хочу сюди!
 

Марина

36 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-45 років

Замітки з міткою «мрії»

Чи може увага до дитини компенсувати нестачу матеріальних благ?

Натрапила на один коментар, де зазначали японську мудрість типу " тратьте на своїх дітей вдвічі менше коштів і приділяйте їм вдвічі більше уваги". На перший погляд доречна порада, адже в сучасному світі батьки часто "балують" своїх дітей різними дорогими іграшками, і цим самим ніби відкуповуються від них, в замін проводять увесь час на роботі заробляючи на ці ж подарунки, часто батьки змужені виїздити за кордон і діти не бачать їх по кілька місяців... чи виправдано це, адже ...

Читати далі...

Незабутня ніч

Тиха ніч. На небі горять зорі. Яскраві, мінливі - вони прикрашають небосхил, обрамляють Місяць - білий, великі - значно більший ніж завжди. Частину цієї краси закривають верхівки дерев - великих, струнки сосни, які гойдаються від вітерця. Під всією цією величчю природи сидить пара людей біля невеликого і яркого костерця. Вони сидять обійнявшись - відчуваючи тіла, кожний подих один одного. В їх очах відбиваються сполохи вогню, але їх мерехтіння не може сховати те кохання, ту тягу яку вони...

Читати далі...

Сипле, сипле, сипле сніг…

[Приєднана картинка]Сипле, сипле сніг, кружляє… Мою душу загортає В білу-білу пелену, Ткану з туги-полину… Сипле в душу він гарячу І вночі я тихо плачу… Ну, кого ж іще просити Пломінь-біль мій загасити… Ох, якби сніжинки білі Спогади зігріли милі!.. Не, лягав на серце сум Відчайдушних моїх дум…

Мрії...

Навіщо людині мрії? Мрії - це мотив, натхнення, джерело волі та енергії… Мрії допомагають знайти людині її місце в житті, отримати насолоду від нього, досягнути успіху та визнання, самоствердитися та вплинути на світ. На шляху мрій людина отримує безцінні життєві уроки, створює свої власні цінності та принципи...Мрія – це те, що захоплює, дивує, змушує рухатись і задає напрямок та тон. Мрія – це розправити руки та злетіти в небо, просто так, до птахів і поринути з ними до сонця крізь небесну...

Читати далі...

віршування в окупації

8. на роздоріжжі......на останньому слові поставив крапку -плямою впала з пера нечепури каламаря...а хтось брутальнийсмалкИй хтосьгримнув дверима і вікнами -навстіж їх відчинив!гучноголосий,смітає мій світ самотиі... -входить весна з оберемком цвітінняпід гамір пташинийзі співами у передзвін.теплом і коханням,красою освячена і осяйнА,бездоганно стрункау строї прозорому -їй легіть подувом тихим розхвильовуєпелеринку веселкову на плечАх...милуюся хмарками в небі,тихими й білими що пропливають...

Читати далі...

Хочу...

...опинитися в лісі, після теплого, легкого весіннього дощя. Притулитися до велетенського стовбура дерева з його шершавою шкірою. Відчути запах дерева, весняного вітру, вологості в повітрі, а ноги по щиколотку тонуть в папороті на якій поблискують краплинки води. Я дивлюсь в блакитне небо в якому пропливають маленькі хмаринки і вітер качає крони дерев, легкий і тихий. До мене підходить дівчина, я не дивлюсь на неї і нічого не кажу - бо слова зруйнують красу, що навкруги. Вона це теж...

Читати далі...

Кожний має свої десять хвилин...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]Кожний свої десять хвилин має, щоб наяву пережити великий сон....Дивися , як я   зачарую світ...Він нам дасть  те ,чого захочем .......спробуй так, як я...Так , то я, той з Твойого сну...Так, то я    є з Тобою тут...[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Видіння. Сон.

В застиглому нічному небіТоненький місяць зблиснув, Немов повіка величезнаНапіввідкрила мудре око, Що позирало крадькома униз.         Й туманність не знайома         Чомусь була на вухо схожа,         Яким безмежний Всесвіт прислухався         До всіх думок таємних і подій.©Степанська Марина (SMG)

Дівчині з країни Чудес

Зачаровано оглядаєшся, Із весною десь зустрічаєшся І незримою стежкою йдеш. Ти з мандрівкою подружилася, Щирим подивом загорілася І затаєним покликом звеш... Ти шукаючи не спиняєшся, Знов із мріями наче граєшся І натхнення даєш. Світ роздивитись стараєшся, Немов сонечко посміхаєшся І, чогось наче ждеш...

Блог провінційного Растамана. Безсоння

Дивно як багато різної хуйні в голові не дає нормально спати. Про нормальний здоровий сон, я забув ще на початку лютого, а можливо і раніше. Так само як вітер на дворі, в моїй голові вихором літають спогади, якісь втрачені надії, нові надії, мрії, успішно пройобані шанси покращити якість свого життя. Про те як люди легко придають справжню дружбу, яка бере свій початок ще з початкових класів. Багато думок і спогадів про Унівєр, одногрупників і однокласників. Вони вже багато чого досягли, добра...

Читати далі...