Москва і Сребрениця.


Здаються дуже зловісними заяви високо позиційованих російських функціонерів Пєскова та Козака, що якщо українські війська зайдуть на територію ОРДЛО, то є небезпека появи нової Сребрениці на Донбасі. Нагадаю, що в 2014 р. українські війська вже звільняли велику частину тимчасово окупованої території Донбасу, включаючи Славянськ, Константинівку, Дружківку і, звісно, ніяких злочинів не скоювали. Окрім того, потрібно просто згадати низку безспірних історичних фактів, а вони якраз говорять про схильність до військових злочинів саме представників "русского мира".
Так що відбулося у Сребрениці? В квітні 1993 р. Сребрениця, як Жепа та Горажде були оголошені Радою Безпеки ООН "зонами безпеки" під захистом міжнародного миротворчого контингенту в Боснії і Герцеговині. 11 липня 1995 р. підрозділи боснійських сербів під командуванням генерала Р.Младича в результаті наступальної військової операції захопили "зону безпеки" ООН в Сребрениці. Кілька десятків тисяч боснійських мусульман опинилися в пастці. 570 голландських миротворців вели себе вкрай нерішуче. Зрозуміло, що військ боснійських сербів було в багато разів більше, та "блакитні шоломи" могли звернутися, щоб командування ООН терміново надіслало військову допомогу. Голландці ж почали переговори з генералом Р.Младичем і той пообіцяв усьому населенню безпеку, але відокремив від мирних громадян чоловіків у віці від 12 до 65 років, а це більше 8 тис. чол., запропонувавши останнім 12 тис. (жінки, діти, люди похилого віку) терміново евакуюватися. Боснійські серби запропонували миротворцям з Нідерландів супроводжувати величезну людську колону, щоб її по дорозі не обстріляли та запобігти жертв, пообіцявши, що з чоловіками, які залишилися, нічого злого не вчинять. Голландці вирішують залишити захищений рішенням РБ ООН "анклав безпеки". Це було катастрофічне рішення. Як тільки "блакитні шоломи" разом з колоною мусульманських жінок, дітей та старих людей пішли, усе чоловіче населення Сребрениці, а це 8 тис. чоловік, було розстріляно. Щоб сховати сліди злочину, армія боснійських сербів, використовуючи трактори та багери викопала кілька котлованів, куди сховала тіла вбитих, при цьому обережно маскуючи сліди злочину залишками рослинності. Як часто буває, при вбивстві такої великої кількості людей, кільком мусульманам вдалося вижити та втекти. Правозахисні організації забили тривогу, вимагаючи детального міжнародного розслідування. Терміново до Сребрениці було відправлено декілька пошукових груп, які змогли визначити місця масових поховань. До сьогодні з братських могил дістали більше восьми тисяч людських тіл. Всі вони пройшли експертизу на ДНК та були у більшості пізнані кому належать, а потім перепоховані на величезному меморіалі. В 2003 р. влада Республіки Сербської БіГ визнала масові вбивства мусульман в Сребрениці, в 2010 р. парламент Сербії гостро засудив різню, проте відмовився її визнавати геноцидом. В 2007 р. Міжнародний трибунал кваліфікував дії боснійських сербів як "злочини геноциду". В січні 2009 р. Європарламент проголосив 11 липня Днем пам’яті геноциду у Сребрениці. З 2001 до 2017 рр. Міжнародний трибунал в Гаазі за масові вбивства в Сребрениці засудив низку командирів армії боснійських сербів до різних термінів ув’язнення. Сам генерал Р.Младич отримав ув’язнення пожиттєво.

Після ліквідації боснійських мусульман в Сребрениці, армія генерала Р.Младича стала атакувати ще один під захистом ООН анклав – Жепу, де були 10 тис. боснійських мусульман та хорватів. Захищали Жепу українські миротворці. Їх було всього 79, оточених багатотисячною армією боснійських сербів. Та на відміну від голландців, українці рішуче відмовилися залишити чоловіків анклаву, на чому знову наполягав Р.Младич. Не дивлячись на погрози взяття Жепи штурмом, українці залишилися на позиціях. Тоді генерал Младич пішов на компроміс та дозволив вивезти з Жепи усе мирне населення, включаючи 4 тис. чоловіків, яких українці спасли від вірної загибелі. Дуже жаль, що голландці не повели себе так твердо як українці.

