... що був він чудовим пророком

                 Таки "нарожали бабьі" тих, хто з місяць тому проголосував за перейменування у Харкові проспекта Петра Григоренка на честь радянського маршала Георгія Жукова.

              Що ж відомо про особисту роль та вплив Жукова на життя міста Харкова?
              А що зробив Жуков для України?


              Тут відомо більше. Польові військкомати, які здійснили призов 900000 осіб чоловічого населення "визволеної" території  України, що якось пережили, або підросли в умовах німецької окупації. Їх, погано навчених та озброєних, як витратний матеріал, винахідливо кидали на знищення ворожих укріплень. Проте від такого видовища скоріше від укріплень руйнувалася психіка німецьких кулеметників.


                Спогади  Юрія Коваленка, офіцера з особливих доручень командувача 1-им Українським фронтом генерала Ватутіна, а також слова, начебто приписані ним Жукову, давно оголошено фейком барона Мюнхгаузена. Але будь-які сумнівні слова або секретні документи можна реконструювати за практикою їхньої реалізації.
                На що завжди був щедрий Жуков - це на кулі у потилицю особового складу Червоної армії, що під переважаючим натиском ворога відступив, залишив позиції чи просто, на його думку, не відповідав займаній посаді.
                Ніхто поки не оголосив фейком факт біографії українського письменника і фронтовика Анатолія Дімарова, за спогадами якого: "Никаких медкомиссий не было. На фронт забирали калек и больных. Я уже в 20 лет был инвалидом, слепой и глухой от контузии - все равно взяли. И погнали нас на немецкие пулеметы, знаете, с чем? С половинками кирпичей! Мы не были обмундированы, вооружены. Нас гнали целый день по лютому морозу и пригнали в местечко, разрушенное до основания. Выдали половинки кирпичей, показали громадный водоём, скованный льдом, и сказали ждать сигнала - ракеты. А когда она взлетит - дружно высыпать на лёд и бежать на врага, который засел на противоположной стороне за крепким ограждением, и выбивать его оттуда… полукирпичинами! А он пусть думает, что это… гранаты…".
              
               Ніхто не оголосив фейком результати досліджень російських істориків, письменників, мемуари високопосадових радянських воєначальників ... Російський письменник Олександр Бушков у книзі «Россия, которой не было» пише: "Возможно, маршал Жуков по количеству пролитой им крови и шлейфу самолично вынесенных смертных приговоров за спиной в определенные годы превосходит даже Сталина. Это одна из страшнейших фигур русской истории".
               Ось як бачився Жуков із картинки, створеної  радянською пропагандою у світі: "Війну в Європі виграно і ООН не завдячує цим жодній людині більше, ніж Маршалу Жукову"; "Він був компетентним солдатом. Ніхто не зміг би провести кампанії, які він зміг, і не зміг би пояснити їх так ясно з точки зору власних переваг і слабкостей та ін. Крім того, він був добре тренований, чудовий військовий керівник" - Дуайт Ейзенхауер
               А ось як - людьми, що добре його знали:
              "Я добре знаю Жукова завдяки спільній тривалій службі, і маю сказати відверто, що тенденція до необмеженої влади й відчуття власної непогрішності у нього ніби в крові" - С. К. Тимошенко, Маршал Радянського Союзу;
              "Щодо Жукова я перш за все хочу сказати, що це людина виключно властолюбна й самозакохана, дуже любить славу, шану та догідництво перед ним і терпіти не може заперечень" - О. О. Новіков, Головний маршал авіації;
              "Жуков, цей узурпатор і грубіян, ставився до мене дуже погано, просто не по-людському. Він усіх топтав на своєму шляху, але мені діставалося найбільше. Я з товаришем Жуковим вже працював, і знаю його як облупленого. Це людина страшна й недалека. Вищої марки кар'єрист... Слід сказати, що жуковське оперативне мистецтво - це перевага в силах у 5-6 разів, інакше він не буде братися за справу, він не вміє воювати не кількістю, і на крові будує собі кар'єру" - А. І. Єрьоменко, Маршал Радянського Союзу
              "Від моменту приходу товариша Жукова на посаду міністра оборони в міністерстві оборони створилися нестерпні умови. У Жукова був метод - пригнічувати" - С. С. Бірюзов, Маршал Радянського Союзу.
              
               Відзначився також Жуков у численних актах військового мародерства на територіях "звільнених" країн Європи з особистим привласненням вилучених матеріальних цінностей у вагонних нормах. Був засуджений за це радянським партійним керівництвом у 48-му році із оголошенням "попередження" в якості вироку. А частину з пограбованих цінностей йому ще й подарували.
              Брав участь у придушенні повстань: селянського (Антонівського) повстання на Тамбовщині 1921 р. та  Угорського антирадянського повстання 1956 р.
              З особливим гуманізмом проводив наземне випробування ядерної бомби під час військових навчань в Оренбурзькій обл. над головами 45 тис. військовиків, які брали участь у тих навчаннях.

