хочу сюди!
 

Татьяна

57 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «тигипко»

Інтерв'ю Народзадаєпитаннявлоб

Не так давно, я натрапив на цікаву інтернет-газету.
ії назва "Булонебуло"
Там журналістка з не меньш цікавим прізвищем Народзадаєпитаннявлоб
опублікувала інтерв'ю з
С.Тигипко.

Не буду переказувати свої враження та давати оцінку,
краще почитайте самі -


































P.S. На всяк випадок скажу, це інтерв'ю - пародія. Пародія на дійсність.






9%, 7 голосів

4%, 3 голоси

87%, 67 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Очередное.

Испоганят любую инициативу.

Для начала вопрос стоял о необходимости прохождения безоплатной практики во время обучения.

Не хотят работодатели платит минималку в соотношении 50/50.

Теперь вот такоеcrazy

Вице-премьер-министр – министр социальной политики Сергей Тигипко предлагает молодым людям, которые еще не имеют опыта работы, начинать работать без заработной платы. Об этом он написал на своей странице в Facebook, передает Левый берег. "Начинать нужно как можно раньше. До 21 года уже можно получить стаж. И, возможно, иногда нужно начинать и без заработной платы, чтобы работодатель мог оценить возможности. Для работодателя сработает логика: почему бы мне не попробовать? Если вы сможете показать свою необходимость - точно останетесь работать", - отметил Тигипко. Он добавил, что большинство европейских студентов работают во время обучения. В то же время министр признал, что для создания благоприятных условий для раннего начала карьеры необходимы инвестиции.

И при чём равнение на евростудентов - они работают за деньги.

А у работодателей очередное искушение - менять работников чтобы не платить.

Самые дорогие кандидаты

Самые дорогие кандидаты

Лидерами по расходам на свою избирательную кампанию стали Виктор Янукович и Юлия Тимошенко. Каждый из них потратил по 200 млн долларов Однако самые большие траты в расчете на один голос избирателя понес Владимир Литвин.

[ Дальше - больше ]

Игра в прятки. Или куда деваются деньги из бюджета?

Нет, я сегодня не собирался писать какую-либо статью. И тут, когда я просматривал ленты новостей, мне на глаза попадается вот это:

1. Тигипко прямо заявил, что для чернобыльцев денег нет.

2. Кабмин продолжает увеличивать расходы на госаппарат.

Повод, чтобы написать, - отличный, но сегодня у меня в планах было делать проект по работе. Поэтому - без комментариев. Да и что тут скажешь?

Что скажите вы, друзья мои?

                           



© href="http://g.i.ua?_url=http%3A%2F%2Fmikee911.livejournal.com%2F"
target="_blank" rel="nofollow">Mike911
src="http://button.blogs.yandex.net/57/18/112435718-counter-black-male.gif"
alt="Рейтинг блогов" border="0" height="63" width="95">

Им уже и правда в глаза не колет!...

Не берусь судить о его прошлом, но говорит Олег открыто и разумно:







А вот на этом видео Тигипко молча глотает пыль правды, "из под колёс" Олега Ляшка!



«Самая гуманная в Европе»: миф о пенсионной реформе



 Доводя до логического конца представлением «кнопкодавам», то бишь народным депутатам, проект своей пенсионной недореформы, великий кудесник вице-премьер-министр-министр социальной политики Сергей Тигипко и господа из Партии регионов рассказывали рядовым украинцам удивительные вещи. Мол, шаг этот вынужденный, но вскоре всех без исключения пенсионеров ожидает неописуемое благоденствие, но, самое главное, украинская пенсионная реформа – «самая гуманная в Европе»! Вся Европа идет по пути повышения пенсионного возраста, и не до каких-то там 62 лет, как в Украине, а до 65, а то и 67 лет! На этом фоне украинское правительство, мол, занимается едва ли благотворительностью по отношению к своим гражданам.

Все познается в сравнении. Украинцам с самого начала этого цирка господа от власти так долго рассказывали басни об «европейском опыте», что случилось невообразимое: кое-кто даже начал верить в этот откровенный бред. Но ведь в этой теме очень легко поставить все точки над «i», просто сравнив – что у них (в европейских странах, как известно, основные дебаты по поводу реформ прошли в прошлом-начале нынешнего года, и сейчас уже проводятся законодательные мероприятия), а что у нас?
[ Читати далі ]

Who is mister Тігіпко?

