хочу сюди!
 

Киев

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 42-53 років

Замітки з міткою «зелень»

Затверджений бюджет

Щойно закінчилося засідання бюджетного комітету, де затвердили бюджет країни. А бюджет — це економічна конституція, відображення всіх наших пріоритетів, особливо в умовах війни.

Ми очікували побачити бюджет воюючої держави, де кожна копійка спрямована на оборону та безпеку. Важливо створити спеціальний оборонний фонд, щоб жодна гривня, яка має піти на потреби армії, не була використана на інші цілі. Але бюджетний комітет відхилив нашу пропозицію, попри те, що в умовах війни насправді мала б бути переведена вся економіка на військові рейки.

Що ж ми побачили? У той час, як Росія збільшує свої військові витрати на понад 30%, у нас фінансування Міноборони в доларовому еквіваленті навіть скорочено. І це замість того, щоб зміцнювати обороноздатність країни! Тепер, коли захисники залишаються без належної підтримки, куди ж ідуть ці гроші?

Дивіться самі: фінансування Верховної Ради зросло на 26%, Офісу Президента — на 11%, Кабінету Міністрів — на майже 20%, прокуратури — на понад 25%. Під час війни! А окремий рекорд встановило Бюро економічної безпеки, видатки на яке зросли на 75%. Це при тому, що волонтери, благодійники та прості громадяни продовжують збирати кошти на дрони, техніку, засоби радіоконтролю та іншу критично необхідну допомогу для фронту. Коли народ працює заради перемоги, чиновники збільшують собі витрати коштом державного бюджету, де кожна гривня мала б йти на захист країни.

Ми також запропонували обмежити заробітні плати чиновників, щоб жоден не отримував більше, ніж солдат на передовій. Адже нині його зарплата — це приблизно 100 тисяч гривень плюс невеликий посадовий оклад. А деякі чиновники та працівники державних підприємств отримують набагато більше, ніж наші захисники, які ризикують життям заради країни. На жаль, і цю пропозицію не підтримали. І це на тлі того, що населення скоротилося на третину, але зарплати держслужбовців зросли вдвічі — окрім зарплат воїнів, звісно.

Також викликає занепокоєння, що величезні кошти продовжують виділяти на політичні проєкти. Наприклад, півтора мільярда гривень йде на Єдиний марафон, який перетворився на інструмент пропаганди влади. Де там новини про ситуацію на фронті, про те, що відбувається в Селидовому, Покровську, Куп’янську, в Сумській та Харківській областях? Це стало місцем для замовчування реальних проблем.

Бюджет має стати бюджетом воюючої країни. Ми будемо боротися за кожну правку, за кожну гривню, що має піти на потреби Збройних Сил. Ми будемо захищати Україну — як на фронті, так і в парламенті. Тому зараз я закликаю президента не підписувати закон про підвищення податків, який лише посилить тиск на простих громадян. Є ще можливість врятувати цей бюджет та направити всі ресурси на Перемогу.

Україна заслуговує на захист, на справедливий бюджет і на відповідальних керівників, які в час війни думають насамперед про воїнів, а не про власні інтереси.

Петро Порошенко & "Європейська Солідарність"


Бабченко: про НАТО

Аркадий Бабченко

Не хотел я писать этот текст. Видит бог. Черт его знает… Я ж точно помню, что я жил в Украине умных людей. Способных к критическому мышлению, взрослому выбору, государственному и национальному строительству. Что случилось за эти пять лет? Марафон офиса простых решений так всем мозги инфантилизировал, или что?
Читать всю эту прекрасную ахинею про границы девяносто первого года, план перемоги, попить кофе в Ялте, Курскую народную республику и прочую совершенно оторванную от реальности мифологию я уже не могу.
Комменты — это вообще что-то отдельное. У меня в телеграмме собрались же не самые глупые люди, правда? Не аудитория Тины Кароль.
Что вы пишете, бог ты мой, что же вы пишете…
Если это даже у меня в телеге — что что вообще тогда происходит в общественном сознании пересичных громадян?

План… Аркадий, вот вы все критикуете, а у вас-то есть план?
Естественно. У меня есть план. Но он вам не понравится.
Но сначала — работа над ошибками.
По полочкам.
По пунктам.

ЧАСТЬ ПЕРВАЯ.
Работа над ошибками. НАТО

1. США не приняли Украину в НАТО в 2008 году, потому что испугались России.

В две тысячи десятом году по Крещатику девятого мая ходили солдаты в советской военной форме совместно с военнослужащими РФ под советскими флагами с танками Т-34 под Кобзона, генерал Аталотий распродавал армию направо и налево, девяносто пять процентов Украины говорило на русском, Россия была стратегическим партнером, вся страна плясала под Киркорова, Ющенко ездил на парад победы в Москву, налогов не было, белой экономики не было, армией, которой, по сути, тоже не было, руководили граждане РФ, армия состояла даже не из заробитчан — какие заробитчане на зарплате в две с половиной тысячи гривень — государственность отсутствовала полностью, клановость и бандитизм, половина страны выбирает то красных директоров, то шапкокрада президентом — КАКОЕ НАХУЙ БЛЯДЬ НАТО????
Но зассали, конечно, США.

«В начале 2008 года альянс получил обращение президента Украины Виктора Ющенко, премьер-министра Юлии Тимошенко и спикера парламента Арсения Яценюка с просьбой присоединить Украину к „Плану действий по членству в НАТО“, однако на бухарестском саммите НАТО в апреле того же года украинская сторона получила отказ из-за позиции Германии и Франции. Вместе с тем главы государств и правительств стран — членов НАТО заявили в Бухаресте, что Грузия и Украина станут членами НАТО, когда будут соответствовать предъявляемым требованиям к членству в этой организации».
Когда будут соответствовать предъявляемым требованиям (с)

Мы двадцать лет в интернате для умственно отсталых вытирали козявки о штаны, а потом написали заявление в Нобелевский комитет на премию по физике, откуда нам ответили, что, теоретически, это возможно, но вы хотя бы таблицу умножения выучите — кто всрався?
Правильно.

За двадцать лет мы не сделали не то что вообще ничего, не то, что даже не пошевелили пальцем в этом направлении, а ровно наооборот, под Верку Сердючку удалялись от него, а потом, даже не встав с дивана, просто открыли рот — давай, НАТО, падай нам само с неба — потому что мы охуенно красивые и нас нельзя не принять, но зассали США.
Звiсно.

Это вот Эстонии, Польше, Латвии, Литве, которые эти же самые двадцать лет пахали, как не в себя, начав путь — нет, не с равных условий, экономика, мощности и перспективы Эстонии были даже рядом не сопоставимы с мощностями Украины, самая бедная республика СССР вообще без ничего — и через шестнадцать лет после развала Совка ценой усилий всей нации — а Польше это давалось вообще трындец как тяжело, термин «шоковая терапия» пошел именно оттуда — удалось воспользоваться окном возможностей, реформировать свои страны и вступить под зонтик коллективной защиты: но это, конечно, трусливый Запад им сам все на блюдечке принес — а нам, самым охуенным, зассал.
Именно так.
Да.

2. США нас не приняли в НАТО в 2021, потому что обосрались России — а вот Израилю они помогают! Запад зассал!!

«Аркадий, стоп, так в 2017-м Рада уже отправила обращение, в 2019-м Палата представителей уже представила законопроект, но в 2021 нужно было снова дублировать обращение? А что сломалось в обращении 2017-го, по которому уже даже был законопроект 2019-го? Нагуглил вроде номер законопроекта 3047, представленный Майклом Макколлом, но финала истории толком нет. GPT говорит, что проект забуксовал на американской стороне в болоте проблем с бюджетами, что никакое повторное обращение не было фактором вообще».
Это реальный коммент.

Эммм… Напомню контекст.  В 2017 году Рада отправила в Конгресс США обращение о получении статуса Украины как основного союзника США вне НАТО. Первого июня 2019 года Палата представителей Конгресса США представила законопроект, предусматривающий усиление поддержки суверенитета и территориальной целостности Украины, и предоставление Украине статуса нового главного военно-политического союзника США.
То есть.

В 2017 году Украина и США УЖЕ ДОГОВОРИЛИСЬ БЛЯДЬ!!! о предоставлении статуса союзника США вне блока НАТО — потому что как минимум без предварительных договоренностей такие запросы никто никуда не посылает — в июне 2019 Конгресс по инерции внес эту договоренность в виде законопроекта в Сенат, и что же, что же случилось после 2019 года, когда проект забуксовал в «американском болоте»?
Что же такое произошло? Ай, даже и не знаю.
Есть какие-нить версии?