             А ось біолог,

мандрівник-дослідник полярних областей, фотограф, океанограф, метеоролог,

зразковий сім'янин


педагог, професор, ректор Університета Осло,


дипломат, громадський діяч, оголошений співвітчизниками "Норвежцем тисячоліття" національний герой Норвегії та водночас і громадянин Світу, лауреат Нобелівської премії миру 1922 р.,

                На карті Арктики нараховується зо два десятки об'єктів, названих іменем Фрітьйофа Нансена.
                У кінці січня 1923 р. Нансен приїздив до Харкова, щоб погодити з урядом УРСР план боротьби з наслідками голодомору і надати допомогу республіці у важкий час. Він зустрічався з керівниками українського уряду Григорієм Петровським і Християном Раковським. Про свої наміри він заявив так: "По-перше, необхідно надати допомогу потерпілим від голоду, а також допомогти селянам відбудувати своє господарство, щоб вони спокійно зустріли майбутнє. Друге завдання — сприяти підвищенню культурного рівня країни, якій належить велике майбутнє. Необхідно допомогти студентам продовжувати навчання, вчителям — вести педагогічну практику. Пам'ятатимемо, що для цієї мети нам необхідна не тільки їжа, але й книга. На нас лежить великий обов'язок навчити європейські країни взаємної довіри".
                Фонд Нансена становив 250 000 золотих карбованців. Значну частину його склали кошти від врученої у 1922 р. йому Нобелівської премії.
               До України переводилася велика кількість сільгосптехніки, дієтичних харчових продуктів. Місія Нансена також заснувала багато дитячих будинків, зокрема і в Харкові. Усі вони називалися однаково: «Дитячий будинок ім. Нансена». Також на гроші Фонду Нансена в Україні засновані два дослідних господарства.


               На знак пошани до пам'яті Нансена скульптор Олександр Табатчиков створив погруддя великого норвежця.
               І все?
               А як же ж так? Чим же дорогий харків'янам самозакоханий недалекий самодур сталінського зразку, талановитий імперський завойовник, що досконально опанував тактику гарматного м'яса, автор багатьох перемог та плагіатор авторства не меншої кількості перемог Червоної армії у 2-й Світовій війні, мародер Г. К. Жуков? Чому ж досі ніхто не заявив, що був би гордий проживати в Харкові на вулиці Нансена, радий би прогулятися площею чи парком Нансена?

 

Вчора вирішував деякі питання у Харкові, і виявилось, що треба чекати майже п'ять годин. Куди подіти себе на цей час у Харкові? Погода не сприяє прогулянкам містом, слизько, вузькі тротуари, а з дахів будинків нависають гігантські бурульки. 

Мій улюблений сюжет з 2.30

У Харкові з’явився Український Родинний клуб «Мовограй»

Зустріч звільнених українських заручників у Харкові та виступ Порошенка

Яка гарна пісня: отак би слухав і слухав, ще й підспівував!

Помощь переселенцам в Харькове – ваучеры, оплата жилья, медикаменты. Дедлайн – 30 апреля

24.04.17

В Харькове и области в рамках инициативы «Папа для Украины» благотворительный фонд «Станция Харьков» реализует программу поддержки внутренне перемещенных лиц. Как сообщает инициатива «Папа для Украины», на эти цели выделено 7 млн 126 тыс. 880 грн.

Проект проходит с 5 апреля по 31 августа. Его участники могут получить продуктовые ваучеры, деньги на оплату съемного жилья или медикаменты:

• стоимость ваучера – 1200 грн на человека (всего есть 2000 ваучеров);
• сумма помощи на оплату жилья – до 4000 грн на семью: на нее могут рассчитывать 300 семей, и только в критических ситуациях и при наличии договора на аренду.

Для участия в программе нужно:

• до 30 апреля пройти онлайн-анкетирование в пунктах БФ «Станция Харьков»;
• после проверки данных, до 13 мая, также нужно прийти на интервью.

Волонтеры предупреждают: если переселенец заполнял предварительную (мониторинговую) анкету в январе-феврале 2017 года, приходить снова не нужно. А повторное заполнение приведет к блокированию обеих анкет.

На ваучеры и «жилищную» помощь могут рассчитывать люди следующих категорий:

• семьи, которые выехали позже 1 января 2017 года (включительно) из зоны АТО и обратились за помощью, потому что не имеют средств к существованию;
• ВПЛ, которые по объективным причинам не могут оформить социальные выплаты, не получают их, или выплаты приостановлены;
• в виде исключения – семьи, которые попали в трудные жизненные обстоятельства по объективным причинам, но не входят в льготные категории;
• семьи, выехавшие до 1 января 2017 года: многодетные (трое и больше детей), с детьми до трех лет, с тяжелобольными, с людьми с инвалидностью первой и второй группы, беременные женщины, одинокие родители, семьи без кормильца, сироты (семьи с сиротами), люди старше 65 лет без сопровождения, а также семьи, в которых есть погибшие или раненые в зоне АТО гражданские.

