хочу сюди!
 

Наталия

50 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «осінь»

А вже осінь прийшла ...





А вже осінь прийшла у мій сад,
Забагрянила пишний наряд,
Затуманила вись голубу
І ронила у серці журбу.

 А вже осінь прийшла у мій сад,
 Я ж не кликав її - "Йди назад,
 Не обтрушуй зелені гаї
 І не стукай у вікна мої."

 А вже осінь прийшла у мій сад,
Цвіт кохання замів листопад,
Хоч багато барвистих одеж,
А того, що було не вернеш.

А вже осінь прийшла у мій сад,
 І так швидко, і так невпопад,
Все притихло змінилось скрізь,
 Я ще літом п'янким не зігрівсь.

Не прошу я дарунків твоїх,
Не шукаю осінніх утіх.
А вже осінь прийшла у мій сад.
"Я ж не кликав тебе, йди назад!"

А вже осінь прийшла у мій сад.
"Я ж не кликав тебе, йди назад!
Не обтрушуй зелені гаї
І не стукай у вікна мої!"

А вже осінь прийшла у мій сад,
І так швидко, і так невпопад,
Все притихло змінилось скрізь,
Я ще літом п'янким не зігрівсь...



Осіння синява

Йосип Бокшай (1891 - 1975)- український художник , який любив малювати осінь.

"Озеро Балцатул", сер. ХХст


"Озеро Синевир" 1951р

Осіння синява чарує серце зновheart
Осіння синява збагачує любовheart
Осіння синява істину зближаєheart
Осіння синява душу очищаєheart

 «Гірський пейзаж з дерев"яною церквою», 1967р.

http://makoviy.livejournal.com/16908.html


Снова

Обожаю осень... Листопад и звон дождливых струй... Тщательно отмеренные дозы - Кофе... Шоколад... и Поцелуй... И особый запах хризантемы, Чуть прохладный мятный аромат, Повторяем вновь... Ждем перемены... Поцелуи... Кофе... Шоколад...





осінь

 

У любви тоже есть осень и познает ее тот, кто не забыл вкус поцелуев любимого.

Жовтневої пори екзистенційний джаз…

 

Жовтневої пори

Розкішні кольори -

Форшлаги та морденти,

СинкопАплодисменти!

 

 

Акорди золоті,

Арпеджіо багряні -

Всі tutti й соло ті –

Арфові й фортеп'янні –

 

 

Жовтневих кольорів

Екзистенційний джаз…

***

А день вже постарів,

За обрій втік від нас…

  

 18.10.2012

 

 © Copyright: Марина Степанська

Раздел: лирика пейзажная

Свидетельство о публикации № 15571

осінь

ну от.. тепер можна зі стопроцентною впевненістю лаяти погоду і нити про літо, що скінчилось..
утепляти вікна під збірник рок-балад і чашку кави..
сходити нарешті в кіно, бо що там було влітку робити..
навести порядок в голові ну і тд тп, ще багато корисних речей
)))

Краплини дощу

Осінь.
Рахує краплинами дощ
Здичавілий смуток.
Бродиш бездомником
Станціями до стацій.
Восьма, дев'ята…
І тільки би не забути
Літні обличчя ЛЮДЕЙ
В черговій фрустрації.
Осінь.
Ще не зажовтіло
Останнє листя.
Тиха молитва доріг 
У вечірніх пазухах…
Десять…
Дванадцять, тринадцять...
Укотре вистигне
Слово не вимовлене 
У самотніх враженнях.
Це не Голгофа,
Це осінь на склі сльозиною.
Тільки би йти
До кінця і не зупинятись, та
Перший листок опадає
Так безневинно
І, 
Зрештою, станція-стація
Чотирнадцята.


Сумне

Пісня про дощ.... 
Осінь настала.
smoke cup_full

Жовтень

Холодний вітер наганяє хмари,

Шумить і стогне прохололий ліс,

Долами осінь розстила тумани,

Цю дивну пору жовтень нам приніс. 


І з кожним днем стає все холодніше,

Зриває вітер листя із гілок,

І сонечко встає щодня пізніше,

І довше хмари дивляться в ставок. 


Вже на деревах листя пожовтіло,

У вирій полетіли журавлі,

А небо зажурилось, посивіло,

Це верховодить осінь на землі.


25.09.2002             Олександр Чалий