| ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
В разгар голода Кремль специальной директивой приказал не выпускать крестьян с территории Украины и Кубани в другие районы ... О том, что всех украинцев собирались выселить из Украины, на ХХ съезде КПСС признался Хрущев ...
Настоящей дискуссии относительно геноцидного характера Голодомора нет. И не может быть, потому что для дискуссии нужны факты. А фактов - нет у "конспираторов" Голодомора, которые уже договорились до того, что украинцы сами умирали миллионами (чего история ни разу не фиксировала на территории Украины даже в Средневековье).
А что же говорят факты?
Численность украинцев в СССР по всесоюзным переписям соответсвующих годов составляла:
1926 год - 31 млн 194 тыс 976,
1937 - 26 млн 421 тыс 212,
1939 - 28 млн 111 тыс 007,
1959 (после включения около 7 миллионов галичан, волынян, буковинцев и закарпатцев) - 37 млн 252 тыс 930.
Среднее соотношение населения СССР между переписями 1926 и 1937 годом (без учета пострадавших от голодоморов украинцев и казахов) составило 119,4%, т.е. прирост почти 20%.
Численность украинцев за это же время уменьшилась до 84,7% от численности украинцев в 1926.
То есть по состоянию на 1937 год число украинцев составило всего 70,9% от количества, которое должно быть в случае распространения на Украину общегосударственных тенденций. В таком случае потери Украины от Голодомора составляют 10 миллионов 844 тысячи.
За эту перепись 1937 года ее исполнителей расстреляли.
Дело в том, что Сталин на XVII съезде ВКП (б) уже назвал цифру численности населения СССР на конец 1933 г. - 168 млн. человек. В этих условиях данные переписи 1937 г., показывали гораздо меньшую цифру - 162 млн человек. Цифру решили подправить.
По данным новой переписи 1939 года количество украинцев сократилось с 31,195 миллиона в 1926 году до 28,111 миллиона в 1939, т.е. на 3,084 миллиона человек. За это же время произошел прирост количества русских в СССР на 21,8 миллиона (28%).
Население всего СССР выросло за это время на 23,5 миллиона (16%).
Если бы Голодомора не было, то численность украинцев, при условии распространения на него общесоюзных темпов прироста, в 1939 составила бы 36,19 миллионов, т.е. на 8,075 миллиона человек больше от имеющейся по данным переписи 1939 численности.
Подчеркнем, это заниженные данные, поскольку общесоюзные темпы прироста уже изначально занижены (за счет Украины и Казахстана).
В 1932-1933 годах более половины всех смертей в СССР приходились на Украину, при том, что население Украины составляло лишь пятую часть населения СССР.
В рядовом украинском селе от Голодомора погибло в 2-4 раза больше людей, чем во Второй мировой войне.
Следующая после 1939 перепись населения в СССР была проведена только в 1959 году. С 1926 года, т.е. за 33 года, количество украинцев выросло всего на 1,5 миллиона.
И это при том, что на рубеже 1930-1940-х годов Украина получила значительное вливание населения вследствие вхождения в ее состав Галичины, Закарпатья и Буковины.
Поляки помнят и чтят двадцать тысяч своих соотечественников, которых большевики расстреляли в Катыни.
Однако в Украине на протяжении голодного 1933-ого каждый день была такая "Катынь".
Такой вот союз и такие "общие корни".
Поэтому Голодомор - это именно геноцид украинского народа, а не "общая трагедия народов СССР", тем более, что вожди этих народов десятилетиями отрицали сам факт Голодомора, а некоторые отрицают до сих пор.
Еще в начале ХХ века Украину по скорости роста населения сравнивали с Китаем. А сегодня Украина - № 1 в мире по скорости уменьшения населения.
Сейчас Украина на 7-м месте в мире из 230 стран по скорости уменьшения населения. А среди соразмерных стран - на первом (все сравнительные данные - с СИА World Factbook).
Украинцы - на 6-м месте в мире из 223 стран по смертности на 1 тысячу населения; хуже нас 5 стран - Ангола, Афганистан, Южная Африка, Нигерия и Россия.
Украина на 198 месте по уровню рождаемости из 221 стран (позади нас из соразмерных государств только постиндустриальные Япония, Италия, Германия и Южная Корея).
Украина на 211 месте из 222 по количеству рождений на одну женщину ( из соразмерных государств позади нас только Япония и Южная Корея).
Кроме того, Украина - на первых местах по уровню заболеваемости социальными болезнями и болезнями, быстро распространяющимися в деморализованных обществах.
Это последствия не независимости, а именно СССР.
Депопуляция сельского населения Украины (то есть превышение числа смертей над рождениями) началась еще в 1979 году, и уже тогда стало понятно, что до перехода этой тенденции на город остались считанные годы.
