хочу сюди!
 

Лана

51 рік, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 40-57 років

Замітки з міткою «вірш»

ЖИЗНЬ !!!!!!!!!!!!!!

Вот год уже, как без тебя. Я не живу. Горю – сгорая. Тебя любя, себя кляня, дни в клочья рву. С начала и до края. Жить без тебя привыкнуть не могу. Учиться, переучиваться поздно. Я каждый день по краю пропасти бегу, Питаясь успокоенностью ложной. Бегу, с размаху бьюсь о стену боли, Которая вместо тебя, мой Бог. Не нужно мне такой свободы, воли. Жизнь без тебя – не жизнь – подлог. В моей душе любви и нежности полно К тебе. Так...

Читати далі...

Дівча і лялька

Навіяне побаченим вранці Дівчатко невеличке В рожевому. Мов квітка! Завбільшки з себе ляльку тримає на руках. В обох – рум’яні личка, І золоті лелітки Танцюють і сміються в здивованих очах. Так, ніби мати доню, Дівчатко пригортає Рожевокосу ляльку, до неї лебедить, За щось малу картає… Та ж знає, що долоні Дівчати...

Читати далі...

Одухотворення

Дитино! Знай, що бездуховне тіло –Колодязь висохлий, з якого не напитись. Ані спочити біля нього, ані вмитись;Він мертвий, дно давно закам’яніле. Одухотворення – насущний вміст тілесний,Змістовна суть, освячення і свято. Твердий та милосердний, чистий, чесний,Дух - Богу слава, світові присвята. 27.01.2011 © Stepans’ka Marina (SMG)

Олекса Бригас. Святвечір

[Приєднана картинка] Кутя довариться в печі,Запахне сіно у господіІ диво станеться вночі,Коли зійде зоря на Сході. Десь там народиться Маля,В серця вселяючи надію.Возвеселиться враз ЗемляІ сумувати вже не сміє, Та прославлятиме в вікахРіздво Святого Немовляти.… А там в Марії на рукахМалий Ісусик буде спати.

Осанна!

Осанна!.. За щастя материнства невимовне,Сердечний щем, окриленість, кохання–Вразливе, владне і невиліковне; Безмежний світ, прекрасний і величний, Гармонію найвищу та єднання -Осанна тобі, Господи Предвічний! 27.12.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

Любіть українок )))

ЕПІГРАФ:Брати Капранови читали три вірші на Книжковій Країні Мрій у Києві. Один із них – «Любіть українок» . «Це фінальний вірш нашого третього «Я», який повинен об’єднати Україну, – усміхаються брати Капранові. – У нас всі говорять патріотизм, Сосюра написав любіть Україну, а як любити ніхто не розповідав. Вчора не любив Україну, як її маю покохати. І ми вирішили, для того, щоб полюбити нашу країну, треба почати з любові до українок. І ми написали вірш «Любіть українок», який...

Читати далі...

***

Мне нужен Ты, Твоя улыбка, Твое дыхание на ушко. Хочу быть я Твоей любимой, А не какой-то там подружкой. Хочу быть я Твоим Цветочком, Сиянием твоих счастливых глаз. Мне нужен ты, Твоя улыбка. Тебя Хочу сегодня...Здесь...Сейчас...

Межа остання

Неодночасно, в самості безмежній Межу тонку останню перетнувши, Позатілесний вимір-світ бентежний НеВідчуттям неТіла враз відчувши, Ми впізнаватимемо тих, кого любили, Споріднених нам серцем і душею? Чи усвідомлення та пам’ять загубили За життєрозділом – останньою межею?... 17.12.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

Мій неповторний твір

Обійми ніжні… Стан гнучкий - Твій нотний стан напружений, бринить… На ньому ноти я виписую ретельно, Акорди, паузи, форшлаги і морденти… Скрипковий ключ – як заголовок; Вигнувся, КЛЮЧ ДО МЕЛОДІЇ, Очікує…Ще мить – звучить! Мій неповторний твір, Мій інструмент тендітний… 17.12.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)