Трійка лідерів по довірі українців:Зеленський,Тимошенко,Бойко

13:39 27 липень Київ, Україна



За рівнем довіри українців лідирує Володимир Зеленський.
Про це свідчать опубліковані 27 липня результати опитування Соціологічної групи "Рейтинг".

Главі держави довіряють 45% громадян. При цьому 52% опитаних заявили, що не довіряють президенту.

На другому місці рейтингу нардеп, лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко - їй довіряють 31% респондентів, не довіряють 68%.

На третьому - співголова парламентської фракції "Опозиційна платформа - За життя" Юрій Бойко - 27% і 57% відповідно.

Слідом йде п'ятий президент України і лідер "Європейської солідарності" Петро Порошенко - 26% і 72%.

Прем'єр-міністру України Денису Шмигалю довіряють 18% опитаних, 51% - ні. Ще 28% не знають його.

Опитування проводилося з 23-го по 25 липня серед громадян старше 18 років по всій Україні, крім окупованих територій Донецької та Луганської областей, а також Криму. Всього опитано 2500 респондентів методом телефонного інтерв'ю з використанням комп'ютера. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більше 2%.

Литва, «Роснафта», підставні особи: як Путіну вдається обходити

05:14 24 липень Київ, Україна



Агресія Росії проти України в 2014 році призвела до того, що Європейський Союз, а також США ввели проти Росії секторальні і персональні санкції. У зв'язку з цим, ніякі світові компанії або держави не можуть торгувати з РФ в багатьох напрямках, інакше на них буде накладено великі штрафи.

Незважаючи на регулярні повторення Путіна, що Росія в змозі обійтися без торгівлі з Європою, що економіка країни розвивається завдяки імпортозаміщенню, насправді якість російських товарів залишає бажати кращого, так само як і асортимент продукції.

Тому, в Кремлі намагаються придумати, як обійти введені проти РФ санкції, щоб закуповувати необхідне, якісне обладнання в Європі.

У цьому Путіну допомагають його вірні соратники, які, використовуючи низку підставних компаній, нещодавно доставили до Криму, для Таврійської і Балаклавської електростанцій, фільтраційне устаткування німецької фірми Inge GmbH.

Дві нові ТЕС (Теплоелектростанція) в Криму було наказано побудувати Кремлем в 2014 році. Мета будівництва - знизити основне навантаження на передавальні мережі. Таврійська ТЕС побудована і встановлена в Сімферополі, Балаклавська ТЕС - в Севастополі.

Провівши розслідування, стало відомо, що будівництвом займалося чотири компанії підрядника. Одна з них - «Воронеж-Аква». Ця компанія займалася постачанням очисного обладнання. Згідно з публічними даними, компанія отримала за будівництво 62 млн євро.

Слідом в справу вступають компанії посередники. «Run Engineering» - литовська компанія, яка займається підготовкою і обробкою води. Вона виступила посередником у постачанні обладнання для кримських ТЕС. У цьому ланцюзі очисні водні фільтри виробляла чеська компанія «Lavimont Brno». Нею до певного моменту володів Милослав Вимр. Однак з 2016 року, викупивши контрольний пакет акцій, власниками «Lavimont Brno» стали Повилас Мядякша і Дмитро Котенко. Це директори тієї самої «Run Engineering».

Необхідно відзначити, що «Run Engineering» була віддана в 2014 році. Її засновником стала Алія Аліакбярова, проста співробітниця непростої компанії «Воронеж-Аква». А ось директором нової "литовської" компанії став Повилас Мядякша. Тут вже стає зрозуміло, що «Run Engineering» - це звичайна підставна компанія, яка була створена в період введення перших санкцій проти Росії.

Уже в 2017 році власником «Run Engineering» стає кіпрська компанія RLA-Aviation LTD. У 2019 «Run Engineering» "змінює" господаря, але не країну "прописки". Тепер вона належить офшорній кіпрській компанії Nestan Ltd, якою володіє громадянка Марина Кармишева з подвійним громадянством. Вона вже була помічена в корупційних схемах Сечіна, в яких були задіяні офшорні кіпрські компанії:

Сама Кармишева з 2003 року працює на групу «Регіон» Сергія Сударикова, який також був замішаний у скандалах за участю Сечіна. РІч в тому, що Судариков і Сечін досить близькі знайомі. Також, у групи «Регіон» і «Роснаіти» є кілька спільних проєктів. Наприклад, група «Регіон», використовуючи «Московський кредитний банк» і «Бізнесконцепт», володіє частиною активів в сервісі швидких платежів «Елекснет». Іншим співвласником сервісу є «Сибірська Інтернет Компанія», яка належить «Роснафті». А в 2017 році співвласником «Елекснет» була все та ж кіпрська компанія «RLA-Aviation», що офіційно належала Кармишевой.
До речі, за даними єдиного російського комерційного реєстру, «Воронеж-Аква» також, фактично, належить «Регіону», будучи у нього в заставі.

