хочу сюди!
 

Sveta

33 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Замітки з міткою «віра»

Хто переможе?

Хто найсильніший - Той і перемагає. Без Нього ми приречені, а з Ним ми переможці! 

З Миколаєм!


З дитинства Миколай вів святе життя, яке всіх дивувало. В юнацтві він бажав прийняти чернецтво, але Господь у видінні заборонив йому, вказавши, що він має послужити людям. Справді, обраний Божим промислом єпископом міста Міри в Лікії, святий прославився наверненням багатьох людей до Христа та мудрим керуванням паствою. Під час гонінь імператора Діоклетіана святителя Миколая було ув'язнено, та з приходом до влади Костянтина він повертається до пастви. Хоча святий не лишив після себе ніяких письменницьких праць, саме його святе життя та чисельна кількість чудес пов'язаних із ним свідчить: це була людина великої святості.

Це й усе, що повідомляє про святого Миколая в рубриці "Цей день в історії" "Православіє в Україні". Коротко і ясно.

А звичай дарувати на Миколая подарунки діткам утвердився в XVII столітті. Щоправда, в ті часи виконувач ролі святого не лише роздавав солодощі й/або іграшки, а й екзаменував дітей на знання Закону Божого. Це тепер Миколай фактично перетворився на Діда Мороза...

На мою думку, християни все-таки мають розрізняти Угодника Божого і довгобородого червононосого субчика...

На цьому в Некрота поки все.

Зі святом!

Святитель Феофан Затворник

Смятение и мир души

Отчего душа, в грехе сущая; не постоит, а все мятется? Оттого, что теряет точку опоры. Точка опоры дается ей страхом Божиим и спокойною совестию. Когда совесть покойна и отношение к Богу мирно, тогда душа пребывает в себе и держит себя степенно. Когда же совесть встревожена и Бог оскорблен, тогда душе тяжело быть в себе, как в угарной, чадной комнате, – и она бежит вон, и вне себя ищет, чем бы утолить внутреннее томление, перебегая от предмета к предмету без промежутков, чтоб и на минуту не оставаться с самой собою. Только тогда, когда, как ангел, нисходит в нее помышление о примирении с Богом и совестию, возвращается она к себе, как беглый раб с повинной головою, и с того времени опять остепеняется.  

 Слезы

      Есть слезы от слабости сердца, от большой мягкоты характера, от боли; иные насильно раздражают себя на плач; но есть слезы от благодати. 
      Цена слез определяется не влагою, текущею из глаз, а тем, что бывает на душе при них и после них. Думать надобно, что благодатные слезы состоят в связи со многими изменениями в сердце. Главное – сердце должно тогда гореть в огне суда Божия, но без боли и жжения, а с умилением, приносимым надеждою на милосердного Бога, судящего грех и милующего грешника. Думается также, что эти слезы должны приходить уже под конец трудов, не внешних, а трудов над очищением сердца, как последнее смытие или сполосканье души. Эти слезы бывают не час, не день и не два дня, а целые годы. Говорят, что есть еще какой-то плач сердца без слез, но столь же ценный и сильный, как и слезы. Последний лучше и удобнее для живущих в мире, потому что слезы могут быть видимы другими. Все же строит всех спасающий Господь... 