Если посмотреть на статистические данные, то увидим, что лучшие социальные показатели в тех регионах, которые меньше времени были в "союзе".
Как же так случилось, что Украина, которую еще недавно сравнивали с Китаем по скорости роста населения, стала зоной демографической катастрофы? Куда же делись дети из украинских семей, как, например, у режиссера Александра Довженко, где он был четырнадцатый?
Дело в том, что по всему СССР в 1932-1933 годах лишь в Украине применялись военные операции по ограждению, с тем чтобы не дать населению спастись от голодной смерти.
Области Украины, населенные пункты, а также сама граница УССР в 1932-1933 годах были окружены военными отрядами, в столкновениях с которыми погибли многие беглецы. Этому есть масса доказательств, записанных свидетельств уже умерших и свидетельств еще живых людей.
Единственным регионом, кроме Украины, где в 1932-1933 годах были применены вооруженные силы для ограждения территорий после изъятия продовольствия у населения, стала Кубань - единственный регион СССР вне Украины, где в то время преобладало украинское население.
По всему периметру границы Украины, от Житомирщины до Луганщины, расположены многочисленные украинские села, которые вымирали от голода, а в нескольких километрах, за границей Украины, население других республик - России и Беларуси - не вспоминает жертв голодомора.
Только относительно населения Украины было принято постановление, которое ввело изъятие у крестьян не только зерна, а всех без исключения пищевых запасов.
В разгар голода 22 января 1933 Кремль специальной директивой приказал не допускать выезда крестьян с территории Украины и Кубани в другие районы, а "тех, кто пробрался на север" немедленно арестовывать, и, после того, как были выявлены "контрреволюционные элементы", высылать на места предыдущего проживания.
В разгар голодомора, 17 марта 1933 года, было принято постановление, согласно которому выход из колхоза допускался только с разрешения администрации на основе организованного набора рабочей силы.
Поселенцев из других республик и красноармейцев, которые заселялись на место вымерших крестьян, власть обеспечивала продовольствием, а местное население Украины и Кубани - нет. Об этом в Украине и на Кубани есть множество живых свидетельств.
Голодомор проводился параллельно с возобновлением масштабных репрессий против культурной элиты Украины и свертыванием украинизации в Украине и на Кубани.
О Голоде в Поволжье 1921-1922 годов в СССР можно было свободно писать, а о простом воспоминании о Голодоморе в Украине еще в 1980-х годах можно было попасть за решетку. В разгар Голодомора в Украине СССР называл сообщение о нем в мире "грязной клеветой" и продолжал так делать еще много десятилетий.
Во время Голодомора в Украине в 1932-1933 годах СССР экспортировал за границу миллионы тонн зерна и значительные объемы других продуктов, чему есть масса подтверждений в официальной биржевой статистике.
Убийство миллионов украинцев нанесло значительный ущерб экономике СССР. Наиболее уязвимыми к голоду являются дети. Они должны были стать продуктивным населением и основой экономического могущества страны. Однако СССР все равно пошел на их убийство. В украинских селах постоянно рождались люди, воспитанные на украинском языке в украинских традициях. Спасти их от голодной смерти стоило бы копейки по сравнению с тем, что эти люди ежегодно бы зарабатывали для страны. Однако руководство СССР их не спасло.
Наконец, спросим себя: неужели в такой стране, как СССР, где люди часто боялись говорить шепотом под одеялом, могли умирать от голода миллионами на протяжении почти двух лет без ведома и одобрения этого в Москве?
Иностранные дипломаты сообщали о частных заявлениях советских руководителей о том, что в Украине в результате голода "этнографический материал будет изменен".
Интересно, что свидетели разговора Сталина при участии Постышева и Косиора, заявляли, как Сталин похвалил их за отчеты в Москву о количестве умерших от голода в Украине и сказал Постышеву: "Ты, Паша, назначен нами туда в роли главгола (главнокомандующего голодом), и этим оружием сделаешь там больше, чем Семен конными армиями. Стасик (Косиор) немного растерялся, а у тебя рука и воля железные".
Наконец, Советский Союз осуществил геноцидные действия в виде выселения против ряда народов Крыма и Кавказа. Неужели Сталин больше любил украинцев?
А еще есть материалы съезда КПСС о том, что Сталин решил выселить всех украинцев из Украины: "Украинцы избежали этой участи потому, что их слишком много и некуда было выслать. А то он (Сталин) и их бы выселил".
Эта идея была реализована в приказе народного комиссара внутренних дел СССР Берии и заместителя народного комиссара обороны СССР Жукова от 22 июня 1944 года о выселении всех украинцев в Сибирь.
В своих воспоминаниях советские генералы признались в существовании такого приказа и готовности его выполнить. О том, что всех украинцев собирались выселить из Украины, на ХХ съезде КПСС в 1956 году признался генеральный секретарь КПСС Хрущев.
