Моя пропозиція до нашого жіноцтва
- 10.04.09, 10:19
- Ми любимо тебе, Україно!
Кармен Делль’Орефайс родилась в 1931 году, в Нью-Йорке. В июне 2011 года ей исполнилось 80 лет.
Её судьба примечательна тем, что начав карьеру модели совсем юной девушкой, Кармен до сих пор выходит на подиум.
Кармен родилась в бедной семье, иногда она проводила время в интернате, куда мать отдавала ребёнка, за неимением средств к существованию.
В модельный бизнес Кармен попала совершенно случайно. Её приметила женщина, чей муж делал фотографии для Harper’s Bazaar.
Сделав пробные снимки и отослав их юной особе, в письме было сказано, что к сожалению Кармен не очень фотогеничная, поэтому дальнейшая карьера модели была под вопросом.
Родственники Кармен не согласились с этим мнением и отправили снимки редактору журнала Vogue.
Через неделю юная модель уже позировала для этого именитого издания. Гонорары росли, и она смогла содержать свою семью самостоятельно.
Впереди было три неудачных замужества, рождение дочери, успешная карьера и ее неизбежный закат, когда "возраст подошел".
Кармен проработала в модной индустрии до 47 лет и задумалась о смене деятельности.
Судьба распорядилась иначе: на одной из светских вечеринок к ней подошёл её приятель — фотограф Норман Паркинсон.
Он предложил Кармен снятся для него, мотивируя своё желание тем, что такой шарм и утончённость не могут просто так уйти в забвение. Проще говоря, он сказал: «Вы чертовски привлекательная старая кошёлка, я хочу вас снимать».
Они сделали пробную фотосессию. В то время Кармен начала седеть, но вместо того что бы покрасить волосы, она высветлила их ещё больше, снявшись совершенно седой! Это был переворот в мире модной фотографии! Так в мире моды возник образ совершенно иной Делль’Орефайс: зрелой, независимой, сексуальной и... седой!
В 1993 году Делль’Орефайс дебютировала в кино, сыграв небольшую роль в ""Эпохе невинности" Мартина Скорсезе. Затем последовали появления еще в ряде фильмов и сериалов.
Кармен можно назвать эталоном элегантности и стиля. Для своего возраста она выглядит великолепно.
«Я не тверда, Я надзвичайно м'яка. Але я ніколи не дам себе зацькувати. Мені боляче усвідомлювати, як хтось прагне спрямовувати мене кудись проти мого бажання.... Я - лідер зграї. Але що це за.лідер, якщо він не веде зграю за собою? Звичайно, вони за мною. Якби вони були переді мною, то вони і були б лідерами»
«Якщо ви хочете, щоб щось було сказане, попросіть це зробити чоловіка; якщо хочете, щоб щось було зроблено, попросіть про це жінку»
«Я прагну не помічати, що я - жінка. Я дивлюся на себе як на прем'єр-міністра»
«Феміністки все більше шкодять жіночому питанню, вони тільки й можуть робити, що перекрикувати нас, щоб, не дай бог, ми що-небудь не змогли зробити»
«Усі чоловіки слабкі, а слабші за всіх джентльмени»
«Жінки набагато краще за чоловіків уміють говорити «ні»
«Півень, можливо, добре кукурікає, але яйця все-таки несе курка»
«Якщо жінка проявляє характер, про неї говорять: «вередлива баба». Якщо характер проявляє чоловік, про нього говорять: «Він хороший хлопець»
«Зовсім не обов'язково погоджуватися із співрозмовником, щоб знайти з ним спільну мову»Ув очі я дивлюсь ясні
І весь тону, уже безсилий...
Живуть в мені твої пісні,
Як профіль твій до болю милий.
Печаль в невипитім вині:
Де ж ви мене, вітри, носили,
Що я на воронім коні
До тебе доскакав насилу?..
До пліч коханих доторкаюсь...
Як я тебе в цю мить люблю!
З небес омріяних спускаюсь
І заклинаю, і молю:
Не покидай мого жалю!
Перед тобою тихо каюсь...
В. Кулик
ВИСЛОВИ ПРО ЖІНОК:
Жінка - це людська істота, що вдягається, базікає і роздягається. (Вольтер)
Дружина моя захворіла, уся помарніла лицем. А тут заявилась сусідка у платті із модним клинцем. Дружина послала мене не за лікарем, а за кравцем. (Фрідріх Крістоф. Вайсер)
Порада для жінок: Відклади до завтра те, чого не повинна робити сьогодні. (Dorothy Parkier).
Мужчина, серце якого не обпекла любов до жінки - наполовину людина. (З кінофільму).
Мавпи могли б любити жінок, якби у них були гроші. (Анатолій Франц).
Гість, дитя, і цар, і ЖІНКА мають всі один звичай: є що чи нема - байдуже, їм усе лиш дай та дай. (Іван Франко).
Отрута є зле вивчена наука, отрута є нестравлена їда; для бідних трута - взаїмна порука, СТАРОМУ ТРУТА - ЖІНКА МОЛОДА. (Іван Франко).
Як сережки золотії в ніздрях бурої свині,так краса не йде в пожиток зле вихОваній жоні. Як перлина дорогає у оправі золотій,так душа жіноча щира сяє в зверхній красоті. (Іван Франко).
Мужчины без женщин глупеют. Женщины без мужчин блекнут. (А.П. Чехов).
" Без Тебя не сдвинуть этих громад, висящих надо мною. Помнишь ли в сказке: ...требовалась молитва чистой девушки, чтобы спасти кого-то откуда-то. ЧИСТАЯ ЖЕНЩИНА НЕВИДИМОЙ РУКОЙ ВЕДЁТ МУЖЧИНУ ДАЛЕКО" - писал Николай Рерих невесте в письме из Парижа.
"В конце концов в каждой женщине присутствует милиционер. Сначала она говорит: "Давайте не будем!", а потом: "Следуйте за мной" ! (Фильм "3+2").
Мужчини завше хочуть бути першим коханням жінки. Жінки скромніші: хочуть бути тільки останньою пригодою мужчини. (Оскар Вільде).
Жінки вірять, що одягаються для чоловіків, але насправді одягаються для жінок, щоби бути у взаємному здивуванні. (J.P.SARTRE)
Жінко, жінко, є ти пропастю, пеклом, таємницею. І той, хто сказав, що тебе пізнав, є в стократ дурнем. (Жорж Санд).
Вид чогось одержимо прекрасного в природі або в мистецтві, будить натомість згадку про кохану жінку. (Стендаль).
Якщо б можна було мову застосувати в електроенергії, вистарчило б один жіночий клуб, щоб абезпечити Новий Йорк електрикою. (A.HUXLEY).
Мужчини не дивляться на сукні. Не любиться жінку за те, що на ній. (A.MAUROIS).
Жінки використовують язик як віяло: з ціллю виволання голосу. (Вольтер).
Що то є жінка? Сфінкс... без таємниці. (О.Вільде).
Ніхто не запевнить, яку кількість сліз містять жіночі очі. (S. de BEAUVOIR).
Жінки ніколи не мають нічого до розмови, говорять однак в чаруючий спосіб. (О.Вільде).
Жінка зі своїм інстинктом є і завжди буде згубою мужчини. (Оноре де Бальзак).
Не вартий зватися мужчиною той, хто не вміє здобути жінку, потурати її гордості. (Вільям Шекспір).
Мужчини, піддаючи жінок принизливому осуду, заразом і себе осуджують, бо вовчиця не вродить ніколи горностая. (M.REJ).
Напевно немаю смаку: дуже багато жінок мені подобаються. (Salami Kozerski).
Я ніколи не боявся жінок. І ніколи не міг зрозуміти, чому дехто з чоловіків, здатних встигнути ще до сніданку об"їздити мустанга й поголитися в темряві, стають страшенно незґрабні, обливаються потом і безкінця вибачаються, забачивши клапоть вибивного ситцю, обгорнутого довкола чогось усередині". (О.Генрі).
Жіночий одяг відвічно повинен бути сексуальним. Мужчина повинен відчувати тайну, натяк, підказку. Жінка - вона ж бо як книга. Її треба читати кожен день. При цьому вона хвилює тебе, але ти так і незнаєш (та й не взнаєш ніколи), що ж буде вкінці. Це недосяжне. Жінка збудована з інтриг і романів. Вона повинна залишатися нерозгаданою. І триматися на цьому. (Слава Зайцев).