Распятие духовное

«В грехе, – говорит святой авва Дорофей, – есть две стороны: одну составляют греховные дела, а другую – греховная страсть. Страсть служит источником и причиною греховных дел, а дела суть произведение и выражение страсти». 
Когда кто оставляет дела греховные и страстные, тогда распинается ему грех, или мир, а когда кто погашает и искореняет в себе самую страсть греховную, тогда и он распинается греху, или миру. Так, например, когда кто оставляет балы, гулянья, театры, так что никто никогда не видит его ни в каких непотребных делах и в местах, когда все находят его всегда исправным в нравственном отношении и степенным, тогда грех, или мир, этою частию своей умер для него, или распялся ему. Но при этом еще нельзя наверное сказать, чтоб и сам он распялся миру, или греху, потому что хоть и нет его в тех местах и делах телом, так он может быть там умом и сердцем. Нет его, например, в театре телом, но он может думать о нем и с услаждением говорить: «Как хорошо побывать бы там!» Нет его на гуляньях, но он может услаждаться тем и желать того. Во всех этих и подобных тому случаях хоть грех и мир распялся ему, но он еще не распялся греху и миру, еще любит, еще желает его и услаждается им. Если же воздерживается от греховных дел, то или потому, что денег нет, или потому, что боится кого-нибудь, а не потому, чтобы не любил греха и мира. А это то же, что миролюбец и грехолюбец, потому что Бог смотрит не на одни дела, но и на сердце. Значит, мы должны отстать не только от дел страстных и греховных, но и преодолеть и погасить самые страсти так, чтобы не думать и не услаждаться никакими страстными предметами и делами. Вот когда кто достигнет такого состояния, тогда он может сказать о себе, что и он распялся миру. Таким образом, когда вы оставите все страстные дела, тогда это будет значить, что мир вам распялся, а когда погасите и страсти самые, тогда, значит, и вы распялись миру. Вот потому-то и различают два обращения к Богу: одно, когда кто оставляет страстные, греховные и мирские дела и начинает трудиться над приобретением навыка к добрым делам, а второе, когда кто от видимых дел обращается к движениям сердца и от себя к Богу, когда, водворив в себе страх Божий, он строго внимает себе и без жалости посекает всякое неправое помышление и чувство, сопутствующее ли делам, или предшествующее, или последующее им, и, таким образом, каждое дело очищает и представляет его Богу как жертву непорочную и всесожжение тучное.

Язык страстей

Всякая страсть, как и грех вообще, имеет свой язык. Язык этот – не пустые слова, а выражение понятий и начал, которыми страсть обстаивает свои права на существование среди других явлений жизни, свою законность. Грехолюбивое сердце всегда с убеждением принимает эти резоны страстей, несмотря на то, что они все до очевидности несостоятельны. В этом и корень ослепления грешника. Тут предубеждение в пользу греха, тут и предрассудки сердца, от которых не освобождает никакое внешнее образование, как бы оно блестяще ни было. Когда манит страсть, искушая свободного от нее, и когда восстает в плененном ею, она всегда является в сопровождении свиты лживых понятий, прикрывающих ее не добротность. Кто не поостережется, того эти призрачности охватывают и облегают как бы некоей мглою и туманом. И он идет вслед страсти на свою пагубу не только спокойно, но даже с некоторым воодушевлением, как на дело правое, уготовляющее ему славу. Туман этот рассеивается, но уже после дела. Кто на первый раз не поддается страсти, пред лицом того устанавливается свита страсти и начинает ее апологию. Она выставляет свои права на внимание, а тот оспаривает их, – и если он хорошо знает адвокатское по этой части искусство, то оспаривает удобно, и посрамленная страсть удаляется. Весы правды, впрочем, здесь склоняются не всегда по законам правды: привходит лукавство сердца и возмущает правый ход дела. При этом, даже не дождавшись конца спора, председательствующий нередко склоняется в пользу этой прелестницы. Как же тут быть? Надобно предварительно разобрать все резоны страстей и разведать их слабые стороны; затем образовать, наперекор убеждениям страсти, противоубеждения и сложить их в сердце как запас победительных орудий. Когда начнется спор со страстью, стоит только вызвать эти противоубеждения, и страсть убежит, как нечистая сила от Креста.

Созерцание и Размышление (Записи и мгновенные откровения святого затворника Феофана)

наболіле у світі Торгашів.

кожна Людина має право на свої ідеали!
а релігії - це бізнес , шоу для самозбагачення , де попи - це вмілі менеджери.


Віра - не на язику

 а у серці.
а Храми - це не сучасно - торгашний офіси для предоставлення бізнес послуг населеню. та реалізації побрякушок для заляканого піпла.

 

 

Істині  Храми  не  мають  релігійно -торгашного  підгруньтя.  у них  немає   навязаних  нам    догм -теорій християнства, ісламу, буддизму.....

 


0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

100%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

The Idol - Procol Harum

The Idol
     Ідол

Oh the idol, Oh the idol
     О, ідол, о, ідол!

