[Приєднана картинка]Линуть мрії в журавлинім леті, Сум і радість носять по планеті. Безмірно сумна, приходить весна Без Тебе. [Приєднана картинка] Щастя - це рівнять Тебе з Весною, Щастя - хоч хвилину буть з Тобою, Невже ж ця блакить, як мить, пролетить Журбою. Вірю, що згинуть негоди й невдачі, Лихо і  смуток геть пролетить. Хочу в очах твоїх вічно Я  бачить, Золото сонця і неба блакить.[Приєднана картинка] Буде ніч закохано спадати, Кольорові сни на землю слати, І щастя...

Читати далі...

«До зустрічі!» - із вуст в уста цілунком. Очима красномовно: «До побачення!» …за мить? за рік? за вічність цілу?.. «Чекатиму! В моєму серці ти віднині.» «Час птахом пролетить. До зустрічі за мить!» 24.12.2009 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] художник Jeff Rowland

Диптих Удвох Коханий, ближче! Так!.. Торкнися! Мій шал з твоїм вогнем – зіткнися! Поринь! Все глибше…Твоє тіло В мені… Тримайся! Шквал! Цунамі! Химера? Сон? Невже це з нами?! ______________________________ Удвох - Ми - Всесвіт! Полетіли!.. Ти Ледь-ледь з гірчинкою духмяна кава. Солодкий шоколад - він тане на вустах. Медовий персик, що стікає соком. Жар невгасимий - суміш прянощів зі Сходу… Мої ти насолода й біль, кохана! 17.02.2010 Copyright ©...

Читати далі...

Здивуй мене, а ну ж! Уяву полони! Ввійди, фортецю захопи, чи зможеш?! Боїшся, я сприйматиму вороже, Що ти оратимеш мої лани? Пручатимусь… Здасися? Чи відступиш? Тримай якнайміцніше! Й ніжно… Ти… А втім… Можливо, вартових підкупиш? О, переможцю мій! Не відпусти!.. 08.11.2011 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11111090897

Далеко-далеко, на високій недосяжній для нас Небесній Горі, на її вершині росте з прадавніх часів височенне, могутнє, розлоге дерево. Древо Кохання. Скільки людство існує, стільки й росте воно. Непідвладне часу і стихіям, глибоко вкорінене, товстелезне… На незліченних гілках квітнуть впродовж усього року духмяні білі квіти. Малі янголята, збираючи на квітках медовий нектар до свого столу, запилюють квіти. А ще вони струшують в торбинки золотий пилок для… Напевне, ми дізнаємося...

Читати далі...

Я не печалитимусь тим, що ти далеко, Не перейматимусь тривалістю розлуки; Не захлинатимусь плачем та від розпуки Не простягатиму в благанні ніжні руки Так, ніби крила розправля лелека. Мене не цілуватимеш щоранку, Твоє з Моїм не стануть Нашим спільним. Не називатимеш мене ані Коханка, Ані Дружина - бодай, подумки, невільно… Не заспіваю немовляті колисанку, Малеча не ходитиме до школи, Домівку сміх не звеселить дитячий; «Батьки ...

Читати далі...

Ти - віддзеркалення моє. Так схожі ми!.. Тягнуся Все ближче... дотик... Ніби є Ти... Зник... От-от втоплюся - Межі немає, течія Могутня нас єднає, Потоком - ти, течу і я... Тебе відображаю... написано 09.11.2009 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №111102710170 [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Духмяна заметіль Недовговічним квітом сипле – Встеляє килим білий. Закохані, йдемо В той снігоцвіт вишневий!.. 22.04.2010 ©...

Читати далі...

Світ безрадісний, тьмяний, порожній… Ти пішов, ти – лише подорожній. Світ байдужий, без сонця і неба ,  Світ, в якому живеш ти – без тебе. Спів пташок, літо, зорі і квіти - Світ без тебе… Тінь справжнього світу… 28.06.2009 Copyright 2009 © Степанська Марина (SMG) Всі права захищені