хочу сюди!
 

Марина

36 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-45 років

Замітки з міткою «миколаїв»

Консультації фен-шуй онлайн та очно


#Сергій_Гіль #феншуй_Україна #Одеса #Київ #консультацію_онлайн #консультації_фен_шуй #проконсультуватися_феншуй #консультації_майстра_фен_шуй #детальна_усна_консультація #феншуй_онлайн #феншуй_консультація #рекомендації_феншуй #майстер_фен_шуй #феншуй_квартири #феншуйнавчання

Фен-шуй онлайн консультація ідентична очній консультації, за обсягом інформації та результатом. Відмінність тільки в тому, що консультація проводиться по скайпу, вайберу, ватсап... у відео онлайн режимі. Ми з вами спілкуємося особисто, але при цьому не потрібно витрачати час і сили на поїздку в інший район, місто, країну.

Для запису на консультацію надсилайте повідомлення мені у Ватсап, Телеграм, Вайбер +380679961809, скайп master_feng-shui . А також пишіть у коментарях чи особисто. © Сергій Гіль https://фэн-шуй

#Сергій_Гіль #феншуй_Україна #Одеса #Київ #консультацію_онлайн #консультації_фен_шуй #проконсультуватися_феншуй #консультації_майстра_фен_шуй #детальна_усна_консультація #феншуй_онлайн #феншуй_консультація #рекомендації_феншуй #майстер_фен_шуй #феншуй_квартири #феншуйнавчання

До вшанування 150-річчя Лесі Українки



Дуже хороша акція, яку варто поширити на всю Україну. Миколаїв - молодці, а мій Львів щось в тому не дуже активний, на жаль. Але все буде добре! Будьмо! Гей!


Вона знаходиться у моєму місті...)))




На Львівщині є капличка у вигляді писанки . Вона розташована в м. Миколаїв на Адамовій горі - це найвища гора міста. Тому її видно звідусіль. Увись піднімається ця сучасна пам'ятка архітектури та святості, адже споруджена зовсім недавно, у 2002 році. Унікальну капличку спроектував скульптор Андрій Величко. Вона є своєрідним оберегом міста. [ Читати далі ]

Знайшов часткову заміну Севастополю

Особисто не був, але знайшов через інет:



Хто не знав, знайомтесь: МИКОЛАЇВ.



Тут річка Інгул впадає в Бузький лиман Чорного моря (річку Південний Буг).

Навіть після побіжного ознайомлення можна провести багато паралелей:

1. Багато води, кораблів і кранів, різних заток і бухт, південний колорит, море (поряд). Бонус -- мости, багато мостів.





2. Місто чимале (500 тис.) і розкидане острівцями-масивами по великій території. Особливо віддаленим є Корабельний район.

3. Рік заснування сучасного міста майже співпадає, причому первинна архітектура добре збереглася.











4. У наявності також є музей флоту.



5. Зовсім поряд -- руїни давньогрецького поселення (Ольвія, Очаківський район).



6. Прорадянські-проросійські настрої великої частини містян. drunk


Пропоную цінувати те, що ще є під суверенітетом України.

Відкритий університет. Місто Миколаїв

Друзі, завтра 16 січня о 18.00 на Миколаївському Євромайдані почне роботу Відкритий Університет. Тема: "Як уберегтись від незаконних дій інспекторів Миколаївобленерго". Навчання проведе адвокат Наталія Вороніна.
А о 19.00 відбудеться подача заяви про злочин на Юрія Антощенка до Центрального Райвідділку міліції Миколаєва.


Фукусіма на Миколаївщині?

 

Надзвичайна ситуація у Миколаївській області. Люди готові заблокувати трасу Одеса-Київ, рятуючи свої життя

У Первомайському та Кривоозерському районах Миколаївської області склалася ситуація, подальший неконтрольований розвиток якої загрожує масовим отруєнням людей та зараженням великої території надтоксичними компонентами ракетного пального.

Такі катастрофічні наслідки може спричинити масовий нефаховий демонтаж численних ракетних шахтно-пускових установок, що здійснюється приватними фірмами з метою отримання з них металобрухту та вторинного залізобетону. Шахти були демілітаризовані та залишені військовими на початку 2000-х рр., коли було розформовано ракетну дивізію, що базувалась на цій території з 1960 р.

[ Читати далі ]

Миколаїв

Миколаїв - місто в Україні, обласний центр Миколаївської області розташований на берегах Бузького лиману при злитті з рікою Інгул. Історія цієї місцевості пов'язана з подіями у південній місцині сучасного міста - Вітовці. Назва походить від імені литовського князя Вітовта. Ці землі були заселені ще за залізної доби. Тут знаходились стани кімерійців або скіфів, що залишили по собі кургани, в 4 ст. до н.е. тут оселяються греки, поселення 200-400-і рр. н.е. підтверджують перебування давніх слов'ян - антів. Збереглися свідчення, що на початку 2-го тис. н.е. на землях сучасного Миколаєва існував християнський Дівочий монастир, що був зруйнований навалою монголів у 1233-36 рр. З 13 ст. сучасна Миколаївщина майже повністю являла собою Дике Поле.

Миколаїв - був одним з двох міст у світі, де будувалися важкі авіанесучі кораблі. Будувалося місто за проектом російського архітектора Івана Старова та під керівництвом Михайла Фалеєва - з прямими вулицями і кварталами правильної форми. Життя Миколаєва було повністю підпорядковане суднобудуванню і флоту. В 1794р. сюди з Херсону було переведено Адміралтейство. Наприкінці 19ст. Миколаївський порт посідав третє місце після Петербургу і Одеси за обсягами торгівлі з іноземними державами та перше місце в Російській імперії за експортом зерна.Огляд міста варто розпочати з вул. Садової. Саме тут знаходиться Кафедральний Собор Касперівської(Кашперівської) Божої Матері(вул. Садова, №12).

Вулиця Садова веде до чудової будівлі в стилі класицизму - казарми Чорноморського флоту (вул. Адміральська, №3/2, Перша Слобідська, №2). Поряд починається верф. Рухаючись вулицею Адміральською варто не оминути своєю увагою Музей кораблебудування та флоту( вул. Адміральська, №4).

Дуже багато про Миколаїв

Історія українських земель. Південна Україна. Миколаїв

Найдавніша історія місцевості, де зараз розташований Миколаїв, пов'язана з подіями у південній місцині сучасного міста — Вітовці. Ці землі, за даними досліджень археологічних розкопок, були заселені починаючи від залізної доби. Тут були стани кімерійців або скіфів, що залишили по собі кургани. Від IV сторіччя до Р.Х. тут оселяються греки, поселення яких відомі біля Сіверсового маяка та сіл Лупареве і Лимани. У 200—400-і роки н.е. простежується перебування давніх слов'ян — антів. Збереглися свідчення, що на початку 2-го тисячоліття н.е. на землях сучасного Миколаєва існував християнський Дівочий монастир, що був зруйнований навалою монголів у 1233—36 роки. Саме від XIII століття сучасна Миколаївщина майже повністю являла Дике Поле. Власне свою назву історична місцевість міста Вітовка отримала від литовського князя Вітовта (на давніх мапах означене Вітольд Гаммані), що звів тут 1399 року Вітовтівський замок (фортецю) і митницю для контролю торгівлі з татарами. Уже від кінця XV століття історія Південного Побужжя тісно пов'язана із запорозькими козаками, ставши основою формування українського етносу на цих землях. По берегах річок та балок засновувалися козацькі слободи, зимівники, паланки, влаштовувалися переправи через ріки. Сюди також тікали селяни з усієї України, з Польщі, Литви, Московії[9]. За Російської імперії: заснування і розвиток міста. У 1-й половині XVIII століття більша частина Південного Прибужжя залишалася слабо заселеною. Поштовхом для подальшого заселення краю став вихід Російської імперії, внаслідок російських воєн з Туреччиною, до Чорного моря — за Кючук-Кайнарджийською мирною угодою 1774 року Вітовка разом з землями між Дніпром і Південним Бугом відійшла до Росії. У Вітовці було влаштовано шпиталь, де лікували цілющою водою з джерел і місцевими травами. Тут стояли частини Бугського єгерського  корпусу під командуванням Михайла Кутузова. 1789 року командир Новоросії Григорій Потьомкін перейменував Вітовку на Богоявленськ, з причини цілючих джерел води, які були «даром Божим». Тут же було зведено Богоявленську церкву. Також Потьомкін побудував собі будинок, у який постійно навідувався, навіть коли був у справах у Херсоні. Від кінця XVIII ст. територія нинішньої Миколаївщини, як і всього Північного Причорномор'я, активно колонізується. У заселенні регіону брали участь представники багатьох народностей. І хоча характерною рисою Півдня була поліетнічність, проте основна маса населення складалася з етнічних українців — крім тих, що жили тут здавна, сюди прибували українські переселенці з Полтавської, Чернігівської, Київської та інших губерній. Місто Миколаїв було закладене 1789 року князем Григорієм Потьомкіним на півострові при злитті Інгулу і Південного Буга як флотське і корабельне місто. Першим громадянином міста став підприємець, військовий діяч і будівничий Михайло Фалєєв. Саме ордер № 1065 від 9 вересня 1789 року для нього і є першою документальною згадкою сучасної назви міста: Існує версія, що місто отримало свою назву на честь перемоги російських військ 1788 року під час взяття турецької твердині Очаків, що збіглася з Днем Миколая. Будувалося місто за спеціально складеним російським архітектором Іваном Старовим планом — з прямими вулицями і кварталами правильної форми. Життя Миколаєва було повністю підпорядковане суднобудуванню і флоту. Майже сто років тут знаходився штаб Чорноморського флоту. За губернаторства О.С. Грейга у 1-й третині ХІХ ст. у Миколаєві вперше було здійснено спробу збудувати водогін, почалася прокладка кам'яних тротуарів, озеленення вулиць. 1862 року в місті було відкрито комерційний порт, що послужило поштовхом до перетворення Миколаєва на значний економічний і торгівельний осередок. Вже наприкінці XIX століття Миколаївський порт посідав третє місце після Петербургу і Одеси за обсягами торгівлі з іноземними державами, а за експортом зерна, головними постачальниками якого були степові губернії, — перше місце в Російській імперії. Місто стає важливим промисловим центром на півдні України. . У роки Української революції (1917—21) Миколаїв за активність більшовіків дістав прізвисько «червоний Пітер України». У 1918 році в місті перебували союзні війська гетьмана П. Скоропадського. Радянська влада на Миколаївщині утвердилась лише 1920 року. У Голодомор 1932—33 рр. по Миколаєву, як великому промисловому осередку, вживались певні заходи по боротьбі з голодом, а саме: від 20 лютого 1933 року до встановленого стандарту хлібозабезпечення була запроваджена домішка у розмірі 3 відсотків соняшникової макухи, затверджувались норми видачі хліба на підприємствах міста, у червні 1933 року була встановлена середньодобова потреба реалізації комерційного хліба по місту — 70 тонн на день, тоді як селяни області фактично були кинуті напризволяще і потерпали. Під час Другої світової війни Миколаїв майже три роки був окупований фашистами. 28 березня 1944 року місто було звільнене, зокрема, завдяки діям 68 моряків-десантників під командуванням Костянтина Ольшанського. Це був єдиний випадок у історії Великої Вітчизняної війни, коли всі учасники однієї бойової операції були удостоєні звання «Герой Радянського Союзу», більшість — посмертно. У повоєнний час Миколаїв став одним із найбільших центрів суднобудування в СРСР. Судна випускають три суднобудівельні заводи міста — Чорноморський суднобудівельний завод, завод імені 61 комунара і завод «Океан». Місто за короткий для історії період перетворилося з маленької суднобудівельної верфі в крупний промисловий, діловий, політичний і культурний центр півдня України. 1 грудня 1991 року миколаївці разом з жителями області на Всеукраїнському референдумі 89,45 % голосів «за» підтвердили Акт проголошення незалежності України. У 1990-ті роки економіка Миколаєва, як і всієї держави, зазнала ряд суттєвих, часто негативних, наслідків лібералізації ринку і економічних  перетворень, проте і наприкінці 2000-х місто лишається флагманом українського суднобудування, великим промисловим і культурним осередком держави.                                                                                                                                                                                   За матеріалами української Вікіпедії
Сторінки:
1
2
попередня
наступна