They knew the monster's every trick
     Вони дізнавалися про кожну витівку цього чудовиська,
They knew his secrets every stitch
     пізнавали найменші нюанси його секретів,
All of it had been a game
     то все була гра,
Nothing but a charlatan
     нічого крім шахрайства.
Perhaps there was a chance of coming through
     Був мабуть шанс проявити себе,
It even seemed that he might think it too
     навіть здавалося, що й він думав про те,
But he could see no point in diving in
     але він не зміг набути навиків у пірнанні,
He knew that he would neither sink nor swim
     він побачив, що не може ані тонути, ані плавати
And so they found he'd nothing left to say
     тож вони зрозуміли, він не має, що сказати,
Just another idol turned to clay
     просто ще одне божество перетворилося на глину.

Oh the idol, Oh the idol
     О, ідол, о, ідол!

It seemed to them he must know what to do
     Їм здавалося, він має знати, як діяти,
They knew that only he could pull them through
     вони знали, що тільки він зможе їх зцілити,
They thought that he would make a plan
     вони думали, що він складе план,
He'd work it out, he'd understand
     опрацює його, зрозуміє.
Like drowning men they clutched at every straw
     Ніби потопаючі, вони чіплялися за кожну соломинку,
They knew that he had saved them all before
     вони знали, що колись він врятував їх,
But he could see no point in diving in
     але він не зміг збагнути головного у стрибках у воду,
He knew that he would neither sink nor swim
     він побачив, що не може ані тонути, ані плавати,
And so they found he'd nothing left to say
     тож вони зрозуміли, він не має, що сказати,
Just another idol turned to clay
     просто ще одне божество перетворилося на глину.

                                                20.10.2014
Слухати

About to Die - Procol Harum

About to Die
               Готовий померти

About to die - the crowds applaud you
               Ти, хто готовий іти на смерть, натовп рукоплескає тобі.
About to die - they'll resurrect you
               Ти, хто йде на смерть, люди воскресять тебе
Light a candle up in kingdom come
               Запали свічу на тому світі,
Light the way for the saviour's son
               освіти шлях сину спасителя,
A candle burning bright enough to tear the city down
               свічку, що горітиме достатньо яскраво,
               щоб похитнути уявлення цього міста.

About to die - the crowds reward you
                 Ти, хто готовий померти, натовп вшановує тебе.
About to die - their cheers ignore you
                 Ти, хто йде на смерть, не зважай на їхні вітання.
Light a candle up in kingdom come
                 Запали свічку на тому світі,
Light the way for the chosen one
                 освіти шлях одному обраному.
No candle burned with fire enough to tear that city down
                 Та нема свічки, яка б світила достатньо яскраво,
                  щоб спростувати переконання цього міста.


About to die - the crowds applaud me
About to die - they'll resurrect me
Light a candle up in kingdom come
Light the way for the savior's son
A candle burning bright enough to tear the city down

                                             20.10.2014
СЛУХАТИ

Впевненість: найпотужніша сила та протиотрута від невдач

Впевненість, віра, переконаність – необхідна частина створення достатку і взагалі будь-чого. Саме впевненістю домагаються того, що Всесвіт дає вам ті результати, яких ви прагнете. Без впевненості  жодне становлення таким не є. Ви не можете бути щасливими, якщо ви не впевнені, що ви щасливі. Ви також не можете ставити перед собою цілі, якщо не впевнені, що вони вірні, не впевнені, що зможете їх досягти. Навіть слова та дії без впевненості безсилі.
У всі віки багато вчителів різних релігій навчали вірі, навчали нас бути впевненими. Це не нове. І тепер ви зрозумієте, чому вони завжди нас цьому навчали, а також дізнаєтеся, як створювати і зміцнювати свою віру,— знайдете знання, яке так довго було недоступне більшості.
Але, продовжуючи читати, пам'ятайте, що віра дуже схожа на стан чи буття. Насправді ви не можете говорити про віру, ви не можете зробити віру; ви можете її тільки мати, ви можете тільки бути впевненими. І єдиний спосіб досягти цього – просто вирішити бути впевненими, вірити. Саме так. Дуже просто. І не дозволяти собі якихось інших заперечливих чи суперечливих думок. У міру поступу вперед вам стане легше і зрозуміліше.
Остання складова здобуття віри – розуміння того, як влаштований Всесвіт, що відбувається за лаштунками. Як тільки ви зрозумієте, як працює Всесвіт, ви повірите.
Все можливо рівно настільки, наскільки ви впевнені в цьому.
Всі речі можливі або неможливі рівно настільки, наскільки міцна ваша віра і зрозумілі ваші думки. Але насправді ніщо не є неможливим.
Вірте. Просто будьте певні.
Віру народжують наполегливість та сталість. Ви можете використати наполегливість, щоб збільшити свою віру. А з вірою ви знайдете наполегливість. Будучи наполегливими, навіть коли все виглядає так, що, здавалося б, краще здатись, ви збільшуєте свою віру в результат і тим самим створюєте його. Це свідоме рішення, яке ви приймаєте, оскільки віра уможливлює наполегливість. Все тут міцно пов'язане одне з одним. Наполегливість – невеликий крок віри вперед і завдяки йому ви її зміцнюєте. Наполегливість окупається у буквальному значенні слова. Насправді нічого неможливого не існує.
Позбудьтеся всіх сумнівів і страхів. Ніколи не зраджуйте їх, навіть на мить. Будьте вдумливими, обачними та усвідомлюючи кожну свою думку, просто вирішивши, що так буде. Коли б ви не помітили у собі сумніви та страх, відразу ж зупиніть ці думки; не дозволяйте їм розвинутися. Не заохочуйте їх, але й не чиніть опір їм. Просто спостерігайте їх вдумливо і відсторонено, як не залучений до дії глядач. Зрозумійте, що вони є, звідки приходять, чому приходять і як довго затримуються. Спостерігаючи їх, ви зможете проникнути за їхні межі, зрозуміти їхню причину, їхнє темне походження. Ви проллєте на них світло і цим їх позбудетеся.
Сумніви та страх – єдині вороги ваших планів та видінь.
Впевненість. Навіть якщо все свідчить про інше, будьте певні, вірте, будьте переконані.
Довіра. Впевненість. Вірте до кінця, не вагаючись ні в чому. У світі Бога віра є єдиним, що працює. Саме вірою відбуваються усі дива. Це сила, здатна зрушити гори.
Сумніви, невпевненість, страх і занепокоєння частково кореняться в нашому незнанні того, якими ми хочемо бути і що хочемо мати.
Ті можливості, які у вас є прямо зараз, в цей момент, є величезними і незліченними. Іншими словами, ви просто не можете вичерпати їх. Єдине ваше справжнє обмеження – ваша віра.
За вірою вашою віддасться вам. Насправді, це не Бог винагороджує тих, хто увірував. Насправді відбувається таке: Всесвіт починає переміщати свої будівельні цеглини – квантові частинки – в залежності від інформації, що отримується, і впевненості, з якою ця інформація їй передається. Це так само духовно, як науково.
Страх – це хибна видимість, яка здається нам реальною. Боятися зовсім нема чого, тому що ваше «Я» вже містить у собі все і воно неруйнівне. Ваше «Я» задумане так, щоб ніколи нічого не потребувати, воно вже все має. Ваше «Я» також неруйнівне. Але його прояв тут, на Землі, має багато ілюзій, і одне з ваших завдань у цьому світі – ці ілюзії подолати. Одна з цих ілюзій полягає в тому, що достатку немає. Проте ми знаємо і з позицій науки (завдяки квантовій фізиці), і з позицій духовності (як нам протягом століть говорили вчителі), що достаток – це Все Суще. Якщо ви коли-небудь зловите себе на тому, що чогось боїтеся, знайте, що це ілюзія, і постарайтеся з'ясувати, що вона являє собою. Насправді немає нічого, чого можна було б боятися.