Читайте также: Причина смерти — украинец: воспоминания тех, кто пережил Голодомор

Божественна літургія та панахида за жертвами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні відбулася у Стамбулі 24 листопада за участю Вселенського Патріарха Варфоломія.
"Ми вшановуємо 86-ті роковини Голодомору і пам'ять жертв цього геноциду з боку сталінського режиму проти українського народу", – сказав Вселенський Патріарх. Про це розповів Укрінформ.
Читайте також: Українські науковці на антарктичній станції вшанували пам'ять жертв Голодомору
Тоді, як висловився Варфоломій, "незліченна кількість українських мирних людей – дітей, чоловіків і жінок – потерпали від голоду і боролися за свою національну ідентичність, мову та культуру". Та й сьогодні "зло продовжує чинити руйнівний вплив на світ".
Вселенський Патріархат вирішив надати автокефалію народу Божому України, щоб він міг організувати своє життя відповідно до основ святих канонів церкви та її традицій, щоб мав повагу до Матері Церкви та був у комунікації з іншими православними церквами,
– наголосив Варфоломій.
Після літургії посол України в Туреччині Андрій Сибіга виступив зі словами про Голодомор: "Це було абсолютне зло: гинули безневинні люди. 25 тисяч щодня. Ми маємо це пам'ятати й поширювати правду: це злочин проти людяності, це – геноцид".
На заході також були генеральні консули Канади, Молдови, Польщі, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, представникам української та кримськотатарської громад.2 грудня 2018 року божественна літургія та панахида за жертвами голодоморів за участю Вселенського Патріарха також відбулася у Стамбулі. У вересні 2019 богослужіння у пам'ять про жертви Голодомору та жалобна акція "Запали свічку пам'яті" відбулися в столиці Туреччини – Анкарі.
23 листопада 2019 року - 17:07
Президент України Володимир Зеленський і його дружина Олена взяли участь у церемонії вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні.
Президентське подружжя, а також Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, представники дипломатичного корпусу та інші офіційні особи пройшли скорботною ходою до скульптури «Гірка пам’ять дитинства» на території Національного музею Голодомору-геноциду в Києві.
Після цього предстоятелі українських християнських церков відправили панахиду за померлими від Голодомору 1932-1933 років.
Президент України оголосив загальнонаціональну хвилину мовчання, після закінчення якої розпочалася всеукраїнська акція «Запали свічку!»
Володимир та Олена Зеленські поклали композиції із зерном та запаленими лампадами до скульптури «Гірка пам’ять дитинства».
Після цього було встановлено лампади від Верховної Ради України, від уряду, від президентів України 1991-2019 років, від Світового конгресу українців, Громадського комітету з ушанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років, Українського інституту національної пам’яті, від акредитованих в Україні глав і представників дипломатичних місій зарубіжних країн та міжнародних організацій, а також від кожної області, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя.
На завершення офіційної церемонії Глава держави вдарив у дзвін, який встановлено на вході до Алеї чорних дощок України.

s
Львів пам’ятає… На площі навпроти пам’ятника Тарасові Шевченку представники влади, громадськість та духовенство спільно із львів’янами провели екуменічну панахиду за жертвами Голодомору 1921—1922, 1932—1933 та 1946—1947 років в Україні, та згадали пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Опісля — долучились до всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті», запаливши свічки і лампадки на площі.
Львів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору фото: Христина ПроцакЛюди, що прийшли на площу, прийняли участь у загальноукраїнської акції «Запали свічку пам’яті». Вони запалили сотні свічок, з яких зокрема виклали три великі свічки, напис «Пам’ятаємо!» та роки трьох Голодоморів.
Сформувавши колону, люди з лампадками вирушили до пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій.
Львів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору фото: Христина Процак«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять заморених Голодом у 1921-22 роках, 1932-33 роках, 1946-47 роках. Ці три Голодомори винищили практично все українське село, весь той генофонд нації, який би мав зробити поступ вперед — до свободи, життя, волі, стояти і боротись за вільну Україну. У селян відібрали все. Ці біси були господарями тоді на українській землі, але той страшний час минув і пам’ять про ці трагічні події описана чорними літерами в українській історії. Сьогодні кожен візьме до рук лампаду, зігріє у своїх руках, запалить свічку, щоб засвідчити, що ми пам’ятаємо, ми будемо живі, будемо боротись за Україні”, — сказав Владика Димитрій, Митрополит Львівський і Сокальський ПЦУ.
Львів’яни запалили сотні лампадок в пам’ять про жертв Голодомору фото: Христина ПроцакДовідка
Згідно з результатами опитування, яке провела соціологічна група «Рейтинг», 82% громадян вважають, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу. У порівнянні із минулим роком, дещо зросла кількість тих, хто однозначно погоджується із цим твердженням. У регіональному розрізі спостерігаються такі відмінності: твердження про те, що Голодомор є геноцидом, поділяють 95% жителів Заходу, 87% – Центру, 72% – Півдня та 61% – Сходу. 73% опитаних зазначили, що цього року планують запалювати свічку у День пам’яті жертв Голодомору в пам’ять про загиблих від голоду.