Якщо говорити про Тігіпка, то в першу чергу варто зазначити, що цей кандидат „кинувся у вічі” потенційним виборцям десь наприкінці літа завдяки своїй наружній рекламі, в першу чергу – бігбордам, з яких він заявляв, що „Країні потрібен сильний лідер” і пропонував прочитати свій опус про своє ж бачення розвитку країни. Трохи пізніше ми ознайомилися і з відеопродукцією, розробленою командою Сергія Леонідовича. Загальна суть її – та ж сама: Тігіпко вкотре зазначає, що Україна має „величезний потенціал” і наголошує на необхідності обрання „сильного лідера”, маючи на увазі, звісно, себе.

Якщо прискіпливо придивитися, прислухатися і вдуматися в зміст меседжів цього донедавна успішного банкіра і бізнесмена, то виявиться, що нічого нового Тігіпко не пропонує. Власне, він взагалі не пропонує нічого. Він лише натякає: а от оберете мене, і все буде гаразд, буде порядок, буде зростати економіка, буде подолано корупцію і т.д. Але за рахунок чого – не зрозуміло. Як і не зрозуміло, хто конкретно буде реалізовувати пункти передвиборчої програми екс-лідера „Трудової України”, адже і про команду цього вихідця з Молдови ми практично нічого не знаємо.

Скидається на те, що Тігіпко мов той Термінатор своїм поглядом і залізними м’язами переможе всіх наших ворогів та всі негаразди. Принаймні, дивлячись на сторінки гламурних журналів, де Сергій Леонідович часто проходить „фотосесії”, саме такі висновки і напрошуються. І тут Тігіпко дуже схожий на „всесильного” Арсенія: він, як і останній любить наголошувати на своїх розумових та вольових якостях, але так само нічого конкретного не пропонує. Тези про „сильного лідера”, „могутню країну”, „відповідальну владу” навіть обіцянками не назвеш. Це просто констатація факту, точно як у Яценюка: країні потрібні освічені люди, країні потрібна боєздатна армія, країні потрібне продуктивне село. Потрібне. Ніхто не сперечається. Але як ми маємо його зробити таким? А тут і починаються „загвоздкі”...

„Дутий” рейтинг

Втім, попри відсутність конкретики в програмних діях, Тігіпко, як не дивно, користується популярністю серед населення. Принаймні, про це говорять рейтинги, що їх оприлюднюють провідні українські, а також деякі закордонні соціологічні служби. За результатами останніх соцопитувань Сергій Тігіпко вже випередив Яценюка і Ющенка і потроху наздоганяє Тимошенко, яке є в рейтингу другою. І вже ідуть розмови про те, що Тігіпко має шанс вийти в другий тур.

Втім, і тут варто подивитися на рейтинги неупередженим поглядом. Не секрет, що останнім часом соціологія стала чи не найпродажнішою слугою політики. Як наголошують провідні експерти з соціології, всі ці так звані „соцопитування” робляться на замовлення основних кандидатів в президенти з метою сформувати суспільну думку, переконати в „потенціалі”, в можливості бути „прохідним”. Іншими словами, їх просто свідомо фальсифікують, підтасовують і т.д.

У випадку з Тігіпком скидається саме на це. На доведення правоти своїх слів, пропоную проаналізувати декілька показників, що дають різні соціологічні служби. Так, згідно з даними Центру імені Розумкова, рейтинг Сергія Леонідовича становив близько 4% на жовтень місяць. Показники інших компаній свідчать, що наразі „молодий, але сильний лідер” набирає близько 8% (результати Національного інституту стратегічних досліджень). Хоча при цьому він поступається і Яценюкові, і Ющенку. В той же час Всеросійський центр вивчення суспільної думки оприлюднює дані, за якими Тігіпко ніби то перебуває на третьому місці, маючи більше 10%, в той час, як, наприклад, Ющенко, лише близько 3-х! Аналогічні показники оприлюднено компанією Research&Branding Group, тільки тут у Тігіпка близько 7 з половиною відсотків, у Яценюка – 6,7%. В усіх рейтингах – беззастережний лідер – Янукович, у Тимошенко – близько 17-18%.

