Дістали ці недолугі, брехливі, бездарні політикани... Невже вони не бачать, що своєю дією/бездіяльністю підштовхують країну у прірву... За пару місяців втратити всі надбання та повернути країну до рівня 90-х!!! На це треба мати талант! Народ, що тільки но почав піднімати голову, робити ремонти, купувати техніку знову опинився на межі та за межею бідності... Можливо це тактиний хід??? Бідняка можна буде дешевше купити на майбутніх виборах... Хто виплатить чесно зароблені тобою ж гроші за...

Читати далі...

Іноді не встигаю за власними думками... А може і встигаю... Але нові думки, що кличуть мене за собою часто з'являються ще тоді, коли я не ще не добіг за тими, за якими біг до цього.Напрямок бігу не змінюється з роками... змінюється лише дистанція та темп бігу. Дистанція все далі та й далі, а темп все швидше та швидше. Але я не хочу зупинятись. Навіть розуміючи, що навряд побачу кінець цим перегонам - не хочу зупинятись, бо відчуваю, що це мені потрібно. Саме такий стиль життя - мчати за...

Читати далі...

Як добре, що є місце, де можна сміливо ділитись своєю радістю! Як добре, що існує співтовариство "Оптимисты:)".Як добре, що є ті, хто цю радість прийме до себе, і зробить якнайменш два життя трішки кращим - моє та своє. Адже коли хтось один приймає радість та добро до себе, то кількість добра збільшується тричі! Одне залишається у того, хто його дарує, і збільшується від того, що його прийняли. Друге добро виникає у того, хто приймає, і збільшується від того, що подарувавший теж радіє....

Читати далі...

---Постараюсь коротко і по тій самій суті... Відверто кажучи мене пересмикує, коли бачу як хлопці дарують дівчатам золоті й срібні прикраси.Років п`ять тому "шастав" до однієї дівчини. Сім`я проста, незаможна. Якраз День Народження у неї, те да се...  Зависати у них частенько вже почав. Прийшлось до вибору подарунка. Ну от, - думаю, шикарне щось, якби занадто... Вчиться на кулінара, цікавиться подібними речами. Вирішив. Придбав книжку з  чудернацькими рецептами, подарунковий папір...

Читати далі...

Тихо іти по туго натягнутій, тонкій мов смак ночі, мотузці для білизни… Мочити лапи в мокрих простирадлах… Піднімати погляд на фіолетово-чорні небеса. На витончено вигнутий ріг молодика, та мерехтливі, з синіми немічними губами зорі, на втикані антенами подушечки дахів і далі йти. Тремтячи над тим, як плавно розхитується мотузка, як морщиться відстань від тебе до землі, як вона заграє до тебе тручись всім тілом об розхитану мотузку. Зупиняти подих, лякатися шаленості власного серця і йти. Не...

Читати далі...

Яскравий ліхтар, Де залишилась лише одна лампа. Сірий асфальт І мої кроки по ньому... Важкі, тягучі думки, Про всіх і про себе І про те що було, Про те що є і буде!!! Особливо буде.... Чи можна жити, Коли немає нічого? Чи хочеться жити, Коли є все... Але ти розуміеш, Як це далеко, Чи ближче, На відстані витягнутої руки, Або ще ближче - У серці - ти тільки прийми!!! І можна руку протягнути, Приласкати і зігріти, Полум’ям своєї душі, Та чи зможеш зробити це, Знаючи що...

Читати далі...

Талант невозможно в себе вырастить, если его не дали свыше. Можно быть сто раз умным, образованным, блестящим и интересным, но при этом - бесталанным. Хорошо, если к таланту Бог дает и немножко ума. Тогда талантливый человек к зрелости своей может осознать наличие таланта и будет заботиться о нем и растить его дальше. Предоставлять таланту как можно более комфортное существование (не в бытовом плане имеется в виду), кормить его высокой культурой, оберегать от отравления кАкой уличной...

Читати далі...

Актуально. Давайте спробуємо дати відповідь на це запитання (бажано без образ), щоб дійти до істини.

Відчуття тепла, Розуміння від друзів... Прояв емоцій, Та нічого з них на обличчі. Розуміння себе І того що ти хочеш... Сумно... Вітер сильний, поривчастий, Неслухняне волосся І буря емоцій... Музика - сильна, голосна, Щоб не чути себе, Щоб не чути весь світ... Марно... Я відчуваю весь світ, Відчуваю себе, Я знаю себе І емоції в мені... Білий сніг на зеленій траві, Чорні дерева, На фоні світлого ліхтаря... Я розумію себе, Та чи зможу прийняти Те що в мені, Те що хочу...

Читати далі...

Темне небо молока, Мокрий сніг і пронизливий вітер. Не видно нічого, Бо сиплеться з неба холодна крупа: Засипає очі, коле лице - Так наче шкіру ріжуть, Рвуть і проколють... А мені приємно, Я відчуваю себе... Це не маска - це я, І думки не крутяться в хороводі, І життя просте - іди вперед, А люди навколо смішні - Ховають маски, не дають торкнутися, Бояться стати ніжними І болі що всередині, А мені все одно - Навіщо, я живу, та для чого?? Для неї, для кого, хто вона?? А крупа...

Читати далі...