А произошла инаугурация Президента Украины Владимира Зеленского.
Двадцатого мая 2019 года.

После которой начался ТАКОЙ ЕБЕЙШИЙ ПИЗДЕЦ — назначение главами СБУ дружков продюсеров КВН, Коломойский на совещаниях в Президентском дворце, посмотреть в глаза Путину, какая разница на каком языке, даже не сворачивание, а УНИЧТОЖЕНИЕ украинской военной программы и вообще ВПК в целом, разминирование всего чего можно, отвод войск, строительство новых комфортабельных КПП на границе с Россией, уничтожение ракетной программы, артиллерийской программы, бронетанкового производства, да тупо закупок бронежилетов! — майские шашлыки и прочий дичайший трэш, что по инерции через пару недель американцы законопреокт в Сенат, конечно, внесли, но потом с охуевшими глазами смотрели на все это и шептали в стенку: КАКОЕ НАХУЙ БЛЯДЬ НАТО???
Кто всрався?
Ну, звiсно ж.

Законопроект забуксовал в «американском болоте», ты смотри. Какая неожиданность. Оказывается, вот это все — термос, безвиз, армия, стремительный рост экономики — это не с неба все падало. Кто бы мог подумать. Оказывается, все это надо ЛОББИРОВАТЬ!
Вот неожиданность то.

И не просто лоббировать, а выполнять требования. Проводить реформы. Согласовывать. Венецианская там комиссия всякая. Кто когда последний раз слышал это слово? Проклятый барыга.
А если выбрать главным дипломатом членограя и законотворцами свадебных тамадов — ой, оказывается, оказывается, никто за вас эту тему в Сенате США продвигать не будет.
Проклятые пиндосы!
США зассали.

В итоге в 2021 году Гончаренко еще раз попытался расшевелить Раду этим законопроектом, отхлебал говна полной ложкой, Парламент воюющей страны отклонил законопроект о военном сотрудничестве вне рамок НАТО — ссаные США, почему вы помогаете Израилю, который ратифицировал союзничество сорок лет уже как, а нам нет!!

3. Мы защищаем НАТО.

Ну, здесь все просто. О том, что Украина защищает НАТО — знает только Украина.
В НАТО об этом вообще никто ни сном, ни духом.
Они тут все так удивляются, когда я им говорю, что это не они помогают Украине, а Украина, оказывается, их защищает.
Быдло-дипломатия из позиции «завалите пиздак и давайте оружие» — а мы пока поедем на футбол — это путь к катастрофе.
Не выдержал даже польский министр обороны.
Уж послушайте меня.

Вывод.

Вывод .Самый главный враг Украины — даже не Россия. Самый главный враг Украины — ощущение собственной заоблачности. Самоохуенности. Я еще в самом начале войны говорил — миф опасен всегда. Всегда. Каким бы они ни был — самым позитивным, мотивирующим и пр.
Нынешняя власть мифотворчеством занимается — по-моему, это вообще её основной национальный проект.
Мифотворчество — всегда уход от реальности.
Который приводит к мировоззрению: «Достаточно надеть вышиванку — и с неба само посыплется все».
У нас соняшники, небокрай, вишиванка, вірші, Дніпро та Січ — Байден, почему мы досі не в НАТО?
Не достаточно.
Не посыплется.

Резюме.

Если работа над ошибками так и не будет проведена. Если и дальше виноваты во всем будут все, кто угодно. Америка. Ссыкливый Запад. Польские фермеры. Папа Римский. Который, конечно, полный мудак, но это ни разу не отменяет. Все, кто угодно. Кроме самих себя.
Если домашняя работа по переформатированию так и не будет сделана. Если сладкие мифы так и будут дальше насаждаться обществу. А уставшее общество с вкрай сломанным охуеватором, в попытке ухода от ужасов реальности, будет по-прежнему уходить из реальности в миф. И так и продолжать жить в мифе, что это именно она спасает Европу. Что в НАТО не взяли потому что именно Европа ссыклива. А значит, НИЧЕГО МЕНЯТЬ НЕ НУЖНО. Можно и дальше жить в этой парадигме.
Что мы самые охуенные. Что границы девяносто первого года. И кофе в Ялте.
То Украина проиграет войну.


зЄлодії

Наші Гроші: 

Знову розпил грошей Євросоюзу. 