Другое направление помощи – адресная закупка медикаментов (на 500 человек – до 2500 грн на каждого) и адресная помощь особенно уязвимым лицам и семьям (на 150 человек – до 7500 грн). Она предоставляется в критической ситуации, только при наличии оригинала справки или выписки, рецепта или направления с печатью врача и медицинского учреждения. Чтобы попасть в программу, нужно пройти интервью, мониторинг и собеседование.

На помощь могут рассчитывать:

• тяжелобольные, которые находятся на стационарном лечении;
• онкобольные (оплата терапии по основному заболеванию);
• люди с инвалидностью (оплата терапии по основному заболеванию);
• люди, которые остро нуждаются в индивидуальном медицинском оборудовании (рекомендованном врачом);
• люди, которым срочно нужно платное медицинское обследование.

Интервью по медицинской программе можно пройти с апреля по август.

«Все справки, рецепты, выписки, направления должны быть датированы не ранее чем за один месяц до обращения к медицинскому консультанту», – предупредили на «Станции Харьков».

Волонтеры обращают внимание – заполнение анкеты не гарантирует получение помощи.

Участников программы также просят обратить внимание на некоторые условия:

• указанные льготные категории членов семьи должны быть документально подтверждены (включая справку о доходах всех членов семьи);
• повторное или многократное заполнение онлайн-анкеты (в том числе различными членами семьи) ведет к автоматической блокировке данных семьи;
• то же самое происходит при указании недостоверных данных или неправильном заполнении анкеты;
• нарушение правил использования продуктовых ваучеров ведет к блокированию карточки-ваучера и исключению семьи из программы;
• первые на очереди – семьи, которые ранее не получали гуманитарную помощь;
• данные представителя семьи являются неизменными (речь идет о человеке, который может приехать в пункт в случае необходимости).
• http://dnews.dn.ua/news/600776
  

          Коли хочуть пояснити роль та місце грошей у людському суспільстві або на шкалі абсолютних цінностей, то іноді наводять приклад мандрівника з мішком грошей, що заблукав у пустелі. Настає час, і... Хай би в нього тільки з'явилася можливість, купа папірців знецінилася б до вартості склянки води. Або вартості слова, яке покаже напрям до справжніх, а не примарних оази, річки, людської оселі.
           В далеких від первісної природи умовах цивілізації все навпаки. Тут гроші є фактично кров ринково-економічного організму. Якщо ця кров не протікає через твої рахунки, гаманці, кишені, ти є чужорідне тіло в цьому організмі. Так. Для тих, хто не має грошей, цивілізація та ж сама пустеля. Зате в межах доступної суми твої можливості необмежені. До цього звикаєш, з цим і живеш. Не замислюючись над "високими матеріями", міняєш і тим приводиш в рух всякі свої важливі процеси.
           Але є одна "фірма", здатна суттєво скоригувати цю вашу звичку. Вона бере плату за свої послуги винятково номіналами від 50 коп до 5 грн. Ви можете уявити державну організацію, яка б відхиляла пред'явлені до оплати грошові знаки… цієї ж таки держави? А там номінали, більші за 5 грн, не приймаються. Здача не відома як явище. Таким є автоматизований і тому майже безлюдний Харківський метрополітен.
           Ні, це не є для мене відкриттям 2016 року. Прецедент відбувся досить давно. І вже тоді мені казали, що є лиш один рецепт безпроблемного проїзду у метрополітені для гостей міста - мати одно-двох-гривневу готівку. З тих пір всякий раз, як виходжу з потягу у славному місті Харкові, мною оволодіває специфічне харківське почуття: починаю слідкувати, щоб не лишитися без дрібних грошей. Але як десь прогавив цей момент (що найчастіше виясняється тет-а-тет з метрополітенівським автоматом для видачі квитка) ось тут на якусь мить і можеш пережити те сильне й незабутнє відчуття пустелі. Це коли маєш грошей на тисячу поїздок, а не в змозі здійснити і одну. Капітулюєш, повертаєшся у підземний перехід купити щось дууууже тобі наразі "потрібне". І не просто купити, а щоб отримати на здачу і підходящі номінали. А просто так, на твоє прохання, не розміняє ніхто.
        А ще не проходить комбінація, коли є 2 по 50 коп і 2 по 1 грн. І гроші дрібні як треба, і в сумі 3 грн, що достатньо для поїздки. Але ситуація така. Автомати, котрі "їдять" 50-копійкові монети, не приймають гривні, а ті, що приймають 1 грн, випльовують назад 50 коп… Дякую Харківській підземці і за такий "попадос", і за зростання мого досвіду проїзду нею, і позапланове підкріплення пиріжком. Було, як ніколи. Неповторно!