*
Лукаво з під лоба
Весь час поглядаєш.
І надвіртуозно
Словами так граєш.
Ліниво, мов киця,
Примружуєш очі.
Слова вимовляєш
Неначе муркочиш.
Тобі це забавка,
А я шаленію.
От тільки про пристрасть
Сказати не смію.
Бо ти крижаною
Закрилась стіною.
Відвертой ніколи
Не будеш зі мною.
Ні словом ні рухом
Мені не покажеш.
Про те, що кохаєш.
Ніколи не скажеш.
6 листопада 2007 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.
Люди йдуть в ніч.
Відходять в інші світи.
Ніч темна, смерть біла.
Лише два кольори.
Білий і чорний колір,
Символи зла й доброти.
Білий і чорний колір,
Різні два береги.
Я не знаю навіщо,
Але люблю чорний колір.
І як світить в ночі зоря.
Я люблю правду,
А вона завжди зла.
Дмитро Дідківський.
1998 рік.
Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114361/
*
Наука зранку кличе
Щоб знов її вивчати.
Не дасть,проклята дама
Годинку ще поспати.
Йти треба на навчання
З важкою головою
Бо вчора загулялись
Ми ввечері з тобою.
Ми зовсім позабули
Що рано нам вставати.
Бо молодість так манить
Хоч трохи погуляти.
Не дуже нам хотілось
Науку кляту гризти.
Бо зовсім ми не проти
Смачненького поїсти.
Чи хочеш,чи не хочеш,
Та на втечеш від долі
Бо ми гризем науку
Не із своєї волі.
2 жовтня 2007 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.
Подивіться як рвуться кайдани.
Надоїло в рабстві нам жити.
На нас рухаються танки.
Тільки нас вже не зупинити.
Хай наші сили не рівні.
Нас нічим вже не залякати.
За ВОЛЮ і НЕЗАЛЕЖНІСТЬ.
До кінця нам потрібно стояти.
Скільки нас у бою загине?
Скільки нас уже полягло.
Тільки в рабство нас
Вже не вернути.
У імперію де править зло.
1998 рік.
Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114312/
Уходять з вуличок старці,
ринковий день іде на пси,
а змучен спрагою нарід
жене залити чимось ріт.
А ми собі пивко п"ємо,
щасливі дружньо сидимо.
Довгенька в Шкотії-
калюжа пОперек моста.
Ми забуваємо про дім,
де жар пічок і хай сім"ї
плекає день і ніч жона
брудна і зла як сатана.
.
Співав добродій Тем О"Шентер
(в містечку Еїр був нажерся):
"Таких як тут немає в світі
добрячих друзів, гарних дівок".
.
Хіба забув ти, чуєш, Теме,
пораду Кейт жони своєї?
.
Тобі казала :"Шахраюко,
старе базікало , гадюко,
від листопада аж до жовтня
у пиві щонеділі тонеш.
З мирошником до ранку сИдів:
зайшов на двох, а виповз синій.
Аби конячку підкувати
ходив не в кузню ,а до хати.
Ходив на блядки у неділю.
Напився з Жаном в понеділок..."
.
А ще пророчила дружина,
же згинеш в Дуні-домовині.
Затягне тебе злий вертеп
до старой церкви Аловей.
.
О, любї! Годі вже ридати.
Не можу вшитко пригадати.
Не ладна виписать рука
напучень для чоловіка...
.
Про Тема знов. Настала ніч.
Палала в кнайпі рясно піч.
А пиво смажило печінки.
Друзяки пили без спочинку.
Був поруч з Темом чоботяр,
що звався Йваном. Не до свар-
любив Івана Тем як брата,
дружили здавна, ще й затято,
гуляли разом навіть тиждень.
Настала ніч п"яна та пишна,
кипіла як та варенуха.
Хазяйці Йван доскіпав вуха,
зачарував і зацікавив.
Сміявся як той грім хазяїн,
а Тем і рота не роззявив.
Мужчина може буть щасливим
в хмільному сидячи розливі:
хвилини- ніби бджоли ситі
(або як свині у кориті- прим.перекл.).
Король- блажен, а Тем- звитяжен,
життя та смерть бо переважив.
Та щастя як кульбабин пух:
зірви стеблину- піде в рух,
чи ж пак як сніг понад рекой:
умить мішається з водой,
чи ж файні фляки снігові,
що їх ганяє буревій,
чи ж як веселонька гнучка,
що з вітром в дАлині зника.
Не вільно часу плин зв"язати...
Нещасний Тем лишає хату
і в чорну прОкляту годину
коня виводить за вуздину.
В погану мить пришпорив боки,
не помолившися , нівроко.
Хай би кобила сіра Мег
назад погнала, цур їй пек-
Тем підганяв її болотом
крізь бурю , бідную істоту.
Як в Ніч Останню буря зла
водою з кригою лила.
ТемрЯва блискавки ховала,
громАми всесвіт озивала.
Дитині ясно: дідько грає,
блудливі душі пориває.
.
Тож Тем доїхав був до броду,
де змерз колись один нероба,
кущі-каміння минував ,
де п"яний Чарлі карк зламав,
і через парость та пеньки,
де лівий цвинтар байстрюків,
там верба ще колись була,
де Мунго ся повісила .
.
Іван Ячменю, зухо лисий!
Хай нас обсядуть колом злидні:
гранчак приймемо- і брататись,
і ну кумитися з рогатим..............
...........................................
незавершено, залишилось приблизно 30 рядків, через місяць-два завершу коли знов візьмусь за Бернса----------------------------прим.перекл.
Ернест був слоном, найпотужним друзякой;
Леон левом був з гривой дуже важкой;
Георг цапом був з бородою- жовтякой;
А Джеймс був маленьким таким слимаком.
.
Ернест у клітину заліз та й закляк там;
Леон оселився на купі валіз;
Георг олівця відшукав собі ,з браком;
А Джеймс на цеглину насилу заліз.
.
Ернест пробудився -і видовбав грати;
Леон підхопився і з ревом побіг;
а Джеймс з переляку почав був дрижати,
а Джеймс заховатися навіть на встиг.
.
Ернест барабанити став у валізи;
Леон з переляку як лев заревів;
а Джеймс на вершину цегеленки виліз:
"Дивився на компас як роблять усі".
.
Ернест був слонякой з натури спокійним;
Леон левом був, гострозубим, крутим;
Георг цапом був, бородатим і сивим;
а Джеймс слимаком був маленьким таким.
.
Міняли варту близ Бакингемського палацу...
Кристофер Робин з Алісой гуляли.
Аліса побралась з одним вартовим.
"Ой, важко служити отим вартовим",
Аліса гадала.
.
Міняли варту близ Бакингемського палацу...
Кристофер Робин з Алісой гуляли.
Побачили варту у будці.
"Розувся. Шкарпетки поцупив",
Аліса гадала.
.
Міняли варту близ Бакингемського палацу...
Кристофер Робин з Алісой гуляли.
Чекали на Круля, але той не вийшов.
"Нехай. Короля хай боронить Всевишній",
Аліса гадала.
.
Миняли варту близ Бакингемського палацу...
Кристофер Робин з Алісой гуляли.
У палаці співано, ще й таночки були.
"Королем я б не стала й за тисячу фунтів",
Аліса гадала.
.
Міняли варту близ Бакингемського палацу...
Кристофер Робин з Алісой гуляли.
Майнуло лице, але не королівське.
"Мабуть, в Нього дуже папірів на підпис",
Аліса гадала.
.
Міняли варту близ Бакингемського палацу...
Кристофер Робин з Алісой гуляли.
"Ймовірно, Король зна про мене усе.
Авжеж: чаю випив, льодяника ссе",
Аліса гадала.
.
*
Що таке Intenza,
Бачив в магазині
Хто така Intenza,
Взнав я тільки нині.
Файная дівчина,
Як струнка топОля
Враз би оженився,
Будь то моя воля.
Хоч я небагатий
Й трохи старуватий
Молоду дружину
Міг би я кохати.
На руках носив би
Файную дівицю.
Їй побудував би
Гарную світлицю.
Годував би салом,
Пряником медовим,
Пригощав солодким
Калачем чудовим.
Бігав би на ринок
У недільний ранок,
Одяг і наряди
Зносив би на ганок.
Та немає волі,
Бо я вже жонатий
Із старой каргою
Вік тепер конати.
3 серпня 2007 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.
ЩАСТЯ
На Джоні
калоші
із гуми
хороші.
Між Джоном
і дощиком
ген макинтошик.
І з гуми теж,
он, капелюх.
...А дощ уже
вщух.
СОНЯ (ХРЕСТИНИ)
Спить маленьке мишенятко.
Як мені його назвати?
Очі крихітні
як крапки.
Хвіст великий
як краватка.
Часом зву його Іваном,
бо хвостом кошатко манить.
Часом зву його Петрухой,
бо хвостом торкає вуха.
Часом зву його Неробой:
це йому не до вподоби.
.
Назову його Панасом,
прецінь ним пишаюсь красно.
.
У Лева хвіст такий огрядний,
і у Слона, і у Тхоряки.
У Алігатора є хвіст.
Хвости є навіть у китів.
.
Якби я мав хоч гривень пару,
нараз пішов би до хвостарні,
хвости б усі геть переміряв
(таку я думоньку намріяв).
.
Зберуться звіри подивитись
(не попоїсти, бо вже ситі).
Скажу Слону, Китові, Леву:
"У вас-хвости. Є хвіст і в мене!"
.
