[Приєднана картинка][Приєднана картинка][ Читати далі ]

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка][ Читати далі ]

На прем'єру "Осінньої музики" Ганни Гаврилець Київським квартетом саксофоністів і Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром в Національній філармонії України 21.09.2015 Вилущуються Цілі ноти - каштани Контрабасові ***** Листя грушеве З нотного стану дощу Розлітається. Синкопує листопадом Партитура жовтнева ***** З утроб золотих Чотирьох саксофонів – Плач, схлип...

Читати далі...

Сьогодні в новинах показували засніжену Москву, а в тій географічній тотці нашої планети де я проживаю, на даний момент іде маленький осінній дощик. Взаємозв'язку і логіки в цьому не шукайте, просто в мене знову меланхолійний настрій... Кажуть що в грудні має бути кінець світу, бо саме в грудні закінчується календар Мая!... А календар моєї старенької Нокії закінчується в 2079 році... Я чомусь більш схильний до календаря моєї Нокії, якось до серця ближче, все таки стільки всього ми з нею...

Читати далі...

Осінь… Так чудово і романтично на вулиці… Дерева все ніяк не розпрощаються зі своїм листям, мабуть, дуже сумно впадати їм у зимову сплячку… Але що зробити?.. Такі закони природи, сурові закони нашого життя… Хтось закінчує своє життя, хтось тільки починає… У природи на рахунок цього є свої переваги, адже вона поринає в сон, щоб на весні знову відновитися, народитися знову, а потім знову і знову… А люди?.. Якщо людина поринає в сон, вічний сон???... що далі? Що там за тією межею, яку всі так...

Читати далі...

З останнього "Терміналу" минуло досить багато часу, ну що ж, вітаю Вас в своїй душі, бо "ніде я не буваю на стільки щирий, як під час цього ефіру"- Сергій Ткачук. Я давно писав свій Термінал, ще десь на весні, сам дивуюся чому, адже в той період різних подій і переживань в мене було достатньо. Можливо я поясню це тим, що давно не чув оригіналу Терміналу, це авторська передача Сергія Ткачука, яка виходить на радіо "Луцьк". Нажаль, одного прекрасного дня, ...

Читати далі...

Осінній клен, не ясен, саме клен,В жовтневу пору нам дарує казку.Став золотий, а був зелен-зелен,Неначе хтось вдягнув на нього маску.(Віталій Назарук)[Приєднана картинка]

Ти мене до дна всю випив. Усі кордони зруйнував. І ніжно в шию цілував. Ти мене до дна всю випив. Почуттями тут не пахне. Ми просто дві німі душі. Слова на потім залиши. Почуттями тут не пахне. Ти мене до дна всю випив. Очі заховав сумні. Ти живеш тепер в мені. Бо ти із мене осінь випив.

Як гірко пахло листя в нашім жовтні! І вранці у росі здавалось цвітом. Там де палали скрізь жоржини жовті, Метеликом літало запізніле літо. Ховалось сонце за осінню браму, Поміж дерев струнких і крон крислатих, І над осіннім жовтим океаном, Жураликом літав вже лист крилатий. І напливали пахощі дурманом, А ми ступали по вогненних квітах, В казковому примарному тумані Йшли берегами бабиного літа.