Стрижавська селищна рада (Вінницька обл) за 199 млн грн замовила будівництво нового Центру надання адмінпослуг (ЦНАП). Гроші на будівництво по Програмі відновлення України дав Євросоюз. 

Вартість будматеріалів у кошторисі значно перевищує ринкові ціни. 

Наприклад, у кошторисі 8 млн грн піде на сталеву арматуру по 50 456 грн/т. Це майже вдвічі дорожче від ринкових цін - Метінвест таку продає по 32 150 грн/т, Іronworld по 32 368 грн/т. 

Вікна розміром 1700х2000мм обійдуться в 32 892 грн, тобто 9 674 грн/кв.м. Що за вікна для ЦНАПу вирішили купити невідомо, але ціна виглядає дуже високою. 

Нещодавно ліцей у Фастові купував енергоефективні вікна з профілю Rehau Євро70 зі склопакетом 4-10Ar-4-10Ar-4i по 4 400 грн/кв. м.


А ви продовжуйте про ліпєцкую фабіку...




Бананово-ореховое наслаждение


Не повезло мне с бананами в этот раз. Привезли чуток недозревшими - это не проблема, полежат.
Но через неделю лежания они остались слишком плотными и несладкими, еще через 3 дня стали появляться на кожуре темные точечки, характерные для зрелого банана, но вкус и плотность не изменились. Надо бы уже и съесть, но как-то не хочется, поэтому порылась в паутине и откопала более-менее приемлемый для меня рецепт. Чуток подправила его под свой вкус (уменьшила порцию в 3 раза, сахара - в 4 раза) и сотворила банановый пирог.

В оригинале было:

3 яйца, 150 г муки, 200 г сахара, 75 г масла, 6 г дрожжей, 3-4 банана. Бананы порезанные кусочками.
По рецепту - все смешать, выложить в форму и выпекать.
Дрожжам взойти не предусмотрено.

Встречались и ранее такие рецепты, вот не понимаю, зачем дрожжи, если не давать им всходить?
Поэтому все-таки выдержала около часа в форме, чтоб взошло и тогда отправила в духовку. 

Вышло невероятно вкусно, как и было написано - слегка влажный внутри с хрустящей корочкой. Аромат такой, как будто бананы абсолютно правильные lol Настолько вкусный, что съеден был практически сразу, даже остыть полностью не успел.
Отдельно надо сказать про кота - он просто ошалел от запаха, он лез на стол, хватал меня за руки, норовил стащить кусок с тарелки... В итоге кот съел, пожалуй, больше меня, если учесть разницу в весе lol
Сфотографировать не удалось... ни процесс - как-то не подумала, ни, тем более, результат - не успела mmmm

На следующий день решено было повторить, однако с некоторыми усовершенствованиями: банан размяла в однородную массу и добавила измельченный грецкий орех, ореха приблизительно столовую ложку с верхом.
Дрожжи развела в ложке воды с чайной ложкой сахара. В тесто добавила вместо сливочного масла подсолнечное (лень было растапливать сливочное). И выпекала не пирогом, а маленькими булочками.
Какой запах был на кухне... mmmm 
Кот сторожил духовку не отходя cat
Уже когда ела, поняла, что забыла положить сахар lol - кроме той чайной ложки, которой подкормила дрожжи. Наверное поэтому они совсем слабо взошли. Но это абсолютно не помешало - вкуснятина неимоверная!!!
Решила коту не давать (вчера пришлось мыть кошачий лоток, все-таки сахар с бананами - не кошачья еда)... Но он так просил!!! И угрожал - отогнать было нереально, пришлось откупиться кусочком... и еще кусочком... 
Ну вот такие они получились:




А еще решила попробовать вырастить микрозелень, пока из того, что оказалось под рукой. Должна признать - этот эксперимент неудачный: дыня сразу стала горькой; памела - ну... боюсь, это вообще не из той темы; перец чили - пасленовые не годятся для микрозелени, хотя вкус проросших зерен вполне соответствовал вкусу перца чили; редис и салат - очень старые семена, пока не спешат прорастать; болгарский перец - опять же пасленовые...
Зато лук, хоть и не микро-, но зелень.
Мама всегда выращивала на перо, а я вообще не люблю лук... это первый раз поставила - что-то подумалось, мало зелени... раньше выращивалось в земле, потом выяснилось, что и в воде прекрасно растет и необязательно целую луковицу переводить - растет и так 


А во дворе во всю цветет всякая макро-зелень




И в парке почему-то вместо уток плавают чайки...



