В Інтернеті з’явилася інформація, що дії Порошенка не схвалює 58% населення України.
Тільки 33 % сказали нашому президентові «Так», себто схвалюють його дії.
Не знаю, на які джерела посилається Gazeta.ua, але поміж тим вона вказує, що похибка опитування становить 3%. В статті ще даються дані квоти довіри п. Яценюку і п. Гройсману, та я не про те. Зупинюсь на основному!
Як не дивно, подумавши і проаналізувавши дані цього, так би мовити, соціологічного опитування, я зі своїм іронічним ставленням до різного роду владних структур вирішила, що , мабуть, таки належу до 33% населення нашої країни, яке підтримує п. Порошенка!
Це при тому, що коли на виборах я віддавала голос за його персону, я віддавала його майже 70% умовно. Просто, як і всі в той час, я думала, що «з гіршого вибираємо кращого», щоб «хоч якось у нас з’явилась видимість порядку» і щоб «тільки не було війни». І хоч війна у нас точиться не по-дєтськи і в повному обсязі, і хоч порядку так і не навели, але п. Порошенко поки що – найкращий український президент.
Поясню свою думку: як з’ясувалось п. Порошенку не байдуже до інтересів України. І це основне в його діяльності.
Можливо, він і робить дещо не так, як нам би усім бажалось. А нам бажалось би все і зразу: і путлера послати на гіляку, і від москалів нашу територію звільнити, і військове командування відчихвостити і не дозволити генералам-покидькам грабувати власних солдат, а примусити віддавати правильні накази, і бути не генералами для миру, а військовими стратегами і українськими патріотами! Нам би хотілося, щоб корупція раз і назавжди зникла з владних структур. Щоб кожен чиновник працював на совість і на благо своєї Батьківщини, а не мріяв про власне збагачення!
Нам би хотілось, щоб Україна цвіла і процвітала, щоб українці були щасливими, ситими, зодягненими, здоровими, і щоб жили, як в Едемі!
Але поки що українці не можуть потрапити у рай на землі!, але у всіх нас є надія!
Тому що останній час наочно показав, що українці дуже талановита нація! Мало того, нація здатна на самоорганізацію!
Адже подивіться, як в обхід цих корумпованих чиновницьких схем, люди збирають для фронту і тепловізори, і амуніцію, і харчі… як звичайні люди і фахівці удосконалюють військову техніку, навіть діти долучаються до допомоги!
Слава Україні! Героям слава!
Marjana Savka21.12.2022Темний грудень. Снігова імла.Крига з лютня все ще не скресала.Триста днів я ніби й не жила,Хоч потрохи дихала й писала.Триста перший на календарі.Стільки засвітилося вгоріСвітлих душ, що з темряви зоріють.Йдуть вигнанці. Вітер їм в лице.Присвіти дорогу каганцем.Шоб не оступилася Марія.Темний грудень. Триста днів війни.Ніч така, як люлька без кресала.В кожухи Марію загорни -Аби матір божа не змерзала.Під ногами хрусне гострий лід.Іродове військо йде услід,Добрий Бог тримає пуповину.Йде снігами діва без гріха.Канонада бою не стиха.Світ чекає на людського сина.
Известный украинский волонтер Юрий Касьянов заявил о выходе из руководства АРМИЯ SOS.
Об этом Юрий Касьянов написал на своей странице в сети Facebook:
«Я выхожу из руководства АРМИЯ SOS. Оставляю за собой управление подразделением беспилотной авиации; в другой работе АРМИЯ SOS не участвую, политику организации не формирую, и за нее не отвечаю. Буду по-прежнему заниматься разведкой и помогать передовой. Ведь война не закончилась.
Я никогда единолично не руководил АРМИЯ SOS, не был «директором», не расписывал ежедневные задачи, не имел отношения к деньгам фонда. Когда началась военная операция, я первым поехал в зону АТО; много времени проводил на фронте; много говорил и писал об этой войне, и с моим именем стали связывать АРМИЯ SOS.
Волею случая я стал известен, и теперь мой пресловутый «статус» тяготит «организацию». Но нет никаких «статусов» и «волонтерских организаций»; нет никаких «брендов» в деле помощи армии. Волонтерство это не бизнес, и не общественная деятельность в классическом понимании. Это состояние души.
Волонтеры, работающие вместе, — очень разные люди. Помощь армии или нуждающимся — это не профессия, не идеологическая платформа, не религиозная общность. Мои убеждения, публичные выступления, статьи и действия не являются консолидированной позицией волонтеров АРМИЯ SOS. И могут быть препятствием для совместной работы.
С другой стороны, сегодня многие волонтеры, стремительно поднявшиеся по социальным лифтам, и заработавшие некий «общественный капитал», хотят конвертировать его во вполне осязаемые должности, звания, заслуги. Признание, слава — один из сильнейших наркотиков. И причина зависти тоже.
Меня никогда не интересовали статусы, должности, награды. Я не хочу быть известным волонтером, не желаю быть политиком, или чего-то там директором. Я хочу выиграть эту войну. Для этого я делал и буду делать всё, что считаю нужным. Снабжать армию материально, делать разведку, подносить патроны, воевать.
Я никуда не ухожу. Выбор сделан давно. Цели известны — победа в войне, перемены в стране. Я готов это делать со всеми, кто идет одним курсом со мной. Всё как прежде. Убеждения не меняются. Это только небольшая корректировка местоположения в пространстве. Потому что не стоит прогибаться под изменчивый мир. Пусть лучше он прогнется под нас.
Однажды мир прогнется под нас».
http://hvylya.net/news/exclusive/kasyanov-obyavil-ob-uhode-iz-rukovodstva-armiya-sos.html
Б. Г. : Документи і заяви краще в оригіналі
