Атаки російських хакерів

18:22 14 травень Київ, Україна




Атаки російських хакерів

Кібератака на трубопровід Colonial Pipeline розпочалася 6 травня 2021 року. За наявними даними незакінченого розслідування, служба ФБР каже про участь російських хакерів. Даний інцидент на нетривалий час паралізував 45% східного узбережжя США, оскільки люди просто не могли заправити бензином свої автомобілі.

Кібератаки вже стали невіддільною частиною гібридної війни. Росія раз у раз потрапляє в скандали, пов'язані з крадіжкою даних із зарубіжних урядових або приватних компаній, кібершпіонажем, блокуванням метрополітенів, електростанцій і так далі. Найбільш відомими російськими групами хакерів є Fancy Bear, Tsar Team, APT28, DarkSide, Cozy Bear, TG-4127, а також одинак Guccifer 2.0. Є припущення, що всі ці назви можуть належати одній групі людей, а також, що ця група прямо або побічно пов'язана з спецпідрозділом зовнішньої розвідки ГРУ і підпорядковується безпосередньо Кремлю.

Нижче будуть представлені найгучніші кіберзлочини, вчинені тією чи іншою групою зловмисників.

Атака на антидопінгове агентство

Одним з найменш серйозних випадків була атака, здійснена на антидопінгове агентство. 13 вересня 2016 року група зловмисників Fancy Bear зламала бази даних адміністрації агентства. В результаті, хакерам стала доступна інформація про медичні дані учасників всіляких змагань.

Атака на передвиборчий штаб Хілларі Клінтон

Одним з найгучніших кіберзлочинів, здійсненим російськими хакерами, став напад на передвиборчий штаб Хілларі Клінтон в 2016 році. Посилаючись на правоохоронні органи США, відома американська газета заявила, що атаку провела все та ж група - Fancy Bear. Хакери злили на «Wikileaks» - міжнародну некомерційну організацію, яка публікує секретні дані, взяті із закритих джерел, більше 20 тис. електронних листів. Всі вони були або відправлені Клінтон особисто, або в них йшлося про неї і про її передвиборчу гонку.

Архіви метаданих з електронними листами Хілларі Клінтон

Архіви метаданих з електронними листами Хілларі Клінтон

Архіви метаданих з електронними листами Хілларі Клінтон

Спецслужби США припустили, що Fancy Bear пов'язані з ГРУ і фактично є співробітниками особливого спецпідрозділу, який займається кібернетичною діяльністю. Незважаючи на те, що це було всього лише припущення, розслідуванням займався Мін'юст США, а це значить, що вже тоді в Америці знали про іноземне походження хакерів.

В опублікованих листах було видно, що глава DNC (Демократичний національний комітет) Деббі Вассерман Шульц, а також її помічники усіма силами намагалися просувати Клінтон і навпаки не давали іншому однопартійцю - Берні Сандерсу, стати лідером від DNC. Після цього рейтинги Клінтон впали, а Шульц подала у відставку. Таким чином, Fancy Bear втрутилися у внутрішні справи передвиборчої гонки в США в 2016 році.

Архіви, в яких міститися листування Вассерман Шульц про перешкоджання у виборах однопартійця Клінтон Берні Сандерса

Архіви, в яких міститься листування Вассерман Шульц щодо перешкоджання у виборах однопартійцю Клінтон Берні Сандерсу

Аналізуючи ситуацію, одночасно дві компанії, які спеціалізуються з питань кібербезпеки, прийшли до висновку, що Cozy Bear, нібито друга, незалежна від Fancy Bear група хакерів, мала доступ до серверів DNC ще з літа 2015 року.

Розслідування CrowdStrike, в якому говориться, що російські хакери вже мали доступ до серверів DNC ще за рік до офіційного злому

Розслідування CrowdStrike, в якому говориться, що російські хакери вже мали доступ до серверів DNC ще за рік до офіційного злому

Інша фірма з кібербезпеки SecureWorks, що належить компанії Dell, провівши розслідування, визначила, що група хакерів, яка зламала сервери DNC, називається TG-4127. Вони також зламали пошту Хілларі Клінтон.

Звіт SecureWorks про проведене розслідування і висновках про причетність угруповання TG -4127 до злому серверів DNC

Звіт SecureWorks про проведене розслідування і висновки про причетність угруповання TG -4127 до злому серверів DNC

Спеціаліст Том Фінні з SecureWorks пояснив, що TG-4127 і Fancy Bear використовували одну і ту ж вірусну програму для отримання доступу до серверів. На підставі цього, SecureWorks заявили, що Fancy Bear і TG-4127 - одна і та ж група осіб. Електронна пошта DNC розташовувалася в Google, тому зловмисники відправляли їм електронні листи, всередині яких містилося посилання на сторонній сайт. Зовні, він в точності був таким же, як інтернет сторінка для входу в пошту Google. При натисканні на посилання, людина потрапляла на головну сторінку Gmail, де в полі "Ім'я", вже була назва електронної скриньки держслужбовця і йому необхідно було ввести тільки пароль, після введення якого хакери і здобувати доступ до всього листування. Необхідно відзначити, що за даними CrowdStrike, Cozy Bear використовували вірус всередині листів. Він був зашифрований в посилання у листі, при натисканні на яке вірус заражав весь комп'ютер. Тобто, це ще раз підтверджує, що Fancy Bear і TG-4127 - одна і та ж група, в той самий час Cozy Bear може дійсно бути незалежною організацією від них.

Після проведеного розслідування спецслужбами США, передвиборчий штаб Хілларі Клінтон відкрито звинуватив Росію в кібератаці. Вони пояснили це тим, що Кремль підтримує Дональда Трампа у виборах в президенти США.

Однак, дещо пізніше, всю відповідальність взяв на себе хакер-одинак - Guccifer 2.0. Людина має свій сайт, на якому розповідає про себе, про свою діяльність, про те, що злом серверів DNC - це його особистий проєкт.

Розповідь Guccifer 2.0 про себе на сайті, а також його ставлення до виборів в США в 2016 році

Розповідь Guccifer 2.0 про себе на сайті, а також його ставлення до виборів в США в 2016 році

Розповідь Guccifer 2.0 про себе на сайті, а також його ставлення до виборів в США в 2016 році

Крім інформації про свої "подвиги", хакер надає розрахункові рахунки зі штабу Хілларі Клінтон і деякі електронні листи з обговоренням виборів:

Частина зламаних даних зі штабу DN З про іноземні інвестиції, витратах на подорожі, передвиборних стратегіях і т.д.

