йон (15:14).


50 років першій висадці на Місяць.

П'ятдесят років тому, 20 липня 1969 року, американський астронавт Ніл Армстронг першим із землян ступив на поверхню Місяця. Він був учасником місії «Аполлон-11» разом з Баззом Олдріном і Майклом Коллінзом. theБабель зібрав десять цікавих і маловідомих фактів про цю космічну місію — як астронавти «застрахували» свої життя перед польотом, як вони запускали двигун місячного модуля за допомогою ручки та чому їх після повернення протримали три тижні на карантині в ізольованій камері, а також що показували по телевізору в СРСР замість трансляції висадки на Місяць.

1.
Місія «Аполлон-11» була дуже ризикованою, тому поліс страхування життя Ніла Армстронга, Базза Олдріна та Майкла Коллінза коштував космічні гроші. Тоді астронавти вирішили надіслати родичам близько сотні конвертів зі своїми автографами і проставили на них дати: 16 липня — день запуску ракети, і 20 липня — день посадки на Місяць. «Якщо б вони не повернулися, то їхні сім'ї могли б продати ці конверти і забезпечити себе на все життя», — каже історик і колекціонер Роберт Перлман. Навіть зараз такі конверти на аукціонах коштують близько 30 тисяч доларів.



<p>Конверт з автографами Ніла Армстронга, Базза Олдріна і Майкла Коллінза.</p>
Конверт з автографами Ніла Армстронга, Базза Олдріна і Майкла Коллінза.

Heritage Auction Archives

2.
Повертаючись із поверхні Місяця в космічний модуль, Базз Олдрін випадково зачепив своїм рюкзаком життєзабезпечення вимикач, який запускає двигун, і зламав його. Армстронг згадував, що «в скафандрі та з усім цим спорядженням ти відчуваєш себе неповоротким Франкенштейном, і він [Олдрін] зачепив вимикач двигуна, який повинен був повернути нас на орбіту». Тоді Олдрін здогадався замкнути контакт вимикача за допомогою ручки й запустив двигун.

<p>Базз Олдрін на сходах місячного модуля.</p>
Базз Олдрін на сходах місячного модуля.

Project Apollo Archive

3.
Після повернення астронавтів з'явився міф, що на борту «Аполлона-11» були таблетки з ціанідом на випадок, якщо не вдасться злетіти з поверхні Місяця. Але працівники NASA та самі астронавти це спростовують.

4.
Місія з висадки Армстронга та Олдріна на Місяць тривала понад 20 годин. Увесь цей час у командному модулі на навколомісячній орбіті на них чекав третій астронавт — Майкл Коллінз. Він не бачив трансляцію висадки і не чув перших слів Армстронга на Місяці. Коллінз згадує, що в нього були «чудові маленькі затишні володіння і навіть тепла кава. Я думав про добові — скільки доларів за милю нам заплатять за цю подорож». У нього було 18 планів на випадок різних непередбачених обставин при поверненні Армстронга та Олдріна з Місяця. Але якщо б їм не вдалося повернутися, то Коллінз «повинен був повертатися на Землю сам, і вони це знали».

<p>Майкл Коллінз на борту командного модуля на навколомісячній орбіті.</p>
Майкл Коллінз на борту командного модуля на навколомісячній орбіті.

Project Apollo Archive

5.
Пряму трансляцію висадки на Місяць дивилися понад півмільярда людей в усьому світі. У Китаї центральне телебачення у цей час показувало патріотичний фільм, а в СРСР, як згадує у своїй книзі журналіст Ярослав Голованов, ішла кінокомедія «Свинарка і пастух». Тільки наступного дня про це оголосили по радіо, а ще через день у газеті «Правда» з'явилася стаття «Земляни на Місяці».

6.
Колишній генсек ЦК КПРС Микита Хрущов, за якого починалася радянська космічна програма, дізнався про висадку американців на Місяць рано-вранці 21 липня. Його син Сергій розповів, що в той день вони «подорожували машиною і зупинилися в Чорнобилі на березі річки. В одного з наших друзів був невеликий телескоп. Говорили про те, як вихвалялися, що будемо першими на Місяці. Але, як і всі люди у світі, тепер ми пишалися людством. Ми дивилися на Місяць через телескоп і нічого не бачили».

7.
Після того, як астронавти повернулися на Землю, їх три тижні протримали на карантині в ізольованій камері. Тоді вчені всерйоз побоювалися «космічних мікробів». Цьому посприяв і науково-фантастичний роман Майкла Крайтона «Штам «Андромеда» про смертоносний неземний мікроорганізм. Книгу опублікували в 1969 році, незадовго до старту місії «Аполлон-11».

<p>Дружини Ніла Армстронга, Базза Олдріна і Майкла Коллінза перед камерою, де їхні чоловіки відбувають карантин після повернення з космосу.</p>
Дружини Ніла Армстронга, Базза Олдріна і Майкла Коллінза перед камерою, де їхні чоловіки відбувають карантин після повернення з космосу.

NASA Photograph Collection

8.
Контракт на виготовлення скафандрів для місії «Аполлон-11» виграла фірма-виробник бюстгальтерів і латексних корсетів Playtex. Відтоді її промисловий підрозділ ILC Dover розробляє кожен скафандр NASA.

