хочу сюди!
 

Татьяна

57 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «бог»

MV1

MV1

Давайте про Библию...

Если внимательно читать исход, то складывается впечатление что у Бога был склероз....

27. И сотворил Бог человека по образу Своему, по образу Божию сотворил его; мужчину и женщину сотворил их. 
(Книга Бытие 1:27) ...
и тут, на 2 главе, он опять его делает !!!!
7. И создал Господь Бог человека из праха земного, и вдунул в лице его дыхание жизни, и стал человек душею живою. 
(Книга Бытие 2:7)
странные дела творятся, а вы говорите, политика, офшоры... тут товарищи с самого начала уже втирают, что уж про наше время говорить )))

Тёплое место для юристов.

Один инженер умер и попал в ад. В скором времени его перестал устраивать уровень комфорта в аду, и он принялся за усовершенствования. Вскоре он установил там кондиционеры, освежители воздуха в туалетах, эскалаторы и т. п.
Господь звонит Сатане:
— Ну как там у Вас дела?
ОДИН ИНЖЕНЕР УМЕР И ПОПАЛ В АД. ВОТ ПОЧЕМУ В РАЮ НУЖНЫ ЮРИСТЫ
— Дела идут просто великолепно. У нас теперь есть кондиционеры, освежители воздуха в туалетах, эскалаторы и черт знает, что еще этот инженер установит в ближайшее время.
— ЧТО? У Вас есть ИНЖЕНЕР!?! Слушай, тут какая-то ошибка. Инженеры не должны попадать в ад. Сейчас же пришли его ко мне.
— Ни за что! Мне понравилось иметь инженера в команде.
— Немедленно пришли его ко мне наверх или я буду с тобой судиться!
— Ага, и где ты собрался найти юриста?

Скандинавський бог Тор


Художник David Molina

Software: ZBrush Maya

[ Дивитись далі... ]

Вітаю Вас з Весною!

Шановні друзі і Подруги!


Будьте щасливими і здоровими та вірними нації!

Перпрошую, за думки)))

Українці розумні люди, але кожен має свою правду. Аби змінити життя на краще:

  1. треба поважати Бога, якого істина: „Україна!”
  2. уважно скласти власні правди таким чином, аби не зробити кривди істині, це розумніше, ніж чубатися, чия правда гладша)))
  3. вдумливо прочитати „Южнорусский букварь” Тараса Шевченка, хоча б „його” народні прислів’я, наприклад: „Ледачому животові і пироги вадять)))
  4. Берегти власне здоров’я, для нації. Плекати власну силу. Дружити лише з тими, хто і Вас другом вважає!
  5.  Тримайте свій настрій в бойовому стані)))

Душа росте і розвивається в любові.


1. Любов очищує душу від зла, душа очищує тіло від хвороб,
    тому що через тіло проявляється любов.

2. Вище закону – любов; вище правди – милість; вище справедливості –            прощення.

3. Хто навчився любити – той і буде щасливий.

4. Найкращий подарунок для душі – це молитва за неї.

5. Церква – школа духовної науки.

6. Якщо господар в домі Бог – дім стає раєм.

7. Щоб пожинати добро і любов, їх треба сіяти.

8. Чим більше в людини любові, тим менше поганого вона помічає  в                   інших.

9. Людина не стає кращою від багатства, а стає багатшою від того,  що               вона краща.

10. Сильний не той, що може собі багато дозволити, а той хто може  від                багато чого відмовитись.

11. Помиляється – кожний; визнає помилки мудрий; просить    пробачення        –  сильний; поновлює стосунки – той хто любить.

12. Опромінені яскравою любов’ю, згодом самі її випромінюють.

13. Кожен хоче грітися в теплих променях любові, але не кожен хоче їх                  випромінювати для інших.

14. Чим сильніше почуття любові – тим гіркіший біль втрати.

15. Гіркий біль втрати завжди слідує за нами, лиш в одному випадку він              відступає – коли ми проявляємо любов до Бога.

