http://www.svarogday.com/tajnyj-kod-proizvedenij-pushkina/

"Ай да Пушкин, ай да сукин сын!..."

[ Читать дальше ]

Віктор Григорович Дубровський (7 червня 1876, Фастів — після 1936) — український лексикограф. Псевдоніми та криптоніми — Д-ий, Баламут Юрко, Рудик Хома, Юрко, Roman. Закінчив Університет Святого Володимира в Києві (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У 1920-х роках працював редактором в Інституті української наукової мови ВУАН. У 1930 репресований (за сфабрикованою «справою СВУ») і висланий в Алмати (1932-36), де вдруге був заарештований і висланий у північні райони СРСР. Подальша доля невідома (Вікіпедія).

Знаете ли выукраинскую ночь?
Нет,вы не знаете украинской ночи!
Здесьнебоот дымастановится черно,
и гербзвездой пятиконечной вточен.
Где горилкой,удалью и кровью
Запорожская бурлила Сечь,проводов уздой смирив Днепровье,Днепрзаставятна турбины течь
.И Днипро по проволокам-усам
электричеством течёт по корпусам.
Небось, рафинада и Гоголю надо!
Мы знаем,курит ли,пьёт ли Чаплин;
мы знаем Италии безрукие руины;
мы знаем,как Дугласагалстух краплен…
А что мы знаемо лице Украины?
Знаний грузу русского тощ —тем, кто рядом,почёта мало.
Знают вот украинский борщ,
Знают вотукраинское сало.
И с культуры поснимали пенку:
кроме двух прославленных Тарасов —Бульбы и известного Шевченка, —ничего не выжмешь,сколько ни старайся.
А если прижмут —зардеется розой и выдвинет аргумент новый:
возьмёт и расскажет пару курьёзов —анекдотов украинской мовы.
Говорю себе:товарищ москаль,на Украину шуток не скаль.
Разучите эту мову на знамёнах —лексиконах алых,
 —эта мова величава и проста:
«Чуешь, сурмы загралы,час расплаты настав…»
Разве может быть затрёпанней да тише слова
поистасканного «Слышишь»?!
Я немало слов придумал вам,
взвешивая их,одно хочу лишь, —чтобы стали всех моих стихов слова полновесными,как слово «чуешь».
Трудно людей в одно истолочь , собой кичись не очень.
Знаем ли мы украинскую ночь?
Нет,мы не знаем украинской ночи.
В. В. Маяковский,

Досить довго нав'язувалась українцям думка про "русский язык" як мова, яка найбільше нагадує стародавню мову, якою говорили наші предки за часів Київської Русі. На мою думку, це робили такі "проффессіаннали" типу Дмитра Табачника. Це такі і їм подібні люди дозволяють собі заявляти, що українці це насправді західна частина московитів. Подібні до Табачника "деятели" переписували і переписують підручники на промосковський лад. Причому вони щей говорять, що вони відновлюють справедливість і пишуть "справжню" історію України. В такому разі більшість людей вибирають для прочитання і сприйняття те, до чого вони звикли - тобто до СРСР-овської історії.

1. Міста України, в яких була радянська влада говорять на московській мові набагато більше, ніж простолюд із сіл поблизу за "пару" кілометрів від цих міст. Адже московська мова вимагалась буквально кругом починаючи навіть від детсадка (це я говорю не із теорії, а із власного досвіду!). В школах, ВУЗах, в судах, держзакладах... короче кругом нав'язувалась московська мова.

В той час як в селі люди не піддавались такому тотальному омосковленню... Люди із села майже по всій Україні говорять на українській, а в містах на московській мові, і є очевидним перенавчання на іншу мову від тої, на якій землі вони живуть. На західній Україні набагато менше часу була царська Московія і СРСР вони сприймали із супротивом; як наслідок - тільки на західній Україні спостерігається такий великий відсоток україномовних громадян в містах.

2. Якщо столицею Київської Русі був Київ, і якщо "русский язык" був найближчим до сучасного "русского", то чому так далеко від столиці люди із сіл розмовляють на "русском языке"? Тобто найближче від Києва йде українська мова, потім чуть далі за 100 км - білоруська, а вже аж потім "говорят на русском". Факт? - факт!

3. Ви чули від московитів і московито-подібних "украинский патриот"? Для них не існує патріотів України. Ви чули від них таке? Я ні. Для них градація слідуюча:

або ти брат "русскому" народу і слухаєшся їх якому богу служити, яку історію вчити, і на якій мові говорити...

або ти "бандерськая националюга и сволочь"

..третього не дано - немає в їх термінах "украинский патриот"!

4. Вистрілювали українську інтелегенцію, яка "заікалась" про національність? Відправляли їх на різні заслання? А розстріли в різних "Биковнях", яких по Україні розкидано не мало. На хвилинку тільки уявіть - в Биковні розстріляні без суда і слідства десь 100 тис. людей. І хто тоді правив цим... навіть "звірством" буде м'яко сказано? Московити і їх "шестеры" тут в Україні...

І нехай на хвилинку московити і їм подібні подумають щоб залишилось від "русской культуры", якщо б їх цвіт нації вістрілювали сотнями тисяч? І лише потім заікаються про "неконкурентноспособность" української мови в порівняні із "русским языком"... Я можу погодитись из такими... заявителями, але якою ціною "русский язык" вибивав рідну для України українську мову, треба пам'ятати...

 Говорили що голод в Україні має "природній" характер?

Чи я щось тут придумую і якісь наклепи пишу?

Народ же прагне до простішого і кращого життя. Московити показували фільми на московській мові, і в цих фільмах показували любов, дружбу... причому інші мови недопускались - тільки повинні фігурувати "русский человек" і "русский язык". Тим самим роблячи підсвідому паралель хто є самим культурним, самим сильним, самим розумним...

Предыдущий пост


Катимся по Сакам. Вдали "что то случилось"...

Кажется что красиво все. Озеро и дома. Шикарное место для жизни, пляжи под домом. Но на самом деле озеро соленое, мелкое "по-колена" и вонючее.

Как то невесело... Жарень и без деревьев...

Саки за озером.

Тоже улочка Сак. Жизнь тут таки есть))

Школа.

Что то похожее на мечеть. Но где минарет? 

Дом культуры жив.

Тотальное зло творитсо в Саках. Народ с трудом воспринимает  "раптом рідну мову". Причем на гос.уровне. Найдите абшипку сами. Ну а кто не нашел тот читает текст под звездочкой в самом конце этой  заметки. 

Дикари-с на Каламитском заливе. Как так можно отдохнуть я даже не знаю. Дерева ни одного, солнце целый день, в палатке-трейлера духотень. Еще и пресной воды рядом нет...как и туалета.

Мы едем в Евпаторию, которая и виднеется вдали.

В Крыму как и везде в украине встречаются памятники ВОВ. Кстати на крайнем западе украины не замечал... хм...наверное в польше-португалии их тоже нет... может им стоит жить вместе, они так похожи...

Пост КПП и железнодорожный переезд.

Пока пропускаем поезд я гуляю по набережной)))

Начало курортной зоны Евпатории.

Вдоль дорог стоят стенды с указанием достопримечательностей Евпатории. Мне аж захотелось в Евпаторию, изучить))) Неплохо придумано, хорошо бы организовать возле каждого города подобное по всей украине.

Перед самолетом налево)))

Прибыли. Проехали не по пути в обратную сторону 15 км с Сак специально что бы попасть в эту "бомжарню", позавтракать. Обстановка тут ниже плинтуса конечно но есть один момент...

Вот он. Готовится все татарами на аутентичном оборудовании из-за чего у еды есть соответствующий заявленному вкус татарской кухни. Ну и цены...далеко не "какольские". Куда там татарам до высокоразвитых в плане обдирания друг друга каклов.

Но в сравнении с 2008 годом когда я был тут последний раз...вкус и качество блюд стали уже не те. Испортилось. Глобализация или украинизация виновны?)))

Снова в пути.

Персик есть, его не может не быть. Но цены на него...как будто с ЮАР привезли.

Скоро будет тоннель.

Угадай страну по плакату. Впереди стоит бигморд "голубых олигархов" с надписью "от стабильности к благополучию" а в 50 метрах дальше плакат "оранжевых олигархов" с надписью "мы їх зупинемо". Я так понял вторые не хотят что бы было как хотят первые)))





Зачем эти все плакаты? Что бы ГАспаДа посмотрели на каком языке говорит Крым. И что бы ГАспаДа не волновались что придется тратить бюджетные денежки и таблички переделывать.

Симферополь.

Цивилизация частично есть.

Я так подозреваю что козы по дорогам не ходят только в спальниках Киева)))

Политический пиар с географическими особенностями. Надпись на плакате" Берег - достояние народа, а не кучки олигархов". В Крыму с этим беда. Виллы, отели, пансионаты и санатории захватывают берега, перекрывая доступы к пляжам. Как по мне это зло. Мне очень понравилось на Цейлоне. Там застраивать или блокировать 50 метровую зону от пляжа нельзя никому. По всему острову. И это не на словах а на деле.  Цейлон можно свободно обойти по берегу вокруг вдоль моря. Но куда нам эврапэйцам к диким азиатам.

Еще немного державноы мовы.

Как такое могло случится. Что украинский стал единственным. Эти все таблички не после "регионального языкового закона установлены" они тут всегда были. Радует что в украине хоть частично но законодательство становится привязанным к реальности, а не к космосу.

Замечен "олд скул" троль. Я думал не увижу уже. А ведь в 2008 только они еще и были.

Сейчас автопарк расширен новыми машинами. Кстати не львовскими. львов наказан.))) Но западная украина пока еще нет. Потому троллейбусы Луцкие.

Еще мечеть.

К ЮБК наконец то сделан практически автобан.

Кажется ничего примечательного. Но мы движемся по самой длинной в мире троллейбусной системы. Межгородской троллейбус уникальное явление в мире. Именно так выглядят маршруты крымского троллейбуса Он ходит от столицы Крыма до главного курорта полуострова Ялты, при этом зацепляет еще несколько курортных городов.  Общая же длинна линий хозяйства Крымтроллейбус около 270 км. Естественно все это достижения СССР, украине гордится нечем.

Создана сеть в 70 годах. И давно уже просит расширения. Ибо тащится по одноколейке за троллейбусом дело совсем невеселое. Расширить дорогу украине не по зубам. Ну хоть отремонтировали.

Справа заборы защиты от обвалов грунта.

Пейзаж Крыма на автодороге Симферополь-Алушта.

Ангъара богъазы (татар). Ангарский перевал - 752 метра. Самая высокая точка трассы Симферополь - Алушта. Внешне он нечем не отличается от Карпатских перевалов. Те же базары, разве что ассортимент другой. 

КПП и остановка троллейбусов на перевале. Бедняжки тролики, в таких условиях жизнь проводить.

Море видно!

Начала спуска. Тормоза готовятся к кошмару. В Карпатах таких затяжных спусков я не видел.

Покатились.



В Карпатах я так же не видел  "устройств" как впереди. Что это? Догадайтесь сами))) Странно что в правилах о них не говорят, я подозреваю что дамы в маленьких розовых машинках и не догадываются для чего это.

Кто не понял подсказка))) Улавливающих тупиков тут довольно много. Дамам в розовых машинках расскажу -  если у машины отказывают тормоза и она на скорости несется вниз нужно направлять ее в тупик.  Взлетев на горку она теряет скорость и при погашенной скорости ее можно развернуть поперек спуска, таким образом остановив.

Далеко за городом высоко в горах начинается торговля жилыми местами в Алуште.

Дорога выровнялась мы едем по ЮБК.

Нас встречает первый на трассе курортный город ЮБК.

Продолжение

*Велосипедист (рус) - велосипедист (укр). На знаке должно быть "Увага велосипедисти!" (Увага вэлосыпэдысты). А там что?)))

Твоє нормальне дитинча ходить до нормальної української школи.

Ти іноді бачиш його підручник і дивуєшся:

- Как ти умудряєшься гаварить по украінскі? Ето учебник по хіміі? Как інтересно! Сірка, кісєнь, водєнь... Я би запутался...

Ти добрий батько і тому трохи брешеш, бо ти розібрався б і з киснем, і з воднем. Просто якийсь незрозумілий внутрішний сором зараз
штовхає тебе до тих комплиментів. То є виправдання.

Таким чином ти намагаєшся не дитині, а самому собі обґрунтувати свою поведінку тим вечором, коли дитина гукнула: "Татко!", а ти зніяковів перед старими друзями.

Ти тоді дитині стриманно натякнув-підказав: "ПАПА тєбя слушаєт!.."
Тобі соромно із колишніми однокласниками. Бо ти пам`ятаєш, що ви глузували з хлопців сусідньої української школи. Як ви їх називали? Кугутами?

Ти комплексуєш і перед дружиною. Хоча хто, як не вона, найлегше могла б зрозуміти твоє повернення до батьківської мови?..

На роботі ти намагаєшся мовчати. Так почалось із того, як ти невдало кинув охоронцю в інституті твою перепустку і обмовився: "Припіздав я сьогодня"... Як співробітники про це довідались, як причепилося це дурне погоняло? А дорослі ж люди...

Ти все ще намагаєшся увігнати твій конфлікт із рідною мовою в ідеольогічні лаштунки. Але як самому собі набридли оті ностальґації про загублений СРСР!.. А в неділю про це доведеться знову терти з тестєм, бо перед ним вже ніяк не вдається викласти причину перекосу твого старого світогляду. І нащо ти тоді так підспівував цьому маразматику меморіяльної фази?

Хтось телефонує. Твоє дитинча хапає слухавку:
- Що на завтра? А сорокову главу про кисневу,.. - але, позиркнувши на тебе, воно як схаменулося: - То єсть про вадародную груППу...

Так воно це і вимовило - із підкреслено подвійним "п"...

Не набридло тобі зводити рахунки із неотямною зрадою свого дитинства на власній дитині?

Чи воно винне на тому, що в тебе колись вкрали мову, а тепер твоє повернення до витоків не є вельми легким?
Кинь того ровера, йди но пішки!..

Не псуй принаймні своїй дитині стосунки із її рідною мовою.
Збери свою родину, урочисто оголоси:

- Відтепер ми будемо спілкуватися українською!