Як вже стало зрозуміло, група «Регіон» має вкрай сумнівну репутацію. Вона інвестувала в проєкт канатної дороги між Росією і Китаєм, а також співпрацює з Віктором Медведчуком, який також відомий, як "кум Путіна".

Також «Московський кредитний банк» (входить до групи «Регіон»), має в заставі частину активів «Інвестнефтетрейд». Власником компанії був Сергій Невський, який володів англійським підприємством «QHG Trading». Саме через «QHG Trading» «Роснафті» вдавалося успішно продавати свої продукти за кордон. У 2017 році Сечін уклав контракт з англійською компанією на 5 років. Цікаво, що в 2020 році Невський зник на 10 днів, а пізніше з'ясувалося, що він був заарештований за підозрою в дачі хабаря. Іронія в тому, що ще до звинувачення, через два дні після зникнення, власником «QHG Trading» стала Марина Кармишева, а управління «QHG Trading» перевели на її кіпрські компанії - «Inversos Ltd» і «Nestan Ltd».

Цікаво, що англійська «QHG Trading» в 2020 році стала сьомою за обсягами торгівлі російською нафтою компанією. А загальний заробіток підприємства в 2019 році склав 5,4 млрд фунтів стерлінгів. Однак Марину Кармишеву ніхто зі світової преси навіть не бачив, хоча вона, за логікою речей, повинна займати не останнє місце серед найбагатших людей Росії.

До речі, на сайті RLA Groupe йдеться, що компанії QHG Trading, Nestan Ltd, Nestan Trading AG, Run Engineering і Lavimont Brno входять в єдину групу.

Як сказав один з керівників «Run Engineering» Повилас Мядякша: "Я бачив Кармишеву декілька разів в житті і абсолютно не знаю. Я рядовий співробітник і не зобов'язаний знати. Я не уявляю, що вона за людина".

Проте ще в 2018 році «Run Engineering» змусила звернути на себе увагу литовських чиновників. Вся річ в тому, що компанія поставляла в Росію "товари подвійного призначення". Це товари, що використовуються в загальногромадянських промислових цілях, але при цьому мають властивості, які можуть бути використані при створенні озброєння. Тому в грудні 2018 року «Run Engineering» була позбавлена експортної ліцензії, втім, це не завадило компанії і далі постачати товари, імовірно, що призначаються для Криму. Уже в суді з'ясувалося, що за кілька днів до заборони, литовська компанія відправила в російську «Воронеж-Аква» фільтраційні мембрани dizzler. Їх повинні були встановити в ультрафільтраційне обладнання Run Aqua-UF, фірмою виробником якого була німецька компанія «Inge GMBH».

Якщо придивитися, то у відеоматеріалах, присвячених звітам про виконану роботу на кримських електростанціях, можна побачити німецьке обладнання від компанії «Inge GMBH»:
Природно, як і весь російський уряд, Повилас Мядякша на суді заперечував дійсне. Директор литовської «Run Engineering» стверджував, що після заборони на експорт, компанія ніякого обладнання в Росію і тим більше в Крим не поставляла. А також, в стилі своїх господарів, у відповідь він звинуватив суд в політичному рішенні про "заборону на експорт".

Згідно з отриманими даними, «Run Engineering» відправила в Росію обладнання, пов'язане з фільтрацією води, 59 разів після того, як у компанії була відкликана ліцензія на експорт. З 59 разів, 6 разів була відправлена модель Run Aqua-UF. На кордоні її виявили і затримали литовські прикордонники. З проханням прокоментувати ситуацію, компанія відправила лист у відповідь, в якому відмовлялася: "За наявними у нас даними, ні на які об'єкти, згадані в запиті, ніяке обладнання, вироблене нашим підприємством, не поставлялося".
https://myc.news/ua/rassledovaniya_/litva_rossneft_podstavnye_lica_kak_putinu_udaetsya_obhodit_evropejskie_sankcii

Після них – "хоч потоп"



Росія продовжує збільшувати кількість окупаційних військ у Криму. Як повідомляють російські ЗМІ, нещодавно міністр МО Росії Сергій Шойгу розпорядився ще наростити угруповання російських військ в окупованому Криму. Військові нібито будуть допомагати постраждалим від повені. Зрозуміло, що така «допомога» - лише привід для збільшення війська на окупованій території.

Прикриваючись то «загрозою з боку України», то «допомогою населенню» до Криму постійно прибувають нові військові підрозділи. На зараз кількість російських військовиків вже перевищує 40 тисяч. Багато хто везе за собою сім’ї, дружин, дітей. Тому загальна кількість таких «гостей» півострова набагато перевищує офіційні дані по військовикам. І всі вони п’ють, миються, готовлять їжу безконтрольно використовуючи запаси води. Що вже казати про витрати на технічне обслуговування техніки та ту шкоду, яка завдається окупаційними військами природним багатствам півострова. Ну не може загарбник по своїй природі відповідально ставиться до збереження водного балансу півострова. «Після нас – хоч потоп». Хоча у останні дні ця фраза набула нового сенсу і насправді відповідає об’єктивній ситуації на півострові.

Але стихія останніх днів не може забезпечити Крим питною водою. Вона принесла лише чергові збитки багатостраждальному окупованому півострову. Засуха що трансформувалася у катастрофічні дощі та потопи руйнує водну інфраструктуру Криму, яка і без природних катаклізмів знаходиться у відверто катастрофічному стані. За роки окупації прокремлівська влада півострова ігнорувала поступове погіршення стану водних магістралей. Окупанти не звертають увагу на те, що дуже багато водоймищ приймають в себе каналізаційні стоки. Через зростаюче населення Криму їх стає більше, а на побудову нових очисних споруд та реконструкцію старих коштів у так званої «влади» не знаходиться. Природа не встигає відновлюватися. Але федеральні гроші в Криму або розкрадаються, або йдуть на відверто пропагандистські цілі.
https://censor.net/ru/blogs/3278340/pslya_nih_hoch_potop

Путінська концепція історії




12 липня на офіційному сайті Кремля опубліковано статтю Володимира Путіна «Про історичну єдність росіян і українців», яку він обіцяв написати в ході щорічної прямої лінії 30 червня 2021 року. У цій статі він розвиває свою улюблену популістську тезу про те, що росіяни і українці насправді - один і той же народ. С самого початку агресії «довічний» зайняв звичну для нього публічну позицію «я – не я, і хата – не моя!». «Іх там нєт!», «Право на самоопределение», «защита русского населения» та інші «дитячі відмазки» постійно лунають у офіційних виступах Путіна та набридлій усім кремлівській пропаганді. Цього разу Путін «розродився» на цілу статтю, де спробував довести, що українці – це ті ж самі росіяни. Ну, практично, ті ж самі. Зважаючи на те, що реальних аргументів цієї тези про «єдність» знайти неможливо, Путін пустів у хід різноманітні псевдоісторичні дитячі фантазії, намагаючись видати їх за потужні наукові міркування знавця. Але інфантільна псевдологіка Путіна виглядає непереконливо, місцями, смішно, місцями - страшно!

Як може бути людина такою лицемірною?! "Стену, возникшую в последние годы между Россией и Украиной, между частями, по сути, одного исторического и духовного пространства, воспринимаю как большую общую беду, как трагедию. Это прежде всего последствия наших собственных ошибок, допущенных в разные периоды", - пише людина, яка напала на Україну. Яка вкрала Крим у «історично єдних українців»! Схоже на те, що розв’язання кривавої війни на Донбасі для Путіна є простою помилкою?! Та чи не забагато помилок допускає людина, яка вважає себе «довічним володарем Кремля»?!!

Стаття Путіна "Про історичну єдність росіян і українців", вочевидь, адресована, в першу чергу, українському населенню. Про це каже той факт, що стаття опублікована на двох мовах - російською та українською. Усім зрозуміло, що цей «опус» - це частина інформаційної кампанії Кремля, запущеної у відповідь на активну і систематичну пропаганду офіційного Києва та одностайну позицію на підтримку інтересів суверенної України, яку демонструють лідери демократичного світу. Крім того, публікація спрямована на додаткову легітимізацію повернення Криму і активної позиції Москви по відстоюванню «інтересів російськомовного населення на Донбасі».

Такі статті-«дороговкази» почали використовуватися Путіним ще під час виборної кампанії 2012 року замість «передвиборної програми». Згодом ті статті стали прототипом різних держпрограм і реформ. Мабуть, і зараз в статті закодований алгоритм політики Кремля щодо України на найближчі роки.

По суті вперше Путін системно виписав і своїм авторством затвердив нову офіційну концепцію історії взаємин Росії і України, російського і українського народів. До сих пір в Росії панувала декілька видозмінена радянська концепція цього питання - «два братні народи». Путін же пропонує зовсім іншу концепцію – «українці і росіяни - це один народ», «частину територій історичної Росії більшовики несправедливо передали Україні», «українців намагаються висмикнути з єдиного народу і перетворити їх в антиросійських» і т.д.

Тепер, мабуть, в рамках цієї концепції в Росії перепишуть підручники в школах і ВНЗ, почнуть знімати фільми, серіали, про неї говоритимуть багато по телевізору і на каналах в ютубі. І через ці канали, в свою чергу, нова концепція буде транслюватися і для українців та представників інших країн світу…

А ще стаття формує нові «червоні лінії», малювати які так полюбляє останнім часом діючий президент Росії. «Все хитрощі, пов'язані з проектом «анти-Росія», нам зрозумілі. І ми ніколи не допустимо, щоб наші історичні території, на яких живуть близькі для нас люди, використовували проти Росії. А тим, хто зробить таку спробу, хочу сказати, що таким чином вони зруйнують свою країну».

Таке висловлювання формулює одну з головних червоних ліній «страху Кремля» про власне майбутнє. Про той час, коли Україна, як рівноправний член, стане частиною колективної безпеки демократичного світу та ввійде до НАТО. Для Путіне цей факт означатиме повне руйнування примарних надій на відродження імперії. І він розуміє, що до цього все йде. Тому Путін заздалегідь готує собі підґрунтя для можливих заходів, в тому числі і військового характеру.

Хоча з іншого боку, вибір Путіним для своєї статті цієї теми свідчить про дефіцит виграшних сюжетів для сучасного Кремля. Останнім часом хмара тегів для виборчої кампанії у РФ виглядає стереотипно - Україна, Лавров, армія, Північний потік, цифровізація Росії. Руйнівна путінська політика останнього десятиріччя призвела до повною відсутності в російському інформаційному просторі позитивних, виграшних для російської громадськості, тем. Путіну знову і знову доводиться оперувати давно застарілими тезами про «хунту», «зовнішнє управління із США» і «фашизм» на Україні, лише посилюючи їх, що не вражає внутрішню аудиторію і не створює ніяких нових установок, які так потрібні Кремлю напередодні виборів. А велика кількість маніпулятивних технік в тексті вказує на те, що Путін та його оточення назавжди залишилися у смислах та сенсах початку століття. Без всякого натяку на прогрес та розвиток.

Кудрицький: в Україні вже усвідомили, що об'єднання з ENTSO-E то

На шляху до інтеграції з європейською енергомережею лишилося пройти ще три ключові кроки: отримати висновок про технічну готовність, сертифікувати «Укренерго» та пройти тест енергосистеми у ізольованому режимі

Кудрицький: в Україні вже усвідомили, що обєднання з ENTSO-E точно відбудеться

Україна в 2023 році готується стати частиною європейського енергетичного простору – cпільної континентальної мережі операторів системи передачі електроенергії ENTSO-E. Після синхронізації українські виробники електроенергії отримають доступ но нових платоспроможних ринків, а трейдери і споживачі – до нових постачальників з різноманітними умовами. Також зникне необхідність обмежувати імпорт з Білорусі та Росії, адже Україна фізично від’єднається від об’єднаної з ними енергомережі.

Як технічно відбуватиметься об’єднання, які завдання потрібно виконати Україні та які підводні камені можуть виникнути на шляху до синхронізації – розповів «Українській енергетиці» голова правління ПрАТ «НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.
Далі читати за посиланням: https://ua-energy.org/uk/posts/kudrytskyi-v-ukraini-vzhe-usvidomyly-shcho-obiednannia-z-ievropeiskoiu-enerhomerezheiu-tochno-vidbudetsia?fbclid=IwAR0bK-7SfxcQEXG-t-wwogMokLpLHTplwhroLqITCDRp1DqFgEjEJaTkZGI

Перспективи розвитку національної енергетичної системи України

14:58 09 липень Київ, Україна



Напередодні, в ефірі програми «Право на владу» міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив про плани уряду до 2023 року повністю від'єднати енергосистему України від об'єднаної енергетичної системи Росії та Білорусі, після чого інтегрувати її в електричну мережу Європейського Союзу.

У зв'язку з цим ми вирішили більш детально вивчити питання про перспективи подальшого розвитку національної електроенергетичної системи України.

Нещодавно в словнику керівництва української держави з'явилася нова англомовна абревіатура - ENTSO-E, хоча кілька років тому про неї мало хто чув навіть у сфері енергетики. Однак останнім часом як в експертному середовищі, так і серед споживачів енергетичних послуг все частіше обговорюється тема інтеграції роботи Об'єднаної енергосистеми України в енергетичну систему Європи.
Фото: Интеграция украинской энергосистемы к ENTSO-E  01
ENTSO-E - об'єднання європейських операторів системи передачі електроенергії (European Network of Transmission System Operators for Electricity). Ця європейська організація об'єднує 43 операторів системи передачі електроенергії з 36 країн Європи, які забезпечують передачу електроенергії магістральними лініями, диспетчерське управління енергосистемою, її стабільне функціонування і розвиток. Організація заснована в 2008 році для координації роботи енергосистем країн Євросоюзу і впровадження яких потребує система. Відтоді вона стала майданчиком для взаємодії держав-членів в електроенергетичній сфері для розвитку загального єдиного ринку електроенергетики. Головна мета ENTSO-E - забезпечення оптимального функціонування цього ринку.

Важливість цієї організації для України, а також самої події майбутньої інтеграції енергосистем, яка відбудеться вже в 2023 році, важко переоцінити.

Українська об'єднана енергосистема (ОЕС) проєктувалася і створювалася за часів СРСР під потреби великої держави з величезним енергоспоживанням і невичерпними ресурсами. Проблеми ефективного енергоспоживання, вартості та екології відходили на другий план.В умовах планової економіки поняття конкуренції взагалі було недоречним, не сприяло розвитку нових технологій. За часів незалежності України, отримавши в спадок енергозатратне виробництво, уряди, змінюючи один одного, спекулювали на темі низьких тарифів і обслуговували інтереси олігархічних груп, які паразитували на енергетиці, отримуючи дешеву електроенергію для власних підприємств. Наслідком стало поступове вичерпання ресурсу обладнання енергосистеми і електростанцій, а також формування залежності сталого функціонування вітчизняної ОЕС від Росії, з якою вітчизняна енергомережа технологічно пов'язана.

Це дозволило північному сусідові створювати як економічний, так і політичний тиск на Україну.

Лише після Революції Гідності, поряд з трансформацією політичної влади, відбулося і переосмислення стратегічного курсу України в економічній сфері, основу якої становить Об'єднана енергосистема.

28 червня 2017 в Брюсселі оператором української системи передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» підписано Угоду з ENTSO-E «Про умови майбутнього об'єднання енергосистеми України з енергосистемою Континентальної Європи». Зараз реалізація зазначеної угоди є одним із пріоритетів енергетичної стратегії України на період до 2035 року, схваленої Розпорядженням КМ України від 18 серпня 2017 № 605-р. Пріоритетність інтеграції визначена також Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, Указом президента України від 8 листопада 2019 № 837 та ін.
План заходів щодо інтеграції енергосистем України з європейською енергетичною мережею ENTSO-E передбачає виконання з боку Національної енергетичної компанії «Укренерго» низки технічних вимог щодо модернізації ОЕС України до 2022 року, підтвердження технічної готовності енергосистеми з боку ENTSO-Е, роботу енергосистеми в 2022 році в ізольованому режимі з відключенням від електричних мереж Росії та Білорусі і повну синхронізацію з Європою в 2023 році. Крім того, необхідна технічна готовність об'єктів генерації як для проходження ізольованого режиму, так і для роботи в європейській енергомережі. Виконання цих завдань усіма учасниками електроенергетичного сектора дозволить в 2023 році завершити об'єднання енергосистем. Таким чином інтеграція української енергосистеми в європейську може стати найшвидшою в історії ENTSO-E. До слова, Туреччині для синхронізації знадобилося десять років, а термін для країн Балтії становить вісім років.

В рамках підготовки до синхронізації НЕК «Укренерго» вже виконав ключові технологічні заходи, передбачені Угодою з ENTSO-E:

- в 2019 році проведено випробування енергоблоків тепло- і гідроелектростанцій. Їхні результати Проєктна група ENTSO-E Україна визнала задовільними для подальшого використання в побудові загальної математичної моделі енергосистем України і ENTSO-E (в цей час цю роботу виконує Консорціум ENTSO-E);

- завершується робота щодо впровадження нових європейських технологічних регламентів, передбачених угодою про синхронну зону ENTSO-E;

- підписані необхідні для синхронної роботи документи з системними операторами-членами ENTSO-E з суміжних з Україною країн ЄС і вжиті заходи для відновлення експлуатації міждержавних перетинів;

- розроблені програми для підготовки переходу ОЕС України на роботу в ізольованому режимі, проходження якого заплановано на 2022 (результати роботи ОЕС України ізольовано від енергосистем РФ і Білорусі стане визначальним для ENTSO-E при прийнятті остаточного рішення про синхронізацію);

- НЕК «Укренерго» підготовлено проєкт Плану розвитку системи передачі на 2019-2028 роки та виконані всі умови, необхідні для сертифікації компанії в ролі незалежного оператора системи передачі згідно з директивами Третього енергетичного пакета.

Загалом, оцінюючи переваги для України від реалізації Угоди з ENTSO-E, можна зробити висновок, що приєднання української енергосистеми до єдиного енергетичного європейського простору дозволить:

- істотно підвищити стабільність роботи ОЕС України шляхом переходу на єдині з Європейським Союзом правила регулювання частоти і потужності, розширення доступу до резервів енергетичних ресурсів;

- збільшити інвестиційну привабливість енергетичного сектора України і відкрити європейський ринок для українських енергетичних компаній, що генерують (за розрахунками «Укренерго», економічний ефект від інтеграції може скласти 1500000000 євро щорічно при бюджеті проєкту близько 400 млн євро, третина з яких вже була профінансована);

- відкрити доступ європейських виробників електроенергії і трейдерів до українського ринку, що посилить конкуренцію, вплине на зниження ціни електроенергії для кінцевого споживача і збільшить можливості експорту для вітчизняних компаній (імплементована в Україні модель ринку функціонує на рівних з європейськими засадах і правилах, тому вихід європейських продавців електричної енергії на наш ринок може статися відразу після інтеграції енергосистем).
Фото: Интеграция украинской энергосистемы к ENTSO-E  02

Об'єднання української та європейської енергосистем - важливий геополітичний і економічний проєкт, реалізація якого дозволить Україні не тільки досягти енергетичної незалежності, а й захистити національні інтереси держави.

Припинення паралельної роботи енергосистеми України з енергетичними системами Білорусі та Росії стає особливо актуальним завданням в контексті відкритої агресії Росії проти України і спроб РФ безпосередньо впливати на економічну ситуацію всередині нашої держави. Тому єдиною можливою опцією для України вбачається синхронізація ОЕС з енергомережею Європи для стабільного функціонування енергоринку, задоволення всіх потреб населення і промисловості в електричній енергії.

На сьогодні, інтеграція української енергосистеми до ENTSO-E належить до пріоритетних завдань Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики, Міністерства закордонних справ, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг України та НЕК «Укренерго». Тому сподіваємося, що координація зусиль всіх органів влади і європейських партнерів врешті-решт призведе до формування в Україні прозорого ринку електричної енергії та забезпечить стабільне функціонування енергетичної системи країни за європейськими стандартами, що стане запорукою розвитку економіки і добробуту громадян.
https://myc.news/ua/specproekty/perspektivy_razvitiya_nacionalnoj_elektroenergeticheskoj_sistemy_ukrainy?fbclid=IwAR352mbKxpNoJEawsKPSzoCNnmuTaYXvF5pD2_2qFETH913N1oFN4ppxU2U

У Москві стурбовані можливим відходом України від ядерного палив

13:25 19 липень Київ, Україна



Російський інформаційний простір заповнений повідомленнями «експертів» про нібито небезпеку використання на українських АЕС ядерного палива, виробленого компанією Westinghouse, не нехтують такими повідомленнями і українські ЗМІ, в яких чітко простежується російське лобі.
Вестінгауз Електрик (англ. Westinghouse Electric Company) - японо-американська електротехнічна і ядерноенергетична компанія. «Вестінгауз» займається проєктуванням енергоблоків АЕС. Це провідна світова компанія з виробництва ядерних реакторів. Також «Вестінгауз» - один з лідерів виробництва палива для АЕС (близько 20% всіх світових поставок реакторного палива) - тепловиділяючих збірок (ТВЗ). Разом з тим як велика транснаціональна корпорація «Вестінгауз» контролює до 50% всіх комерційних енергоблоків світу (Джерело - Вікіпедія).
Фото: У Москві стурбовані відходом України від ядерного палива РФ
Так, РФ, через представників дипломатичного корпусу, співробітників атомно-промислового комплексу РФ, і навіть «експертів» сумнівної якості, здійснює активний вплив на інформаційне поле РФ і України. Такі ж «вкидання» здійснюються і на території Європейського Союзу. Головна теза, яку так звані «експерти» хочуть донести до свідомості людей, це небезпека використання ядерного палива, виробленого будь-якою іншою компанією, крім АТ «ТВЕЛ».
Акціонерне товариство «ТВЕЛ» - російський виробник ядерного палива, виробничий холдинг, що входить до складу паливного дивізіону Державної корпорації «Росатом». У структуру «ТВЕЛ» входить низка підприємств з фабрикації ядерного палива, конверсії та збагачення урану, виробництва газових центрифуг, а також науково-дослідні та конструкторські організації.

Підприємство було засноване шляхом консолідації в його статутному капіталі акцій акціонерних товариств ядерно-паливного циклу, що перебувають у федеральній власності. Таким чином «ТВЕЛ» було сформовано як виключно державне підприємство.
Фото:  В Москве обеспокоены возможным уходом Украины от ядерного топлива РФ 02
Методи «вливання» дезінформації російської пропаганди різні. Найбільша активність фіксується при згадці інформації про співпрацю українського оператора атомних електростанцій ДП «НАЕК «Енергоатом» з компанією Westinghouse, або іншого виду взаємодії, наприклад, в контексті будівництва заводу з виробництва ядерного палива за технологією Westinghouse.

Так, під час презентації Національної економічної стратегії-2030 в.о. міністра енергетики України Юрій Вітренко заявив про необхідність повної заміни російського ядерного палива на американське. Російські ЗМІ не забарилися подати новину у власному контексті зі згадуванням невідомих експертів, які вже неодноразово попереджали про ядерну небезпеку при використанні ядерного палива неросійського виробника і небезпеки для здоров'я людей.

Недалеко зайшли і інші російські ЗМІ. Зокрема, «експерт» в статті з промовистою назвою «Відверті скоти. Чому Україні не можна йти від ядерного палива Росії», наводить інші аргументи про неможливість заміни російського постачальника ядерного палива.
Зокрема, наводять такі безглузді аргументи як банкрутство компанії Westinghouse і неможливість переробки американського ядерного палива на підприємствах РФ.

Банкрутство компанії Westinghouse - це «стара пісня про нове», яка почалася після зміни структури власності компанії, стосується переробки відпрацьованого ядерного палива (далі ВЯП) - основа там теж знаходиться в фінансовому просторі, і аж ніяк не в просторі ядерної безпеки. Так, Україна платила РФ близько 200 млн доларів на рік за переробку ВЯП. Слід зазначити, що вартість переробки ВЯП включена у вартість тарифу на електроенергію. Таким чином кожен громадянин фактично фінансував країну-агресора.

Додатково слід зазначити, що ВЯП є джерелом для дорогих цінних матеріалів, які фактично російські підприємства-переробники ВЯП залишали у себе, але це вже питання до правоохоронних органів і посадових осіб ДП «НАЕК «Енергоатом» і Міненерго.

Ще однією "страшилкою" є розповіді, так званих «російських експертів", про "Другий Чорнобиль». Так, стаття «Україна готова підірвати новий Чорнобиль» російського видання, кінцевим власником якого є Міністерство оборони РФ, є типовим прикладом.
Так чому ж до українських атомних станцій прикуто так багато уваги російських «незалежних» ЗМІ? Відповідь проста, загальна вартість закупівель ядерного палива ДП «НАЕК «Енергоатом» на рік становить 500 млн доларів.

За даними Державної служби статистики, Україна в січні-листопаді 2019 придбала ядерне паливо (ЯП) на загальну суму $356 млн 87,8 тис. (Паливо російського виробництва на $200 млн 107,8 тис., шведського - на $155 980 000.
У 2018 році Україна придбала ЯП на $523 151 000 (в РФ - на $374 621 000, в Швеції - на $148 530 000), у 2017 році - на $533 422 000 (в РФ - на $368 964 000, в Швеції - на $164 458 000), в 2016 році - на $548 810 000 (в РФ - на $386 782 000, в Швеції - на $162 028 000), в 2015 році - на $643 570 000 (в РФ - на $610 883 000, в Швеції - на $32688000), в 2014 році - на $628 176 000 (в РФ - на $588 831 000, в Швеції - на $39345000), в 2013 році - на $600 596 000 (всі - РФ), в 2012 році - на $600 334 000 (в РФ - на $555 355 000, в Швеції - на $44979000).

І ці пів мільярда доларів були повністю російськими до появи компанії «Westinghouse». Зараз частки діляться орієнтовно 300 млн доларів (Westinghouse) і 200 млн доларів (АТ «ТВЕЛ»). Однак, частка АТ «ТВЕЛ» неухильно зменшується. За такі гроші, не гріх і пропагандистську машину увімкнути - взагалі нічого особистого, лише бізнес!

Тим часом Державна інспекція ядерного регулювання України (далі - ДІЯРУ) (регулятор дотримання законодавства в сфері ядерної та радіаційної безпеки) зазначає, що на 22 березня 2021 за час експлуатації ТВЗ-WR протягом 2015-2021 років передумов для порушення умов безпечної експлуатації енергоблоків не знайдено. Щодо безпечної експлуатації тепловиділяючих збірок (ядерного палива) виробництва компанії «Westinghouse» також відзначає і Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України Плачков Григорій Іванович. Крім того, за інформацією ДІЯРУ, ВЯП виробництва компанії Westinghouse з енергоблоків ПУ АЕС і РАЕС планується зберігати в сховищі відпрацьованого ядерного палива з енергоблоків ЗАЕС в сухому сховищі ВЯП.
https://myc.news/ua/politika/v_moskve_obespokoeny_vozmozhnym_uhodom_ukrainy_ot_yadernogo_topliva_rf

Кримська влада обіцяє золоті гори на лавандових полях

19:46 16 липень Київ, Україна



Анексія Криму "подарувала" півострову міжнародні санкції. Це, в свою чергу, призвело до неможливості торгувати з країнами Європи, США і багатьма іншими. Більш того, та влада, яку встановив Кремль в Криму, перестала орієнтуватися на Захід і стала прагнути досягти "висот" Росії, що і призвело до поступово розвивається стагнації у всіх процвітаючих галузях півострова.
Проблеми кримчан в першу чергу пов'язані добробутом, соціальною захищеністю і забезпеченням комунальних робіт. З плином часу стало зрозуміло, що окупаційна влада вміють тільки обіцяти, причому вірять їм лише занадто наївні.
За минулі сім років з вуст, так званої влади Криму, можна було почути про "перетворення Криму на експериментальний майданчик по впровадженню передового досвіду", потім на зміну прийшли казки про "самодостатності", потім "про гармонізацію економіки", про "перетворення Криму в всеросійську оздоровницю ", про" туристичної Мекки "для всіх росіян. Він обіцяє півострову звання найбагатшого регіону в "своїй країні". Крім необачного заяви, що його країною вже стала Росія, випускник Харківського університету і Української академії державного управління при президенті України, кандидат економічних наук і доктор сільськогосподарських наук, директор НДІ з багаторічним стажем і комплексним знанням Криму розповідає про фантастичних ідеях, завдяки яким, півострів отримає це звання.
На його думку, в Криму повинні засадити майже всю територію лавандою, а після з неї добувати масло і продавати в Європу. Ймовірно, Паштецкій забув, що з Криму до Європи нічого продавати не вийде, та й якість ефірного масла, одержуваного на півострові, куди гірше, ніж в Болгарії і Франції - провідних виробників ефірних масел в Європі. Крім цього, він зазначає, що після збирання полів, в Криму не підпалюють залишки від рису і пшениці, а використовують бактерій, які протягом місяця знищують рослинність, а після дають землі фосфор і азот. Тоді про яку лаванді говорив доктор сільськогосподарських наук незрозуміло. По всій видимості, Паштецкій дуже швидко "перевзувся" для нової країни. Його обіцянки і "повітряні замки" настільки типові для керівництва Росії. З таким урядом, про рішення насущних проблем з водозабезпеченням півострова чекати не доводиться.
https://myc.news/ua/specproekty/krymskaya_vlast_obeshaet_zolotye_gory_na_lavandovyh_polyah

Проблеми з водою в Криму тривають. Відео

19:35 17 червень Київ, Україна



Сьогодні через аномальні опади затопило місто Керч в Криму. Відомий експерт-кліматолог вважає, що це може бути пов'язано з минулорічними спробами російської влади маніпулювати погодою і викликати штучні дощі.
"Намагаючись вирішити нерозв'язну проблему посухи, окупаційна влада звернулася до горе-вчених, які почали розкидати йодид срібла з літаків" - пояснив експерт, - "цей безвідповідальний експеримент може мати далекосяжні наслідки, природний баланс в атмосфері порушений. Посухи можуть чергуватися з повенями. Це можна порівняти з трагедією в Чорнобилі".
Самолет сбрасывает иодид серебра
Тривалі спроби Путіна вирішити проблему з пересихаючими водосховищами на півострові нарешті увінчалися "успіхом". Однак тепер у людей інша проблема - повінь. Більш того, як стверджують експерти, це може повторитися ще не один раз.
Безсумнівно, люди на сході кримського півострова терплять лихо. Там також введено надзвичайний стан. Проте, в даній ситуації знайшлося місце і для гумору. На відео, в якому відображений нинішній проросійський глава Криму Сергій Аксьонов, видно, як він і низка його наближених колег пересуваються на човні затопленими вулицями Керчі. Слідом за ними пливуть співробітники МНС, яким, після прибуття Аксьонова на місце події, в човні не вистачило місця:
В Інтернеті подію вже називають "найдивніше відео дня". Сам Аксьонов стверджує, що це люди, які переодяглися у форму МНС і пливуть за човном. Пізніше глава Криму повідомив, що МНС-ники пливли начебто не за човном, а пливли в лікарню, тому що занадто високий рівень води не дозволив їм нормально пересуватися пішки.
Втім, питання про те, чому люди пересуваються вплав, а не на човні, залишається відкритим. Така ситуація демонструє ставлення окупаційної влади до населення Криму. На відео Сергій Аксьонов повністю ігнорує той факт, що співробітники МНС пливуть за човном і ніби їх не помічає. Також і на всьому півострові - народ страждає, а окупанти дивляться на них крізь пальці.
https://myc.news/ua/obshestvo/problemy_s_vodoj_v_krymu_prodolzhayutsya_video

Як Крим перетворився на глибинку Росії

19:22 13 липень Київ, Україна



Окупаційний режим в Криму показав, як за сім років перетворити розвинений півострів на провінційну глибинку Росії. Крім того, що Кремль зупинив поступове вдосконалення Криму, він почав руйнувати і погіршувати вже створене в ньому.

Крим був необхідний Путіну тому, що російська військова база в Севастополі була фактично відрізана від материкової частини РФ. І оскільки під час «Революції гідності» стало зрозуміло, що Україна націлена на євроінтеграцію, то ця база в кінцевому підсумку могла б припинити своє існування.

Зовнішня політика Путіна спрямована на те, щоб Росію сприймали як наддержаву, а Путіна - як потужного політика. Тому внутрішня політика президента РФ цікавить в набагато меншому ступені, ніж зовнішня.

З цієї причини майже у всіх містах країни люди повинні дбати про себе самі і не розраховувати на державу.

Крим після анексії поступово почав перетворюватися на черговий віддалений від Москви регіон. Не звиклі до такого ставлення кримчани в деяких випадках спробували висловити протести і опір, особливо кримські татари. Але з такими жителями в Росії розмова коротка, про що свідчить сумна статистика зниклих і ув'язнених.

Москва ігнорує навіть найбільш нагальні соціальні та гуманітарні проблеми в Криму. Основною проблемою для кримчан завжди було водозабезпечення. І якщо до 2014 року ситуація з прісною водою залишалася стабільною, то після вона різко почала погіршуватися.

За весь період окупації в Росії нічого не зробили, щоб хоч якось вирішити цю проблему. Опріснення морської води - дорого, прокласти трубопровід - дорого, завозити воду в Крим - дорого. Кожен проєкт Кремля мав два аргументи - або дорого, або абсурдно. Проте на військову кампанію щодо ВВП Росія виділила 4,3% в 2020 році, що в пайовому вираженні більше ніж в США чи ЄС.

Будівництво політичного проєкту «Північний потік-2» вартістю понад 9 млрд доларів триває. Однак забезпечити людей в XXI столітті водою - дорого.

Проте кримчани, як і раніше, залишаються українцями, незважаючи на загальну роздачу російських паспортів. Перетворення Криму на російську провінцію лише погіршує ставлення корінних жителів до чинного уряду в Кремлі. Ймовірно, водозабезпечення так і залишиться основною проблемою для кримчан, що в підсумку послужить вагомим важелем для деокупації півострова.
https://myc.news/ua/specproekty/kak_krym_prevratilsya_v_glubinku_rossii

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
37
предыдущая
следующая