Свіжа думка
- 22.09.17, 07:44
- ВАРТА
Одного оставить Порошенко, что бы на международной арене имидж Украины отстаивал, а другого, что бы в стране порядок навел?
Ибо достало смотреть на разных президентов в одном лице »
Ой вэй от Юрий Яворский
Рішення перейменувати проспект Ватутіна на проспект Романа Шухевича у Києві викликало резонанс із негативним присмаком. І не дивно, адже багато хто ще досі хворий на "комунізм". У центрі України, поруч з Холодним Яром, є шахтарське містечко - Ватутіне. Воно вважається відносно молодим, бо засноване у 1947 році, проте земля на якій знаходиться дане місто є славною, адже ще століття тому було епіцентром національно-визвольних змагань. Некодим Смоктій та Семен Гризло добряче ганяли більшовиків у цьому краєві.
Для знайомих патріотів, які себе проявили активними волонтерами, бійцями та активістами у часи подій на Майдані, на фронті російсько-української війни, було б справжньою винагородою від Батьківщини, як би місто отримало іншу назву. По суті головним є те, щоб прибрати назву ворожого для нас генерала радянської армії.
Однак, ця дія може викликати чисельні суїциди комуністично налаштованих пенсіонерів, які живуть у шахтарському містечку. І не тільки у місті Ватутіне, а і по всій області. Пережитки комуністичного окупаційного режиму є джерелом ворожості серед українців.
Чому так? І чому ще досі Ватутіне є Ватутіним? Бо можливо десь за гаражами закопані червоні прапори та герби із серпом і молотом?
Вірю, що завдяки патріотам міста Ватутіне, національна ідея переможе комунізм.
Тому бути!
Змиють зливи
Чужорідний пил в рівчак
І народить край цнотливий
Незрадливих козачат.
Згинуть чорні сили Мари
Й знов загляне у віконця
Крізь легкі ранкові хмари
Перший промінь Бога-Сонце!
Україна, стародавня держава!
Тобто, нинішні українці – які в 1991 році повернули собі стародавню суверенність і сьогодні святкують 26 років незалежності – це могутній сплав вільнолюбивої древньої енергетики і міцності духу багатьох народів та племен…
Витоки нашої історії беруть початок із прадавніх часів. Так, нам відомо з письмових свідоцтв античних віків, що на наших землях існувало декілька протодержавних утворень. Де в добросусідських відносинах та міжплемінних союзах, формувалися та гартувалися першооснови української державності. З плином часу з тимчасових союзів кимерійців-неврів-савроматів-масагетів-таврів-гелонів-гіперборейців… почали народжуватися перші українські прадержави.
Процес державотворення подовжився виникненням древніх царств скіфів та сарматів, та завершився утворенням державних утворень хазар, готів, половців та словян…
І ця, вікова трансформація одного виду української державності в інший, проходила доволі бурхливо та безжально. Бо пройти тяжкий тисячолітній відбір йдучи від епохи неоліта, бронзи до нової ери – не всі народи здатні до цього. Це далеко не вимощений бруківкою та осипаний квітами, вільний від перешкод альтруїстичний шлях. І той хто його проходить – той повинен мати високу мету, сакральну віру Предків, наснагу та природні енергетичні сили Роду…
І наші далекі предки мали ці ознаки сильної характерної особистості. За свідоцтвами Геродота – в їхніх жилах, текла гаряча лісо-степова кров і не всякий завойовник бажав зустрічі з ними. В тогочасних грецьких та перських хроніках – дуже високо оцінювалось бойове мистецтво тогочасних українців. Швидкість, хоробрість та войовничість, гонор та бунтарство – основні психологічні характеристики наших тогочасних арійських предків…
Йшли віки, одні держави руйнувалися – інші виникали. Під ударами віків, розвалилася могутня держава античного світу – Римська імперія. Яка доволі мирним шляхом розділилася на Рим та Візантію.
В той же час, на наших правічних орійських землях почалося формування нової супердержави раннього середньовіччя – Русі. Яку потім деякі просто недалекі, або нещирі та лукаві історики, спробували перейменувати на Київську…
Тисячу років позаду не існувало ніякої Київської Русі! Була одна велика та могутня держава – РУСЬ!
Треба розуміти, що Русь – як держава – створила себе сама. Бо ніколи і ніхто – не дарував, і ніколи не буде дарувати народам державність та суверенність! Держави створюються народами в тяжких герцях по захисту своїх земель, та бойових походах на знахабнілих ворогів…
Ось таким чином – в суворому двобою з кочовими племенами, та іншими тогочасними сусідами-агресорами – наші предки створили свою могутню державу з стольним градом Києвом…
Бо розуміли, що не тільки вікова шалена любов до Свободи – дозволяє народам бути вільними від зазіхань ворогів. Розуміли, що найкраще може захистити народ тільки рідна держава, і те – що бездержавні люди – це потенційні раби.