Хотів би також нагадати, що до Сребрениці самим масовим розстрілом мирного населення у новітній час рахувалася чернігівська Корюківка, де нацистами в 1943 р. було вбито більше 7 тис. мирних українців, хоча в радянські часи, як правило, згадували Хатинь, де загиблих було в 30 разів менше. Пєскову та Козаку також слід не забувати, що в 1933 р. від геноциду постраждали якраз українці, яких з-за голоду через злочинну політику радянського керівництва та Кремля загинуло 7 мільйонів чоловік.

В 2015 р. Рада Безпеки ООН розглядала питання про визнання злочинів у Сребрениці актом геноциду, але саме Москва наклала вето на це рішення. РФ також виступила з ініціативою відпустити генерала Р.Младича з в’язниці доживати свій вік в Росії, так як він хворий, проте Гаазький трибунал відмовив. Також відомо, що під час війни в Боснії, Москва надавала всіляку підтримку боснійським сербам, там в їх армії воював російський батальйон добровольців, бійці якого скоїли масу військових злочинів. Оточену Сребреницю атакували підрозділи російських добровольців та козаків, і не виключено, що вони з армією Р.Младича брали участь в масових розстрілах боснійських мусульман. Особливою повагою серед добровольців користувався, вгадайте хто – да той же Стрєлков (Гіркін), офіцер ФСБ, який брав активну участь в окупації Криму, особисто опікаючи главу кримського парламенту Константинова, а потім залишив кривавий слід на Донбасі, будучи "міністром оборони" не визнаної ДНР. Тому боятися повторення Сребрениці на Донбасі треба не від українців, які в своїй історії не раз страждали від масових вбивств та геноциду, при цьому спасаючи інші народи, а таких як Стрєлков – яскравих представників "русского мира", що принесли в Боснію та Донбас смерть, сльози та руйнування.
https://news.obozrevatel.com/ukr/politics/moskva-i-srebrenitsya-rosijski-dobrovoltsi-todi-vbivali-musulman-bosnii-yak-zaraz-ukraintsiv-na-donbasi.htm?fbclid=IwAR0r0M-NKP4IHdZ5YACdmJy41okQCrPdRKik5nQsKbvMqIh3a_3fPY__bNg

Рубікон для майора


Останні три тижні виявилися багатими на яскраві міжнародні політичні події. В центрі уваги світового суспільства перебувала публікація відкритої версії звіту Офісу Директора Національної Розвідки США про втручання іноземних держав у вибори в США в 2020 році. Перш за все, і в основному, Росії на стороні Трампа. Слідом за цим значний резонанс викликала публічна згода президента США Джо Байдена з тим, що «Путін – вбивця» у відповідь на запитання журналіста ABC Джорджа Стефанопулоса.

Також нещодавно відбулися досить жорсткі дводенні переговори державного секретаря Тоні Блінкена і радника з національної безпеки Джейка Саллівана з їх китайськими колегами.

Ці події, а також те, що за ними послідувало і те, що їх супроводжувало, дуже чітко визначили, що зовнішня політика сучасної Америки, яка була чітко окреслена в недавньому виступі президента Байдена на мюнхенській конференції з безпеки і у виступі державного секретаря Блінкена перед американськими дипломатами - це вже не просто лише слова, а абсолютно реальні практичні дії.

Сполучені Штати дуже чітко позначили, в чому полягають пріоритети їх зовнішньої політики і якою буде ця політика в найближчі чотири роки. Своєю короткою відповіддю на питання Джорджа Стефанопулоса Джо Байден сказав дуже багато. Ніяких рухів в бік якого б то не було поліпшення відносин з Росією не буде і не може бути. Ніяких поступок вбивці ні в чому бути не може, як не може бути поступок терористові.

Те, як нервово сприйняв кремлівський диктатор коротку і чітку відповідь американського президента на запитання журналіста, говорить про те, що ця відповідь потрапила в «десятку», дуже болісно вдаривши по самолюбству майора КДБ, який отримав підполковника перед відходом у відставку.

Ні, ніяких «дебатів» в прямому ефірі ніхто з ним проводити не буде. На його з дитинства сформовані важкі комплекси ніхто також не буде звертати уваги. Блазнювання Путіна перед телекамерами нікого в Америці не цікавить. За відкликаним їм з Вашингтона послом ніхто тут не буде нудьгувати. Всі ці демарші – лише для внутрішнього російського споживача.

Джо Байден провів дуже чітку межу для всіх глав держав і урядів, все ще бажаючих щось гарне «побачити в очах» кремлівського диктатора або тих, хто збирається вести з ним «business as usual». Всі вони повинні будуть тепер розуміти, що мають справу з людиною, яку президент США вважає вбивцею!

На тижні що минає, міністри закордонних справ країн G7 чітко вказали Росії, що вона - агресор і що вона не є лише стороннім посередником на переговорах в рамках мінського і нормандського процесів, а є стороною конфлікту.

Державний секретар Блінкен виступив з різкою заявою, в якій закликав негайно зупинити будівництво «Північного потоку-2», в іншому випадку пригрозив країнам-учасникам американськими санкціями.

Над Кремлем згущаються хмари. Протягом найближчих тижнів американо-російські відносини отримають подальший розвиток у вигляді нових санкцій за втручання Росії у вибори і відповіді США на російську кібератаку. Чи надовго вистачить у Росії внутрішніх «скреп» для жорсткого протистояння з усім Західним Світом?Источник: https://censor.net/ru/b3259291

Як військовий центр спецоперацій РФ бреше громадянам Росії


Розкрито особистості головних дезінформаторів 706 Центру інформаційного протиборства РФ

Стала відома схема, за допомогою яких структур верхівка країни тримає громадян Російської Федерації у невідомості. Одним з них є гучний своїми недолугими інформаційними операціями 706 Центр інформаційного протиборства, а точніше військова частина № 76836. Розташований цей курятник в Санкт-Петербурзі на набережній Обвідного каналу, 35. За своєю структурою все дуже просто. Тільки звучить складно.

Тримається все в цій частині на так званому управлінні. Начальник центру Киеня Валерій Миколайович, і у нього є цілих чотири відділи. У соціальних мережах Валерій позиціонує себе як хороший батько. У нього є дочка Софія. Але через татову роботу їй часто доводиться міняти свої профілі в соціальних мережах. До чого б це?

А тепер давайте розберемося в структурі самого центру, а точніше відділів, які, власне кажучи, і паморочать людям голови.

Перший відділ – інформаційної ізоляції району бойових дій. Начальник відділу – Шанін Станіслав, він відповідає за відключення населення від інтернету, телебачення, радіо та інших каналів, через які можна отримати будь-яку інформацію.

Особливо смішно те, що до складу відділу входить відділення по нейтралізації систем життєзабезпечення. Заправляє цим комунальним співтовариством Скоробогатов Кирило, відомий в мережах як Дмитро Пухлов. Ці рольові ігри явно до душі його дівчині Ірині. У вільний від роботи час Кирило проводить в русі або зі своїми друзями – такі ось вони горе-комунальники.

Ну а коли район ізольований і відключений від джерела інформації, то нам поспішає на допомогу відділення організації телемовлення, щоб показати те, що дійсно потрібно на думку Валерія Миколайовича, командира частини. Якщо ви раптом у Пітері почуєте мовлення зі стовпа як в 45-му, чи не дай Бог побачите телевізор на колесах, знайте – це схема обману в дії.

Другий відділ – інформаційного прикриття дії військ, дезінформації та контрпропаганди. Начальник відділу – Дубінін Андрій. Головне завдання відділу – це обман, як би по-іншому це не називали – дезінформація або контрпропаганда. У Андрія, звичайно ж, є вірний соратник в цій справі – начальник відділення обману Олексій Лимич, у нього багато родичів і всі вони люблять проводити час в соціальних мережах.

Третій відділ – військово-цивільної взаємодії, роботи з населенням на підконтрольних територіях і після конфліктного врегулювання. Начальник відділу – Максим Волгін. Відділ займається різного роду договорняками, як з місцевою владою, так і конкретно по населенню. На переговори з владою зазвичай відправляють молоденьких дівчат з красивим бюстом і правильним батьківським вихованням. Вся ця справа подається під соусом проведення гуманітарних акцій – треба ж хоч якесь прикриття.

Ну і секретна частина. Тут все по класиці – начальник Надія Чудінович виглядає дуже секретно і ще багато темних конячок бігають у цій військовій частині під номером 76836. Сімейні клани, любителі полювання і риболовлі, репетитори, звідниці собачих сердець. Але важливо пам’ятати одне – всі вони шахраї, на чолі з Валерієм Миколайовичем. Промишляє це угруповання в центрі Пітера і боронь Боже якщо хто з Вас став жертвою їх діяльності. Бережіть себе і будьте пильні.


https://www.iccrp.org/yak-vijskovyj-czentr-speczoperaczij-rf-breshe-gromadyanam-rosiyi/?fbclid=IwAR10SQGFe7oVj7hR2_glqDzJLU65UHr4YNRS_3z2BG8t2HpGNfZhbAfOl_c

Кримінальні провадження стосовно 10 контрабандистів розслідують


У Службі безпеки України заявляють, що кримінальні провадження стосовно контрабандистів, проти яких було впроваджено санкції Ради національної безпеки і оборони (РНБО), розслідують СБУ та інші правоохоронні органи.

"Стосовно фігурантів санкційного списку, рішення щодо яких було ухвалено на засіданні РНБО у рамках боротьби з контрабандою, повідомляємо таке: стосовно них раніше було відкрито низку відповідних кримінальних проваджень. Їх розслідує і СБУ, і інші правоохоронні органи. Про деталі справ ми повідомимо відразу, коли це дозволять процесуальні норми й розголошування цих відомостей не зашкодить розслідуванню", - повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" в СБУ.

Також у відомстві окремо зазначили, що СБУ провадить системну роботу з захисту національних інтересів України, зокрема у сфері економічної безпеки, й саме матеріали СБУ лягли в основу рішенням РНБО, зокрема, і про впровадження санкцій проти так званої десятки контрабандистів.

"Ці обмежувальні заходи використовуються для знешкодження загроз національній безпеці. При цьому СБУ діє виключно в рамках правового поля й оперує конкретними фактами та доказовою базою", - додали в СБУ.

Як повідомлялося, 2 квітня Рада національної безпеки і оборони вперше в історії України впровадила персональні санкції проти десяти контрабандистів, які, за даними спецслужб, є "лідерами" в цій галузі.

Санкції РНБО стосуються компаній, пов'язаних із Вадимом Альперіним, Олександром Чудаковим, Віктором Шерманом, Олександром Кравченком, Володимиром Дідухом, Іваном Бокалом, Валерієм Пересоляком, Юрієм Кушніром, Орестом Фірманюком і Олександром Єрімічуком. Проти цих громадян також було впроваджено персональні санкції "за контрабандизм".

4 квітня президент України Володимир Зеленський своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони, що передбачає застосування санкцій проти осіб, визнаних контрабандистами за результатами проведеного спецслужбами розслідування.
https://ua.interfax.com.ua/news/general/737289.html

Росія готує на Донбасі провокацію (в якій уже, заздалегідь, звин


Про це говорять два факти.

Перший – інформація про бажання Росії реалізувати ідею введення на Донбас російських миротворців, озвучена більше двох тижнів тому.

І другий – завершення німцями і французами, в рамках Н-4, роботи над “пропозиціями по кластерам”.

Зрозуміло, що українській громадськості стало відомо кілька днів тому про ці кластери (але не про суть, не про те, що в них!), а РФ знає про них вже мінімум місяць… Ось Москва вустами Гризлова і відповідає на це, звинувачуючи Україну “в провокуванні ескалації конфлікту в Донбасі” (тобто, не самої ескалації, а її провокуванні – це як попередження, що ескалація буде, але винна в ній заздалегідь Україна), про це свідчить перехват 07.04.2021 об 12:42 розмови російського куратора з позивним «Ростов» (кадровий військовослужбовець, військове звання майор, командир ГСАДН (гаубичний самохідний артилерійський дивізіон), базується у Новоазовську Донецької області) під час якої він віддає наказ про обстріл своїх же позицій з метою звинувачення України в обстрілі їх позицій;

– Росія формує громадську думку, роздуваючи військову антиукраїнську істерію в окупаційних і російських ЗМІ поширюючи фейки про війну і наступ ВСУ;

– Росія активізувала ремонти своїх позицій на передовій в ОРДЛО і будівництво другої лінії оборони;

– Росія почала підготовку до мобілізації місцевих і своїх “добровольчих” військових резервів;

– Росія почала пропаганду ідеї введення “російських миротворців” на Донбас в міжнародних організаціях, і підготовку до відповідної пропагандистської кампанії в ЗМІ;

Якщо скласти все це то можна побачити наступну картину.

Путін незадоволений ситуацією в Н-4 (західними “пропозиціями по кластерам”) і бачачи, що втрачає ініціативу, готує на Донбасі військову провокацію. У плани Росії входить обстріл своїх же позицій так званих «ополченців» ОРДЛО або гірше, росіяни планують пальнути по мирному населенню т.зв. ДНР, звинувативши в цьому ЗСУ, Маріуполь Східний ми ще пам’ятаємо! Не виключений також і подальший ракетний обстріл росіянами командних пунктів ЗСУ!

Громадська думка росіян сформована, додаткова військова техніка перекинута, все готово для провокації, яка може стати приводом для введення в ОРДЛО “російських миротворців”. Боячись, що провокація може викликати контрнаступ ЗСУ – Росія готується обороняти на Донбасі свої ж окуповані території. Мета провокації і введення російських “миротворців” – створити на Донбасі нову реальність, яка зробить невигідні для Росії германо-французькі “пропозиції по кластерам” вже не актуальними, і дозволить законсервувати конфлікт за абхазьким зразком (з “громадянами РФ” на лінії розмежування). Тобто, переформатування регіону у військову базу РФ під виглядом безлюдних “ДНР” – “ЛНР”, і можливістю відновлення військових дій в будь-який потрібний Москві момент. Раз сценарій з приєднанням України до “ДНР-ЛНР” не виходить, а геополітичний фон стає несприятливим, – Москва починає грати «вдолгую»… Тому важливо відрізнити провокацію від наступу, правильно оцінювати дії противника і реагувати адекватно, не даючи приводу для введення “миротворців” …

Хоча, Путіну приводи і не потрібні. Гітлеру для захоплення Польщі, не потрібно було реального нападу поляків на німецьку радіостанцію, він сам все зробив за них …

Питання, чому ж мовчать Німеччина, Франція, Великобританія?
https://upmp.news/ua-in-ukraine/rosiya-gotuye-na-donbasi-provokatsiyu-v-yakij-uzhe-zazdalegid-zvynuvatyla-ukrayinu/

«Подвиги» Краснова

Історія боротьби українських патріотів за свою державність у ХХ сторіччі насичена героїчним протистоянням з ворожими спецслужбами, насамперед – ОДПУ-НКВС-МДБ-КДБ. В свою чергу радянські каральні органи вбачали (і не даремно) в організованому українському русі за свободу своєї батьківщині одного з заклятих ворогів Кремля.

Найбільш яскравою ілюстрацією знищення прагнення українців до волі є підступність та лють московських катів по відношенню до лідерів Організації українських націоналістів, а також воїнів Української Повстанської Армії, які боронили свою землю від чужинських загарбників. Чекісти протягом 30-50 років минулого століття добре вивчили діяльність націоналістичного підпілля з метою подальшого його придушення. У цій роботі співробітники органів радянської держбезпеки не гребували ніякими методами, головним з яких було занурення у добровольчі рухи досвідченої агентури чекістів і відповідно, як результат-українських патріотів захлиснула хвиля підступних політичних вбивств.

У 1938 році в Роттердамі (Нідерланди) внаслідок вибуху вбито лідера ОУН Євгена Коновальця. Вчинив цей теракт майбутній генерал НКВС Павло Судоплатов, замаскувавши вибухівку під виглядом коробки шоколадних цукерок з українським декором. Уродженець південноукраїнського Мелітополя з 14 років занурився у вир секретної роботи НКВС. Молодий чекіст під виглядом учасника підпільної української організації декілька років спілкувався з провідником УПА, доки з Москви не надійшов наказ на ліквідацію Є.Коновальця.

У 1959 році у Мюнхені (Німеччина) застрелено іншого провідника української нації Степана Бандеру. Вбивцею виявився Богдан Сташинський, який у 1950 році ще студентом Львівського педінституту за завданням радянського ГДБ вступив до лав ОУН, що було для нього не складно, оскільки три рідні сестри підтримували оунівське підпілля.

Найжорстокіші дії гебешні карателі вчиняли на Західній Україні протягом 1944-1952 років, коли переодягнуті в однострої УПА  т.зв. «яструбки» (від назви спецзагонів НКВС «истребительные батальоны») тероризували села Західної України. Від їх рук потерпало мирне населення незалежно від соціального походження та національності, викликаючи таким чином лють до націоналістів та дискредитуючи саму ідею вільної та незалежної України.

Але, залишимо історію нащадкам і подивимось на реалії сьогодення, а саме на агентурну роботу тих самих нащадків НКВС (ОГПУ, КДБ) — ФСБ та розвідувального управління Генштабу армії Росії у оточенні українських патріотів через призму подій, що передували Революції Гідності.

Збройну агресію по відношенню до України керівництво Росії готувало ще до 2010 року, це вже не секрет навіть для самих маленьких українців.

У влітку 2013 року російські спецслужби вирішили показати усьому світу, хто ж такі справжні звірі «бэндеровцы». У самісінькій Москві співробітники військової розвідки РФ влаштували показовий спектакль, який полягав у нібито штурмі «бендеровцами» редакції газети «Московський комсомолець» під виглядом претензій справжніх українських націоналістів до головного редактора видання  Павла Гусєва за нібито причетність до залучення українок до проституції.
Далі читати за посиланням: 
http://layno.in.ua/2021/04/09/podvigi-krasnova/

СБУ суд арештував яхту, котра належить Віктору Медведчуку

Суд наклав арешт на одне з суден, що, згідно з документами, котрі є в наявності Служби безпеки України, належить Віктору Медведчуку. Відповідне рішення на основі матеріалів СБУ прийняв Херсонський міський суд Херсонської області 9 квітня.

Зокрема, слідчі СБ України задокументували неодноразове порушення законодавства екіпажем приватного судна «ROMANCE 1» (порт приписки – Херсон). У тому числі мова йде про заходи у порти тимчасово анексованого Криму. Тож в рамках даного кримінального провадження досліджуються обставини неодноразового порушення екіпажем порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Загалом слідчі СБУ зафіксували кілька десятків фактів заходжень суден-порушників до портів і терміналів Кримського півострова.

На даний момент триває досудове розслідування за:


  • ч. 1 ст. 111 (державна зрада);

  • ч. 3 ст. 110-2 (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України);

  • ч. 1, 2, 3 ст. 332-1 (порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї);

  • ст. 291 (порушення чинних на транспорті правил) Кримінального кодексу України.

Документування протиправної діяльності проводилось слідчим управлінням ГУ Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим під процесуальним керівництвом прокуратури Криму.

Нагадаємо, у лютому РНБО за пропозиціями Служби безпеки запровадила економічні санкції до низки фізичних і юридичних осіб. Серед них – молдовська авіакомпанія JET4U S.R.L. та португальська JET4U LDA, які за здійснювали польоти до Російської Федерації та на тимчасово окуповані території України з порушенням чинного законодавства.
https://ssu.gov.ua/novyny/za-materialamy-sbu-sud-areshtuvav-yakhtu-kotra-nalezhyt-viktoru-medvedchuku

В Новосибирске россияне протестуют против войны с Украиной


В центре Новосибирска прошли сразу семь одиночных пикетов. Пикетчики протестовали против войны с Украиной, политических репрессий и уничтожения зеленых зон.


https://ghall.com.ua/2021/04/10/v-novosibirske-rossiyane-protestuyut-protiv-vojny-s-ukrainoj/

7 років тому Слов’янськ був захоплений російськими терористами


12 квітня 2014 року, рівно 7 років тому, Слов’янськ захопили проросійські бойовики.

Близько 9 ранку 12 квітня до будівлі Слов'янського міського відділу МВС України під'їхали автобуси, що доставили близько 20 озброєних невідомих чоловіків, які захопили установу.