А на балконе проснулся кустик годжи.
В прошлом году посеяла - долго не хотел всходить, потом вяло рос, потом на него тля напала... Зимовал на открытом балконе, земля в горшочке высохла полностью, промерзла насквозь... я особо не надеялась, что выживет, он еще осенью собирался загнуться... А сейчас вот весьма неплохо выглядит.


Веселі чоловічки трудяться, не покладаючи рук.



Веселі чоловічки трудяться, не покладаючи рук. Їм треба встигнути

 

Гліб Бабіч

Веселі чоловічки тягають в підвал нашого будинку дивні мішки. Дуже схожі на вибухівку.
Вони не ховаються. Вони знімають на відео мішки і процес. Вони смішно наморщивши лобик розповідають нам - що це цемент і пісок. У нас велике будівництво!
А ось ці бочки, що пахнуть бензином - насправді ліки. Ви ж хворієте, ви ж в небезпеці? Ми будемо всіх лікувати. Трохи пізніше.
Бюджет нашого домогосподарства давно пішов на їх веселі забави. І вони так само весело займають під заставу наших квартир гроші "на будь-яких умовах". Тому, що нормальні кредитори давно нічого не дають.
Для того, щоб ми не нервували вони показують нам фокуси і навіть розігрують вистави. Коли хтось із них, раптом викритий в крадіжці або підозрі на диверсію, - вони іноді здають тих, хто облажався. І навіть відбирають у них смартфони. Щоб робити веселі відосіки могли тільки учасники веселого процесу.
А мешканці будинку кажуть - Нууу, ось бачите? А ми думали вони хочуть будинок підірвати. Гарні ж хлопці! Он вони - справжні негідники, спіймані, і будуть покарані. Але це не точно.
А веселі чоловічки - хороші виявилися! Вони стають справжніми будівельниками. Нам же говорили - вони навчаться!
Веселі чоловічки кажуть "Ну так! Ми ж вам говорили"?
І починають тягати в підвал зелені ящики. У яких поверх погано закрашеного слова "Динаміт" вже написано "Велика приватизація".
А коли бабуся з першого поверху питає, чому від цього самого будівництва, життя (і житло) стало настільки дорогим, що вона собі не може купити хліба, молока, яєць і навіть солі - вони не мовчать. Вони посміхаються, посилають бабусі повітряний поцілунок, і кажуть - ОК! Ми дбаємо про вас. Ми зараз тут дещо назад покрутимо. І на сіль у вас точно буде вистачати.
Підприємцям з ларька біля будинку, перекрили всі під'їзні шляхи до ларька. Повісили табличку "Не підходити. Заражено! І все таке…". А коли ті стали плакати і обурюватися, сказали - ОК !. Ми зараз щось підкрутимо тут. І підкрутили так, що в ларьок прийшли турботливі податкові інспектори. І навіть судовий виконавець - дещо описати на майбутнє.
Спочатку веселі чоловічки, в основному, їздили на всякому непотребі. А деякі навіть ходили пішки. Але в процесі "будівництва" вони почали приїжджати на дуже дорогих машинах. І дуже скоро їм стало бракувати місця для парковки. І на наступний день приїхав евакуатор. І прибрав з під будинку все машини мешканців з "бляхами". Мешканці дуже образилися. І деякий час пікетували екскаватор. Але їм пояснили, що все буде добре, і так треба. Вони ж самі звали будівельників? Ті ж обіцяли побудувати їм безкоштовну стоянку?
У будинку пофарбували перила. Фарбою що не сохне, бо прострочена. І повісили гарний стенд з планом будівництва. І полагодили дві сходинки на ганку, правда в процесі розбили решту. Але вахтер сказав - не кричіть на них! Вони ж вчаться!
Потім в будинку почали пропадати дверні ручки, лампочки, і батареї опалення. Вахтер списував це на старого голову будинку. Вночі, мовляв, приходить - і все відкручує.
Але одного разу в будинку пропав ліфт. Мешканці виявили порожню шахту, і зрозуміли, що доведеться підніматися додому пішки.
Але їм пояснили. Що по-перше - це все для їх здоров'я. А по-друге ліфт відвезли в ремонт. Зараз там щось підкрутять, і він буде не тільки возити мешканців, а й варити їм каву і підвозити на роботу. І навіть вигулювати собак. Багато хто повірив ...
А десь там, далеко від дому була війна. На якій, як раніше казали, захищають будинок. Від тих хто його може забрати. Або зруйнувати.
Мешканці, в більшості цю "війну" не любили. Іноді бемкає там, і заважає дивитися телевізор. І ось ці фотографії в чорних рамках на стенді - псують апетит дуже.
Веселі чоловічки сказали - ОК. Ми просто заборонимо стріляти. І заборонили.
А що до того, що хтось прийде, забере або зруйнує будинок - навіть не переживайте. Нікому не дозволимо. Ми самі працюємо над цим питанням. Вам навіть сподобається - обіцяємо.
Війна іноді продовжувала бемкати. І хтось настирливий продовжував клеїти портрети в чорних рамках прямо поверх стенду з будівництвом. Вахтер по-тихому здирав фотографії, і лаявся матом. А мешканці знову обурювалися - ви ж обіцяли, що буде тихо!
Веселі чоловічки пообіцяли все повирішувати. Сказали - домовимося з "тою стороною". Ну, або мобілізуємо вас всіх - і ви там всі помрете, але вдома не віддамо. Хочете? А, не хочете? Ну добре!
А ось ці, в чорних рамках - це вони напевно самі. З необережності. Тому ми про них і мовчимо.
Підозрілі мішки і ящики у підвал більше не вміщалися. Тому їх почали складати в під'їзді і навколо будинку. А щоб місця вистачило вирішили виселити мешканців з першого поверху. Все одно вони за житло більше платити не можуть. А суди на 100% наші. Тобто - справедливі.
Мешканці вийшли на протест. Але було холодно і незрозуміло. А головним у них, чомусь, були ті ж чоловічки. Тільки більш злі, ніж веселі.
Бо серед веселих чоловічків почали з'являтися дивні люди. Не веселі зовсім. Хтось із них колись був викритий в квартирних крадіжках. Хтось збирав з мешканців гроші «на щастя» - і утік. Хтось - віджав три квартири у другому під'їзді. А інші не раз розповідали, що скоро прийде "та сторона" - і все буде добре.
Мешканці запитали - а хто це? І веселі чоловічки сказали - а це бригада найдосвідченіших будівельників. Вони тут все дороблять коли ми втечемо. Ну, тобто - підемо у відпустку. Хтось же повинен про вас весь час піклуватися?
Мешканці сказали - ну так! І з цікавістю спостерігали з вікон, як "нові будівельники" розтягують по дому якісь дроти, і тягають коробки з будівельною написом «детонатор" на боці.
А на стенді висіло оголошення. Скоро будуть збори мешканців. З гарним і веселим словом "Референдум". І порядком денним "Остаточна ліквідація проблем домогосподарства шляхом безпечного і корисного підриву".
Ну, щоб все як треба. З волі мешканців.
Хтось розумний уже переїхав в інший район. Хтось ще збирає речі.
Залишилися і ті, хто намагаються зупинити веселих "будівельників" і тих, хто йде за ними. Вони навіть готові набити їм морду, і прогнати назад в цирк, де вони раніше працювали.
І навіть пропонують переобрати домоуправління, і змінити будівельників на справжніх.
Але інші не сумують, згодні почекати, потерпіти, і ж шукають нового головуючого. У рекламному буклеті, з заклеєним заголовком "Їх розшукують". Вони упевнені, що в цей раз вони все правильно вирішать. Ну або наступного разу .
Тим більше їм сказали, що тепер для фінального покращення все готово. І вже монтують спеціальну кнопку "повного щастя" прямо в під'їзді. Натиснете, кажуть, коли ми від'їдемо подалі. І всі проблеми закінчаться. Гарантуємо!
Веселі чоловічки трудяться не покладаючи рук. Їм треба встигнути.
Тому що хтось вже дістав кусачки, щоб перерізати дроти детонаторів.
І готується перекрити шляхи веселої втечі. І взяти "будівельників" за комір.
Тому чоловічки переживають.
Але переживають вони не сильно. У них є потужна сила, на яку вони сподіваються. І яка доведе руйнування, ой, тобто - будівництво до кінця.
Це мешканці будинку. Добра весела більшість.
І так буде. Якщо решті не діяти спільно. Ну, або якщо в підвалі, в слідстві "ремонту» не прорве трубу, і не затопить всю вибухову гидоту під три чорти.
Але це якщо пощастить.
Тому кусачки і лом я приготував. Принаймні - спробую. А у вас як?