9.
«Місячні камені», які привезли астронавти, переправляли до США на двох різних літаках — на випадок, якщо один із них зазнає аварії. А після прибуття на камені склали митну декларацію в аеропорту Гонолулу на Гаваях.

<p>«Місячні камені», які привезли астронавти місії «Аполлон-11».</p>
«Місячні камені», які привезли астронавти місії «Аполлон-11».

NASA

10.
До 50-ї річниці висадки на Місяць, у суботу 20 липня, аукціонний дім Sotheby's влаштовує торги. Серед лотів — комп'ютерні панелі Космічного центру Кеннеді на мисі Канаверал, шоломи астронавтів, фрагменти командного модуля місії «Аполлон-11».

<p>Бобіни з відеоплівкою трансляції першої висадки на Місяць.</p>
Бобіни з відеоплівкою трансляції першої висадки на Місяць.

Sotheby’s

Але найдорожчий лот — три плівки з першими оригінальними записами трансляції висадки на Місяць. Їх купив стажер NASA у 1976 році за 217 доларів. Зараз стартова ціна цих бобін складає близько двох мільйонів доларів.

Автор:
Сергій Пивоваров
https://thebabel.com.ua/texts/33214-50-rokiv-pershiy-visadci-na-misyac-avtografi-zamist-strahuvannya-zhittya-ryativna-ruchka-ta-zagroza-kosmichnih-virusiv-zgaduyemo-cikavi-fakti-pro-misiyu-apollon-11?utm_source=page&utm_medium=publication

Україна – чемпіон світу з артистичного плавання

Україна – чемпіон світу з артистичного плавання

Україна – чемпіонка світу з артистичного плавання

Українські синхроністки здобули золоту медаль на чемпіонаті світу з артистичного плавання у південнокорейському Кванджу. Наші русалоньки стали першими у новій дисципліні – хайлайт.

Честь країни на світовій першості відстоювали Анастасія Савчук, Єлизавета Яхно, Марина і Влада Алексіїви, Яна Нарєжна, Аліна Шинкаренко, Катерина Резнік, Олександра Коваленко, Вероніка Гришко, Валерія Апрєлєва, а також запасні Марта Федіна і Дар’я Корнєєва, пише Український інтерес.

Команда здобула “золоті” 94,5 бала. “Срібло” змагань взяли плавчині з Італії, а “бронзу” – іспанки.

“Хайлайт – це улюблений вид для команди України. Підтримки, викиди та інші акробатичні елементи – це наш козир. У хайлайті ми виграли три етапи Світової серії-2019. І були фаворитами в цьому виді тут – в Кванджу. Щасливі, що нам вдалося підтвердити цей статус золотом чемпіонату світу”, – ділиться враженнями новоспечена чемпіонка Єлизавета Яхно.

Цікаво, що дівчата принесли Україні першу золоту медаль чемпіонату світу в історії вітчизняного артистичного плавання.

Золота нагорода стала не першою для наших спортсменок на цьогорічному чемпіонаті. Український дует Марти Федіної та Анастасії Савчук завоював бронзову медаль у технічній програмі.

Нагадаємо, що чемпіонат світу триває з 12 до 28 липня у південнокорейському місті Кванджу. Змагання поділили на дві частини. Упродовж першого тижня нагороди розігруються зі стрибків у воду, артистичного плавання та плавання на відкритій воді. Другий тиждень присвятять хайдайвінгу та плаванню. Завершатимуть світову першість змагання з водного поло.

Записи анархіста 21 ст. від 18.07.19 р. Зомбі!

18 липня 2019 р.  (7527)
Записи анархіста 21 ст. від 18.07.19 р. 
Зомбі!