Тільки парижанки та українки вміють зі смаком одягатися. (Илья Ефимович Репин).
Краще бути жінкою пекаря, аніж коханкою короля. (Французське прислів"я).
В 16-річної дівчини рожеві щічки, а вона рум"яниться. (Полідорі).
Жінки мінливі у житті своїм. Безумний той, хто вірить їм. (Касті).
Здається мить годиною з поганою людиною. Та й вічність теж годиною з ПРИГОЖОЮ ДІВЧИНОЮ. (Невідомий автор"Про відносність часу").
Хто бодай раз наблизився до жінки, хто хоча б у думці обійняв її стан, хто вдихнув її дихання, в того душа отруєна навіки. Хто обпікся сим полум"ям, той пропав назавше. (Йозеф Томан).
Женщины слишком не доверяют мужчинам вообще и слишком доверяют им в частности. (Гюстав Флобэр).
Жінка. Бліді щоки святої, вогнисті лінії стегон, уста, що туркочуть голосом голубки. Жінка, вся просякла пахощами, мов квітуча полонина, вродливиця в павутинні плетива, дівчина, зіткана зі світла й червіні, самиця, гнучка, як кішка, і струнка, як біблійна блудниця, чужинка зі скороминущою чарівністю, русалка у вінку з латаття, хижачка з очима-вогниками, верховинка, подібна до кактусового цвіту, пастушка, що рум"яніє в шатах нареченої, праля в зім"ятій карміновій спідниці... ...Лик святих і чортиць, очі, що палають яскравіше за сонце. Ох, якби можна утекти від них, перш ніж вони пропечуть мене наскрізь, очі, що схожі на північ і полудень водночас - у місяць кохання... Скажи, котрий із місяців не є місяцем кохання? Чи ти прамати гріховної осолоди, чи цнотлива свята, а чи дияволова коханка - колихай мене в своїх обіймах..." (Йозеф Томак. "Дон Жуан, життя і смерть Дона Міґеля де Маньяра")
Жінка - тривога і спокій, жінка - жага й лагідність, але завжди пристрасна й палка відданість тому, кого вона кохає. Жінка, котра не обдурить, не збреше, не зрадить. Жінка, вірна своєму серцю й своїй гордості, жінка, котра несе в собі цілу безодню почуттів до того, кого вона обдарує своїм тілом і душею. (Йозеф Томак. "Дон Жуан, життя і смерть Дона Міґеля де Маньяра")
Вона, лиш вона збурює в жилах кров. Вона, лиш вона пришпилює сей цвіт. Вона, лиш вона заслуговує на любов. Вона, лиш вона дорожча за весь світ. Вона, лиш вона навік, і більше ніхто. Вона... Кохана
ЖІНКА!!!
///////////////////////////// //////////////////////////////
Є в кожній жінці скарб і таємниця,
Бо через неї пророста життя.
Але чому ж їй уночі не спиться?
Чому її тривожить майбуття?
Щось негаразд в зневіреному світі.
Чомусь знервовані усі чоловіки.
Жіночі ліжка ними не зігріті,
Думки самотності холодні і тяжкі.
Хай вже не лицарі, нехай не Дон Кіхоти,
Не Геркулеси і не Дон Жуан,
Де чоловічі хоч якісь чесноти?
Одне бажання - щоб душа жива.
Так ні, усе спаплюжено, пропито,
Ні гідності, ні шани до жінок.
Одна мета - дорватись до корита,
Нема для них любові і зірок.
Нема бажання душу врятувати
І хоч би як протистояти злу.
Тому сумує одинока мати,
І жінка в самоті ковта сльозу.
Чоловіки! Панове! Схаменіться!
Невже на вас бездушія печать?
Є в кожній жінці скарб і таємниця,
Лише любові їй не вистача.
Автор: Віталій Іващенко
Між нами – зими, осені, літа,
Крок відстані... ні – подих, тихий шепіт,
Все те, що не промовили вуста,
Долоні дотик, погляд, серця трепет,
Тяжіння нездоланне, рух космічний.
Між нами двоєборство – двох єднання.
Інь - янь… Ти – я… Дар передвічний ,
Навік, божественний – кохання.
10.03.2010
© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №111110510088