Божественна літургія та панахида за жертвами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні відбулася у Стамбулі 24 листопада за участю Вселенського Патріарха Варфоломія.

Президент України Володимир Зеленський і його дружина Олена взяли участь у церемонії вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні.

Президентське подружжя, а також Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, представники дипломатичного корпусу та інші офіційні особи пройшли скорботною ходою до скульптури «Гірка пам’ять дитинства» на території Національного музею Голодомору-геноциду в Києві.

Після цього предстоятелі українських християнських церков відправили панахиду за померлими від Голодомору 1932-1933 років.

Президент України оголосив загальнонаціональну хвилину мовчання, після закінчення якої розпочалася всеукраїнська акція «Запали свічку!»

Володимир та Олена Зеленські поклали композиції із зерном та запаленими лампадами до скульптури «Гірка пам’ять дитинства».

Після цього було встановлено лампади від Верховної Ради України, від уряду, від президентів України 1991-2019 років, від Світового конгресу українців, Громадського комітету з ушанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років, Українського інституту національної пам’яті, від акредитованих в Україні глав і представників дипломатичних місій зарубіжних країн та міжнародних організацій, а також від кожної області, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя.

На завершення офіційної церемонії Глава держави вдарив у дзвін, який встановлено на вході до Алеї чорних дощок України.

s

Львів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору, фото: Христина Процак

Львів пам’ятає… На площі навпроти пам’ятника Тарасові Шевченку представники влади, громадськість та духовенство спільно із львів’янами провели екуменічну панахиду за жертвами Голодомору 1921—1922, 1932—1933 та 1946—1947 років в Україні, та згадали пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Опісля — долучились до всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті», запаливши свічки і лампадки на площі.

Львів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору фото: Христина Процак

Люди, що прийшли на площу, прийняли участь у загальноукраїнської акції «Запали свічку пам’яті». Вони запалили сотні свічок, з яких зокрема виклали три великі свічки, напис «Пам’ятаємо!» та роки трьох Голодоморів.

Сформувавши колону, люди з лампадками вирушили до пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій.

Львів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору фото: Христина Процак

«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять заморених Голодом у 1921-22 роках, 1932-33 роках, 1946-47 роках. Ці три Голодомори винищили практично все українське село, весь той генофонд нації, який би мав зробити поступ вперед — до свободи, життя, волі, стояти і боротись за вільну Україну. У селян відібрали все. Ці біси були господарями тоді на українській землі, але той страшний час минув і пам’ять про ці трагічні події описана чорними літерами в українській історії. Сьогодні кожен візьме до рук лампаду, зігріє у своїх руках, запалить свічку, щоб засвідчити, що ми пам’ятаємо, ми будемо живі, будемо боротись за Україні”, — сказав Владика Димитрій, Митрополит Львівський і Сокальський ПЦУ.

Львів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору фото: Христина Процак

Довідка

Згідно з результатами опитування, яке провела соціологічна група «Рейтинг», 82% громадян вважають, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу. У порівнянні із минулим роком, дещо зросла кількість тих, хто однозначно погоджується із цим твердженням. У регіональному розрізі спостерігаються такі відмінності: твердження про те, що Голодомор є геноцидом, поділяють 95% жителів Заходу, 87% – Центру, 72% – Півдня та 61% – Сходу. 73% опитаних зазначили, що цього року планують запалювати свічку у День пам’яті жертв Голодомору в пам’ять про загиблих від голоду.

Богдан Гордасевич: Не забудемо і не пробачимо! Злочин без терміну давності - геноцид українського народу в СРСР 1921-1991 роки.

Кошторис країни на майбутній рік передбачає збільшення фінансування оборонної сфери, незначне підвищення пенсій після індексації соціальних виплат і скорочення витрат на діяльність органів влади. Більша ж частина ресурсів буде направлена на погашення зовнішніх і внутрішніх боргових зобов’язань, інформують Економічні Новини.

Основні показники проекту державного бюджету на 2020 рік: Доходи державного бюджету на 2020 рік (з трансфертами) передбачені у сумі 1 079,5 млрд грн, у тому числі загального фонду –962,7 млрд грн., видатки – у сумі 1170,0 млрд грн. Видатки на національну безпеку і оборону становлять 245,8 млрд гривень, що на 33,8 млрд більше, ніж у 2019 році.У Кабміні заявили, що бюджет розрахували на макроекономічному прогнозі, який склали весною 2019 року.

Коментуючи нововведення бюджету-2020 міністр фінансів Оксана Маркарова  заявила: «Ми бачимо, що люди в Україні гідні жити краще. Ми бачимо, що пенсії, зарплати, незважаючи на те, що вони збільшуються, вони – недостатні. У той же час, якщо ми порівняємо Україну за кількістю багатих людей, за кількістю активів в їх руках, ми побачимо, що ми попереду дуже багатьох рейтингів».

За словами чиновниці, так відбувається тому, що дуже багато років не проводилися реформи, дуже багато років економіка монополізувала і дуже багато років багатства України, яких в країні набагато більше, ніж у багатьох сусідніх країнах, не переходили в руки людей. «Як це зробити і що ми пропонуємо в цьому році в бюджеті, який ми вже передали парламенту до другого читання. Цей бюджет побудований на кращому прогнозі, на прогнозі зростання. Всі міжнародні експерти бачать і вірять в те, що економіка України буде зростати, інфляція буде менше, а реальні доходи людей будуть більше. На цьому прогнозі ми побудували наш бюджет і цей бюджет говорить про те, що ми вперше не будемо збільшувати податки для бізнесу. Це дуже важливо, тому що саме економічне зростання, розвиток бізнесу, розвиток підприємництва – обов’язкова умова подолання бідності», – заявила Маркарова.

Читайте: Законопроєкт №1210 занадто "сирий", сенсу ставити його на голосування немає – Южаніна

Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Олексій Гончарук просив «не дивуватися, що цей бюджет не враховує переважну більшість ідей, з якими виходила команда президента на вибори», і висловив надію, що до другого читання проект бюджету буде «підготовленим». У ньому знайдуть відображення ідеї нової владної команди, які встигнуть набрати чинності закону, а також нові макроекономічні показники, переглянуті новим Кабміном. Однак реалії виявилися не такими райдужними.

Загальні цифри 

Не змінився в порівнянні з початковим проектом бюджету, розмір мінімальної зарплати. з 1 січня вона становитиме 4723 грн. Не знайшли також відображення очікування Кабміну про зростання ВВП на 7% в рік, про що раніше заявив глава уряду. Принаймні в найближчі три роки зростання ВВП за консервативним сценарієм очікується на рівні 3,7, 3,8 і 4,1%, за оптимістичним сценарієм – на 4,8, 5,5 і 6,5% відповідно. Тобто, очікування щодо ВВП зросли в порівнянні з попереднім прогнозом (2020 очікувалося зростання 3,3%), проте не настільки, щоб істотно збільшувати дохідну і видаткову частину бюджету. Доходи складуть 1,094 трлн грн, витрати – 1,181 трлн грн. Дефіцит бюджету складе близько 2,09% від ВВП. Інфляція – 6,3% на рік.

Читайте: В Україні створять Фонд національного добробуту

На виплати за державними боргами в 2020 році піде 423,6 млрд. грн, з яких 141,5 млрд. грн – відсотки по державних запозиченнях. Сам державний борг у 2020 році складе близько 45,3% ВВП. Це найбільша стаття витрат у держбюджеті. При цьому в уряді не планують «затикати діри» за рахунок великої кількості нових запозичень. Співпрацю з МВФ планується продовжувати, однак при цьому уряд заявляє, що взяв курс на скорочення розміру держборгу.

Змінив уряд і прогноз щодо курсу долара: відповідно до оновленого макроекономічного прогнозу, долар в 2020 році повинен коштувати близько 27 гривень (до першого читання – 28,2 гривні за долар).

Є і хороша новина: підвищувати оподаткування в наступному році не планують.

Освіта 

У доопрацьованому бюджеті уряд пропонує збільшити витрати на освіту, ввівши ряд нових програм, яких раніше в документі не було. Наприклад, планує виділити 3,5 млрд. грн. на програму «Здібна школа для кращих результатів», яка передбачає доукомплектування шкіл необхідним обладнанням.

Також уряд вперше виділить 3,8 млрд грн. на соціальний захист педагогів: молодим учителям у 2020 році планують виплатити одноразову допомогу в розмірі 21 тис. грн. На професійно-технічні училища витрати збільшили на 159 млн. грн. Ще 500 млн. грн уряд передбачив на впровадження в Україні програм обміну для молоді. Ці програми в 2020 році повинні охопити близько 100 тис. українців.

У наступному році планується в більшості шкіл країни провести інтернет. А ось малокомплектні школи можуть бути розформовані. Як пояснив прем’єр, в таких школах не влаштовує насамперед якість освіти, адже в них далеко не з кожного предмета є кваліфіковані вчителі.

Соціальне забезпечення 

До другого читання уряд збільшив витрати на деякі соціальні програми: допомога сім’ям з дітьми – на 2,2 млрд. грн; будівництво житла для дитячих будинків сімейного типу – на 364,1 млн. грн; допомога одиноким пенсіонерам старше 80 років – 860 млн. грн. Такі люди отримають від держави по 670 грн до пенсії.

Медицина

До другого читання також переглянули витрати на охорону здоров’я. На цю галузь планується виділити 113, 3 млрд. грн (в першому проекті закладалося 108 млрд). У наступному році уряд збирається зосередитись на побудові ефективної системи екстреної медичної допомоги (1,9млрд. грн). Знайшлися гроші і на закупівлю 470 автомобілів швидкої допомоги та відкриття 25 нових відділень швидкої допомоги, оснащених за сучасними стандартами. Більш ніж втричі обіцяють розширити програму «Доступні ліки» (3,2 млрд. грн, тоді як 2019 закладався 1 млрд), закласти велику суму на покупку ліків (9,7 млрд. замість 6,4 млрд 2019 -го) і на лікування українців за кордоном (1,09 млрд. грн замість 689 млн. грн 2019 -го).

Регіональний розвиток 

У той же час Кабмін повернув до бюджету на 2020 рік субвенції на соціально-економічний розвиток територій. У законопроекті про держбюджет, який Рада прийняла в першому читанні, субвенції не передбачалися, проте до другого читання уряд передбачив для цього 2 млрд. грн. «Субвенції соціально-економічного розвитку – не дуже ефективний інструмент, але парламент – наші партнери», – пояснив Гончарук. Кошти на це візьмуть, зменшивши Фонд регіонального розвитку. Відзначимо, що дану статтю витрат часто критикують за те, що депутати-мажоритарники використовують субвенції для політичної реклами і агітації. На Фонд регіонального розвитку в 2020 році планують витратити 7,5 млрд. грн.

Інфраструктура 

На інфраструктуру уряд в 2020 році планує витратити 73,7 млрд. грн. При цьому витрати на утримання місцевих доріг і вулиць збільшать на 1,5 млн. грн, а на реконструкцію мостів – на 500 млн. грн.

На аеропорт Дніпра в бюджеті на 2020 рік передбачили 1 млрд. грн. Витрати на цей аеропорт пообіцяв забезпечити президент України Володимир Зеленський під час прессмарафону 10 жовтня. Ще 70 млн. грн уряд передбачив на реконструкцію аеропорту Ізмаїла.

Оборона і безпека 

Бюджет Міністерства оборони 2020 складе рекордні 245, 8 млрд. грн – 5,45% от прогнозованого ВВП. У тому числі 146 млрд грн (3% ВВП) – саме на оборону. Це найбільший військовий бюджет за всі роки незалежності, тому, очевидно, між першим і другим читаннями його показники не змінилися. Зокрема, на закупівлю і модернізацію озброєння планують витратити 35,4 мільярда гривень.

У бюджеті МВС (93 млрд грн) закладені кошти на збільшення зарплат силовикам. Зокрема, співробітникам Нацполіціі і Нацгвардії – на 10%, рятувальникам (ДСНС) – на 14%, прикордонникам – на 15%. Бюджет розвитку піде на створення нової служби дільничних інспекторів у сільській місцевості. Так, 2020 повинні з’явитися 3200 офіцерів громади. «Це буде новий дільничний офіцер, який матиме власне приміщення, власну комп’ютерну техніку, автомобіль, який дозволить йому якісно захищати інтереси громадян і підтримувати безпеку», – прокоментував заступник голови МВС Антон Геращенко. Крім того, в наступному році МВС планує, за словами Геращенко, «величезний прорив» в системі фото- і відеофіксації порушень правил дорожнього руху. За рахунок цього передбачається істотно знизити рівень смертності на дорогах, що останнім часом набуває загрозливих масштабів.

Агросектор 

Раніше держава планувала допомагати аграріям одним способом: направити 4,4млрд. грн на здешевлення кредитів при придбанні землі після відкриття ринку. Тепер є дві програми: 4 млрд грн – на підтримку галузі, 240 млн грн – на статутний капітал Фонду часткового гарантування кредитів, в тому числі на придбання землі. За інформацією ЗМІ, є дві причини для таких змін. По-перше, запуск ринку землі планується з жовтня 2020 року і його учасники можуть не встигнути вибрати все кошти, заплановані на земельні кредитування. По-друге, якщо з запуском ринку щось піде не так, у Мінфіну буде можливість направити цей ресурс на дотації або інші види допомоги сектору.

Думки експертів

За словами фінансового аналітика Олексія Куща, презентація бюджета 2020 до другого читання повинна була дати концептуальну відповідь на просте запитання: чим економіка Зе буде відрізнятися від тієї ж «яценомікі»  минулих років. «Простими словами, виборці повинні були отримати бізнес-план нового уряду і хоча б в загальних рисах усвідомити,«навіщо» було проводити так звану електоральну революцію, відправляти на «смітник історії» старі політичні еліти і віддавати всю повноту влади монокоаліціі-шапіто» , – сказав «ЕН» експерт. За його словами, бюджет – це бізнес-план влади як зробити всіх нас багатшими, хоча на практиці виходить навпаки.

«У новому кошторисі ми не побачили ні ефективної податкової політики у вигляді широкого фіскального маневру, ні інструментів національної промислової політики. Ні нових точок зростання економіки, ні зручних «вікон» входу для інвесторів. І найголовніше – немає повноцінного бюджетного модуля з інвестування коштів в соціальний капітал», – сказав« ЕН »Кущ.

За його словами, тільки на обслуговування боргу заплановано витратити 141,5 млрд грн. «Тобто питання забезпечення доходів фінансових спекулянтів, яким Мінфін виплачує до 20% річних, для нинішнього уряду важливіше здоров’я нації і на шальках терезів базових пріоритетів важить стільки ж, як і вся система освіти», – зазначає аналітик. Крім того, продовжив він, ніяких нових точок нарощування дохідної частини немає взагалі. Мабуть, єдине джерело доходу, «придумане» новим урядом, – це легалізація грального бізнесу, яке принесе в бюджет-2020 …. аж 3 млрд грн. додаткових податкових надходжень, чого «не вистачить навіть на зростання заробітних плат «нової шляхти»».

«Субсидіарна політика буде жорсткішою, ні про яке зниження базових тарифів на газ, опалення, гарячу воду не йдеться. І це на тлі 12-річних мінімумів ціни на природний газ на європейському ринку, коли розмір тарифів можна було б знизити в рази. Швидше за все, прийдешній рік стане роком підвищення тарифів на електроенергію для населення, феросплавам потрібна дешева електрика і там не хочуть ділитися. Умовний режим ПСО для «Енергоатому», коли за рахунок атомної енергетики дотується сектор побутових споживачів, буде «переформатований» в контексті цілей дисконтування тарифів для великих промислових покупців енергоресурсів. Швидше за все, з системи субсидування буде «викинуто» понад 500 тис. домогосподарств », – прогнозує він.

«Особлива печаль з параметрами приватизації. Загальна сума надходжень запланована на рівні 12 млрд грн, причому велика і мала принесе приблизно порівну – по 6 млрд грн. Тут явно занижені параметри першої і завищені другої, адже мала приватизація першої хвилі принесла 2 млрд грн і це були «найсмачніші» об’єкти, в основному нерухомість. Навіть інфраструктурно ми поки не готові продавати в три рази більше. Що стосується великої приватизації, то 6 млрд грн – це ціна продажу одного об’єкта, наприклад «Центренерго» або ОПЗ, якщо продавати за справедливою ціною. Адже планували «скинути» все, від вокзалів до Головпоштамту. Ну і головна загадка, як 12 млрд грн зможуть стати драйверами економічного зростання. Адже прем’єр Гончарук заявив саме про це », – резюмував він.

За словами виконавчого директора Міжнародного Фонду Блейзера, радника президента Олега Устенко , якби в проекті бюджету була занадто висока дохідна частина (в порівнянні з попереднім роком), то це сигналізував би про те, що укладачі документа перебувають в ілюзії, а значить, під загрозу б потрапила і видаткова частина. «Фактично держава взяла б на себе зобов’язання, які з високою часткою ймовірності просто не могла б виконати», – вважає він. За його словами, занадто високі доходи означали б, що припущення щодо економічного зростання явно завищені, присутнє занадто «позитивне мислення» про швидкість і результати реформ щодо детінізації бізнесу, зупинки контрабанди, що абсолютно не відповідає дійсності.

«Занадто високий рівень дефіциту державного бюджету означав би, що прийдеться знову активно позичати. Але ж і без того, ми занадто багато змушені платити за обслуговування вже наявних державних боргів. Треба намагатися виходити «на життя по кишені» як би складно це не було. Якби ми побачили дуже значний «ривок» в соціальному забезпеченні, який гарний тільки на слух. На практиці він повинен бути підкріплений відповідними джерелами доходів. Якщо відкинути фантазії,  що «бродять» в головах багатьох політиків, то без грошей «світ неможливо змінити».

Реалії – не такі «рожеві» як хотілося б усім», – зазначив Устенко. У той же час експерт закликає не відкидати «оптимізм мислення», адже країні необхідно досягти стійких темпів щорічного економічного зростання на рівні 5% +. «В іншому випадку, побороти бідність не можливо. А почати цей процес цілком реально вже в 2020. Навіть незважаючи на війну, навіть незважаючи на геоекономічні ризики, навіть незважаючи на колосальний опір і дії « обмеженого кола зацікавлених осіб і груп». Механізм «переходу» до нової оптимістичної версії бюджетних витрат варто підготувати вже зараз», – резюмував він.

ВАСУ заарештував все майно народного депутата Ярослава Дубневича. Про це розповіло поінформоване джерело.

Воно зазначило, що засідання антикорупційного суду, на якому було заарештовано майно Дубневича, було закритому режимі. "Це означає, що рішення суду є засекреченим", - сказало джерело.

7 листопада Апеляційна палата ВАКС скасувала рішення суду першої інстанції та ухвалила нове, яким до нардепа застосовано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на 2 місяці з альтернативою 90 млн грн застави.

Народний депутат був взятий під варту прямо в залі суду.

Як повідомляв сайт "Коментарі", 31 жовтня Верховна Рада зняла недоторканність з Ярослава Дубневича, а також дала дозвіл на його затримання і арешт.

Нагадаємо, Ярослав Дубневич у Верховній Раді 8-го скликання очолював парламентський Комітет з питань транспорту.

На думку слідства, Дубневич використовував свою посаду голови парламентського комітету з транспорту для впливу на топ-менеджерів "Укрзалізниці". Зібрані матеріали вказують на узгоджене завищення цін на стрілочну продукцію для залізниць. В результаті, збиток державі склав понад 93 млн грн.

29 жовтня пройшов обшук в будинку колишнього нардепа Богдана Дубневича - рідного брата Ярослава Дубневича.

НАБУ і СБУ розслідують кілька кримінальних проваджень, фігурантами яких є компанії братів Дубневичів і співробітники "Укрзалізниці". Згідно з попередньою оцінкою слідчих, з 2013 року особи, причетні до злочинів (ухилення від сплати податків, недостовірне декларування та ін.), легалізували понад 2 млрд грн.

На чемпіонаті світу зі шашок-64, що відбувся у Туреччині, блискучі перемоги здобули українці Олена Коротка та Юрій Анікєєв. Та щоб усвідомити справжню цінність цих звитяг, треба зазирнути в історію.

Півтора року тому Міжнародна федерація шашок, яку цілковито контролює Росія, дискваліфікувала лідера збірної України Юрія Анікєєва – за те, що на матчі виходив у вишиванці, пише газета Експрес. Безглуздішу причину годі було знайти, але українця, який реально конкурував із російськими шашкістами, таки прибрали з дороги.

Українська федерація довго воювала з цим рішенням, дійшла до Апеляційного суду в Лозанні – і там ухвалили рішення на користь українця. Причому з приписом, що воно остаточне, жодних апеляцій бути не може.

Росіяни цю гірку пілюлю проковтнули. І коли Юрій Анікєєв заявився на чемпіонат світу у Туреччині, сказали, що він їм не конкурент, бо, по-перше, півтора року “простоював” а, по-друге, шашки-64 – не його козир, він сильний у шашках-100.

«Тому це навіть не перемога України, – каже «Експресу» президент української федерації шашок Анатолій Яценко. – Це перемога правди і здорового глузду над підкупом, підлістю і грошима.

А як Росія домоглася усунення Юрія від спорту? Лише підлістю! Перемога Анікєєва – це лише перша частина нашої відповіді згаданій федерації. Друга буде ще жорсткішою. Тепер ми ініціюємо міжнародний суд, щоб діяльність цієї федерації визнали незаконною і взагалі її ліквідували. Федерація, яка займається спортивним тероризмом, не має права на існування. Цю мою позицію цілковито підтримали в міністерстві».

Повідомляє Експрес.