 

 



Зе як ПУ висказав своє фу

Новини

Президент України Володимир Зеленський закликає міжнародних партнерів передати всі наявні дані, що стосуються катастрофи українського літака в Тегерані, у розпорядження комісії з розслідування причин трагедії.

https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-mi-zaklikayemo-vsih-mizhnarodnih-partneri-59217

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Державним секретарем США Майком Помпео.

https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-proviv-telefonnu-rozmovu-z-derzhavnim-se-59221

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Прем’єр-міністром Грузії Георгієм Гахарією.

https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-proviv-telefonnu-rozmovu-z-premyer-minist-59225

Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо вже вдруге обговорили телефоном ситуацію щодо розслідування причин катастрофи літака українських авіаліній в Ірані.

https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-i-dzhastin-tryudo-pogodilisya-shodo-neob-59229

Українські фахівці, які прибули в Іран для участі в розслідуванні обставин трагедії з літаком рейсу PS752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», отримали доступ до «чорних скриньок», залишків борту та записів перемовин диспетчерів аеропорту з українськими пілотами, повідомив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

https://www.president.gov.ua/news/ukrayina-otrimala-dostup-do-chornih-skrinok-litaka-mau-yakij-59233

Україна наполягає на офіційних вибаченнях з боку Ірану за збиття літака рейсу PS752 компанії МАУ, проведенні відкритого розслідування та очікує на повернення тіл загиблих і виплату компенсацій, заявив Президент Володимир Зеленський.

https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-napolyagayemo-na-oficijnih-vibachennyah-i-59237

Соте из зеленой фасоли

Соте из зеленой фасоли

Подробное пошаговое описание как готовится блюдо "Соте из зеленой фасоли". Попробуйте обязательно

Ингредиенты:
  • 3 стебля Петрушка
  • 1 кг. Зеленая стручковая фасоль
  • 1 шт. Лимоны
  • по вкусу Соль
Шаги:
  1. Удалите огрубевшие кончики. Если стручки слишком большие, порежьте их на 2-4 части. Доведите подсоленную воду в большой кастрюле до кипения. Отправьте туда фасоль и снова доведите до кипения, потом готовьте без крышки 10-12 минут, пока она не станет мягкой. Промойте холодной водой. Тут же обсушите.
  2. Растопите масло в сковороде, добавьте фасоль. Готовьте на медленном огне несколько минут и как раз перед подачей добавьте лимонный сок и мелко нарезанную петрушку. Подавайте сразу.

источник

Дрожжевой зеленый омлет с вялеными помидорами и ветчиной

Дрожжевой зеленый омлет
с вялеными помидорами и ветчиной


(сырой помидор, огурец и рюмка с зеленым луком - просто антураж,
а вяленые помидорки - это коричневые вкрапления внутри омлета)

Давно задумывал это рецепт. Уж очень хотелось забацать омлет на дрожжах. И сегодня наконец-то получилось.

В молоке развел чуток дрожжей с сахаром. Через час, когда дрожжи очнулсь, добавил туда четыре яйца и муки. Еще около часа выждал. Потом туда - петрушку, чеснок молодой (и вершки и корешки), черный перц, карри, укроп, кинзу. На сковороде заранее обжарил и протушил лук-шалот, грибы и пр. На сливочно-курином масле.
И уж потом вылил туда подошедший уже омлет. Чуть не забыл - в омлет были добавлены резаные вяленые помидорки.

Сверху выложил ветчину.

Офигенно. И очень дешево. Целая сковорода объедения обошлась меньше, чем в 10 гривен.
Map


9%, 2 голоси

18%, 4 голоси

45%, 10 голосів

18%, 4 голоси

5%, 1 голос

5%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Якби-то вуха.



kiss  Листячко на ліані, що росте в моїй хаті побіліло від близкісті до бра.

Огород на подоконнике.



Собственно, кому же не хочется свежих витаминчиков, да еще и домашних, без химии?..
А, ведь, нет в этом ничего сложного!

[ Читать дальше ]

Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна