хочу сюда!
 

Svitlana

41 год, лев, познакомится с парнем в возрасте 35-50 лет

Заметки с меткой «провокація»

Вагнергейт від тих, хто за "гейт"

ruh_oporu_ua Єрмак і Офіс Президента причетні до згортання спецоперації по вагнерівцях — Bellingcat

Як зазначається в розслідуванні щодо зірваного затримання «вагнерівців», Андрій Єрмак замість Зеленського зустрічався з офіцерами розвідки, коли ті хотіли остаточно погодити план захоплення «вагнерівців». В матеріалі є дані, що вказують на причетність Офісу Президента до зриву операції.

Керівники операції — Бурба ГУР МОУ та Баранецький СБУ — прибули до Офісу президента за день до відправки найманців ПВК Вагнер. Бурба і Баранецький мали намір представити остаточний статус майбутньої операції. Однак, оскільки президент Зеленський у цей момент був зайнятий, Бурба сказав Bellingcat, що вони не змогли зустрітися з ним особисто.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак запропонував перенести операцію на тиждень.

Генерал Бурба повідомив, що тижнева затримка неможлива і призведе до втрати довіри з боку вагнерівців, або до виникнення підозр у білоруських чи російських контррозвідувальних служб. Бурба сказав, що представники Офісу президента, намагаючись зустрітися з керівництвом ГУР МОУ на півдорозі, потім запропонували скоротити затримку до чотирьох днів – виліт і захоплення перенесли на середу, 29 липня 2020 року.

29 липня о 4:30 ранку, спецназ групи «А» КДБ Білорусі здійснила арешт вагнерівців та 16 серпня автобусами доправили до місця поблизу Москви, де їх помістили на 14-денний карантин. Протягом цих двох тижнів, як розповіли найманці, їх неодноразово допитували співробітники ФСБ, намагаючись з’ясувати, що саме трапилося після того, як перший найманець відповів на оголошення про роботу на російському секретному сайті майже роком тому.

Повний текст розслідування доступний за посиланням на сайті Bellingcat - ставте + і ми кинемо вас посилання

Основна світлина petroadamyk
Уподобали 
petroadamyk
 і 
ще 1 431
o.turchynov Прийде час і всі, хто проводив і організовував операцію із затримки «вагнерівців» будуть героями України та матимуть державні нагороди.

Колишнього голову ГУР МО Василя Бурбу звільнили наступного дня після того, як той запропонував Зеленському перевірити на детекторі брехні всіх, хто був у кабінеті під час наради, де обговорювалися питання спеціальної операції із захоплення «вагнерівців»

В той час, коли увесь світ аплодує українським спецслужбам, вважаючи, що це була унікальна операція, наше військово-політичне керівництво їх звільняє з посад та переслідує.

Попри те, що спецоперація була зірвана, розвідники, які займалися нею, провели колосальну роботу з документування свідчень та ідентифікації тих російських військових злочинців, які вбивали українців на Донбасі та були причетні до збиття малазійського «Боїнга».

«Вагнерівці» представляли свої російські нагороди, військові квитки, розповідали скільки і як вони вбивали людей. Зібрано колосальний масив інформації, який свідчить про пряму відповідальність політичного керівництва РФ за війну в Україні і вбивства українців.

Саме тому рік тому я вийшов з цього приводу на прес-конференцію, щоб зібрані матеріали не були знищені.

Влада не просто брехала, що ніякої операції не було, а й поставила задачу звільнити всіх до неї причетних. Спробували знищити фактично всю інформацію: хто був на нарадах у президента, хто підписував накази, узгоджував позиції. Передаючи інформацію журналістам, наші офіцери рятували цінні розвідматеріали, які вони змогли отримати, ризикуючи власним життям.

Дякую ГО "Res_Publica. Брати по Зброї" за підтримку моєї ініціативи щодо нагородження тих, хто спланував і реалізував операцію щодо документування злочинів «вагнерівців» та їх затримки.Але, зрозуміло, що це відбудеться після зміни «зеленої влади», яка зараз, ховаючи голову в пісок, не тільки звільнила всіх, хто був причетний до цієї операції, а й відкриває кримінальні провадження проти них, щоб приховати власні злочини

Росіяни обстріляли британський есмінець "Defender"?



Dmitro Vovnyanko

🏹Росіяни обстріляли британський есмінець "Defender". З опублікованої інформації картина виглядає так.

🇬🇧Британець зайшов біля мису Фіолент в ту частину українських вод, яку Москва називає "територіальними водами Росії". Російський сторожовий корабель здійснив постріли по курсу британця. "Defender" не відреагував. Тоді російській бомбардувальник СУ-24 скинув по ходу есмінця 4 осколково-фугасні бомби. Британець продовжив хід і скоро вийшов з "вод Росії"

👉🏻Характерно, саме на борту цього есмінця пару днів тому був підписаний українсько-британський меморандум.

🤪А далі - смішно. Речник російського МЗС Марія Захарова назвала інцедент "брутальною британською провокацією". Натомість британці заявили, що по них ніхто не стріляв. Знаючи як стріляють росіяни, я припускаю, що британцям справді важко повірити, що з такими перельотами - то по них. Добре хоч по Севастополю не влупили, а то були б додаткові "камені з неба".

⚔️Дуже схоже на те, що британці указали Москві, що вони пливлі в українських водах. Якщо так - ця демонстрація буде не остання. Після заходів В-52 на Крим, повірити в таке цілком реально. Хай, мовляв, Москва ризикне вистрелити по кораблях НАТО.

☝🏻

Єдине питання. Кортить запитати ЗЕботву - то Борис Джонсон відправив британських моряків на смерть, аби впровадити військовий стан і зберегти владу? Вони ж от так про Порошенка і захоплення українських кораблів біля Керчі варнякають?

--------------------------------------------------------------------------------------------------------


Інцидент з британським есмінцем у територіальних водах України вчора став новиною №1 у провідних іноземних ЗМІ. І тільки президент Зеленський жодним чином на нього не відреагував.

Вчора всі світові ЗМІ облетіла інформація про інцидент в Чорному морі. Міністерство оборони Росії заявило, що російський патрульний корабель здійснив попереджувальні постріли після того, як британський есмінець HMS Defender проігнорував повідомлення про вторгнення і проплив 3 кілометри (1,6 морських миль) в «територіальних водах Росії поблизу Севастополя», головної російської військово-морської бази в Криму. Також, за словами російських військових, російський бомбардувальник Су-24 скинув чотири бомби по ходу руху британського корабля, щоб переконати його змінити курс. У той самий час Міністерство оборони Великобританії заперечило, що «Defender» обстрілювали, і те, що він перебував в російських водах. «Associated Press» наводить позицію британського Міноборони: «Жодних попереджувальних пострілів у HMS Defender не пролунало… Корабель Королівського флоту здійснює мирний прохід територіальними водами України відповідно до міжнародного права».

Попри заяви влади Росії і Великобританії, журналіст BBC, який перебував на борту «Defender», свідчить про провокативну поведінку російських ВМС, про погрози капітану есмінця.

Разом з тим, Україна жодним чином не реагувала на інцидент у Чорному морі. Є лише твіт у Twitter міністра закордонних справ Д. Кулеби в стилі втомленого журналіста чи блогера: «Наочний доказ української позиції: агресивна і провокаційна політика Росії в Чорному та Азовському морях, окупація та мілітаризація Криму постійно загрожують Україні та союзникам. Саме тому я наголошую, що необхідна якісно нова взаємодія НАТО з Україною в Чорному морі». На сайті МЗС – жодної інформації про реакцію МЗС на події у Чорному морі.

  • Варто відзначити, що згідно з конституційним статусом, визначеним пунктом 3 частини першої статті 106 Конституції України, Президент України «представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави»; згідно з пунктом 17 частини першої статті 106 Конституції України, Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України…, здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави. Очевидно, що саме цей інститут влади повинен був оперативно і належно відреагувати на інцидент у Чорному морі з перешкоджанням Росією руху британського есмінця у територіальних водах України. Але станом на 10.00 24 червня 2021 року на сайті Президента України жодної реакції на цю ситуацію.

Ситуація з «псевдообстрілом» Росією британського есмінця однозначно показує, що Росія не здатна реально протистояти світовим державам, таким як Великобританія.

Але вона також показує неадекватність української влади у зв’язку з цим інцидентом – жодної реакції, жодної заяви, не задіяно жодного міжнародного майданчика щодо реагування на інцидент в українських територіальних водах, врешті, жодної підтримки Британії за те, що її флот демонструє вірність міжнародному праву і на морі, попри окупацію Кримського півострова, визнає право України у цих територіальних водах.

«ЄС» вимагає термінового скликання РНБО з приводу інциденту 23 червня у Чорному морі і міжнародного реагування на агресивні дії Росії.

Ця ситуація також актуалізує ще один «епізод» у новітній українській історії: 25 листопада 2018 року російські прикордонники затримали із застосуванням зброї в районі Керченської протоки в територіальних водах України український буксир «Яни Капу» та малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь», що прямували з Одеси до Маріуполя.

При Зеленському за заявою бродячого блогера і колишнього «регіонала» А. Портнова, тісно пов’язаного з Зеленським, проти Порошенка як головнокомандувача Державним бюро розслідувань було відкрито кримінальне провадження. Мовляв, прохід українських кораблів з української Одеси до українського Маріуполя «спричинив ескалацію конфлікту з Росією та введення військового стану на території України з метою можливої узурпації влади».

Прохід HMS Defender підсвітив антиукраїнську суть цієї кримінальної справи, згенерованої Офісом Зеленського. І Зеленський за це також повинен відповісти.




 

Росія готує на Донбасі провокацію (в якій уже, заздалегідь, звин


Про це говорять два факти.

Перший – інформація про бажання Росії реалізувати ідею введення на Донбас російських миротворців, озвучена більше двох тижнів тому.

І другий – завершення німцями і французами, в рамках Н-4, роботи над “пропозиціями по кластерам”.

Зрозуміло, що українській громадськості стало відомо кілька днів тому про ці кластери (але не про суть, не про те, що в них!), а РФ знає про них вже мінімум місяць… Ось Москва вустами Гризлова і відповідає на це, звинувачуючи Україну “в провокуванні ескалації конфлікту в Донбасі” (тобто, не самої ескалації, а її провокуванні – це як попередження, що ескалація буде, але винна в ній заздалегідь Україна), про це свідчить перехват 07.04.2021 об 12:42 розмови російського куратора з позивним «Ростов» (кадровий військовослужбовець, військове звання майор, командир ГСАДН (гаубичний самохідний артилерійський дивізіон), базується у Новоазовську Донецької області) під час якої він віддає наказ про обстріл своїх же позицій з метою звинувачення України в обстрілі їх позицій;

– Росія формує громадську думку, роздуваючи військову антиукраїнську істерію в окупаційних і російських ЗМІ поширюючи фейки про війну і наступ ВСУ;

– Росія активізувала ремонти своїх позицій на передовій в ОРДЛО і будівництво другої лінії оборони;

– Росія почала підготовку до мобілізації місцевих і своїх “добровольчих” військових резервів;

– Росія почала пропаганду ідеї введення “російських миротворців” на Донбас в міжнародних організаціях, і підготовку до відповідної пропагандистської кампанії в ЗМІ;

Якщо скласти все це то можна побачити наступну картину.

Путін незадоволений ситуацією в Н-4 (західними “пропозиціями по кластерам”) і бачачи, що втрачає ініціативу, готує на Донбасі військову провокацію. У плани Росії входить обстріл своїх же позицій так званих «ополченців» ОРДЛО або гірше, росіяни планують пальнути по мирному населенню т.зв. ДНР, звинувативши в цьому ЗСУ, Маріуполь Східний ми ще пам’ятаємо! Не виключений також і подальший ракетний обстріл росіянами командних пунктів ЗСУ!

Громадська думка росіян сформована, додаткова військова техніка перекинута, все готово для провокації, яка може стати приводом для введення в ОРДЛО “російських миротворців”. Боячись, що провокація може викликати контрнаступ ЗСУ – Росія готується обороняти на Донбасі свої ж окуповані території. Мета провокації і введення російських “миротворців” – створити на Донбасі нову реальність, яка зробить невигідні для Росії германо-французькі “пропозиції по кластерам” вже не актуальними, і дозволить законсервувати конфлікт за абхазьким зразком (з “громадянами РФ” на лінії розмежування). Тобто, переформатування регіону у військову базу РФ під виглядом безлюдних “ДНР” – “ЛНР”, і можливістю відновлення військових дій в будь-який потрібний Москві момент. Раз сценарій з приєднанням України до “ДНР-ЛНР” не виходить, а геополітичний фон стає несприятливим, – Москва починає грати «вдолгую»… Тому важливо відрізнити провокацію від наступу, правильно оцінювати дії противника і реагувати адекватно, не даючи приводу для введення “миротворців” …

Хоча, Путіну приводи і не потрібні. Гітлеру для захоплення Польщі, не потрібно було реального нападу поляків на німецьку радіостанцію, він сам все зробив за них …

Питання, чому ж мовчать Німеччина, Франція, Великобританія?
https://upmp.news/ua-in-ukraine/rosiya-gotuye-na-donbasi-provokatsiyu-v-yakij-uzhe-zazdalegid-zvynuvatyla-ukrayinu/

РФ готує на Донбасі провокацію,аби ввести «миротворців» - Гармаш


Представник Окремих районів Донецької області України в ТКГ журналіст Сергій Гармаш припускає, що РФ, можливо, готує на Донбасі військову провокацію як привід для введення в ОРДЛО «російських миротворців».

Про це він повідомляє 9 березня на своїй сторінці в ФБ, коментуючи повідомлення Східної правозахистної групи про те, що окупаційні адміністрації РФ в ОРДЛО готуються до бойових дій.
«Росіяни готують на Донбасі військову провокацію, яка може стати приводом для введення в ОРДЛО «російських миротворців». Боячись, що провокація може викликати контрнаступ ВСУ - готуються до оборони. Мета провокації та введення «миротворців» - створити на Донбасі нову реальність, яка зробить невигідні для Росії германо-французькі «пропозиції по кластеру» вже неактуальними, і дозволить законсервувати конфлікт за Абхазьким зразком (із «громадянами РФ» на лінії розмежування)», - написав журналіст.

На його думку, росіяни націлені на Донбасі на «переформатування регіону в, по суті, військову базу РФ під виглядом знелюднених «ДНР»-«ЛНР», і можливості відновлення військових дій в будь-який потрібний для Москви момент».

«Якщо сценарій з приєднанням України до «ДНР-ЛНР» не виходить, а геополітичний фон стає несприятливим, - Москва починає грати "вдовгу"... Тому важливо відрізнити провокацію від наступу, правильно оцінювати дії супротивника і реагувати адекватно, не даючи приводу для введення «миротворців», - попереджає Гармаш.

Водночас він зазначив, що не побачив у переліку дій, озвучених СПГ, заходів суто наступального характеру. «Я, звісно, не військовий, проте підвезення будматеріалів для зміцнення позицій, навчання і підготовка до мобілізації резерву - це ймовірніше підготовка до оборони, а не до наступу. Завезення з Росії ПММ і боєприпасів - теж не безперечна ознака наступу. Тому варіантів три. Або в Москві знають про те, про що не знаємо ми і справді готуються до наступу ВСУ. Або на підгрунті рішень РНБО з Медведчуком і його телеканалами вони залякали самі себе і готуються, що Зеленський піде ще далі. Або ж, вони дійсно готують провокацію (в якій уже, заздалегідь, звинуватили Україну) і готують оборонні рубежі на випадок успішної реакції з боку ООС».
Підготовка провокації, з точки зору Гармаша, ймовірна з урахуванням двох фактів. «Перший - інформація про зусилля Росії, спрямовані на реалізацію ідеї про введення на Донбас російських миротворців, озвучена буквально тиждень тому. І другий - завершення німцями і французами, в рамках Н-4, роботи над «пропозиціями по кластерах», про які 5 березня заявив Андрій Єрмак. Дослівно: «Готова пропозиція наших німецьких і французьких партнерів щодо кластерів або, я б так сказав, логічних кроків, на базі яких можна створити дорожню карту припинення війни. Це проговорено. І ми чекаємо на відповідь від Російської Федерації", - написав Гармаш.

Він нагадав, що Москві вже принаймні місяць... «Ось Москва й відповідає:

- вустами Гризлова звинуватила Україну "в провокуванні ескалації конфлікту на Донбасі" (тобто, не саме в ескалації, а в її провокуванні - це як попередження, що ескалація буде, але винна в ній заздалегідь Україна);

- готує громадську думку, роздмухуючи військову антиукраїнську істерію в окупаційних і російських ЗМІ;

- активізувала ремонти своїх позицій на передку і будівництво другої лінії оборони;

- почала підготовку до мобілізації місцевих і своїх "добровольчих" військових резервів;

- розпочала пропаганду ідеї введення "російських миротворців" на Донбас у міжнародних організаціях, і підготовку до відповідної пропагандистської кампанії в ЗМІ».

https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3205004-rosiani-gotuut-na-donbasi-vijskovu-provokaciu-abi-vvesti-mirotvorciv-garmas.html

СБУ викрила агентурну мережу спецслужб РФ

Кіберфахівці Служби безпеки України викрили масштабну агентурну мережу, яка займалася розвідувально-підривною діяльністю на замовлення спецслужб Російської Федерації.

У ході довготривалої спецоперації оперативники СБУ встановили, що агентурна мережа створена так званим 85 Головним центром спеціальної служби Головного управління Генерального Штабу Збройних Сил РФ. До її складу входили мешканці Харкова та Одеси, активісти так званої «руської весни». Вони наразі «базуються» на території підконтрольної Росії «ПМР» – Придністровської Молдовської Республіки в Тирасполі.



Футбольні фанати готують антиугорську провокацію в Ужгороді

Ніколи такого не було, і ось знову (с). Здається, наша доблесна влада затіяла провокацію з ймовірними зіткненнями на заході країни, зокрема в Ужгороді. Про це я дізнався, коли наштовхнувся в інстаграмі на акаунт футбольного вболівальника команди "Карпати" Чугуя - він же evil_chuguy. Подивіться:

Як на мене, десь шокує цілком все! Мало того, що ця акція явно схвалена "зверху" силовиками, так їм ще вдалося неймовірне: об'єднати ненавистю стосовно угорців румунських та українських футбольних фанатів, що давно активно між собою протиборствували.

Загалом їх вибір для мене зрозумілий. Фанати - це потужна та ідеологічно "правильно" підкована армія. Але при цьому, вони, начебто люди цивілізовані, та не подумаєш, що за їхніми спинами стоять політики та генерали відразу двох країн. Влада кинула їм націоналістичну кістку, а ті й раді намагатися.

Не знаю, співпадіння чи ні, але буквально недавно була новина про те, що міністри іноземних справ України та Угорщини домовилися про переговори в Києві на тлі жорсткої кризи в відносинах. Виною тому стали обшуки, проведені СБУ в Закарпатті , повідомлення про кримінальні провадження щодо чиновників-угорців, а також погрози з боку тих же націоналістів.

І тільки ситуація стала налагоджуватися, як готується новий виток агресії проти угорців. З'являється логічна думка, що когось дружба з Угорщиною сильно не влаштовує.

Таке враження, що в нас в країні є дві "партії влади" - одна хоче налагодити нормальні відносини із сусідами, інша - "партія війни" - навпаки, тільки всіляко руйнує цей крихкий мир.

Все це як мінімум розчаровує та навіть лякає. Якщо ми бажаємо відповідати стандартам розвинутої європейської країни, якщо ми прагнемо рано чи пізно потрапити до ЄС, якщо ми хочемо, зрештою, досягти миру у своїй рідній Батьківщині, необхідно цивільно вирішувати всі проблеми та конфлікти. А подібні витівки націоналістів тільки руйнують і без того розхитану репутацію України.

"Миротворец" сменил ориентацию?

На днях некоторые СМИ, особенно российские, облетела новость о закрытии сайта Миротворец. Об этом было объявлено администрацией сайта. Впрочем, вскоре появилось уточнение - сайт закрывают лишь на два часа профилактики. Удивительным образом это событие и связанный с ним шум совпали с поездкой Владимира Зеленского в Париж на саммит "нормандской четверки". Более того, формулировки:

"...к радости чудовищам от ..."

"...боевикам и российским наемникам..."

"...мы полностью останавливаем серверы "Миротворца" и его зеркала..."

на фоне переговоров с агрессором выглядят как толстый намек на сдачу национальных интересов. Расчет, естественно, делается на ту часть украинского общества, которая называет себя патриотами, но на деле портит международный имидж Украины.

Более того вслед за шумом в СМИ появилось и якобы откровения одного из администраторов сайта "Миротворец", со вполне ожидаемым посылом: партнеры проекта, очевидно из СБУ настаивают на смене формата и, соответственно, характере вносимых в базу сведений. По его словам, теперь ресурсы проекта будут направлены на выявление граждан европейских стран и украинцев, участвовавших добровольцами в АТО, а также сбор их персональных данных. К ним относятся участники добровольческих батальонов, как украинцы, так и иностранцы, уехавшие в Европу на постоянное место жительства. Якобы предоставление таких сведений и является залогом диалога официального Киева и европейских политиков. Кроме того, в "переобувшемся" "Миротворце" будут накапливаться личные данные наиболее одиозных украинских националистов - лидеров организаций и активных участников.

Есть все основания считать, что серия вбросов о якобы уступках накануне и во время саммита "нормандской четверки" со стороны официального Киева касательно функционирования и переориентации одиозного ресурса является не более чем попыткой увеличить его популярность, обострить внутриполитическую повестку дня, используя горячий международный инфоповод, а также подорвать доверие к Зеленскому и его команде.

Провокація ФСБ, щоб виправдати початок агресії



ФСБ хотіла втемну використати колишніх учасників АТО для скоєння терактів в Росії – Грицак Головна новинка російських спецслужб – це використання втемну колишніх учасників АТО для прикриття своїх операцій. 

Політика  18 серпня 2017 

ФСБ готує чергову провокацію проти нашої держави / фото УНІАН ФСБ РФ намагалася втемну використати колишнх учасників АТО для скоєння терактів в Росії. Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив голова СБУ Василь Грицак сьогодні на брифінгу в Києві. «Цинізм російських спецслужб полягає в тому, що ФСБ заради досягнення геополітичних цілей вищого російського керівництва не тільки планує вбивство українських громадян, але і готова організувати масові жертви серед російського, тобто свого, населення. Фактично мова йде про сценарії, які були використані спецслужбами РФ у 1999 році, які слугували фактично початком чергової чеченської кампанії», - заявив він. «Головна новинка російських спецслужб – це використання втемну колишніх учасників АТО для прикриття своїх операцій. Ми отримали інформацію, що ФСБ через підконтрольну структуру, Федеральний інформаційний центр, готує чергову провокацію проти нашої держави», - зауважив Грицак. Він зазначив, що керівники цього центру отримали завдання від ФСБ підібрати з числа колишніх воїнів АТО, громадян України, кандидатів для нібито заробітків в Росії і як посередників залучили двох громадян України. «Трьом колишнім учасникам АТО – це Бондар Юрій, Морозов Сергій, Юркевич Станіслав – посередники, жителі Дніпропетровщини, запропонували виїхати в Москву і здійснити там незначні будівельні роботи, за це отримати хорошу винагороду. Адже саме на цих колишніх військовослужбовців планували повісити власноруч підготовлені, як ми вважаємо, диверсії або теракти в Москві, і не тільки в Москві», - розповів Грицак.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/politics/2087784-fsb-hotila-vtemnu-vikoristati-kolishnih-uchasnikiv-ato-dlya-skoennya-teraktiv-v-rosiji-gritsak.html

Богдан Гордасевич: Надзвичайної ваги подія, яку чомусь замовчують всі телеканали під час диспутів з політологами, неначе нічого не трапилось, або то є незначна подія. А це ж - війна!  Це сучасний варіант "Гляйвицкий инцидент"

Глайвицкий инцидент

Глайвицкий инцидент
[править | править вики-текст]
Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 8 августа 2016; проверки требует 1 правка.

Гляйвицкий инцидент, или Гляйвицкая провокация, также операция «Консервы» — инсценирование нападения Польши на немецкую радиостанцию в городе Гляйвиц (ныне Гливице), проведённое СС в рамках широкомасштабной «операции Гиммлер», и послужившее одним из поводов к нападению[1] Германии на Польшу 1 сентября 1939 года, ставшему началом Второй мировой войны.

Операция была организована Рейнхардом Гейдрихом и его подчинённым — начальником группы VI-F (диверсии) штурмбанфюрером СС Альфредом Науйоксомпо указанию Адольфа Гитлера.

Подготовка[править | править вики-текст]
Памятная доска

Идея операции «Консервы» родилась у Гейдриха ещё в 1938 году, во времяСудетского кризиса, но тогда она не нашла применения, так как Великобритания иФранция пошли на уступки, подписав Мюнхенское соглашение.

В связи с запланированным нападением на Польшу возникла необходимость в правдоподобном поводе. И здесь пригодилась идея инсценировать нападение.

Согласно плану Гейдриха, сотрудники СС, переодетые в польскую военную форму, должны были:

  • напасть на радиостанцию в Гляйвице (теперь Гливице, Польша) и передать в эфир антигерманское воззвание на польском языке;
  • напасть на лесничество в Пинчене севернее Кройцбурга (теперь Ключборк, Польша);
  • в Хохлиндене, на участке границы между Гляйвицем и Ратибором (теперьРацибуж, Польша) уничтожить таможенный пункт.

Роль «погибших во время нападения» предназначалась заключённым концлагерей, умерщвлённым посредством инъекций и уже после этого доставленным на место событий. На эсэсовском жаргоне они назывались «консервами»; отсюда и название операции.

Руководству 23-го и 45-го штандартов СС, расквартированных на месте предполагаемой операции, было направлено указание немедленно предоставить в распоряжение СД 120 человек личного состава, владеющих польским языком.

Ответственными были назначены: за нападение на таможенный пункт — оберфюрерСС Герберт Мельхорн, за нападение на радиостанцию — штурмбанфюрер СС Альфред Науйокс, за нападение на лесничество — оберфюрер СС Отто Раш, за обеспечение польской формой — бригадефюрер СС Хайнц Йост, за доставку «консервов» — оберфюрер СС Генрих Мюллер. Мельхорн должен был также очистить местность вокруг Хохлиндена от вермахта и координировать действия групп оберштурмбанфюрера СС Оттфрида Хелльвига («польские военнослужащие») и штандартенфюрера СС Ганса Труммлера («немецкие пограничники»). Общее руководство операцией было возложено на Альфреда Науйокса, который получил от Гейдриха следующие указания:

Первое: по поводу этой истории вы не имеете права связываться ни с каким немецким учреждением в Гляйвице. Второе: никто из вашей группы не должен иметь при себе документы, доказывающие его принадлежность к СС, СД, полиции или удостоверяющие подданство германского рейха.

Кодовым сигналом должна была служить фраза Гейдриха: «Бабушка умерла».

10 августа Науйокс с пятью сопровождающими и переводчиком прибыли в Гляйвиц и поселились в двух гостиницах. Он провёл рекогносцировку и выяснил, что захват радиостанции не будет представлять проблем.

В середине августа Гиммлер и Гейдрих доложили о готовности Гитлеру, который приказал адмиралу Канарисупредоставить СД комплекты польской военной формы. Форма была передана Йосту капитаном Динглером, офицером абвера при штабе VIII военного округа в Бреслау.

Группа, атакующая лесничество, должна была изображать ополченцев в штатском, остальные — польских военнослужащих.

Вспоминает гауптшарфюрер СС Йозеф Гржимек:

Одеждой этих парней служила зелёная рубаха, штатские пиджаки и брюки различной расцветки. В качестве головных уборов использовались шляпы и кепки.

20 августа Мельхорн собрал всех в актовом зале школы СД, проинструктировал и сообщил о сути операции. После этого эсэсовцы в крытых грузовиках выехали к месту назначения.

Йозеф Гржимек:

Перед отъездом нам категорически запретили в течение поездки высовываться из машин, общаться с посторонними, ввязываться в разговоры.

22 августа Гейдрих получил доклад о полной готовности. 23 августа (в день подписания Пакта Молотова — Риббентропа) Гитлер определил время и дату акции — 26 августа, 4:30 утра.

Як мене викликали до Генпрокуратури

Повторне слідство проти жорстокості "Беркута" в "Українському домі", який захищав українофобську виставку Колісниченка і К

                Цими днями мене несподівано знайшла повістка з Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України. Інтерес дізнання стосувався давньої публікації моєї «Колонки автора» в Інтернет виданні «Українська правда» від 16 липня 2010 року, озаглавленої «У  який кут загнав себе «Беркут». У статті  аналізувалися резонансні події початку квітня (08/04/2010) того року в «Українському домі», пов`язанні з організацією групою українофобів, на чолі з тодішнім нардепом В. Колісниченком, провокативної фотовиставки буцімто злочинів ОУН та УПА щодо погромів євреїв на Волині. Це була чистої води фантасмагорія, позаяк ніяких подібних фактів в історії України на цей кшталт на щастя не зафіксовано. Це була чистої води маніпулятивна брехня, закинута з Москви. Одначе, фальсифікаторів це не зупинило. На фотовиставці вони вчинили жахливу підробку ілюстрацій. За жертв начебто погромів були представлені світлини тіл загиблих у польсько-українському протистоянні часів Другої світової війни. Більше того, провокатори підготували п’ятитисячним накладом книжку мовбито «розслідувань» цієї фейкової «трагедії». Її за гроші московітів, ордени від яких отримував В. Колісниченко у Кремлі особисто з рук В. Путіна, було виготовлено і віддруковано за кордоном, нелегально доставлено в Україну. Книжку роздавали відвідувачам виставки.

                Зрозуміло, що в Україні знайшлася група патріотів, які поставили за мету завадити провокаторам публічно, з викликом для суспільства, фальшувати історію нашої держави, притоптати честь та гідність вояків ОУН-УПА різноманітними несусвітніми й мерзенними вигадками. Це були активісти партії ВО «Свобода».

                Я опинився  епіцентрі тих драматичних подій якраз тоді, коли там розпочався дошкульний і просто таки страшенний мордобій. Молоді люди в цивільному, явно керовані групкою командирів, які згрупувалися побіля В. Колісниченка, безпощадно і немилосердно гамселили, буквально поволоком – за руки, за ноги викидали патріотів за поріг. Тих, хто будь-якось опирався, кричав, вміло, явно з професійною виучкою, «умиротворяли» больовими прийомами, молотили так, що буквально тріщали кістки. Били людей головою об стінки і гострі кути приміщення. У мене на очах юнака кинули спиною на перила, я аж заплющив очі, думав у нього переламається хребет. Буквально переді мною застосували силу до журналіста  телеканалу «Новий» Сергія Кутракова, який разом зі своїм оператором намагався помішати цій безглуздій розправі. Кореспондент бігав зі своїм мікрофоном поміж молодиками, які зачищали периметр явно кримінальної виставки і кричав: «Представтесь, хто ви! Чий виконуєте наказ? Хто ваш командир? За що знущаєтесь над людьми»

Це, напевне, дратувало новоявлених «молотобійців», які зубодробно та костоправно захищали антиукраїнську виставку від патріотів зі «Свободи». Молодики в цивільному тут же вміло нам`яли і йому боки, а коли почав опиратися перед тим, що його викидають геть з території дійства, прищемили пальці рук і ногу металевими дверима, застосували больовий прийом: щосили тиснули на очі. (Про це читайте тут.) З погляду людяності це було зухвале, цинічне дикунство і брутальний гангстеризм. Хоча всі ці дії, напевне, сповна відповідали заклику нардепа Колісниченка, котрий, як очманілий верещав щосили: «Даві бандеровскую мразь!»

                Уже ввечері з Інтернет повідомлень, випусків «Новин» телеканалів дізнався: це доблесний Київський «Беркут» так по-геройське захищав провокаційну виставку товариша Колісниченка і його бандюків-українофобів, які зводили чорний наклеп на вояків ОУН-УПА під охороною режиму В. Януковича. (Репортаж про це дивіться тут.) Огиднішого дійства в житті я ще не бачив.

                На початку того ж таки літа я поїхав у справах до рідного села на Вінниччину, і вже там дізнався новину, яка мала пряме відношення до квітневих подій в «Українському домі». Виявляється один з молодих людей, які зухвало й нещадно рахували кістки свободівцям – мій молодий односельчанин. Командири «беркутівців», зачувши, що пахне смаленим, стали силувати кількох молодих бійців, в тому числі і його, взяти всю провину на себе. Їх насукували: скажіть, мовляв, що виставку захищали з власної ініціативи, ми вас потім витягнемо з-під відповідальності. Так мовбито врятуємось усі…

                Перелякані родичі й знайомі запитували і в мене поради, як варто учиняти молодому подолянину, котрий явно опинився під статтею кримінального переслідування, неправомірно застосовуючи силу проти мирних громадян. Звичайно ж, казав я, треба говорити правду, як насправді було. Хто і які віддавав накази. Хто дав команду охороняти ту прокляту виставку українофобів. Позаяк кожен повинен персонально відповідати за те, що накоїв. Ні в якому разі не піддаватися на обіцянки й задурювання командирів, які цією жорстокістю до українських патріотів явно вислужувалися перед регіоналами. Обурений бажанням керівників столичного «Беркуту» сховатися за спинами молодих хлопчаків, я й написав вище згадувану статтю до «Української правди».

                Слідчий в особливо важливих справах відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Артем Яблонський, каже:

                -Ваша публікація не зупинила злого замислу керівників «Беркуту» - виставити винуватцями невмотивованої жорстокості при подіях в «Українському домі» двох наймолодших бійців спецпідрозділу. Ті всю вину за скоєне справді взяли на себе, а батьки-командири, звісно ж, залишилися, як кажуть, усі в білому. Але, щоправда, і молодим бійцям вдалося уникнути відповідальності, справу проти них незабаром протиправно закрили. Тільки тому, що події в «Українському домі» 8 квітня 2010 року розслідували слідчі МВС… 

                - «Контора» своїх не здавала: менти уміли тримати кругову поруку, - підкидаю дровець до багаття розмови. – «Беркут» навіть пішов в атаку на тих, кого побили, в тому числі й на журналістів телеканалу «Новий». (Підтвердження цих подій ви знайдете тут, а також і тут.) На скільки я пригадую, обласканий кримінальною владою Януковича спецпідрозділ «Беркут» назбирав проти журналіста Сергія Кутракова цілий букет мовбито злісних порушень законодавства, вимагав порушення кримінальної справи. Бо виконуючи свій журналістський обов’язок у публічному місці, кореспондент буцімто збирав відомості, що складають конфіденційну інформацію, яка є власністю держави. Повний абсурд. Безглуздя.  Виходить, що ламаючи кістки українським патріотам, які виступили проти фальсифікації й наклепу на українську історію, «Беркут» здійснював «державну» місію. І все заради того, щоб вигородити своїх мордобивців…

                -Це правда, вони цим відзначалися, як і в даному випадку також, - зауважує слідчий. – Тепер, коли справу відновила для нового розслідування Генеральна прокуратура, дехто з тих, кому доведеться відповідати за невмотивовану та невиправдану жорстокість намагалися пригальмувати цей процес старими методами. Нічого з того не вийде, цього разу діям кожного буде дана належна правова оцінка. Така чітка і конкретна позиція нинішнього керівництва Генеральної прокуратури і нашої слідчої групи. Ми завершуємо збір матеріалів кримінальної справи і вона незабаром потрапить до розгляду судом…

                Мене ж сюди позвали як свідка. Публікацію Інтернет видання «Українська правда» 2010 року долучили до справи. Але головне, мабуть, не це.

                Від часу жорстокого побиття «Беркутом» представників «Свободи» поминуло понад шість років. Час і життя розставили всі крапки над «і» у тій історії. Нині, мабуть, буде резонно поставити питання так: а як у житті знайшли себе учасники тих незабутніх подій, де й чим займаються вони нині? Адже за цей час ситуація в державі докорінно змінилася, Україна стала іншою. Зникли московітські васали януковичі, колісниченки, розпущений спецпідрозділ «Беркут».  Чи трансформувало все це людей?

                І тут, зізнаюся, відкрилася надзвичайно разюча картина. Будь ласка, читайте, оцінюйте.

Один із фігурантів тієї справи, колишній «беркутівець» Максим Корчев, який взяв вину на себе в дратівливих подіях 8 квітня 2010 р., пішов воювати на Схід України. У прапорщика міліції військова спеціальність – кулеметник. У лютому 2015-го біля Широкіного на Донеччині, зав`язався небувало жорстокий і нерівний бій з рашівськими окупантами. Максим Корчев сам прикривав цілий фланг від наступу ворогів, шквальним вогнем відігнав ворогів від блокпосту, врятував життя багатьом побратимам. Бився з окупантами з обома простреленими ногами, стікаючи кров’ю до підходу прикріплення. Сам себе перев’язати він не міг, та й часу на це не було: бій не втихав ні на мить. Більше того, в його бронежилеті потім виявили ще шість куль. Стільки разів він міг померти, але позицію не здав. За винятковий героїзм у боях за Вітчизну Максима Корчева удостоїли бойової нагороди, а згодом міністр внутрішніх справ вручив йому ключі від нової квартири.   

                Інший колишній «беркутівець», фігурант тієї справи, котрий відповідальність за події взяв на себе  Вадим Нечипайло став за цей час особистим охоронцем глави Національної поліції України Хатії Деканоідзе.

                Як розповідає слідчий Генпрокуратури А. Яблонський, той командир спецпризначенців, який організовував і побиття  людей на виставці, і процес уникнення від відповідальності всіх спецпризначенців, теж поїхав на декілька місяців в зону начебто АТО. Однак, насправді відсидівся в Ізюмі Харківської області, далеко від лінії зіткнення. Тепер він головний фігурант кримінальної справи, яку розслідує Генпрокуратура.

                Тележурналіст каналу «Новий» Сергій Кутраков, якого з усіх сил того дня «м’яли» «ласкаві» «беркутівці» поміняв свою спеціальність на посаду офіцера Збройних Сил України, тривалий час командував відважним підрозділом на Донецькому фронті. Разом зі своїми підлеглими він знищив чимало техніки і живої сили загарбників. Удостоївся за подвиги державних нагород. Сергій справжній фронтовий герой. Нині він глава цивільного корпусу «Азову» у Маріуполі.

                Ще один учасник тих подій, «свободівець» Олег Осуховський, якого «беркутівці» за руки та ноги виволокли з приміщення виставки (ці кадри є у вище поданих сюжетах)  і викинули тоді за поріг «Українського дому», став народним депутатом України в одному з виборчих округів Рівненщини.

                Зверніть увагу, це були різні, але в основному порядні українці, у грізну годину готові віддати життя за свою державу. Як же ж дійшли вони до того, що буквально убивали один одного на тій провокаційній, українофобській виставці? За що? За брехню московітів?  Хто їх довів до цього? 

                Звичайно, що насамперед запеклий україноненависник В. Колісниченко, який був не простим гвинтиком у п’ятій зрадницькій колоні Кремля на наших національних теренах. А ще кліка донецьких маріонеток Януковича, які все робили за командою Путіна, формуючи в українській державі владу з таких ось зрадників колісниченків і керівників злочинного угрупування, яким був спецпідрозділ міліції «Беркут». Вседозволеність, кругова порука в правоохоронних органах і привели до того, що ці «орли» стали кривавими м’ясниками в пору Майдану. І це не повинно прощатися нікому.

                Щоправда, мені важко навіть уявити, що тепер скажуть один одному, зустрівшись у суді, справжні герої АТО Максим Корчев та Сергій Кутраков. 

Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая