Там, де закінчується все і де початок усього – Земне з небесним поєдналось І серед ночі сонце сяє, Вода і полум’я там співіснують нероздільно. Отам – удвох ми. Я – в тобі, в мені – ти. 06.11.2009 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

Чи бачив - світ без світла? Чув - без гармонії мелодію? Чи зустрічав у натовпі самотніх? Сліпих зі зрячими очима? І зрячих, від народження сліпців? Є хто живий і без любові в серці? 30.10.2009 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] P.S. Любові, гармонії та світла - для усіх! P.P.S. Картинки приєднані для створення гарного настрою

- Не озираючись, іду. - Тобі услід дивлюсь і Посміхаюсь. Плачу серцем… - Скінчаться мандри – повернусь я. Чекай. -Чекатиму. Як скажеш, серце… 29.10.2009 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

1 Плач, без схлипувань і сліз, душив мене. Він, здавалось, підіймався з самісінького серця, а воно розривалося від нестерпного болю. Здавалось, ще трохи, і я вмру від цього. «Немає!... Тебе немає!... І ніколи не буде!... Господи, допоможи мені це пережити! Як мені бути???!!!!.....» 2 Я прокинулася від невимовного, щемного почуття втрати. Сльози були на моїх щоках, а на серці туга…..туга…. Ти солодко спав поруч, і тепло твого тіла та подих привели мене до тями...

Читати далі...

Два маленьких лискучих каштанчики… Трохи спідлоба, лукавими своїми оченятами доня подивилась на мене і задзвеніла сміхом. О, цей сміх! Як я люблю його!!! Він – струмочок чистий, що дзюрчить, співає лагідно; срібні ноти переливаються , ніжно бринять і наздоганяють одна одну. Перлинка коштовна, люба доня, сміється, і моє серце радіє, і пролітає думка: «Яке щастя - чути цей сміх!» Губенята, пелюсточки рожеві, розтуляються, щічки, персики кругленькі, стають ще круглішими – доня посміхається, ...

Читати далі...

Не питай про кохання. Не варто… Не випитуй про вірність навіки. Я з тобою в цю хвильку, я поруч. Тіла шал, вуст вогонь так відверто Промовляють без слів – «Я кохаю!» 21.10.2009 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

Це - о-с-с-сінь… Вітер копирсається в листі, підкидає його, граючись. І сміється, споглядаючи ті химерні танці, які жовтогаряче, золотаве і багряне листя витанцьовує, покірне його, вітру, примхам. Сміх вітру чудернацький, отакий: Ш-ш-шш!!!! С-с-ссс!!!! Х-х-х-хи-хи!!!!! Ха-ха-х-х-х-ш-ш-шшшша!!!!..... Ніби старенький беззубо щось промовити намагався, та закахикався. І це кахикання переходить в таке собі сміхошипіння. Раптом: Цок! – легенько по гілці… І знову: - Цок! Тук!.. ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Осінь-Крез щедро сипле оздобами Із бурштинів, топазів та золота, Прикрашає калину рубінамі, Горобину - намистом кораловим. Вітер листя в обійми підхоплює - Вихор пристрасний танго вогненного. Раз-два-три... Дощова меланхолія... Раз-два-три - ноти вальсу осіннього... О, ці флейти та скрипки небеснії! Саксофони надривно-пронизливі! Розкіш скороминуща бентежная! Світ святково-сумний...

Читати далі...

Ти тілу любий, серцю милий, Я не любить не маю сили. До тебе - всі думки птахами. Що відстань їм, яка між нами! Мед на вустах, крізь мряку промінь, В мені - бажання, спалах, пломінь!.. Як розлюбити?! О, мій милий! Лише кохати маю силу. 16.10.2009 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

верлібр До! – до-мажор, акорди літа. Мі! – Місяць, млинчик з медом в небі. Соль! Соль! – Кохання соло. Соловейко Співає аріозо. Фа! – Фанфари Лунають зоряні; фортіс-Сі!-мо любовне. Ре! – Мо-Ре… Хви-Ля… Ля! У хвилях Світанок вже скупався. Сонце!!! Симфонія ранкова! Сон це… Сон це… 01.10.2009 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109270254