Під час штурму бойовики використали димові шашки та сльозогінний газ, стріляли у повітря. Метою захоплення міліцейського відділку було заволодіння вогнепальною зброєю: бойовики захопили 20 автоматів та 400 пістолетів Макарова.

За всим цим спостерігали місцеві мешканці. Деякі з них із захопленням скандували: "Россия, Россия".

Під будівлею міського відділку міліції з підручних матеріалів (мішків з піском, шин, міліцейських щитів тощо) бойовики побудували барикади, біля установи закликали місцевих жителів провести мітинг на підтримку проросійських сил.

У той же час, друга група озброєних бойовиків вирушила на захоплення місцевого відділу СБУ.

З озброєними людьми зустрілася тодішня голова міста Неля Штепа. Після чого вона заявила, що невідомі у міліцейському відділку є «нашими ребятами», яких у будівлі близько 1000 осіб, а їхньою метою є захист жителів міста від «київської влади». Штепа висловила підтримку вимогам сепаратистів провести референдум про статус Донецької області та відмову «воювати з Росією».

У ЗМІ повідомлялося, що захоплення міського відділку МВС здійснювалося за участі особового складу спецпідрозділу «Беркут». Пізніше було ідентифіковано багатьох учасників захоплення — серед них були російські «козаки» та мешканці Криму.

Станом на ранок 13 квітня диверсанти контролювали усі виїзди з міста.

Згадаємо ці події, щоб не допустити повторення.

Місто знаходилося в окупації 84 дні.


https://www.6262.com.ua/news/3072165/sim-rokiv-tomu-slovansk-buv-zahoplenij-prorosijskimi-teroristami

Истоки Московии




Віталій Тернополянин:

Московское княжество основал хан Менгу-Тимур в 1277 году. О каком наследничестве Киевской Руси вы тут говорите, русские? Об этом пишет на своем блоге ykristianna.
Москва и Московия являются продуктом государственной деятельности татаро-монгольской империи и личным достоянием хана Золотой Орды Менгу-Тимура. Именно при нем впервые появилась Москва как поселение, зафиксированное в 1272 году, то есть при третьей татаро-монгольской подушной переписи, а первый Московский улус (княжество) появился в составе Золотой Орды в 1277 году, когда Хан Менгу-Тимур вручил ярлык «на княжение» младшему сыну Александра Невского — Даниилу, достигшему к тому времени, по татаро-монгольским законам, совершеннолетия (16 лет).
Итак, мы, наконец, добрались до истины, так усердно скрываемой великороссами: селение Москва стало заселяться племенами Моксель с 1272 года, а удельное Московское княжество появилось в 1277 году. Именно хан Золотой Орды Менгу-Тимур, а не Юрий Долгорукий, стал истинным основателем Москвы и Московского улуса.
В дальнейшем своему собственному дитю — Московии, золотоордынскне ханы будут способствовать во всем. Благодаря помощи и разрешению Сарая, Московия вскоре станет на путь так называемого «собирания земли русской». Но само по себе это понятие «собирания» появится значительно позже, когда на костях тысяч убиенных возникнет империя и ей понадобится «великое далекое прошлое». Тогда российская элита и примется воровать все чужое, дабы выдать за свое. Она даже откажется от прародителей своей государственности — татаро-монголов, не говоря уже об отказе от своего коренного финского этноса — мери, муромы, мещеры, веси, печоры, перми, мокши, мордвы и т. д.
Истинныe владетели и повелители Ростово-Суздальских и Московского княжеств с 1238 по 1357 годы:
1) хан Батый (Саин), 1238—1250 годы;
2) хан Сартак, 1250—1257 годы;
3) хан Берке, 1257—1266 годы;
4) хан Менгу-Тимур, 1266 —1282 годы;
5) хан Туда-Менгу, 1282—1287 годы;
6) хан Талабуга, 1287—1290 годы;
7) хан Тохта, 1291 —1312 годы;
8) хан Узбек, 1312—1342 годы;
9) хан Джанибек, 1342—1357 годы.
Именно эти исторические деятели явились прародителями российской державности.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2549183838710867&id=100008578275644