хочу сюди!
 

Элла

44 роки, стрілець, познайомиться з хлопцем у віці 40-54 років

Замітки з міткою «вірші»

З Мілна (пер. з англійської-мій) , дитячі вірші-2

ОГО В почивальні за темною, темною шторой хтось живе, але я ще не бачив Його. Він тікає кудись, коли смикаю штору, він ся зветься, так мама гадає, Ого. Не спитає:" Як ся поживаєш, синочку?" Сірий звір, спілкуватись з дитиной не хоче. . НЕЗАЛЕЖНІСТЬ Не хОчу знати, не хочУ ні чути, ані пам"ятати: "Не лізь. Мовчи. Гайда до хати" Кажу вам це, я не мовчу. Вам навіть важко зрозуміти: Це дідівщина, не просвіта.

З Мілна (пер. з англійської-мій) , дитячі вірші.

Там де вулиці, аж три- перехрестя ріг у ріг, перехожі "грим" та "брик" тОвчуться о сій порі. Пара бабиних пантофлів. Ззаду- Петрик у чоботях: "Рип....Рип....Рип..." . На неї- жовтенький чепець, а ще-і плаття надзелене. Як вітер з півдня потягнЕ, вона йому поклін кладе. На сонце радісно погляне: "Ми разом-ніби помаранчі" і знов сусіді прошепоче: "Зима померла?" "Овшем, точно". . Хвилі гойдають лілеї: леле, леле...

Читати далі...

Пісня (з Бернса. пер. з англ.-мій)

Ген, Лугар за горой тече, є непролазним вельми, о. Зимовий день ось-ось спочне, а я пішов до Нені, о. . З-над моря вітер аж гуде, ганяє хмари темні, о. Он хтось під коцем ген іде за перевал до Нені, о. . Солодка любонько моя не знає як пручатись,о. Най в роті висохне змія щоб з лайкою не знатись, о. . Як чічка рано у росі чистЕнька та свіжЕнька, о. Я твоє серденько посів, дорогоцінна Нені ,о. . Я сам з села, такий мій чин: підлеглих геть не вельми,о. По місту прОйдусь...

Читати далі...

Розгулялась "Ася".Із циклу "Ася"

* Знов на цьому тижні Розгулялась "Ася". Ледь натиснув "клаву"- Зразу понеслася. Понеслась просторами В інтернетні далі. Спілкування людям Дарить,мов медалі. Зранку в понеділок Подалась в Австралію А уже опівдні Прибула в Італію "Клавою" відстукала Всім палкі привіти І подарувала Смайликові квіти. В Київі,в Одесі Побула в вівторок Неодноразово... Мабуть разів сорок... Львів,Донецьк,Черкаси Теж не забувала Лагідні вітання Людям...

Читати далі...

Буденне життя.

* Якщо кохаєш - тільки серцем, А не когось і не за щось. І не в думках, а почуттями Сприймаєш все як відбулось. Літає кожен в небесах, Від щастя місця не знаходить. Лиш після шлюбу розуміють, Що щось не так воно виходить. Бо треба все ж було подумать, Та добре, добре роздивитись. Щоб потім раптом не прийшлося Аж головой об стінку битись. В кохання те, сумне життя Жорстокі вносить корективи. Тому зникають без сліда Душі високії пориви. Взамін приходять кожен день Прості,...

Читати далі...

На поляні в лісі.

На поляні в лісі Вогнище палало. Братів своїх й сестер Воно зібрало. Хочу вам сказати. Перед тим, як вино пити. Давайте у мирі І в злагоді жити. Ми всі злі Брат на брата з сокирою йде Так вирішують вони, суперечки свої. І до чого це все приведе. Хочу вам сказати. Перед тим, як вино пити. Давайте у мирі І в злагоді жити. Ми не знаємо що Зле, а що добре. Майже всі без Бога живемо. Але що ми посіємо. Те і зберемо. Хочу вам сказати. Перед тим, як вино пити. Давайте у...

Читати далі...

Чудова ніч.

Вже світанок вставай. Вдягайся й додому іди. Якщо щось не так пробач. На роботу потрібно іти. Яка чудова була ніч. Місяць світив у вікно. Ми з тобою були на канапі. На столі стояло вино. Мене чекає тяжкий день. Ніхто не в змозі допомогти. До побачення крихітко, Й ще раз пробач. Приходь до мене в ночі. Яка чудова ніч. Місяць світить у вікно. Ми з тобою на канапі. А на столі вино. Дмитро Дідківський. 31.1.1998 рік. Російська версія цього вірша звучит так...

Читати далі...

З одного фужеру.

Не судилося нам разом бути. Такі вже в нас долі. Нам тепер у різні вікна. Світить місяць й зорі. Все що було, Все пройшло. Нам з тобою З одного фужеру. Вже ніколи Не пити вино. Не іти по одній дорозі. В дощ, під плащем одним. Не стояти, на одному порозі. Був вогонь, залишився дим. Все що було, &nbsp...

Читати далі...

На вічну пам'ять другу В’ячеславу присвячується.

На вічну пам'ять другу В’ячеславу присвячується. Стоїть могилка в квітах вся. Наче калина в лузі. Слава, подивись, До тебе пройшли друзі. Біль в серці, не зарадити нічим. Твоя ненька вся в сльозах ридає. Та смерть в нас така міць. Вона і юних забирає. До тебе всі сюди прийшли. Мороз усіх шкребе по шкірі. Коли смерть прийшла до нього. Куди дивився ти наш Боже? &nbsp...

Читати далі...

Не знають меж вірші.

Не знають меж вірші. І їх не спиниш на кордоні. Поети захистять світ. Коли політики не в змозі. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Версію цього вірша на російській мові читайте тут http://blog.i.ua/user/730468/113843/