16. Все що зроблено з любов’ю – любов’ю  заряджає,
      воно і цінується найбільше, бо серцю наймиліше.

17. Основа гріху полягає в тому, що людина свою волю ставить вище                    Божої, а любов до себе – вище любові до ближнього.

18. В житті завжди є люди, через яких Бог любить тебе!

19. Щастя – це коли тебе розуміють, велике щастя – це коли тебе    люблять,        справжнє щастя – це коли любиш ти.

20. Чим більше любимо ми, тим більше любитимуть нас.

21. Єдиний спосіб робити великі справи – любити те що ви робите.

22. Чим бідніша душа любов’ю, тим скупіша на вічливість.

23. Справжня любов не підкупна, вона не вимагає жертв,  а сама  жертвує.

24. Життя має цінність тоді, коли в ньому проявляється любов.

25. Любов – вічний творець добра.

26. Жити без любові це: завжди злитися, кусатися, на всіх ображатися і на          гірше сподіватися; працювати без результату і їсти без апетиту;                        молитися  без віри і коритися без міри; вчити і не розуміти, знати і не              застосувати;   коротше кажучи, дарма жити.

27. Щастя – це відчуття любові в душі.

28. Головне в житті любов і доброта, а все інше суєта і марнота.

29. Любов  –  єдиний скарб,  який  після  поділу збільшується!

30. Любов природній стан душі, який важко збагнути розумом.

31. Любов – це школа, в якій вчаться бути людиною.

32. Любов – це повага до волевиявлення інших.

33. Любов – це прийняття того, що є.

34. Любов триває довше за життя, бо вона сильніша за смерть і це єдиний            скарб, який можна взяти з цього світу.

35. Любов – найчистіша і найпозитивніша форма енергії.

36. Любов – це потреба людини робити добро, не очікуючи нічого в замін.

37. За любов немає плати, окрім, любити ще більше.

38. Важлива не та любов, що ви отримуєте, а та, що ви віддаєте!

39. Любов – це не кількість, це якість, і якість особливої категорії, яка                  росте через віддачу і вмирає, якщо ви її стримуєте. Якщо ви будете                  скупими на любов, вона помре.

40. Любов повинна бути такої якості,щоб вона приносила свободу, а не нові        ланцюги; любов дає тобі крила і підтримує в тому, щоб ти літав як                  найвище.

41. Любов для душі – це те саме, що їжа для тіла. Без їжі тіло слабке, без               любові слабка душа.

42. Любов – найпотужніша цілюща сила в світі. Ніщо не може проникнути           так глибоко, як Любов – вона виліковує не тільки тіло, не тільки розум,         але і душу. Якщо людина здатна любити, всі її рани зціляться.

43. Проблеми життя можна вирішити тільки любов’ю, їх неможливо                     вирішити ненавистю.

44. Любов – це єдине, що робить людину сильнішою, жінку – гарнішою,                чоловіка – добрішим, душу – легкою, а життя – справжнім.

45. Дивись вперед з надією; назад – з вдячністю; вгору – з молитвою;                    вниз – з покаянням; всередину – з увагою; а навкруги – з любов’ю.

46. Хто любить – той знаходить Бога, бо Бог є любов.

47. Любов звільняє нас від егоїзму, чим і ощасливлює.

48. Любов, це коли любиш і нічого не хочеш в замін. Просто любиш.

49. Любов — полум’я, а іскрою, що запалює його, є різність потенціалів                 суб’єктивності особистостей, які всеціло приймають цю інакшість. 


50. Любов – це енергія радості, подяки, прийняття, достатку, успіху...

51.Любов - це відповідь на будь-яке питання. Любов - це те, чому ми тут. Це сила, яка рухає світом. Діліться нею і випромінюйте її кожен день. Робіть світ кращим.

52. Бог є джерелом святої любові, яке ніколи не пересихає, тому є щасливою        та людина, яка п’є з цього джерела, освячуючи цим свою душу.

53. Любов – вимагає жертовності, якщо в житті людини немає страждань, то вона безплідна і стає, як космічне сміття.


54. За любов до інших Бог прощає гріхи того, хто любить! 

55. Моє минуле віддаю Божому милосердю, майбутнє – Божому провидінню, а теперішнє – Божій любові.


Про що співатимуть наші душі вічно, навіть якщо ти ігноруєш свою

Про що співають душі аборигенів

 

Сила силенна розпочали своє нікчемне й ганебне полювання на Бога

Ми ж не обернемся до них й не пристанемо до шляху крові й цього лайна

«Ми» пишу – бо нас не мало

Якщо й не бачились ніколи, й навіть коли хтось вже помер – все рівно «ми»

 

Чоло схиливши суворо триматимемо удар та що завгодно

Навіть ціною життя. Адже який сенс тоді жити, коли це існує й відбувається скрізь.

Усе це гниле полювання на Бога й зневага святих істин.

Адже все святе вже майже знищене. І от який тоді сенс бути присутнім в цьому.

 

Хіба що боротьба.

Та бій без крові й меча повинен бути.

Цей німий бій, сенс якого – схиливши очі суворо витримати все.

По тому – наснитися комусь, й вмовити вкласти прах до землі й виростити з того дерево.

 

У сподіванні перемоги природи над цим самознищенням всього живого.




Пам’ятаю, у краю моїх предків, колись давно, сильно впала моральна свідомість й гідність, коли мальовничі обрії спотворив чорний завод з потворним смогом у небо. Можна сказати, що той мальовничий обрій за ставками, левадами й полями був іконою для села, а завод, що з’явився – скалкою в око, блювотинням на лик святого ікони. З тим чорним заводом почорніли ніби самі люди. Зсередини. Все змінилося. Зникли світлі солом’яні дахи й світлі люди. З’явилися п’яниці й пофігісти. А старі все нарікали, що все вже не так, сумували за красою обрію, своєю гордістю, згадували розкуркулену колись панну, яка тримала у культурі всю місцину, й поволі помирали.

Молоді ж, - роз’їздили село колесами, розпили мізки горілкою, знесилили тіла наркотиками, занехаяли все довкола себе, - пофігісти. Переїздили до міста, й перетворили батьківщину на куточок для сараю й погребу.

 


Загнані в певні умови прекрасні голуби – перетворилися на жадібних щурів, що не можуть бачити нічого окрім їжі і кидаються під колеса за крихтами.

Те саме нагадують люди перед телеками у квартирах. Вони не здатні бачити нічого поперед себе іншого -  тільки жерти, розважатися, й працювати щоб жерти й розважатися. Більше нічого. Або майже нічого. Далі за межі стін свого житла і робочого місця. Дехто навіть сонця не бачить через свій режим, а на повітрі буває рівно ті кілька хвилин на день, під час яких долає шлях від роботи до транспорту і від транспорту до домівлі.




Біжиш, буває, біговою доріжкою у спорт-залі, і аж мало не наступаєш на її бампер – так сильно намагаєшся уявити себе там, за вікном, на справжньому повітрі. Як раніше. Наодинці з природою, сам-на-сам. Навипередки з вірним друзякою чотирилапим й веселим собацюрою. З промоченими ногами й одягом, якщо дощ, але чомусь радісною. А в красивій залі, в модних лосинах – з невідомих причин не радісно. Всі одне перед одним пантуються й вигадують собі якісь моральні поживи. Намагаються одне одного не помічати, щоб не заважати. Або продати за гроші поради й пестощі.

І розумієш, що так не можна. Скоро не можна буде вже взагалі. І згадуєш, як у дитинстві гралися малими у калюжі грунтових доріг села влітку у бабусі. Через село вже проклали асфальтовану рівненьку дорогу до райцентру, а на вулицю бабусі ще не проклали, але заклали початок. Тому ми малими просуваючись калюжами дороги в бік траси через якийсь час опинилися у райдужно-забарвлених калюжах. Почали роздивлятися незакінчену ділянку дороги, розбирати камінці зі смоли, та досліджувати калюжки зі смоли. В яких декілька горобців загинули намагаючись випити води – так блищала та смола. І нічим вже їм не допоможеш – смолу з пір’я не вимити вже ніяк, а тим більш не вийняти з рота, з горла, з ніздрів. Деякі були ще живі, ще дихали. Довелося лишити їх на самоті зі своєю проблемою помирати далі у смолі під палючим сонцем.