Розуміли, що тільки вільні, мужні люди можуть чинити опір як зовнішньому ворогу – так і абсолютній владі своїх князів-царів-архонтів-каганів…
Тобто головна мета кожного народу – створення та захист рідної держави. Той хлипкий безпам’ятний народ – який цього не розуміє – зникає, розчиняється в вирі часу…
А сильний та мужній народ, який має історичну пам'ять – буде до кінця захищати свою Батьківщину всіма можливими засобами та потугами. Що і відбувається з нашою державою нині…
зі… тож друзі, пам’ятаймо тих воїнів, які віддавали та нині віддають своє життя за Свободу рідної землі! Та поздоровимо нашу рідну неньку Україну з відновленням суверенітету!
Поздоровимо, та побажаємо незламності духу та волі до перемоги! Хай живе рідненька ненька! Будьмо, братове !
Слава Україні!
24.08.17
Починаючи з Дня Незалежності політичний сезон можна вважати відкритим, хоч його публічна частина стартує синхронно із стартом парламентського тижня. А до цього часу вестиметься не публічна кулуарна політика: домовленості, перегрупування, доукомплектування, трансфери, плани та стратегії.
Головним трендом осені стануть масові вуличні опозиційні івенти, боротьба з корупцією та протистояння стабільності і зради. Чільне місце займе популізм та суспільні маніпуляції.
Боротьба із корупцією
Півсотні подань на народних обранців мають створити видимість бурхливої боротьби із корупцією, але через нереформовану судову систему усі благі намагання прокурорів та співробітників НАБУ можуть виявитися марними.
Більше того, Парламент буде шантажувати Президента та антикорупціонерів зупинкою своєї діяльності, якщо не закінчаться масові подання. Але головний законодавчий орган чекає глибоке розчарування, думка громадськості якраз таки на боці правоохоронців, через що робота продовжиться, хоч уже в основі торгів будуть не держпотоки чи відкати, а реальна не публічна недоторканність. Яка доречі й стане головною валютою осені.
ПарламентЩо ж до самої недоторканності, то згідно інсайду: група депутатів уже готує різні законодавчі форми щодо її зняття та обмеження. Враховуючи всі реалії, які зустріне даний проект у залі, шансів на повну відміну феодального права – немає. Через це будуть намагатися або обмежити таку недоторканність під впливом громадськості та західних партнерів, або спростити зняття.
Від депутатів варто чекати подвійної гри: на публіку – всі будуть за, а по факту – голосів не даватимуть.
ПрезидентПублічно займе поле міжнародної діяльності та військової справи, намагаючись досягти успіхів у кожній із них.
В той же час, не публічно він буде намагатись вирішити кілька ключових для себе питань:
Наразі найбільшим конкурентом Порошенка являється не Саакашвілі і навіть не Тимошенко, а він сам, а точніше його падаючий рейтинг. Через що ми ще почуємо безліч гучних заяв у стилі підвищення доходів, витрат на ремонт доріг та порятунку звичайних українців.
В той же час, якщо рейтинг гаранта просяде нижче реальних 5%, почнуть розігрувати план "Б – точніше план "Н – наступник". Наразі їх кілька, але поки що папка міцно зачинена у сейфі, і бажання витягнути її поки що на головній вулиці країни немає.
Читайте також: В ГПУ прокоментували список депутатів, яких хочуть позбавити недоторканості
УрядКабінет Міністрів має кілька власних заготовок, серед яких реформа медичної галузі, пенсійна реформа та перші кроки освітньої, яку на собі в першу чергу відчують і вчителі, яким мають підняти заробітну плату.
Паралельно, на низку урядовців уже чекають підшиті кримінальні справи, всі прізвища ще не оголошені, хоч і у вузьких колах відомі. Кейс із 5-ти обговорюють уже досить давно.
Загалом робота Уряду буде найменш цікавою зі всієї політичної палітри в силу своєї технократичності, бо деталі капітального будівництва доріг чи децентралізації, хоч якби успішно вони не проходили, виглядатимуть менш яскраво, ніж подання у ВР чи вуличні акції. В той же час, Кабмін може виступити із власними законодавчими антикорупційними ініціативами, в основі яких будуть законопроекти, що попереджають корупційні діяння. Але їх прийняття багато в чому буде залежати від настроїв у Верховній Раді.
ОпозиціяМіхеїл Саакашвілі буде одним із головних подразників Порошенка, як мінімум таку стратегію він уже зайняв, виходячи із аналізу його відео звернень та запланованих акцій. Але якось у всіх вийшло з під поля зору, що і Порошенко в даній партії не король і точно не головна фігура на шахівниці: перші, хто злякався і досі катастрофічно боїться Саакашвілі, це українські олігархи. Практично всі бенефіціари потоків із держбюджету зрозуміли його недоговороздатність і використали усі свої можливості для адміністративної ліквідації даної загрози.
З політичної точки зору це було не розумно: і в силу низького рейтингу, і в силу конфлікту. Але з олігархічно-корупційної точки зору – операція однозначно переможна.
Але на Саакашвілі українська опозиція не починалась, тому на ньому і не закінчиться. До речі, вся опозиція буде чітко розділена на кілька груп:
От останнім найбільше дістанеться. Адже весь правлячий клас боїться їх, як свого часу команда Кучми боялась партії Ющенка, типовий страх перед еволюцією та зміною поколінь. Через що правлячий клас боротиметься не на жарт і в рази сильніше, ніж проти корупціонерів-мільярдерів та олігархів-монополістів. Бо всі вони зрозумілі та договороздатні, а от нові – ні.
На завершенняВосени кристалізуються короткострокові кандидати в президенти, частина з яких вибуде, інша частина закріпиться в ТОП 5.
Відбудеться певне переформатування телевізійного та медійного ринків. Прогнозується низка союзів, найбільш епатажним з яких може виявитись коаліція Тимошенко-Авакова, адже фронтовики, вони ж екс-бютівські партійці, розуміють, що Яценюк не може бути їх публічним лідером, через що вправні технократи шукають нових-старих сподвижників публічного рейтингу. Хоча на Тимошенко кастинг може й не закінчитись. Наразі такий варіант активно обговорюється.
Сезон обіцяє бути цікавим та динамічним, щедрим на події та заголовки. Виходячи із того, що, за логікою подій, це мала бути осінь, коли б мали відбутись вибори. Але враховуючи, що таких не буде, вся політична енергія буде направлена на акції, заяви, піар та бунтарство.
http://24tv.ua/pro_nashe_maybutnye_shho_chekaye_na_ukrayinu_v_novomu_politichnomu_sezoni_n856123
Президент Украины сидел в кабинете и меланхолично листал ленту "Фэйсбука". Залогинившись как Максим Дижечко, он лайкнул Нойнеца, почему-то ехидно усмехнувшись при этом, а потом отправил картинку с акулой в комменты к Швецу. Перелогинившись в Швеца, Президент написал под картинкой с акулой "бгг" и снова лайкнул Нойнеца. День медленно катился к закату.
От такого приятного, в общем-то, времяпровождения Президента отвлёк один из постов в ленте. Перечитав пост, Президент спешно схватился за мобильный телефон.
— Алло? Ангела? Привет, дорогая. Читала, что Трамп написал? Ну, по выборам своим... Что Украина пыталась сделать президентом США Хиллари Клинтон, да... Я это к чему. У тебя там до выборов сколько осталось? Два месяца? Хочешь выиграть выборы? Что слышала. Выборы, говорю, выиграть хочешь? Да? Тогда слушай. Набираешь сейчас Путина и говоришь ему, что он хуйло и должен уёбен зи битте из Крыма и Донбасса. Да, так и говоришь. Записываешь? "Ху... й... ло...". Попробуй ещё раз... Нет, это другой звук. "Й". Попробуй. Да, молодец, всё правильно. Позвонишь мне потом, скажешь как прошло. Только поторопись, если выборы хочешь выиграть. Без Украины, сама понимаешь, шансов у тебя нет. Видишь, Трамп до сих пор отойти не может. Ага. Чао...
— ...Алло, Макрон? Привет. Пост Трампа читал? Ага. Тут такое дело... Ты же понимаешь, кому ты победой над Ле Пен обязан? Не веришь? Пост Трампа перечитай и слушай сюда ушами. Импичмент хочешь? Нет? Значит, так. Звонишь Путину и говоришь ему...
— ...Алло, это Елизавета? Слушай, твоё величество, ты пост Трампа читала? А, внук уже показывал? Ну, значит, уровень Украины ты уже понимаешь. Тебе трон дорог? Слушай...
— ...Алло, Си Цзиньпин? Сибирь хочешь?..
— ...Алло, Александр Грягорович, твой сын президентом стать ещё хочет?...
...Повесив, наконец, трубку, Президент стал ждать. Он ждал одного звонка. И через несколько минут телефон зазвонил.
— Слухаю.
— Алло, Пётр Алексеевич... Это Навальный, Лёша Навальный, — раздался в трубке робкий голос. — Я тут слышал, вы на выборы в любой стране мира влияете... А можно как-то, знаете, это самое... Ну, тут же выборы скоро...
Президент откинулся в кресле.
— Крим чий, Льоша?
Собеседник смутился.
— Ну вы же понимете, Крым не бутерброд... Нельзя его туда-сюда... Референдум надо...
— Слухай сюди, Льоша, і запам'ятовуй, — мягко сказал Президент. — Пішов ти нахуй. Зрозумів? На-хуй.
— А может, как-то договоримся? — со слезами в голосе проговорила трубка.
— Може, і домовимось. Тільки ти от що... Номер Путіна в тебе є?..