Залежність від зомбі

Тема «зомбі та зазомбованості» і була, і набула чималої актуальності, тому і варто цю тему обговорити й розставити смислові акценти. Занадто часто трапляється в розмові, що після палкої дискусії тільки під кінець стає зрозуміло, що говорячи про одне й те саме, кожен розумів під тим зовсім інше. Водночас кожен з учасників дискусії вважав свого опонента «зазомбованим», тому що він ну зовсім не розуміє та не сприймає його незаперечних доказів і чіткої логічної послідовності висновків. Щоб уникнути подібного непорозуміння – я одразу вказую, що маю на увазі говорячи про «зомбі та зазомбованість»
Не маю бажання заглядати в словники, як і досліджувати перехід терміну «зомбі» з фільмів жахів або виясняти варіанти значення цього запозичення, а просто даю своє визначення поняття «зомбі» як явища: стала система ідейних і світоглядних уподобань у людини, яка не має потреби їх змінювати чи підправляти. Раніше був більше поширеним термін щодо подібного явища як «фанатизм», але тепер він перейшов до переважно спортивної сфери вживання особливо щодо футболу у вигляді «фанати», «фани» тощо. Ще раніше вживали термін «антагонізм», який гарно відтворено в іронічній формі у народному прислів’ї: «Ти йому: – Печене!,  а він тобі: – Варене!» Тобто щодо дурниць від самого початку сперечка може бути принципово безкінечна. Аналогічна ситуація щодо сучасного розуміння «зомбі»: людина сприймає тільки таку інформацію, яка їй подобається, а будь-яку іншу відкидає автоматично. Своєрідний фільтр чи захисний екран психічного характеру, який просто неможливо подолати, тому що людина керується тезою «іншого від мого не знаю і знати не хочу!».
В чому головна риса людини думаючої і публічної? В тому, що вона свої думки і погляди намагається порівнювати з думками і поглядами інших людей, а з того робити корекцію власного світогляду. Навпаки, для людини-«зомбі» все  чітко і однозначно ясно, тому апріорі вона і тільки вона має право на правду, а всі інші не згідні з нею – помиляються. Простіше кажучи: вони всі дурні, бо не згідні і не розуміють мого, що є розумне, бо то ж я знаю! То є сама правдива правда з усіх правд!..
І ось з цього виникає ситуація, яку я визначаю одною великою бідою для суспільного буття і спільного життя людей за демократичного устрою: залежність від зомбі. Як відомо, основою співжиття людей за демократії є принцип так званого «суспільного договору», тобто коли люди спільно обирають владу і форму її діяльності. Одним словом: домовляються! Домовляються щодо правил спільного співжиття. Ось тепер і поясніть розумним як мають вони домовлятись з тим, хто є «зомбі» і ні про що домовлятись не хоче, бо тоді він має «поступитись принципами», а то для нього є неможливим! Все – приїхали! Скінчилась демократія і починається класична «охлократія», тому що домовлятись у будь-якому випадку треба і розумний поступається більше своїми правами та добрами отим затятим і принциповим «зомбонутим». Знову класична народна мудрість: «Нехай буде гречка, аби не сперечка!»
Зараз невеличкий ліричний відступ цілком дотичний до піднятої проблеми. Якось моя донька, коли була десь у 5-6-річному віці, дуже посперечалась з іншою дівчинкою-ровесницею, а щоб якось доньку заспокоїти і толерантно виховати, бо ж педагог за освітою, я поважно сказав: – Знаєш, доню, коли сперечаються два дурні, то першим поступиться розумніший. Донька на кілька хвилин задумалась над моєю загадковою фразою, а тоді випалила просто геніальну відповідь, яка фактично і керує нашим світом: – То чому ж вона першою не поступиться, якщо вважає себе розумнішою за мене?
Одна з головних причин світової деструкції полягає, на мою думку, саме в тому, що розумні люди постійно поступаються дурням-«зомбі»! Поступаються, бо не мають кращого вибору. Чому так? А ось так! І вся відповідь. Якби знаття, то я розповів би не криючись і одразу, а не розпочинав цю балачку про не пійману качку. Власне сам йду на лови і друзів з собою запрошую. Ціль ловів проста: як зробити, щоб наше життя було чесним, правдивим і розумним, а не таким, яким воно є зараз: дурним і огидним, переповненим різноманітними проблемами «путин и распутиц»… Наразі ж: «Пливе кача…»
Для мене особисто є чітке розуміння, що допоки критична маса «зомбі» з бюлетенями в руках коло виборчих кабінок не поменшає до рівня нижчого за домінуючу щодо людей розумних – доти очікувати на позитивні зрушення в суспільстві є примарною справою. Складність проблеми полягає ще й в тому, що ні освіта, ні культурна, ні соціальна градація не рятує від перебування людини в стані «зомбонутого придурка».  Прикладів безкінечна кількість як в Україні, так і поряд з нами. Чого одна Олена Бондаренко варта або Єфремов, Медведчук, обидва Табачники, Мельник та його побратим по ректорству чудо-юдо Поплавський тощо. Ще гірше з ситуацією, що бути «зомбі» вигідно, бо раз розумні люди поступаються своїми інтересами на користь непоступливих дурнів, то який дурень захоче набиратись розуму? Вигідно бути дурнем, а розумним – ні!
На жаль, але так є, що розум –  це і щастя, це і карма, це і кара кожному, хто його має: більша поступливість і менша зажерливість, більша чесність і  менша зовнішня гоноровість та, відповідно, незначна увага публіки, а звідси і менша популярність, без якої не варто ставати політиком, щоб пробувати бути обраним керівником до влади. Парадокс! Але так є! І тоді навіть розумна людина починає корчити з себе дурня! І люди на це як то кажуть: ведуться! Що і хто нас зомбує? Чи не ми самі себе? Феномен політика Ляшка тому яскравий приклад: всі бачать і знають, що це просто блазень і не більше того, але він популярний і за нього голосують! Чого ще треба? Ляшко явно корчить дурня, тому що дуже розумно це робить, але хто тоді ми всі? Для кого працюють наші блазні?  Власне заради того я і почав цю всю розмову, щоб вияснити: ми хочемо жити в цирку? За класичним «хліба і видовищ»? Найвища ланка еволюції – паразит? До речі, рекомендую охочим до виключно «хліба і видовищ» дослідити етимологію цього слова «паразит», що мало досить характерне вживання ще за часів Древнього Риму.
За тим і «повертаємо на круги своя», щоб визначитись: це нас зомбують чи ми самі себе зомбуємо? Самі починаємо прикидатись дурниками, щоб краще стало жити в розумінні достатку – так? Так! Зомбі живеться комфортно, то навіщо себе обділяти? А не будемо. Логічно? Логічно! З тим проблем немає: самі себе зазомбуємо і заживемо прекрасно! Але постає дивна дилема: довкола теж сновигають одні зомбі, а жити хочеться серед людей… Хочеться гарних, розумних, щирих і порядних людей як друзів, сусідів, співробітників, керівників тощо. Хочеться, а нема! Навколо одні зомбі! Всім з розумом жити важко – всі його зреклися. І то зовсім не жарт! Не гра в парадокси – то життя! Наше реальне життя! Придивіться уважно довкола, а найбільше – у відображення в дзеркалі. Хіба це все не зомбі? Де тут розумне життя розумних людей? Де?!  
Відповідь залиште для себе, як і вирішувати вам самим, ким і чим бути: зомбі або людиною розуму.  А я від себе додам головну прикмету того, хто є зомбі: коли звучить виключно монолог і тільки монолог зовні – ця людина є зомбі. Вона виражає і слухає одну себе і тільки себе. Більше нікого! А там, де звучить діалог чи полілог, де люди спілкуються належним чином вислуховуючи і сприймаючи уважно та обережно думки одне-одного – там зомбі немає. Гарантую! Не даремно мудрець Платон писав свої філософські трактати як Діалоги – розум є сукупність окремих знань, різного досвіду, унікальних прозрінь та винаходів. Розум – це взаємообмін думками, це взаємопорозуміння і це взаємодія людей одне з одним, комунікація на рівні честі і взаємодовіри. Для зомбі це неможливі речі і, власне, по цьому їх відстежують і визначають. І… Ні, не знищують, а обминають. Всього-на-всього: обминають. Для розумної людини цього достатньо. Але за тим всім вони залишають свою соціальну залежність від зомбі не вирішеною проблемою нашого часу.

Богдан Гордасевич
Львів-Рясне
17:17 17.07.2014
(Щоденні записи анархіста 21 ст. по Р. Х. Богдана Гордасевича про його життя-буття в Україні)

Королеву Британії хочуть змусити правити

Королеву Британії хочуть змусити правити. 
Такого не було 88 років
Юрі Вендік

Хоча Єлизавета II є королевою Великої Британії, країною вона, як відомо, не править. Це - одна з основ британської політичної системи. Але глибина кризи, в якій ця система опинилася через рішення вийти з ЄС, така, що частина правлячої Консервативної партії роздумує про те, щоб підірвати цю основу - попросити королеву Єлизавету II на певний час по-справжньому очолити державу, якщо прем'єром стане Борис Джонсон.

Противники розриву відносин з ЄС, депутати парламенту та члени уряду з Консервативної партії хочуть попросити королеву, щоб вона в якості глави держави попросила ЄС про нову відстрочку виходу Британії, який наразі запланований на 31 жовтня.

Таким чином торі-противники Бориса Джонсона сподіваються завадити йому втілити в життя різкий розрив відносин з ЄС. Про це програмі BBC розповів один із членів групи "змовників".

Наступної середи, 24 липня, у Великій Британії з'явиться новий прем'єр-міністр. Їм майже точно - за результатами внутрішньопартійних виборів - стане Борис Джонсон.

При цьому Джонсон обіцяє за будь-яких обставин вивести країну з ЄС 31 жовтня, після завершення терміну нинішньої відстрочки. Це - головний пункт його програми, і саме за цю позицію, судячи з опитувань, його підтримують більшість членів Консервативної партії.

Якщо прем'єр дійсно спробує вивести Британію з ЄС 31 жовтня, то це, ймовірно, буде "обвальний" вихід без врегулювання відносин з Євросоюзом.

Проект угоди про вихід, складений Брюсселем і урядом Терези Мей, був похоронений Палатою общин і заперечений самим Борисом Джонсоном, а перемовини про новий варіант угоди ЄС проводити відмовляється.

Доволі велика група депутатів і членів уряду правлячої Консервативної партії, як і всі п'ять опозиційних партій в Палаті общин, впевнені, що різкий розрив із ЄС занадто сильно вдарить по британській економіці.

При цьому вони побоюються, що Борис Джонсон, аби виконати цю свою обіцянку, може просто проігнорувати волю парламенту. Для цього в нього є певні процедурні можливості.

Якщо Джонсон-прем'єр піде на це і спробує проігнорувати волю більшості в Палаті общин, це саме по собі буде нечуваним в нормальних обставинах кроком - своєрідним ядерним ударом по всім традиціям британської демократії.

Борис ДжонсонКопирайт изображенияEPAImage caption"Я виведу Британію з ЄС 31 жовтня, що б не сталось", - обіцяє Борис Джонсон

Саме тому однопартійці Джонсона всерйоз міркують про "ядерний удар" у відповідь.

Вони обговорюють можливість прийняти в Палаті общин "humble address" - звернення до королеви з проханням в якості глави держави поїхати восени до Брюсселя на саміт Євросоюзу і попросити про нову відстрочку "брекзиту".

Формально королева Британії є сувереном, главою держави, і має повне право приймати політичні рішення, але цим правом вона ніколи, жодного разу за всі 67 років на троні, не користуватися.

Та й до неї у 20 столітті король втрутився в політику всього раз, у 1931 році, та й те - під тиском обставин. Це був дідусь Єлизавети, Георг V, і йому тоді, в умовах важкої економічної і політичної кризи, довелось підштовхнути провідні партії до створення уряду національної єдності.

Радше засіб тиску, ніж реальний план

Букінгемський палац поки ніяк не коментував ці плани консерваторів.

"Важко собі уявити, щоб королеву настільки безпосередньо втягнули в політику, навіть якщо така спроба матиме місце", - каже політичний редактор програми BBC Newsnight Ніколас Вотт.

"Тому, мабуть, цей унікальний план варто розглядати як засіб тиску на майбутнього прем'єр-міністра, а не як реальний намір посадити королеву на поїзд "Євростар" до Брюсселя".

У Палаті общин, із врахуванням групи опонентів Джонсона і прихильників Євросоюзу всередині самої правлячої партії, є впевнена більшість проти виходу з ЄС без угоди.

Ця більшість вже робить процедурні та законодавчі кроки, щоб на осінній сесії заборонити прем'єру вести країну до такого розриву.

У четвер Палата общин зробила хитрий маневр: внесла у законопроект, що не має жодного стосунку до теми "брекзиту", поправку, яка зобов'язує уряд кожні два тижні звітувати перед парламентом про виконання цього закону.

Ця вимога, за задумом депутатів, позбавить прем'єр-міністра можливості просто не скликати парламент восени, щоб той не завадив рішучому виведенню країни з ЄС.

Але консерватори-єврофіли побоюються, що Джонсон або знайде в заплутаній системі норм і традицій британської політичної системи ще який-небудь спосіб обійти Палату общин, або навмисно спровокує лідерів ЄС, в першу чергу президента Франції Емманюеля Макрона, на те, щоб вони з великою роздратованістю самі відмовилися відтерміновувати відстрочку "брекзиту".

У цьому випадку, за задумом "змовників", і може знадобитися звернення до королеви

Записи анархіста 21 ст. від 17.07.19 р. Порядок буде

17 липня 2019 р.  (7527)
Записи анархіста 21 ст. від 17.07.19 р. Порядок буде



Бандера не прийде – однозначно!

Є таке популярне гасло: «Бандера прийде  – порядок наведе!»  – яке можна часто почути на різних заходах у Львові, особливо національно-патріотичних мітингах чи маніфестаціях. Найбільше полюбляє скандувати це гасло молодь, що і не дивно, але дивно інше: чому власне саме Степан Бандера повинен приходити й наводити порядок в сучасній Українській Державі? Теж мені крайнього знайшли в якості прибиральниці...
Ні, я розуміюся на метафорах і на гіперболах, як розумію, що мова йде про ідейну спадщину Степана Бандери, а все ж чому так прямо і не сказати: «Ідеї Бандери в життя проведем  – своїми руками порядок наведем!» Власне так і діяла когорта людей з УВО-ОУН-УПА: вони не чекали, що хтось там дасть їм свободу, державу і наведе порядок в ній. Ці люди за власною ініціативою бралися за роботу в різних сферах суспільного життя, чим і ствердили навічно в Україні свою Ідею і Чин.
Для чого заведена ця дещо абстрактна розмова? Власне заради конкретики, якими є майбутні політичні вибори в Україні до Верховної Ради: які б гасла не проголошували політики і яких би глобальних та радикальних обіцянок не робили, а все одно людям потрібно ясно усвідомити наперед, що саме вони будуть виконавцями або і навіть жертвами від діяльності новообраної ВРУ. Дива не станеться, бо в політиці його не буває! І економіці так само. Час це усвідомити чітко і однозначно.
Можна нагадати, як всі вірили, що ось Україна стане незалежною і ми тут же заживемо гарно і заможно! Не сталося такого дива, а стався Кучма. Або після славної Помаранчевої революції так само всі в Україні сподівались на диво: зараз Ющенко і Тимошенко зроблять наше життя чудовим-пречудовим. І тут нічого не вийшло гарного. Далі багато хто увірував у диво «владної руки господаря» Януковича, що враз наведе порядок і дисципліну в Україні, а затим і добробут. Що маємо насправді  – самі бачите: доброго мізерно мало.
І виникає просте запитання: коли ж ми в Україні нарешті перестанемо вірити у міфічне диво миттєвого збагачення і розпочнемо самі працювати, самі наводити лад у власній державі? На себе особисто працюємо хто на що гаразд, тоді як до державного... Тут явний негаразд.
Є гарне прислів’я: «Біда вимучить  – біда й виучить». Щось в Україні з тою виучкою ну ні в яку. Виникають і зникають в Україні різні політичні МММ, знову і знову якийсь черговий політичний Мавроді надурює людей  – і мало що йде в науку українському виборцю, який і далі вперто вірить в диво: ось проголосуємо, оберемо вождя-генія і завтра настане красота, а не життя. Хоча після виборів настає час протилежного обіцяному нового гасла типу: «Покращення вже сьогодні»  –  було учора»
Таким чином закликаю більшість активного електорату в Україні не тільки і не стільки перейматися результатами нових виборів до ВРУ, як грунтовно задуматись над тими власними діями в подальшому після виборів та над відповідними вимогами до законодавчої і виконавчої влад. Особливо це стосується вже досить значного прошарку української буржуазії і малого, і середнього, і великого бізнесу, тому що там є що планувати і є що втрачати, якщо в Україні розпочнеться чергова політична деструкція. Тому для вас, любі буржуа, особливо теза «чесних виборів» повинна стати першочерговою!
В політичній боротьбі багато хто з «претендентів на папаху» готовий піти на все заради досягнення перемоги, але обмежує оте його «все» усвідомлення, що і суперники також можуть піти на все що завгодно. Тому і тільки тому всі учасники виборчого процесу всіма силами повинні намагатися діяти чесно самим і вимагати цього від інших, а не навпаки  в жодному разі! Чесна перемога у виборах дає право на владу, тоді як нечесна сфальшована перемога владу дає, а права на неї  – ні. Чесність виборів є одною з головних суспільних вимог!
І ще одне є важливим, про що я вже сказав вище: виборець повинен усвідомлювати подальшу мету свого вибору. Якщо основною темою вибору є гасла «знай наших» і «наб’ємо пику ворогам»  – то ясно, що після виборів суспільного позитиву в діяльності обраних депутатів буде нікчемно мало, що ми пересвідчились вже безліч разів. Але якщо вибір відбувається за думкою, що політика  – це мистецтво компромісів, вміння домовлятись щодо дотримання взаємних інтересів  – то результати виборів будуть однозначно значно позитивніші від виборів за принципом «стінка на стінку».
У Степана Бандери є гарний вислів: «Ніщо не зупинить ідеї, час якої настав»  Сподіваюсь, що для українського суспільства настав час ідеї примирення і припинення соціальної конфронтації. Ідеї спільної злагоди в державі і мирної праці. Принаймні підтвердження тому є той факт, що принцип «біполярного політикуму» в Україні не знайшов підтримки і нам не доводиться вибирати «або  – або», де за часту жодне «або» не довподоби виборцю, але іншого нема. А потім жаліємось, чому ми маємо, те що маємо... На щастя, тепер є що вибирати в Україні, а це наша спільна заслуга.
З того всього висновок чіткий: вибори 28 жовтня 2012 року до Верховної Ради України мають бути чесними і їх результат має бути позитивним для соціального єднання в Україні, а не створити нове коло суспільної конфронтації. І все це залежить від нас з вами! Всіх нас в Україні сущих! І Бандера для цього не прийде!  Як би його не кликали і не припрошали  – все одно не прийде, тому що це справа для живих: наводити порядок у власній хаті. До того ж Степан Бандера давно вже з нами в Україні для кожного, хто цього щиро схоче!
   
Богдан Гордасевич
(Щоденні записи анархіста 21 ст. по Р. Х. Богдана Гордасевича про його життя-буття в Україні)

Голова нова, а головний біль все той же - РФ

Європа має продовжувати санкції щодо Росії – голова Єврокомісії
Вона закликала США спільно з ЄС виступати проти спільного противника
19 ЛИПНЯ 2019, 16:33
Європа має продовжувати санкції щодо Росії  – голова Єврокомісії
Урсула фон дер Ляєн
фото www.flickr.com/photos/butondeswehrfo

Новогообрана голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн засуджує ворожу поведінку Кремля щодо своїх сусідів та Єропи та вважає необхідним продовжувати санкційну політику щодо РФ. Про це вона заявила в інтерв'ю виданню Die Welt, пише  DW.

«Кремль не прощає слабкості. Тож з позиції сили ми повинні зберігати санкції щодо Росії», – заявила фон дер Ляєн.

Разом з тим, на думку фон дер Ляєн, Росії треба пропонувати діалог.

«Доволі довго ми спостерігаємо ворожу поведінку Москви. Достатньо порушень міжнародного права, як от анексії Криму і розколу Європи настільки, наскільки це можливо», – пояснила фон дер Ляєн.

В той же час вона висловила задоволення тим, що Захід реагує на провокації. «Ми, європейці, станемо кращі у викритті дезінформаційних кампаній Росії та у поводженні з фейковими новинами у соціальних медіа. Це наш привілей як демократії, відповідати на виклики прозорістю, вільною пресою та відкритими дебатами».

Також вона закликала Сполучені Штати до спільних з Європейським Союзом дій. «Хочу сприяти тому, щоб наші американські друзі ніколи не забували, що ми сидимо по один бік столу», – зазначила політик і додала, що США та ЄС мають краще взаємодіяти,  разом виступати проти спільних противників, а не один проти одного.

Нагадаємо, Європарламент у вівторок, 16 липня, затвердив Урсулу фон дер Ляєн головою Єврокомісії. На посаду вона вступить 1 листопада змінивши Жана-Клода Юнкера.

Записи анархіста 21 ст. від 16.07.19 р. Хто? Петро!

16 липня 2019 р.  (7527)
Записи анархіста 21 ст. від 16.07.19 р. 

Хто? Петро!



