Флотилія до кораблика на... від нас
- 22.04.22, 16:50
- Ми любимо тебе, Україно!
Зміст всього у коментах
Працює автоматика цензури
2
хочу сюди!
-
-
51 рік, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 40-57 років
Замітки з міткою «україна понад усе»
Обране найкраще збірка
- 12.03.22, 17:23
- Слава Україні!
СЛОВО
Що йому заманулося?
Із колекцій приватних
слово втекло на вулиці
і пішло старцювати.
Справжнє було, не липа,
хоч засиджене мухами.
І просило не хліба —
щоби його послухали.
Села й міста обходило,
скрізь стояло під вікнами.
Хліба дали б — не шкода, а
слухать, звиняйте, ніколи.
З матюками і жуйками
досі десь ділить мову.
Як йому там бомжується —
між Луганськом і Львовом?
© Лана Перлулайнен
22:22 22.02.2022
1
Рідна Українська Мова моя!
- 21.02.22, 10:43
- Ми любимо тебе, Україно!
ЕРА УКРАЇНИНадходить ера України.О земле, рiдна i свята!І озираються країни,Що над Європою свiта.Свiта, свiта, бо сонце сходить,Погожий обiцяє вiк,І зеленiють в полi сходи,І йде межею чоловiк.Вiн по-хазяйськи оком гляне,Чи все як слiд цвiте й росте.Колись поляни i древляниЗорали поле це святе.Його кропили рясно кров’ю,Гноїли трупом. Та дарма!Воно вiдроджене любов’ю!Вiд нього кращого нема!І коли вiзьмуть в руки дiтиПахучий, нiби сонце, хлiб,Я знаю: буде вiн радiти,Наш предок – ант а чи дуліб.І успокояться по всьому,Кого на страшну смерть прирiкЧи той кривавий тридцять сьомий,Голодний тридцять третiй рiкПiсля великої руїниСтавати до роботи час.Європа дивиться на нас.Надходить ера України.* * *Я - є! Ти - є! Він - є!І все це - ми!І нас немало.Тож хоч мине азарт,А носа вішати не варт.Аби лиш у сідлі тебе тримало.І ще - завжди лишаймося людьми.Я - є! Ти - є! Він - є!Чужі ми чи сім’я,Та світ до нас належить.Отож міцніше гартІ носа вішати не варт!Не боїмось потопу ні пожежі.А як прийде така година,Що нас покличе Україна,Хай відгукнеться кожен:- Я!МИ – Є!Довго вони панувалиНад краєм – холод і тьма.Нам до тями вбивали,Що нас як народу – нема.Будемо разом виходитиЗ того гнiту i тьми,Собi i свiту доводити,Що є ми.Серце у грудях б’є:Ми – є!Нам славна судилася доля.Скорiше до працi ходiмЗбирати камiння з поля,Зводити з нього дiм.Повiсимо в нашому домiВишиванi рушники,Будемо в свiтi вiдомiМрiйники, трудiвники.Дамо загребущому вiдсiч:– Зась! Воно не твоє!
1
Україна понад усе!
4
Україна понад усе!
- 04.03.19, 10:51
- Ми любимо тебе, Україно!
Россиянин рискнул жизнями жены и детей ради Украины: подробности поразительной истории
В РФ, в Тверской области вывесили украинский флаг
Это сделал один из местных жителей, который ранее пытался мигрировать на территорию Украины.
Об этом стало известно из поста журналиста Аркадия Бабченко, который он разместил в социальной сети Фейсбук.
«Угадайте страну по фотографии. Нет. Не Украина. Это Россия. Тверская область. Владимир Егоров, экстремист, вывесил у себя на доме, который ему пытались поджечь, бросив в окно канистру с бензином, когда там спала его жена и двое детей, украинский флаг. Владимир — тот самый человек, который бежал в Украину, прожил тут неделю, успел даже устроиться на работу, а потом ему без объяснения причин люди в масках вручили запрет на въезд, вывезли на границу и вытурили за погранпункт. Месяц он жил на нейтральной полосе между Украиной и Беларусью. В автомобиле. Потом вынужден был вернутся в Мордор. Его взяло КГБ Беларуси. Передало в Россию. Он отсидел в СИЗО в Брянске. Был выпущен под подписку. Сейчас сидит в этом самом своем недосоженном доме, вывешивает в поддержку Олега Сенцова тризуб, и ждет ареста», — сообщил Аркадий.
Также он заявил, что подобную миграционную политику не понимает.
«Вы меня, конечно, извините, но такую миграционную политику я не понимаю и не пойму. Нельзя так», — подытожил журналист.
Под постом ведется активное обсуждение со стороны пользователей Фейсбука. Как оказалось, некоторые комментаторы не поддерживают Аркадия. «Я бы не стал так заранее делать выводы…мы же не знаем причин, почему ему так срочно было отказано в нахождении на территории Украины. Масса случаев когда люди годами живут, бодаются с чиновниками за политическое убежище, и их никто поспешно не выдворяет. Может там какие-то предыдущие нарушения законов Украины. Может такое быть? Конечно может. А может и не быть», «А чего ты так резко стал интересоваться миграционной политикой? Мы годами не можем добиться того, что по закону положено», — написали пользователи.
Напомним, что в Одессе устроили показательное сожжение флага России. Зрелищную акцию устроили ультрас футбольного клуба «Шахтер», после того как владельцы команды решили ввести новые правила покупки билетов на выездные матчи клуба.
Кроме этого, стоит напомнить, что в Донецкой области юноша и девушка надругались над флагом Украины.
Также сообщалось, что традиционные цвета появились в одном из российских заповедников и озадачили местных жителей.
Теги: Аркадий Бабченко / Россия / украинский флаг
https://politeka.net/news/world/939589-rossijanin-risknul-zhiznjami-zheny-i-detej-radi-ukrainy-podrobnosti-porazitelnoj-istorii/
3
Як Дніпро вшанувало день Прапора
- 31.08.18, 12:34
- Ми любимо тебе, Україно!
В день прапора 23 серпня в місті Дніпро було піднято найвищий прапор України. Ось мій фоторепортаж :)
Свого часу в Дніпрі виникла ідея встановити найвищий державний прапор України, тим самим відзначивши, що обласний центр є містом-захисником, містом-форпостом для всієї країни. І от прапор замайорів над Дніпром. Прапор було піднято на флагштоку висотою 72 метри навпроти історичного музею в Дніпрі. Його виготовляли понад місяць: кілька рулонів тканини жовтого і синього кольору зшивали в єдине полотно площею більше двохсот квадратних метрів.(с)
В день підняття прапору ми не були присутні, але на наступний день День Незалежності пішли до нашого прапора.
І знаєте, головна суть не в тому, що прапор найвищий. Головна суть дійсно в тому, що Дніпро змогло зупинити і протистояти у 2014 році проти тиску нападників. Я дуже добре пам"ятаю ті часи, знаю як ми тримали місто під час Майдану, знаю як місто приймало поранених, як формувались добровольчі батальони, як лікарі жили в лікарнях, щоб не втрачати час на дорогу... дуже гірко і боляче згадувати, як кожного дня хоронили наших загиблих, проводжаючи їх в останню путь з центрального проспекту міста.
І тепер у самій вищій точці міста Дніпро, на цьому ж центральному проспекті, тепер вже Дмитра Яворницького майорить наш прапор.
Перші два фото не мої
А це вже ми наближаючись до прапора хотіли скоріше його сфотографувати
За проектом, навколо флагштоку облаштували зону відпочинку. Форму прапора, який розвивається вітром, віддзеркалюють шість лав. Кожна оздоблена гранітною стелою із сакраментальними знаками. Творча команда Музею українського живопису, яка працювала над тематичною наповнюваністю майданчика, виконала 12 символів у техніці гарячої художньої емалі.
Техніка відома у світі вже 4 тисячоліття. Вона універсальна: не боїться температурних перепадів, вологи й не вигоряє. Мистецький твір, виконаний за допомогою гарячої емалі, вічний, – розказав провідний науковий співробітник Музею Володимир Маліков. – Символи було обирати непросто, адже в українців немає якоїсь уніфікованої символіки. Однак ми віднайшли найкрасномовніші, які стануть своєрідним путівником Україною.
Серед символів – тризуб, писанка, вишиванка, половецькі баби, козацькі чайки.
На стелах знайшлося місце козацьким образам та постаті Володимира-Хрестителя.
Історія Дніпропетровщини закодована у такому символі, як петриківський розпис.
Звернулися митці й до місцевої пам’ятки, виконаної у стилі українського бароко – Троїцького собору в Новомосковську.
Закарбований у граніті й дитячий малюнок, який символізує привіт бійцям у зону АТО.
Аби прапор-рекордсмен було добре видно й вночі, його підсвічують вісім прожекторів. Світильники встановлені й по периметру майданчика.
Поряд теж все святково прикрашене прапорцями.
І на останок прапор на фоні чистого неба і сонця.
Хай нам яскраво світе сонце і якнайскоріше закінчиться війна!
27
Росіяни сідають на пляшку.
- 14.03.18, 22:28
Росіяни сідають на пляшку пластикову.
Або на хуй монгольский.
.
Ну Життя в них таке...))) жорстоке.
Що Поробиш...)))
.
А українці сідають, - щоби часник почистити. Або вареники поїсти з тарілки на рядні у садку....
Або щоби заспівати на бандурі...
5
Актуальні заповіти Ярослава Стецька
- 22.01.17, 20:58
- Ми любимо тебе, Україно!
Актуальні заповіти Ярослава Стецька
17 Січ. 2017
Віктор РОГ
Як ніколи актуальними сприймаються думки провідних подвижників національної справи, тих, чий авторитет залишається для нас і сьогодні дороговказом на шляху до державного відродження та утвердження. Однією з таких знакових постатей в нашій історії був і залишається провідник Організації Українських Націоналістів, Президент Антибільшовицького Блоку Народів Ярослав Стецько (1912 – 1986), який присвятив своє життя боротьбі за побудову справді суверенної та соборної України та її ствердженню на світовій арені.
19 січня виповнюється 105 років з дня його народження. Стецько залишив нам велику ідейно-теоретичну спадщину, котра і сьогодні залишається актуальною. Серед основних постулатів його націоналістичного вчення варто відзначити:
1. Найвищою цінністю для українського націоналіста є ідея нації, інтерес нації. Безкомпромісна боротьба та жертовна праця задля добра і величі рідного народу є обов’язком кожного українця.
2. Передумовою збереження і розвитку всіх духовних і фізичних сил української нації, запорукою миру та стабільності в регіоні є Українська Самостійна Соборна Держава, а принципом міжнародного співжиття –принцип національних держав на своїх етнічних теренах.
3. Пробудити націю, консолідувати і мобілізувати її мусить національна еліта, тобто найкращі з усіх соціальних прошарків народу.
4. Без національного визволення немає визволення соціального і особистої свободи. Національна революція має бути водночас і соціальною революцією.
5. В боротьбі за свободу опертя можливе лише на власні сили.
6. Україна має стати в авангарді боротьби за свободу народів і людини.
Життєвий шлях Ярослава Стецька є яскравим прикладом служіння народові, а його багатогранна творча спадщина залишається на диво актуальною в сьогоднішніх умовах. Пропонуємо нашим читачам слово Ярослава Стецька на судовому процесі над членами ОУН у Львові в 1934 році.
“Тому кілька тижнів, як станув я тут перед судом, я зовсім добровільно сказав, що належу до ОУН, зовсім добровільно сказав, що я працював в ідеологічнім рефераті, як його провідник, був редактором «Бюлетеню», офіційного органу Крайової Екзекутиви ОУН, редактором виховно-вишкільних органів української молоді «Юнак» і «Юнацтво». Я подав, що я в слідстві мовчав, бо уважав за відповідне мовчати. Я знаю правду, але не знаю вимушеної правди. Тут я заявив, що належу до ОУН, бо вважав за відповідне так поступити. Прокурор, оцінюючи мою діяльність в ОУН, сказав ось що: «Підс. Стецько в своїй публіцистичній діяльності затроював душі української суспільності, зокрема української молоді». Хочу сказати, чи те, що я писав і друкував, як головний редактор усіх нелегальних видань, так і в легальних націоналістичних часописах, чи це можна оцінювати так, як оцінив прокурор?
Мій оборонець проф. Старосольський поставив внесення допустити доказ із тих статей, які я писав. Прокурор спротивився, але рівночасно оцінив те, що я писав, як таке, що ним я затруював душі української суспільності.
Я писав на теми ідеологічно-суспільні, на теми політичні, на теми етики й іншого роду. У своїх працях публіцистичних я видвигав ось що: оцінюючи нинішню ситуацію взагалі і дійсність, яка існує в українському суспільстві і на українських землях, поставив я тези такого порядку: – сьогоднішній сенс життя узмістовлюється в тому, що ідеалом людини, який мусить перейти в життя, як не нині, то в майбутньому, що тим ідеалом органічним, який має виповнити ввесь зміст життя людини, є ідеал національно-суспільний. Національно-суспільну працю не трактую як заслугу окремих людей, але як обов’язок кожної людини. Я тверджу, що досьогоднішня оцінка, наче б суспільна діяльність є позитивним «ухилом» від засадничого егоїстичного змісту життя – мусить перейти до архіву. Усім змислом життя має бути національно-суспільний ідеал. Вияви егоїстичного елементу в суспільному житті мають стати щонайвище негативним ухилом від національно-суспільного ідеалу життя кожної одиниці. Цього не можна оцінити, як затруювання душ суспільності. Якби хтось серед польського народу проголосив того роду ідею, то цілком певно прокурор не мав би відваги так її оцінити.
Мій оборонець проф. Старосольський заявив, що я зокрема розглядав соціальний зміст українського націоналізму. Як редактор «Бюлетеню» і як редактор «Юнака», видаваних для молоді, я містив в них між іншими статті про соціальний зміст українського націоналізму.
При оцінці розв’язки соціального питання можна узмістовити його в чотирьох точках, які я, як ідеолог українського націоналізму, видвигав: момент національний, момент проти- і безкласовий, момент етичний, і момент праці. Я твердив, що єдино праця рішає про вартість людини, і що єдино суспільна справедливість може бути критерієм у вирішуванні соціальної проблеми. Я твердив, що єдино в національних рамках кожна одиниця може знайти сенс життя… Я видвигнув ідею нового суспільного порядку. Тим новим суспільним порядком має бути ідея солідаризму професій, не класів в економічному розумінні, бо українська суспільність є безкласовою суспільністю людей праці.
Чи того роду думки й ідеї можна назвати затруюванням душ української суспільності й молоді?
Далі, я висунув у своїй діяльності тезу, що Україна повинна стати ідейним, моральним і культурним центром, довкруги якого повинні зосереджуватися змагання інших поневолених народів, що Україна має бути їх ідейним і моральним провідником у їхніх визвольних змаганнях.
Дальше, призадумуючись над долею цілого українського народу, я підкреслював соборність ідейну, психологічну й моральну, і соборність політичних змагань. Чи це можна назвати затруюванням душ української суспільності й молоді?
…Я виконував мій обов’язок, який мені диктувала приналежність до української суспільності. Я визнаю, що українська держава існує, існує потенційно в серцях українського народу. Не існує поки що реально, але існує морально, існує і правно в наших душах. Змислом мого цілого життя було, є і буде: Україна вільна, Україна Соборна, Україна без холопа і без пана. Я вірю в перемогу, я вірю так сильно, що можна вмерти. З цього шляху мене не заверне ніщо, ані тортури, ані пекло тюрем, ані смерть…
«Визвольний Шлях», Лондон 1951, ч. 6 (45)
17 Січ. 2017
Віктор РОГ
Як ніколи актуальними сприймаються думки провідних подвижників національної справи, тих, чий авторитет залишається для нас і сьогодні дороговказом на шляху до державного відродження та утвердження. Однією з таких знакових постатей в нашій історії був і залишається провідник Організації Українських Націоналістів, Президент Антибільшовицького Блоку Народів Ярослав Стецько (1912 – 1986), який присвятив своє життя боротьбі за побудову справді суверенної та соборної України та її ствердженню на світовій арені.
19 січня виповнюється 105 років з дня його народження. Стецько залишив нам велику ідейно-теоретичну спадщину, котра і сьогодні залишається актуальною. Серед основних постулатів його націоналістичного вчення варто відзначити:
1. Найвищою цінністю для українського націоналіста є ідея нації, інтерес нації. Безкомпромісна боротьба та жертовна праця задля добра і величі рідного народу є обов’язком кожного українця.
2. Передумовою збереження і розвитку всіх духовних і фізичних сил української нації, запорукою миру та стабільності в регіоні є Українська Самостійна Соборна Держава, а принципом міжнародного співжиття –принцип національних держав на своїх етнічних теренах.
3. Пробудити націю, консолідувати і мобілізувати її мусить національна еліта, тобто найкращі з усіх соціальних прошарків народу.
4. Без національного визволення немає визволення соціального і особистої свободи. Національна революція має бути водночас і соціальною революцією.
5. В боротьбі за свободу опертя можливе лише на власні сили.
6. Україна має стати в авангарді боротьби за свободу народів і людини.
Життєвий шлях Ярослава Стецька є яскравим прикладом служіння народові, а його багатогранна творча спадщина залишається на диво актуальною в сьогоднішніх умовах. Пропонуємо нашим читачам слово Ярослава Стецька на судовому процесі над членами ОУН у Львові в 1934 році.
“Тому кілька тижнів, як станув я тут перед судом, я зовсім добровільно сказав, що належу до ОУН, зовсім добровільно сказав, що я працював в ідеологічнім рефераті, як його провідник, був редактором «Бюлетеню», офіційного органу Крайової Екзекутиви ОУН, редактором виховно-вишкільних органів української молоді «Юнак» і «Юнацтво». Я подав, що я в слідстві мовчав, бо уважав за відповідне мовчати. Я знаю правду, але не знаю вимушеної правди. Тут я заявив, що належу до ОУН, бо вважав за відповідне так поступити. Прокурор, оцінюючи мою діяльність в ОУН, сказав ось що: «Підс. Стецько в своїй публіцистичній діяльності затроював душі української суспільності, зокрема української молоді». Хочу сказати, чи те, що я писав і друкував, як головний редактор усіх нелегальних видань, так і в легальних націоналістичних часописах, чи це можна оцінювати так, як оцінив прокурор?
Мій оборонець проф. Старосольський поставив внесення допустити доказ із тих статей, які я писав. Прокурор спротивився, але рівночасно оцінив те, що я писав, як таке, що ним я затруював душі української суспільності.
Я писав на теми ідеологічно-суспільні, на теми політичні, на теми етики й іншого роду. У своїх працях публіцистичних я видвигав ось що: оцінюючи нинішню ситуацію взагалі і дійсність, яка існує в українському суспільстві і на українських землях, поставив я тези такого порядку: – сьогоднішній сенс життя узмістовлюється в тому, що ідеалом людини, який мусить перейти в життя, як не нині, то в майбутньому, що тим ідеалом органічним, який має виповнити ввесь зміст життя людини, є ідеал національно-суспільний. Національно-суспільну працю не трактую як заслугу окремих людей, але як обов’язок кожної людини. Я тверджу, що досьогоднішня оцінка, наче б суспільна діяльність є позитивним «ухилом» від засадничого егоїстичного змісту життя – мусить перейти до архіву. Усім змислом життя має бути національно-суспільний ідеал. Вияви егоїстичного елементу в суспільному житті мають стати щонайвище негативним ухилом від національно-суспільного ідеалу життя кожної одиниці. Цього не можна оцінити, як затруювання душ суспільності. Якби хтось серед польського народу проголосив того роду ідею, то цілком певно прокурор не мав би відваги так її оцінити.
Мій оборонець проф. Старосольський заявив, що я зокрема розглядав соціальний зміст українського націоналізму. Як редактор «Бюлетеню» і як редактор «Юнака», видаваних для молоді, я містив в них між іншими статті про соціальний зміст українського націоналізму.
При оцінці розв’язки соціального питання можна узмістовити його в чотирьох точках, які я, як ідеолог українського націоналізму, видвигав: момент національний, момент проти- і безкласовий, момент етичний, і момент праці. Я твердив, що єдино праця рішає про вартість людини, і що єдино суспільна справедливість може бути критерієм у вирішуванні соціальної проблеми. Я твердив, що єдино в національних рамках кожна одиниця може знайти сенс життя… Я видвигнув ідею нового суспільного порядку. Тим новим суспільним порядком має бути ідея солідаризму професій, не класів в економічному розумінні, бо українська суспільність є безкласовою суспільністю людей праці.
Чи того роду думки й ідеї можна назвати затруюванням душ української суспільності й молоді?
Далі, я висунув у своїй діяльності тезу, що Україна повинна стати ідейним, моральним і культурним центром, довкруги якого повинні зосереджуватися змагання інших поневолених народів, що Україна має бути їх ідейним і моральним провідником у їхніх визвольних змаганнях.
Дальше, призадумуючись над долею цілого українського народу, я підкреслював соборність ідейну, психологічну й моральну, і соборність політичних змагань. Чи це можна назвати затруюванням душ української суспільності й молоді?
…Я виконував мій обов’язок, який мені диктувала приналежність до української суспільності. Я визнаю, що українська держава існує, існує потенційно в серцях українського народу. Не існує поки що реально, але існує морально, існує і правно в наших душах. Змислом мого цілого життя було, є і буде: Україна вільна, Україна Соборна, Україна без холопа і без пана. Я вірю в перемогу, я вірю так сильно, що можна вмерти. З цього шляху мене не заверне ніщо, ані тортури, ані пекло тюрем, ані смерть…
«Визвольний Шлях», Лондон 1951, ч. 6 (45)
6
Різдво в АТО
- 25.12.16, 17:56
- Ми любимо тебе, Україно!
Коли вночі у дім, квартиру, хату
Прийде Різдво, ялинка і вогні -
Згадай, хоч на хвилинку, про солдата,
Який в окопі мерзне на війні.
Який своє Різдво зустріне в полі
Під кулі свист і вітру коляду…
Хай спогад твій йому тамує болі,
Хай щира згадка піднімає дух,
Бо в цьогорічнім році щастя й туга
Змішались в датах, цифрах, іменах…
Яке ж Різдво без батька, сина, друга…
Які ж свята, коли іде війна.
І в час, коли годинник цокне в тиші
Й по вінця буде келих. Щастя… сміх…
Не говори тостів хвалебно-пишних,
А помолись за мертвих і живи.
8
На тлі загального шоку від оприлюднення майнових декларацій українських чиновників на другий план постала проблема державного боргу України!
А борг цей сягнув рекордного рівня – 66, 8 мільярдів доларів США!!! Виявляється, це критична сума для нашої економіки і становить вона – 90% ВВП. І якщо найближчим часом не провести реструктуризацію цього боргу, то він завалить державний бюджет 2017 року.
Відповідно даних сайту Міністерства фінансів України, на сьогоднішній день внутрішній борг становить 21,8 млрд $, гарантований державою внутрішній борг – 9,40 млрд $, а зовнішній борг іноземним кредиторам – 35, 61 млрд $. Крім того, є борги бізнес-структур, за які держава не відповідає, і складають вони приблизно $ 60 млрд.
У Мінфіні підрахували, що середня процентна ставка зовнішнього держборгу складає 1,6% річних у валюті, внутрішнього держборгу – 12,1% в гривні. “Ціна” комерційних боргів є вищою, у валюті вона становить 6,5%, в гривні – 12,7%.
Також експерти підрахували, як саме цьогоріч може зрости борговий тягар в Україні через девальвацію гривні. За песимістичним прогнозом від МЕРТ, курс на кінець року може скласти 29 грн/$. Таким чином, $ 43,4 млрд складуть 1,26 трлн грн державного і гарантованого боргу в валюті на кінець 2016 року. Якщо брати курс 24 грн / $, який був на початку 2016 року, то зростання склало б 230 млрд, або 21%. Від МВФ та інших кредиторів ми можемо отримати, за даними Мінфіну, ще близько $ 10 млрд, тобто 290 млрд грн. Якщо ми отримаємо ці гроші й курс складе 29 грн за долар, то наш борг збільшиться, без урахування відсотків, на 520 млрд грн, або на 47%.
Отож, на кожного українця на даний час припадає понад 1000 доларів боргу іноземним позичальникам і приблизно 13 000 гривень українським банкам. І вірогідно, саме пересічні українці і вимушені будуть віддавати ці борги, які брала держава і провладні посадовці, котрі і декларають мільйонні статки!
http://patriot.te.ua/pres-tsentr/novyny/125-derzhavnyi-borh-ukrainy-siahnuv-rekordnoi-sumy
0