Та мова не про них. Варто лише проаналізувати, звідки взялися ці „відсотки” у Тігіпка, як все стане зрозумілим. Відсотки ті, природно, могли б з’явитися в тому випадку, якби людина, яка підтримувала іншого політика, змінила свою думку. Тобто, зростання рейтингу Тігіпка було б обумовлене розчаруванням в інших кандидатах. Але, якщо вірити цим опитуванням, рейтинг Януковича лише росте, Тимошенко, якщо падає, то не суттєво, Ющенка, Литвина і Симоненка – залишається на середньорічних показниках. А єдиний, хто реально втрачає довіру – це Яценюк. І то, як видно з опитувань, Арсеній порівняно з кінцем літа втратив в середньому 4%. Але не більше того! Якщо ці 4% приплюсувати до хай там навіть 4% Сергія Леонідовича, що він мав наприкінці літа (згідно рейтингу Центру Розумкова), то якраз і вийде ті 8%, що їх озвучив НІСІ. Але не більше! І тут не пахне третім місцем!

Навіть якщо Тігіпко набирає голоси за рахунок Арсенія, то, природно, він повинен мати спільну з Арсенієм Петровичем електоральну базу. Але не секрет, що основна електоральна база Сєні – Західна Україна. Чи можна припустити, що відверто проросійський політик, екс-начальник штабу Януковича, може мати таку підтримку на Заході країни? Звичайно, що ні! Але відповідно до рейтингів більшості компаній, за винятком НІСІ, Тігіпко мав би отримувати голоси за рахунок електоральної бази Яценюка, бо ж рейтинги Ющенка і Тимошенко, яких також в основному підтримує Захід, відповідно до наведених соцопитувань, не зросли. Логічніше було б, якби політик, який потрапив в десятку найбільш проросійських діячів згідно рейтингу видання „Коментарі”, відбирав голоси у Януковича. Але рейтинг останнього не зменшується, а лише росте! Значить, цифри взяли „зі стелі”, не подумавши навіть про те, як їх в разі чого обґрунтувати.

Одним словом, цікава арифметика виходить. Схоже, що проросійські соціологічні агентства, як той же Research&Branding Group, просто розраховують на те, що народ не буде розбиратися в тонкощах соціології, а просто повірить на слово. Але от цього якраз робити і не треба. Я гадаю, ви також в цьому пересвідчились, зіставивши результати так званих „соцопитувань”.

Тігіпко - проект Тимошенко?

Зваживши всі фактори, нам залишається дати свою відповідь на питання: who is mister Tigipko? Звичайно, ми не претендуємо на істину в останній інстанції, але варто зважити на те, що певним політикам і цілим політичним силам як ніколи вигідна участь Тигіпка в передвиборчих перегонах.

Хто це, що за сили? Мова піде в першу чергу про тих політиків, які знають про електоральні розчарування виборців і які готові підсунути ніби то „нове привабливе обличчя”, яке є продуктом власної кухні, щоб таким чином підстрахувати себе в разі ймовірного програшу, а в разі виходу в другий тур – залучити на свій бік.

Інша мотивація – відбити голоси у основних конкурентів. А у кого може відбирати голоси Тігіпко? У Януковича і Яценюка в Центрі, на Півдні та Сході України! І хоч соцопитування не зовсім підтверджують цю позицію (але же ми вже говорили про неоднозначність цих опитувань), але настрої людей на Сході країни доводять – Тігіпко загрожує електорату як проФФесора, так і Яценюка.

З цього всього можна зробити висновок – Тігіпко є креатурою «Франкенштейна з косою» - Юлії Тимошенко, яка розраховує на підтримку Тігіпка в другому турі. Очевидно, обоє вже домовились про „винагороду” за таку от підтримку. Факти «здачі» посад голів та секретарів ОВК чи ДВК від Тігіпка на користь людей з БЮТ тільки підтверджують тезу про взаємовигідну співпрацю Леді Ю та Сергія Леонідовича.

Тігіпко також вигідний і Януковичу – Сергій Леонідович був начштабу у „двічі несудимого” в 2004 році і, судячи з відгуків обох політиків, діалог між ними наразі можливий. До того ж Тігіпку симпатизує Москва. Тому обидва основні проросійські політики в Україні – Янукович і Тимошенко – завжди знайдуть мову з таким от „ідейним соратником”, яким є Тігіпко, особливо, якщо їх про це попросить Кремль.