Частина зламаних даних зі штабу DN З про іноземні інвестиції, витратах на подорожі, передвиборних стратегіях і т.д.

Частина зламаних даних зі штабу DN З про іноземні інвестиції, витратах на подорожі, передвиборних стратегіях і т.д.

Частина зламаних даних зі штабу DN З про іноземні інвестиції, витратах на подорожі, передвиборних стратегіях і т.д.

Частина зламаних даних зі штабу DN З про іноземні інвестиції, витратах на подорожі, передвиборних стратегіях і т.д.

Частина зламаних даних зі штабу DN З про іноземні інвестиції, витратах на подорожі, передвиборних стратегіях і т.д.

Частина зламаних даних зі штабу DN З про іноземні інвестиції, витрати на подорожі, передвиборчі стратегії і т.д.

Guccifer 2.0 говорить, що народився в Східній Європі. Його поява, на думку фахівців з США, не випадкова. Саме так, Росія хотіла довести свою непричетність. "Guccifer 2.0 - це ні що інше, як частина російської дезінформаційної програми, а не незалежний гравець", - повідомили в ThreatConnect, компанії, що спеціалізується на кібербезпеці. Що стосується даних, які він надав, нібито зламавши пошту DNC, то їх могли передати TG-4127/FancyBear.

Атака на блок НАТО

Хакери, які зламали пошту Нацкомітету Демократичної партії США, можуть бути причетні до цілої серії кіберзлочинів. За даними агентства Bloomberg - одного з двох провідних американських агентств з надання фінансової інформації для учасників фінансових ринків, та ж сама група зламала пошту і колишнього командувача силами НАТО в Європі Філіпа Брідлава, а також сервери інституту "Відкрите суспільство", заснованого і фінансованого Джорджем Соросом. Хакери опублікували зібрану ними інформацію на сайті DCLeaks (ще один ресурс, який публікує секретну інформацію, отримувану з таємних джерел). Зокрема, там було розміщене листування Брідлава, що датується 2012 роком, коли генерал ще очолював сили НАТО в Європі, а також дані про роботу фонду Сороса.

На фото зображений Філіп Брідлав, коротка інформація про нього і нижче файли з листами з його електронної пошти

На фото зображений Філіп Брідлав, коротка інформація про нього і нижче файли з листами з його електронної пошти

На фото зображений Філіп Брідлав, коротка інформація про нього і нижче файли з листами з його електронної пошти

Атака на ХДС

У тому ж 2016 році, в травні, була здійснена кібератака на сервери ХДС (Християнсько-демократична партія). Це одна з правлячих партій в Німеччині, що входить в коаліцію уряду. Керівник партії - Ангела Меркель. За даними розслідування, цього разу групою хакерів виявилася Pawn Storm. Спецслужби ФРН також стверджують, що Pawn Storm причетна до російських спецслужб, однак вагомих доказів спецслужбам Німеччини знайти не вдалося. Проте, методи і програми для злому, що використовуються хакерами, ідентичні Fancy Bear.

Атака на Бундестаг

Однією з перших великих кібератак з причетністю російських спецслужб стала атака на сервери Бундестагу в 2014 році. Хакерам вдалося роздобути доступ до 14 серверів парламенту, а також до головного сервера, на якому зберігалися всі паролі до баз даних Бундестагу. На той час атака російських кіберзлочинців виявилася настільки значною, що німцям довелося відключити всі бази даних парламенту на кілька днів, щоб не допустити витоку інформації. Звинувачення саме російських спецслужб було висловлено службою безпеки Німеччини.

Атака на мережі урядових структур США

Один з недавніх скандалів, пов'язаних з нападом хакерів на урядові структури США, також виявився справою рук російських кіберзлочинців. Про це заявив президент Microsoft Бред Сміт. Він підкреслив, що співробітникам компанії вдалося зібрати неспростовні докази того, що саме російські спецслужби причетні до кібератаки на американські компанії і відомчі комітети в грудні 2020 року.

Кевін Манді, глава FireEye, підтвердив слова Сміта, підкресливши, що ті методи, які використовували хакери, неодноразово застосовувалися російськими зловмисниками раніше.

Метою кіберзлочинців цього разу було все те ж шпигунство. Вони хотіли отримати бази даних ФБР, АНБ, ODNI, CISA і інших урядових структур.

Вже 14 грудня авторитетне американське інформаційне видання сповістило, що хакери зламали Мін'юст, а також деякі сектори Міністерства торгівлі США. Це стало можливо завдяки "Троянському коню", в ролі якого виступила компанія SolarWinds, програмним забезпеченням якої користувалися урядові організації в Америці. Якщо бути конкретнішими, то хакери використовували програму Orion, в якій був зашифрований код. При установці софта і наступному його оновленні, вірус в певний момент починав діяти, надаючи хакерам необхідну інформацію. За даними розслідування, за атакою стоїть вже відоме угруповання Cozy Bear, яке також відоме під іншим ім'ям - APT29. За даними авторитетного видавництва, Cozy Bear працює на СЗР РФ.

Colonial Pipeline

Останньою і однією з найбільш значущих на сьогодні є кібератака на трубопровід компанії Colonial Pipeline. Вся серйозність ситуації полягає не в типовому шпигунстві, а саме в диверсії державного масштабу, адже кібератакака блокувала роботу трубопроводу, який постачав паливом 45% східного узбережжя США.

ФБР вже мають деякі відомості про те, що хакерська атака, здійснена 6 травня 2021 року, справа рук російських хакерів, які називають свою групу DarkSide.

Про це угруповання стало відомо в серпні 2020 року. Хакери займаються тим, що блокують роботу приватних компаній і вимагають викуп за деактивацію коду. Поки атака на Colonial Pipeline найбільша в їхньому "портфоліо".

Проте, причетність до російських спецслужб DarkSide ще не доведена, але і не заперечується. Якщо в ході розслідування з'ясується, що вони все ж працюють з Кремлем, то їхні дії будуть рівносильні оголошенню війни. Самі ж представники DarkSide дали інтерв'ю для одного сайту, на якому сказали, що їхньою метою були лише гроші, а блокування всієї системи - побічний ефект. Цікаво, що представник угруповання, що давав інтерв'ю, говорив по-російськи.

Висновки

Фахівці CrowdStrike і SecureWorks вважають, що обидві групи хакерів, Cozy Bear і Fancy Bear (або TG-4127), діяли в інтересах російської влади. За словами експертів з SecureWorks, вони близько року стежили за групою TG-4127 і їм вдалося з'ясувати, що серед тих, хто піддавався атаці хакерів, виявилися українські політики і армія, а також уряд Грузії.

Кіберзламники також атакували представників Збройних сил США і Великобританії, російських політиків і журналістів, які критикувала офіційна влада РФ. "Ми подивилися на цілі атак - Грузія, Україна, опоненти російської влади - і задалися питанням: у якої країни можуть бути інтереси у всіх цих сферах", - пояснив фахівець з SecureWorks, додавши, що складно знайти іншу країну крім Росії з такою широтою інтересів.

Примітно те, що хакери зламують листування і західних політиків. Вони хочуть показати, що в цих країнах все продажне і скільки грошей витрачається на передвиборчі маніпуляції. Однак всі ці країни вже кілька століть розвивають капіталізм і дивуватися особливо не доводиться. Інше питання, якщо вони ототожнюють себе як інтернаціоналісти, говорячи про це на своїх сайтах і в інтерв'ю для новинних порталів, то чому не здійснюють "атаки" на російських політиків? Людям набагато цікавіше було б дізнатися про листування всередині Кремля, про те, скільки мільярдів витрачається на утримання Путіна і на його передвиборчу компанію. Однак хакери вважають за краще блокувати роботу саме західних політиків і компаній. І якщо російський уряд і далі продовжує заперечувати причетність до кібератаки, то Кремль не може заперечувати той факт, що він не перешкоджає роботі хакерів, а значить, уряд РФ, напевно, позитивно ставиться до діяльності кіберзлочинців.
https://myc.news/ua/rassledovaniya_/ataki_rossijskih_hakerov


https://myc.news/ua/rassledovaniya_/ataki_rossijskih_hakerov

Путін прагне отримати прямий контроль над Союзною державою Росії

14:26 18 травень Київ, Україна



Олександр Лукашенко явно заважає Володимиру Путіну здобути владу, Путін не приховує, що мріє про «збирання земель» і всілякі інші абсолютно неадекватні речі.

Зараз дії Путіна в Білорусі схожі на його втручання в Україну в 2014 році, і це дуже турбує: починаючи від впровадження та фінансування пропагандистів і силових структур до розхитування економіки Білорусі через кредити та приватизації.

Також ситуація про нібито підготовку замаху на Лукашенка тільки посилила відносини між Москвою і Мінськом. Участь в цьому ФСБ РФ - зовсім не випадковість.

Білорусь не збирається входити до складу інших держав, «навіть братської Росії» - про це заявив Лукашенко в парламенті Білорусі перед депутатами VI і VII скликань.

Путін намагається впливати на країни (Білорусь - не єдина його мета), використовуючи при цьому російських пропагандистів, які контролюють білоруські ЗМІ, і його поступове проникнення в Білорусь реально набирає значних темпів.

Це класична гра Путіна за диктаторськими правилами, а його вплив, спрямований на використання силових структур для жорсткого придушення святкування Дня незалежності Білорусі, є свіжим прикладом деструктивного впливу РФ, мета якого - змусити мовчати народ Білорусі на користь імперії Путіна.

І так, для Путіна Лукашенко як «кістка в горлі», поки Лукашенко при владі, прямого аншлюсу Білорусі з Росією не буде. І якщо Путіну вдасться посадити на «трон» в Мінську свою «маріонетку», то ситуація може прискоритися, і тоді Білорусь, безумовно, швидше втрачатиме свою незалежність. Природно, для України такий розвиток подій, як аншлюс, стане проблемою, оскільки військова загроза з'явиться і з боку північних кордонів.
https://myc.news/ua/specproekty/putin_stremitsya_poluchit_pryamoj_kontrol_nad_soyuznym_gosudarstvom_rossii_i_belarusi

Імітація наукового прориву

18:20 16 травень Київ, Україна



26-27 квітня 2021 року відбулася міжнародна науково-практична конференція X Абалкінські читання на тему «Стратегія Росії: погляд у завтрашній день». Організаторами виступали Російський економічний університет імені Г.В. Плеханова, Вільне економічне суспільство Росії, Російська академія наук та Інститут економіки РАН. Однією з головних тем на цьому заході була Стратегія інноваційного «ривка» для Росії.
Що ж це за такий «ривок», про який до сих пір все ще розповідає російська бюрократія. Всі об'єктивні показники наочно свідчать про придушення ліберальної політикою і бюрократичної «турботою» інновацій, про які нібито піклуються посадовці.
Якщо спробувати підвести підсумок по «інноваційному ривку» Росії останнього часу, то об’єктивна ситуація навряд чи тотожна гучним заявам Кремля. З 2015 по 2019 роки частка інноваційних товарів в загальному обсязі промислової продукції скоротилася з 7,9 до 6,1% (при тому, що по десятирічній «Стратегії інноваційного розвитку Росії на період до 2020 року» ця частка повинна складати 25%).
Частка інноваційних товарів в промисловому експорті скоротилася з 8,9 до 5,2% (при загальному скороченні значення промислового експорту, а по «Стратегії» ця частка повинна складати 15%). Перевищення імпортом технологій їх експорту зросла з 550,7 до 1.316,7 млрд.дол. (це при тому, що в 2020 році експорт технологій повинен був перевищити імпорт на 300 млн.дол.). А витрати на наукові дослідження і розробки знизилися з 1,1 до 1,03% ВВП (при тому, що в 2020 році ця частка повинна була досягти 3% ВВП), число російських патентних заявок на винаходи на 10 тис.чол. знизилося з 2 до 1,59 (за «Стратегії» - 2,8).
Покращилися лише ті показники інновацій, які визначаються суб'єктивними оцінками самої бюрократії: частка інноваційно активних підприємств зросла з 8,3% до 21,6% (при 25% по «Стратегії»), а частка інноваційно активних промислових підприємств - з 10,6 до 15,1% (і все одно залишилася майже вчетверо нижче рівня «Стратегії» в 60%).
Однак цей катастрофічний науково-економічний провал став ідеальним прикриттям для розбазарювання колосальних бюджетних коштів:
- 5 трлн. рублів з держбюджету витратили на російські інститути розвитку з 2010 року.
- 130 млрд. рублів пішло на створення «Роснано».
- 168 млрд. рублів витратили на фонд «Сколково».
- 244 млрд. рублів в 2020 році отримали з держбюджету 14 найбільших інститутів розвитку.
- 1,2 млн. рублів - середньомісячна зарплата в «Роснано» в 2014-2015 роках (в 40 разів вище середнього по країні).
- 207 млн рублів - дохід глави «Роснано» Анатолія Чубайса за 2014 рік (після цього дані не публікувалися).
- 468 тис рублів - середньомісячна зарплата в фонді «Сколково» в 2015 році (в 13 разів вище середнього по країні).
- 52,9 мільярдів рублів склав чистий збиток «Роснано» в 2020 році.
Це тільки ті витрати, які «лежать на поверхні» і інформація про які доступна. А скільки мільярдів рублів, про які інформація засекречена, розтаяли, як дим у повітрі?!
Про фіктивність інноваційної стратегії Кремля наочно свідчить народний відгук у вигляді великої кількості анекдотів на пропаганду в цій сфері. На кшталт того, що в «Сколково» створили інноваційну технологію, що дозволяє підвищувати швидкість розпилу за рахунок енергії відкату.
Справа в тому, що Путін за 20 років своєї влади побудував ефективну систему для цілей «забороняти і не пущать» придушуючи будь-яку несанкціоновану ініціативу в страху перед «кольоровою революцією» і чесними виборами. І тепер від цих же людей, яких підібрали за принципом вірності (або «оплаченої вірності»), вимагають, як від розумних і кваліфікованих, забезпечити економічне зростання вище середньо світового рівня.
Біда Росії в тому, що наявні кадри можуть тільки імітувати будь-яку творчу діяльність з корисливими мотивами. Ті ж люди, хто боровся з «помаранчевою загрозою» і Навальним, зараз в лідерах державних конвульсій по запуску інноваційного процесу та цифрової економіки. Хоча все, що вони вміють - це «освоювати» бюджетні гроші під більш-менш правдивий звіт на папері. Коли ж справа доходить до демонстрації реальних результатів відразу з'ясовується, що наявні кадри не тільки нічого творчого зробити не можуть, але навіть не вміють знайти людей, які здатні на створення. Тим більше, що поділитися з ними грошима достатніми для здійснення проектів, наявним «кадрам» навіть на думку не спадає.
https://myc.news/ua/mneniya/imitaciya_nauchnogo_proryva

Російська пропаганда в ОРДЛО і не тільки

19:49 12 травень Київ, Україна



Напередодні виборів до Держдуми РФ, які пройдуть у вересні 2021 року, Росія агітує голосувати на них громадян ОРДЛО (окремі райони Донецької і Луганської областей). При цьому агітація і пропаганда відбувається не тільки на окупованих територіях, а й по всій Україні внаслідок мовлення російських телеканалів. У тому числі федеральне мовлення розповідає про членів НВФ (незаконних військових формувань) як про героїв, тим самим закликаючи більше людей записуватися в їхні лави.

Стало відомо, що двоє російських депутатів Держдуми - Андрій Турчак і Дмитро Савлін, прибули на непідконтрольні Україні території Донецької та Луганської областей, щоб проводити агітацію серед місцевого населення для участі у виборах. Вибори в Держдуму РФ повинні пройти 19 вересня. Депутати мають намір закликати голосувати за «Єдину Росію» тих громадян, хто вже отримав російські паспорти.


Втім, цьому сприяють не тільки депутати. Досі залишається сильним вплив російського федерального телебачення в ОРДЛО, а також по всій території України. Особливо сильно це проявляється поблизу ліній розмежування. Щоб зменшити російський вплив з блакитного екрана, Міністерство культури і інформаційної політики України розробило і вже завершує напрацювання плану заходів з блокування сигналу з тимчасово окупованих територій Донбасу і Криму, а також мовлення російських каналів на українських територіях. Замість них, повинні вести мовлення не тільки ефірні українські телеканали, а й частина інтернет-ресурсів, які саме, поки невідомо.

Тим часом в Бразилії і України були затримані військові бойовики, які виступали на боці сепаратистів і проросійських організацій. Так, використовуючи агітацію і засоби масової інформації, Росія залучає на свій бік не тільки місцевих жителів Донбасу, а й зарубіжних найманців.

Затриманою в Бразилії людиною виявився Рафаель Лусваргі. Він уже потрапляв у полон і був засуджений в Україні до 13-и років позбавлення волі. Однак під час обміну полоненими в 2019 році був переданий назад НВФ, після чого вирушив у Бразилію. Його затримали 9 травня 2021 року місцеві правоохоронці, в тому числі за участь у бойових діях на боці агресора.

Іншого представника НВФ затримали вже в Україні. Це сталося 10 травня. Людина мала при собі документи, що підтверджують її приналежність до НВФ так званої «ДНР» і збирала інформацію про розташування українських військових. Він є одним з командирів так званого "міністерства оборони ДНР" і тепер чоловікові загрожує від 8 до 15 років позбавлення волі.

Люди, згадані вище, виступають прикладом, як несуть покарання ті, хто вірить російській пропаганді, сприяє її поширенню і виступає в ролі виконавця волі її замовника.
https://myc.news/ua/specproekty/rossijskaya_propaganda_v_ordlo_i_ne_tolko

Кремлівський вовк в овечій шкурі:

16:22 07 травень Київ, Україна



З початку захоплення Криму і війни на Донбасі, пропагандистська машина Кремля працює без зупинки, прихильники "русского мира" під керівництвом спецслужб здійснюють інформаційно-психологічні спецоперації в США, Європі, і звичайно ж, в Україні.
Окупанти намагаються будь-яким способом довести всім, що вони не мають стосунку до розв'язування бойових дій.
Цинічні заклики до України "припинити війну" озвучували російські політики з трибуни Ради безпеки ООН і ПАРЄ. Постійно називаючи чорне білим, проводять лобістську роботу російські дипломати, агенти в країнах Заходу і громадські діячі РФ.

Подібна діяльність є звичною для Кремля: тримати на кордоні десятки тисяч озброєних військових і розповідати при цьому про необхідність миру.

Одну з гібридних атак провели окупанти під час показового брязкання зброєю на кордонах.
Жіноча пропаганда
Факт інформаційно-психологічної операції зафіксували українські правоохоронці, а задіяли в операції відомих проросійських діячок часів Януковича і апологеток "русского мира":

  • матерів Олеся Бузини і Ірини Бережної,

  • головну редакторку газети "2000" Тамару Гуменюк,

  • художню керівницю театру "Браво" Любов Титаренко та багатьох інших.

Елена Бережная всегда поддерживает всевозможные пророссийские акции
Суть спецоперації полягала в написанні звернення до президентів України, Росії та США про "мир на Донбасі". Само собою, вся інформація про бойові дії в цьому "документі" була подана тільки з проросійського боку. Під виглядом миротворчих ініціатив "активістки" розповіли про "державний переворот", "громадянську війну" і "самостійні республіки".

При цьому позицію Києва подали як наміри "почати гострий етап війни", а Зеленському та компанії рекомендували почати прямі переговори з терористичними анклавами Кремля для настання мирного життя на захоплених Росією територіях.
Подібні заклики до миру на умовах Москви підносили під виглядом "ініціативи жінок з країн пострадянського простору". Більшість підписантів звернення - наскрізь ватоголові особи. А організувала все громадянка Росії, пов'язана з політичною елітою країни-агресора, Олена Семерикова.
Елена Семерикова работает на российские спецслужбы
Офіційно вона займається громадською діяльністю і очолює міжнародний рух миротворчості "Жіночий діалог", але насправді - працює на російські спецслужби.

Вербування патріотично налаштованих жінок

Куратор спецоперації, як з'ясувалося, має завдання залучити до своєї діяльності як можна більше жіночих громадських об'єднань. При цьому мета - патріотки. Так, з початку 2020 Семерикова намагалася проводити інформаційні проросійські акції руками патріотичних організацій "Об'єднання рідних зниклих безвісти "Надія" з Дніпра, а також "Всеукраїнський громадський рух матерів і родичів учасників АТО "Берегиня".
Пропагандистка Семерикова пыталась завербовать даже матерей АТОвцев, которые исчезли или погибли


Коли ж спроби провести акцію за участю справді патріотично налаштованих жінок провалилися, до операції залучили давно знайомих терористам фігуранток бази "миротворця" і кримінальних проваджень за антиукраїнську діяльність.

Під час проведення пропагандистської операції в підконтрольних Росії ЗМІ публікували безліч інтерв'ю та статей про "реакцію на звернення від посольства США і коментарями від керівництва так званих "ЛНР" і "ДНР", заявляючи про нібито їхню "державність".

Масштабні плани
Оскільки ця спроба навести безлад в українському інформпросторі залишилася майже непоміченою, найближчим часом до подібних спецоперацій цілком можуть залучити більш розкручені проросійські видання, які діють в Україні.

Російська агресія триває, окупанти не збираються зупинятися, а тому продукти діяльності Семерикової та інших агентів спецслужб РФ ми обов'язково побачимо.
https://myc.news/ua/politika/kremlevskij_volk_v_ovechej_shkure_rossiyanka_po_zakazu_specsluzhb_verbovala_patriotok_oo_iz_ukrainy

Росія, Україна, літаки. Українські помічники Пригожина


09:17 16 травень Київ, Україна



Цього року ми відсвяткували День Перемоги публікацією розслідування про те, хто і як підставив Україну під звинувачення у незаконній торгівлі зброєю у Лівії, а українських пілотів під ракети турецьких «Байрактарів».

Пропаганда не росте на порожньому місці

Як виявилося, знищені в Лівії літаки Іл-76, які «грушні» блоги та телеграм-канали називали «українськими», насправді, з високою долею ймовірності, належали бізнесмену індійського походження Джайдіпу Мірчандані (Jaideep Mirchandani), який був включений (а потім виключений) до санкційних списків США за надання допомоги сирійському режиму Башара Асада, а потім став фігурантом розслідувань поставок зброї до Лівії.Однак Мірчандані організовував роботу не сам. Для створення схеми, яка дала можливість постачати зброю підрозділам фельдмаршала лівійських повстанців Халіфи Хафтара, якого офіційно підтримує Кремль, в Україні було створено низку компаній. Ці компанії були офіційними орендарями та операторами літаків, які через офшорні компанії-прокладки, ймовірно, належали Мірчандані та виконували вантажні рейси для «вагнерівців» до Лівії та країн Африки.Російська пропаганда доклала багато зусиль, щоб переконати всіх у тому, що українська влада знала й активно підтримувала діяльність авіакомпаній, пов’язаних із Мірчандані, в тому, що стосується поставок зброї армії Халіфи Хафтара.

Однак трохи складнішим завданням для російських пропагандистів стала необхідність пояснити, як ті самі компанії та літаки перевозять зброю та техніку для «офіційних» російських військових інструкторів до Центрально-Африканської Республіки (ЦАР).Разом із тим, російській пропаганді є на що спиратися! Це Державіаслужба України надала авіакомпаніям-операторам та їхнім літакам ліцензії та дозволи здійснювати перельоти до Лівії та інших гарячих точок. Це українські громадяни числяться засновниками компаній, які зверталися по дозволи до Державіаслужби.Це українські спецслужби та правоохоронні органи ніяк не реагують на прямі зв’язки між українським бізнесом та російським ГРУ і Євгеном Пригожиним. Давайте розбиратися, хто кому тут Мірчандані.

Хіба я сторож літакам моїм?
У день, коли стало відомо про знищення в аеропорту Ель-Джуфри двох Іл-76, більшість російських та українських медіа написали, що це були українські літаки. Ними оперувала українська компанія «Європа Ейр» (ЄДРПОУ 38941487, заснована 18.10.2013), якою володіла українка — Катерина Павлівна Нефедова, 1953 року народження.Як стало відомо у процесі розслідування, загалом компанія Нефедової «Європа Ейр» взяла в оренду та оперувала одночасно сімома літаками. Вони належали офшорній компанії Infinite Seal Inc., ймовірно, пов’язаній із Джайдіпом Мірчандані:

UR-CRP (1013409303);

UR-CMC (1013407230);

UR-EAB (1003403075);

UR-CRN (1023412399);

UR-BXS (1023411368);

UR-EAA (0033446350);

UR-COE (0093498974).
Ось вам справжні хитросплетіння логістичних схем. Вони використовуються для поставок зброї у місця, куди поставляти такі товари й не можна (хоч бажаючих і вистачає). Щоб розібратися, необхідно уважно вивчити історію кожного з цих бортів.Однак спочатку ми підемо простішим шляхом та дізнаємося, як українка родом з Яготина стала оперувати повітряним флотом, який возить російську зброю? На даний момент усе, що можна дізнатися про Катерину Павлівну з відкритих джерел — це те, що вона перебуває у стані розірвання шлюбу. Про це йдеться на одному з сайтів-агрегаторів судових рішень. Втім, співчувати ніколи.Там само написано, що пов’язаною особою у справі про встановлення факту розірвання шлюбу є чоловік на ім’я ЕЛЬ-ЮНЕС ХАСАН МОХАМЕД ХАСАН АБЕД. Відповідна ухвала Дарницького районного суду міста Києва у справі №753/19944/20 говорить про те, що Хасан Мохамед Ель-Юнес є громадянином (підданим) Хашимітського Королівства Йорданії.Прізвище «Нефедова» є досить поширеним в Україні. Втім, якщо додати по-батькові «Хасанович» чи «Хасанівна», пошук стає ефективнішим. Саме тому досить легко вдалося знайти особу на ім’я Руслана Хасанівна Нефедова. Вона виявилася помічницею (на платній основі) депутата Верховної Ради України четвертого скликання Льовіна Анатолія Івановича.Пан Льовін відомий тим, що неодноразово ставав фігурантом пропагандистських пасквілів грушного блогу «diana mihailova». Хоча, як ми зрозуміли з попередніх серій цього розслідування, таким чином російське ГРУ прикриває свої оборудки. Заодно відводячи від себе підозру та звинувачуючи Україну.Крім того, сама Руслана Нефедова засвітилася разом із Джайдіпом Мірчандані, коли 8 листопада 2016 року вони відвідували КП «Міжнародний аеропорт «Миколаїв». Там вони з’явились як закордонні інвестори від імені компанії, що офіційно належить Мірчандані — «Sky One FZE». В офіційному листі було вказано:Руслана Нефедова є персональною помічницею Мірчандані.


Делегацію «інвесторів» зустрічав екс-перший заступник голови обласної ради Михайло Соколов. Натомість губернатор Миколаївщини Олексій Савченко залишися необізнаним про те, хто і навіщо приїжджав. Місцева преса досить прискіпливо висвітлювала візит. Із Мірчандані спілкувалися представники приймаючої сторони: Костянтин Жело (екс-директор КП «Міжнародний аеропорт «Миколаїв») та чинний директор КП «МАМ» Андрій Семенов.


Спиною до фотографа на світлині, ймовірно, сидить саме Руслана Нефедова — дочка власниці ТОВ «Європа Ейр». Одразу після знищення літаків у Ель-Джуфрі про цей епізод згадав тільки одеський журналіст Олександр Коваленко.

Головне в розслідуваннях — не вийти на себе
Літаки, які могли возити зброю для «вагнерівців» до Лівії та ЦАР, належать Джайдіпу Мірчандані. А донька власниці компанії-оператора Руслана Нефедова є його особистою помічницею. Попри ці моменти, очевидним фактом є наступне: хтось безпосередньо в Україні приймав рішення та надавав свої ресурси для того, щоб отримувати всі необхідні державні документи. В тому числі й ті, що стосувалися ремонту літаків. Сюди ж додайте інші дрібні потреби — хоча б їх реєстрацію та ліцензування в Україні.Іншими словами, інформація про діяльність авіакомпаній-операторів не могла пройти повз Службу безпеки України. Це доводить і запис телефонної розмови між президентом корпорації «Титан» Анатолієм Льовіним, помічницею якого також була Руслана Нефедова, та трагічно загиблою у авіакатастрофі під Тегераном Оленою Малаховою — формальною власницею третього літака, спаленого «вагнерівцями» в аеропорту Місурата (Лівія).
Переносимось у серпень 2020 року. Минув рік після подій у Лівії та півроку від загибелі Олени Малахової. І от, громадська організація «Стоп Корупції» організувала для Анатолія Льовіна прес-конференцію. Там він оприлюднив запис телефонної розмови з Оленою Малаховою, в ході якої вона звинувачує співробітників Департаменту контррозвідувального захисту економіки СБУ в отриманні хабарів.Льовін стверджує: СБУ таким чином хотіло віджати підконтрольне йому підприємство ТОВ «УРАРП». Водночас сам Льовін (точніше, пов’язані з ним підприємства) були і є фігурантами низки кримінальних проваджень: №№ 22015101110000040, 12016100090000706, 12016100090014815, 42015000000000111.Роль самого Льовіна у схемах із постачанням вантажів у підембаргову Лівію встановити важко. Скоріше за все, саме на його підприємствах здійснювався ремонт двигунів для літаків, що використовувалися для повітряного мосту між Фуджейрою та Ель-Джуфрою. Однак його публічні свідчення є вкрай важливими, щоб відповісти на запитання — чому СБУ ніяк не реагувала на ситуацію з літаками в Лівії.До того ж, це чергове підтвердження того факту, що після реформи СБУ має втратити невластиві їй функції. Оскільки застосовуються ці можливості далеко не за призначенням.Так чи інакше, досить чітко видно — галузь послуг повітряного транспорту в Україні є досить вузькою. Тому залишити щось непоміченим тут дуже важко. Дочка власниці знищених Ілів Катерини Нефедової — Руслана — була помічницею Льовіна та Мірчандані. Льовін був бізнес-партнером Малахової, яка була власницею третього спаленого Іла.На жаль, поки що не вдається встановити роль та місце перебування чоловіка Катерини Нефедової — йорданця Хасана Ель Юнеса. Однак я припускаю, що він міг зіграти у створенні схеми з оренди вантажних літаків далеко не останню роль.

Спадщина Катерини Нефедової

Цикл розслідувань, чергову серію якого ви зараз читаєте, почався з короткого відео. На російському телебаченні вийшов сюжет, в якому пропагандист Рогаткін показав, як вантажний Іл-76 привіз до столиці ЦАР (точніше, аеропорту Бангі) російську військову техніку та зброю.Літак був ідентифікований як EX-76003 (серійний номер 1033418596). Згідно з даними відкритих джерел, він належав українській компанії ТОВ «Флай Скай Ейрланз».Ця українська компанія з’явилась 14 червня 2019 року. Батько-засновник — киянин на ім’я Кравченко Віктор Олексійович. Пізніше корпоративні права перейшли до Резніченка Олександра Сергійовича. Цікавим фактом є те, що людина на ім’я Кравченко Віктор Олексійович у 2004 році посідала посаду директора ТОВ «Флайт Сервіс ЛТД», який контролюється Анатолієм Льовіним через його концерн «Титан».Російський онлайн-сервіс «Russian planes» містить інформацію про п’ять літаків, якими оперує українська компанія Fly Sky Airlines:

EX-76003 (1033418596), вже згаданий у попередньому розслідуванні Іл-76, який привіз зброю для «вагнерівців» у ЦАР. До Fly Sky Airlines ним оперувала казахстанська компанія Azee Air, доки в неї не відібрали ліцензію за порушення ембарго в Лівії;

UR-FSD (1023411368), який так само був переданий від Azee Air та змінив бортовий номер з UP-I7660. До Azee Air ним оперувала «Європа Ейр» під бортовим номером UR-BXS;

UR-FSC (1023412399), літак, що був переданий від ТОВ «Європа Ейр», яка оперувала ним під бортовим номером UR-CRN;

UR-FSE (1003403075), так само переданий від «Європа Ейр» та змінив бортовий номер з UR-EAB;

UR-COE (0093498974), переданий від «Європа Ейр». Цього разу власники не стали заморочуватися зі зміною бортового номеру. Примітно, що до «Європа Ейр» літак належав вірменській авіакомпанії «Ветеран», про яку я писав у попередній серії(і, яка, ймовірно, також пов’язана з Джайдіпом Мірчандані).Чотирма з п’яти літаків, якими зараз оперує «Флай Скай Ейрлайнз», володіла компанія«Європа Ейр» Катерини Нефедової. Два з п’яти цих літаків були під контролем Azee Air, яку звинувачують у порушенні ембарго. І «Європа Ейр», і Azee Air, ймовірно, тісно пов’язані з Джайдіпом Мірчандані.Як бачимо, зареєстровані в Україні компанії обмінюються вантажними літаками як пиріжками. Ще й прямо під носом у правоохоронних органів. Можливо, у цьому процесі не було б на що й звертати увагу... Якби не перманентна російська істерика щодо того, що ці літаки здійснюють незаконні переміщення зброї. Можливо, і на російських пропагандистів не треба було б звертати увагу. Але маємо звіти Ради Безпеки ООН, які містять таку саму інформацію.Тож будемо уважно спостерігати за процесом прийняття нового законопроекту про СБУ. Скоріше за все, без докорінної реформи ситуація не зміниться.

https://myc.news/ua/rassledovaniya_/rosya_ukrana_ltaki_ukransk_pomchniki_prigozhina

Сумне... страшне... і політичне


Сучасна російська журналістика кожного журналіста примушує робити вибір. З однієї сторони – честь та переконання, з другої сторони – гроші. Вибір доволі жорсткий. Тим більше, що честь та переконання доповнюються страхом за себе та своїх близьких. Можливістю опинитися за гратами або навіть бути «поламаним» чи отруєним.

Російська журналістика вже проходила «часи вибору» у СРСР. Або ти працюєш у відділі пропаганди ЦК КПРС, або пишеш про рослини і комах. Або залишаєш улюблену обрану професію. Де хто зміг емігрувати. Але таких були одиниці. Сьогодні відділу пропаганди немає, але пропагандисти залишилися. Як і подібний болісний вибір.

Російська журналістика сьогодення - страшне і сумне видовище. Журналісти в більшості своїй не безталанні, але чітко слідують віянням і запитам епохи. Якщо треба, легко перепишуть історію, треба, відречуться від своїх слів. І найяскравіша закономірність - майже всі вони на початку кар'єри були лібералами. А потім з легкістю «перевзулися». Деякі навіть публічно покаялися.

Дмитро Кісельов, який невимушено і цікаво в кінці 90-х вів програму «Вікно в Європу», співпрацював з прогресивною телешколою «Інтерньюз», яка потім була розгромлена державою. Через відмову читати заздалегідь готовий текст про події у Вільнюсі був відсторонений від ведення інформаційних програм, після чого деякий час співпрацював з німецькими телеканалами ARD і RTL, а також японської телекомпанією NHK. Пояснював глядачам, що «журналіста не можна відокремити від етики», що «публіка, яка дивиться на екран, сама повинна зрозуміти, хто перед нею - журналіст або агітатор». Або ось ще: «Ми все-таки говоримо про професійну журналістику, а якщо говорити про «піпл хаває», він буде хавати будь-яке зниження планки, будь-яке зниження моралі і правил».

Через 20 років Дмитро, зайнявши посади Генерального директора Міжнародного інформаційного агентства «Росія сьогодні» та заступника генерального директора ВГТРК, розповість глядачеві про необхідність перетворити США в «радіоактивний попіл» і зажадає палити серця геїв.

Андрій Норкін, який у 90-х робив круті репортажі з Чечні, викликав сильне роздратування генералів, був в полоні, його заарештовували за наводкою ФСБ. Заявляв про те, що в 2000-і роки у нього стався ідеологічний розрив з ліберальними журналістами, політиками та громадськими діячами, яких він надалі звинувачував у відсутності патріотизму. 28 вересня 2016 року в ефірі програми «Місце зустрічі» на НТВ під час обговорення теми розслідування катастрофи MH17 Норкін вигнав зі студії запрошеного українського політолога Сергія Запорізького з вигуком: «... Всякий баран буде мене вчити ... Я 26 років в журналістиці працюю!». Через рік, в телеефірі 20 вересня 2017 року, у відповідь на репліку українського політолога Кирила Клімчука «Ми хочемо себе захистити від таких країн-гопників, як Російська Федерація. І це ми вже показали на Донбасі», Норкин в схожій формі вигнав запрошеного гостя зі студії, при цьому використовуючи вираз з нецензурним словом.

Нині працює на каналі Маргарити Сімоньян, де видозмінює прес-релізи МЗС про ситуацію в Україні, і на повному серйозі пише колонки про те, що «лібералізм веде до гомосексуалізму».

Прикладів дуже багато. Соловйов, Бабченко, Прилепин та інші... Навчалися, їм пояснювали, що є журналістика фактів, а є пропаганда. І вони це розуміли, розуміють і зараз. Але про ТІ часи говорять однаково. Як по писаному, так, як їх навчили «темники», що «просто носили рожеві окуляри». А тепер, ось, зняли.

Російська журналістика нині - отруйна професія. В країні ніби як демократія, журналістика ніби як четверта влада. Але Кремль робить все, щоб журналістська спільнота була «тварью дрожащей», що права не має. Право мають нехай офіційні піджаки. Вони відкрито заявляють про те, що засоби масової інформації повинні лягати під замовника, будь то держава або бізнес. У виступі на журфаку МГУ замміністра зв'язку Олексій Волін назвав журналістику бізнесом, який не має ніякої місії, крім як «пахати» на дядю. І плювала влада на 29 статтю Конституції, на закон про ЗМІ і міжнародні конвенції. Журналіст? Співай дифірамби про «неспинну турботу», втілюй в реальність хворобливі фантазії Путіна!

Нормальній порядній людині зараз не можна йти в журналістику. Просто тому, що за великим рахунком, йти нікуди. Немає зараз журналістики. У повному розумінні цього слова. Брехня і пропаганда замінили журналістику. Журналісти, в більшій своїй частині, стали холопами, обслуговуючими інтереси влади. І те, що ми бачимо в федеральних російських ЗМІ, до професії не має ніякого відношення. Професіонали з журналістики пішли.

В Росії немає традицій по-справжньому вільної преси. Не встигли сформуватися. І те, що ми спостерігаємо сьогодні - це випалене поле. І що спільного у всьому цьому сучасному «пропагандійстві» з професією журналіста? Нічого.
https://censor.net/ru/blogs/3265950/sumne_strashne_poltichne/sortby/tree/order/asc/page/1#comment_76243377
Источник: https://censor.net/ru/b3265950

У ОРДЛО визнають безгоспною і відбирають нерухомість


12:50 17 травень Київ, Україна



У лютому 2021 року влада самопроголошеної «ДНР» вирішила, що буде розпоряджатися майном, визнаним нею нічийним.

До слова, «Л-ДНР» і раніше займалися тим, що відбирали будинки та інше майно переселенців, однак тепер сепаратисти оголосили про створення цілої комісії. Саме комісія тепер визначає, чи є господарі у майна і в залежності від рішення, може повністю ним розпоряджатися: продавати, здавати в оренду або передавати в користування адміністрації «Л-ДНР».

У разі якщо людина, що використовує майно, не є його власником, це стане підставою для розгляду комісією рішення про вилучення його у власника. При цьому якщо раніше самопроголошена влада окупованих територій аргументувала свої дії несплатою податків і комунальних послуг, то тепер це не має значення.

На цей момент люди, у яких відбирають нерухомість, є спадкоємцями або законними власниками, які змушені були покинути окуповану територію в зв'язку з переслідуваннями або небажанням жити в самопроголошених республіках.

Відповідний указ про вилучення майна був виданий  главою так званої «ДНР» Денисом Пушиліним. Відповідно до його пунктів, якщо спадкоємець або власник не проживає на території «Л-ДНР», то комісія вилучає майно, яке йому належить, і через рік воно переходить у володіння адміністрації міста. Протягом цього року власник нерухомості може судитися, протестувати, але для цього йому особисто необхідно бути присутнім на території самопроголошених республік.

Таким чином, сепаратисти мають намір відібрати нерухомість у законних власників, розуміючи, що люди, які покинули свій будинок, не повернуться на окуповані території, щоб брати участь в судовому процесі.
https://myc.news/ua/specproekty/v_ordlo_priznayut_beshoznoj_i_otbirayut_nedvizhimost

Створення підрозділу швидкого реагування України


У зв'язку з обстрілами, нападами і шпигунством, в Держприкордонслужбі України було прийнято рішення про створення підрозділу швидкого реагування.

Стало відомо, що 12 травня було обстріляно український автомобіль з групою розмінування. НЗФ (незаконні збройні формування) обстріляли його з протитанкової керованої ракети ПТКР. В результаті, попри пошкодження машини, ніхто не постраждав. Завдяки щасливому випадку, ПТКР пройшла наскрізь автомобіля, лише зумівши підпалити його, після чого екіпаж зміг швидко загасити машину.

У той самий час в Маріуполі був затриманий черговий терорист. За версією слідства, він був завербований ФСБ РФ для проведення теракту на одному з військових об'єктів в Донецькій області. При ньому знайшли вибуховий пристрій, який він взяв зі схованки. Сила дії ВП (вибухового пристрою) приблизно дорівнювала 720 г тротилу. Терорист воював проти ЗСУ (Збройних сил України) у 2014 році, тепер же збирав розвідувальну інформацію і готував теракт. Його засудили до 6-и років позбавлення волі, в тому числі за держзраду.


Ситуації подібні цим буде тепер контролювати підрозділ швидкого реагування. "Основним викликом для України залишається російська агресія. І всі ми могли відчувати рівень загроз на цій ділянці кордону і з боку окупованих Росією територій. Державна прикордонна служба України, як елемент сектора безпеки і оборони, наростила свій військовий компонент у вигляді підрозділів швидкого реагування, які мають необхідне озброєння і здатність до навчання для ведення бойових дій", - прокоментував створення підрозділу Сергій Дейнеко, голова Державної прикордонної служби України. Він також додав, що групи підрозділу будуть діяти і на кордонах з непідконтрольною територією Криму.

https://myc.news/ua/obshestvo/sozdanie_podrazdeleniya_bystrogo_reagirovaniya_ukrainy

Семенченко за гроші Медведчука:синергія агентури впливу РФ


Збереження Кремлем власних важелів впливу в Україні залишається найбільш пріоритетним завданням ще з моменту здобуття нашою державою незалежності. Відтак, на стратегічно важливій для РФ українській території окрім формування внутрішньої політики їй були підконтрольні мало не всі аспекти життєдіяльності. Саме тому, сьогодні жодних здивувань у громадській свідомості не викликає здобуття численних мандатів основним пулом проросійських політсил під керівництвом найбільш одіозного протеже путінського кума. Проте, і досі не може не вражати цинізм, з яким поплічники Медведчука і прихвосні ФСБ видають себе за патріотів, виконуючи під націоналістичні гасла найбільш мерзенні зрадницькі завдання своїх кремлівських роботодавців.Далі читати за посиланням: 

https://antikor.media/semenchenko-za-hroshi-medvedchuka-synerhiia-rosijskoi-ahentury-vplyvu/?fbclid=IwAR1lqe2hmCuW8tfExqHFSALOj5mR1uz-cnqQ22iLSOIvP8SDP3ybEtpZ-1Q