Ваша неспроможність тимчасова. І в ній можна знайти безліч найважливіших уроків та можливостей для позитивних змін. Не бійтеся залишитись ні з чим. Зрозуміло, немає необхідності розорятися, але якщо ви раптом розоритеся, не турбуйтеся. Постарайтеся побачити у цьому уроки та можливості. Боязнь руйнування – тяжке захворювання. Вона позбавляє вас можливості зростання; вона заважає людям робити щось нове; вона змушує їх жити у постійному занепокоєнні. Страх також приваблює те, чого ви боїтеся, і страх бідності створює бідність. І все ж вам нема чого боятися, крім самого страху.
Коли вам дуже хочеться щось утримати, саме час це відпустити.
Вірте. Будьте переконані. Ваше знання має мати якість впевненості. Коли ви берете склянку води і п'єте з неї, ви знаєте без тіні сумніву, що ви її візьмете і вип'єте. Вам на думку  не може спасти, що ви виявитеся нездатними випити воду. Ви робите це впевнено. Це і є той рівень віри, впевненості та переконаності, яким ви повинні мати щодо себе, закони Всесвіту та здатність Джерела завжди ідеально з усім справлятися. Це та впевненість, яку ви повинні мати щодо того, що ви отримуєте ще перш, ніж попросите, у незаперечності того, що ви вже всім володієте. Якщо вам здається, ніби у вас чогось немає, вирішіть прямо зараз, що у вас це є, і так воно і буде. Не кажіть: «Але ж у мене цього немає». Чи не заперечуйте. Згодом це увійде у вас у звичку. А поки цього не сталося, робіть найкраще, на що ви здатні, і ніколи не думайте, ніби ви можете чогось не мати. Слідкуйте за своїм розумом. Ви можете здобути віру за допомогою практики. Але набагато швидше просто вирішити раз і назавжди, що вона є. Як це зробити? Просто вирішити.
Скільки віри, впевненості та переконаності має бути у вас? Ви повинні мати ту віру, яка рівнозначна знанню. Ви просто знаєте, що це так, - так само, як ви знаєте, що сьогодні вранці ви прокинулися, а трохи пізніше випили склянку води. На цьому рівні, на рівні знання, ви настільки чітко уявляєте собі, що щось істинно і неодмінно станеться, що продовжуєте бути впевненими в цьому, навіть якщо ваш фізичний світ свідчить про протилежне.
Ось тріада істин, що дозволяють вам мати все, що ви можете побажати:
Просіть, і вам завжди буде дано.
Шукайте і ви завжди знайдете.
Стукайте, і вам відкриється.
Але існує якийсь каталізатор, який повинен бути присутнім, щоб ці три істини працювали, – віра, бо саме віра робить усі речі можливими. І це не порожні обіцянки. Це не нагорода, яка дається лише вибраним. Так працює весь Всесвіт, без винятків та помилок. Цю тріаду та її каталізатор можна також уявити таким чином: бажайте та намірюйте – і ви завжди отримуватимете те, що хочете.
Прагніть істини і знання, і ви завжди дізнаєтеся про те, що хочете знати. Для вашого зростання немає  кордонів, і будь-який досвід, який ви хочете пережити, завжди чекає на вас. Але ви повинні бути впевнені, що ці три твердження істинні, адже якщо ви в це не вірите чи думаєте, що вони вірні лише частково чи наполовину, саме це ви й отримаєте.
Коли ви перебуваєте у сумнівах, зробіть усе, щоб здобути віру. Якщо ви не впевнені, дійте так, наче ви впевнені, і в результаті ви цю впевненість знайдете. Вчиняйте так з усім, у чому ви не впевнені, і ваше коло впевненості почне розширюватися, включаючи все більше різних сторін життя.
Наполегливість окупається – буквально. Також надає вам сил і зміцнює вашу віру. Наполягайте на своєму. Будьте наполегливими. Але у своїй наполегливості дозволяйте всьому траплятися. Нехай саме життя потурбується про все. Не турбуйтесь. Практикуйте відстороненість.
Відсутність точного уявлення про те, що ви хочете мати, - головна причина зневіри та сумнівів.
Віра – зовнішній еліксир, що дає життя, силу та рушійний імпульс думки! Віра – відправний пункт усіх здобутих багатств! Віра – основа всіх чудес та всіх таємниць, які не можна пояснити жодним науковим законом! Віра – єдина відома протиотрута від невдач!
Наполеон Хілл
Здобути віру ви можете за допомогою думок і слів. Прямо зараз люди, які постійно переймаються тими чи іншими речами, думають і говорять так, що самі кидають себе у сумніви. Щоб створювати віру, повторюйте, повторюйте та ще раз повторюйте позитивні афірмації – щодня, цілий день – і ваша підсвідомість нарешті повірить.
