заявивши, що йде в опозицію до Ющенка? - http://www.pravda.com.ua/news/2008/12/20/86501.htm

З вільного форуму Майдану.

Нещодавно Центром соціальних і маркетингових досліджень «СОЦІС» були опубліковані рейтинги кандидатів у Президенти України. Лейтмотивом опитування було зростання рейтингу Тимошенко і її очевидний вихід у другий тур виборів. Судіть самі: за даними дослідження ВОНА відстає від Віктора Януковича усього на 9%(!), натомість третій переслідувач Арсеній Яценюк відстає від лідера ПР на цілих 20 %, тобто безнадійно пролітаючи у першому турі.

Багато джерел опублікували цю інформацію, але ніхто не звернув уваги на головне. Зокрема за повідомленням УНІАН (http://www.unian.net/ukr/news/news-343227.html) замовником дослідження являється Український фонд підтримки реформ. Що ж, досить цікаво, навіщо якомусь там фонду знати про вибори. Заходимо на їх сайт http://www.ufpr.org.ua/about.php і... вуаля!

Інформація про керівників Фонду:

Пинзеник Віктор Михайлович - Голова УФПР;
Гринів Ігор Олексійович - Голова правління УФПР;
Соболєв Сергій Владиславович - Голова експертної ради УФПР;
Ярема Олександр Йосипович - Виконавчий директор УФПР.

Керівники Фонду - затяті бютівці. Тепер все стає на свої місця. Як-то кажуть: хто платить, той і замовляє музику. Пропоную дружно посміятися (чи поплакати) над витягом із прес-релізу опитування:

За 100 днів до дня виборів рейтинги першого туру розташувалися в такій послідовності: Янукович – 28,7 %, Тимошенко – 19,0 %, Яценюк – 8,2 %, Симоненко – 3,6 %, Литвин – 2,9 %, Ющенко – 2,8 %, Тигіпко – 2,6 %, Тягнибок – 1 %. Решту кандидатів підтримують менше одного відсотка виборців. Порівняно з липнем 2009 року зросли рейтинги в основних двох кандидатів Януковича та Тимошенко на 0,9 % та 2,1 % відповідно. Рейтинг Яценюка впав більше ніж на третину (-4,9 % ). Рейтинги всіх інших претендентів також дещо зменшились за виключенням Тігіпка (+1,7 % ). На другому турі також скоротився розрив між Януковичем та Тимошенко 40,3 % та 32,6 % відповідно. Тимошенко лідирує на Заході та в Центрі України в 16 областях та у м.Києві, а Янукович в 8 областях, Автономній республіці Крим та м.Севастополі. (http://www.socis.kiev.ua/ua/press/reytynhy-kandydativ-u-prezydenty-ukraj..)

Яке співпадіння! Відставання Тимошенко від Януковича скорочується, рейтинги всіх інших кадидатів "дещо зменшились". Звісно окрім Тігіпка, якого вважають технічним кандидатом Тимошенко (+1,7 - справжній прорив!). Мета технології проста, як двері: зробити конкурентів Юлії за вихід у другий тур "непрохідними".

Актуально згадати слова Заступника глави Секретаріату Президента України Марини Ставнійчук, яка теж заявляла про заангажованість опитувань. Щоправда, як представник Президента вона торкалася суто рейтингу Ющенка:

«Таке зомбування існує, суспільству нав`язується така думка широко й масово. А його реальний рейтинг - не скажу, що він високий, та все ж, - близько 8 відсотків, але жодним чином не 2. Не кажучи вже про те, що рейтинги інших кандидатів не набагато вищі», - сказала, зокрема, М.СТАВНІЙЧУК, додавши, що «прем`єр насправді може мати 10-12 відсотків - не так уже далеко від президентського рівня». - повідомляв УНІАН (http://www.unian.net/)

Враховуючи те, як БЮТ пихає нас фаст-фудовими опитуваннями, слова Марини Ставнійчук дуже схожі на правду. До цього необхідно додати: занижають не тільки Ющенка, а й усіх інших кандидатів, які чимось не догодили замовнику. Але викриваючи такі дивні залежності між клієнтом соціологічної служби і результатами опитування, ми маємо змогу дізнатися правду. Значить вихід Тимошенко у другий тур не є такий вже гарантований. Інакше навіщо оплачувати дороге окозамилювання? Чекаємо на біг-бордах нове гасло: "Соціологія є, ВОНА ПРАЦЮЄ!"

Stanislove, спеціально для upu.org.ua

В продовження теми   12 років на помилку?... 



          Нищівна поразка Віктора Ющенка на президентських виборах стала логічним завершенням його керівництва країною, яка прагнула, але так і не дочекалася суттєвих змін. Реабілітуватися в очах громадян буде дуже важко, але можливо. Історія вже має подібні приклади.
          Підходить до завершення президентство Ющенка. Його постпомаранчевий період правління ще довго будуть ностальгічно згадувати українські патріоти, завзято критикувати опоненти, аналізувати експерти й науковці.
          Але, як не прикро констатувати, Ющенко однозначно втратив колосальну підтримку українських громадян, надану йому в період помаранчевої революції. А втрата такого потужного політичного ресурсу, як довіра – це краховий і доленосний чинник. Його антирейтинг, який в останній рік правління досяг апогею, може стати для лідера помаранчевої революції «політичною смертю». Хоча, як свідчить, наприклад, доля президента Франції Шарля де Голля, подібна «політична смерть» може згодом виявитися «політичною реінкарнацією».
          Мабуть, не повністю коректно порівнювати Шарля де Голля і Віктора Ющенка, але в їхній політичній кар’єрі є багато спільних рис. Обоє представники правого національного руху, після приходу до влади обох очікувала важка економічна ситуація (безробіття, низький рівень життя)...  Дехто може заперечити таке порівняння. Так, за де Голля був інший час, інші вимоги суспільства, інші політичні загрози і перспективи. Але в обох випадках на початку кар’єри обох політиків була величезна підтримка нації, віра і надія на краще життя.
          Але на відміну від Ющенка, де Голль зробив важливу і вирішальну для нього паузу в політичному житті. Він провів п’ять років в усамітненні в Коломбе (так званий «перехід через пустелю»), працюючи над написанням своїх мемуарів «Спогади про війну». Цей період був присвячений і роздумам про післявоєнне становлення Франції, власну роль у цьому становленні та про помилки, які були допущені в політиці. Таке рішення французького президента було правильним і принесло для нього позитивний результат, адже кожна людина, тим більше політик, має зважувати та аналізувати свої вчинки.
          Український президент теж має взяти приклад у французького колеги, зробити подібну паузу, переглянути свої вчинки останньої п’ятирічки. Обдумати, якими були наслідки його рішень, що було задекларовано і що з цього втілено в реальне життя. Зрозуміти, чому він втратив таку довіру громадян до себе, чому українці продовжують масово виїжджати з країни, а ті, хто залишився, повністю розчарувалися в політиках і самій політиці. Чому не було використано той післяреволюційний підйом громадян, їхні ініціативи і пропозиції для реальної трансформації суспільного життя в країні?
           Результатом активної економічної політики де Голля стало те, що золотий запас Франції зріс з нульової позначки у 1958 році (рік обрання його президентом) до $4,5 млрд у 1965 році. Країна не тільки повністю розрахувалася зі своїми зовнішніми боргами, а й перетворилася на кредитора, який займав на той час третє місце в світі за експортом капіталу.
           Завдяки жорсткій фінансовій стабілізації «твердий» франк став однією з провідних світових валют. У ці роки за середньорічним економічним зростанням — 5,5% — Франція поступалася лише Японії. Обсяг промислового виробництва зріс майже на 60%, обсяг експорту — на 88%. Значно підвищився рівень життя населення, його накопичення стали чи не основним джерелом внутрішніх інвестицій. Рівень безробіття був низьким, як ніколи. Вдвічі зросла кількість представників науки і культури.
           Головне для політика, який прагне мати підтримку громадян – виконувати обіцянки і втілювати пропоновані реформи в життя, навіть якщо вони виглядають не досить популярними в очах суспільства.
           А українці показали, що вони було готові до змін ще п’ять років тому. Якщо суспільство прагне кращих умов існування й кращих стосунків з владою, то з часом це буде реалізовано. І якщо новий керівник України не зможе хоча б почати йти цим курсом, буде логічний і передбачуваний наслідок – громадяни віддадуть свою довіру іншим кандидатам, а такого політика просто відкинуть на політичне узбіччя.

В Україні серед політиків розгорнулася дискусія: Чи повинен Президент України Віктор Ющенко давати відповідь на відкрите звернення Президента Росії Дмитра Медведєва, оприлюднене 11 серпня?

Я вирішив почути точку зору людей різних поглядів і з цією метою проводжу опитування на головній сторінці свого блогу: http://tarastokar.blogspot.com/

Обговорення цього опитування буде проводитися на форумах сайтів "Майдан", "Українська правда" та декількох моїх блогах.

Вступ України та Грузії до НАТО не гарантує посилення безпеки цих країн, вважає фінансист Джордж Сорос.

"Ідея про те, що вступ до НАТО гарантує Україні й Грузії безпеку, є дурістю", - сказав Сорос, виступаючи на XIII міжнародному форумі Відкритого Товариства, що пройшов у четвер у Талліні, повідомляє РІА "Новости".

За словами фінансиста, неможливо представити, що Захід може розпочати війну, захищаючи територію цих країн.

Сорос повідомив, що нещодавно розмовляв із президентом України Віктором Ющенком, який запитав його, як можна почуватися в безпеці без НАТО.

"Чому ви вважаєте, що зможете отримати безпеку від НАТО?", - відповів фінансист президенту.

Сорос упевнений, що безпека можлива тільки тоді, коли Росія стане частиною міжнародного співтовариства, де поважають закони.

"Ми повинні працювати в ім'я зміцнення верховенства законів і гарантії того, що Росія захоче стати частиною цього процесу. Це єдиний шлях до безпеки", - підкреслив Сорос.

Коментуючи вплив економічної кризи на Росію, він зазначив, що криза торкнеться більшою мірою багатих людей, власників представлених на біржі компаній і меншою мірою тих, чиї доходи формуються з коштів держбюджету.

Водночас Сорос зазначив, що у зв'язку з падінням цін на нафту, російська влада втрачає одне з джерел підйому народного добробуту, що може призвести до спокуси знайти якогось зовнішнього ворога, щоб знову згуртувати народ навколо влади.

Як відомо, Грузія й Україна домагаються приєднання до ПДЧ у НАТО, однак на самміті альянсу навесні цього року в Бухаресті їм було відмовлено в цьому, а розгляд цього питання перенесено на грудень. Одним із головних супротивників приєднання України та Грузії до ПДЧ у НАТО є Росія.

УП

Президент Віктор Ющенко взяв участь у церемонії підняття Державного прапора України, що відбулася на Майдані Незалежності на честь свята цього символу Української держави. Такий захід відбувся вперше.

"Історична справедливість звершилася в доленосному 1991 році. З синьо-жовтим прапором ми вибороли незалежність й відновили свою державність.  З ним увійдемо до об'єднаної сім'ї європейських народів. Синьо-жовтий стяг - це символ наших перемог", - заявив Президент України.

Він повідомив, що у цей урочистий день з Майдану незалежності національні прапори вирушають з Києва у всі регіони України.

"Ці великі знамена майорітимуть у місцях звитяг українського духу та зброї по всій Вітчизні.

"Наш Прапор об'єднує всі регіони в єдину соборну Україну. Він об'єднує нас у великий український народ. Любімо й шануймо його як найдорогоціннішу національну святиню", - закликав Президент.

Після виступу Глава держави вручив паспорти громадян України двадцяти сімом дівчатам та юнаків віком 16 років, які представляють регіони країни.

"Я щиро вірю в вас. Гідно несіть у майбутнє наш рідний прапор. Служіть Україні вірою й правдою, живіть заради неї", - закликав їх Президент.

ДОВІДКОВО: Вже другий рік поспіль Президент України реалізує загальнонаціональний проект «Український прапор у кожну родину». Цей проект запланований на три роки і розрахований на чотири етапи. Нині проходить третій етап - забезпечення прапорами державних установ, навчальних закладів міст та обласних центрів. Четвертий етап передбачає передачу прапора у кожну українську родину. На думку Віктора Ющенка, ця акція має на меті за три роки зробити все можливе, щоб український прапор прийшов у кожну українську родину, кожну оселю, дім, установу.

Прес-служба Президента України Віктора Ющенка.

Чергове політичне опитування на моєму блозі http://tarastokar.blogspot.com/ Для участі у голосуванні реєстрація не потрібна.

Обговорення теми у цій гілці на цьому сайті.

Україна не буде розширювати формат відносин з НАТО.

Про це Янукович заявив в інтерв'ю програмі "Вести недели" каналу "Росія 24", що вийшло в суботу вранці.

"Формат відносин України з НАТО на сьогоднішній день визначений, і він не буде розширяться. Відповідно до цього формату Україна буде будувати відносини з НАТО", - заявив він.

"Ми чітко дали відповідь на питання, що якщо виникне питання вступу України в НАТО - думаю, в найближчі роки воно не виникне - але якщо виникне, воно буде вирішуватися на всеукраїнському референдумі", - заявив переможець президентських виборів.

На питанні про статус російської мови, Янукович заявив, що "5-літня історія переконала український народ у тому, що не можна йти шляхом, я б сказав, насильницької українізації і порушувати права російськомовного населення".

Він нагадав, що Україна багато років тому ратифікувала європейську Хартію про мови, що "передбачає застосування російської мови в Україні в діловодстві, у медицині, судочинстві. І в усіх регіонах, там, де є така необхідність, він буде застосовуватися".

"Права російськомовного населення не будуть порушені. Для цього буде прийнятий відповідний законопроект, що буде імплементувати європейську хартію", - заявив Янукович.

На питання, що він має намір робити з указами, підписаними в останні дні правління Віктора Ющенка (про Бандеру ОУН-УПА), Янукович сказав, що питання "дуже резонансне для країни, і сильно впливає на розкол".

"Звичайно, я це питання обов'язково буду вирішувати, щоб у майбутньому не виникали питання переписування історії", - заявив політик.

Він відзначив, що сучасними нагородами не варто нагороджувати людей, які давно померли.

Українська правда

Справа про отруєння Ющенка має перетворити третього Президента на посміховисько.

Після відкриття справи по Леоніду Кучмі логічно було б очікувати, що відкриють справу і по Віктору Ющенку. Особливо, якщо взяти за основу версію про особистісні мотиви при відкритті справи. Проте, всі наші джерела в правоохоронних органах говорять про те, що таку справу навряд чи відкриють. Більше того, побутує думка, що головний "удар" по третьому Президенту буде нанесено в більш вишуканій формі. Справа про отруєння Ющенка, яка дала можливість генпрокуратурі опитати близько 10 тисяч осіб завершиться великим "соромом" для Віктора Андрійовича. Є висока вірогідність того, що буде викрито, що насправді ніякого отруєння не було. Або Віктора Андрійовича отруювали найближчі люди. І та, й інша версії уже обговорювалися в пресі. Обидві версії мають велику кількість прихильників серед виборців. А, значить, частина суспільства зможе сказати, що насправді у 2004 році їх обдурили для того, щоб Віктор Андрійович переміг Віктора Федоровича. Більше того, такий розвиток подій стане найбільшим ударом по Ющенку, який і досі відчуває себе ображеним місіонером.


Проте, слід зазначити, що ця справа, так само, як і справа Кучми, не мають нічого спільного із електоральними настроями українців. Політтехнологи нової влади, судячи з усього, не розуміють, що гасла "Кучму — геть" чи "Ющенко — брехун", неактуальні сьогодні. Виглядає так, що політичні радники пропонують показати дієвість влади з наведення порядку через посадку/судове очорнення тих чи інших особистостей. І на цьому фоні вважається, що народ буде менше говорити про ціни в магазинах, податковий тиск і подорожчання пального. Простіше кажучи, пропонується розширити коло тих, "хто довів країну до такого стану". Тепер це будуть не лише Тимошенко і компанія, а також інші відомі діячі з минулого та сьогодення.

До чого призведе така політтехнологія? Перш за все до збільшення страху в суспільстві. Можливо на початковому етапі трохи зросте довіра до вертикалі влади. Але в середньостроковій перспективі прірва між життям владної еліти і всіх інших тільки збільшиться. Адже кримінальна справа проти Кучми не йде паралельно із наведенням елементарного порядку в органах влади. Більше того, системного підходу до вирішення соціальних питань сьогодні немає і, судячи з усього, не буде. Тобто з точки зору обивателя посадка навіть такого політика як Кучма — це всього лише красива картинка з телевізора, яка сприймається не як шлях до утворення правової держави, а як  внутрішньовидові ігри можновладців. Чи буде хтось виступати проти цього? Ні. Але й симпатій це не принесе.

Другим, не менш важливим наслідком стане те, чого найбільше боялися всі: розпочнеться розкручування маховика репресій. Політтехнологія "вороги влади мають сидіти в тюрмі" не передбачає зупинки на одному чи двох персонажах. Правоохоронці мають весь час доводити свою необхідність, тому вони повинні розкривати заговори, знаходити ворогів і т.д. Зрештою, це всі знають, всі розуміють, але в суспільстві побутує думка, що нас це не торкнеться. Чому? Тому, що ми дуже любимо копирсатися у власній історії, але вона нас нічому не учить.

І останнє. Про перший рік правління Януковича говорилося і писалося багато. І все ж непоміченим пройшов той факт, що Віктор Федорович  не хоче навіть думати про те, що він прийшов до керма країни всього на кілька років. І саме це є головною причиною вибору політтехнологій. Саме політтехнологій, бо ідеології тут нема і над нею ніхто не працює.

http://compromat.ua/ru/16/59666/index.html

88-річний Дмитро Гроздь чотири роки живе в будинку ветеранів у Деревках Котелевського району. Він один із старожилів закладу. Чоловік почув, що в притулку зламалася пральна машина, і дав із пенсії тисячу гривень на нову. — Хочу, щоб про мене залишилася тут пам’ять, — кричить дід. Він погано чує. На тисячу гривень купили пральну машину ”Норд”. — Хоч і не автомат, але краще, ніж прати руками, — каже завідувач Надія Свириденко. — Дмитро Григорович у нас дуже бережливий. Грошей нікуди задарма не тратить. Усе збирає. На карточці, казав, має 13 тисяч гривень. Заповідає, щоб ними після його смерті розпорядився Президент. Гроздь у роки Другої світової війни воював на Балтійському флоті.

Отримав тяжке поранення в руку та ногу. Працював технологом у лісництві. Дітей не має. — По бумажках жінок у мене не було. Але без женської руки ніколи не обходився, — усміхається Гроздь. Він має племінників у Харкові. Працівники Будинку ветеранів кажуть, що за чотири роки рідних Дмитра Григоровича бачили один раз. — На 23 лютого зробимо нашим чоловікам свято, — додає Свириденко. — Вони в нас на ціну золота — четверо. Буде концерт і святковий обід. Приготуємо заливну рибу, олів’є, налисники.

У Будинку ветерана живуть 24 людини. Майже половина — лежачі. Ніхто з них не має дітей.

gazeta.ua