(с)

Реформы? Не вашего ума, придет время - узнаете.

Слово "реформа" в Украине рискует приобрести негативный оттенок. Во-первых, благодаря уже свершившейся политреформе-2010, неоднозначной судебной реформе и скандальному принятию Налогового кодекса. Во-вторых, - еще не состоявшимся, но уже окутанным ореолом пугающей таинственности реформам пенсионной и жилищной сфер.


Пенсионная реформа, которую теперь приказано воплощать в жизнь Сергею Тигипко как Вице-премьеру и Министру социальной политики, настораживает и по своей сути, и по форме. Кто реальный автор/авторы реформы? Почему обществу не предоставлена возможность участвовать в обсуждении предполагаемых изменений? Как ознакомиться с инициативами правительства, чтобы их можно было не то что критиковать, но обсуждать в принципе? Текст законопроекта N7455 (о мерах относительно законодательного обеспечения реформирования пенсионной реформы), зарегистрированного в парламенте 13 декабря, на сайте Верховной Рады по-прежнему отсутствует.

Все, что пока известно о будущем реформировании пенсионного сектора - пенсионный возраст для женщин в Украине планируется постепенно повысить до 60 лет, квалификационный период для получения полной пенсии увеличивается до 10 лет, а "козырные" пенсии обещано сократить. И весь этот набор нововведений якобы был создан с подачи МВФ как один из инструментов сокращения государственных расходов для получения очередных траншей заморского кредита.


Официальная позиция государства в вопросе пенсионной реформы, которая вот-вот свалится на голову украинцев, проста и понятна: все, что делается - исключительно во благо народа Украины. Так, Президент Виктор Янукович, анонсируя пенсионную реформу, заявил, что необходимость ее скорейшего проведения связана с тем, что в стране растет количество пенсионеров, сокращается количество работающего населения, и существующая пенсионная политика попросту не справляется с подобной негативной динамикой.

"Нужно модернизировать, реформировать пенсионную систему, нам нужно делать накопительные счета, вводить для каждого человека, чтобы каждый человек видел, сколько он заработал средств на старость", - сказал В.Янукович.


Оппоненты Президента и правительства говорят, что в своих попытках угодить МВФ власть абсолютно забывает о том, на кого, собственно говоря, рассчитаны все предлагаемые реформы, и кому придется жить в новых условиях. Кроме того, есть опасения, что власть так и не сделала выводы по итогам предпринимательского Майдана и продолжает кулуарно внедрять реформы, не особо беспокоясь о том, чтобы заранее проинформировать общественность о проанонсированных преобразованиях.

Президент Центра экономического развития Александр Пасхавер утверждает, что проводимые властью проекты на данный момент вызывают у людей скорее раздражение, нежели одобрение, и вместе с тем сильные мира сего продолжают упорно игнорировать общественное мнение. "Есть множество примеров в истории, когда лидеры, которые хотели "загнать" людей в добро, приводили к социальным катастрофам. Поэтому очень жаль, что нынешнее правительство этих примеров не помнит. Как известно, Гитлер и Сталин тоже были великими реформаторами", - неутешительно замечает эксперт.

Так что же у нас с надвигающейся пенсионной реформой? В смысле, какая работа проводится в вопросе информирования граждан: кто разрабатывает реформу, что именно будут менять, почему это нужно для страны, почему без резонансных норм невозможно обойтись и так далее?

Вопросу пенсионной реформы в Украине посвящен тематический сайт, новости на котором не обновлялись с сентября этого года, тогда как процесс работы над пенсионной реформой, по заверению правительства, не прекращался. Более того, текст Трудового кодекса, в который непосредственно внесены нормы, реформирующие пенсионное законодательство, уже внесен в Верховную Раду, и в скором времени ожидает рассмотрения народными депутатами (или просто отмашки регионала Михаила Чечетова?).

О том, что Украина фактически ничего не знает о предстоящей пенсионной реформе, свидетельствуют и результаты исследования, проведенного авторитетной организацией GfK по заказу проектов USAID "Развитие рынков капитала" и "Развитие финансового сектора" в июне этого года. Можно не сомневаться, что его результаты не утратили актуальности и по сей день.