Страх – це хибна видимість, яка здається нам реальною. І це те, чим страх завжди був. Це не ваш природний стан. Стан Джерела і вашого «Я» - безстрашність, тому що немає нічого, що може загрожувати «Я», і немає нічого, чого йому не вистачало. Коли б ви не відчували страху, подивіться йому прямо в очі і знайдіть ці помилкові видимості - дещо ви завжди виявите.
Ніколи не турбуйтесь. Занепокоєння – це страх, хибна видимість, що здається нам реальною, навіяні вам страшні образи. Занепокоєння і страх привносять у ваш розум негативні образи і створюють те, про що ви турбуєтеся, і те, чого ви боїтеся - ілюзії стають для вас реальністю і, якщо ви їх підтримуєте, зрештою втілюються і у фізичній реальності.
Занепокоєння – це недостатність фактів, потрібних вам у тій чи іншій ситуації. Це також відсутність упевненості чи її недостатність. Це неправильно використана та дарма витрачена енергія.
Найкращий спосіб зцілити себе від страху та занепокоєння – подивитися їм в обличчя та ретельно проаналізувати; розкладіть їх на складові і подивіться, де ховається помилкова видимість. Станьте усвідомлюючими і продовжуйте підвищувати свій рівень усвідомленості, удосконалюйте усвідомленість навіть у дрібницях. Це підвищує вашу впевненість, тому що ви відкриваєте істину, а істина та страх – речі несумісні.
Спостерігайте, що працює, а що ні, і живіть істиною, робіть те, що працює. Свідчіть правду; знайте істину; думайте істиною; говоріть істину; живіть істиною. Це прискорює досягнення результатів та позбавляє страху.
Тепер ви знаєте про незаперечні закони Всесвіту. Ви знаєте, що ці закони гарантують точний результат, коли Всесвіту дається вичерпний, ясний і постійний образ та намір, що підтримуються впевненістю та діями. Ви знаєте, що ці закони працюють за нескінченним Вищим Розумом, всю силу якого ви не в змозі собі навіть уявити. І ви знаєте, що ніколи не варто дивитися на фізичні прояви та дозволяти їм визначати ваші думки, бо саме думки створюють фізичну реальність. Знаючи все це, чому в цьому світі ви можете ще турбуватися? Прочитайте ці твердження ще раз, повільно, частинами. Ви зрозумієте, що для занепокоєння немає жодних причин.
• Перш ніж якась проблема виникає, вона вже вирішена.
• Перш ніж ви просите, вам уже дано.
• Все, що тільки може існувати, вже існує, прямо Зараз, включаючи ваші можливі «проблеми» та їх рішення. Все, що ви робите, - це зрушуєте свідомість, щоб переживати різні фрагменти Усього існуючого відповідно до вашого вибору.
• Найважливіші уроки та можливості для вашого розвитку набуваються вами у найгірші для вас часи (оскільки страждання – показник помилковості ваших думок). У такі часи все, що від вас вимагається, вчитись і усвідомлювати, в чому саме ви помилялися. Як тільки ви внесете потрібні виправлення, ви зберете найфантастичніші плоди.
Тож про що турбуватися? Немає жодних причин! Всесвіт ніколи не робить помилок. Безладдя тільки у нас в умах; у Всесвіті ніякого безладдя не існує. Ще раз: якщо Всесвіт керується певними законами, ці закони незаперечні, а ви знаєте ці закони і застосовуєте їх, навіщо про щось турбуватися взагалі? Зрештою, виходячи з цих законів, ви можете передбачити результат цього. Занепокоєння приваблює до вас лише те, про що ви турбуєтеся. Занепокоєння – це само собою здійснене пророцтво.
У що ви повірили, це стає можливим для вас. Ви можете це зробити. Що б ви з вірою захотіли мати, ви отримаєте.  Ви завжди знайдете те, у що щиро повірили, пропорційно до вашої віри. І це правило непорушне.
За всіх інших умов, що залишаються незмінними, людина або суспільство знаходять багатство і щастя рівно настільки, наскільки вони мають позитивну і непохитну впевненість.
Тепер у вас є інструменти творення, і ви знаєте, яка рушійна сила приводить їх у дію. Завжди будьте в стані впевненості та відмовляйтеся бути в будь-яких інших, протилежних впевненості станах або підтримувати протилежні вірі думки.
Тепер настав час перейти до більш масштабних процесів у Всесвіті – до «полів» та законів, у яких і відповідно до яких ви використовуватимете ваші інструменти та впевненість. Перший закон – Закон причини та наслідку – прекрасна обіцянка, яка дозволяє вам бути впевненими у наслідках та визначати причини всього, що відбувається у вашому світі. Ви завжди хотіли знати, чому трапляються ті чи інші події, чому відбуваються ті чи інші речі і як ви можете зробити так, щоб траплялося те, що ви хочете. Перший крок до володіння цим знанням – зрозуміти Закон причини та наслідку, щоб побачити, що насправді є обставинами, умовами та обумовленістю. Спробуймо заглянути під покрив того, що ви бачите навколо себе, того, що ви переживаєте.



0%, 0 голосів

25%, 1 голос

0%, 0 голосів

25%, 1 голос

25%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

25%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Церква Спаса на Берестові

Церква Спаса на Берестові
Великдень 2011 року від Народження Христа

   (плач )
Навіяно побаченим. Кадр 1: 25 липня 2010 р.(День пам'яті рівноапостольного князя Володимира).
Кадр 2: 25 квітня 2011 р. (Понеділок Пасхальної седмиці).
Кадри тотожні, за винятком пір року.

Моє публічне звернення до небайдужих та можновладців, особливо тих, хто
відповідає за стан пам'яток культури та історії. В липні минулого року я побачила повалений хрест на церковні бані. Церква, яка охороняється законом і є
пам'яткою
, й донині стоїть безхреста.

Вірш без рим. Лише ритм
Століть минулих подих,
Часів князівських свідок -
На Берестові Спаса…
Зсивілий пращур,  дивний,
Занедбаний, забутий…

Розкішна Лавра поруч –
Пишається, святкує
Великдень. Урочисті
Лунають дзвони – Київ
"Христос воскресе!" радо
Підносить до небес.

На Берестові Спаса…
"Цвірінь!" – крізь тишу пташка…
І… тихо… Древня церква
В задумі похилилась…

Безхр
Е
ста і скорботна
Центральна баня мріє
В блакиті, соромливо
Ховаючи від світу
Підбите око – шибку
Розтрощену, без скла.

Тримається, старенька,
В пилюці й павутинні;
І шашіль помережив
Всі балки-кісточки…
Болить!.. Благає німо,
Стікаючи трухою –
Слізьми…. З хрестом відтятим,
Велична і самотня
На Берестові Спаса
Великдень зустріча…

26.04.2011
by Stepans`ka Marina (SMG)

p.s. написане можу підтвердити фотографіями

Віддати Києво-печерську Лавру до УПЦ КП

Києво-печерська Лавра стала одним з перших монастирів, побудованих в Київській Русі. 
Перший монастир був побудований в 1061 році, а упродовж подальших століть територія Києво-печерської лаври збільшувалася за рахунок нових будівель.
Через механізм релігії Росія намагається нав'язати власну мову, культуру, звичаї, тим самим проводячи політику русифікації України і сьогодні.


Гаріку

Гарік!
Ми пам"ятаємо тебе! Ми не знаємо  твоє дійсне ім"я і чому ти з"явився тут. Але ти завжди був і  будеш для нас еталоном нашої породи.
Твої  вельш - коргі