Бернс "Тем О"Шентер", баляда (пер. з англійської-мій)

Уходять з вуличок старці,

ринковий день іде на пси,

а змучен спрагою нарід

жене залити чимось ріт.

А ми собі пивко п"ємо,

щасливі дружньо сидимо.

Довгенька в Шкотії-

калюжа пОперек моста.

Ми забуваємо про дім,

де жар пічок і хай сім"ї

плекає день і ніч жона

брудна і зла як сатана.

.

Співав добродій Тем О"Шентер

(в містечку Еїр був нажерся):

"Таких як тут немає в світі

добрячих друзів, гарних дівок".

.

Хіба забув ти, чуєш, Теме,

пораду Кейт жони своєї?

.

Тобі казала :"Шахраюко,

старе базікало , гадюко,

від листопада аж до жовтня

у пиві щонеділі тонеш.

З мирошником до ранку сИдів:

зайшов на двох, а виповз синій.

Аби конячку підкувати

ходив не в кузню ,а до хати.

Ходив на блядки у неділю.

Напився з Жаном в понеділок..."

.

А ще пророчила дружина,

же згинеш в Дуні-домовині.

Затягне тебе злий вертеп

до старой церкви Аловей.

.

О, любї! Годі вже ридати.

Не можу вшитко пригадати.

Не ладна виписать рука

напучень для чоловіка...

.

Про Тема знов. Настала ніч.

Палала в кнайпі рясно піч.

А пиво смажило печінки.

Друзяки пили без спочинку.

Був поруч з Темом чоботяр,

що звався Йваном. Не до свар-

любив Івана Тем як брата,

дружили здавна, ще й затято,

гуляли  разом навіть тиждень.

Настала ніч п"яна та пишна,

кипіла як та варенуха.

Хазяйці Йван доскіпав вуха,

зачарував і зацікавив.

Сміявся як той грім хазяїн,

а Тем і рота не роззявив.

   Мужчина може буть щасливим

   в хмільному сидячи розливі:

   хвилини- ніби бджоли ситі

   (або як свині у кориті- прим.перекл.).

Король- блажен, а Тем- звитяжен,

життя та смерть бо переважив.

Та щастя як кульбабин пух:

зірви стеблину- піде в рух,

чи ж пак як сніг понад рекой:

умить мішається з водой,

чи ж файні фляки снігові,

що їх ганяє буревій,

чи ж як веселонька гнучка,

що з вітром в дАлині зника.

Не вільно часу плин зв"язати...

Нещасний Тем лишає хату

і в чорну прОкляту годину

коня виводить за вуздину.

В погану мить пришпорив боки,

не помолившися , нівроко.

Хай би кобила сіра Мег

назад погнала, цур їй пек-

Тем підганяв її болотом

крізь бурю , бідную істоту.

Як в Ніч Останню буря зла

водою з кригою лила.

ТемрЯва блискавки ховала,

громАми всесвіт озивала.

Дитині ясно: дідько грає,

блудливі душі пориває.

.

Тож Тем доїхав був до броду,

де змерз колись один нероба,

кущі-каміння минував ,

де п"яний Чарлі карк зламав,

і через парость та пеньки,

де лівий цвинтар байстрюків,

там верба ще колись була,

де Мунго ся повісила .

.

Іван Ячменю, зухо лисий!

Хай нас обсядуть колом злидні:

гранчак приймемо- і брататись,

і ну кумитися з рогатим..............

...........................................

незавершено, залишилось приблизно 30 рядків, через місяць-два завершу коли знов візьмусь за Бернса----------------------------прим.перекл.