Нам було років по п’ять.

А трохи раніше ми всією родиною з кількох сімей у хаті бабусі милувалися й молилися піснями на лелек, що оселилися біля хати на стовпі з кругляка. Пам’ятаю, то був прекрасний вечір, багряний захід сонця, прекрасний вид з бабусиної хати на садок і городи за якими далі поле. Лелеки вмостилися вже спати, покормили й пригріли діточок, а ми з мамами й іншими дітьми біля вікна те спостерігали й раділи. Дорослі те обговорювали за вечерею і теж раділи, що біля хати на стовпі лелеча сім’я вирощує діточок.


Лелеки були для нас святими.

Ми всі раділи й вірили в щось вище за теперішній світ. Теперішній світ чорствий і байдужий. А небайдужим бути теж неможливо – можна захворіти якщо переживати все, що бачиш, і загинути намагаючись все вирішити й запобігти.

Знаю, наприклад, людей, що хотіли допомогти бездомним бідолагам, але заражалися від них глистами та туберкульозом, і починали самі чахнути. І якщо ці історії не перевірені мною і я не знаю правда чи ні, то жива історія - підхопила шлункову бактерію хелікобактер. Не доказано де саме я її підхопила, але саме у той час мала нагоду навідуватись до декотрих бідолашних. Добре, що помітили і пролікували.

 

 

Можна з впевненістю сказати, що всі ті старовинні забуті святі речі робили життя світлішим. Бо то не відсутність громовідводу палила блискавкою хату вбиваючи жителів вогнем, а всього лише гнів одного з богів за якусь провину – і люди вмирали спокійно, розуміючи що грішні, і що прийшла розплата; й ховали з чітким розумінням кому й за що піддали з гори жару. І онкологія була всього лише прокляттям злої відьмачки, і всі розуміли, що цього можна уникнути, якщо обходити стороною відьом. На все було своє рішення, безвихідь не існувала. А померлі предки відроджувалися у деревах, тож завжди була можливість піти поспілкуватися з померлим. Чи прилітав птах – померлий родич. І теж було спокійніше.

 

Казки не тому з’являються, що комусь робити нічого. А тому, що вони рятують від безвиході.

Я би теж, з задоволенням би пострибала навколо ідола коли хрєново на душі і розумієш, що нічого не змінити. Чесно.

І мабуть із задоволенням би позбулася всіх знань і думок на користь казок, аби тільки повірити у щось прекрасне і позбавитися тягарів розуміння реальності.

 


Торопиться не нада

Иногда я ловлю себя на мысли, что было бы круто, если бы все случилось побыстрее. Быстрее бы мечты сбылись, побыстрее достигнуть целей и т.п. А потом понимаю, что если это все побыстрее случится со мной, то боюсь я просто не выдержу этого и сломаюсь. Поэтому я успокаиваюсь и прошу Вселенную, чтоб она не слушала мой бред, а делала так, как надо - ВОВРЕМЯ!


:-) я тебя нарисовал,

я тебя нарисовал, девушку своей мечты:-)

в келешній накурено...

в келешній накурено
сто мужчин
з курвами кокур вино
стіл тріщить

з марноти марнотності
в сивий дим
увійду в самотності
сам-один

питиму не їстиму
з п"яних дум
думатиму істину
як знайду

і у цій зімлілості
у журбі
прошу в Бога милості
не собі

у плафоні-бублику
лампи бра
і музИка мУзику
файно гра

і крізь ці мелодії
до душі
увійшли мов злодії
міражі

там свіча засвічена
в туманІ
усміхнулась дівчина
не мені

увесь світ хитається
і густий
в келех проливається
сивий дим

і хтось йде у хибкості
світу встріч
просить в Бога милості
в темну ніч...