Однорогів античні автори практично одностайно вважали реальними тваринами, з якими просто рідко кому вдається здибатися. Себто їх ніхто не бачив, але вони є, і реальніші навіть за цвіт папороті! 
            Така вперта впевненість стародавнього люду могла мати своїм джерелом якісь відголоски ще раніших усних переказів, що естафетою прийшли від їхніх печерних предків, які могли застати чи навіть полювати на цілком реальних Elasmotherium sibericum. То є підтверджений вид доісторичних носорогів, що жили в Азії і вимерли, як виявилося, досить пізно -- десь після 37000 року до н. е.


              Крім того, джерелом уявлень про однорогів могли бути і цілком реальні генетичні відхилення, одне з яких, зафіксоване недавно, відоме, як одноріг з Тоскани. Ось таке симпатичне оленятко.


               Як би там не було, але й цих двох тварюк грецька культура цілком могла запозичити собі з кам'яних послань давньої Хеттії -- країни, яку варвари-ахейці почали потроху захоплювати ще з кінця 13 ст. до н. е. По-перше, вже у попередньому нарисі можна було бачити разом з грифоном хеттського пегаса, що за сумісництвом був нібито і однорогом із крученим бичачим рогом.


Проте хеттам були чимось дорогі і звичайні, безкрилі однороги, цілий табун яких згодом перескочив у сучасну геральдику. Чи треба писати за ліком 1-ша ліворуч картинка? -- нижче всі три вони несуть у собі зразки, які теоретично могли бути успадковані пізнішими культурами.   
           Чи не того крилатого лева привели із собою згадані Гомером малоазійські (в)енети та й посадили собі прямо у герб міста Венеції?


              А крилатих ангелів, гадаєте, придумали іудаїзм чи християнство? Іслам чи сам Бог задовго до створення світу? Хто б із смертних не спромігся на такий винахід вивих думки, у нього і для янголів, і для різного роду амурчиків, і для Дедалового Ікара, і богині Ніки -- для всієї відомої крилатої братії був готовий прототип, який на розсуд майбутнім дизайнерам і фантазерам представили на своїх кам'яних "картинах" хетти. Вони на другому місці, після Всевишнього звісно


               А візьмімо просто сонечко! Тут навіть вогне- і сонцепоклонникам хеттам буде, мабуть, відмовлено у першості формування знаку солярного кола у вогняній "гриві". Мабуть все ж у цінності і неперевершеному значенні для власного життя нашого палкого світоча людство переконалося задовго до набуття умінь писати / читати чи щось там вишкрябувати на вапняку. Відзначу просто, що хетти тут не перші,

 
ну, а поки є ще порох у порохівницях, і ягоди в ягодицях запаси водню у нашої зірки, сучасні слов'яни (і не тільки) будуть далеко не останніми, хто попри численні ірраціональні нашарування береже і демонструє на своїх гербах і прапорах, відмічених печаткою Ярила, ясне усвідомлення практичної і непрактичної цінності нашого природного термоядерного реактора. Єдиний містично-релігійний культ, якому можна знайти розуміння і виправдання, навіть не приймаючи його. Єдиний, як я гадаю, адекватний культ, за який людству! ніколи! не! буде! соромно! Більшість інших культів, вигаданих людьми, не варті навіть найменшого протуберанця чи плямки "на поверхні" цієї розжареної газової кулі , яка навіть не підозрює, що вона -- НАША! 


              А вас непокоїть психічне здоров'я фантазерів хеттських потвор? От і я скажу те саме, шо вище, тільки стосовно нашої теми. Спитати б, звідки у сучасного просвітленого людства така пристрасть до різних ірраціональних дійств: тут і кельтський (нібито) геловін, тут і слов'янські (нібито) народні гуляння типу свята Маланки, всі ці переодяганки, лякачки до усрачки, весь цей театральний балаган в ім'я святої нечисті? Ортодоксальним християнством, між іншим, все це не сприймається за норму, і було, поки змога, жорстко гнаним, аж поки дехто гнучкомислячий не надумав це все адаптувати і очолити.

             Наступний цикл заміток повинен би і далі мати кочуючу назву "Шляхи слов'ян. Продовження" із змінним номером. Хоча немає підстав називати так матеріал, де явно не згадуються слов'яни, проте його ідея, знову ж таки -- звернути увагу на зв'язки між певними культурними традиціями, явищами і місцями, що розглядаються як "батьківщина" слов'янського етносу (насамперед, це Мала Азія і давно не існуюча на цій території держава давніх хеттів) або місцями їхніх міграцій і формування.

           Коли людська душа у симбіозі з іншою підкореною душею навчилася переміщатися наввипередки з вітром, то їй закортіло... переміщатися ще швидше.


Коли ж через технічний прогрес і всепроникний консьюмеризм нечисленні кінські стайні майже спорожніли, деякі пересичені інтелекти утвердили ідеал: подорожувати найліпше було б зі швидкістю думки


Егеж, дурний думкою багатіє думки матеріальні тобто  А що маємо у великій кількості, так би мовити, те і слід застосовувати, і з того тішитися, коли вже не вистачає хисту на щось "твердіше" і відчутніше.



              Ассирія стала старим-новим суперником новохеттських царств, сила яких була лиш тінню колишньої хеттської потуги. Ці нещасні "уламки" царства Хатті могли собі дозволити існувати лише у періоди, коли патологічно войовнича Ассирія відволікалася на інших сусідів або на свої політико-економічні проблеми. Через що часом заради життя вони охоче визнавали зверхність Ассирії, а за зручних нагод так само легко здобували кілька вдихів державної незалежності. Крім того, вже настав час і активного протистояння Ассирії із ірано аріяномовними кімерійцями, які не знати де тільки й взялися на північних кордонах Ассирії. Та й скіфи, зазначимо, гуляли щось дууууже далеченько від своєї наддніпрянської квартири. В той же час вони були в дууууже неочікуваному місці відносно своєї гаданої алтайсько-казахстанської "батьківщини"...


               Отак от на знаменному дев'ятому (ДОнашенському) столітті наче клином зійшлися ассирійці і кімерійці, невдахи-хетти і варвари-греки, революційна новація від невідомих перших кавалеристів, її образне опрацювання у нестямно захоплених умах - крилатий пегас, ну і пильні погляди всюдисущих грецьких гомерів. Тому-то тут і дозволяється сумніватися в тім, хто ж запровадив, а хто (і у кого) запозичив спосіб пересуватися верхи на конях. Хто вигадав того копито-крилого гібрида, а хто змавпував...

             Але ж історію творить той, хто її записує, інші ж -- "пролітають", як фанера над Парижем як іраномовні кочові народи -- над Кавказом і повз Каспіське море. Тому-то перші у світі вершники - ассирійці, а скіфський пегас заскочив у курган Куль-Оба з грецького Херсонеса, тут, неподалік. Або навіть, - що йому, крилатому, важко? - "пряміком" з Афін... аге ж...

Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE MicrosoftInternetExplorer4

Ги-Ги-Ги! Ай да Поліцейські! Надрали сьогодні жопу  Міністру Авакову!

Стаття ця написана в допомогу отморозкам-гадості  мінусовості Президента Путіна Російської Федерації.

Сьогодні, 02 липня 2021року, в 00 годин із хвилинами  поліцейські групи оперативного реагування  Марківщини (Це відділення № 1 ( смт Марківка) Старобільського районного відділу Національної поліції України в Луганській області) створили умови усвідомлення Міністром внутрішніх справ Авакову потреби забезпечити його підлеглих і, в тому числі, поліцейських - дублюванням передавальним звукозапису інформації, яка стала першоприпричиною невідкладного втручання у нестандартну ситуацію із загрозою здоров’ю та із загрозою життю. Що є ВОПІЮЩИМ порушенням Закону Світобудови «Закону невмішування (російське: Закон невмешательства)». Ніхто не повинен допомогати  безнадійному, до тих пір, поки у особи в безнадійному становищі не почне з’являться сповільнення намагань виправити свій незвичний і неприємний їй стан, і на стане реалізовуватися її, безнадійної особи, інволюційний розвиток: послідовне втрачання баласту в виді отказа  однієї системи, який за собою уволок другу систему. І так до нуля лавиною із Опусканням на Рівень, де набагато гірше. Тільки про одсліженому Явищі затримки- сповільнення-зупинення розвитку негайно потрібно благодатно і притягально надати Особистості поштовх-підтримку, без стягування із неї плати за послугу. Та тихо в непомітно  прибрати цю надаваєму допомогу, переконавшись, що включилася інерційна тяга. А вже потім. Потім! Потім!!!!! Примусити цю дрянь-простофілю компенсувати якимось еквівалентом, що доступний Їй, затрати Контролюючої системи – вас, читачів цієї статі, на надання самого потрібного виду допомоги тому, хто не справився із своїми потребами та попав в біду. Так йому і нада! Козлу вонючому! Нічого в другий раз зневажати потребу відслідкувать місця, де будуть різно-породитсті  соціальні  мандавошки чіпляться до його анального отвору, і привносить із собою крім дрібних і неприємних незручностій ще і соціальний трипер, пере заражаючи ним цікавих. Та, вже потім, принесуть і соціальний сифіліс – той який передається вже не статевими стосунками, а контактним способом: із вушка у вушко (Сарафанне радіо, Одна баба сказала!), о потім із глазу в глаз (тет-а-тет), а потім вже від серця до серця. Коли сволочь, яка їде в ободраному і убитому «горбатому Запорожці»  часів Микити Хрущова, часів  Леоніда Брежнєва, часів Михайла Горбачова, часів Кравчука-Кучми, … -  харю свою не миту не одверне від людини, що іде пішком чи стоїть, чекаючи попутного транспорту.  В той час, коли водій престижної і дорогої  та чистої автомашини зупиниться і підвезе попутно по дорозі. Я звертаю увагу читача на те, що ми стали жити в сумних умовах, коли той, хто може – чи водій «Іномарки», чи водій «Москвича», чи водій мопеда (скутера) – не хоче допомогти чим може: підвезти по-путі. Це є Явище вати: коли перешкоджають відбуватися коливанням, гасять їх. В той час коли коливання (електричні, радіо коливання, коливання інформаційного поля) здатні увійти в резонанс і різко підсилити свої властивості. Як, наприклад, поява Ефекту «переповненої чаші терпіння», (кумулятивного Ефекту страждань, накопичувального Ефекту). Тобто «вступання в резонанс. Коли тому є Авакову прийшолся як Міністр гасити свару жителів, які нехотіли, нехотіли!, НЕХОТІЛИ!!!!!!!!!!!!! – дати можливість тим людям, яких примусили одсидіти на карантині, почувати себе не тим: Ти – ніхто, і ім’я твоє –ніяк! НЄЗАВАЖАЙ НАМ ПРАСЮВАТИ! ПАШЙОЛЬ НА _ХУй. Оце справжне Ім’я людини, коли ку-клукс-кланівці України втоптують людську гідність в говно. Дефрагментуючи в ній уміння багато чого робити до стану Фрустрації, як наприклад у Судді Тараса Логвіненко  Марківського районного суду Луганської області. Людини-мерзотника Рівня отморозка, який рятує честь сраного Марківського районного суду Луганської області геніальними і дуже сумними, (Хі-Хі-ХІ-Хі!!!!!) винаходами в його справедливому судочинстві зацькованої людини статтею однією і тією ж самої статті Кодекса України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Він єдиний із чотирьох придурошних суддів покарав «плюсиком» - додатковою вимогою в примусовому порядку сплатити ще і полугу судочинства його – Судовий збор. В розмірі близько 800 гривень. Точне число вказано в Законі України «Про судовий збор». І людині-легенді села Кризького Луганської області Усіку Юрію присудив трое суток обізьянника поліцейського. Але свинота-покурор  і ку-клукс-клановець України із Марківщини - цього не захотів помічать. І геній-Тарас Логвіненко влип в повну жопу, в повний піпець  перебуваючи в стані фрустрації, нарвавшись в своєму справедливому судочинстві на особу із інвалідністю,  віком близько 55 років, Миколу Івановича Дронова при внесенні рішення справедливого судового  в інтересах злочинців: кредитної спілки «СуперКредит» (кс «СуперКредит», код в ЄДРПОУ:37917325, місце знаходження 01033, м. Київ, вул.. Жилянська будинок 68 приміщення 321 кімната 3, ліцензія спеціальна іще не анульована і іще не зупинена в протіканні її строку дії). Він в своєму дуже сумному Рішенні від 06 травня 2021 року № 417/10/21 висвітлив, що ця кредитна спілка витребувала із Тараса Логвіненко  рішенням суду щодо Миколи Дронова відшкодування відсотків по кредиту із точністю до 61 копійки. При сумі цих відсотків в  188 933 гривень. Ця гадость нашої України, кредитна спілка «СуперКредит», свої ризики щодо неповернення кредиту та ризики щодо серйозних штрафів за не носіння масок в приміщенні кс «СуперКредит» її споживачами  фінансових послуг – оцінила суму ЩЕ не сплачених відсотків із точністю до 61 копійки. Якщо це насторожить – в тексті судового рішення можно вичитать, що ця Позивач жодного разу із двох потібних – не явилася на судове засідання. І неперервно надавала заяву про розгляд справи за Їх відсутністю. Що є вопіющим порушення Цивільного процесуального кодексу України. В який закладено невідворотний принцип змагальності позивача із відповідачем, що «дишло, яке повертає Позивач» має бути туди – куди вийшло. (Закон – що дишло. Куди повернеш – туди в вийшло»). Саме тут є причина нинішнього тимчасового Стану фрустрації у  приязної і не злобливої людини – судді Тараса Логвіненко: не враховуваня того, що «єнергія – є інформація. а інформація – є енергія». Тобо тут сказано про Явище коливання інформаційного поля і з резонансами багатьох видів. Гармоніками коливань першого порядку, другого порядку. І це не є межа. Саме тут обісралися снайпера Російської Федерації, які воюють  снайперськими гвинтівками із лазерним прицілом із території Еленерівщини та Денерерівщини  із українськими воїнами. В українських воїнів є радіостанції, які працюють на гармоніках коливань опорного кварцового резонатора із низькою частотою коливань, частота яких подвоюється, потроюється гармоніками коливань. А не є частотою резонанса тільки кварцового резонатора.  Судді Тарасу Логвіненко потрібно були постійно відсліжувати (Це називається Закон Світобудови «Закон охорони (Закон охраны, по російськи)» -  місць, де привносять інтереси інородного – випадкова не явка на судове засідання, яке було передбачуваним і щодо якого поступила заява про розгляд без «Позивача». Випадкова дуже велика точність дечого. Випадкові прослизування якогось процесу по ускладненій архітектоніці простого, тупого дійства. Бо в таких місцях появляється відключення уваги судочинця не здатністю ідентифікувати до якого Рівня відносится явище – чи Рівня трохи вище статевих органів, чи це початковий етап процеса, який перейшов на Рівень уже із не сопоставими властивостями і не сумісними процесами. Тобто общупування у слона хобота, вушей,  хвоста, чотирьох ніг абсолютно точно виявить властивості слона крім однієї – ЦЕ СЛОН.  Саме в цьому місці тайний смисл слів: «Пускай же говорять собаки: “Ай, моська! Знать она сильна! Что лает на слона!”  Це явище  осмислив лютий матеріаліст- талановитий лектор Сампольські дуже престижного іноземного вищого навчального закладу в циклі із свої 12 лекцій на тему «Біологія релігіозності». Шукайте їх самі в Ютубі. Я ледар. І не попіклувався над тим , щоб для вас, таких як я і сам, їх зберегти і швидко знайти. Уви!  Вам я рекомендую купить книгу-червня 2021 року видання «О чём молчит нака». Іх  закупляє та розсилає по замовленням російський приватний підприємець Гарасс  Олексій Яковлєвич. В умовах коли одна книга  «О чём молчит наука» коштує 510 рублів російських. А пересилання в Україну обходиться 2100 рублів російських зверху вартості книги на користь національного оператора  поштового зв’язку Росії. Електоронна адреса Олексія Гарасса info@duscha.ru .  Така сволота як Ігорь Дзюба, голова Марківської селищної ради Луганської області, абсолютно не зацікавлений о забезпеченні вам можливостей отримати освіти на основі найновіших знань, які не є ким  то пережованим після вже виплюнотого. Він буде вкладати гроші селищної ради тільки на покупку бензину для мотокос для роботи  по привчанню рукожопів  виконувати прості і потрібні всім нам  послуги по прикрашанню газонів селища Марківка. І жодної копійки не виділить для можливості цією новою книгою «О чём молчит наука» авторів Л.О.Секлітової та Л.Л.Стрельнікової в бібліотеці Марківського районного  суду забезпечити належну освіту бідних умом суддів,  для появи у них здатності орієнтуватися у символіці: в тому, що називається «Правочин» - це ваша будь-яка дія: чи знамання із себе трусів коли вже припекло – що є розумним правочином. Чи ваше підписання завідомо збиткового Договору із «ПриватБанком» - однією із самих безсовісних в Україні Фінансових організацій, у умовах коли вам вже більше нікуди діваться: або ваша дитина помре при вашій чесній  і справедливій поведінці  із цією корисною всім  нам організацією. Або ви умисно і  тонко багаторазово прорахуєте, щоб не попастися, і будете брехати своїми копченими наглими безстижими очима тільки для того, щоб зберегти життя вашій дитині  за рахунок безчесного і підлого отримання коштів у Юридичної особи публічного права із законним сподіваннями ці гроші повернути назад із плюсиком в 200 – 500 відсотків від суми, яку Банк вам дав із смердючим скрипом  в  умовах коли отморозки поліції займаються підставлянням під монастир свого найближчого начальника і нічого! НІЧОГО!!! НІЧОГО! !!! не хочуть для вас зробити. Це явище називається  «дефекти правочину». Це явище було досліджено достойним умом придурків  із Верховного суду України в їхній науково-правовій роботі 24 листопада 2008 року « Узагальнення. ХіХі. Практика розгляду судами цивільних справ  про визнання правочинів недійсними». Прочитайте! Ви получите масу задоволення від усвідомлення, що є пояснення розумне вашим помилкам поведінки. У будете вдячні цим людям, які роблять роботу не потрібну більшості наших громадян. Але вам дають соломину, коли негідник суддя Тарас Логвіненко вас буде утоплювати в ім’я процвітання мерзенності нашого суспільства: «кредитної спілки СуперКредит». Тому суддю Тараса Логвіненко треба плекать, берегти і розвивать та захищати способами які тільки доступні вам. Щоб він в наступний раз міг хитро, легко та артистично  і безпечно для свого життя та здоров’я обідрать як липку таку «кредитну спілку» як «Приватбанк», знять із неі штани, поставить раком на трахнуть молотком  суддівським по сракі, зупинивши дію їхньої ліцезії строком на один рік. А ми могли б із інтересо подививитися, як буде викручуватися цей порядний орган в нашій державі плстячи сатисфакцію за нечесну підприємницьку практику по наданню фінансових послуг. ХО_ХО_ХО! НЄ СМІШІТЄ МОІ ПАТКОВІ. ВАС, МІНТИ ПАГАНІ,НЕ ПРИКРИЛИ ТОЛЕРУВАННЯМ ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ САТИСФАКЦІЄЮ. Це зробив! Зробив! ЗРОБИВ!!! Мудрий суддя Тарас Логвіненко. Який зміг це зробити тільки за вашого сприяння відбрати гроші у ваших керівників селищних рад, міських рад, обласних рад винятково для однієї мете: дати Тарасу Логвіненку доступ до освіти, яка пояснює те, що емпіричним шляхом, не розуміючи що вони роблять, вже зробили для нього Судді Верховного Суду України: В НАЧАЛЕ!  НАЧАЛЕ!!! було слово. И слово  було у бога , і словом був бог». Тобто мова іде про символ, розвиток символа, становлення симвалу вже в  Іпостасьсь не досягає мого Рівня. Але в якому можуть бути дефекти – дефекти правочину. Коли «гусеницу синюю – назовут – гусынею. Финишную линию – пунктиром.» Ы стадо ыдыотыв буде пританцьовувати ыз хлопанням в лАдошы: « Тілі-Там-Там-Тіром: тоненькім пунктіром !!!! Тілітам-там-тіром:тоненькім пунктіром!!!»

Стаття написана в розвиток ідей, що висловлені були Ларисою Олександрівною Секлітовою та Людмилою Леонівною Стельніковою  в статтях  «Закон Всеобщей любви», «Закон охорони», Закон «Симовол – абсолютне причастя  закону».  Вони знаходяться в книзі Законы Мироздания или основы существования божественной иерархии». Рекомендую.

/* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0in 5.4pt 0in 5.4pt; mso-para-margin-top:0in; mso-para-margin-right:0in; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0in; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-theme-font:minor-fareast; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin;}

Читати повну версію: http://spadok.org.ua/symvoly/notatky-schodo-davno-svastyky-na-terenach-ukra-ny

Вишиванки завжди були нашим національним символом, нашою гордістю та автентичною ознакою. Однак, сьогодні навіть голлівудські зірки хочуть відчути себе частинкою України. Серед найновіших модних тенденцій – жовто-сині кольори, віночки і, звичайно, справжні українські вишиванки! Актори та музиканти з’являються у вишитих сорочках на вулицях, дизайнери використовують українські орнаменти у своїх колекціях. І все це не даремно, повірте! Адже вишита українська сорочка – це не просто одяг, це справжній оберіг. Ось вам кілька найцікавіших фактів про цей витвір мистецтва, які ви, можливо, не знали :) 1. Перші вишивки на території слов’янських країн мали більш релігійний зміст і оберігали їх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі та всюди, де тіло було відкритим. Існували особливі вишиванки для релігійних ритуалів та святкових подій. А діткам при народженні дарували вишиту сорочу, аби та оберігала їх від злих духів.

Читати повністю: http://spadok.org.ua/vyshyvka-i-vbrannya/10-tsikavynok-pro-ukrayinski-vyshyvanky

Навіщо такі дифірамби Х---ЛУ??? 

ПРО СИМВОЛЬІ
А ведь дело в том, что символы гораздо важнее пушек в сухом остатке. В Украине больше людей, которыми можно гордиться, которые будут примерами для будущих поколений.

Рассмотрим символы "Русской весны".
1) Стрелок 
- неизвестно зачем сдал Славянск, за что его критиковали кремлевские пропагандисты
- неизвестно как исчез 
- управляем Кремлем

2) Бабай
- со слов Стрелка — дезертировал
- фотографировался на керченской переправе, как обезьяна во время боев

3) Вежливые люди
- люди без опознавательных знаков, оккупанты, не совершившие ни одного подвига, не победившие ни одного противника в бою

4) "Заблудившиеся" десантники
- солдаты, не умеющие пользоваться картами, навигаторами, не ориентирующиеся в какой стране находятся
- люди, от которых после смерти отказываются родные и близкие под давлением силовиков или за компенсации
- выжившие никогда не будут пользоваться славой, льготами, государственной поддержкой, не будут также примерами для подрастающего поколения.

5) "Антифашистский" парад
- тут и так все очевидно

6) десантник, отправившийся в отпуск в Украину на танке и сгоревший на пляже

Символы АТО и Майдана

Варя  зачиталася подвигами піонерів...  Потім увімкнула праску. «Піонерський галстук має три кінці – в знак непорушного зв*язку трьох поколінь: комуністів, комсомольців і піонерів," - звучало у свідомості, коли розгладжувала  ацетатний шовк. "Він – частка червоного революційного прапора… Червоний галстук на ваших грудях,-- говорив товариш Каганович на І-ому Всесоюзному піонерському зльоті, -- просякнутий кров*ю сотень і тисяч борців.  …Носіть же з честю цей червоний галстук, міцно тримайте в руках червоний прапор комунізму».
Варя дуже шанувала ідею революції та червоні символи. Але зараз, зачитавшись, дівчинка таки запізнювалася до школи на уроки в другу зміну. І тут, зараза, як на зло, відірвався собака: ошийник перетерся. А батьки на роботі...  З мукою сумління, але й не довго думаючи, Варя рішуче зняла свій піонерський галстук і прив*язала ним до цепу неслухняного Рябка, аби той не наробив шкоди. Хтось побачив собаку- піонера й догідливо та натхненно доніс у школу. Не діти, а дорослі мучилися, що робити і чи карати дівчисько. Учителі й піонервожата в школі бідкалися й обурювалися вчинком шестикласниці. А ми, юні піонери, мабуть, учинили б, як і вона в такій буденній, ницій ситуації. І це при тому, що добре знали інші, вагомі, завітні подвиги піонерів на війні, або як "дивний" Павка Морозов, чи як піонер, побачивши пошкоджену рейку, зняв червоний свій галстук і вимахував ним машиністу поїзда, що наближався...
Дорослі пожурилися, пожурилися, дорікнули малій. Серйозних оргвисновків наче й не робили, та й як же ховатися з цим... Ну й добре. Добре, що Сталіна вже не було. А інакше б, мать його в тата!, нагадали б, що «в борні довголітній і Ленін  і Сталін творили Вітчизну для нас», а не вчили собак прив*язувати галстуками, щоб вони ставали піонерами, комсомольцями чи  комуністами. Отже, дарма ти плакала,Варко.                                                                             Зупинився поїзд отроцтва навіки у моїй пам*яті.

Вам приходилось встречать что-то украинское за границей? Пришлите фото или истории таких встреч и выиграйте фотоаппарат и электронную книгу. Спонсор проекта – Nemiroff, вошедший в тройку самых популярных водок мира по данным международного рейтинга Drinks International.

Отправляясь в путешествие, мы ждем новых впечатлений, ожидаем погрузиться в совсем новый мир, так непохожий на нашу жизнь.

И вдвойне приятно, находясь на неизведанных широтах, вдруг встретить что-то родное и знакомое – увидеть афишу концерта украинской группы или знакомый логотип на боксерском ринге, памятник украинскому поэту или бутылку горилки в баре, где никто не знает и слова по-украински, встретить украинских звезд на вечеринке в честь нашего кино на самом главном кинофестивале или увидеть наш флаг на яхте в порту с непроизносимым названием…

События нашей истории и культуры, родные лица и бренды за границей – все это вызывает законное ощущение гордости за нашу страну, чувство уважения к украинским символам, а это так важно для всех тех, кто любит свою Родину.

C 26-го июля по 22-е августа на странице конкурса все зарегистрированные пользователи Корреспондент.net могут загрузить свои фотографии с историями встречи с тем, что напомнило им об Украине за границей.

Все репортажи, загруженные на страницу конкурса, будут опубликованы на фан-странице Я-Корреспондент в Facebook в  разделе Фотографии.

Победители будут выбраны путем голосования фанов страницы Я-Корреспондент в Facebook. Голосовать необходимо за фотоальбомы участников, посредством кнопки Like. Голосование будет проходить до 18:00, 22-го августа.

Из 10 участников, собравших наибольшее количество "лайков" под своим фотоальбомом, будут отобраны 2 победителя, по мнению представителя компании Nemiroff. Победители получат в подарок:

Фотоаппарат Nikon D 3100 (18-55 VR) - за лучшее фото.

Электронная книга Amazon Kindle 3 Wi-Fi+3G Black - за лучшую историю.

Итоги конкурса будут подведены 23-го августа на странице конкурса на Я-Корреспондент

[ Читать дальше ]