Богдан Гордасевич: Не забудемо і не пробачимо! Злочин без терміну давності - геноцид українського народу в СРСР 1921-1991 роки.

ВАСУ заарештував все майно народного депутата Ярослава Дубневича. Про це розповіло поінформоване джерело.
Воно зазначило, що засідання антикорупційного суду, на якому було заарештовано майно Дубневича, було закритому режимі. "Це означає, що рішення суду є засекреченим", - сказало джерело.
7 листопада Апеляційна палата ВАКС скасувала рішення суду першої інстанції та ухвалила нове, яким до нардепа застосовано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на 2 місяці з альтернативою 90 млн грн застави.
Народний депутат був взятий під варту прямо в залі суду.
Як повідомляв сайт "Коментарі", 31 жовтня Верховна Рада зняла недоторканність з Ярослава Дубневича, а також дала дозвіл на його затримання і арешт.
Нагадаємо, Ярослав Дубневич у Верховній Раді 8-го скликання очолював парламентський Комітет з питань транспорту.
На думку слідства, Дубневич використовував свою посаду голови парламентського комітету з транспорту для впливу на топ-менеджерів "Укрзалізниці". Зібрані матеріали вказують на узгоджене завищення цін на стрілочну продукцію для залізниць. В результаті, збиток державі склав понад 93 млн грн.
29 жовтня пройшов обшук в будинку колишнього нардепа Богдана Дубневича - рідного брата Ярослава Дубневича.
НАБУ і СБУ розслідують кілька кримінальних проваджень, фігурантами яких є компанії братів Дубневичів і співробітники "Укрзалізниці". Згідно з попередньою оцінкою слідчих, з 2013 року особи, причетні до злочинів (ухилення від сплати податків, недостовірне декларування та ін.), легалізували понад 2 млрд грн.
Ритмічний танець наші фігуристи виграли з мінімальною перевагою – трохи більше, ніж півбала – над польськими спортсменами Юстиною Плутовською та Джеремі Флеміном. Але у довільному вони не залишили своїм суперникам жодного шансу, відкатавши програму емоційно, на хорошій швидкості та продемонструвавши високу якість виконання елементів.
За свій довільний прокат Олександра та Максим отримали 108.53 балів, а за підсумками двох танців – 175.76 балів. Плутовська/Флемін залишилися на другому місці – 164.05. Третя позиція у представників Німеччини Аманди Петерсон/Максміліана Пфістерера – 148.04. Нагадаємо, у нинішньому сезоні Олександра Назарова та Максим Нікітін стали бронзовими призерами двох етапів серії Челленджер – Lombardia Trophy в Італії та Ice Star в Білорусі.
Учні харківського тренера Галини Чурілової виграли також міжнародний турнір Mezzaluna Cup в Італії.
На чемпіонаті світу зі шашок-64, що відбувся у Туреччині, блискучі перемоги здобули українці Олена Коротка та Юрій Анікєєв. Та щоб усвідомити справжню цінність цих звитяг, треба зазирнути в історію.
Півтора року тому Міжнародна федерація шашок, яку цілковито контролює Росія, дискваліфікувала лідера збірної України Юрія Анікєєва – за те, що на матчі виходив у вишиванці, пише газета Експрес. Безглуздішу причину годі було знайти, але українця, який реально конкурував із російськими шашкістами, таки прибрали з дороги.
Українська федерація довго воювала з цим рішенням, дійшла до Апеляційного суду в Лозанні – і там ухвалили рішення на користь українця. Причому з приписом, що воно остаточне, жодних апеляцій бути не може.
Росіяни цю гірку пілюлю проковтнули. І коли Юрій Анікєєв заявився на чемпіонат світу у Туреччині, сказали, що він їм не конкурент, бо, по-перше, півтора року “простоював” а, по-друге, шашки-64 – не його козир, він сильний у шашках-100.
«Тому це навіть не перемога України, – каже «Експресу» президент української федерації шашок Анатолій Яценко. – Це перемога правди і здорового глузду над підкупом, підлістю і грошима.
А як Росія домоглася усунення Юрія від спорту? Лише підлістю! Перемога Анікєєва – це лише перша частина нашої відповіді згаданій федерації. Друга буде ще жорсткішою. Тепер ми ініціюємо міжнародний суд, щоб діяльність цієї федерації визнали незаконною і взагалі її ліквідували. Федерація, яка займається спортивним тероризмом, не має права на існування. Цю мою позицію цілковито підтримали в міністерстві».
Повідомляє Експрес.