Я - за желто-голубой флаг!!!
- 11.06.14, 14:59
З нагоди Дня українського добровольця, який відзначається в Україні 14 березня, українські волонтери, блогери, переселенці та військові провели мирну акцію - запустили у небо червоно-чорний прапор на синьо-блакитних кульках з території поблизу Мар’янки. Прапор розміром 12 метрів здійнявся на території Донецької області сьогодні у другій половині дня.
Подібні акції набирають все більше і більше популярності серед патріотично-налаштованих представників українського народу. Всіх небайдужих українців дуже цікавить подальша доля прапора і ми звертаємося до жителів Донбасу розповісти про неї. Робіть фото прапора у небі та поширюйте у соціальних мережах за хештегом #ОУН_прапорДонецьк.
«Донецьк – це Україна!»
Серйозні перетворення завжди починаються з духовно-світоглядного оновлення. Це неминуче вимагає повернення до правильної символіки, адже символіка — це концентрований світогляд.
[ розгорнути ] sd.org.ua/news.php?id=9794
Учора активісти організації "Патріотичний рух Донбасу" вирішили прикрасити Димитрівську дев'ятиповерхівку оновленим прапором України.
Як повідомляє ddk.dn, місцеві жителі обурювалися тим, що старий прапор був у жахливому стані - брудний і пошарпаний.
Більше того, будівля знаходиться біля міської лікарні, тому часто попадається в очі перехожим.
"Півроку, як він висить там. Вітер і дощ зробили його брудним і рваним. Надходили прохання замінити прапор. І ось сьогодні наші активісти зробили це. Нехай новий яскравий і красивий прапор радує око місцевих жителів, гостей міста та військових", - заявили активісти.
Нагадаємо, що 23 серпня, у день прапора України бійці, які несуть службу в районі Савур-Могили, встановили державний прапор над курганом, який знаходиться на підконтрольній бойовикам території.
http://znaj.ua/news/regions/18839/patrioti-donbasu-vstanovili-novij-prapor-ukrayini-na-visotci.html
23 серпня день українського прапора.
Стяг міста Малин.
Друзі давайте в день прапора розмістимо на I.UA. прапори своїх міст. Й не бійтесь повторюватись. Чим більше тим краще. РАЗОМ НАС БАГАТО...
"Ми радітимемо спасінням Твоїм і піднімемо стяг в імя Бога нашого" (Псалом 19:6).
Слава Ісусу Христу!
Слава Україні.
Слава Українським народам!
П.С. Прочитай і відішли друзям.
28-го січня 1995-го року Верховна Рада надала синьо-жовтому стягові статус Національного прапора. Вперше ж у новітній історії України синьо-жовте знамено офіційно замайоріло влітку 1990-го року над будівлею Київської міськради. Офіційного тлумачення кольори прапора не мають. Але найчастіше їх асоціюють з безхмарним небом та пшеничними ланами.
Серйозні перетворення завжди починаються з духовно-світоглядного оновлення. Це неминуче вимагає повернення до правильної символіки, адже символіка — це концентрований світогляд.
Українці традиційно називають свій прапор «жовто-блакитним». На мові геральдики (науки про герби) та вексилології (науки про прапори) це значить, що жовтий колір є головним (тому в описі прапору він називається першим по черзі, зображається вгорі і використовується для зображення Тризуба-Трійці), а блакитний є допоміжним (тому називається другим, зображається внизу прапора і використовується на гербі як тло). З сакральної точки зору жовтий колір позначає активне, творче, сонячно-вогняне, духовно-божественне начало, а блакитний — пасивне, вологе, консервативне начало, яке потребує активізації та одухотворення. Тому жовто-сонячний колір українського прапору позначає Творця і божественну активність, а блакитний — створену ним матерію, наш земний світ. Якщо на прапорі вгорі зображається колір духовно-божественного начала, то це значить, що саме воно визнається головним, домінуючим — і це відповідає природному стану Всесвіту, створеного Творцем. Нинішній прапор України називається синьо-жовтим, тому верхня його половина є синьою (головний колір), а нижня — жовтою (допоміжний колір). Тому, згідно з законами геральдики, на державному гербі мав би зображатися синій Тризуб на жовтому тлі. Проте в дійсності ми маємо жовтий Тризуб на синьому тлі — і це вірно. Але тоді головний, жовтий колір має бути угорі нашого прапору, а не навпаки. З сакральної точки зору зображення на національному прапорі синього над жовтим означає, що нація визнає панування пасивного над активним, консервативного над творчим, матеріального над божественним, творіння над Творцем. Такий світогляд суперечить природному стану Всесвіту і є запереченням його Творця, відповідно, такий світогляд є брехливим і руйнівним, а оскільки найбільшим брехуном і батьком брехні є диявол, то такий збочений світогляд коректно назвати диявольським. Відповідно, синьо-жовтий прапор, який відбиває диявольський світогляд, також коректно назвати диявольським. Зауважимо, що цей прапор відбиває нині існуючий у державі стан перевертання природного порядку та домінування безбожності, об’єктивними проявами якого є вимирання українського народу (понад півмільйона щороку), зростання кількості самогубств та абортів, поширення алкоголізму та наркоманії, генетичне і культурне виродження. Захисники синьо-жовтого прапора стверджують, що синє — це небо, а жовте — це пшеничне поле. Українці є хліборобською нацією, тому її природним символом є синьо-жовтий прапор. По-перше, небо буває синім надзвичайно рідко, адже у сонячний день воно зазвичай блакитне (тож для позначення неба і пшениці прапор мав би бути блакитно-жовтим). Насправді ж синій колір на нинішньому прапорі України є не символом неба, а рудиментом червоно-синього прапору УРСР. По-друге, українці є нацією не лише хліборобів, а також священиків і воїнів. Більше того, дух священиків і священних воїнів (брахманів і кшатріїв) є домінуючим, адже навіть буденна сільськогосподарська діяльність традиційно здійснювалась українцями як священнодійство, життєтворчий ритуал. Зведення українського світогляду до селянської праці є засобом інформаційно-духовної війни на послаблення української нації. Нас не задовольняє існуючий стан в Україні. Ми розуміємо, що стабілізація існуючого стану означає стабільне вимирання українського народу і його розпорошення за межами рідної землі. Потрібно зламати ці негативні тенденції і здійснити суттєві зміни. Проте серйозні перетворення завжди починаються з духовно-світоглядного імпульсу, з оновлення свідомості, з відновлення правильного розуміння природи Всесвіту, з відновлення зв’язку («ре-лига», релігія) між божественним і людським. Відновлення ж правильного світогляду неминуче вимагає повернення до правильної символіки, адже символіка — це концентрований світогляд. (c)