Так, результаты опроса более чем двух тысяч респондентов показали, что уровень общественной информированности в вопросе пенсионной реформы крайне низок. О конкретных структурных изменениях, проведенных правительством в этой сфере, начиная с 2004 года, вспомнили лишь 2% опрошенных.

Как утверждает старший международный советник по вопросам пенсионной реформы проекта USAID Грег МакТаггарт, низкий уровень информированности населения о том, какие именно механизмы используются властью в целях реформирования пенсионного сектора, должен стать сигналом к тому, чтобы правительство больше контактировало со своим народом.

"Мы должны принять этот документ (результаты опроса), не как критику, а как выражение обеспокоенности населения. Необходимо взять исследование, проанализировать все ответы и использовать их для разработки плана информационной работы", - сказал эксперт.

К счастью для правительства в Кабмине Николая Азарова есть специальный человек, отвечающий за ряд проводимых в стране реформ - это экс-вице-премьер по экономическим вопросам и с недавних пор вице-премьер по вопросам социальным С.Тигипко. Именно на его долю выпала миссия информировать украинцев об очередной реформе - пенсионной.

"Я поручил Вице-премьер-министру - Министру социальной политики Сергею Леонидовичу Тигипко лично организовать доведение смысла пенсионной реформы до всех граждан, разъяснение его положений, проведение открытых дискуссий", - сказал непосредственный руководитель С.Тигипко Премьер-министр Н.Азаров.

Однако с традицией информировать общественность о своих действиях у сегодняшней власти как-то не складывается. С большущей долей вероятности можно предположить, что всех снова поставят перед фактом. Перед фактом нового пенсионного возраста для женщин и, возможно, не только для них. Или перед фактом то ли упразднения суперэлитных государственных пенсий, то ли намерения их упразднить. Напомним, что законопроект N7455 уже зарегистрирован в парламенте без каких-либо слушаний и обсуждений. Первый шаг к очередной "постановке перед фактом" уже сделан.

http://news.liga.net/articles/NA100430.html

выборы

До очередных выборов Президента Украины осталась одна неделя. Если кто еще не определился, то рекомендую немедля приступить к изучению материалов. Если кто вообще не собирается идти, то можете смело проходить мимо этой заметки и не читать дальше.



Сам я всё ещё не выбрал окончательно. Совершенно точно не поддержу никого из бывших и сильно старых, то есть Ющенко, Тимошенко, Януковича, Литвина. По-моему, они уже показали всё, на что способны. Мои выбором будет или Гриценко (биография, программа), или Тигипко (биография, программа). В скобках я привёл те данные, на основе которых я делал свой выбор.
Честно говоря, я всеми не вполне доволен. Например, Тигипко вёл активную политическую деятельность коммунистом в своё время. Гриценко тоже не посылал коммунистов к чёрту. Было бы клёво слепить идеального кандидата, пособирав черты у имеющихся: возраст и юридические знания Яценюка; порядочность, честность и знания Гриценко; спортивность и экономические знания Тигипко.
Я уже давно готовлюсь и слежу за новостями. Оказывается, Гриценко (он инженер по первому образованию) в молодости увлекался вычислительными машинами. И даже сейчас в понимании компьютеров он, возможно, самый подкованный из всех кандидатов. По некоторым данным он лично ведёт свой блог. Когда он был Министром обороны меня очень сильно раздражала его небритость (ИМХО, плохой пример для подчинённых) smile
По моим прикидкам, только эти два кандидата никому не должны денег за избирательную компанию. Тигипко сам богатый человек (о чём и в декларации сказано), ну а Гриценко собрал деньги на вступительный взнос на сайте.
Об Арсении: сначала мне он нравился. Самая свежая кровь smile Но постепенно пришло разочарование - непонятно кто за ним стоит, эта его идиотская рекламная компания с несуразной цветовой гаммой, очень уклончивые ответы на острые вопросы.

Пять критических лет для Украины

Что произойдет когда донецкие не справятся
Дал интервью Контрактам, в котором достаточно подробно разложил что есть, что будет и на кого карта ляжет:) 

После прочтения первой части переходите во вторую, там развернуто показаны перспективы Украины
Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна