Президент Петро Порошенко на зустрічі з представниками територіальних громад обговорив конституційні зміни щодо децентралізації, які у понеділок, 31 серпня, розгляне Верховна Рада на позачерговому засіданні. Глава держави наголосив під час обговорення, що в результаті реформи з децентралізації Україна як держава стане значно сильнішою.

«Незважаючи на те, що Президент делегує свої повноваження, я, як Президент, буду сильнішим, бо я можу покластися на територіальні громади, на місцеву владу і забезпечити твердий союз, який не дозволить розхитати владу зсередини. Буде сильніший Уряд, будуть сильніші міністри, будуть сильніші громади і буде сильнішим і міцнішим Український народ. Саме тому ми маємо йти цим шляхом», – наголосив Глава держави.

Президент зазначив, що метою сьогоднішньої зустрічі є обмін думками та аргументами: «Щоб ми знайшли спільну точку зору і створили тверду аргументацію для народних депутатів, і 31 серпня, в понеділок, на позачерговій сесії ВР дати «зелене світло», нарешті за 24 роки, реформі з передачі влади територіальним громадам і Українському народу».

За словами Президента, всі 24 роки незалежності саме відсутність реальних повноважень у місцевої влади була причиною неефективності державного управління. «Не може дядько в Києві знати, що робити на селі. І навіщо йому це? Навіщо концентрація грошей і прав, якщо ти не можеш дійти до людини, спитати її, чого вона хоче, і визначити це пріоритетом своїх дій?», – задав риторичне питання Глава держави.

Президент наголосив на антикорупційному аспекті реформи з децентралізації. «Ми рішучими кроками намагаємось зробити дії, щоб призначити чесних людей, а ті, хто спокусився, – має бути рішуча реакція влади з Києва і моя, як Президента. Я дав тверду настанову правоохоронним органам, Прокуратурі, Службі безпеки, що там, де є корупційно спокусливі посади, в першу чергу, приділити свою увагу», – сказав Президент, повідомивши, що лише за останній тиждень за його наказом при отриманні хабаря заарештовані 2 голови районних державних адміністрацій – в Херсонській та Сумській областях. 2 дні тому при отриманні хабаря заарештований начальник міліції Одеси. «Але одними арештами ми ситуацію на вирішимо. Треба реально, рішуче передавати владні повноваження», – зазначив Президент.

Глава держави підкреслив, що конституційними змінами повноваження Президента щодо призначення влади передаються народу, територіальним громадам. Так, громада обирає депутатів, які призначають виконкоми, а префект, як представник Президента, слідкує за дотриманням законодавства, особливо в частині можливих сепаратистських закликів та зазіхання на суверенітет та територіальну цілісність України.

Щодо 18 статті «Перехідних положень» Конституції, де йдеться про особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, Президент наголосив: «Деякі стверджують, що на сьогоднішній день від цього нібито з’являється загроза окремого статусу. Немає там ніякого статусу!». Глава держави підкреслив, що норма про можливість спеціального статусу вже є у діючій Конституції, у статті 92. «Цією нормою у Конституції вже захотіли скористуватися: Запорізька обласна рада вирішила звернутися до Президента та Верховної Ради, щоб надати їм особливий статус. Далі піде парад суверенітетів», – сказав Петро Порошенко. «Зміни до Конституції, дорогий Український народе, право створювати статус забирають. А 18 пункт «Перехідних положень» дає можливість особливого режиму місцевого самоврядування виключно в межах повноважень місцевого самоврядування. Зробиш крок далі – получиш по руках», – заявив Президент.

Петро Порошенко наголосив на тому, що жодного тиску ззовні при підготовці проекту змін до Конституції не було. Глава держави нагадав, що конституційні зміни були представлені суспільству більше року тому, потім над ними працювали експерти, представники місцевої влади та неурядові організації, і в результаті проект був затверджений Конституційною комісію.

Президент особливо відзначив, що міжнародна спільнота, зокрема керівництво ЄС та США, підтвердили виконання Україною Мінських домовленостей і привітали конституційну реформу в частині децентралізації. «Є лише одна країна, якій ці зміни не подобаються. Але, якщо вони не подобаються Росії – значить, ми йдемо правильним шляхом», – підкреслив Президент.

Глава держави також зазначив, що на місця передаються не лише влада та гроші, передається відповідальність за весь соціально-економічний розвиток громади, району і області. «Субсидіарність – це означає, що все, що ти можеш вирішити на першому, базовому рівні громади, ти маєш вирішувати там. Новою редакцією Конституції заборонено питати дозволу дядька або з області, або з Києва. Оберіть тих, кому ви довіряєте, і з них питайте. А Президент буде відповідати за цілісність держави – питання національної безпеки, оборони, правоохоронні питання, дотримання прав і свобод громадян, це конституційні повноваження Президента і частини виконавчої влади», – сказав Петро Порошенко.

У зустрічі взяли участь 35 селищних або міських голів, а також Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, Віце-прем’єр-міністр України – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, Перший заступник Глави Адміністрації Президента України Віталій Ковальчук, Заступник Глави АПУ Ростислав Павленко.

Президент: Маріуполь – форпост на Сході, який Україна захищатиме і не дозволить захопити бойовикам

Президент Петро Порошенко під час зустрічі із «волонтерським десантом» у Міністерстві оборони наголосив, що Україна захищала і захищатиме Маріуполь і не дозволить його захопити незаконним збройним формуванням.

«Маріуполь – це наш форпост. Ніколи і нікому ми його не віддамо! Ми посилюємо захист Маріуполя найкращими частинами і підрозділами Збройних сил – елітними підрозділами, морською піхотою», – підкреслив Глава держави.

Петро Порошенко запевнив мешканців Маріуполя: «Президент з вами, Збройні Сили – з вами, найкращі представники, в тому числі десантники, морська піхота, артилерія зараз сконцентровані саме там». За словами Президента, кожний підрозділ залишається на своєму місці, відводиться лише важка артилерія і системи залпового вогню. Вони будуть одразу повернені на своє місце у випадку ескалації, наголосив Глава держави.

Глава держави висловив тверде переконання, що з таким «волонтерським десантом», який працює у Міністерстві оборони, з такою, оновленою і посиленою армією, Україна переможе. «Ми обов'язково переможемо у цій війні. Ми забезпечимо, щоб Україна була вільною, демократичною. Ми захистимо її суверенітет і територіальну цілісність», – заявив Президент.

http://www.president.gov.ua/news/prezident-mariupol-forpost-na-shodi-yakij-ukrayina-zahishati-35722

Комісія Міністерства оборони Польщі назвала вибух на борту літака Качинського основною причиною авіакатастрофи під Смоленськом у 2010 році.

Про це йдеться у повідомленні комісії, яка розслідує обставини катастрофи Ту-154М, в якій загинув президент країни Лех Качинський.

«Ліве крило літака Ту-154М було зруйновано внутрішнім вибухом», — йдеться у заяві відомства.

Також наголошується, що джерел вибуху було кілька, а дерево, яке опинилося на шляху літака, не було причиною первинного руйнування лівого крила.

Саме ці твердження були прийняті членами комісії Міноборони Польщі в якості ключових висновків технічної доповіді про причини авіакатастрофи.

У грудні 2017 року Міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич заявив про знайдені докази, які вказують на два вибухи на борту президентського літака ТУ-154М.

Літак із президентом Польщі Лехом Качинським розбився під Смоленськом 10 квітня 2010 року. Авіалайнер Ту-154М виконував рейс за маршрутом Варшава—Смоленськ.

За офіційною версією, при заході на посадку на аеродром Смоленськ-Північний в умовах сильного туману лайнер зіткнувся з деревами, перекинувся, впав на землю і повністю зруйнувався. Загинули всі, хто знаходився на його борту 96 людей —88 пасажирів і 8 членів екіпажу, в тому числі президент Польщі Лех Качинський, його дружина Марія Качинська, а також відомі польські політики, майже все вище військове командування, громадські та релігійні діячі. Вони прямували до Росії з приватним візитом як польська делегація на траурні заходи з нагоди 70-ї річниці Катинської розстрілу.

Катастрофа під Смоленськом стала найбільшою за кількістю жертв, в яких гинули перші особи держави.