Переглядаю зміст поштової скриньки, де є агітаційна література, аж бачу світлину на одній листівці знайомої жіночки і не можу одразу пригадати, аж починаю вчитуватися і остовпів вражено, бо це наша пані начальниця ЛКП( колишній ЖЕК) хоче стати народним депутатом. Жіночка, скажу вам потужна, бо все життя проробила в цій комунальній сфері спочатку головним інженером, а потім і начальником. Врешті, подумав я, а хто, як не працівники комунальних служб є чи не найбільшими і найближчими «слугами народу»? Наш новий президент як то кажуть «встановив планку» на тому рівні, що відповідає його міркам, а значить всім начальникам комунальних підприємств і всіх контор ЖКГ пряма дорога до Верховної Ради України. 
Не подумайте, що це я жартую – зовсім ні. Все дуже і дуже серйозно. Треба до ВРУ побільше людей, які знають реальні проблеми і потреби в суспільстві, а то я слухаю пропагандиський ролик партії «За життя» і там як програмні засади йдуть відміна законів про мову, про освіту, про декомунізацію і все таке. Я запитав в коментах, що невже від цього життя покращає, як відмінити ці закони? Мені одразу прийшла «ответка»: - А хіба прийняття цих законів життя покращило? На що я розсміявся, бо людина настільки тупа, що не розуміє, як сама відповіла за мене, бо ж в тому і річ, що названі закони не стосуються рівня життя, бо вони його і не зачіпають. Вкотре проросійський електорат беруть на гасла замість масла, а вони з радістю ведуться і хрін з ними! Вже мають від саме цих вождів здеградований Донбас і переселенців орду з ОРДЛО до України, а хочеться ще більшого лиха? Ну хто вам стане на заваді, громадяни-виборці, окрім вас самих? Ніхто. Ще й назва партії «За життя» так нагадує гасло «покращення вже сьогодні». Голосуйте, люди, за життя й на прожиття різним рабіновичам і медведчукам. Ото будуть «слуги народу»! Власне тому я серйозно вважаю комунальних працівників більше потрібними людьми у ВРУ за оцих вічних борців за покращення життя трудящихся в межах своєї власної кишені.    
Дуже сумно мені, як прихильнику української націоналістичної ідеї, бачити нікчемність сучасних націоналістичних партій в України, де навіть об’єднавшись вони не набирають і 2 % голосів. Так старалися, так старалися, що від перенапруги й всралися. Не від страху, а все від злості. Звичайно, що я тому не радію, але маю надію, що прийдуть на політичну арену України інші патріотичні сили з більш чесною дією і сумлінням. І вже добре те, що «Національний корпус» не вказав однозначно в своїй назві якої саме національності він прихильник. На фоні наших псевдо-націоналістів як ніколи гарно постала перемога блазня Зеленського, що яскраво довело всьому Світу про відсутність в Україні антисемітизму, русофобії та переслідувань ЛГБТ-спільнот. Мусить же бути і від жида російськомовного і промосковського з шоу-бізнесу якась користь українцям, як тотемній нації чи титульній?.. З таким «націоналістами» в тому неможливо розібратися. Особисто я б хотів, щоб наш так званий середній клас в Україні з просто заможних людей перейшов у клас «українських буржуазних націоналістів», бо без того не буде нічого. І це єдина дорога до спільного добробуту в державі Україна, як я вважаю.
В продовження сказаного, я був просто заскочений і вражений рекламною компанією партії «Українська стратегія Гройсмана»,  де акцент зроблено на фікцію «соціальний прем’єр». Я ще б міг зрозуміти меседж типу «будівничого доріг» чи там «стабільного економічного зростання», що відбувалося якраз за рахунок зменшення соціальних виплат. Одних субсідій мільйони українців позбавив, а ціну на газ і комунальні тарифа добавив вище вже нікуди! Тому «соціальний прем’єр Гройсман» звучить майже як «про-кремлівський Порошенко». Ще один «друг і слуга народу» об’явився, твою дивізію. Брехун і зрадник той Гройсман, а я на нього покладав якраз великі сподівання щодо формування отого класу «українських буржуазних націоналістів» як і значного економічного зростання в Україні саме тому, що жид і мав би економікою крутити-вертіти, як Сорос на світових біржах бабло заробляв.  Не та порода, видно. Не Йосипа насіння, що у фараона в Єгипті став як Цофнат-Панеах. Прикро. Не везе Україні з тим, бо то Віктори якісь без «вікторій», а тепер Володі взагалі паскудні все: як не Хуйло – так або Гройсман, або Зеленський. Тьху! 
Тоді хто? Ясно, що хто – це Петро! Камінь відкинутий наріжним стане!

Богдан Гордасевич
м. Львів-Рясне    

Записи анархіста 21 ст. від 16.07.19 р. Вибори ВРУ

15 липня 2019 р.  (7527)
Записи анархіста 21 ст. від 15.07.19 р. Вибори ВРУ



Лист ведучому радіо "Єра" політологу Сергію Крижанівському

Вельмишановний пане ведучий, я прослухав вашу програму (25.11.2011) з головою Комітету виборців України і хочу висловити кілька своїх думок для подальшого їх використання, якщо вони вас зацікавлять.
Найперше, що ми повинні визнати і припинити хибну традицію постійно переробляти закони про вибори і народних депутатів, і президента України на напередодні виборів, а тим більше - під час виборчої компанії. Це основне. Закон - це стала норма, а не змінна згідно до кон'юнктури моменту.
Коли я чую фразу, що хтось підлаштовує "закон під себе", то іронізую в тему, як визнання тим "підганяйлом" власної інвалідності, тому що "під себе роблять" виключно лежачі важкохворі... Не хворі політсили домагаються справедливих норм для всіх.
З повноваженнями влади теж однозначно їх не можна самочинно перерозподіляти, тому рішення про відміну реформи положень Конституції 2004 року повинно було вирішуватись щонайменше конституційною більшістю у Верховній Раді Україні, а по-суті це мало бути винесено на всенародний референдум з автоматичним імперативом дії його рішення.
Взагалі все існуюче законодавче поле в Україні важко визнати легітимним, коли жодного (!) свого рішення Верховна Рада не прийняла за конституційною нормою "один депутат - один голос", тобто особисте голосування, а не піаністами-кнопкодавами. На жаль, але це рівень нашої політичної культури, точніше - безкультур'я.
Однозначно, що політична культура і поводження обранців на пряму залежить від політичної культури виборця. Тому я надзвичайно радий, що у вашій програмі нарешті прозвучало головне, на мою думку, правило для виборця: депутатів обирають не для благочинної діяльності, а для творення законів та умов нормального життя в державі! Те саме в області, районі чи  місті. Але якщо полікультурність на рівні кілограмів гречки чи подачки в 100 - 200 гривень, то результати бачимо вже.
Також я вважаю всілякі "звітування перед виборцями" або так звану "роботу в округах" скоріше за фарс, чим серйозні речі, тому що чимало бачив і побачив цей процес без жодних результатів від нього. Навіть якщо траплялись епізоди допомоги з боку депутата, то це не змінювало кардинально самої проблеми як соціального явища, що і є головним завдання обранців: законодавчо робити добро для загалу.
І зовсім смішним є бажання "відкликати депутата", бо як вдало було зауважено: а хто його має з виборців відкликати? - за логікою це мають робити ті, що його обирали, а як їх визначити при таємному голосуванні? Тому як контрольна норма "відкликання депутата" є абсолютно малодієвим засобом, що доказано життям. Це нагадує ситуація, коли таксі найняти з умовою розрахунку після кожного кілометра, бо раптом клієнту щось не сподобається: от і зупиняється таксі, щоб розрахуватись і знову рушати - ох і малоприємною подорож вийде... Тому загальний рівень життя є основним показником для виборця про успішну чи не дуже успішну діяльність депутата, а головною карою для всіх з них було і буде відсторонення від влади. Вибирайте і обирайте вдумливо - це основний принцип контролю за депутатами, а не відкликання.
Навпаки, вилучення графи "проти всіх" є погіршенням, тому що це звуження демократичних прав волевиявлення виборця: можу не прийти, можу зіпсувати бюлетень, а можу і висловити своє побажання-замовлення в графі "проти всіх" на нові політичні формації. Власне саме ця графа і стимулює творити нові політичні партії, тому що вказує на факт наявності вільного електорату. Отже графа "проти всіх" хоч і не принципова, але важлива.
Щодо норми балотуватись в депутати одночасно і мажоритарно, і в партійному списку - це абсолютно недопустимо і антиконституційно. Чого не можу сказати про вимогу так званих "відкритих списків" - це скорше політологічна мулька, аніж ділова пропозиція, тому що давайте спробуємо уявити численні партійні списки-простирадла з їх повним переліком, де виборець має розібратись і проставити позначки, а тоді ще повинні прискіпливо облікувати цей інформаційний вал у виборчкомах - це абсолютно неможливо навіть технічно, не кажучи просто психично, тому що кожен виборець має уважно дослідити біографії незчисленної кількості претендентів. Поки що відкриті списки не є на часі в Україні.
Але, звичайно, що найголовніше у виборах є не закони, а сам виборець! Буде масовим бажання чесних виборів - будуть вони чесні! А буде домінувати байдужість чи за подачку продажно віддаватимуть свій голос - ну тоді не нарікайте, що життя таке безчесне. Теза "Кожен народ заслуговує на ту владу, яку має" - цілком слушна і перевірена часом.
Владі ж особливо варто потурбуватись про чесність виборів, тому що з негативними результатами виборів влада ще може знайти компроміси, а ось невизнання виборів як сфальшованих позбавляє владу легітимності в абсолюті як у всього власного народу, так і світової громадськості. Таким чином: хочеш краху - сфальшуй вибори і матимеш крах. Приклади відомі і в нас, і поряд нас.
Всі на вибори 2012!

З повагою, Богдан Гордасевич
Львів - Рясне 

    підтримую повністю
    89%, 17 голосів
    підтримую частково
    11%, 2 голоси
    не згоден повністю
    0%, 0 голосів

 (Щоденні записи анархіста 21 ст. по Р. Х. Богдана Гордасевича про його життя-буття в Україні)